Історичний крос. Середньовічна історія України.

Історичний крос

Середньовічна історія України.

Розділ І. Становлення та розвиток Русі-України.

1. Цей князь належить до найбільш загадкових постатей давньоруської історії. І досі вчені не мають точних відомостей ні про його родину й походження, ні про соціальне становище. Різні літописи злагоджено повідомляють, що прийшов він з Новгорода до Києва, обманом захопив і убив місцевих князів, і сам утвердився на київському столі. Далі, за словами Нестора-літописця, панував він «над полянами і деревлянами, і сіверянами, і радимичами, а з уличами й тиверцями воював». Двічі він здійснив вдалі походи проти Візантії, прибив свій щит на міських воротах Царгорода на знак перемоги. І прозвали його Віщим.

2. Князь, який, згідно з Повістю минулих літ, вважається варязьким воєводою, а за іншими джерелами — останнім нащадком Кия. Зібравши чимале військо, він здійснив похід на Візантію, спустошив передмістя Константинополя та протримав столицю тиждень в облозі. Врятували візантійців риза Святої Богородиці та буря з вітром, що здійнялася на морі, розкидала кораблі язичників-русинів і примусила їх повернутися додому. Проте Візантія визнала Русь як державу. Тоді ж прийняли хрещення частина дружинників і сам князь, названий християнським ім'ям Миколою. Пізніше князь був убитий у Києві варязькими воїнами.

3. Портрет князя, під час його зустрічі з візантійським імператором Цимісхієм, описав миргородський історик X ст. Лев Диякон: «На вигляд він був такий: середнього зросту, не дуже високий, не дуже низький, з густими бровами, з блакитними очима, з плоским носом, з голеною бородою і з густим довгим волоссям на верхній губі. Голова в нього була зовсім гола, а тільки з одного її боку звисало пасмо волосся, що означає знатність роду; шия товста, плечі широкі І весь стан досить стрункий. Він здавався похмурим і диким. В одному вусі висіла в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами, з карбункулом, посеред них вставленим. Одяг на ньому був білий, нічим, крім чистоти, від інших не відмінний».

Розділ ІІ. Русь-Україна наприкінці X-XI cm.

4. Після смерті Володимира Великого між його синами почалася тривала війна за київський престол, після якої з 12 братів, за літописом, живими залишилося троє. Першим 24 липня 1015 року було вбито князя ростовського, а невдовзі — князя муромського. Автори літописів одноголосно звинувачують у їхній смерті Святополка, прозваного за вбивство братів Окаянним.

5. Цей князь всіляко прагнув послабити владу Ярослава і не хотів визнавати його верховенства над Новгородом. У 1021 р. на чолі великої дружини він напав на Новгород і захопив його. Повертаючись із багатою здобиччю та полоненими до Полоцька, військо його було розбите воїнами Ярослава. Проте, не бажаючи ворогувати з сильним полоцьким князем, Ярослав надав йому право управляти деякими важливими пунктами на шляху «із варяг у греки», що посилило самостійність Полоцька.

6. Один із зазначених у літописі синів Володимира Великого та полоцької княжни Рогніди. У 988 р. дістав в уділ Тмутараканське князівство, відіграв важливу роль у його розвитку. Літописець так описав його портрет: був він «дебелий тілом, рудий лицем, мав великі очі, хоробрий у бою,... любив дружину велико...». Вів успішну боротьбу з хозарами. У 1023 р. захопив Чернігів, наступного року завдав поразки братові Ярославу під Лиственом. Однак виявив мудрість і в 1026 р. у Городці уклав мирний договір з Ярославом, за яким Русь була поділена на дві частини. Помер у 1036 р„ не залишивши спадкоємців.

7. У 993 р. під час чергового нападу печенігів на Русь Володимир з дружиною зустрів їх на р. Трубежі. За словами літописця, жодна зі сторін не наважувалася перейти річку, а тому вирішили провести поєдинок найсильніших мужів. “І взялися вони оба, і стали кріпко держати (один одного), і удавив він печеніжина в руках своїх до смерті, і вдарив ним об землю. І вигукнули руси, а печеніги побігли, а руси погнали вслід за ними, рубаючи їх, і прогнали їх. Володимир же, рад бувши, заклав город на броду тому і назвав його Переяславом, бо (тут) перейняв славу отрок той».

Розділ. Русь-Україна у ІІ пол. XI - І пол. ХШ ст.

8. Він був народжений для того, щоб панувати над багатьма тисячами людей. Син могутнього творця Галицького князівства й дочки угорського короля. Автор «Слова про Ігорів похід» назвав його тим, що має вісім мислей, а також шанує церкву й уміє примусити сусідів поважати себе та Руську землю. За його правління князівство значно розширило свою територію, приєднавши землі між Карпатами, Дністром і пониззям Дунаю. Незнаний співець «Слова про Ігорів похід» удостоїв його за це високої оцінки: «підпер гори угорські своїми військами» та «зачинив ворота Дунаю».

9. Трагедія на берегах Каяли відкрила «ворота на Руськую землю» половцям. Однією з визначних постатей у боротьбі з кочівниками був переяславський князь. У 1185 р. князь у жорстокій січі розбив половецькі війська під стінами Переяслава та змусив їх відступити у степ. Через два роки, застудившись під час походу проти половців, князь помер. Літописець з великим сумом і співчуттям сповістив: «За ним же Україна багато потужила».

РозділІІІ. Галицько - Волинська держава.

10. «...Він бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив [їх], як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха, що погубив поганих ізраїльтян, тобто половців...».

11. «Він зробив столицею Володимир. Скориставшись внутрішнім занепадом у Золотій Орді, пересунув південні кордони своїх володінь аж до нижньої течії Дністра й Південного Бугу... перейняв королівський титул. Йому вдалося домогтися встановлення окремої Галицької митрополії».

12. Розумний, освічений, займався науками та книжками, любив філософію, а не війни, був дуже побожний, помер молодим, не маючи дітей, І продав свій уділ двоюрідному брату князю Мстиславу Теребовлянському.

ВІДПОВІДІ

Середньовічна історія України.

1.Олег. 2.Аскольд. 3.Святослав. 4.Борис, Гліб. 5.Брячислав. 6.Мстислав. 7.Кирило Кожум’яка. 8.Ярослав Осмомисл. 9.Володимир Глібович. 10.Роман Мстиславович. 11.Юрій І Львович. 12.Володимир Василькович.