Про матеріал
Середньовічна арабська медицина, наука і філософія зробили важливий внесок у розвиток знання про життя в VIII—XIII ст. В зоології Аль-Джахіз (781—869 рр.) вже тоді висловлював ідеї про еволюцію] та харчові ланцюги. Курдський автор Аль-Дінаварі (828—896 рр.) вважається засновником арабської ботаніки. Він описав понад 637 видів рослин і обговорював фази росту і розвитку рослини. В анатомії і фізіології перський лікар Ар-Разі (865—925 рр.) експериментально спростував вчення Галена про «чотири життєві соки» Прославлений лікар Авіценна (980—1037 рр.) у своїй праці «Канон лікарської науки», увів поняття про клінічні дослідження та фармакологію. Іспанський араб Ібн Зухр (1091—1161 рр. запровадив експериментальну хірургію та медичні дослідження на тваринах. Лише деякі європейські вчені набули популярності в Середні століття. Серед них Гільдегарда Бінгенська, Альберт Великий і Фрідріх II.