Із досвіду роботи "Методи проектних технологій на уроках німецької мови у ПТНЗ"

Метод проектів (далі – МП) виник у 20‑х роках минулого століття в США. Його пов'язували з ідеями гуманістичного спрямування у філософії та освіті. Останнім часом цьому методу приділяється неабияка увага, оскільки він допомагає виробити дослідницькі навички учнів, розвиває пізнавальний інтерес, привчає їх до самостійності. Крім того, МП сприяє творчій самореалізації учнів; підвищує мотивацію до навчання; розвиває інтелектуальні здібності; дає змогу залучити кожного учня до активного пізнавального процесу; формувати навички пошуково‑дослідницької діяльності; виявляти здібності учнів у груповій співпраці, де вони набувають комунікативних умінь; грамотно працювати з інформацією. Метод проектів успішно і досить активно викори‑ стовується у вітчизняних закладах освіти, допомагаючи вирішувати конкретні життєві проблеми в спільній діяльності учнів. Внаслідок аналізу літературних джерел виявлено переваги методу проектів. До них належать: а) максимальний розвиток і самореалізація особистості; б) зміна ролі моя; в) зміна ролі учня; г) формування колективізму; ґ) дотримання міжпредметних зв'язків; д) посилення мотивації до навчання; е) урізноманітнення засобів навчання. Розглянемо ці переваги докладніше. Вплив МП на розвиток та самореалізацію особистості базується на тому, що його важливою рисою є гуманізм, повага до кожного учня, створення позитивного настрою, спрямованого не лише на здобуття знань, а й на духовний розвиток  учнів нашого закладу. Реалізація методу проектів веде до зміни ролі викладача, його позиції. З носія готових знань він перетворюється в організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Вкрай важлива роль наша з вами як незалежного консультанта. Ось  бачу, що учні виконують щось неправильно. Як діяти? Насамперед – утриматися від підказок, а очікувати на запитання. Якщо схожі проблеми виникають у багатьох, то доцільно провести семінар‑консультацію для колективного розгляду проблеми. В учнів під час виконання проекту виникають специфічні труднощі, які мають об'єктивний характер, а їх вирішення – одне з педагогічних завдань методу. Змінюється й психологічний клімат в кабінеті, оскільки  викладачу  доводиться переорієнтовувати свої навчально‑ виховні зусилля та працю учнів на різноманітні види самостійної діяльності пошукового, дослідницького й творчого характеру. Змінюється також роль учнів у навчанні: вони – активні учасники процесу. Відбувається вироблення такого конструктивного критичного мислення, яке важко сформувати під час звичайної системи навчання.Учні набувають власний аналітичний погляд на інформацію. Вони вільні у виборі способів та видів діяльності для досягнення поставленої мети. Навіть невдало виконаний проект має позитивне значення. Розуміння помилок створює мотивацію до повторної діяльності, розвиває прагнення до нових знань. Подібна рефлексія дає змогу сформувати адекватну оцінку (самооцінку) навколишнього світу й себе в цьому мікро‑ та макросоціумі. Під час виконання проекту учні потрапляють у середовище невизначеності, що й сприяє активізації їхньої пізнавальної діяльності. Крім того, метод проектів дає змогу виховати таку важливу якість особистості, як колективізм, що розвивається лише в діяльності і не може бути засвоєний вербально. Це стосується, в першу чергу, групових проектів, де працює невеликий колектив, і в процесі спільної діяльності виникає й спільний продукт. Серед таких якостей передусім – уміння працювати в колективі, відповідати за вибір рішення, аналізувати результати діяльності. Дуже важлива здатність відчувати себе членом команди – підпорядковувати темперамент, характер, час, власні інтереси спільній справі. Метод проектів дає змогу посилити мотивацію до навчання. В організації пізнавальної діяльності важливо урізноманітнювати засоби навчання. Зокрема, використовувати інформаційні технології. Це можуть 2 бути сучасні засоби (комп'ютерні телекомунікації, електронні бази даних, факс, віртуальні бібліотеки, відео‑ , мультимедійні й педагогічні програмні засоби) і традиційні (енциклопедії, посібники, відеозаписи, дидактичні матеріали, засоби масової інформації). Педагогічний досвід свідчить: на одному уроці реалізувати метод проекту неможливо. Для цього треба заздалегідь спланувати певну тему. Метод може бути використаний під час вивчення однієї теми, розділу, курсу, між курсами, між різними предметами. Звичайно, буде затрачено й відповідний час на виконання цієї роботи. Метод проектів – це освітня технологія, спрямована на здобуття учнями знань у тісному зв'язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно‑орієнтованого навчального пошуку. Проектна технологія передбачає системне й послідовне моделювання вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників навчального процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження та розробку оптимальних шляхів створення проектів, їх неодмінний захист і аналіз результатів. МП допомагає формувати особистісні риси, які розвиваються лише в діяльності й не можуть бути засвоєні вербально. Під час роботи над проектом учні набувають досвіду індивідуальної самостійної діяльності. Метод проектів стимулює учнів до вирішення проблем, які потребують певних знань; розвиває критичне мислення; формує навички роботи з інформацією (учні добирають потрібну інформацію, аналізують та систематизують її); допомагає вирішувати пізнавальні й творчі завдання у співпраці, де учні виконують різні соціальні ролі. Це спонукає вирішенню певної проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань і вмінь з різних галузей науки, техніки, творчих галузей. Результати виконання проектів мають бути відчутними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її вирішення, якщо практична – готовий продукт проекту. Метод проектів можна використовувати як самостійну індивідуальну чи групову роботу учнів упродовж різного за тривалістю часу, а також з використанням сучасних засобів інформаційних технологій, зокрема комп'ютерних, телекомунікаційних.

Проектно‑дослідницька технологія дає змогу вирішувати низку важливих виховних завдань: обирати теми проектів, визначати свою позицію, виробляти самостійний погляд щодо вирішення проблеми, розуміти роль і значення групової роботи. Спільне визначення проблематики самостійної навчальної діяльності учнів та розробка оптимальних шляхів розв'язання підвищує їхню пізнавальну активність. Проектна діяльність відкриває в учнів здібності лідерів, які вміють доводити свою точку зору. У учнів розвивається вміння співпрацювати, почуватися членом команди, брати відповідальність на себе, аналізувати результати діяльності. Це відповідає сучасним соціальним запитам: надається перевага комунікативній компетентності (навчитися жити разом). У системі суб'єктних взаємин під час використання проектної технології змінюється позиція викладача, який стає одним із членів проектно‑дослідницького колективу і може брати на себе різноманітні соціальні ролі в малій групі – джерела ідей, інформації, порадника, рефері тощо. Він так само, як інші члени проектної групи, вступає в систему відносин, взаємодії, співпраці, несе відповідалm ність за навчально‑проектну діяльність. Водночас педагогічна функція викладача ускладнюється порівняно з авторитарною парадигмою, оскільки саме викладач має створити в навчальній групі умови для розвитку й реалізації автономії учня та розумового балансу творчої волі, організаційної дисципліни й відповідальності під час виконання проекту, а також його оцінки. Учні спільно з викладачем складають загальний план засвоєння матеріалу, визначають основні та додаткові інформаційні джерела, розробляють індивідуальний проект. Це дає змогу учням розширити для себе зміст освіти, змінити ставлення до предмета, навчитися визначати проблеми, вирішувати їх, морально, інтелектуально, творчо, організаційно зростати.

Перш за все кожен з нас, шановні колеги, має знати основні вимоги, які висуває проектна технологія до її організації:

1 наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її вирішення;

 2практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;

3 самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;

4структурування змістової частини проекту (із зазначенням поетапних результатів

 Проекти розрізняють за – пріоритетним видом діяльності: творчі, соціальні, дослідні, рольові, пошукові, ігрові; – предметно‑змістовою сферою інтересів: екологічні, правові, телекомунікаційні, філологічні,

 політехнічні, інформаційні, художні; – участю в розробці: індивідуальні, парні, групові, колективні; – терміном виконання: короткочасні, середньої тривалості, довготривалі; – характером партнерської взаємодії між учасниками проектної діяльності: кооперативні, загальні, конкурсні; – рівнем реалізації міжпредметних зв'язків: одно‑ предметні, міжпредметні; – формою презентації (захисту): пленарні, стендові, мультимедійні, рольові, творчі. Зупинимось на характеристиці деяких з них. Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, зокрема – експериментальних методів обробки результатів. Вони цілком підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, її актуальності, а також предмета та об'єкта, завдань і методів, методології дослідження, висунення гіпотез вирішення проблеми. Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення – рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма свята, макети журналу, альбому, газети,значки,валентинки. Ігрові проекти. Учасники обирають ролі, зумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні та ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками, ситуаціями. Ступінь творчості учасників дуже високий, але все ж домінуючим видом діяльності є гра. Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про той чи інший об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, систематичної корекції під час роботи над ними. Структура їх така: мета проекту, його актуальність, методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробка інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); результат проекту та його презентація (усний журнал, ранок, свято, відеофільм). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем.

Визначають кілька етапів роботи над проектом: пошуковий – визначення теми проекту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези, визначення мети, обговорення методів дослідження; аналітичний – аналіз вхідної інформації. Пошук оптимального способу дослідження мети проекту, побудова алгоритму діяльності. Поетапне планування роботи; практичний – виконання запланованих заходів; презентаційний – оформлення остаточних результатів, підготовка та проведення презентації, "захист" проекту; контрольний – аналіз результатів, корекція, оцінювання якості проекту, рефлексія.

1 етап. Вибір напряму й формування назви проекту: включає узагальнену назву проблеми, коло питань; визначення (виокремлення) загального напряму або пріоритетних (окремих) напрямків.

 2 етап. Написання проекту. Розділи проекту: актуальність, необхідність, значущість обраного напряму; мета і завдання проекту; визначення етапів його реалізації; механізм реалізації; обов'язки та відповідальність учасників реалізації проекту; очікувані результати; оцінка та самооцінка викона‑ ної роботи.

Структура проекту Титульна сторінка, епіграф, вступ, зміст (перелік складових проекту), основна частина (розділи, параграфи, якщо є), висновки, додатки (фото, відеоматеріали, таблиці, схеми), стисла анотація.

Паспорт проектної діяльності

Назва проекту, автори проекту, склад проектної групи, навчальний рік, назва ліцею, група, керівник проекту, консультанти, короткий опис проекту, жанр проекту: альбом, фільм, виставка, стенд, буклет.

7. Оцінювання результатів проектування

Оцінювання результатів творчості завжди суперечливе.

Тож,використання методу проектів дає змогу відповісти на низку запитань. Наприклад, як часто можна використовувати МП у навчальній діяльності. Скільки часу потрібно для реалізації проекту. Яка форма презентації найвдаліша. Наскільки важлива підготовча робота. Головна цінність проекту в тому, чим збагатяться викладач та учень, беручи в ньому участь. Тобто якість проектної діяльності залежить від сукупності зусиль  викладача  та учня. Інший важливий чинник успішної проектної діяльності – рівень професійної майстерності й особисті риси викладача‑дослідника, викладача ‑організатора, викладача ‑партнера, викладача ‑ консультанта. У роботі над проектом виявляється максимальна самостійність учнів у формуванні мети і завдань, пошуку потрібної інформації, у розвитку навичок дослідницької діяльності. Реалізація МП на практиці змінює роль викладача під час освітнього  процесу. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності учнів. Змінюється й психологічний клімат у колективі, оскільки  викладача  необхідно переорієнтовувати свою навчально‑виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, розвивати в учнів риси пошуковців і дослідників.

ДНЗ «Мелітопольський професійний аграрний ліцей»

 Роль творчих проектів у формуванні соціально активної і гуманістично спрямованої особистості

(ярмарок педагогічних ідей- із досвіду роботи )

    Підготувала:

класний керівник

 навчальної групи №2

Бут Ганна Вікторівна