Інтегрований урок з німецької мови і зарубіжної літератури у 7 класі

Вірші німецьких поетів про дружбу і коханняІнтегрований урок з німецької мови та зарубіжної літератури 7 клас

Й. В. Ґете «До моїх пісень»Переклад Миколи Терещенка. Він вважається одним із найбільш точних і близьких до оригіналу за змістом. Терещенко зміг передати ту стриману, філософську інтонацію, яка властива ранньому Гете.

An meine Lieder (Deutsch)До моїх пісень (Українською)An meine Lieder. До моїх пісень. Seid euch nur des Glücks bewußt,Тільки в серці майте ви. Daß ihr nur im Herzen lebt,Щастя жити і цвісти;Und die Freude, die ihr gebt,Ви на радощі скупі,Fließt aus einer eig’nen Brust. Бо не йдете до людей. Wer euch liest, der liest sich selbst,Хто чита вас, той себе. Wer euch hört, der hört sich nur,Тільки й чує в тих словах,Und die flücht’ge Lebensspur. Життєвий короткий шлях. Kehret wieder in sich selbst. Він згадає мимохідь. Euch nur die Einsamkeit noch hört,Вас лиш тиша ще почує,Die mit stillem, dunklem Blick. Що з понурим темним зором. Tief in euer eignes Glück. В ваше щастя зазирає,Und in euer Leid sich kehrt. В ваше горе поринає.

Цей вірш Гете — це поетичне звернення автора до власних творів. У ньому поет роздумує про природу творчості та її зв'язок із внутрішнім світом людини. Тема: Роль поезії в житті автора, процес народження віршів як відображення душі.Ідея: Поезія — це не просто слова, а жива частина серця поета, яка зберігає його почуття. Жанр: Філософська лірика. Головні образи та мотиви: Пісні (вірші): Поет звертається до них як до живих істот. Вони — його діти, його сповідь. Природа: Гете часто використовує образи природи (струмки, квіти), щоб підкреслити природність і щирість своїх почуттів.

Таблиця ключових термінів для відповідіУкраїнською. Deutsch. Ліричний герой. Das lyrische Ich. Звертання. Die Anrede / Der Appell. Внутрішній світ. Die Innenwelt. Щирість. Die Aufrichtigkeit. Самотність. Die Einsamkeit. Співпереживання. Das Mitfühlen

1. До кого звертається поет у вірші? / An wen wendet sich der Dichter im Gedicht?Поет звертається до своїх власних творів — пісень (віршів), наділяючи їх людськими якостями. Der Dichter wendet sich an seine eigenen Werke — seine Lieder (Gedichte) — und personifiziert sie.2. Де, на думку автора, по-справжньому живуть його пісні? / Wo leben seine Lieder laut dem Autor wirklich?Гете стверджує, що вони живуть «тільки в серці» (nur im Herzen). Це підкреслює інтимність і щирість творчості. Goethe behauptet, dass sie „nur im Herzen“ leben. Dies unterstreicht die Intimität und Aufrichtigkeit des Schaffens.

3. Яку роль відіграє читач у сприйнятті цієї поезії? / Welche Rolle spielt der Leser bei der Wahrnehmung dieser Poesie?Читач бачить у віршах самого себе («Хто чита вас, той себе тільки й чує»). Поезія стає дзеркалом душі того, хто її сприймає. Der Leser sieht in den Gedichten sich selbst („Wer euch liest, der liest sich selbst“). Die Poesie wird zum Spiegel der Seele desjenigen, der sie wahrnimmt.4. Який образ супроводжує вірші наприкінці твору? / Welches Bild begleitet die Lieder am Ende des Werkes?Образ Самотності (або Тиші — Einsamkeit). Тільки в стані внутрішнього спокою можна по-справжньому зрозуміти глибину щастя та горя, закладених у піснях. Das Bild der Einsamkeit. Nur im Zustand innerer Ruhe kann man die Tiefe des Glücks und des Leids, die in den Liedern stecken, wirklich verstehen.

Вірш Гейне "Im wunderschönen Monat Mai" став настільки популярним, що видатний композитор Роберт Шуман написав на нього музику (цикл "Любов поета")

Г. Гейне — «Коли настав чудовий май...»Переклад Леоніда Первомайського

Im wunderschönen Monat Mai (Deutsch)Коли настав чудовий май... (Українською)Im wunderschönen Monat Mai. Коли настав чудовий май... Im wunderschönen Monat Mai,Коли настав чудовий май,Als alle Knospen sprangen,Сади розцвіли всюди,Da ist in meinem Herzen. Тоді в моєму серціDie Liebe aufgegangen. Кохання сходити стало. Im wunderschönen Monat Mai,Коли настав чудовий май. Als alle Vögel sangen,І соловейко в гаї,Da hab ich ihr gestanden. Тоді я їй признався. Mein Sehnen und Verlangen. В своїм коханні й розпачі.

Кохання розквітло — Die Liebe ist aufgegangen. Зізнання — Das Geständnis. Туга / Прагнення — Das Sehnen / Die Sehnsucht. Гармонія з природою — Einklang mit der Natur. Німецьке слово "aufgegangen" (зійшло/розквітло) зазвичай вживається стосовно сонця або квітів. Гейне цим підкреслює, що кохання для нього — це світло і життя.

1. Який природний стан описано у вірші? / Welcher Zustand der Natur wird im Gedicht beschrieben?Описано весняне пробудження природи у травні: розпускаються бруньки, співають птахи. Це символ життя та оновлення. Es wird das frühlingshafte Erwachen der Natur im Mai beschrieben: Knospen springen auf, Vögel singen. Das ist ein Symbol für Leben und Erneuerung.2. Коли саме ліричний герой зізнався у своїх почуттях? / Wann genau hat das lyrische Ich seine Gefühle gestanden?Він зробив це «чудового місяця травня», коли природа досягла свого найвищого розквіту та гармонії. Er tat dies im „wunderschönen Monat Mai“, als die Natur ihre höchste Blüte und Harmonie erreichte.3. Який настрій панує у творі? / Welche Stimmung herrscht im Werk vor?Настрій світлий, ніжний, але з відтінком романтичної туги (Sehnsucht). Це момент щирого і чистого сподівання. Die Stimmung ist hell, zart, aber mit einem Hauch romantischer Sehnsucht. Es ist ein Moment aufrichtiger und reiner Hoffnung.4. Що символізує соловейко в цьому вірші? / Was symbolisiert die Nachtigall in diesem Gedicht?Соловейко є традиційним символом закоханих та поетичного натхнення. Його спів підсилює емоційну напругу зізнання. Die Nachtigall ist ein traditionelles Symbol für Liebende und poetische Inspiration. Ihr Gesang verstärkt die emotionale Spannung des Geständnisses.

Як використовувати наступну таблицю: Для відповіді українською: Використовуй терміни з лівого стовпчика (наприклад: "Гейне використовує принцип паралелізму..."). Для німецької: Використовуй терміни з центрального стовпчика (наприклад: "Das Hauptthema bei Goethe ist die Selbsterkenntnis").

Українською. Німецькою (Deutsch)Опис / Значення. Ліричний герой. Das lyrische Ich. Особa, від імені якої висловлюються почуття у вірші. Звертання. Die Anrede / Der Appell. Риторична фігура, коли поет звертається до пісень (як у Гете). Паралелізм. Der Parallelismus. Аналогія між станом природи та людськими почуттями (як у Гейне). Розквітати (сходити)Aufgehen. Дієслово, яке вживає Гейне для опису народження кохання. Туга / Прагнення. Die Sehnsucht / Das Sehnen. Ключове поняття романтизму — глибоке духовне прагнення. Самопізнання. Die Selbsterkenntnis. Головна мета поезії у вірші Гете. Самотність / Тиша. Die Einsamkeit. Стан, у якому, за Гете, людина найкраще розуміє мистецтво. Уособлення. Die Personifikation. Надання неживим предметам (пісням) людських рис. Зізнання (в коханні)Das Geständnis. Акт відкриття своїх почуттів героєм Гейне. Символ. Das Symbol. Наприклад, травень як символ весни, або соловейко — символ любові.

Творчість Йоганна Вольфганга фон Гете та Генріха Гейне представляє дві визначальні епохи в німецькій та світовій літературі — Просвітництво (Класицизм) та Романтизм. Попри різницю в часі та стилях, їхні поезії об’єднує глибока увага до внутрішнього світу людини. Гете у вірші «До моїх пісень...» постає як мудрий філософ. Для нього творчість — це інструмент самопізнання. Він вчить нас, що мистецтво має бути щирим і глибоким, а справжня зустріч із поезією відбувається в тиші людського серця. Гейне у поезії «Коли настав чудовий май...» розкриває іншу сторону душі — емоційну та вразливу. Його герой живе почуттями, де краса природи є нерозривною з красою кохання. Його рядки — це гімн молодості та щирому серцю. Спільним для обох поетів є переконання, що література — це не просто слова, а жива енергія, яка здатна відображати найтонші порухи людської душі. Вивчення цих творів сьогодні допомагає нам краще розуміти себе, свої емоції та знаходити гармонію з навколишнім світом. Їхні вірші залишаються актуальними, адже теми любові, творчості та пошуку сенсу життя є вічними для кожної людини, незалежно від країни чи епохи.

„Zusammenfassend lässt sich sagen, dass Goethe und Heine die zwei Säulen der deutschen Literatur sind. Während Goethe uns lehrt, durch die Poesie zu uns selbst zu finden (Selbsterkenntnis), zeigt uns Heine die magische Verbindung zwischen Natur und menschlichem Gefühl (Romantik). Beide Dichter erinnern uns daran, dass das Herz die wichtigste Quelle der Inspiration ist.“