Іван Білик "Дарунки скіфів"

Іван Білик «Дарунки скіфів»Коротко про письменника. Народився 1 березня 1930 Градизьк, УРСРБатько – Іван Вакуленко, працював у школі, а потім став священником Української автокефальної церкви, 1928 року заарештували у справі СВУ і розстріляли за півтора місяця до народження сина. Мати – Ніна Яківна, дала новонародженому дівоче прізвище – Білик. Цим захистила від клейма «син ворога народу». Бабуся по матері Оксана Котляревська була далекою родичкою автора «Енеїди». Саме вона рятувала онука від голоду 1933-го. У 1950-ті роки вчителював у сільській школі, безуспішно намагався вступити на архітектурний та історичний факультети, до театрального інституту. 1961 року закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював у редакціях газет. Друкувався з 1956 року. Член Спілки письменників України з 1967 року. Автор сенсаційних українських історичних романів радянських часів — «Меч Арея» (1972) і «Похорон богів» (1986). Відразу після видання обидві книги стали бестселерами. Але «Меч Арея» 1972 року заборонили та вилучили з бібліотек, нерозпродані примірники — з книгарень.

Письменника примусили звільнитися з роботи в редакції «Літературної України» (3,5 роки був безробітним, лише 1976 р. вдалося влаштуватися в редакцію часопису «Всесвіт» на посаду «секретар-друкар»), позбавили права друкуватись, піддали цькуванню в пресі. Книги Білика в СРСР поширювалася «з рук у руки», але були перевидані за кордоном — у Канаді, Америці, Великій Британії та інших країнах. Лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка за історичний твір «Золотий Ра» (1991)Відомий також як перекладач творів болгарських письменників. Помер 27 листопада 2012 (82 роки) Київ, Україна.

Літературний паспорт твору. Герої: Дар’явауш. Скіфський цар Князь Пугач Гістіей Гаубарува. Мільтіад Кульмінація:битва, поразка персів і їх втеча

Скіфи

Історія і вимиселІсторія: Час: 514-513 рр. до н.е. Місце: землі між Дунаєм, Прутом і Дніпром. Дар’ява´уш (він же Дарій І) –550 до н. е. — 486 до н. е.) — перський цар, один із найвизначніших правителів в історії Стародавнього Сходу. Мільтіа´д-тиран, фракійського племені долонків, що жило на Херсонесі Геллеспонтському, афінянин. Гістіе´й – мілетський тиран, спочатку служив Дар’яваушеві, потім підняв проти нього повстання. Гаубарува – Гобрій, один із Великої Шістки перських сановників.

Історія походу: Чисельність воїнів. Міст через Дунай. Вимога охороняти міст 60 днів. Воєнна тактика скіфів. Послання персам. Безславне повернення з походу. Вимога скіфів розібрати міст і непокора греків700 000

Вигадка?Причини походу. Князь Пугач. Вчинок Мільтіада.

Історизми та архаїзми у текстіІсторизми: Драбант-Жрець-Колісничий-Вавилон –Дієри/трієри-Архаїзми:Істр-Пюрет-Борисфен-Січ-Комонне військо-Дайви –Рать-Черлений -Знайди у тексті та поясни значенняІсторизми: Драбант – особистий охоронець царя. Жрець- служитель віри. Колісничий- керує колісницею. Вавилон – столиця Вавилонії, розташована на березі Євфрату. Дієри/трієри- корабель із 2/3 рядами весел. Архаїзми:Істр- Дунай. Пюрет- Прут. Борисфен- Дніпро. Січ- бій. Комонне військо- кіннота. Дайви –злі демони. Рать- військо. Черлений - червоний

Протистояння лідерів. Дар’явауш. Причини походу. Яку емоцію намагається не виявляти?Чому спочатку тішать спалені землі?Чому радіє посланню скіфів?Чому радники не дали правильного тлумачення?Чому відразу не спитали гінця про тлумачення?Поясни емоції гінця під час тлумачення. За що вбили гінця?Чи не здається дивним, що найгучніші війни починаються з его?Чи варта особиста образа смерті тисяч?

Опиши емоції Дарія І під час усього походу. Коло емоцій

Дар’явауш. Образ Дар’явауша– це втілення марнославства, одержимого манією величі. Його армія – гігантська, дисциплінована, впорядкована. Але за цією фасадною пишнотою – тріщини страху й самозакоханості.“Якби перси довідалися, що чуття страху найяснішому й богорівному теж не чуже, вони почали б його вважати рівною собі смертною людиною”У цій фразі розкривається весь страх Дар’явауша перед власним падінням, а не перед скіфами. Образ царя – це символ гіганта на глиняних ногах. Він звик, що все вирішують наказ і сила. А тут – інший фронт: війна без бою.

Цар Дар’явауш, герой, без сумніву, могутній, веде за собою гігантське військо. Усе ідеально: дисципліна, блиск броні, впевненість у перемозі. Але є одне “але”: він сам не розуміє, куди прийшов і з ким має справу. Іронія в тому, що весь похід – це не заради Скіфії, а через особисту образу в єгипетському храмі. Просто через те, що йому відмовили у статуї.“Коли переможеш скіфів, тоді й тобі поставимо такі статуї, як фараонові Сесострісу”.

Гігантська, пафосна перська армія починає розвалюватися зсередини. Без бою. Від голоду. Від розпачу. Від безсилля. І навіть цар починає розуміти, що весь його план – пшик. Греки, які обіцяли стерегти міст, зраджують. А скіфи, які, здавалося б, відступили, перетворюються на нічний жах.“Голод у перському війську скосив багатьох людей, у стані почалося людоїдство”.

Цар скіфів. Цар скіфів. Яку рису характеру підсилює невидимість царя скіфів?Назви всі пункти його стратегії у ході війни. Поясни послання скіфів. Чому скіфи прагнуть розібрати міст і не дати персам утекти?Які риси скіфів має князь Пугач? Чи перемогли скіфи персів?

Скіфський цар. Головний герой цієї історії – той, кого ми майже не бачимо. Він з’являється не як конкретна фігура, а як розум, що стоїть за всією партизанською кампанією. Не виголошує пафосних промов, не рветься в герої. Зате в кожному кроці – стратег. Ось він відповідає на вимогу Дар’явауша вийти на бій: “Не я прийшов у твою землю, а ти в мою. Коли схочу – тоді й поміряюся з тобою силою”. Це не просто відповідь – це позиція. Скіфський цар – втілення гідності, спокою та хитрості. Його образ – символ народу, що знає свою землю, свої ріки й навіть вітер у степу.

Стратегія війни скіфів. Не вступати в бій із персами. Тактика «випаленої землі». Тримати ворога на досяжній відстані. Напади із боків на загони, що шукали їжу. Персів скіфський цар веде до тих племен, які не хотіли вступати у війну. Підгодували персів перед вирішальним боєм. Бій і перемога. Перехоплення біля мосту князем Пугачем. Втеча персів.

Символи оповідання. Миша – уособлення землі, укриття, витривалості. Жаба – символ води, боліт, невловимості. Шуліка – повелитель повітря, натяк на скіфську перевагу в русі та вміння зникати з поля зору. Стріли – це попередження. “Якщо не сховаєтесь під землю або не зникнете в болоті, то кожен отримає в горлянку по стрілі”.

Символи оповідання (відповідність)СКІФСЬКИЙ ЦАРМІСТ ЧЕРЕЗ ДУНАЙБАТІГ ІЗ ВУЗЛАМИСКІФСЬКА ЗЕМЛЯРОЗМОВА МІЛЬТІАДА І ПУГАЧАПУГАЧВІДСТАНЬ МІЖ ВОРОГАМИДАРУНКИ СКІФІВВОЄННА СТРАТЕГІЯГІСТІЕЙнарод –патріот, гідність, розумсила, впевненістькомпроміс, хитрість, маніпуляціяментальне нерозуміннянескореністьінстинкт свободинескорені стихії, перевагазіткнення цивілізацій, сили та хитрощівжадібність, влада, зрадачас, якого нема у ворога

Я маю позицію. Гідність важливіша за броню. Переможений, але вільний – сильніший за переможця-раба власного страху. Тактика – не завжди прямий удар. Витримка, стратегія, гнучкість – це теж зброя. Зрадники ніколи не мають поваги. Свобода – не декорація, а суть. Скіфи готові спалити свої села, аби не стати підданими чужинця.Історії пишуть не обов’язково переможці, а ті, хто не зламався. Що важить більше: перемога на полі бою – чи перемога над страхом?

За і проти. Твої думки. Скіфи – прямі предки українців. Скіфи та українці не мають нічого спільного

Дошка вибору за твором І. Білика «Дарунки скіфів»Поетичний переклад- відтвори улюблену сцену чи цитату віршем. Вислови свої почуття. Мапа Дар’явауша- намалюй чи створи карту Скіфії очима Дарія ІЛепбук про твір І. Білика, використовуючи інтерактивні елементи. Щоденник історії- опиши один день очима скіфського/перського воїна Кулінарний проєкт- створи рецепт страви для персів, що втілила б характер скіфів. Комікс- зобрази ключові моменти із твору, доповнивши цитатами

elementswww.animationfactory.com