Психологічна підтримка учасників освітнього процесу на час воєнного стану.
Соціальний педагог Любомир Глинський
В умовах війни психологічний стан учасників освітнього процесу зазнає значних змін. Освітнє середовище стає не лише простором для навчання, а й місцем, де учасники можуть отримати емоційну підтримку та стабільність. Сьогодні всі учасники освітнього процесу більш, ніж будь-коли раніше, потребують психологічної підтримки і допомоги.
У сучасному світі психологічна підтримка набуває особливого значення, оскільки війна впливає не лише на фізичний, а й на психоемоційний стан здобувачів освіти. Це обумовлює необхідність створення ефективних методів психологічної допомоги, які допоможуть учням адаптуватися до складних реалій сьогодення. Дослідження доводять, що якісна психологічна підтримка позитивно впливає на рівень навчальної мотивації, адаптацію до соціального середовища та загальну стійкість до стресових ситуацій.
За таких умов істотно зростає роль всіх педагогічних працівників, які можуть надавати першу психологічну допомогу та підтримку усім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань функціонування системи освіти. Першу психологічну допомогу може надати не лише практичний психолог чи соціальний педагог, а також вчитель, знайомий з правилами надання першої психологічної допомоги.
Як надати первинну психологічну допомогу дитині під час війни:
-запевніть дитину в тому, що ставитеся до її переживань серйозно та знайомі з дітьми, які зазнали таких самих випробувань: «Я знаю одного сміливого хлопчика, який пережив таку саму ситуацію».
-створюйте атмосферу безпеки — обіймайте дитину якомога частіше, розмовляйте та грайте з нею.
-переглядайте разом із дитиною «позитивні» фотографії чи зображення — так зможете звернутися до приємних образів із минулого, послабити неприємні спогади.
-спрямовуйте розмову про воєнні події в інший напрям — переходьте від опису деталей до опису почуттів: спонукайте дитину описувати не деталі події, а її почуття.
-допомагайте вибудувати життєву перспективу — визначити конкретні цілі та окреслити конкретні терміни.
-повторюйте, що відчувати безпорадність, страх, гнів — нормально.
-підвищуйте самооцінку дитини — частіше хваліть її за хороші вчинки.
-грайте в ігри з піском, водою чи глиною — взаємодія з такими матеріалами дасть дитині змогу виразити переживання за допомогою образів.
-не дозволяйте потурати вами — не виконуйте будь-які бажання дитини з жалю до неї.
Психологічна підтримка має ґрунтуватися на:
• Принципі емоційної безпеки – створенні умов, у яких учні відчуватимуть захист.
• Принципі підтримуючої комунікації – застосуванні активного слухання та емпатії.
• Принципі мотиваційної підтримки – використанні різних форм стимулювання навчання.
• Принципі індивідуального підходу – врахуванні особистісних особливостей кожного учня.
• Принципі соціальної взаємодії – створенні можливостей для комунікації, підтримки та обміну досвідом між учнями.
• Принципі саморегуляції – формуванні у учнів навичок контролю власного емоційного стану.
Важливим компонентом психологічної підтримки є надання своєчасної допомоги здобувачам освіти, що включає:
• Психоедукацію (роз’яснення нормальних реакцій на стрес та способів їх подолання).
• Проведення психологічних тренінгів та вправ для розвитку стресостійкості.
• Використання арт-терапії, музикотерапії, тілесно-орієнтованих практик для зниження рівня напруги.
• Залучення батьків та соціальних служб для комплексної допомоги учням у складних життєвих обставинах.
Психологічний стан та психічне здоров’я під час військових дій є вкрай важливим. Багато людей переживають виснаження, спустошення, втому, відчувають тривогу й паніку.
Психологічна підтримка дітей у воєнний час надзвичайно важлива, адже дітям необхідно відчувати себе у безпеці. Щоб підтримувати їх, керуємося наступними порадами.
Говоріть з дитиною
Обговорюйте з дітьми їхні почуття, спостерігайте за поведінкою та реакцією на страшні події. Постійно нагадуйте, що вони під вашим захистом. До того ж, вас захищають найсміливіші воїни. Якщо є можливість, нехай дитина робить щось руками – ліпить, малює або складає конструктор.
Будьте поруч
Надавайте дітям підтримку, у тому числі у вигляді обіймів. Намагайтеся робити щось разом, приділяйте їм більше часу, ніж раніше.
Контролюйте себе
Коли дорослі втрачають самоконтроль, це дуже впливає на дітей. Вони можуть злякатися та замкнутися. Більшість дорослих зараз відчувають страх, біль, злість та утому. Намагайтеся тримати себе в руках. Хоча б, коли діти поруч з вами.
Не забувайте про режим
Намагайтеся, наскільки це можливо, дотримуватися режиму та пам’ятати про сімейні ритуали. Вкладайте дитину спати в той самий час, як вкладалися раніше. Не забувайте про повноцінні прийоми їжі. Навіть, якщо ви знаходитеся у бомбосховищі, читайте дітям казки перед сном, якщо робили це раніше.
Не забувайте про ігри
Найкраща терапія під час складних життєвих обставин – це ігри. Давайте дитині можливість гратися, дивитися мультфільми, бігати та стрибати. Дозвольте дітям брати з собою в укриття улюблену іграшку.
Підтримуйте один одного
Постійно підтримуйте дітей. Говоріть, які вони хоробрі, як добре вони справляються з ситуацією, як вправно допомагають дорослим. Обов’язково розповідайте про перемоги ЗСУ, щоб діти вірили в світле майбутнє.
Таким чином, ефективна психологічна підтримка має бути багатокомпонентною та враховувати індивідуальні особливості учнів, їхній психоемоційний стан і соціальне середовище.
Отже, чому сьогодні робився акцент саме на важливості психологічної підтримки вчителем здобувачів освіти? Бо педагог, така ж значуща фігура в становленні особистості, як і батьки. І перш ніж розпочинати роботу з учнями, кі потребують вашої підтримки і психо-емоційної допомоги, варто переконатися, що ви самі в безпеці, бо лише поруч зі спокійним та впевненим вчителем діти відчуватимуть захищеність. Пам’ятаймо, чого б ми не вчили їх на словах, лише особистий приклад матиме для них цінність. Тому мусимо насамперед організувати своє життя в нинішніх умовах воєнного стану, аби показати цей приклад дітям.