Історична форма релігії - язичництво

Язичництво. Автор: Ярослав Брунько - студент-першокурсник Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Язичництво – це релігія заснована не на вірі в єдиного Бога. Вона передбачає поклоніння духам, природнім явищам. В язичниках свій пантеон Богів, які уособлюють в собі сили природи, тварин та рослин. Основні риси язичництва. Зв'язок із природою: Люди вірили, що дерева, річки, гори та явища погоди мають власні душі чи господарів. Багатобожжя (пантеон): Існувало багато богів, кожен з яких відповідав за окрему сферу життя (родючість, війну, сонце, грозу). Культ предків: Вшанування пам'яті померлих родичів та общинних пращурів. Обряди й магія: Проведення ритуалів, свят і жертвоприношень для задобрення богів чи духів.

Слово походить від старослов'янського «языкъ», що означає «народ» або «плем'я». Спочатку цей термін використовувався в церковному середовищі для позначення всіх нехристиянських народів.

До кола явищ, які позначаються терміном "язичництво", потрапляють різностадіальні, а часом і різнофункціональні явища, такі як тотемізм, анімізм, фетишизм, культ предків, захисна, шкідницька та аграрна магія, давня міфологія, шаманізм, політеїзм, календарна позахристиян. ритуалістика, демонологічні уявлення, сучасні ахристиян. реліг. практики тощо

Дослідження язичництва. Науки: археологія, історія, фольклористика, етнологія, лінгвістика, мистецтвознавство, богослов’я, релігієзнавство, філософія та соціологія. Джерела: літописи й хроніки, візантійські та арабські тексти, скандинавські саги, фольклор, народні обряди й вірування, мовні та археологічні матеріали. Головна проблема: немає одного повного й прямого джерела, яке б точно описувало язичницьку традицію східних слов’ян і Київської Русі. Розвиток науки: систематичне вивчення почалося у XIX ст.; згодом з’явилися міфологічний, культурно-антропологічний, структурно-типологічний та комплексний підходи. Сучасний підхід: дослідники поєднують різні джерела й методи, реконструюючи язичницькі уявлення та їхні можливі залишки після християнізації. Спільна позиція: язичництво розглядають як історичну форму релігії та релігійності Русі до прийняття християнства.

Серед найвідоміших  язичницьких традицій прославляння природи – гаївки. Вони дійшли до нас у вигляді водіння веснянок. Гаївки — це старовинні українські обрядові пісні, хороводи та ігри, які виконують на Великдень та у перші дні після нього

Ознаки язичницької богослужби проявлялися і в священних жертвоприношеннях, і в застосуванні ладану, кадила, в окроплені освяченою водою, в покладанні рук священика на віруючого. Марк Аврелій та члени імператорської родиниприносять жертви в знак подяки за перемогунад германцями. Барельєф, Капітолійський музей, Рим

Божество. Сфера / функціїВелес (Волос)Наука, знання, мудрість, торгівля, худоба, магія. Мокоша. Богиня-мати, прядіння. Дажбог. Бог зимового сонця. Хорс. Бог сонця. Ярило. Літнє сонце, родючість і плодючість. Сварог. Бог неба і Зодіаку, бог-коваль. Сварожич. Бог-вогонь. Перун. Бог війни, блискавки й грому; вказується як пізніше включений до руського пантеонуІнші боги. Різноманітні природні, господарські та духовні сфери. Найвідомішими богами язичників

ДЖЕРЕЛАhttps://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-yazichnitstvo/https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BEhttps://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21 ID=&I21 DBN=DOP&P21 DBN=EIU&S21 STN=1&S21 REF=10&S21 FMT=eiu_all&C21 COM=S&S21 CNR=20&S21 P01=0&S21 P02=0&S21 P03=TRN=&S21 COLORTERMS=0&S21 STR=Yazychnytstvo