Інтерактивний виховний захід "Чарівні кольори"
Закріпити і актуалізувати знання учнів про дорожній рух і правила безпечної поведінки на вулицях; розвивати пізнавальні інтереси, уміння орієнтуватися на вулицях міста; виховувати культуру поведінки ,
«Чарівні кольори»
Мета: Закріпити знання дітей про дорожній рух, правила безпечної
поведінки на вулицях; виховувати уміння дотримуватись правил
безпечної поведінки, допомагати один одному, якщо хтось потрапив
у біду.
Хід заняття
Вчитель.
Сьогодні ми зібралися, щоб поговорити про дуже важливе – про правила дорожнього руху. У школі ви – учні, а на дорозі – пішоходи. Щоб не сталося біди, необхідно виконувати Правила дорожнього руху.
Які з них ви вивчили у 1-му класі.
- Кожна вулиця має проїжджу частину для руху транспорту. Це дорога.
- Пішоходи ходять узбіччями або тротуарами.
- Світлофор – найкращий друг пішоходів.
- Переходити дорогу треба на переході.
Вчитель.
Закон вулиць суворий, саме він зберігає життя багатьом людям. Ось тому, так важливо знати найголовніші правила дорожнього руху.
Та ще ми здійснимо мандрівку у казкове місто «Пригод».
- Про що говорить назва міста?
- Містом швидко мчать машини.
Мотоцикли і таксі,
І тому обов’язково
Треба знати нам усім:
- Щоб не сталося біди,
Руху правила завжди
Кожен має пам’ятати
І дітей тому навчати.
3. Треба всім не забувати,
Що дороги, де машини, –
Це, – не місця для розваги.
Пам’ятай про це дитино.
- Там не можна пустувати
І футбольний м’яч ганяти –
Можна враз не недоглядіти
Й під машину залетіти.
5. Якщо вам потрібно конче
Перейти дорогу, –
Перехід і світлофор –
Вірна допомога.
- Якщо бачиш ти червоне, –
Стій на місці і не сходь.
- А блисне жовте око
Іти не поспішай;
Бо жовтий – не зелений
Потрапиш під трамвай
- Увага! І зелений
Привітно замигтів,
Він колір найдобріший
Щасливої путі.
- Прочитайте запис на вказівному знаку. Отже, починаємо мандрівку.
Ведучий 1. У великому казковому місті «Пригод» жив веселий світлофор. Він щохвилини кліпав своїми оченятами й всім говорив.
Світлофор (пок. кольори, промовл. слова) Стій! Приготуйся! Іди!
Ведуча 2. Так щодня наш Світлофор вказував людям та машинам час руху. Та якось, пролітаючи над містом, зла чаклунка звернула увагу на веселого світлофора й за мить вирішила його зачарувати. Вона забрала у нього чарівні кольори. Згас світлофор…
Ведучий 3. Зранку, поспішаючи до школи, дівчатка помітили, що веселун-світлофор не вказує їм час руху. Діти занепокоїлися та запитали у світлофора…
Дівчина. Любий друже, ти чому не кліпаєш нам весело?
Дівчина. Що з тобою трапилося, друже?
Світлофор. Дорогі діти, зла чаклунка, пролітаючи над містом, зачаклувала мене.
Дівчина. Як тобі допомогти?
Дівчина. Чи можемо повернути твої веселі кольори?
Світлофор. Так, діти, якщо ви хочете мені допомогти, то на вас чекають випробування і пригоди, які траплятимуться на вашому шляху.
Дівчата (разом) Добре! Які? Які саме? Розкажи!
Світлофор. Потрібно позбирати мої кольори: у польових маків – червоний, у Сонечках ясного – жовтий, а у матінки-землі – зелений. І тоді, коли вам подарують ці кольори, я знову зможу кліпати, як раніше, і чаклунка більше ніколи мене не зачарує.
Ведуча 2. Довго не думаючи, діти вирушили у довгу дорогу. Ішли вони день, ішли вони другий і раптом побачили Зайчика, який плакав під ялинкою.
Дівчина. Що з тобою, сіренький?
Зайчик. У мене зламана ніжка, я не можу дострибати додому, а там чекають мої малята. Що мені робити?
Дівчина. Не плач, ми тобі допоможемо. (Дівчина зняла бантик і перемотала ним хвору ніжку зайченяти. Він весело застрибав.)
Зайчик. Як я вам можу віддячити? Куди ви йдете?
Дівчина. Ми шукаємо поле з червоними маками.
Дівчина. Ти не скажеш як до нього пройти?
Зайчик. Ой, я вчора пробігав по цьому полю. Там росте багато червоних маків. Я вам покажу, ходіть за мною.
Ведуча. Зайчик стрибаючи, провів дітей до поля червоних маків. Побачивши красу польових маків, дівчатка стояли зачаровано здивовані. Мар’янка підійшла до поля і попросила.
Дівчина. Чарівні маки, в нас трапилася біда, чи не могли б ви нам допомогти.
Ведуча. Дівчата розповідають про свою пригоду.
Дівчина. Зла чаклунка зачарувала наш світлофор. І будь-якої миті може статися біда. Світлофор не може регулювати рух на дорозі, кліпаючи своїми оченятами.
Ведучий. Маки, похитуючи головою, погодились дітям допомогти.
Мак. Ми допоможемо вам тільки за однієї умови: якщо ви відхадаєте три загадки. Слухайте уважно.
Перша загадка. Біжить, біжить, не зупиняється й не витікає.
Дівчатка (разом). Ріпка!
Мак. Молодці дівчатка, відгадали. Наступна загадка.
Друга загадка. Всю ніч по небу бродить, а зранку заходить.
Дівчатка. Місяць!
Мак. Добре, остання загадка, якщо відгадаєте, ми подаруємо вам червоний колір.
Третя загадка. Що то за птах прилетів і пічку з’їв?
Дівчина (радісно). День!
Мак. Молодці! Беріть червоний колір, він ваш.
Дівчатка. Дякуємо.
Дівчина. А чи не могли б ви нам показати, як пройти до Сонечка.
Ведуча. Злетівши з червоних маків, бджілка погодилась провести дівчаток до Сонечка. Прийшовши довгий шлях, діти втомилися, але все одно рухалися вперед пам’ятаючи про небезпеку, яка може трапитися будь-якої миті без світлофора. Мандрівниці вийшли на гору й одразу помітили, як із-за гори встає Сонечко.
Дівчина. Сонечко, сонечко! Допоможи нам повернути світлофору жовте світло.
Сонечко. Я вам допоможу, тільки спершу назвіть усі сторони світу, які я обігріваю.
Ведучий. Дівчатка задумалися. Андріана згадала, що в 2-му класі вчителька їм розповідала про сторони світу.
Дівчина. Я згадала, згадала!. Я знаю – це південь, північ, захід, схід. Ти зігріваєш всю планету, яка називається земля.
Сонечко. Правильно. Тримайте цей промінець. Він дасть багато жовтого кольору, яке довго світитиме.
Дівчина. Дякуємо, Сонечко! А ти можеш нам сказати, як пройти до Матінки-землі?
Сонечко. Звичайно, ідіть за цим промінчиком, який освітить вам шлях.
Дівчина. Спасибі, сонечко, за твою допомогу.
Сонечко. Ми зустрічатимемося щодня, я голубитиму вас своїм промінням.
Дівчина. А ми співатимемо й тебе виглядатимемо.
Пісня «Вийди, вийди, сонечко.»
Ведуча. Діти наспівуючи пісню про сонечко, вирушили в невідому путь. Шлях до Матінки-землі освічував яскравий промінчик. Ішли вони лісом, полем, гаєм, зайшли у світлий край де живе і процвітає Земля.
Ведучий. Та коли діти побачили її то засмутилися. Вони помітили, що їхня Матінка сіра, у неї немає травички, квіточок. І не чути співу пташок.
Дівчина. Що з тобою, Матінко-земля?
Земля. Любі діти! Пролітала над моїми землями зла чаклунка й висушила всю вологу з полів, лісів, садів і гаїв. Усе загинуло, засохло, не співають пташки, не цвітуть сади.
Дівчина. Чаклунка й у нас побувала. Вона зачарувала світлофор, і він тепер не може регулювати рух на дорогах. Без нього може статися біда. Допоможи нам.
Земля. Я рада б вам допомогти, але мені також потрібна допомога.
Дівчина. Скажи, як ми можемо повернути воду у твої землі?
Земля. Вам потрібно піти до Хмаринки й попросити, щоб вона випала дощиком на мої сади, поля, гаї й ліси. Тоді я знову зацвіту та зазеленію і зможу подарувати вам зелень своїх земель.
Ведучий. Довго не думаючи, діти вирушили в путь шукати Хмаринки. Йшли вони день і ніч, аж ось Іринка помітила, як Хмаринка бере воду із річки.
Дівчина. Хмаринки, сестрички, зупиніться! Допоможіть Матінці-землі, вона помирає без води.
Хмаринки. Добре, красуні. Ми допоможемо, але ви маєте виконати мої завдання.
Дівчина. Ми згодні!
Хмаринки. Якщо так, то розпочинаймо. Із чого утворюються хмаринки?
Ведуча. Дівчатка задумалися, почали згадувати.
Дічина. Я згадала! Я знаю! Хмаринки утворені з водяної пари, яка випаровується із землі. Вода випадає у вигляді дощу, випаровується, й після цього, охолоджуючись, утворюються хмаринки.
Дівчина. Цей процес постійно повторюється, і він називається колообіг води у природі.
Хмаринка. Молодці, відповідь правильна. Наступне завдання. Скільки днів ітиме дощ, якщо він подав учора, сьогодні та йтиме завтра?
Дівчата. Три!
Хмаринка. Ви впоралися і з цим завданням, а тепер – останнє. Яке утвориться слово, якщо у слова хвощ, забрати букви х, в, а добавити д?
Дівчина. Ми знаємо, це слово – дощ!
Хмаринка. Розумниці! Ми вам допоможемо.
Ведучий. Хмаринки пливли по небу, а діти бігли до матінки-землі, веселі та щасливі, що вона знову цвістиме та зеленітиме. Хмаринки окропили землю дощиком, і враз все почало оживати: трави, квіти, поля, сади, ліси, гаї.
Земля. Дорогі діти! Бережіть цю зелень, подаруйте своєму другові, щоб він знову засвітився яскравими кольорами.
Ведуча. Маленькі дівчатка навіть не помітили. Як швидко повернулися у рідне місто Пригод. Коли вони наблизилися до світлофора, то побачили, що він весело кліпає своїми чарівними кольорами.
Світлофор. Спасибі, дорогі дівчатка, ви справжні друзі. Врятували моє місто від великої біди.
Ведучий. І відтоді жодного разу чаклунка не поверталася до міста, а світлофор радував усіх свої світлом.
Вчитель.Ось така пригода сталася з нашим Світлофором-Моргайком у казковому місті пригод. Скажіть що нам допомогло виправити цю ситуацію.(Дружба і знання).
Пісня про дружбу.
- Діти містом походжають,
Настанови твердо знають
Щоб безпечно мандрувати,
Треба добре пам’ятати:
- Можна парком йти й бульваром,
Можна сквером й тротуаром.
І тобі, йому й мені –
Лиш по правій стороні
Щоб зустрічним пішоходам
Не робити перешкоди.
- Перехід на вулиці
Фарбою малюється,
Білою штриховкою
Чітко позначається
- Жартома ці смужечки
«Зебра» називається.
І дорожнім знаком
Місце відмічається.
- Підійшов до переходу –
Не губися, друже!
Подивись на світлофор
Він потрібен дуже.
- А якщо зібрались учні
На екскурсію в музей,
То корисно буде й влучно
Всяк підтримати дітей.
- Всі розбилися на пари
І колоною у ряд
Всіх дотримуються правил?
Чи порушить хто? Навряд!
- За сигналом світлофора
Йде колона навпростець
І несе перед собою
І позаду прапорець.
17. Щоб машину зупинити,
Водія застерегти,
Та дорогу нам безпечно
І культурно перейти.
Й ще потрібно знати:
Слід дітей порахувати.
18. Що ж тепер відомо все,
Й важливіше над усе –
Щоб безпечно мандрувати,
Слід завжди це пам’ятати.
Гра «Встановлення світлофора»
«Світло» – світло
«Фор» від грецького слова «Форос» – носій, той що несе світло.
- І в нашому м. «Пригод» ще не встановлений світлофор і нам це потрібно зробити. Але спочатку дайте відповіді на запитання.
- Як рухатися тротуарами?
(Триматися правої сторони)
- Чому не можна гратися біля дороги або на дорозі?
(Це небезпечно для життя)
- Як перейти дорогу, якщо перехрестя регульоване?
( На зелене світло)
- Що робити коли на світлофорі жовте світло? Червоне?
Гарні дітки, молодці! Правильно сказали всі.
Любі діти! Я думаю, ви будете пам’ятати, що на вулиці слід бути уважним і витриманим, особливо на переході. На вулиці є багато транспорту, проте крім нього у вас є надійні друзі: це світлофор, пішохідні переходи, острівці безпеки.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку