Інтеграція ідей сталого розвитку на уроках української літератури

Інтеграція ідей сталого розвитку на

уроках української  літератури

 У творчості – спека й злива, у ній – твоїх вчинків сліди…

 Без сонця не родить жито, без вітру вода не шумить,

 Без творчості нам не жити, без неї нам не любить,

 Бо творчість – це серце світу, душа, що творить дива!

 Не смій її загубити! Знайди життєдайні слова!..

 М.Сом

Концепція Нової української школи декларує формування в учнів ціннісних ставлень та суджень, які слугуватимуть  «базою для щасливого особистого життя та успішної взаємодії із суспільства». Сьогодні як ніколи стає важливою організація освітнього простору, який сприяв би розвитку творчої, стратегічно мислячої та відповідальної особистості, здатної на свідомі дії з покращення її життя власного та громади. Випереджаюча освіта для сталого розвитку є моделлю трансформації системи освіти та її пристосування до потреб суспільства ХХІ століття.

Сталий розвиток (англ. Sustainable development) — загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі. Як сформулювала визначення сталого розвитку у своїй доповіді Комісія Брундтланд -  «розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби».

В. Сухомлинський стверджував, що за маленькою шкільною партою твориться народ. А творять його в першу чергу вчителі української мови та літератури, «наставники думки, волі, духу людини», бо наука рідної мови, літератури – наука про найголовніше: про Україну, рідну землю, її силу й красу, її минуле й майбутнє. Найефективнішим засобом розвитку творчих здібностей учнів є інновації та творча праця педагога.

Підготовка та проведення інтегрованих занять зі сталого розвитку з української літератури має свої специфічні особливості. Перша – вибір форми занять, що зумовлює не тільки підготовку вчителя, але й довготривалу, стійку самостійну роботу учнів, проведення ними власних досліджень, пошуків, систематизацію та обробку інформації. Друга особливість – активна участь і взаємодія в підготовці й проведенні занять декількох вчителів.

Мною у своїй педагогічній скриньці серію розробок з української літератури для учнів 5-10 класів. Мета їх -  спрямувати діяльність учнів на формування соціальної активності, відповідальності й екологічної грамотності, сприяти усвідомленню ідеї сталого розвитку як нового типу еколого-економічного зростання, що задовольняє потреби всіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відновлення природного середовища.

Особливістю цих занять є те, що вони охоплюють екологічну, економічну та соціальну проблему навчання й виховання під кутом зору формування нової системи ціннісних орієнтирів та моделей поведінки підростаючого покоління та суспільства загалом.

Наприклад, у 5 класі під час вивчення прислів’їв та приказок уводжу екологічну грамотність і здоровий спосіб життя, а саме вироблення вміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку; формувати здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя. Червоною ниткою через весь урок проходить здоровий спосіб життя та бережливе ставлення до природи. Ви запитаєте як? Дітям  слід побудувати гроно, яке б узагальнило думку, що в прислів’ях та приказках містяться народне уявлення про навколишній світ та його оцінка. У груповій роботі обрати пелюстку  квітки з написом прислів’я чи приказки «як слід на світи жити», сформувати квітку. Коли квітка сформована, учні у групі знаходять й формують відповіді на запитання « Прислів’я та приказки використовуються для того, щоб…»

• звеличити розумних, працьовитих, сміливих людей;
• дати поради;
• схвалити чи засудити поведінку;
• переконати у чомусь чи закликати до чогось;
• висловити ставлення до життєвих та природних явищ.

 У вправі «Поповнюй скриньку мудрості» слід замінити тезисні речення приказками, дібрані фрази про дбайливе ставлення до людини і природи.

Під час вивчення оповідання Євгена Гуцала «Лось» уводжу до групи експертів «Літераторів», «Географів», «Біологів» ще й «Екологів», які у своїй в презентації доведуть думку про збереження тварин, лісів, ознайомлять слухачів зі сторінками Червоної книги. А методом жеребкування, клас поділиться на групи, де «Психологи» та «Аналітики» дійдуть висновку, що кожне життя має цінність. Цікавим і корисним на уроці буде метод «Вживання». Дитина  «вживається» в образ сліпого Лося та мисливця дядька і передати свої відчуття та переживання.  Доречним ставне  виступ «Мисливців», яким треба спробувати  презентувати поняття полювання, ознайомили з місцями  для полювання, правами та обов’язками мисливців.

У 6 класі під час вивчення твору «Як дитиною, бувало…» Лесі Українки та її поезії   слід звернути увагу на значення здоров’я для людини та його збереження. Під час прочитання твору, раджу скористатися відео з YouTube ба, де чарівна жінка на лоні природи читає поезію. Проаналізувати не лише враження від почутого, а й зупинитися на побаченому: як змінився пейзаж? як реагує природа? Доречним буде виступ «Фтизіатра», який ознайомче з хворобою – туберкульоз та причинами виникнення захворювання.

У 7 класі під час вивчення твору Григіра Тютюнника «Климко» раджу звернути увагу учнів на розуміння вселюдської трагедії війни, думки про несумісність дитинства і війни, про абсурдність та варварство, що не може бути прийнятим у цивілізованому світі. Прошу на уроці дітей скласти сенкан до слів добро – зло, війна – мир.  У вправі «Віднови послідовність» відібрано події з наслідками війни. Під час проведення вправи  «Вільний мікрофон» учні висловлюють думки про те, як війна шкодить дітям, навколишньому середовищу. Цікавим для учнів буде завдання «Зустріч з героєм». Діти демонструють не лише акторські вміння вживатися в роль, а й передають характер, почуття, щоб їх впізнали. А ще, на мою думку, після «зустрічі з героєм», слід провести «Мозковий штурм», де учні озвучили б пораду героям, чого не слід робити. І в заключному слові вчителя раджу знову повернутися до війни та наголосити на тому, що саме вона висуває жорстокі вимоги до життєстійкості й ресурсів сучасної людини.

Під час вивчення поезії Ліни Костенко «Дощ полив…» раджу під час емоційного налаштування на урок використати чотири варіанти малюнків дощу. Це не лише допоможе визначити емоційний стан учнів, а й натякне на особливість цього явища.  Після перевірки домашнього завдання  часто  використовую «асоціативний кущ». Діти на аркушах паперу напишуть свої асоціації на слово «дощ». А потім, після зачитування, разом  підсумовуємо про це явище, його особливість та значення. Плавно переходимо до бачення самою поетесою красу дощу. Після прочитання чи перегляду твору, за допомогою «евристичної бесіди» аналізуємо зображене явище природи. За допомогою вправи «З народної криниці» підбираємо ще явища природи які необхідні для існування всього живого. Доречно підготувати виступ «Географів», які ознайомлять з цікавими фактами про дощ; «Мистецтвознавців», які розкажуть про видатного художників-пейзажистів (Френсіса Маккрорі, який зобразив дощ. А потім запропонувати учням самим намалювати  дощ). І на завершення  -  «вільний мікрофон»  - Я люблю(не люблю) дощ за те, що…

Під час вивчення твору Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили» раджу звернути увагу, як Силач ставився до тварин та природи в цілому. Доречним буде підготувати виступ «Правознавців», які ознайомлять з законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження» , а «Біологи» -  про Червону книгу. За допомогою «вільного мікрофону» подискутувати над цими проблемами та зупинитися на визначенні «гуманність». Дуже цікавим буде на уроці завдання «Займи позицію», де учні висловлюють думку про експлуатацію тварин у цирку.

У 8 класі під час вивчення твору Володимира Підпалого «…Бачиш: між трав зелених…» , слід звернути увагу на бережливе ставлення до природи, усвідомлення людини як частини природи та неминучість покарання за зло заподіяне довкіллю. Пропоную учням розглянути фотоколажі, розповісти, що на них зображено. Дібрати власні приклади про охорону довкілля. Я відразу ставлю питання «Про що піде мова на уроці?». Після створення картки твору об’єднуємося на  групи: «Літературознавці», «Екологи», «Біологи», «Журналісти». Кожна група отримує завдання, а потім презентує його виконання. Після виступу учасники групи складають «даймонд» до образу «пташенята». Пропоную дітям намалювати пташку, яка уособлює нашу гармонію з природою.

Під час вивчення твору Карпенка-Карого «Сто тисяч» важливо звернути увагу на  почуття головного героя до землі: «Це така собі «любов» . За допомогою прийому «Фішбоун» створюємо скелет риби на питання: «Калитка – підприємець?» чи «Калитка – прототип сучасного  бізнесмена?» Раджу уміло підвести дітей до думки : « Сучасний підприємець може бути жорстоким, але не має права переступати загальнолюдських норм». Обговорюємо питання шкоди довкіллю від сільського господарства…

У 10 класі під час вивчення повісті «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького, раджу під час аналізу образу Омелька Кайдаша створити групи експертів «Істориків»  та «Медиків». «Історики» дадуть  інформацію про напої тогочасної України , а «Медики» - алкоголізм. Залучаю до роботи «учнів-психологів» та з’ясувати причини  алкоголізму Омелька, виписуємо «рецепт» стосовно лікування. І завершуємо урок красивою ілюстрацією квітучого саду біля сільського будинку з щасливою родиною, перераховуючи з учнями основні принципи щасливої родини.

Під час вивчення повісті  «Земля» Ольги Кобилянської, слід червоною ниткою провести думку «Кожен сам обирає собі долю і кує щастя». На початку уроку за допомогою методу «Передбачення» пропоную записати: «Що я очікую від уроку?» Доречним буде провести аналіз економічного та політичного життя України кінця ХІХ-ХХ століття та пригадати інших авторів і назви творів у яких піднімаються економічні проблеми цього часу (скласти таблицю).  Обов’язково  аналізуємо записи і з’ясовуємо,  які конфлікти могли виникнути в такому економічному та правовому суспільстві. Доречно використати прийом «Рольова гра», в якому учні візьмуть на себе роль «юриста», «економіста», «жителя сусіднього села», членів родини Іоніки.  Пропоную учням картки із вміщеними ситуаціями. Вчитель виконує роль експерта і слідкуватиме за сторонами моралі.  В кінці уроку  вправою «Незакінчене речення»  підсумовуємо.

Практика моєї роботи показала плідність інтеграції, виявила перспективи подальшого розвитку та удосконалення такого підходу до навчання. Застосування інтеграційних форм навчання сприяє налагодженню взаєморозуміння і поліпшенню співпраці вчителя та учнів у процесі навчання, дає можливість ширше використати потенційні можливості змісту навчального матеріалу та розвинути здібності учнів.

Отже, інтеграція – необхідна умова, важливий засіб сучасного освітнього процесу, для забезпечення системних знань учнів із різних галузей наук, соціалізації особистості.

Інтеграційні процеси в освіті тривають, і вони різноманітні, але мета їх одна – розвинена, креативна, соціалізована особистість, здібна до творчого пошуку.

«У наших руках – найбільша з цінностей світу – Людина. Ми творимо Людину, як скульптор творить свою статую з безформного шматка мармуру: десь в глибині цієї мертвої брили лежать прекрасні речі, які належить добути, очистити від усього зайвого». В.Сухомлинський

Список використаних джерел

1. Концепція «Нова українська школа»

2. Висоцька О. Є. Освіта для сталого розвитку: Науково – методичний посібник. – Дніпропетровськ, 2011. – 200 с.

3. Підліснюк В., Рудик І., Кириленко В., Вишенська І., Маслюківська О. Сталий розвиток суспільства: роль освіти. Путівник / За ред. В.Підліснюк – К.: Видавництво СПД «Ковальчук», 2005. – 88с., розділ 1 , 10-18с.

4. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова. 5-12 класи (Автори – Л. В. Скуратівський, Г. Т. Шелехова, В. І. Тихоша, А. М. Корольчук, В. І. Новосьолова, Я. І. Остаф). – К.: Перун, 2005.

5. Енциклопедія педагогічних технік та інновацій: [ навч. посіб.] /  Н. Г. Наволокова. – Харків.: Основа, 2009. – 176 с.

Відомості про автора

Лисенко Вікторія Анатоліївна, учитель української мови та літератури Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області; спеціаліста вищої кваліфікаційної категорії