{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}«КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ» Коли почалася Перша світова війна, Аполлінер у 1914 році записався добровольцем до французької армії і служив до 1916 року. Був поранений у голову осколком снаряда. Поет не припиняв творчості. У його ліриці з’являються антивоєнні мотиви, занепокоєння через занепад віри, гуманістичних цінностей. Цей досвід війни знайшов відображення у його збірці "Каліграми. Вірші Миру і Війни".
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}«КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ» У збірці «Каліграми. Вірші Миру і Війни» відобразились враження від подій Першої світової війни. До неї увійшли поезії 1913—1916 років — трагічних для Європи років початку століття. Книга присвячена пам'яті друга поета, літератора Рене Даліза, який загинув на фронті. Смерть друга, як і інші тяжкі втрати, надзвичайно вразила письменника. Гійом Аполлінер поставив собі за мету відтворити в поетичній формі логіку розвитку своєї епохи, показати загальні тенденції драматичного часу.
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}«КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ» Назва збірки пов'язана з експериментами Аполлінера в царині поетичної форми. Частина віршів написана без розділових знаків, має вигляд ліричних ідеограм, або каліграм: їх текст утворює своєрідний малюнок (сонце, мандоліна, голуб, фонтан, будинок, зірка, лінії дощу тощо).
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}«КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ» Збірка «Каліграми. Вірші Миру і Війни» засвідчила еволюцію ліричного героя Гійома Аполлінера. Якщо в «Алкоголях» він сприймав дійсність крізь своє «сп'яніння» життям, був палко закоханий у світ і сповнений надій, то у збірці «Каліграми» герой пізнав трагічний досвід війни. Він зазнав особистих втрат і розчарувань, побачив тисячі смертей, сам брав участь у воєнних діях, був свідком руйнівних процесів в Європі часів Першої світової війни.
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}«КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ» Образ ліричного героя став трагічнішим, а тональність збірки «Каліграми» змінилася порівняно з попередніми творами Гійома Аполлінера. Чільне місце в ній посіло зображення жахів війни. Автор із глибоким сумом спостерігає, як війна забирає коханих, друзів, рідних, як вона руйнує саму душу людини, адже людина, що звикла до вбивств і насилля, сама внутрішньо вмирає. «Людина б'є людину І котиться униз падучою зорею». «Маленьке авто»
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}«КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ» У вірші «Є» відтворена узагальнена картина війни, що пройшла через Європу і через серце ліричного героя.«Є піхотинець осліплений задушливим газомЄ вщент роздовбані кишки-траншеї КельнаЄ туга за листом що забаривсяЄ в мене у планшеті кілька фотокарток моєї коханоїЄ полонені що бредуть понуро». Війна зображується автором в широкому плані через його особисті враження й почуття. В одному вірші поет зумів передати трагедію мільйонів і драму конкретної особистості, загибель природного і культурного начал, напружену атмосферу Європи початку XX століття.
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}«КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ» У збірці Аполлінер гнівно виступає проти війни, змальовуючи її як джерело страждань і руйнування. У вірші «Дерево» образ війни гіперболізований. Аполлінер показує, як насильство впливає на світ і людей. Як і вся збірка, вірш відображає пошук поетом нових форм вираження та осмислення сучасного світу, зокрема, подій Першої світової війни та її наслідків.
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}«КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ» Назва містить глибокий символ. Дерево часто символізує життя, зростання, зв'язок між небом і землею, час, циклічність (зміна пір року), а також може бути символом роду, культури чи вічності. У контексті війни воно може бути символом надії на відродження або, навпаки, свідком руйнувань. Поет часто поєднує піднесене і приземлене, поетичне і прозаїчне, використовуючи різкі просторові та часові стрибки:"Баба Яга в нічному трамваї""Ісфагань обернулась у небо" "транссибірський експрес" Це створює об'ємну картину людської долі та епохи.
Твір нагадує потік думок, снів, спогадів та вражень, що швидко змінюються, відбиваючи динаміку сучасної доби. Незважаючи на біль, у вірші присутня надія на майбутнє, де мир і людяність переможуть. Дме вітер од захід-сонця. Металиться кора ріжкового дерева. На світі більшає жури. Боги постаріли з скорботи. Хоч ти жалів тих не ятри. Нові з'являються істоти. Та все по три«КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ»
«КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ» Поєднання різних планів — об'єктивного і суб'єктивного, особистісного і загального, малого і великого — характерна прикмета цієї збірки. Через конкретне автор усвідомлює загальні закономірності доби, через свої особисті переживання — сприймає всю глибину драми свого часу. Аполлінер гнівно виступає проти війни. Він змальовує протиприродність насильства, антигуманний характер Першої світової: «Над Європою вставали розлючені велетні»
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}«ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ» Шедевром каліграм є вірш «Зарізана голубка й водограй». Вірш написаний 1914 під впливом подій Першої світової війни. Поет сприйняв війну як всесвітній апокаліпсис, що поставив під загрозу життя людства. Розташувавши літери різного розміру рядками, що розходяться в різних напрямках, поет створив образ над струменями фонтана. Цей образ є символом вічного плачу по тих, що загинули в Першій світовій війні.
Вірш має форму звернення до сучасників, яких розкидала по світу війна або забрала до себе смерть. Поета хвилює доля дівчат, що розцвітали для життя й кохання, але їм не судилося бути щасливими. О постаті убиті любі О дорогі розквітлі губи Міє Мареє Єтто Лорі Анні і ти Маріє Де ви дівчата Я вас питаю Та біля водограю Що плаче й кличе Голубка маревіє «ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ»
Внутрішня емоційна напруга зростає у другій і третій строфах, де згадуються друзі поета. Душа моя в тремкій напрузі Де ви солдати мої друзі Де ви Бійї Даліз Реналь Печальні ваші імена Як у церквах ходи луна Звертання до друзів теж залишається без відповіді, бо мертві не можуть говорити. І знову «рида водограй», а «душа ятриться з непокою».
У четвертій строфі виникає слабка надія: «А як вони іще живі десь б’ються на Північнім фронті», однак її заступає образ закривавленого сонця. У кінці вірша поєднуються глибокий трагізм і віра поета у можливість спасіння людства. Олеандри «всі в крові», але сонце не померло, воно — «ранене», а значить, його, як і світ, ще можна врятувати.
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}СИМВОЛІКА ОБРАЗІВ {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ГОЛУБКА — символ миру, чистоти. Але голубка «зарізана», тобто мертва. Голубка, у дослівному перекладі, «пробиті кинджалом» — символізує рану, яку заподіяла війна; біль, тугу, надію; символ жіночості, яка дає життя. {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ВОДОГРАЙ — вода, чистота, життя, невпинний рух. Водограй асоціюється з плачем, що збігається з настроєм ліричного героя («біля водограю, що плаче», «і водограй рида зі мною»); вічна пам’ять, сльози, але ж водограй (вода) здатний омити і сльози, і кров. Зрошуючи спалену землю, вода дає можливість відродитися.
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}СИМВОЛІКА ОБРАЗІВ {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ГОЛУБКА НАД СТРУМЕНЯМИ ФОНТАНА — це символ вічного плачу за тими, хто загинув у Першій світовій війні. {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}«СОННА» ВОДА — тиша, спокій, умиротворення. Статичність, зупинка руху, смерть. Зупиняється рух води — це війна, яка все знищує. «Ви в сонну воду глядитесь». {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ГОРИЗОНТ — мрія, потяг до пізнання. Символ межі між життям і смертю. {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}СОНЦЕ РАНЕНЕ — трагедія,абсурд, війна не тільки вбиває все живе, а перевертає основи Всесвіту Але воно ранене, а не вбите. Є ще надія, є ще іскра життя.
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ФІЛОСОФСЬКИЙ СЕНС ВІРША Поєднання особистого і епохального, особистісного і загальнолюдського; викрито протиприродну сутність війни; усвідомлено страшну трагедію та філософське розуміння цінності життя. Зарізана горлиця Аполлінера стала прототипом голубки Пікассо, який через сорок років підхопив ідею поета, створивши образ, що символізує мир в очах сучасного людства.
ОБРАЗ ГОЛУБКИ у вірші символізує жіночність, яка дає життя. Жінка — джерело життя на землі, тому водограй плаче і кличе голубку, без якої вода перестане грати. Але жінка не зможе продовжити життя на землі без чоловіка, вони поєднані в єдине ціле. Звертається поет до дівчат і чоловіків, називаючи на ім’я, бо кожен у всесвіті має своє призначення.
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ПРЕДМЕТНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ1. Яка збірка була написана під враженням від подій Першої світової війни? 2. Кому присвячена збірка? 3. Які експерименти Аполлінера царині поетичної форми пов'язані зі збіркою? 4. Визначте тему вірша «Зарізана голубка й водограй»? 5. До кого звертається у вірші Аполлінер? 6. Що символізує у вірші голубка? 7. Що символізує у вірші водограй? 8. Що символізує у вірші голубка над струменями фонтана? 9. Що символізує у вірші горизонт? 10. Що символізує у вірші сонце ранене? 11. Хто підхопив ідею поета, створивши образ голубки, що символізує мир в очах сучасного людства? 12. Які паралелі можна провести між віршем «Зарізана голубка й водограй» і сучасною війною в Україні?
АПОЛЛІНЕР І УКРАЇНА Хоча Аполлінер уважав рідною французьку культуру, він завжди пишався своїм слов’янським корінням. Можливо, поет чув якісь родові перекази Костровицьких, які збереглися ще з часів Речі Посполитої, коли українці разом із поляками й литовцями протистояли зазіханням Османської імперії на панування в Європі. Можливо, з якихось інших джерел, але у своїх віршах він створив образи гордих, волелюбних і незрадливих запорозьких козаків.
АПОЛЛІНЕР І УКРАЇНА У творчій спадщині Аполлінера є твори, що засвідчують його інтерес до української культури. Це поема «Пісня нелюбого», у якій згадуються запорозькі козаки, а головним чином її фрагмент «Відповідь запорожців турецькому султанові». Його джерелом став текст відомої пам'ятки давньої української літератури — «Листування запорожців із султаном», який у ХІХ столітті неодноразово видавався українською й російською мовами.
АПОЛЛІНЕР І УКРАЇНА Аполлінеру вдалося передати загальний дух, побудову, синтаксис і частково навіть ритмічну структуру цього документа. Поет звертається до теми запорозького козацтва, використовуючи цей символ вірності батьківщині серед інших прикладів відданості для увиразнення страждань нелюбого Я вірний як той хміль тичині Як пес господарям своїм Як запорожці душі щирі Побожні лотри й гультяї Своїм степам і предківщині
