Історія створення світлового мікроскопу.

Клітинна теорія

Клітинна теорія - одне із загальновизнаних біологічних узагальнень, яке говорить про єдність принципу будови і розвитку світу рослин, тварин, інших живих організмів, в яких клітина розглядається в якості загального структурного елементу. Вона була сформульована у середині XIX століття і надала базу для розуміння закономірностей живого світу та мала важливе значення для розвитку еволюційного вчення. Клітини епітелію Клітинна теорія

Сформулювали клітинну теорію німецький ботанік Маттіас Шлейден і німецький зоолог Теодор Шванн, грунтуючись на безлічі досліджень про клітини (1838). Узагальнивши наявні знання про клітину, вони довели, що клітина є основною одиницею будь-якого організму. Клітини тварин, рослин та бактерій мають подібну будову. Пізніше ці висновки стали основою для доказу єдності організмів. Ці вчені ввели в науку основоположне уявлення про клітини: поза клітинами життя немає. Теодор Шванн  Маттіас Шлейден

Найбільш відомі роботи Шванна в області гістології, а також праці, присвячені клітинній теорії. Ознайомившись з роботами М. Шлейдена, Шванн переглянув весь гістологічний матеріал і знайшов принцип порівняння клітин рослин і елементарних мікроскопічних структур тварин. Взяв як характерний елемент клітинної структури ядро, зміг довести спільність побудови клітин рослин і тварин. В 1839 вийшов в світ класичний твір Шванна «Мікроскопічні дослідження про відповідності в структурі і рості тварин і рослин. На значення ядра в клітині Шванна наштовхнули дослідження Матіаса Шлейдена, у якого в 1838 році вийшла робота «Матеріали з фітогенезу». Тому Шлейдена часто називають співавтором клітинної теорії. Основна ідея клітинної теорії — відповідність клітин рослин і елементарних структур тварин 

У 1838 році Шванн публікує 3 попередніх повідомлення, а в 1839 році з'являється його класичний твір «Мікроскопічні дослідження про відповідність в структурі і зростанні тварин і рослин», в самому заголовку якого висловлена основна думка клітинної теорії: У другій частині книги порівнюються клітини рослин і клітини тварин і показується їх відповідність. У третій частині розвиваються теоретичні положення і формулюються принципи клітинної теорії. Саме дослідження Шванна оформили клітинну теорію і довели (на рівні знань того часу) єдність елементарної структури тварин і рослин. Головною помилкою Шванна було висловлена ним, слідом за Шлейденом, думка про можливість виникнення клітин з безструктурної неклітинної речовини.

З 1840-х р. вчення про клітину опиняється в центрі уваги всієї біології і бурхливо розвивається, перетворившись на самостійну галузь науки - цитологію. У цей час змінюється уявлення про склад клітини. З'ясовується другорядне значення клітинної оболонки, яка раніше визнавалася найбільш істотною частиною клітини, і висувається на перший план значення протоплазми (цитоплазми) і ядра клітин, що знайшло своє вираження у визначенні клітини, даному М. Шульце: “Клітина - це грудочка протоплазми з ядром.”. Розвиток клітинної теорії в другій пол. ХІХ ст.

У 1861 р. Брюкко висуває теорію про складну будову клітини, яку він визначає як «елементарний організм», з'ясовує далі розвинену М. Шлейденом і Т. Шванном теорію клітиноутворення. Виявлено, що способом утворення нових клітин є клітинний і велику роль відіграли дослідження Негелі і М. І. Желе. Поділ тканинних клітин у тварин було відкрито в 1841 р. Ремарком. З'ясувалося, що дроблення бластомерів є серією послідовних поділів. Розвиток клітинної теорії в другій пол. ХІХ ст.

Клітина - елементарна одиниця живого, основна одиниця будови, функціонування, розмноження і розвитку всіх живих організмів. Клітини всіх одноклітинних і багатоклітинних організмів мають спільне походження і подібні за своєю будовою і хімічним складом, основними процесами життєдіяльності та обміном речовин. Клітина – елементарна одиниця розмноження. Розмноження клітин відбувається шляхом їх розподілу. Нові клітини завжди виникають з попередніх клітин. Клітина - одиниця розвитку живого організму. У багатоклітинних організмів різні типи клітин формуються внаслідок спеціалізації протягом онтогенезу. Основні положення клітинної теорії

Для приведення клітинної теорії в більш повну відповідність з даними сучасної клітинної біології перелік її положень часто доповнюють і розширюють. У багатьох джерелах набір додаткових положень досить довільний.- Клітини прокаріотів і еукаріотів є системами різного рівня складності і не повністю гомологічні один одному.- В основі поділу клітини і розмноження організмів лежить копіювання спадкової інформації - молекул нуклеїнових кислот. Положення про генетичну безперервність відноситься не тільки до клітини в цілому, але й до мітохондрій, хлоропластів, генів і хромосом.- Багатоклітинні організми представляють собою нову систему, складний ансамбль з безлічі клітин, об'єднаних та інтегрованих в системи тканин і органів, пов'язаних один з одним за допомогою хімічних, гуморальних і нервових факторів. Додаткові положення клітинної теорії