Інноваційні технології навчання дітей з ООП

Інноваційні технології навчання дітей з ООП Асистент вчителя Овод Г. Л

Навчально-пізнавальна діяльність дітей з особливими освітніми потребами не завжди ефективна при використанні традиційних засобів, тому необхідне застосування специфічних інноваційних засобів навчання і виховання. Використання інноваційних технологій спрямовано на розвиток вміння мотивувати дії, самостійне орієнтування в інформації, яку отримують, формування творчого, нешаблонного мислення, розвиток дітей за рахунок максимального розкриття їх природних здібностей. Актуальними для інклюзивного навчання серед інтерактивних методів є імітаційні, а саме дидактичні ігри, робота в малих групах. Вони не змушують учнів виконувати ті чи інші вимоги, а дають простір для саморегуляції, створюють умови для того, щоб школяр сам прийшов до виконання поставлених завдань.

Основа інтерактивного навчання – робота в малих групах. Найпростіша форма, що належать до інтерактивного навчання – це робота в парах, що дозволяє учням набути навичок співробітництва, оволодіти уміннями висловлюватись та активно слухати. Під час роботи в парах можна швидко виконувати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу. Серед них можна назвати такі дидактичні ігри: "Знайди пару" – учні до карток з друкованими буквами добирають відповідні рукописні літери. Називають букви, звуки, які вони позначають, складають з ними слова. "Незнайко" – один учень читає, а інший виправляє допущені помилки. Метод "Мікрофон" надає можливість кожному учневі щось сказати, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлювати свою думку. Правила проведення такі: говорити має тільки той, у кого "символічний" мікрофон (відповіді не коментуються і не оцінюються; коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця).

Арт-терапія Це лікування за допомогою залучення дітей з особливими освітніми потребами до мистецтва. Користь арт-терапії для дітей з ООПНевербальне вираження: Діти можуть показати свої почуття та страхи через малюнки чи рухи, коли їм важко говорити. Зниження тривожності: Творчість заспокоює нервову систему та зменшує рівень стресу. Розвиток навичок: Заняття покращують дрібну моторику, сенсорне сприйняття та координацію. Соціалізація: Групові сесії вчать взаємодіяти з іншими та контролювати емоції.

Ігрова терапія Ігрова терапія – процес спільного з дитиною переживання і осмислення будь-якої життєвої ситуації, що подана в ігровій формі. Головне значення гри полягає в тому, що завдяки особливим ігровим способам дитина моделює взаємодію з навколишнім світом та людські стосунки. Це надає опанованим раніше предметним діям певного сенсу. Отже, у ході гри дитина засвоює мотиви людської діяльності. Важливою ознакою ігрової терапії є інструкція до будь-якої гри, побудована у формі казки або притчі. Переваг ігрової терапії включають: Зменшення стресу та тривоги. Підвищення самооцінки та впевненостіПокращення комунікативних навичок. Розвиток емоційного інтелекту

Бібліотекотерапія Бібліотекотерапія - читання літератури з подальшим обговоренням прочитаного, організація літературно-музичного вечорів. Основна мета методу. Емоційне розвантаження: зниження рівня тривожності, агресії чи замкненості. Розвиток комунікації: стимулювання дитини до спілкування через обговорення сюжетів. Соціалізація: інтеграція в групу однолітків та формування відчуття прийняття. Корекція поведінки: м'яке виправлення негативних проявів через повчальні історії.

З метою терапії фізичної активності використовується: Психогімнастика – форма терапії або невербальний метод групової психотерапії, що ґрунтується на руховій експресії, міміці, пантоміміці. Педагог використовує вправи на зняття напруги і скорочення емоційної дистанції учасників групи. Музикотерапія: Впливає на психоемоційний стан дітей, музика призводить до певних гормональних і біохімічних змін в організмі, позитивно впливає на інтенсивність обмінних процесів. Позитивні емоції, що виникають під час звучання музики, стимулюють інтелектуальну діяльність дитини.

Висновок Отже, визначальними формами і методами виховання молодших школярів в інклюзивному класі є методи, котрі розраховані на довготривалі терміни, поєднують індивідуальні когнітивні, емоційно-вольові та досвід і, разом з тим, є корекційного спрямування. У процесі соціально-педагогічної діяльності вчитель повинен створити відповідні умови, що допоможуть кожній дитині саморозвиватися, самостверджуватися і самоактуалізовуватися і, отже, інтегруватися в суспільство.