Тема: Інтегроване заняття «В осінньому лісі»
Мета:
навчальна: закріпити уявлення дітей про зовнішній вигляд тварин, способи приготування до зими; формувати вміння будувати відповідь до поставленого запитання; учити утворювати прикметники із суфіксом –ов-;
розвивальна: розвивати пам’ять, наочно-образне мислення, зв’язне мовлення;
виховна:виховувати естетичні почуття від сприймання краси осінньої природи, любов та інтерес до світу природи;
коригуюча: коригувати вимову, інтонаційну виразність мови.
Хід заняття
Вихователь. Діти, ми вже знаємо, як осінь змінила наші рідні місця, які дари вона принесла нам з родючого городу, як змінила осінь-чарівниця погоду, сонечко, вітер.
Гра «Продовж думку»
Вихователь розпочинає речення, а діти продовжують його.
Я люблю осінь, тому що …
Осінь – нудна пора року, тому що …
Я сьогодні не піду гуляти, адже …
Діти одягають куртки, взувають гумові чобітки, беруть на прогулянку парасольки, тому що …
Я не люблю осінь, бо …
Осінь називають вечором року, адже …
Птахи відлітають у вирій, бо …
А сьогодні, діти, ми поговоримо про чудеса які, творить золота осінь у лісі. А для цього вирушимо в цікаву та дивовижну лісову мандрівку. Чи готові ви до подорожі? (Так.)
Педагог пропонує дітям поїхати до лісу на чарівному паровозику
Діти стають одне за одним, зображуючи вагончики паровозика і рухаються вперед, промовляючи услід за вихователем слова та звуконаслідування.
Паровоз вперед летить,
Усіх діток швидко мчить:
Андрія, Лева і Ларису
Паровоз везе до лісу —
Ту-ту! У-у-у! Ту-ту! У-у-у! –
Всю веселу дітвору.
Діти збираються біля вихователя.
Вихователь: Куди ж ми прибули, діти? Кущів, дерев тут так багато! Ой, як тут гарно! Звичайно, це … (осінній ліс).
Бесіда « Що не можна робити в лісі»
Дитина 1: що в лісі не можна шуміти.
Дитина 2: розпалювати вогнище!
Дитина 3:ламати гілки дерев .
Дитина 4: лишати сміття після себе!
Дитина 5: ображати жителів лісу!
Вихователь: Ліс – велика домівка, де мешкає багато зелених, пернатих,чотириногих, крилатих жителів. Але все ж найголовнішими жителями лісу, мабуть, слід вважати дерева. Погляньте, як тут погосподарювала хазяйка-осінь. Пам’ятаєте, якими зеленими були ліси, парки, алеї влітку? (Вихователь показує дітям зображення осінніх листочків.) А що ж осінь зробила нині з листочками дерев та кущів? (Пофарбувала їх.) У які кольори пофарбувала осінь листя? (У жовтий, червоний, зелений.)
Дидактична гра «Який листочок»
Вихователь.
Осінь-художниця зробила листочки барвистими, гарними. Але пустотливий вітерець — відомий бешкетник. Ось він і позривав листочки з дерев і повідносив далеко від них. І тепер вам, діти, слід визначити з якого дерева листок та назвати його.
Діти виконують запропоноване завдання.
Листочок з дуба – дубовий; з берези – березовий; з клена – кленовий, листок росте на каштані – каштановий, цей листок росте на липі, тому він липовий, листок з калини – калиновий, листок росте на горобині, тому він горобиновий.
Вихователь показує дітям поляну грибів та продовжує розмову з ними.
Вихователь: Гарно тут, красиво. Скільки опалого листя навкруги дерева стоять убрані в гарні шати. Щойно пройшли осінні рясні дощики, і на лісових стежинках з’явилося багато грибочків. Ой, а що це?
Діти: Грибочки
Вихователь: Давайте тепер їх роздивимось. Які вони? Великі чи маленькі? Багато чи мало їх?
Гра «Назбираємо грибів»
Збирати тільки їстівні гриби.
Логоритмічна вправа «Про житло тварин»
Вихователь: У цьому лісі мешкають Щоб дізнатися, хто тут мешкає, потрібно відгадати загадки.
Я страшенний боягуз,
Всіх на світі я боюсь.
В полі, в лісі навкруги –
Скрізь у мене вороги. (Заєць)
(Наприкінці осені сіре хутро змінюється на біле, стає більш густим та теплим).
Пухнастий клубочок
Виліз на дубочок,
Жолуді зриває
І в дупло ховає. (Білка)
(Білочка збирає гриби, горіхи і несе собі в дупло; змінює своє хутро – улітку воно руде, а взимку – сіре)
Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав,
А як впав глибокий сніг,
Позіхнув і спати ліг.
Бачив чи не бачив сни,
А проспав аж до весни. (Ведмідь)
Вдень я сплю, а прийде ніч,
Отоді вже – інша річ!
Я виходжу полювати –
Стережись, мишва хвостата!
Не злічу вже, скільки штук
За життя я з’їв гадюк.
Я колючий, мов будяк,
А зовуть мене … (Їжак)
(Він мостить собі гніздо з сухої трави та листя і засинає аж до весни)
Ходить хмуро між дубами,
Хижо клацає зубами,
Весь, як є, —
Жорстока лють,
Очі в нього так і ллють.
Зачаївся ось, примовк.
Грізний звір цей, звісно, .. (Вовк).
Я руда, низького росту,
Хитра я і довгохвоста.
На курей я вельми ласа –
В них таке смачненьке м'ясо…
Вовку-брату я сестриця,
А зовуть мене… (Лисиця)
(Вовк та лисиця не роблять запасів на зиму. Вони не сплять, а полюють і взимку. У них хутро стає густіше і тепліше,)
Вихователь: Наша лісова подорож наближається до кінця. Казковий паровозик уже готовий відвести дітей назад. Отже, рушаймо!
Діти, як і на початку заняття, стають одне за одним, зображуючи вагончики паровозика і рухаються вперед, примовляючи услід за вихователем слова та звуконаслідування.
Паровоз везе діток
У дитячий наш садок.
І Іллю, й Христину й Віку
Паровоз везе із лісу.
Ту-ту! У-у-у! Ту-ту! У-у-у! –
До дитячого садка.
Вихователь: Діти, де ми щойно з вами побували? Що ми побачили у лісі? Чи сподобалася вам ця мандрівка? (Відповіді дітей.)
Вихователь хвалить дітей за уважність.