Шкабура Ніна Олександрівна, вчитель початкових класів Малинського ліцею №2
Житомирської області
Формування позитивної мотивації учіння молодших школярів
шляхом використання інтелект-карт
У статті розглядається актуальна проблема формування позитивної мотивації учіння молодших школярів на уроках шляхом використання інтелект карт.
Актуальність. У працях видатних психологів та педагогів засуджувалися учіння «з-під палиці», як малопродуктивне. У світовій літературі багато написано про те, які страждання терпіли школярі усіх часів від такого навчання. А тим часом на початку навчання усі діти прагнуть учитися. Інтелект-карти дозволяють розглядати будь-яку проблему і викликають бажання вчитися в учнів.
Мета статті проаналізувати використання методу інтелект карт для формування позитивної мотивації учіння молодших школярів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематикою створення інтелект-карт займалися американські вчені, зокрема Тоні та Барі Б`юзени, Хорст Мюллер, Копил В.И та ін.. Серед вітчизняних науковців Аксьонова О.В., Терещенко Н.В.
Виклад основного матеріалу. Савченко зазначає, що мотив – це спонукання до діяльності, відповідь на те, заради чого вона відбувається. Мотиви спрямовують, організовують пізнання, надають йому особистісного значення. Мотиви, які безпосередньо не пов’язані з діяльністю, але впливають на її успішність, є зовнішніми. До них, наприклад, можна зарахувати позитивне ставлення дитини до школи, допитливість, довіру до вчителя, прагнення бути дорослим, прагнення мати шкільні речі тощо. Внутрішні мотиви пов’язані безпосередньо із самим процесом учіння, його результатами. Внутрішня мотивація учіння в молодших школярів нестійка, інтерес виявляється переважно до результату. Вольові зусилля до подолання інтелектуальних труднощів, наполегливість у досягненні навчальної мети молодші учні виявляють залежно від ситуації: цікаве завдання, змагальність, підтримка дорослих, товариша тощо. [1, с.234].
В.І.Бондар характеризує учіння як необхідний компонент будь-якої діяльності, його результатом є не лише предметні знання, уміння, й навички , а й способи діяльності, набуття здатності не тільки до активної взаємодії з учителем та учнями, а й формування готовності до самонавчання, самопізнання [3, с.264].
Т.І.Чернецька розглядає учіння як особливу форму активності суб`єкта. Результатом учіння є навченість учня, яка має вияв у розвитку особистісних якостей, засвоєнні знань, формуванні компетентностей, оволодінні уміннями і навичками [4, с.352].
О.Я.Савченко зазначає, що мотиви учіння в кожної дитини - глибоко особистісні, індивідуальні. Зовнішня поведінка учня, його ставлення до школи, товаришів, оцінювання багатьох подій - це все „вершки" від багатьох корінців, що живлять бажання дитини вчитися, долати труднощі. Живильні сили для всього дерева учіння йдуть насамперед від почуттів маленького школяра, від того, як його зустрічає школа і перший учитель [1, с.235].
Якщо надії малюка на радість шкільного життя справджуються, зміцнюється допитливість, виникає інтерес, який і є сильним мотивом учіння. Коли ж мотив, заради якого учень вчиться, змінюється, це принципово позначається і на усій його навчальній діяльності. У малюків, які вступають до школи, відмінності в підготовці разючі: один почав читати ще в 5 років, для іншого - книжка лише іграшка; один нетерпляче чекає першого вересня, а другий - як злякане пташеня, що потрапило в клітку. Як же орієнтуватися у цій різноманітності? Вдумливий учитель користується своїми безвідмовними інструментами - умінням спостерігати, створювати ситуації, що потребують саморегуляції поведінки дитини, спонукають до висловлювань, виявлення своїх почуттів [1, с.235].
Очевидно, що для вирішення зазначених проблем необхідні нові прийоми і способи роботи з навчальною інформацією Одним з таких ефективних способів, на наш погляд, є технологія інтелект-карт, заснована на зображенні асоціативних зв'язків
Карти пам'яті, інтелект-карти, карти-розуму – ці слова позначають порівняно новий спосіб графічного запису інформації. Інтелект-карта - це спосіб зображення процесу мислення за допомогою схем і образів; а також це засіб для вирішення завдань та підвищення якості навчання.
Автор методу – Тоні Бьюзен – відомий письменник, лектор і консультант з питань інтелекту, психології навчання і проблем мислення. Також він є володарем найвищого в світі рівня «коефіцієнту творчого мислення».
Метод інтелект - карт може знайти застосування в будь-якій сфері життя, де б не було потрібно вдосконалювати інтелектуальний потенціал людини та запам’ятовувати велику кількість інформації.
Під час складання інтелект-карти працюють обидві півкулі головного мозку, так як в процесі їх побудови бере участь більшість каналів сприйняття. Коли ми працюємо зі схемами, аналізуємо інформацію – у нас працює ліва півкуля, яка відповідає за логіку. Якщо підібрати малюнки (графічні образи), відповідно до слів, розміщених на гілках інтелект-карти, то активізуються нові розумові процеси, які до цього моменту не були задіяні. До роботи лівої півкулі мозку підключається права півкуля, що відповідає за образи. Так зв'язується робота обох півкуль - від асоціацій до логіки і назад! У цьому важлива перевага технології інтелект-карт.
Підбір малюнків до слів не тільки сприяє кращому запам'ятовуванню змісту карти, але і дозволяє дитині виразити своє емоційне (позитивне або негативне) ставлення до досліджуваного об'єкту. Як правило, карти дітей яскраві, барвисті і позитивні.
ІК дають змогу у стислій, вербально-образній формі глибоко й міцно засвоювати навчальний матеріал.
Використовувати ІК в початкових класах можна на різних етапах уроку при вивченні різних навчальних предметів.
Так під час ознайомлення учнів з новим матеріалом(подаючи його блоком) ми на дошці створюємо інтелект–карту протягом уроку, додаючи нові «гілки», малюнки, символи. Такий колаж слугуватиме своєрідним планом уроку і дасть змогу учням легко зробити висновки під час підведення підсумку уроку.
При закріпленні матеріалу учні самостійно на дошці створюють інтелект-карту із готових елементів і розміщують малюнки, виконуючи завдання до кожної з підтем. При повторенні матеріалу також діти виготовляють ІК, працюючи в групах.
Під час перевірки знань діти можуть схематично зобразити вивчений матеріал у карті-пам’яті.
Дослідження показало, що ІК варто використовувати починаючи з 1 класу, поступово ускладнюючи їх до 4. На основі цього методу можна створити систему навчання, яка озброїть учня найважливішим умінням – умінням самостійно здобувати знання і використовувати їх у своїй діяльності.
До деяких уроків варто створювати Інтелект-карти у вигляді колажу. Діти є активними учасниками цього процесу допомагають вирізати картинки, клеїти магніти підказують ідеї. І з задоволенням на уроці розміщують ІК на дошці. Для них це просто цікава гра. Проте щодня використовувати такий матеріал досить складно (проблема з часом). Тому можна обмежитись малюванням. Малювання ІК - незвичайний вид діяльності, майже ігровий, але це ефективний спосіб роботи з інформацією, який підвищує мотивацію до навчання.
Варто складати інтелект-карти поступово: спочатку аналізувати вже готові зразки, потім пробувати складати разом, наступним етапом можна провести роботу в групах, і вже потім індивідуальні завдання додому.
Кроки побудови інтелект-карт:
В інтелект-карті не тільки пишемо слова, але і ілюструємо їх: малюнки, схемки, символи і т. д.
Автор технології Тоні Бьюзен підкреслював, що строгих правил побудови Інтелект-карти немає, як немає і неправильних карт: виробляючи свій стиль, міняти можна все, лише б мислення ставало продуктивніше - для цього інтелект-карти і були придумані.
Висновки. Отже, інтелект-карти є одним із ефективних методів формування позитивної мотивації учіння молодших школярів. Адже учень працює на вищому рівні активності, він здатний ініціювати й здійснювати пізнавальну діяльність і брати на себе відповідальність за свої дії. Таким чином, використання цього методу дає позитивний результат і приносить задоволення від праці, тому значно підвищується мотивація до навчання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти: підручн. - К.: Грамота, 2012 – 504с.
2. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К.: Вища школа, 1984.
3. Бондар В.І. Дидактика: [підручн. Для студентів вищих пед. навч. закладів] /В.І.Бондар . – К.: Либідь, 2005. – 264 с.
4. Сучасний урок: теорія і практика моделювання: [навч.посібник] / Т.І.Чернецька. – К.:ТОВ «Праймдрук», 2011. – 352 с.
5. Освітні технології. Навч.-метод. посіб / За заг. ред. О.М. Пєхоти - К.: А С К, 2001.