Інформаційно-комунікаційні технології як один із ефективних засобів формування ключових компетентностей учнів

Доповідь на тему:

«Інформаційно-комунікаційні технології

 як один із ефективних засобів формування ключових

 компетентностей учнів»

2022

XXI століття вже давно почали називати «епохою глобального інформаційного суспільства» (інформаційною ерою), тому що роль інформації постійно зростає і впливає на розвиток суспільства, прогрес науки, техніки та економіки. В такому суспільстві освіта, знання, інформація та комунікація складають основу розвитку, становлення та благополуччя кожної особистості. Для адаптації до соціальних та професійних змін сьогодні все більше людей відчувають потребу у постійному аналізі та обробці інформації.

Як відомо, освіта є самостійною системою і одночасно стратегічним ресурсом держави. Тому розвинені країни досить активно розробляють та впроваджують інформаційні технології в систему освіти.

Таким чином, процес входження школи у сучасний світовий освітній простір потребує удосконалення і переорієнтації в першу чергу комп’ютерно-інформаційної складової змісту освіти, тому що лавиноподібне зростання об’єму інформації набуло характеру інформаційного вибуху у всіх сферах людської діяльності. Сьогодні процес здобуття знань потребує автоматизації, адже «ручні методи» навчання без використання технічних засобів вже практично вичерпали свої можливості. Найбільш доступною формою автоматизації навчання є застосування інформаційно-комунікаційних технологій.

Застосування комп’ютерних технологій навчання дозволяє видозмінити весь процес викладання, розвивати творчість, реалізувати модель особистісно-зорієнтованого навчання, а головне – вдосконалювати самопідготовку тих, хто навчається. Безумовно, сучасний комп’ютер та інтерактивне програмно-методичне забезпечення вимагають зміни форм та способів спілкування вчителя й учнів, перетворюють процес здобуття знань в ділову співпрацю, а це в свою чергу посилює мотивацію до навчання і призводить до необхідності пошуку нових моделей занять та форм проведення контролю знань.

У зв’язку з цим перед освітянами України постало першочергове завдання: підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації; навчитися аналізувати її, розуміти наслідки дії на психіку, оволодівати видами спілкування за допомогою сучасних технічних засобів.

Впровадження нових інформаційних технологій в начальний процес сучасної школи змінює самий зміст освіти. Недарма Постановою Кабінету Міністрів України №1392 від 23.11.11 року був затверджений новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, який серед основних завдань передбачає розвиток саме інформаційно-комунікаційної компетентності школярів – здатність учнів використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань.

Сьогодні в Україні, яка «крокує» до єдиного світового простору, упровадження інформаційних технологій набуває все більш масштабного і комплексного характеру. Сучасну учнівську молодь вже мало цікавлять традиційні лекції та уроки – сьогодні молодь надає перевагу інтерактивним технологіям. До того ж ці методи, на думку спеціалістів, є дуже результативними (підвищується рівень як успішності, так і якості навчання).

Але деякі вітчизняні вчителі-предметники вважають, що використання комп’ютерних та інформаційних технологій – це справа лише вчителів інформатики. Проте практична діяльність кращих вчителів-новаторів України яскраво переконує в тому, що сьогодні вчителі зобов’язані не тільки вільно володіти сучасними інформаційними та комп’ютерними технологіями, а й уміло використовувати їх у своїй професійній діяльності.

Звичайно, інтегрування звичайного уроку з комп’ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, важливих частин матеріалу, тому що вчителю не доводиться повторювати текст кілька разів (він вивів його на екран), учневі не доводиться чекати, поки вчитель повторить саме потрібний йому фрагмент.

Отож, інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) – це сукупність сучасної комп’ютерної техніки, засобів телекомунікаційного зв’язку та програмного забезпечення, яка дозволяє здійснювати інтерактивне супроводження сучасних технологій навчання. Тобто комп’ютерні або нові інформаційні технології навчання – це процеси підготовки і передачі інформації, засобом впровадження яких є комп’ютер.

Основним завданням сучасних ІКТ є розробка інтерактивного середовища керування пізнавальною діяльністю учнів – доступ до сучасних інформаційно-освітніх ресурсів (електронні підручники, різні бази даних, освітні сайти тощо).

Основними принципами сучасних інформаційних технологій (ІТ) являються:

• інтерактивний (діалоговий) режим роботи людини з комп’ютером;
• інтегрованість (взаємозв’язок) з іншими програмними продуктами;
• гнучкість процесу змін як вихідних даних, так і постановок завдань.

Методичні можливості та переваги уроків із використанням ІКТ:

•      підвищення  ефективності освітнього процесу за рахунок одночасного повідомлення вчителем теоретичних відомостей та показу наочного демонстраційного матеріалу (схеми, таблиці, малюнки, фотографії, відеоролики, звуковий супровід, анімація тощо), можливість постійного моделювання;
•      підвищення мотивації до навчання через привабливість комп’ютера, яка зростає при використанні різноманітних ефектів;
•      послідовний характер навчання за рахунок накопичення наочних електронних посібників, які дозволяють будь-якої миті повернутися до вивченого матеріалу;
•      можливість вибору учнями індивідуального темпу та самостійного алгоритму навчання;
•      розвиток мислення (наочно-образного, просторового, алгоритмічного, інтуїтивного, творчого), моторних та вербальних комунікативних навичок учнів;
•      залучення учнів до застосування комп’ютерної техніки для вирішення освітніх завдань шляхом практичної обробки навчальної інформації на комп’ютері;
•      організація індивідуальної роботи школярів, розвиток їх пізнавальної самостійності та творчості;
•      стимулювання навчально-пізнавальної діяльності та забезпечення поєднання різних її видів (пошукової, експериментальної, дослідницької та ін.) з урахуванням дидактичних особливостей кожної з них і в залежності від результатів засвоєння навчального матеріалу;
•      формування навичок роботи з інформацією (збір, аналіз, систематизація, упорядкування, побудова логічних зв’язків тощо), що буде сприяти формуванню інформаційної культури учнів;
•      формування в учнів усіх видів компетентностей незалежно від навчального предмету;
•      використання автоматизованого покрокового, проміжного та підсумкового контролю отриманих знань;
•      підвищення психологічного комфорту учнів;
•      об’єктивність оцінки рівня навчальних досягнень учнів.

В наш час особливої цінності набувають уміння швидко і всебічно аналізувати проблемну ситуацію, використовуючи свої знання, знаходити цікаве (нестандартне) рішення проблеми, брати відповідальність за прийняття рішення. У набутті різностороннього досвіду і полягає основа компетентнісного підходу в освіті.

У системі компетентностей більшість науковців виокремлюють ключові, які відносяться до загального змісту освіти, загальнопредметні, що відносяться до певного кола навчальних предметів та освітніх галузей, та предметні, яких учень набуває впродовж вивчення того чи іншого предмета у всіх класах середньої школи.

              Метою моєї діяльності як педагога є розвиток різних груп компетентностей у школярів.

              Формуючи інформаційну компетентність, використовую завдання, пов’язані з аналізом таблиць, схем, діаграм, графіків; стимулюю роботу з різними джерелами інформації (підручник, довідники, карти, наукові журнали, мережа Інтернет); консультую учнів, як працювати з підручником, картою, легендою; формую вміння школярів складати плани, схеми, робити висновки та узагальнення, робити рецензії; залучаю школярів до дослідницької та пошукової діяльності.

Комунікативна компетентність – провожу нестандартні уроки, які передбачають активне спілкування учнів (міні-конференції, семінари); залучаю учнів до створення та захисту індивідуальних та групових проектів; використовую на уроках інтерактивні методи («Прес», «Мозковий штурм», «Мікрофон»).

Соціальна компетентність – використовую елементи взаємного оцінювання та аналізу відповідей; залучаю дітей до проведення нестандартних уроків: уроків-подорожей, уроків-ігор, конференцій. Вважаю необхідним вивчення  і врахування  життєвого  досвіду учнів, їх інтересів.

Розвиваючи мовленнєву компетентність, використовую завдання: надати усну або письмову характеристику об’єктів, явищ, подій; скласти таблицю або схему чи побудувати відповідь на основі схеми, таблиці; навчитися висловлювати власну думку, формулювати й захищати власну позицію; готувати повідомлення, реферати, складати тези, опорні конспекти й будувати відповідь на цій основі.

Компетентність самоосвіти та саморозвитку – формую і розвиваю інтерес до предмета; залучаю учнів до самостійного опрацювання літератури з написанням рефератів та повідомлень; розвиваю уміння працювати з текстом, картою; залучаю дітей до самостійного складання структурно-логічних схем, таблиць; здійснюю обов’язковий зворотній зв’язок в процесі самоосвіти через проведення бесід, тестів, проектів, презентацій; залучаю учнів активно готуватися до участі в олімпіадах, конкурсах-захистах МАН.

Компетентність продуктивної творчої діяльності – навчаю учнів розв’язувати проблеми, працюючи індивідуально та в групах;  заохочую ініціативу учнів; залучаю школярів до складання ребусів, віршів, реклам; залучаю учнів до підготовки і проведення предметних тижнів, участі у дослідницько-пошуковій діяльності.

Розвиваючи інтелектуальну та логічну компетентність, допомагаю учням оволодіти найбільш продуктивними методами на­вчально-пізнавальної діяльності, навчаю їх вчитися;  привчаю їх працювати над  встановленням  логічних зв’язків,  прослідковувати головну думку; намагаюсь якомога  частіше використовувати питання «чому?», щоб на­вчити мислити, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; привчаю учнів думати та діяти самостійно.

На уроках даю змогу учням зрозуміти, що кожна людина, знайде своє місце сьогодні, якщо навчиться знаходити шляхи, що необхідні для реалізації її життєвих пла­нів.

Інформатика, як шкільний предмет, з самого початку орієнтований на форми, методи роботи притаманні компетентнісному підходу. Інтерактивні форми навчання є невід’ємною частиною роботи вчителя інформатики. Індивідуальна робота кожного учня на персональному комп’ютері поєднується з груповою роботою під час вивчення нового матеріалу, роботи над проектами, роботи в мережі.  Використання комп’ютерної техніки та мультимедійних засобів, які рекомендовані на інших предметах, є звичайними засобами навчання на уроках інформатики. Однією з ключових компетенцій, які виділені Міністерством освіти і науки України,  є інформаційна компетенція, яка в той же самий час для предмету інформатика є предметною компетенцією.

Формування всіх ключових компетенцій намагаюся здійснювати на кожному уроці. Я вважаю, що неможливо відокремити в чистому вигляді формування соціальної компетенції від формування будь-якої іншої компетенції. Проте, варіюючи змістом завдань, формами та методами роботи на окремих уроках,  спрямовую процес навчання на формування тієї чи іншої компетенції. Більше того, окремі теми курсу інформатики змістовно спрямовані на формування окремих компетенцій. Таким чином, через зміст та форми роботи на окремих уроках я намагаюсь формувати предметні компетенції, а через них   надпредметні  та ключові компетенції.

Формуванню комунікативної компетенції дозволяють діалогічні методи, організація дискусій. Спонукаю висловлювати власну думку, стимулюю надання аргументованих відповідей.  Слідкую за культурою мовлення школярів і сам намагаюсь грамотно висловлювати свої думки. Створюю проблемні ситуації. Проводжу нестандартні уроки, що розвивають комунікативні вміння — урок-подорож, прес-конференцію, он-лайн-тестування тощо. Практикую захист учнями творчих робіт та проектів.

Я, по мірі необхідності, використовую у викладанні свого предмета  і уривки з художньої літератури  і твори мистецтва. Висвітлюю значення навчальної дисципліни для розвитку цивілізації. Мотивую роль інформатики у житті учня. Намагаюсь  виховувати  в  учнів толерантну поведінку щодо людей, які відрізняються за соціальною, расовою, етнічною, релігійною та іншими ознаками.

Отже, використання ІКТ для формування ключових, предметних і загальнопредметних компетентностей  сприяє:

• моєму  всебічному розвитку як  вчителя-предметника;
• самовдосконаленню школярів;
• розумінню інформаційно-комунікаційних процесів;
• здатності застосовувати опановане у професійній діяльності;
• удосконалювати професійну майстерність;
• застосовувати набуті знання у педагогічній і повсякденній практиці.