Календарне планування 6 клас Географія.НУШ

№

Дата

Зміст 

навчального предмета

Очікувані результати навчання

Види навчальної діяльності

(орієнтовні/на вибір)

Домашнє завдання

                                                                      Вступ (4 год.).

1

03.09

Географія як наука про Землю. Значення географічних знань та  умінь для життєдіяльності  людини

Учень/учениця: розуміє причини розмаїття природи та певні  її закономірності; з’ясовує і пояснює значення географічних  знань у житті людини; здійснює пошук географічної інформації з  різних джерел; логічно структурує власне повідомлення; презентує результати своєї роботи у запропонований спосіб; розпізнає з допомогою вчителя пізнавальну  географічну проблему у запропонований  спосіб; взаємодіє в групі для розв’язанням  навчальної проблеми відповідно до своєї  ролі; знаходить, збирає і зберігає географічні дані  різних типів; критично оцінює географічну інформацію,  отриману з різних джерел; використовує карту, картографічні онлайн сервіси та онлайн-ресурси для організації  власних географічних досліджень.

Робота з інформацією: демонстрування навчальних матеріалів «Географія в сім'ї наук про Землю», «Як працюють географи-дослідники (методи  географічних досліджень)?».

Віртуальна мандрівка з використанням веб ресурсів («Google Earth» https://earth.google.com/web/@0,-23.10930005,0a,22251752.77375655d,35y,0h,0t,0r , «Google maps» https://www.google.com/maps/ тощо). Віртуальна подорож одним із природничих  музеїв України https://www.youtube.com/watch?v=bfyCp1filDI / світу.

Бесіда/ твір-есе: «Як знання про Землю вплинули на…  (обрання місця та форми відпочинку влітку/підготовку одягу й взуття напередодні  навчання в школі/планування поїздки/ін.)».

Робота в групах для розв’язання проблеми: «Що і навіщо вивчати сучасним географам?»,  «Чому корисні копалини добувають з  морського дна?», «Навіщо досліджувати  Антарктиду?».

2

Методи географічних 

досліджень. Сучасні наукові  дослідження Землі і винаходи  людства. Сучасні друковані та електронні  джерела географічної 

інформації 

3

10.09

Особливості організації власних  географічних спостережень. Дослідження “Спостереження за висотою Сонця над горизонтом”

4

Урок-узагальнення

 РОЗДІЛ І. ЗЕМЛЯ НА ГЛОБУСІ Й КАРТІ  (9 год.)

Тема 1. Глобус – модель Землі (3 год.).

5

17.09

Форма і розміри Землі.

Навколосвітня подорож

Ф. Магеллана

Учень/учениця: розуміє зміст поняття «геоїд»; досліджує об’єкти і явища, використовуючи відповідні моделі, зокрема й цифрові; використовує глобус як  джерело інформації; пояснює як рухи Землі впливають на її  природу й життя людей;  добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; здійснює пошук самостійно або з допомогою  вчителя інформації географічного змісту на  глобусі.

Робота в групах для розв’язання проблеми: Яке географічне значення кулеподібної форми  Землі?

Користування моделями: демонстрування глобуса як моделі Землі.  Моделювання рухів Землі з використанням  телурію/ веб-ресурсів /друкованих наочних  посібників/ рисунків тощо. Робота з картографічною інформацією:  що і як позначено на глобусі? Визначення напрямків на глобусі.

Картографічний практикум.

6

Рухи Землі та їх наслідки

7

24.09

Глобус як модель Землі: види,  умовні знаки. Визначення  напрямів на  глобусі. Картографічний практикум  “Умовні знаки на глобусі. Визначення напрямів на глобусі”

Тема 2. Зображення Землі на  карті (6 год.).

8

Зображення земної поверхні на  космічних знімках та глобусі,  картах, планах місцевості.  Визначення напрямків на  картах

Учень/учениця: використовує карту як джерело інформації; використовує картографічні онлайн- сервіси  та онлайн-ресурси для організації власних  географічних досліджень;  співвідносить інформацію на карті, плані,  глобусі та космознімку; добирає математичний апарат для  розв’язання навчальних завдань; використовує вміння перетворювати  й представляти різні види масштабів;  логічно структурує власне повідомлення; з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя чи  інших осіб значення сучасних  картографічних зображень в житті людини; пропонує правила взаємодії в групі і  дотримується їх.

Робота з інформацією: розпізнавання умовних знаків на картах. Читання інформації з тематичної карти. Географічний диктант «Опис місцевості за  електронними картами».

Робота у групі для розв’язання проблем: командна гра-квест «Навколосвітня подорож»  за допомогою карт світу.

Проєктна діяльність: карти у житті та господарській діяльності  людини. 

Користування моделями, вимірювальними  приладами: визначення відстаней між об’єктами на  глобусі, карті й плані місцевості з  використанням циркуля-вимірювача, лінійки та нитки.

Картографічний практикум.

9

01.10

Шкільні географічні карти,  географічні атласи,  картографічні онлайн - ресурси. Загально  - географічні та  тематичні карти

10

Легенди загально - географічних  та тематичних карт. Географічна карта в житті  людини

11

08.10

Картографічний практикум “Визначення напрямків на планах місцевості та відстаней між об’єктами на глобусі й географічній карті

12

Масштаб та його види.  Визначення відстаней між  об’єктами на глобусі та карті

13

15.10

Урок-узагальнення

                                                  РОЗДІЛ ІІ. ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ  (55  год.)

                                    Тема 1. Літосфера (11 год.)

14

Будова літосфери

Учень/учениця: розуміє зміст понять «вулкан», «літосфера», «літосферна плита», «епіцентр  землетрусу», «кратер», «жерло», «гейзер»,«зсув», «сейсмічний пояс», «ерозія»,  «вивітрювання», «абсолютна і  відносна висота точок», «горизонталь»,  «мінерал» , «гірська порода»; розрізняє гори і рівнини за висотою, види  вивітрювання та ерозії, гірські породи за  походженням; знаходить, показує на картах   вулкани (Етна, Мауна-Кеа,  Карадаг), гори (Гімалаї, Карпати, Кримські),  рівнини (Амазонська низовина, Східно Європейська рівнина, Бразильське  плоскогір’я, Придніпровська височина і  Придніпровська низовина) відповідно до  навчального завдання;

використовує фізичну карту як джерело  інформації; здійснює пошук географічної інформації з  різних джерел; використовує картографічні онлайн-сервіси  та онлайн- ресурси для моделювання, організації власних географічних досліджень;  створює самостійно / в групі, з  допомогою вчителя чи інших осіб 

матеріальні навчальні моделі для  дослідження процесів у літосфері; встановлює з допомогою вчителя  взаємозв’язки явищ і процесів, що 

відбуваються у літосфері; використовує здобуті знання і набутий досвід  для збереження життя й здоров’я свого та  інших людей під час землетрусу, виверження  вулкану, утворення зсуву; складає з допомогою вчителя чи інших осіб  план дослідження; презентує результати своєї роботи у  запропонований спосіб.

Дослідження: Як «народжується» граніт, базальт, пісок, вапняк, торф, кам’яна сіль? Чому глина буває кольоровою? Корисні копалини в облаштуванні житла  (господарських будівель).

Дискусія: Чому люди живуть на схилах вулканів попри  небезпеку їхнього виверження?

Моделювання:  процеси у літосфері («Рух літосферних плит»,  «Вулкан», «Зсув», «Водна ерозія» тощо).

Робота з інформацією: створення лепбуку/ буклету активно діючих  вулканів світу.

Презентування інформації з різних джерел «Наслідки катастрофічних землетрусів»,  «Еверест “підріс” майже на один метр». Найвища гора Землі Еверест чи Мауна-Кеа? Створення колажу унікальних форм  рельєфу земної кулі/ свого краю.

Розроблення пам’яток жителю і туристу про  ознаки наближення землетрусу, виверження  вулкану, утворення зсуву (буклет, постер,  флаєр). 

Робота у групі для розв’язання проблем: Як попередити про загрозу зсуву місцеву  громаду? Складання правил поведінки під час виверження вулкану, землетрусу.

Практичні роботи.

Користування цифровими моделями «Планета Земля» і «Google Maps», ін.

15

22.10

Літосферні плити, механізм та  наслідки їх переміщення. 

Картографічний практикум “Знаходження на контурній карті меж  літосферних плит, сейсмічних поясів, окремих  вулканів, гір і рівнин”-виконується протягом теми

16

Землетруси. Вулканізм. Сейсмічні пояси Землі

17

05.11

Зовнішні процеси на земній  поверхні

18

Абсолютна і відносна висота  точок. Шкала висот  і глибин. Горизонталі. Практична робота № 1 “Визначення за планом місцевості, фізичними  картами абсолютної і відносної висоти окремих  об’єктів”

19

12.11

Рельєф суходолу Рельєф суходолу

20

Рельєф дна океану

21

19.11

Фізична карта світу, півкуль

22

Фізична карта України. Практична робота № 2 “Опис гір, рівнин за фізичною картою. Групування форм поверхні на фізичній карті (України, материка, світу) за висотою

Мінерали і гірські породи. Корисні копалини

23

26.11

Урок-узагальнення

Тема 2. Атмосфера (17 год.)

24

Склад і будова атмосфери

Учень/учениця: розуміє зміст понять «атмосфера», «озоновий  шар», «амплітуда температур повітря»,  «середні температури», «атмосферний тиск»,  «сила вітру», «бриз», «погода», «теплові  пояси», «клімат»; розрізняє абсолютну і відносну вологість повітря, види хмар, види опадів; планує географічне дослідження процесів в  атмосфері з допомогою вчителя; моделює атмосферні явища самостійно або з  допомогою вчителя чи інших осіб; добирає математичний апарат для  розв’язання завдань; будує графічні моделі: графік зміни  температури повітря, розу вітрів, діаграми  хмарності, опадів виконує з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження, фіксує одержані результати; представляє результати дослідження у  запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв; аналізує з допомогою вчителя результати  досліджень атмосфери за запропонованими  критеріями; представляє самостійно або з допомогою  вчителя інформацію про погоду і клімат в  різних формах; встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в атмосфері; обирає самостійно або з допомогою вчителя  ідеї, способи, засоби для розв’язання  навчальної / життєвої проблеми щодо погодних явищ; використовує фізичну, кліматичну карту як  джерело інформації; використовує картографічні онлайн-сервіси  та онлайн-ресурси для організації власних  географічних досліджень;  використовує термометри та ін. приладдя для визначення характеристик погоди;  визначає та розпізнає самостійно або з допомогою вчителя види хмар; використовує самостійно або за

допомогою вчителя здобуті знання і набутий  досвід для розв’язання життєвої проблеми,  наводить приклади подолання спільними  зусиллями громади (жителів вулиці, міста) наслідків стихійних атмосферних явищ  і процесів; дотримується правил безпечної поведінки  під час грози, граду, ожеледі, урагану та  інших несприятливих природних явищ; виявляє емоційно-ціннісне ставлення до  власних географічних досліджень; добирає математичний апарат для  розв’язання завдань.

Моделювання процесів: нагрівання атмосферного повітря. Дія атмосферного тиску в домашніх умовах. Виникнення вітру. Утворення хмар і опадів. Проєктування місця розміщення підприємства,  яке викидає шкідливі речовини в атмосферне  повітря, у своїй місцевості, з урахуванням рози  вітрів.

Твори-есе (дослідження): Як визначити швидкість вітру за місцевими  ознаками? Як впливає парниковий ефект на розвиток  овочівництва, квітникарства закритого ґрунту у  своїй місцевості? Як можна використовувати енергію сонця й  вітру? Як запобігти зневоднення організму людини,  теплового і сонячного удару в умовах спекотної  погоди. Глобальне потепління: погляди кліматологів. Мінливість погоди на інтерактивних картах  погоди.

Робота у групі для розв’язання проблем: прогнозування погоди за сукупністю народних  прикмет. Чому на вершинах гір холодніше, ніж біля їх  підніжжя?

Робота з інформацією: презентування інформації з різних джерел: «Як  працюють метеорологи?».

Чому біля берегів водойм в гарячу пору  прохолодніше? Визначення видів хмар за наочними посібниками.

Проєктна діяльність: розпізнавання та правила безпечної поведінки  під час несприятливих атмосферних явищ, які  характерні для вашої місцевості (буклет,  постер, флаєр).

Практична робота. 

Користування вимірювальними  приладами,  розв’язування задач: зняття показів термометрів.

Визначення середніх температур повітря,  амплітуди температур повітря за певний період  часу, зміни температури повітря, атмосферного  тиску з висотою.

25

03.12

Нагрівання атмосферного повітря.   Дослід-спостереження “Ведення та аналіз даних календаря погоди за  місяць”

26

Добовий і річний хід  температури повітря, причини  його коливання. Середні  температури,  амплітуди температур

27

10.12

Практична робота № 3 “Складання й аналіз графіка добового і річного  ходу

температури повітря, рози вітрів,  діаграми хмарності й опадів” виконується протягом теми                        

28

Атмосферний тиск, його зміни у тропосфері

29

17.12

Вітер: причини виникнення,  напрямки, сила, швидкість

30

Бризи. Роза вітрів

31

Вода в атмосфері: випаровування, вологість повітря та її зміни.

32

Хмари, їхні форми, хмарність.  Туман

33

Опади, їхні види, вимірювання

34

Куляста форма Землі і розподіл  тепла на її поверхні та в 

тропосфері

35

Погода

36

Проєкт “Характеристика погоди у даній місцевості за допомогою  онлайн-застосунків погоди”

37

Клімат.  Кліматична карта світу, України

38

Ресурси атмосфери

39

Небезпечні і  рідкісні атмосферні явища Небезпечні і  рідкісні атмосферні явища

40

Людина й атмосфера.

Урок узагальнення

Тема 3. Гідросфера (17 год.)

41

Гідросфера

Учень/учениця: розуміє зміст понять «протока»,

«гідросфера», «море»,  «затока», «солоність океану»,  «річкова долина», «річкова система», «басейн  річки», «вододіл», «режим річки», «озеро»,  «водосховище», «канал», «болото»,  «льодовик», «багаторічна мерзлота»,  «підземні води», «мінеральні води»,  «термальні води»; розрізняє частини Океану, види руху води в  океанах, елементи річкової долини, види  живлення річок, види озерних улоговин, льодовиків, підземних вод; знаходить, показує на картах і позначає на  контурній карті Чорне, Азовське, Середземне  моря; Керченську, Гібралтарську,  Магелланову, Берингову протоки;  Біскайську, Бенгальську затоки; острови  Велика Британія, Гренландія, Мадагаскар,  Джарилгач; півострови Скандинавський,  Кримський, Аравійський, Індостан;  Маріанську западину; річки Дніпро, Дунай,  Ганг, Ніл, Амазонка; озера Шацькі, Каспійське, Байкал відповідно до завдання;  встановлює з допомогою вчителя 

взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в гідросфері, унаслідок  взаємодії гідросфери з літосферою; розпізнає з допомогою вчителя пізнавальну  проблему щодо використання водних  ресурсів, охорони водних об’єктів у  запропонованій ситуації; обирає самостійно або з допомогою вчителя  ідеї, способи, засоби для розв’язання  життєвої проблеми щодо безпечної поведінки  під час повеней, катастрофічних паводків,  льодоставу й льодоходу, шторму, цунамі, перебування на березі водойми, руху  болотистою місцевістю; використовує самостійно або з допомогою вчителя здобуті знання і набутий  досвід для розв’язання життєвої проблеми,  наводить приклади подолання наслідків  стихійних явищ і процесів у гідросфері; з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя  значення знань про гідросферу в житті  людини, підприємницькій діяльності; формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження; виявляє емоційно- ціннісне ставлення до  наслідків впливу людини на гідросферу; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань. Учень/учениця: розуміє зміст понять «протока»,

«гідросфера», «море»,  «затока», «солоність океану»,  «річкова долина», «річкова система», «басейн  річки», «вододіл», «режим річки», «озеро»,  «водосховище», «канал», «болото»,  «льодовик», «багаторічна мерзлота»,  «підземні води», «мінеральні води»,  «термальні води»; розрізняє частини Океану, види руху води в  океанах, елементи річкової долини, види  живлення річок, види озерних улоговин, льодовиків, підземних вод; знаходить, показує на картах і позначає на  контурній карті Чорне, Азовське, Середземне  моря; Керченську, Гібралтарську,  Магелланову, Берингову протоки;  Біскайську, Бенгальську затоки; острови  Велика Британія, Гренландія, Мадагаскар,  Джарилгач; півострови Скандинавський,  Кримський, Аравійський, Індостан;  Маріанську западину; річки Дніпро, Дунай,  Ганг, Ніл, Амазонка; озера Шацькі, Каспійське, Байкал відповідно до завдання;  встановлює з допомогою вчителя 

взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в гідросфері, унаслідок  взаємодії гідросфери з літосферою; розпізнає з допомогою вчителя пізнавальну  проблему щодо використання водних  ресурсів, охорони водних об’єктів у  запропонованій ситуації; обирає самостійно або з допомогою вчителя  ідеї, способи, засоби для розв’язання  життєвої проблеми щодо безпечної поведінки  під час повеней, катастрофічних паводків,  льодоставу й льодоходу, шторму, цунамі, перебування на березі водойми, руху  болотистою місцевістю; використовує самостійно або з допомогою вчителя здобуті знання і набутий  досвід для розв’язання життєвої проблеми,  наводить приклади подолання наслідків  стихійних явищ і процесів у гідросфері; з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя  значення знань про гідросферу в житті  людини, підприємницькій діяльності; формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження; виявляє емоційно- ціннісне ставлення до  наслідків впливу людини на гідросферу; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань.

Дослідження: віртуальна подорож річкою.  Чому міліють криниці? Куди потрапляють стічні води? З яких водних джерел здійснюється водопостачання до твого будинку? Небезпечні тварини на морських пляжах світу.

Моделювання: виготовлення макета річкової системи  (пластилін, папір, нитки…).

Моделююча вправа з використанням фізичної  карти «Будуємо греблю на річці: мета, місце, наслідки».

Робота з інформацією: віртуальна мандрівка «Глибинами океанів»  (перегляд панорамних фото і відео). “Жак-Ів Кусто – видатний дослідник Світового  океану”.

Колаж «Річки України і світу». 

Твір-есе “Як розпізнати непрохідне болото? Яку воно  несе небезпеку?”

Робота у групі для розв’язання проблем: «Річка надихає» (сторінками художніх творів,  учнівської творчості).

Обмін досвідом економії води в родині. Як рельєф впливає на напрямок і швидкість  течії річок?

Які зміни відбудуться на нашій планеті у  випадку танення льодовиків Гренландії і  Антарктиди?

Чому океанічна вода замерзає при температурі  нижче 0⁰ С?

Проєктна діяльність: створення пам’ятки про правила безпечної  поведінки під час повеней, катастрофічних  паводків, льодоставу й льодоходу, шторму,  цунамі, перебування на березі водойми, руху болотистою місцевістю (буклет, постер, флаєр, лепбук ).

Практичні роботи.

Розв’язування задач: Як заощадити на воді?/Скільки коштує вода?

Віртуальна екскурсія: “Екологічні проблеми р. Дніпро”.

42

Світовий океан

43

Острови в  океані

44

Карта океанів. Картографічний практикум “Знаходження назв океанів,  морів, проток, заток, островів, річок, озер” - виконується протягом вивчення теми

45

Властивості вод Світового океану. Рухи води в Світовому океані

46

Життя в океанах і морях. Ресурси Світового океану.  Господарська діяльність людини  в Світовому океані

47

Води суходолу.  Річка: річкова долина, річкова  система, басейн річки, вододіл

48

Живлення, водний режим річки.  Робота річок

49

Практична робота  № 4 “Визначення довжини річки користуючись  масштабом і ниткою”

50

Озера, походження озерних  улоговин, солоність

51

Озера України

52

Болота, особливості їх утворення  та поширення

53

Штучні водойми і водотоки

54

Льодовики. Багаторічна мерзлота

55

Практична робота  № 5 “Опис водного об’єкта за картою”

56

Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній  корі. Термальні та мінеральні  води

57

Водні ресурси

58

Людина і гідросфера. Узагальнення

Тема 4. Біосфера та ґрунти(3 год.)

59

Складові біосфери, взаємозв’язки між оболонками  Землі Складові біосфери, взаємозв’язки між оболонками  Землі

Учень/учениця: розуміє зміст понять «біосфера», «тип  ґрунту», «ареал»; використовує самостійно або з допомогою  вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів  і явищ в біосфері для розв’язання  запропонованої життєвої / навчальної проблеми; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної  взаємодії; представляє самостійно або з допомогою  вчителя інформацію про ґрунти своєї місцевості; характеризує з допомогою вчителя чи  інших осіб властивості ґрунтів,  використовуючи відповідну наукову

термінологію; презентує приклади власного досвіду зі збереження тваринного, рослинного світу та  ґрунтів своєї місцевості; використовує самостійно або з допомогою  вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і  явищ у біосфері для розв’язання  запропонованої життєвої проблеми.

Проєктна діяльність: “Які біологічні ресурси використовують у  господарській діяльності твого краю?”,

“Стихійні сміттєзвалища, забруднення ґрунтів  своєї місцевості”.

Робота з інформацією: Як працювати з картою ґрунтів?

Твір-есе «Верміферма – що це?»

Робота у групі для розв’язання проблем: Як визначити тип ґрунту на дачній ділянці, та  покращити його родючість?  Яка роль організмів у перетворенні гірських  порід у ґрунті? Яка роль організмів у регулюванні газового  стану атмосфери? Чому в екосистемі важливе місце займають  рослини?

Еко-акції «Посади дерево». Презентація досвіду компостування органічних  відходів у домогосподарствах тощо.

Практичні роботи.

Екскурсія:”Краєзнавчий музей/у природу”.

60

Біологічні ресурси та закономірності їх поширення. Практична робота

№ 6  “Складання ланцюга живлення для лісі/в  степу/на лузі/у водоймі своєї місцевості”

61

Властивості ґрунтів. Типи  ґрунтів, закономірності їх  поширення.  Карта ґрунтів світу. Практична  робота № 7  “Порівняння властивостей ґрунту і гірської породи”. Земельні ресурси. Людина

і  біосфера

Тема 5. Природні комплекси (4 год.).

62

Природні комплекси як наслідок  взаємозв’язків між компонентами природи. Практична робота  № 8 “Аналіз схем кругообігу води, кисню, карбону в  природі”

Учень/учениця: розпізнає самостійно або з допомогою  вчителя ті із запропонованих проблем щодо  природних комплексів, які можна розв’язати  дослідницьким способом; розуміє значення співробітництва у розв’язанні навчальної проблеми; взаємодіє в групі для розв’язання навчальної  проблеми; встановлює самостійно або з допомогою  вчителя певні закономірності в природі,  підтверджує їх самостійно дібраними  прикладами; встановлює самостійно або з допомогою  вчителя чи інших осіб певні закономірності в  природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладамиУчень/учениця: розпізнає самостійно або з допомогою  вчителя ті із запропонованих проблем щодо  природних комплексів, які можна розв’язати  дослідницьким способом; розуміє значення співробітництва у розв’язанні навчальної проблеми; взаємодіє в групі для розв’язання навчальної  проблеми; встановлює самостійно або з допомогою  вчителя певні закономірності в природі,  підтверджує їх самостійно дібраними  прикладами; встановлює самостійно або з допомогою  вчителя чи інших осіб певні закономірності в  природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами

Робота у групі для розв’язання проблем: Інтелектуальні практикуми (квест, пазл,  проєкт). Складання схем взаємозв’язків у  оболонках Землі: «Літосфера-атмосфера»;

«Літосфера-гідросфера»; «Літосфера-біосфера»;

«Атмосфера-гідросфера»; «Атмосфера-біосфера»;

«Гідросфера-біосфера”.

Проєктна діяльність: опис/характеристика/

есе /міні-розповіді  пам’ятки природи, унікального природного  комплексу (ділянка лісу, заплава, водойма,  гора, печера тощо).

Практичні роботи: ілюстрування прикладами схем  кругообігу води, кисню, карбону в природі; письмовий опис, відеоролик, фото презентація,  малюнок, модель тощо.

Екскурсія до унікального природного  комплексу (ділянка лісу, заплава, водойма,  річка, балка тощо).

63

Географічна оболонка –

найбільший природний комплекс Землі, її межі та  властивості

64

65

Види природних комплексів.

 Практична робота 

№ 9 “Характеристика одного з природних  комплексів своєї місцевості за алгоритмом»

66

Природне середовище та його  охорона

Тема 6. Антропосфера (2 год.)

67

68

Антропосфера – географічний та  соціальний простір життя і  діяльності людини. Зв’язки антропосфери з іншими  оболонками Землі

Учень/учениця: пояснює зміст поняття «антропосфера»;  обирає з допомогою вчителя чи інших осіб  наукове пояснення існуванню зони контакту  людини з природою; взаємодіє в групі для розв’язання навчальної  проблеми; створює самостійно / в групі чи з допомогою  інших осіб презентації щодо впливу людини  на компоненти географічної оболонки в  запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і  пристроїв; використовує наукові факти для

формулювання власних суджень щодо  зв’язків антропосфери з іншими оболонками  Землі;

оцінює взаємозв'язок людини з іншими сферами навколишнього середовища;  пропонує власні заходи зі збереження природного середовища своєї місцевості.

Робота з інформацією: створити лепбук/ буклет «Світ, в якому я живу».

Дослідження:  “Земля для людей, чи людина для Землі?”/«Що  чекає планету Земля в майбутньому?”

Моделювання: створення ментальних карт «Людина і  навколишнє природне середовище».

Робота у групі для розв’язання проблем: експертна оцінка стану природного середовища своєї місцевості у якості еколога, біолога, географа, хіміка…».

“Енергозбереження для мене – це…”.

Аукціон ідей: «Збережемо природу планети».  (екологічна акція).

69-70

Урок узагальнення

71-72

Підсумкові уроки