Презентація. Іван Франко. "Зів’яле листя"

Іван Франко. «Зів’яле листя»10 клас. Трохимець Є. Й.

“У Франка є прекрасна річ – лірична драма “Зівяле листя”. Се такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою почуттів і розумінням душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв…” Михайло Коцюбинський

“Зів’яле листя” – збірка творів І. Я. Франка. Вона є зразком інтимної лірики. Видана:1896 року – з передмовою, що нібито ці вірші знайшов у готелі, де закінчив життя через нерозділене кохання їх автор. 1911 року – І. Франко пише нову передмову і визнає своє авторство.

Композиція збірки. Збірка складається з трьох “жмутків”, тобто частин. Кожен “жмуток” складається з двадцяти творів. Лише перший з них завершується ще й “Епілогом”.

Сучасні дослідники творчості І. Я. Франка прийшли до висновку: В основу ліричної драми “Зів’яле листя” лягли власні переживання І. Я. Франка в часи його юності та зрілості.

«Тричі мені являлася любов…»Дослідники творчості І. Франка вважаю, що поет був сильно закоханий тричі: у Ольгу Рошкевич, Юзефу Дзвонковську та Целіну Журовську – Зигмунтовську.fillcolorfill.typefill.on

Ольга Рошкевич. Одна несміла, як лілея біла, З зітхання й мрій уткана, із обснов Сріблястих, мов метелик, підлетіла. Купав її в рожевих блисках май, На пурпуровій хмарі вранці сіла І бачила довкола рай і рай! Вона була невинна, як дитина, Пахуча, як розцвілий свіжо гай…

Юзефа Дзвонковська. Явилась друга – гордая княгиня, Бліда, мов місяць, тиха та сумна, Таємна й недоступна, мов святиня. Мене рукою зимною вона Відсунула і шепнула таємно: “Мені не жить, тож най умру одна!” *Фото Ю. Дзвонковської не збереглося

Целіна Журовська-Зигмунтовська. Явилась третя – женщина чи звір? Глядиш на неї – і очам приємно,  Впивається її красою зір. То разом страх бере, душа холоне І сила розпливається в простір. 

“Зів’яле листя” – не збірка розрізнених віршів, а цілісний твір із наскрізним любовним сюжетом. Мотиви – захоплення красою жінки, високе трагічне почуття кохання. Жанр – “лірична драма”. 

Ліричний герой Не ототожнюємо з автором! Мотиви автобіографічні. Але митець має право на ходожні узагальнення та домисел. Ліричний герой:інтроверт, прагне «обширу і волі»,у серці «нестерпні болі», його ваблять рух, втеча, інший простір, занурений у світ своїх переживань і роздумів.

Головна героїня:дівчина-зоря жінка-красуня цнотлива горда іронічна сувора холодна жорстока

«Ой ти, дівчино, з горіха зерня»Тема: страждання ліричного героя через нерозділене кохання. Ідея: зображення почуття сильного кохання, через яке можна навіть “згубити душу”. Жанр: пісня. Художні засоби: …

«Чого являєшся мені у сні?»Тема:Ідея: Жанр:

Тема: відображення внутрішнього світу закоханної людини, ії думок та страждань.Ідея: заклик шукати своє кохання та кохати всупереч усім бідам, не дивлячись ні на що. Провідний мотив: нерозділене кохання. Жанр: ліричний вірш.

Домашнє завдання:Ідейно-художній аналіз поезії. Завдання 8 та 9 с. 110 (письмово). Вивчити напам’ять «Чого являєшся мені у сні?»