Історія про кам'яне вугілля

Про матеріал
Матеріал для вивчення теми "Кам'яне вугілля" допоможе вчителю зацікавити здобувачів освіти, а також налаштувати на плідну працю на уроці.
Перегляд файлу

А чи знаєш ти? Історія про кам’яне вугілля.

   Кам’яне вугілля – тверда речовина чорного кольору, крихка, важча за воду, яскраво горить, виділяючи багато тепла.

   Кам’яне вугілля було відоме ще в стародавньому світі. Перше згадування про нього пов’язують з Аристотелем (IV ст. до р. х.). Кількома десятиріччями пізніше його учень Теофраст Ересський в «Трактаті про каміння» писав: «…звуться ці викопні речовини антрацитом (або вугіллям)… вони спалахують та горять подібно до деревного вугілля…» Стародавні римляни видобували кам’яне вугілля для опалення на території нинішньої Великої Британії. У І ст. до н. е. в китайській провінції Юннань вугілля нагрівали без доступу повітря та отримували кокс.

   Утворилось кам’яне вугілля багато мільйонів років тому. На заболоченій місцевості росли велетенські рослини. Їх росу сприяли сонце, тепле повітря, волога. Відмираючи, рослини падали у воду, їх заносило мулом, піском. Поступово, без доступу повітря, рештки рослин перетворювались на кам’яне вугілля. Рослини, які, розкладаючись, перетворилися на кам'яне вугілля - це перші голонасінні рослини, а також деревовидні папороті, хвощі, плавуни і інші, що ростуть в період палеозою. Він використовується в якості твердого палива. Суміш високомолекулярних сполук, з яких складається кам'яне вугілля, розбавлена ​​домішкою води і деяких летючих речовин. Співвідношення складових може бути різним, і в залежності від цього змінюється кількість виділеної при згорянні теплоти і кількість що залишається золи. Цінність самого вугілля і кожного його родовища визначається цими факторами. Родовища вугілля, площа яких становить кілька тисяч квадратних кілометрів, називають вугільними басейнами. Найчастіше ці родовища знаходяться у великій тектонічної структурі, наприклад, в прогині. Але в басейни об'єднують не всі родовища, що знаходяться поблизу один від одного, і нерідко їх вважають окремими родовищами. Пов'язано це зазвичай з тим, що родовища відкривають в різні періоди. Найбільші родовища на території Росії знаходяться в Якутії, Республіці Тува, а найбільші вугільні басейни - в республіці Хакасія і Кузбасі. Запаси вугілля на території України (117,1 млрд т) зосереджені переважно в трьох басейнах: Донецькому — 87,0 % (101,9 млрд т), Львівсько-Волинському 2,0 % (2,3 млрд т) та Дніпровському 3,5 % (4,1 млрд т).

Крім того, запаси вугілля є на території Харківської та Полтавської областей — 8,7 млрд т та Закарпатської — 0,2 млрд т.

Запасів вугілля в Україні цілком достатньо для задоволення власних потреб і забезпечення експортних поставок. Однак складні гірничо-геологічні та технологічні умови розробки вугільних родовищ України (в першу чергу Донбасу), суттєво впливають на економічну ефективність виробництва у вугільній промисловості.

 

   Кам’яне вугілля залягає в землі пластами на різній глибині. Інколи воно залягає неглибоко, майже на поверхні. У таких випадках його добувають відкритим способом – у кар’єрах. Якщо кам’яне вугілля залягає глибоко в землі, будують шахти. У кар’єрах і шахтах використовують спеціальні машини – вугільні комбайни, потужні екскаватори, транспортери, електровози. Усі процеси добування і транспортування кам’яного вугілля механізовані. . Видобувають кам'яне вугілля вже кілька століть, це одне з найважливіших корисних копалин на планеті.

   Вугілля використовують як паливо на електростанціях, заводах, у домнах для виплавки металу, ним опалюють будинки. З вугілля виготовляють пластмаси і гуму, фарби і ліки, штучне хутро і спирт, бензин, смолу. Але не меншого значення надається хімічній переробці вугілля з метою величезної кількості цінних речовин. Унаслідок нагрівання до 1000 градусів без доступу повітря вугілля перетворюється на кокс. Це продукт на 96-98 % складається з вуглецю. Разом із коксом утворюється аміачна вода, коксовий газ і кам’яновугільна смола, що є багатим джерелом різноманітних речовин,- з неї їх виділено близько 500.

   Самовіддано працюють шахтарі, щоб забезпечити країну цінною сировиною. Нелегко працювати під землею, тому робочий день шахтарів триває 5-6 годин. Для них збудовані санаторії, будинки відпочинку, профілакторії.

Отже, кам’яне вугілля утворюється в природних умовах шляхом багаторічного перетворення органічних решток, які залягають у надрах Землі. Надмірне їхнє зловживання призведе до їхнього вичерпування, що матиме тяжкий вплив на ланцюги живої природи.

 

Вчитель хімії

Трацький ліцей Матеївецької сільської ради

Матійчук Оксана Дмитрівна

docx
Пов’язані теми
Хімія, Матеріали до уроків
Додано
17 квітня 2022
Переглядів
2503
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку