Іван Нечуй-Левицький

Про матеріал

Іван Нечуй-Левицький – герой України. Адже в останню чверть ХІХ століття, в умовах російських циркулярів про тотальну заборону української мови, він був чи не єдиним, хто по-справжньому відстоював мову. І, фактично, відстоював Україну.

Перегляд файлу

• "Іван Левицький — се великий артист зору, се колосальне, усеобіймаюче око України" (Іван Франко);

•

"Яка прекрасна мова! Читав — наче погожу воду у спеку пив. Яке знання народних звичаїв, народного життя!" (Михайло Коцюбинський)

• "Жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо затьмареного тугою за кращим життям, твору…, як "Кайдашева сім’я" Нечуя

(Максим Рильський)

• Іван Нечуй-Левицький – герой України. Адже в останню чверть ХІХ століття, в умовах російських циркулярів про тотальну заборону української мови, він був чи не єдиним, хто по-справжньому відстоював мову. І, фактично, відстоював Україну.

•

Іван Нечуй-Левицький першим розширив межі української літератури до "нормативів" літератури світової, і саме йому українські письменники ХХ століття завдячують літературною мовою – більшість із них писала саме мовою Нечуя. Іван Семенович першим показав у своїх реалістичних творах всі верстви населення України: інтелігенція та духовенство, поміщики та купці, селяни та робітники – усі є на сторінках його творів.

• Нечуй-Левицький розширив жанрові межі української літератури: оповідання, повісті, романи, новели, п’єси, нариси, есе, критична публіцистика, етнографічні статті – за що тільки не брався письменник. Він писав про найбільш західні села українців у далекій Малопольщі, та про міста

колишнього князівства Данила Галицького, наприклад про Дорогичин, в якому Данило коронувався на короля; писав про українське Причорномор’я, а найбільше – про рідне Надросся та про Київ.

•

Нечуй-Левицький першим почав писати про політику тотальної русифікації в Україні. В багатьох творах він висвітлював процес русифікації в освіті ("Хмари", "Причепа", "Над Чорним морем"). Детальні власні спостереження та аналіз русифікації в освіті Іван Семенович висвітлив у наступних творах: "Російська народна школа на Україні", "Педагогічний прояв у російській народній школі", "Школа повинна бути національною".

• Ще одна особисте досягнення Нечуя – він першим почав висвітлювати проблему русифікації літератури. Будучи викладачем російської мови і літератури, Іван Семенович нещадно критикує владу за повсюдне масове нав’язування російської літератури для неросіян.

• Вважається, що творчість Нечуя значно прискорила розвиток української літератури, розширивши її межі у всіх можливих напрямках. А ще Іван Семенович, разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Пулюєм, став перекладачем першої україномовної Біблії, яка вийшла друком у Відні, у 1903 році.

•

Твори Нечуя-Левицького - найкращі про українське село, найдетальніші і найбільш поетичні, хоч і прозові. Але писав майстер не лише про село. 33 роки він жив у Києві, і написав немало неймовірних творів про нашу столицю. "Київські прохачі", "Афонський пройдисвіт", "Хмари", "Апокаліпсична картина

Києва", "Вечір на Володимирській гірці"

• Іван Семенович був членом Імператорського географічного товариства й писав розділи до енциклопедії Брокгауза і Ефрона. Соціально-побутові оповідання і повісті Нечуя є шедеврами української літератури.

•

Немає нічого більш цікавого і детального, про життя українського села. У часи Нечуя 80% населення України жило у селах, тому важливість передачі деталей про їх життя важко переоцінити. Майже усі кайфували від серіалу про Кайдашів – “Кайдашева сім’я” – один із найбільш читаних творів з усієї української літератури, безсмертне на всі віки.

• Нечуй як автор прози - це рівень Франка та зірка української літератури. На його твори орієнтувалися десятки, а може й сотні українських авторів 20 століття, але український народ майже не шанує своїх героїв. Два пам’ятника і кілька вулиць.