Інтегрований виховний позакласний захід "До Дня ураїнського козацтва" можна використовувати у військово-патріотичному вихованні здобувачів освіти, виховних заходах та змаганнях.
Міністерство освіти і науки України
Каховська РДА
Відділ освіти
Роздольненська ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ
Вчитель фізичної культури П.С. Баланович
Вчитель історії Л.П. Балун
Вчитель музичного мистецтва Т.В. Баланович
11.10.2019 рік
ПЛАН
ПРОВЕДЕННЯ
ВИХОВНОГО ПОЗАКЛАСНОГО
ЗАХОДУ ДО ДНЯ
УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА
14 ЖОВТНЯ 2019 РОКУ
|
Виховні завдання. Виховання:
|
|||
|
№ |
ХІД ЗАХОДУ |
ВИКОНАВЕЦЬ |
ПРИМІТКА |
|
1 |
Історична довідка |
Вчитель історії |
|
|
2 |
Музичний супровід |
Вчитель музичного мистецтва |
|
|
3 |
Спортивні змагання із загально-фізичної підготовки «Козацькому роду нема переводу» |
Суддя – вчитель фізичної культури Секретар – вчитель початкових класів |
|
|
4 |
Склад суддівського журі |
Вчитель Захисту Вітчизни
Соціальний Педагог
Заступник директора з НВР
|
|
|
5 |
Нагородження |
Заступник директора НР, вчитель фізичної культури |
|
Історія українського козацтва
Запоріжжя, запорізький край вважаються колискою гідного подиву явища XV – XVII ст. в Європі – зародження, процвітання і загибелі козацтва, що увійшло в історію під назвою “Запорозького”.Спеціалісти досі не зійшлися на єдиній думці, звідки виникло слово “козак”, хоча ще в старовинних билинах так називали руського богатиря Іллю Муромця. Козаки – це вільні люди. Вони йшли від панів, від утисків у дикі степи Наддніпрянщини, збираючись у ватаги за дніпровськими порогами. Звідси і пішла назва – запорожці.
На той час південні й східні окраїни України обжиті майже не були. Тут пролягав незримий кордон із войовничим татаро-монгольським ханством. Козаки – чи хотіли вони того, чи ні – змушені були ставати воїнами, захисниками окраїнних земель, займаючись одночасно мисливством, рибальством, хліборобством.
Із часом на Запорожжі, враховуючи постійне неспокійне оточення, почали виникати козацькі фортеці – Січі. За переказами, першу з них князь Дмитро Вишневецький побудував у 1550 році на острові Мала Хортиця, що розташований у руслі Старого Дніпра. Січ являла собою укріплення, усередині якого стояли церква, господарські будівлі і житлові приміщення – курені.
Історики налічують вісім Січей: Томаківську, Базавлуцьку, Микитинську, Чортомлицьку, Кам’янську, Олешківську, Нову і Задунайську. В різні часи вони розташовувалися в різних місцях України і проіснували майже два з половиною століття. Остання – Задунайська Січ розпалася в 1823 році.
Неприборкана вольниця, козацтво в політичну і військову силу українського народу почало перетворюватись у другій половині XVI століття, досягши свого розквіту за часів славних отаманів Петра Сагайдачного та Івана Сірка.
Історія козацтва – це постійні війни: з турецьким султаном, кримським ханом, шляхетською Польщею. Вміння козаків воювати вражало Європу, і багато хто з монархів не відмовлявся від послуг запорожців, у тому числі й російські царі.
На Січі постійно проживало не так багато козаків: сімейні оселялися на хуторах і в містечках, але у випадку небезпеки протягом кількох днів на службу збиралося величезне військо, рівних якому не було в Європі.
Козаки ніколи не знали панщини, кріпацтва, були вільними людьми, єдиним обов’язком яких вважався захист південних кордонів. Потреба в них для імперії відпала, коли Росія вийшла до берегів Чорного моря і “гніздо самовілля”, як називала запорозьке козацтво імператриця Катерина II, за її наказом, наприкінці травня 1775 року було зруйновано.
На території Запоріжжя збереглися деякі свідки тих давніх часів: залишки козацьких укріплень на острові Хортиця, 800-річний запорізький дуб, та й назви історичних місць острова нагадують про запорожців: балка “Січові ворота”, “Козацька переправа”. А на території теперішнього університету знаходиться могила останнього запорозького кошового отамана Йосипа Гладкого.
Відродження козацтва почалося наприкінці 90-х років ХХ століття: у Запоріжжі майже одночасно виникли такі організації, як “Козацьке братство”, “Козацька вольниця”, “Козацький кіш”.
У грудні 1991 року на Першій об’єднаній Раді було прийнято ухвалу про утворення товариства “Запорозька Січ”, основними напрямками роботи якого стали духовне відродження, пропаганда козацької ідеї, козацьких традицій.
У 1994 році з товариства виділилося Військо Запорізьке Низове, козаки якого поставили перед собою такі цілі: військово-патріотичне виховання молоді, адресна підготовка до служби в армії, охорона громадського порядку, розвиток козацької економіки, пропаганда козацької ідеї і способу життя. У цьому ключі, зокрема, давно працюють школи джур (тобто молодих козаків). З часом, у 1996 році, на базі Війська Запорізького Низового, утворилася Спілка Козаків України, до якої вже входять представники 16 областей України.
Крім того, в останні три роки в Україні в День Покрови Пресвятої Богородиці – 14 жовтня – відзначається День Українського козацтва.
Заявка
на участь команди ХОРТИЦЯ у загальношкільному виховному заходу
«КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ»
присвяченому Дню українському козацтва
|
№ |
ПІ |
Рік народження |
Клас |
Віза лікаря |
Підпис лікаря |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ройовий команди ________________
(Призвище, ініціали)
Сестра медична ________________
(Призвище, ініціали)
ПОЛОЖЕННЯ
ВИХОВНОГО ЗАХОДУ
ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ:
ВИХОВНІ: виховання в учнів почуття цілеспрямованості, взаємоповаги, колективізму, патріотизму та любові до рідної держави, рідного краю на історичних прикладах.
РОЗВИВАЛЬНІ: розвиток в учнів витривалості, спритності, координації.
ОЗДОРОВЧІ: зменшення дефіциту рухової діяльності учнів. Стимулювання життєвого тонусу організму.
ДАТА, ЧАС ТА МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДУ:
ПРОГРАМА ЗАХОДУ:
УЧАСНИКИ ЗМАГАНЬ:
ПІДСУМКИ ЗМАГАНЬ В КОНКУРСАХ ТА ВИЯВЛЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ:
НАГОРОДЖЕННЯ:
Сценарій виховного зходу
1 ведучий:
За шляхами, за дорогами,
За Дніпровськими порогами,
За лісами за високими
Наші прадіди жили.
Мали Січ козацьку сильную,
Цінували волю вільную
І Вкраїну свою рідную,
Як зіницю берегли…
2 ведучий:
Добрий день вам, люди добрі!
Щиро просим до господи!
Раді вас у нас вітати,
Щастя та добра бажати!
1 ведучий:
Сьогодні свято, конкурс нині.
Сьогодні в нас козацтво тут.
І в цьому залі радість лине,
Козацькі ігри всіх нас ждуть.
2 ведучий:
Нумо, хлопці, покажіться!
А ви, друзі, подивіться,
За якого вболівати
Ви прийшли на наше свято?!
(Команди виходять на сцену. Звучить козацький марш. Оплески.)
І курінь «Хортиця»
Девіз: «Козацькому роду нема переводу»
Отаман Для боротьби ми не збирали
Ані рушниць, ані гармат.
Здоров’я й знань понабирали,
Що вистачить для всіх команд.
ІІ курінь «Чайка»
Девіз: «Нуте, браття, або перемогу добути, або дома не бути!»
Отаман Ми прийшли сюди сьогодні,
Щоб вести запеклий бій.
Тільки, ні, не кулаками,
А в веселій, дружній грі.
ІІІ курінь «Корсунь»
Девіз: «Борітеся – поборете»
Отаман Прибули ми змагатися і перемагати.
Отож і просимо вболівальників щиро
Нам у цій грі допомагати.
1 ведучий: А знаєте, козаки, на що йдете!?
Козаки: Знаємо!
2 ведучий: А знаєте, що можете програти?
Козаки: Не біда!
1 ведучий: Отже, розпочинаємо наш конкурс «Козацькі забави». Вам доведеться пройти через дев’ять випробувань. Це стільки, скільки було колись порогів на Дніпрі. В давні часи ці пороги були страшною перешкодою на шляху до того, хто плив Дніпром на Січ. Вважалося, що справжнім козаком може зватися лише той, хто пройшов хоч раз у житті через пороги.
2 ведучий: Дозвольте представити журі.
1 конкурс «Вершники». Стримувати поміж ніг козака м’яча-коня, у руках – палицю шаблю. Потрібно дострибати до підвішеного дзвоника, вдарити шаблею по ньому, повернутися назад та передати естафету товаришеві по куреню.
2 конкурс «Забава кашоварів». Хто швидше з представників куренів розбере на окремі купи змішані разом горох, квасолю, жито тощо.
3 конкурс отаманів «Найсильніший духом». Хто швидше надує повітряну кульку .
4 конкурс «Козацька кмітливість». Парна естафета. Кожна пара утримує повітряну кульку головами та долає відстань до позначки та назад.
5 конкурс Вікторина «Україно, Україно, славний край козаччини!»
1. Як називається зачіска козака? (оселедець)
2. Як називалось місце, де жили козаки? (курінь)
3. Яка їжа була в козаків найулюбленішою? (каша)
4. Як називався козацький ватажок? (отаман, кошовий)
5. Як козаки називали хлопчика-підлітка, слугу, зброєносця, що опановує військову професію(джура)
6. Як називався козацький човен? (чайка)
7. Якого кольору був стяг у Запорозькій Січі?(малиновий)
8. На який термін обирався кошовий отаман у Запорозькій Січі?(на 1 рік)
9. Символ влади гетьмана(булава);
10. Як називали козаків, які жили за порогами Дніпра?(Запорожці);
11. На якому острові жили козаки?(Хортиця);
12. Як називались широкі штани козаків?(шаровари);
6 конкурс «Найсильніший козак». В кого найсильніша рука. Учасники змагань, не відриваючи ліктя від столу, намагаються нахилити й притиснути руку суперника до його поверхні.
7 конкурс «Перетягування линви»
8 конкурс «Влучники». Козаки кидають у ціль м’яча, який імітує козацьке ядро.
9 конкурс «Як козаки поле орали». А зараз потрібно обрати для конкурсу найпрацьовитішого козака його завдання буде зорати поле а допоможуть йому в цьому його вірні товариші.
1 ведучий: Ось і закінчився наш конкурс. Козаки, на сцену!
Звучить марш. Журі підводить підсумки.
Переможці отримують нагороди: медалі, грамоти.
2 ведучий: Наша пам'ять про славне минуле українського війська повинна завжди підкріплюватися добрими та корисними справами. Ми як і козаки, маємо залишити в житті по собі добрий слід.
1 ведучий: Ми роду козацького діти,
Ми любимо сонце і квіти.
І сонце нам шле свій привіт.
Ми роду козацького діти.
Землі український привіт.
Разом: Хай козацькому роду не буде переводу!
2 ведучий: Скільки б ми не грали, а закінчити час.
Кращі побажання ви прийміть від нас!
ТЕХНІЧНИЙ ЗВІТ
ГОЛОВНОГО
СУДДІ ЗМАГАННЯ
І місце команда: «Хортиця»
ІІ місце команда: «Корсунь»
ІІІ місце команда: «Чайка»
Головний суддя змагань: Баланович П. С.
Головний секретар змагань: Баланович Т. В.
Головний суддя змагань: П. С. Баланович
Головний секретар змагань: Т. В. Баланович