Історико-пошуковий проект "Герої сучасності серед нас"

МАЕРІАЛИ

пошуково-краєзнавчої роботи

 учнів Свеської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №2 "ліцей"

 в рамках  обласного соціально - освітнього національно - патріотичного проекту  "Голос крові: ми - Українці"

районного  етапу обласної краєзнавчої конференції

 "Герої сучасності серед нас"

Мета проекту -  залучення учнів школи  до активних форм історико-краєзнавчої, пошуково-дослідницької, волонтерсько - благодійної роботи, популяризація змісту і засобів національно-патріотичного виховання серед учнів та батьківської спільноти.

Сьогодні наша Україна переживає найскладніші часи за всю історію її незалежності. Ніхто з нас не міг подумати про те, що прийде час і ми всі, як один, повинні будемо стати на захист єдності та суверенітету нашої держави.

Всі ми повинні знати, що від позиції кожного з нас залежить майбутнє нашої держави, нашої української нації.

      Антитерористична операція на сході України набрала чималих обертів – ідуть запеклі бої, гинуть військові, гинуть невинні мирні жителі.

       В цей важкий час учні та вчителі нашої школи в процесі реалізації Концепції національно-патріотичного виховання, разом спрямовують зусилля на виховання свідомого громадянина, патріота України. І дуже важливим в цьому форматі є рівняння на таких героїв сучасності, які вважають захист рідної землі, держави, її суверенності – своїм головним обов'язком, як громадянина України.   І живуть вони - серед нас. Це наші рідні, знайомі, просто жителі рідного селища.

   Тому в ході пошуково-краєзнавчої роботи ми поставили перед собою

мету – вшанування героїв сучасності, земляків - учасників АТО – військовослужбовців, волонтерів та виховання в учнівської молоді любові до Батьківщини, готовності до захисту її честі, гідності, суверенітету, шанобливого ставлення до героїчного минулого і сьогодення.

    Завдання пошуково-краєзнавчої роботи:

•              Збір інформації про земляків-героїв, учасників АТО – військовослужбовців, волонтерів для поповнення та систематизації історико-патріотичної скарбниці шкільної Зали Бойової слави. 

 Для виконання даної мети було створено авторську пошукову групу, яка займалася  дослідженням цього питання.

 На першому етапі  нашого дослідження ми опрацювали матеріали шкільної Зали Бойової слави (матеріали збирав вчитель захисту Вітчизни – Безуглий Сергій Володимирович). Тут ми знайшли багато чого цікавого про героїчний шлях захисників України наших випускників школи.

      На другому етапі керівник нашої групи,  Негрій І.О.,  звернулася  з офіційним запитом до начальника управління соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації О.О. Терентьєвої  про надання інформації  про  земляків-героїв, учасників АТО – військовослужбовців, волонтерів, лікарів, жителів смт. Свеса. В кінці вересня 2016 року ми отримали відповідь на наш запит.Серед списків учасників бойових дій, які приймали безпосередню участь в антитерористичній операції та проживають на території Свеської селищної ради ми знайшли прізвища батьків наших учнів Жирнова Івана Федоровича, 10.02.1977 року народження – батька учениці 6 класу – Жирнової Катерини, Мороко Олексія Віталійовича, 17.10. 1976 року народження, учня 10 класа – Мороко Стаса.  Цікавою стала для нас інформація про випускників нашої школи – Гороха Сергія Юрійовича, 29.08.1980 року народження (випускник1997 року), Заіку  Євгена Олександровича, 08.01.1991 року народження (випускник 2008 року), Колошу Артема Олександровича, 03.05.1988 року народження (випускник 2005 року), Кривошеєва Дениса Володимировича 21.01.1991 року народження (випускник 2008 року), Родителева Юрія Віталійовича, 31.05.1982 року народження (випускник 1999 року), Догода Андрія  Олексійовича,17.03.1975 року народження (випускник 1992 року). Дякуємо секретарю школи, Тиченко Н.В., за уточнюючу інформацію зі шкільного архіву.

     Порівнявши списки, знайдені  в шкільній Залі Бойової слави, зі списками районного  управління соціального захисту, свідченнями учнів нашої школи, ми встановили найбільш повний список наших героїв –земляків, учасників АТО.

    На другому етапі нашої роботи ми опрацьовували історичні  новин із зони АТО, відповідну літературу,  соціальну мережу наших односельців, офіційні сторінки  волонтерів та мережу соціальних груп, учасників АТО, знаходили  можливості для особистої зустрічі з героями.

      Під час дослідження ми з'ясували, що багато наших земляків, які перебували в зоні АТО, користуються авторитетом, повагою серед військовослужбовців, мають особисті нагороди, грамоти, подяки державного рівня.

    В ході роботи ми дослідили наступне:

  Жирнов Іван Федорович. Народився 10 лютого 1977 року в с. Радіоновка, Ямпільського району. Його батьки –  Жирнова Марія Іванівна та Жирнов Федір Григорович - звичайні люди, закохані в рідну землю, тому все своє життя пропрацювали на землі, і власним прикладом навчили сина, батька нашої учениці, любити рідну домівку, і захищати її коли цього  вимагає час. До квітня 2015 року, після закінчення  Свеського професійного ліцею, працював у СНЗ  трактористом у транспортному цеху у  дружньому колективі. А коли його призвали до лав захисників рідної Україні, не став розмірковувати, а пішов служити.

       Перший раз мобілізований солдат  захищав кордони в зоні АТО з 27.04.2015 по 26.07.2016 – один рік і три місяця, в Луганській області(смт Троїцьке. Тро́їцький райо́н - сільськогосподарський район України, розташований у північно-західній частині Луганської області), Донецькій області (смт Калинопопасне, м. Артьомовске). І в кожному з цих місць він ризикував своїм життям, в боях захищаючи землю своїх батьків, своєї родини.
      Інформація з передової скупа, швидше позитивна…  Із спогадів очевидців:
"Обстріли порідшали, загиблих нема, намагаємось влаштувати миття (лазню), життя і боротьба - тривають!" … Обстріли вшухли, відбили напад ДРГ … Перемога буде за нами!" 

    Як згадував Іван Федорович, що  на передовій найчастіше обстріли починалися зранку, ввечері та вночі. День проходив як перепочинок напередодні нової атаки з ворогуючої сторони. "За весь період служби батька, - пригадує донька Жирнова Катерина,  - пам'ятаю його неоціненний подарунок – він здоровий та усміхнений  прибув до дому у відпустку  на Новий рік. На цілих два тижні…  А потім знову в бій…"

      Жирнов Іван Федорович нагороджений Пам'ятною медаллю  "Захисник Батьківщини" та Нагрудним знаком  «25 Батальйон  Київська Русь».

     Вдруге Іван Федорович збирається на захист східних кордонів на початку весни 2017 року.

    Мороко Олексій Віталійович,  народився 17 жовтня 1976 року в багатодітній родині. З добрими та високими показниками закінчив Марчихинобудську загальноосвітню школу в 1993 році.  Після навчання, за покликанням,  працював у Ямпільському відділенні поліції Шосткинського відділу ГУНП в Сумській області. З перших днів АТО до Донецької області був відряджений зведений загін Сумської міліції в числі якого були Ямпільські правоохоронці серед яких і був Олексій Віталійович. З 23 червня 2014 року по 31 липня 2014 року відстоював суверенні кордони України в Донецькій області с дислокацією у м. Красний Лиман. У червні 2014 року в районі міста Сіверськ велися бойові дії між українськими силами і збройними формуваннями самопроголошеної ДНР в яких брав участь наш земляк. Разом з ним в зоні АТО були - Шкарапута Ярослав, Родитєлев Юрій, Заіка Євгеній – жителі смт Свеса – наші герої сучасності.

 Другий раз Олексій Віталійович перебував в зоні АТО з 2 вересня 2014 року по 01жовтня 2014 року в Луганській області з дислокацією в м. Гірське Первомайського району.

    З 16 лютого 2015 року по 16 березня 2015 року з черговою хвилею ротації майор поліції Мороко Олексій Віталійович знов на передовій в Луганській області с дислокацією в м. Гірське.

    За справжню військову неоціненно важливу для Батьківщини  працю майор поліції Мороко Олексій Віталійович був нагороджений нагрудним знаком "Ветеран війни" (учасник бойових дій).

   Горох Сергій Юрійович,  народився 29 серпня 1980 року. (випускник школи 1997 року), працівник  Державної прикордонної служби України (ДПСУ). Як доброволець з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно захищав східні кордони нашої держави (Станиця Луганська – с. Комишне – с. Юганівка, що розташоване близько 40 км. від м.Луганськ ) в лавах армії УКРОП - УКРаїнський ОПір.  Оборону доводилось утримувати з двох напрямків – зі сторони ЛНР та зі сторони Росії. Як шуткували самі військові  - дислокація українських військ знаходилась в "мішку". "Перші місяці оборони, - пригадує сержант армії "Укроп" Сергій Юрійович, - були найважчими. Держава була в стані "шока" від воєнної агресії вчорашніх мирних сусідів. Не вистачало ні озброєння, ні техніки ні провізії, ні бронежилетів. І в ці лихі години нашій армії допомогли саме волонтери. Наймобільнішими щодо допомоги були волонтери з Харківської та Сумської області". Їх транспорт завжди прикрашало гасло "Реальна допомога військовим". (Додаток   )

        В 2015 році, після повернення з зони  АТО  Сергій Юрійович зустрівся з учнями 7-го класу рідної школи  – дітьми, які за збігом обставин  написали лист воїну на передову в рамках акції  "Напиши лист воїну". Після зустрічі до Зали Бойової слави школи були передані військові артефакти із зони бойових дій, які зайняли чинне місце серед інших експонатів Зали (Додаток  ).

Горох С.Ю. нагороджений медаллю "Ветеран війни" (учасник бойових дій) та Грамотою " За вагомий особистий внесок у справу захисту інтересів України на державному кордоні та в зоні проведення АТО,  ініціативу, сумлінне ставлення до виконання функціональних обов'язків в складній обстановці, під час артилерійського обстрілу" (Додаток  ).

    Волонтерський рух

   В ході спілкування з земляками, які проходили службу в АТО, ми дійшли висновку, що  справжні герої сучасності – це і волонтери нашого краю, які  невтомно турбувалися і турбуються про своїх захисників.

Волонтери Сумської області:

•                   професорсько-викладацький склад ДВНЗ «УАБС НБУ» — допомога військовослужбовцям із Сумщини

•         Сумська обласна громадська організація «Волонтерський Рух Сумщини»

•         «Патріоти Охтирщини»

•         «Ангел-Охоронець», м. Охтирка

•         волонтерська група Андрій Букін — Юрій Сінько

•         «Благодійний фонд Павловського»

•         благодійний фонд «Тепло сердець»

•         Благодійний фонд «Сагасітас-Україна»

•         Центр військово-правової допомоги

           У батька нашої учениці Жирнова Івана Федоровича, старшого сержанта героїчного 25 Батальйона Територіальної Оборони "Київська Русь", завдячуючи віддано-героїчній роботі волонтерів, завжди було опалення взимку у військових наметах, їжа тричі на день, сезонний  військовий одяг, бронежилет, відповідне взуття. Волонтери залишалися в військових таборах на один-два дні, а потім знову відправлялися на допомогу в інші військові частини.

 Учасник бойових дій першої хвилі мобілізації Горох С.Ю., армії УКРОП - УКРаїнський ОПір, найтеплішими словами пригадував часті зустрічі з нашими волонтерами з Сумської області, які по першому запиту телефонного дзвоника про необхідність в військовій частині медикаментів, теплих речей, тощо, завжди привозили все необхідне якнайшвидше.

       Говорять, що коли Бог дає дар і людина ним не користується, то це є великим гріхом. Так, боєць вміє воювати, лікар – лікувати, вчитель – вчити, а діти – вчитися.  Ми, учні школи, маємо основний обов’язок – вчитися та творити. І саме різні види діяльності для нас є тією гострою зброєю, яка доходить до сердець усіх людей. Ми розуміємо лише те, що сьогодні ми усі повинні допомогти захисникам чим можемо, тим, що вміємо робити найкраще щоб стати справжніми громадянами нашої країни, гідними наших героїв сучасності.

        Як це не парадоксально, але війна вчить нас любити, бачити ближнього в кожному,  не тільки в близькому, а й далекому, який десь на сході оберігає сонце, для того, щоб тепліше було на заході.

     Свою увагу, тепло і підтримку в цей складний час учні школи дарують захисникам Вітчизни, долучаючись до Всеукраїнських акцій «Напиши лист воїну», «Малюнок захиснику Вітчизни». Діти пишуть листи, малюють малюнки, власноруч виготовляють обереги, які надсилають адресатам – бійцям АТО та тим воїнам, що знаходяться на лікуванні, плетуть маскувальні сітки для АТО (Додаток ).

        Ми не стоїмо осторонь цієї біди. Маленькі серця наших учнів нашої школи можуть робити великі справи. Саме тому, як справжній приклад для своїх учнів,  10.02.2017 року працівники школи ініційовано взяли участь у  благодійній акції «Боже, бережи Авдіївку!» у ході якої вже надані продукти харчування, теплі речі для жителів Авдіївки та заплановано в школі провести виставку дитячих творчих робіт «Ми діти твої, Україно!».

     Кожна дитина, готуючись до виступу, виготовляючи виріб, залишає частинку своєї любові, свого переживання і болю, працюючи зі словами молитви на устах і надією на мир у серці.

      Війна вчить навіть нас, молодь, відчувати необхідність бути корисними для захисників Батьківщини, для України в цілому.

Р.S.  Жоден з ветеранів АТО не вважає себе ГЕРОЄМ. Кожен  сумно посміхався при особистому спілкуванні, соромився "прилюдності" при зверненні до нього -  "герой сучасності". Але очі  кожного  говорили: "Мені приємно, що ви і Держава пам'ятаєте про сучасних ЗАХИСНИКІВ ВІТЧИЗНИ".

      Коли основний наш матеріал був майже готовий ми зрозуміли, що зупинятися на досягнутому не хочеться, є потреба дізнаватися про наших ветеранів АТО більше, тому… Роботу не закончено.  Робота продовжується…

Використані джерела:

1.              https://www.facebook.com/ Спілка бійців та волонтерів АТО  ССССила України;

2.              https://www.facebook.com/ 25 Батальйон ТериторіальноїОборони "Київська Русь;

3. «Особистий фотоархів сім'ї Жирнових , Мороко, Горох

Список авторської пошукової групи

1.         Жирнова Катерина – учениця 6 класу
2.         Негрій Анна – учениця 8-А класу
3.         Мороко Станіслав – учень 10 класу

Керівник групи – Негрій Ірина Олександрівна – вчитель історії