Інтерактивні методи навчання (додаток до презентації)

   Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісного нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам.

Тому в ХХІ ст. особливо важливою є підготовка високопрофесійних педагогічних і науково-педагогічних працівників, які відповідатимуть інтеграційному критерію “педагогічна майстерність + мистецтво спілкування + нові технології”.

   Що таке інтерактивні методи навчання? Термін "інтерактивний" прийшов до нас із англійської і має значення "взаємодіючий". Існують різні підходи до визначення інтерактивного навчання.

Одні вчені визначають його як діалогове навчання: "Інтерактивний - означає здатність взаємодіяти чи знаходитись у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) або ким-не будь (людиною). Отже, інтерактивне навчання - це перш за все діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня".

Інтерактивні методи навчання скомпонували низку цікавих, раніше чужих школярам правил. Наприклад, кожна думка важлива; не бійся висловитись; ми всі - партнери; обговорюємо сказане, а не людину; обдумав, сформулював, висловив; кажи чітко, ясно, красиво; вислухав, висловився, вислухав; наводь тільки обґрунтовані докази; умій погодитись і не погодитись; важлива кожна роль.

   Воно поділяється на чотири форми навчальної діяльності: парна (учень-педагог, учень-учень), фронтальна (учитель навчає групу чи підгрупу класу), групова, індивідуальна.

   За допомогою інтерактивних технологій учні мають змогу:

Виокремлюють такі принципи інтерактивного навчання:

 Принцип активності. Для досягнення поставлених цілей кожен учень має брати активну участь у процесі спілкування і активно взаємодіяти з іншими. Принцип відкритого зворотного зв’язку. Забезпечення можливості висловлення учасниками групи думок, ідей чи заперечень щодо поставлених завдань. Саме завдяки активному використанню зворотного зв’язку учасники групи дізнаються, як інші люди сприймають їхню манеру спілкування, стиль мислення, особливості поведінки.

Принцип експериментування. Забезпечення активного пошуку учнями нових ідей і шляхів вирішення поставлених завдань. Цей принцип дуже важливий і як зразок стратегії поводження в реальному житті, і як поштовх до розвитку творчості й ініціативи особистості.

Принцип довіри у спілкуванні. Саме на це спрямовано спеціальну організацію групового простору в ході проведення занять: зазвичай використовуваний у роботі прийом розташування учня і вчителя по колу обличчям один до одного, для того щоб змінити в учнів стереотипну установку й уявлення про те, як повинні проводити й організовувати заняття і яку роль у них має відігравати вчитель.

Принцип рівності позицій. Він означає, що вчитель не прагне нав’язати учням своєї думки, а діє разом та нарівні з ними. Своєю чергою, кожен учень має змогу побувати у ролі організатора, лідера.

Найпопулярніші інтерактивні методи:

     відпрацювання навичок;

     робота у групах;

     інтерактивні презентації;

     дискусії;

     мозкові штурми;

     рольові ігри;

     аналіз історій і ситуацій.

Мозковий штурм здебільшого виконується під час групових активностей. Використання методу сприяє генерації творчих ідей і допомагає учням навчитися працювати разом і вчитися один в одного.

Метод «Прес». Метод навчає дітей виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стильній формі, переконуючи інших. ( «Я вважаю, що …», «Тому, що ….», «Наприклад …», «Таким чином …»)

Метод “Ажурна пилка” дозволяє працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує допомагати один одному вчитися навчаючи. Основою техніки «ажурна пилка» є самонавчання безпосередніми учасниками тренінгу. Допомагає активізувати всіх учасників. Кожен здобуває інформацію завдяки самостійній роботі з першоджерелами та співпраці з іншими учасниками.

Вправа «Акваріум» є способом навчити критично мислити. Її можна залучати й у процесі вивчення поточної теми. Вправа допоможе навчити робити висновки з урахуванням точки зору співрозмовників, покаже, як переосмислити власні думки після отримання нової інформації. Ця стратегія особливо корисна, коли потрібно залучити до бесіди увесь клас та важливо налагодити продуктивну комунікацію серед школярів. Дискусія в «акваріумі» вимагає особливого розміщення стільців – по колу. Це і є імпровізований акваріум, навколо якого має бути вдосталь місця для розміщення навколо решти учасників розмови. 

Метод "Займи позицію" корисний для організації вирішення проблемних питань. Роздрукуйте такі заготівочки, заламінуйте їх і зможете використовувати неодноразово. Після оголошення проблемного питання або на початку обговорення твору чи літературного героя, його вчинку попросіть дітей "зайняти позицію" за допомогою стікера на лінійці та обгрунтувати її. Після обговорення проблеми нехай проголосують знову. Часто позиція міняється. Важливо, щоб діти пояснили, чому змінили чи не змінили свою точку зору. Цей простий та ефективний метод сприяє вмінню обгрунтовувати свою думку.

Мікрофон. Техніка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи пропозицію. Говорить кожен учень, розвивається навичка коротко формулювати і висловлювати думки.

Метод «Карусель».Учні стають у коло парами, обличчям один до одного. Зазделегіть готують питання по темі і записують їх на картках, вказуючи своє ім’я. Або це можуть бути картки, приготовлені вчителем (предметні малюнки). Учні задають запитання один одному. Правильно відповівши на запитання, учень отримує від свого товариша його картку. По команді вчителя: «Карусель поїхала» учні переміщаються  по колу, міняючи партнерів. Переможець визначається за найбільшою кількістю зібраних карток.

«Гірлянда асоціацій», «  логічне дерево», «асоціативне ГРОНО» . Дає змогу пригадати інформацію, що виникає в пам’яті стосовно даного слова. Вправа  універсальна, бо може бути використана під час вивчення будь-якої теми.

Метод «Вчимо інших» або «Вчимося навчаючи». Кожен учень дає відповіді на запитання своєї групи. В результаті діти отримують відповіді на всі запитання.

Метод «Відповідь за номером». Учні витягують з чарівної скриньки картку з цифрою. Вчитель не знає його. Задаючи запитання вчитель називає номер, який буде відповідати. Зосереджується увага, учень весь час очікує свого номера.

Метод «Читання з позначками». Учні, читаючи текст, на полях олівцем ставлять позначки: + я це знав, - я цього не знав, ?  хотів би про це взнати більше, √-трохи знав. Потім на аркушах паперу креслять таблицю з цими позначками і записують туди коротко свої відомості. Під час обговорення, записують у ті колонки чого не знали, те що говоритимуть інші учні чи вчитель і діляться з іншими тим, що знають.

Складання сенканів .    Це п’ятирядковий неримований вірш, який застосовується як засіб заохочення учнів до розмірковування над темою, під час підбиття підсумків уроку. Спонукає із великого обсягу інформації відібрати головне і відтворити у стислій формі.

 Вимушені дебати. Побудуйте пари таким чином, щоб їх учасники були протилежної думки з якогось питання. Запропонуйте подебатувати, але відстоювати не свою позицію, а протилежну. Це спонукає учнів дистанціюватися від власних переконань і вчить їх більш широко мислити і розглядати питання під різними кутами зору.

Критерії відбору інтерактивних методів навчання

     відповідність цілям і завданням навчання і розвитку школярів

     відповідність дидактичним цілям уроку

     відповідність змісту теми уроку

     відповідність віковим, інтелектуальним можливостям школярів

     відповідність часовим рамкам навчання

     відповідність професіоналізму і досвіду конкретного учителя

     відповідність способу керівництва навчальною діяльністю

     відповідність логіці навчального процесу

Інтерактивні форми навчання сприяють…

     Розкриттю творчих можливостей.

     Розвитку критичного мислення.

     Формування комунікативної компетентності.

     Стимулюванню пізнавальної активності.