Інтерв'ю з космонавтом

               Інтерв’ю з астронавтом 

Журналіст: Добрий день! Ми дуже раді, що ви погодилися дати нам інтерв’ю. Дітям завжди цікаво дізнатися більше про космос і вашу професію.

Астронавт: Вітаю! Я із задоволенням поділюся своїм досвідом і розповім про космос своїм малим читачам.

Журналіст: Багато дітей ,особливо хлопчиків, мріють стати астронавтами. А як ви обрали цей шлях? Коли ви зрозуміли, що ваше покликання - стати одним з тих сміливців, що бачать нашу планету в ілюмінатор космічного корабля?

Астронавт: З дитинства мене захоплювали зірки та планети. Я читав книги про Всесвіт, дивився документальні фільми і мріяв побачити Землю з орбіти. В школі старанно вчив фізику, математику і займався спортом, адже здоров’я дуже важливе для людини, яка хоче пов’язати життя з космонавтикою  . Потім навчання в Національному авіаційному університеті  міста Києва. Так поступово, моя мрія ставала реальністю, про що я ніколи не жалкував. Навпаки, з нетерпінням чекав першого польоту до зірок.

Журналіст: А як поставились батьки до вашого захоплення?

Астронавт: Спочатку сприймали як звичайне дитяче захоплення, яке скоро мине.  Але коли я навчався в 5 класі, то стали підтримувати: купували довідкову літературу, тато допомагав займатися спортом, мама слідкувала за моїм харчуванням та режимом дня, коли я готувався до екзаменів. І саме підтримка батьків була важливою для мене. 

Журналіст: Мама мабуть хвилювалася, коли  ви полетіли в свій перший політ?

Астронавт: Звичайно, хоча намагалась цього не показувати … Мить повернення на Землю, зустріч з рідними була дуже емоційна!           

Журналіст: Як проходить підготовка до польоту? Розкажіть нам детальніше, будь ласка, це дуже цікаво!

Астронавт: Це дуже довгий процес. Ми тренуємося у спеціальних центрах: вчимося керувати космічним кораблем, працюємо у басейнах, які імітують невагомість, і тренуємося виживати в екстремальних умовах. Перед самим польотом багато часу проводимо у спеціальній капсулі, звикаючи до невагомості. Велике значення приділяється фізичному здоров’ю та психологічній підготовці, прораховуються найменші дрібниці в роботі та побуті в космічному кораблі.

Журналіст: Ви бачили нашу прекрасну планету з Космосу. Опишіть, що ви відчували ,що бачили?

Астронавт: Це щось неймовірне! Земля здається тендітною блакитною кулею в чорному космосі. Вона така красива! Найбільше вражає схід Сонця: воно піднімається дуже швидко, і небо вибухає яскравими кольорами. Наша планета, як ви сказали справді прекрасна, і виглядає беззахисною в безмежному просторі. Там, далеко, по-особливому відчуваєш розлуку з рідними, спогади стають особливо теплими. Згадуються запахи, смаки, звуки…

Журналіст: Діти часто фантазують про інопланетян. Як ви думаєте, чи є вони?

Астронавт: Всесвіт настільки величезний, що можливість життя на інших планетах дуже висока. Може, це мікроби на Марсі, а може, розумні істоти на планетах біля далеких зірок. Хто знає? Але поки що ми не знайшли жодних доказів. Звісно хочеться вірити, що ми не самі в безмежному космічному океані. Наука не стоїть на місці, можливо, наступні  покоління дослідників космосу знайдуть життя далеко від Землі. 

Журналіст: У космосі немає гравітації. Як це впливає на повсякденне життя?

Астронавт: О, це дуже цікаво! Ми плаваємо в повітрі, прив’язуємо речі, щоб вони не відлітали. Спати треба в спеціальних спальниках, закріплених до стіни. Їжа – у пакетиках, а воду п’ємо через трубочки. Миємось вологими серветками ,руки можна помити чимось схожим на мильну рідину з тюбика. А найцікавіше, на мою думку- в космосі не можна плакати. Через гравітацію сльози збираються в дрібні кульки, які пощипують очі.

Журналіст: У вас були кумедні випадки в невагомості?

Астронавт: О так! Одного разу мій товариш відкрив пакет із супом занадто різко, і краплі супу почали літати всюди. Ми ганялися за ними, щоб не забруднити обладнання. Це було весело, але надалі ми були обережніші.

Журналіст: Чи може людина вижити у відкритому космосі?

Астронавт: Ні, людина не може вижити в космосі без захисного скафандра. У космосі немає повітря і атмосферного тиску. Людина швидко втратить свідомість без захисту.

Журналіст: Як ви уявляєте майбутнє космічних подорожей? Що нас може чекати?

Астронавт: Майбутнє космічних польотів обіцяє бути захоплюючим та неймовірно амбіційним. Думаю, що через 50 років люди зможуть жити на Місяці та Марсі. Можливо, з’являться туристичні рейси в космос. Я вірю, що ми відкриємо ще багато дивовижного!

Журналіст: Якщо б у вас була можливість вирушити в будь-який куточок Всесвіту, куди б ви полетіли?

Астронавт: Я б хотів відвідати Європу – супутник Юпітера. Там під льодом може бути океан, де, можливо, існує життя.

Журналіст: Це дуже цікаво! Дякуємо вам за таку захопливу розповідь. Ми бажаємо вам нових відкриттів і яскравих польотів!

Астронавт: Дякую! І пам’ятайте – космос відкритий для всіх, хто мріє і працює над своєю мрією.