підготувала:
вчитель фізичного виховання
Юлія Максакова
Головним завданням в створенні умов для гармонійного розвитку особистості і надання можливостей до самореалізації в майбутньому житті. Запорукою успіху кожної дитини є не тільки відсутність хвороб і недоліків, а й стан цілковитого духовного, фізичного, психологічного і соціального благополуччя.
Нині проблема оздоровчої спрямованості фізичного виховання є найактуальнішою. Оздоровча спрямованість фізичного виховання у навчальних закладах, інтеграція змісту навчального предмета «Фізична культура» та інші освітні галузі у поєднанні з використанням інноваційних технологій і нових нестандартних підходів до навчання і виховання дають змогу досягти очікуваного результату – сформувати гармонійно розвинуту конкурентоспроможну особистість, здатну до самореалізації.
Тому, метою роботи над даною темою є створення умов для поліпшення фізичної підготовки учнів, стану їхнього здоров’я, розкриття творчої особистості кожного учня, підвищення інтересу до уроків фізичної культури. Це означає, що перед учителем фізичної культури постають такі основні завдання:
-зміцнювати здоров’я дитини і сприяти формуванню свідомого ставлення до здоров’я як найвищої соціальної цінності;
-сприяти фізичному розвитку дитини;
-впроваджувати різнобічні методичні підходи у фізичному вихованні;
-здійснювати моніторинг стану здоров’я учнів і рівня їхнього фізичного розвитку;
-проводити оцінку фізичної підготовленості з урахуванням діапазону реальних можливостей дітей;
-застосовувати здоров’язберігаючі технології та особистісно орієнтований підхід до навчання і виховання з метою підвищення інтересу до уроків фізичної культури.
Сьогодні не можна знайти жодної сфери людської діяльності, не пов'язаної з фізичною культурою, оскільки фізична культура і спорт – загальновизнані матеріальні і духовні цінності суспільства в цілому і кожної людини окремо.
Не випадково усі останні роки все частіше говориться про фізичну культуру не лише як про самостійний соціальний феномен, але і як про стійку якість особистості. Історично фізична культура складалася передусім під впливом практичних потреб суспільства в повноцінній фізичній підготовці підростаючого покоління і дорослого населення до праці. В той же час у міру становлення систем освіти і виховання фізична культура ставала базовим чинником формування рухових умінь і навичок.
Нововведення, або інновації, характерні для будь-якої професійної діяльності людини і тому природно стають предметом вивчення, аналізу і впровадження.
Інновації самі по собі не виникають, вони є результатом наукових пошуків, передового педагогічного досвіду окремих вчителів і цілих колективів. Цей процес не може бути стихійним, він потребує управління.
Інновація – відновлення, новинка, зміна, нововведення, впровадження заходів з метою покращення.
До основних функцій інноваційної діяльності відноситься зміна основних компонентів навчального процесу: цілей, змісту навчального матеріалу, форм організації діяльності учнів, методів і засобів навчання, а також система управління цим процесом.
Реалізація інноваційних методів на уроках фізичної культури
Урок залишається основною формою освітнього процесу.
Загальні вимоги до сучасного уроку:
Майстерність вчителя на уроці проявляється головним чином у вдалому володінні методикою навчання і виховання, творчому застосуванні новітніх досягнень педагогіки та передового педагогічного досвіду, раціональному керівництві пізнавально-практичної діяльності учнів, їхнім інтелектуальним розвитком.
Найкраща оцінка для викладача,коли здобувачі освіти із задоволенням приходять до нього на наступний урок. На уроках вони мають бути мотивовані на позитивний результат і доброзичливе відношення один до одного. Такий ефект може бути досягнутий лише при комплексному використанні усього арсеналу методів і засобів навчання. До найбільш результативних відносять метод імітації, метод проектів, ігровий метод, метод регламентованої вправи, методи аналізу, порівняння, метод змагання.
Імітація рухів – це наслідування учнем техніки виконання певної спортивної вправи. Наприклад: техніка виконання кидка м’яча у кошик після обманного руху (навчальний модуль «Баскетбол»), техніка виконання подачі м’яча (навчальний модуль «Волейбол»), техніка виконання метання без приладу (навчальний модуль «Легка атлетика»).
Застосовуючи метод імітації рухів, учень:
Метод проектів — спосіб, що дає змогу спланувати дослідження, розробку, і т. ін. для того, щоб досягти результату в оптимальний спосіб. Для успішної реалізації здійснюється практична діяльність, що припускає досягнення поставленої мети. Наприклад: успішна реалізація методу проектів у дослідженнях професійно-фізичної підготовки, вправ виробничої гімнастики та організації здорового способу життя.
Ігровий метод - ігри з виховним та освітнім навантаженням виникли на перших етапах становлення людства. Вони, я вважаю, повинні виступати як засоби передачі досвіду та підготовки до самостійного життя. Тому ігровий метод є одним із важливих та ефективних засобів фізичної культури. Який сприяє формуванню в учнів інтересу до фізичної культури та самостійних занять фізичними вправами.
Метод регламентованої вправи - методи цієї групи характеризуються, перш за все, багаторазовим виконанням вправ в умовах суворої регламентації, а саме:
Наприклад: метод кругового тренування. Уроки проходять ефективно і цікаво. Виконуючи певні завдання учень комплексно застосовує різні рухові дії.
Ігровий метод характеризується тим, що ігри виступають як засіб фізичного виховання і як метод організації учнівського колективу. Він може використовуватись на базі будь-якої фізичної вправи за умови, якщо вона піддається організації згідно з особливостями даного методу.
Найбільш характерна риса ігрового методу - це «сюжетна організація». Діяльність гравців організується згідно з образним або умовним «сюжетом», у якому передбачається досягнення певної мети в умовах постійної непередбачуваної зміни ситуацій.
Сюжетно - рольові уроки «Подорож до країни «Баскетболія», «Путівник з аеробіки», та ін..,можна використовувати після вивчення окремих тем і цілих розділів навчальної програми. Сюжет надає уроку емоційності, зацікавлює учнів. Заключна частина уроку — метод аутогенного тренування. Таке проведення заключної частини уроку подобається дітям, вносить різноманітність, а головне — сприяє досягненню його основної мети — зниженню навантаження, відновлення організму. Такі уроки потрібні, бо вони нові, незвичайні. Учні на таких уроках займаються з ентузіазмом, в них підвищується тонус, бажання, настрій. Взагалі, вищою є - віддача і результати уроку.
Висока якість підготовки та проведення уроку досягається шляхом упровадження інтерактивних технологій навчання, зокрема використання сюжетно – рольових ігор, побудови тісного комунікативного зв’язку вчителя з учнями, що поєднує спілкування і зміст навчання, природно наповнює дитину необхідними знаннями , формує компетентність, робить виховання «непомітним».
Результатом творчої співпраці є зміна психологічного настрою учня, його ставлення до уроків фізичної культури, підвищення рівня самооцінки учня, а водночас підвищення рівня навчальних досягнень з інших предметів.
Отже, саме оздоровча спрямованість фізичного виховання у поєднанні з інноваційними технологіями дасть змогу досягти очікуваного результату – сформовану, гармонійно розвинуту, конкурентоспроможну особистість, здатну до самореалізації.
А це значить, що всі зусилля спрямовані на благородну справу, заради якої варто жити.