Інтегрований урок з інформатики та фізики : Створення буклету «Вплив радіації на організм»

Інформатика 9 клас

Урок  №34 

Тема: Створення  буклету «Вплив радіації на організм»

Мета: навчити учнів створювати буклет у програмі Publisher, присвячений біологічній дії радіоактивних випромінювань; формувати в учнів навички роботи на ПК; розвивати увагу, творчу уяву, мислення, слухову й зорову пам'ять; формувати науковий світогляд учнів та виховувати цікавість до інформатики.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Вид (форма) уроку: інтегрований урок «фізика+інформатика»

Обладнання: підручники з фізики та інформатики, картки із завданнями, буклети-зразки

Хід уроку

1. Організаційний момент.

Добрий день, шановні діти!

Ви прийшли сьогодні вчитись:

Будем з вами працювати

Й радіацію вивчати.

А комп’ютер – добрий друг –

Вам допомагатиме.

Ваші дії, як завжди,

Я контролюватиму.

Та спочатку перевірю

Які знання ви маєте

Та чи добре в ігри

Інформативні граєте?

2. Актуалізація опорних знань

Гра «Знайди пару»:

(Вчитель роздає картки, де надруковані назви публікацій та їх значення. Учні повинні знайти відповідності)

Чи вірно ви виконали завдання, зможете перевірити у підручнику «Інформатика 9 клас» на сторінці 183-185.

3. Повідомлення теми і мети уроку.

На минулому уроці ви створювали бюлетень, що переважно містив текстові об’єкти. Сьогодні ви створюватимете буклет з графічними об’єктами на тему: «Вплив радіації на організм».

4. Вивчення нового матеріалу.

(Пояснення матеріалу у формі бесіди)

• Яку публікацію називають буклетом? (неперіодичне видання у вигляді складеного аркуша)
• Як створити буклет у Publisher?
• Перед вами лежать буклети-зразки, які зробила я. Які об’єкти містять ці буклети?
• Зі скількох сторінок складається мій буклет?
• На першій сторінці ви бачите три колонки. Яку інформацію вони містять?
• З чого складається друга сторінка буклету?

Перед тим, як розпочати створення буклету, обговоримо інформацію, що він міститиме.

• Вплив йонізуючого випромінювання на організм.

Радіоактивне випромінювання містить у собі гамма- та рентгенівське випромінювання, електрони, протони, альфа-частинки, іони важких елементів. Його називають також іонізуючим випромінюванням, оскільки, проходячи крізь живу тканину, воно викликає іонізацію атомів.

Навіть слабке випромінювання радіоактивних речовин дуже сильно впливає на всі живі організми, порушуючи діяльність клітин. За великої інтенсивності випромінювання живі організми гинуть. Небезпека випромінювання збільшується тим, що воно не викликає ніяких болючих відчуттів навіть у разі отримання смертельних доз.

Найбільш чутливими до випромінювання є ядра клітин, особливо клітин, які швидко діляться. Тому в першу чергу випромінювання вражає кістковий мозок, у результаті чого порушується процес утворення крові. Далі настає ураження клітин травного тракту й інших органів.

• Доза випромінювання.

Характер впливу іонізуючого випромінювання залежить від дози поглиненого випромінювання та його виду.

Доза поглиненого випромінювання – відношення енергії випромінювання, поглиненої тілом, яке опромінюється, до його маси:

D=, 1Гр=.

У зв’язку з тим, що за однієї й тієї самої дози поглинання різне випромінювання викликає різний біологічний ефект, для оцінки цього ефекту було введено величину, яка називається еквівалентною дозою:

H=D·K, [H]=Зв (зіверт).

К – коефіцієнт якості – показує, у скільки разів небезпека від впливу на живий організм даного виду випромінювання є більшою, ніж від впливу гама-випромінювання. Проаналізувати види випромінювання ви зможете за таблицею на сторінці 164 підручника «Фізика 9 клас».

Усі люди на Землі зазнають впливу радіації, адже в будь-якій місцевості завжди є певний радіаційний фон. З джерелами радіаційного фону ви познайомитесь, опрацювавши малюнок 25.5 на сторінці 165 підручника «Фізика 9 клас».

• Тварини, стійкі до радіації.

• Амеби – вони стійкі до радіації, і, будучи одноклітинним організмом, у них немає проблеми мутації.
• Таргани – змогли вижити, перебуваючи в 300 м від місця, де вибухнула бомба в Хіросімі.
• Скорпіони – здатні витримати ультрафіолетову радіацію.
• Оси-браконіди – (оси, що відкладають яйця всередині інших тварин) – можуть витримати до 180 000 рад радіації.
• Плодові мухи – витримують до 64 000 рад радіації.

5. Створення буклету на ПК.

У вашій папці на робочому столі ПК міститься ще одна папка «Допоміжні матеріали», в якій є малюнки та статті, що ви використовуватимете для створення буклету.

6. Підсумки уроку.

Гра «Продовж речення»:

• Я навчився…
• Я дізнався…
• Мені сподобалось…
• В мене виникли труднощі з…

7. Домашнє завдання.

Повторити п.7.2; підготуватись до Практичної роботи №9 стр.206 (тему для дослідження учні обирають на сторінці 184 підручника «Фізика 9 клас».

МАТЕРІАЛИ ДО УРОКУ