календарне планування для 1 класу ІПК

    Криворізька загальноосвітня школа – інтернат І – ІІ ступенів №4

 

 

        Погоджено:                                                          Затверджено:

        Заступник директора з НВР                              Директор КЗШІ І-ІІ ступенів №4                                                 

       …………….. / Комишова Т. П./                            ....………………/Балєва О.О./

                              ______________                                               ________________

 

 

 

Календарно-тематичне планування

клас 1 - А (ІПК)

з української мови;

літературного читання

математики;

природознавства;

трудового навчання;

образотворчого мистецтва

фізичної культури;

основ здоров’я;

музичного мистецтва;

розвитку мовлення

 

 

на 2017-2018н.р.

 

 учителя початкових класів

Костилєвої Яни Юріївни

 

 

 

 

 

          Розглянуто на засіданні ШМО  вчителів початкових класів.

          Протокол №  1  від «    » серпня 2017 р.

          Голова  ШМО:  Костилєва Яна Юріївна   …………………..

Календарне планування складено на основі  комплекту навчальних програм для підготовчого, 1-4 класів  спеціальних навчальних закладів із затримкою психологічного розвитку   ( за ред. Сак Т. В.)

Затверджено  Міністерством освіти і науки України 24.06.2014р. № 750

 

  Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 607

 

 

 

 

 

 

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

 

 

І семестр – 01.09.2017 – 22.12.2017

ІІ семестр – 10.01.2018 – 25.05.2018

Канікули:

осінні – 23.10.2017 – 29.10.2017;

зимові – 25.12.2017 – 09.01.2018;

весняні – 26.03.2018 – 01.04.2018.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Викладання предмета математика

  у    навчальному році  в  1 «А» класі

Кількість годин 4 години на тиждень

І семестр(3 01.09.17 по 22.12.17) 16 тижнів х 4 години =64 год -4= 60  год

ІІ семестр (з 10.01.18 по 25.05.18) 19 тижнів х 4 годин = 76 год

 

Навчальна програма «Математика» 1-4 класів для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку.

Програму підготували:

Прохоренко Л.І., кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Інституту спеціальної педагогіки НАПН України.

Підручник: МАТЕМАТИКА,  авт. Т. В. Сак, Л. І. Прохоренко

 

МАТЕМАТИКА

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Курс математики початкової школи є складовою частиною курсу математики спеціальної загальноосвітньої школи інтенсивної педагогічної корекції. Програма з математики для підготовчого, 1-4 класів (1*) забезпечує реалізацію мети і завдань освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, у якій передбачено формування у молодших школярів ключових компетентностей, основою формування яких є опанування учнями предметних компетенцій – нормативно закріплених результатів навчання, які охоплюють знання, уміння, навички, засвоєні способи діяльності, прояви емоційно-ціннісних ставлень.

Мета навчання математики полягає у формуванні в молодших школярів предметної математичної й ключових компетентностей. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом реалізації нового змісту навчання та організації навчально-виховного процесу на засадах компетентнісного підходу.

Основним завданням математики є опанування учнями предметних математичних компетенцій – обчислювальних, інформаційно-графічних, логічних, геометричних, алгебраїчних.

Предметні компетенції є структурними елементами змісту математичної освіти й спрямовані на формування усвідомлення учнями математичних знань як важливої невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві на основі ознайомлення школярів з ідеями і методами математики як універсальної мови і техніки, ефективного засобу моделювання і дослідження процесів і явищ навколишньої дійсності; інтелектуальний розвиток учнів, розвиток їх логічного мислення, пам’яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи за аналогією; опанування учнями системою математичних знань і вмінь, що є базою для реалізації зазначених цілей, та необхідних у повсякденному житті і достатніх для оволодіння іншими шкільними предметами та продовження навчання.

Предметна математична компетентність – особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розвязвування навчально- пізнавальних і практично зорієнтованих задач.  

Предметна математична компетентність учнів виявляється у таких ознаках:

• цілісне сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності;

• визначення проблем, які розв’язуються із застосуванням математичних методів;

• здатність розв’язувати сюжетні задачі, будувати алгоритм розв’язування, виконувати дії за алгоритмом, обґрунтовувати власні дії;

• вміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією;

• вміння орієнтуватися на площині та у просторі;

• здатність застосовувати обчислювальні навички і досвід вимірювання величин у практичних ситуаціях.

Для того, щоб здобуті результати перейшли у конкретну якість особистості школяра, набули особистісного сенсу, процес навчання має бути орієнтований на формування в учня вмінь:

• сприймати і визначати мету навчальної діяльності;

• зосереджуватися на предметі діяльності;

• добирати і застосовувати потрібні знання і способи діяльності для розв’язання навчальної задачі;

• використовувати здобуті знання у конкретній навчальній або у життєвій ситуації;

• використовувати способи самоконтролю та самооцінки щодо результату і процесу власної діяльності;

• аналізувати, узагальнювати, коригувати результати своєї діяльності.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами курс математики будується за такими змістовими лініями:

• «Числа. Дії з числами»;

• «Величини»;

• «Математичні вирази. Рівності. Нерівності»;

• «Сюжетні задачі»;

• «Просторові відношення. Геометричні фігури»;

• «Робота з даними».

Основу змісту початкового курсу математики становить арифметика цілих невід’ємних чисел і вимірювання величин. На пропедевтичному рівні подаються елементи алгебри та геометрії.

Вивчення математики у початковій школі збагачує і систематизує у дітей із ЗПР елементарні уявлення про властивості предметів навколишнього середовища, сприяє накопиченню досвіду практичних дій з множинами, забезпечує оволодіння учнями системою математичних знань, умінь та навичок, необхідних у повсякденному житті, сприяє формуванню уявлень про кількість, число, форму та розмір предметів, формує первинні вміння вимірювати і обчислювати довжину відрізків, периметр геометричних фігур, площу прямокутників тощо, графічні вміння.

Вивчення математики створює широкі можливості для розвитку пам'яті, логічного і критичного мислення, інтуїції, уяви, уваги, наполегливості, навичок контролю і самоконтролю, уміння планувати свою роботу, аналізувати навчальну задачу (розчленовувати її на частини, виділяти істотне, з’ясовувати взаємозв'язок частин, продумувати і складати план рішення).

В процесі навчання в учнів формується вміння знаходити різні способи виконання завдання, порівнювати їх між собою і вибирати з них найраціональніший, створюються сприятливі умови для розвитку умінь чітко висловлювати свої думки і грамотно вести записи під час розв’язування різноманітних задач і вправ, користуватися вимірювальними та креслярськими інструментами (олівцем, лінійкою, циркулем, косинцем).

Важливе значення під час навчання дітей із ЗПР надається предметно-практичній діяльності дітей, яка забезпечує наочну основу для формування математичних понять і створення передумов для застосування математичних знань під час розв'язування практичних задач. На уроках математики у дітей формується науковий світогляд, відбувається розвиток пізнавальних здібностей, здійснюється підготовка до праці, виховання багатьох цінних рис і якостей особистості.

Програма побудована концентрично. Зміст розділів у кожному класі розширюється і доповнюється. Таким чином забезпечується поступове розширення і ускладнення навчального матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення. Це сприяє формуванню знань, умінь, навичок і способів діяльності на вищому рівні узагальнення. У зв’язку з цим розділи починаються із узагальнення і систематизації навчального матеріалу, який вивчався у попередньому класі (на попередньому ступені освіти), з подальшим його розвитком.

Корекційно – розвивальні завдання курсу полягають у розвитку мислення і мовлення та виправленні їх недоліків.

Важливим корекційно-розвивальним завданням навчання математики учнів із ЗПР є формування в учнів понять про натуральне число; опанування арифметичними діями з натуральними числами; розвиток вмінь розв’язувати арифметичні задачі, вибирати та пояснювати способи їх розв’язування; формування вмінь переносити набуті знання при розв’язанні завдань незнайомої структури; засвоєння знань про геометричні фігури та їх властивості; формування навичок їх побудови і вимірювання; вміння застосовувати знання у власній життєдіяльності.

Передбачається, що внаслідок корекційно-розвивального впливу у дитини із ЗПР формуються вміння:

- спостерігати за об’єктом або явищем, яке вивчається;

- здійснювати послідовний аналіз конкретного об’єкту;

- здійснювати порівняння двох предметів за конкретним планом, виділяючи спільні та відмінні ознаки;

- ділити предмети (їх зображення) на групи на основі родової ознаки;

- називати групи однорідних предметів (їх зображень) узагальнюючими словами;

- здійснювати логічну класифікацію конкретних предметів (їх зображень);

- встановлювати найпростіші причинно-наслідкові зв’язки.

Структура програми. Програма представлена в табличній формі, що містить три частини: «Зміст навчального матеріалу», «Вимоги до знань і умінь учнів» і «Спрямованість корекційно-розвивальної роботи» та очікувані результати.

У змісті навчання математики вказано той навчальний матеріал, який підлягає вивченню у кожному конкретному класі. Вимоги до знань і умінь учнів орієнтують на результати навчання, які є об’єктом контролю й оцінювання.

Зміст навчального матеріалу з математики структуровано за темами, подається перелік вимог до знань і умінь учнів підготовчого, 1-го, 2-го, 3-го років навчання, а також вимоги до знань та вмінь учнів, які закінчують початкову школу. Послідовність розділів курсу і кількість годин для їх вивчення не вказується. Це дозволяє авторам створювати варіативні підручники, а вчителям – складати календарно-тематичний план відповідно до навчально-методичного комплекту, за яким навчаються учні, і з огляду на конкретну навчальну ситуацію у класі та педагогічну доцільність. Залежно від рівня знань учнів класу, від труднощів, що виникають під час вивчення математики, вчитель може дещо збільшити або зменшити час на вивчення окремих тем, що дозволить забезпечити свідоме і міцне засвоєння учнями всього матеріалу, передбаченого для кожного року навчання.

Характеристика змісту навчання

Органічне поєднання навчання і виховання; засвоєння знань і розвиток пізнавальних здібностей учнів; практична спрямованість викладання, що вимагає формування умінь застосовувати знання на практиці, вироблення необхідних для цього навичок – основні принципи у навчанні математики в початкових класах спеціальної школи.

 

 

 

 

 

 

 

Математика

(за підручником Т.В.Сак та Л.І.Прохоренко)

4 год. на тиждень

І сем. – 60    год.                   ІІ сем. –     год.

№	Зміст навчального матеріалу	Дата	Прим
Додавання і віднімання в межах 10
1	Вступ. Актуалізація знань учнів, сформова­них у підготовчому класі. Лічба предметів.	01.09
2	Дія додавання. Назви компонентів і результату дії додавання. Знаходження суми чисел.	04.09
3	Складання і обчислення прикладів на додавання за малюнками.	05.09
4	Дія віднімання. Порівняння кількості предметів.	06.09
5	Дія віднімання. Назви компонентів і результату дії віднімання. Знаходження різниці чисел.	08.09
6	Додавання і віднімання числа 0. Розпізнавання геометричних фігур.	11.09
7	Ознайомлення з поняттям «задача». Структурні частини задачі (умова, запитання, розв'язання, відповідь). Складання задач за малюнком.	12.09
8	Складання і обчислення прикладів на додавання і віднімання.	13.09
9	Знаходження суми чисел. Додавання частинами.	15.09
10	Знаходження різниці чисел. Віднімання частинами.	18.09
11	Складання і обчислення прикладів на додавання за малюнками «Де більше? Чому?»	19.09
12	Складання і обчислення прикладів на віднімання за малюнками «Як зменшити кількість предметів?» Порівняння чисел.	20.09
13	Поняття «більше на …», «менше на …». Збільшення і зменшення числа на кілька одиниць. Задачі на збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць.	22.09
14	Складання і розв'язування задач за малюнком «більше на …», «менше на …».	25.09
15	Порівняння кількості предметів («більше — менше», «порівну»). Порівняння чисел. Знаки «>», «<», «=».	26.09
16	Порівняння предметів за різними ознаками. Складання прикладів на віднімання із прикладів на додавання.	27.09
17	Співвідношення «на скільки більше (менше)?». Задачі на різницеве порівняння. Порівняння чисел.	29.09
18	Склад чисел 2, 3, 4. Знаходження суми та різниці чисел. Складання прикладів з відповіддю 8.	02.10
19	Склад числа 5. Кругові приклади. Розпізнавання та лічба геометричних фігур.	03.10
20	Склад числа 6. Обчислення значень виразів. Задачі на збільшення (зменшення) числа на 1.	04.10
21	Склад числа 7. Додавання і віднімання числа частинами виду 6 + 1 + 3, 7 –2 – 1. Розв'язування задач за малюнками.	06.10
22	Склад числа 8. Обчислення значень виразів. Задачі на знаходження остачі.	09.10
23	Склад числа 9. Складання прикладів на віднімання із прикладів на додавання. Порівняння чисел.	10.10
24	Склад числа 10. Послідовність чисел у межах 10. Порядкова та кількісна лічба.	11.10
25	Склад числа 10. Складання й розв'язування прикладів.  Розпізнавання геометричних фігур.	13.10
26	Збільшення та зменшення чисел на 1. Попереднє та наступне число. Задачі на збільшення числа на кілька одиниць.	17.10
27	Збільшення та зменшення чисел на 2. Обчислення значень виразів. Складання й розв'язування задачі  за малюнком.	18.10
28	Складання прикладів на додавання за малюнком. Розташування об'єктів у просторі. Порівняння чисел.	20.10
29	Знаходження суми та різниці чисел. Задача на зменшення числа на кілька одиниць.	30.10
30	Переставна властивість додавання. Доповнення рівностей.	31.10
31	На скільки більше (менше)? Розв'язування прикладів. Розпізнавання геометричних фігур.	01.11
32	Збільшення числа 8 на 1 та 2 одиниці. Складання й розв'язування задач  за малюнками.	03.11
33	Збільшення числа 9 на одиницю. Математичні квадрати. Порівняння чисел.	06.11
34	Знаходження суми та різниці чисел. Віднімання та додавання числа частинами. Монети номіналом «1 к.», «2 к.», «5 к.».	07.11
Другий десяток
35	Утворення чисел другого десятка. Усна нумерація чисел 11-12. Обчислення значень виразів у межах 10.	08.11
36	Усна і письмова нумерація чисел 11-12. Складання задач за малюнком та розв'язанням.	10.11
37	Усна і письмова нумерація чисел 13-15. Лічба в межах 15. Повторення складу числа 9.	13.11
38	Повторення складу числа 10. Складання і обчислення прикладів. Порівняння чисел.	14.11
39	Лічба в межах 11. Розв'язування задач. Монета номіналом «10 к.».	15.11
40	Сантиметр. Вимірювання довжини відрізків. Розв'язування задачі, що містить поняття «стільки ж».	17.11
41	Розпізнавання геометричних фігур. Вимірювання довжини відрізків. Складання прикладів на віднімання із прикладів на додавання.	20.11
42	Числа 11-20. Лічба від 10 до 20. Двоцифрові числа. Задача на збільшення числа на кілька одиниць.	21.11
43	Числа 11-20. «Сусіди» числа. Складання й розв'язування задач  за малюнками.	22.11
44	Усна і письмова нумерація чисел 11-20. Визначення кількості десятків і одиниць у числі. Розпізнавання прямокутників.	24.11
45	Розрядна таблиця. Побудова відрізків. Порівняння відрізків. Математичні квадрати.	27.11
46	Вимірювання і складання довжин відрізків за зразком.  Задачі, що містять відношення «на …менше»	28.11
47	Попереднє і наступне число. Складання і розв'язування задачі за малюнком.	29.11
48	Лічба в межах 20. Математичні квадрати. Вимірювання довжини предметів.	01.12
49	«Сусіди» числа. Складання і розв'язування задач за малюнком. Визначення меншого числа з пари чисел.	04.12
50	Прямий і зворотній порядок чисел 11-20. Обчислення прикладів. Побудова відрізків. Порівняння чисел.	05.12
51	Читання і запис чисел із розрядної таблиці. Складання прикладів на віднімання із прикладів на додавання. Розпізнавання геометричних фігур.	06.12
52	Літр. Розв'язування задач на визначення місткості посудин. Знаходження суми та різниці чисел.	08.12
53	Збільшення і зменшення чисел другого десятка на 1. Розв'язування задач на визначення місткості посудин.	11.12
54	Кілограм. Поняття «важчий – легший». Обчислення прикладів. Розпізнавання зайвої фігури у ряду.	12.12
55	Знаходження значень виразів. Розв'язування задач на визначення маси об'єктів.	13.12
56	Попереднє і наступне число. Задача на різницеве порівняння. Побудова відрізків.	15.12
57	Визначення кількості десятків і одиниць у числі. Вимірювання та порівняння довжин відрізків..	18.12
58	Визначення кількості десятків і одиниць у числі. Доповнення рівностей. Розв'язування задачі.	19.12
59	Розкладання чисел на доданки. Знаходження суми та різниці чисел. Задача на різницеве порівняння.	20.12
60	Порівняння двоцифрових чисел. Обчислення прикладів. Розв'язування задачі.	22.12
	ІІ семестр
61	Числовий вираз. Розв'язання числових виразів. Задача на знаходження остачі.
62	Складання числових виразів. Порівняння кількості предметів. Виправлення помилок у поданих прикладах.
63	Знаходження значень виразів. Задачі на різницеве порівняння.
64	Складання та розв'язання виразів на дві дії. Задача на знаходження суми трьох доданків.
65	Прямі, ламані та криві лінії. Порівняння результатів вимірювання довжин відрізків.
66	Дециметр. Запис результатів вимірювання довжин відрізків. Задача на знаходження доданка.
67	Компоненти дії додавання. Читання  рівностей, що містять дію додавання. Знаходження суми чисел.
68	Компоненти дії віднімання. Читання рівностей, що містять дію віднімання. Складання задач за виразами. Побудова відрізка.
Таблиці додавання і віднімання одноцифрових чисел
69	Читання числових виразів різними способами. Вимірювання довжин ламаних ліній.
70	Складання прикладів на віднімання із прикладів на додавання. Розв'язання задач на вказані дії. Порівняння чисел.
71	Таблиця додавання і віднімання числа 1. Задача на знаходження суми.
72	Збільшення  числа на кілька одиниць. Задачі на збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць.
73	Таблиця додавання і віднімання числа 2. Побудова та порівняння відрізків.
74	Зменшення числа на кілька одиниць. Задача, що містить поняття «стільки ж».
75	Закріплення вивчених табличних випадків додавання та віднімання. Розпізнавання прямих, ламаних та кривих ліній.
76	Таблиці додавання і віднімання числа 3. Додавання числа частинами. Побудова відрізка.
77	Додавання виду 8+3, 9+3 за допомогою шкали лінійки. Задачі, що містять відношення «на скільки більше…? (менше…?)»
78	Склад чисел 2 і 3. Віднімання виду 11-3, 12-3 за допомогою шкали лінійки. Порівняння відрізків.
79	Розв'язання виразів на дві дії. Знаходження  доданка. Розв'язування задач  за малюнками.
80	Таблиці додавання і віднімання числа 4. Додавання виду 7+4, 8+4, 9+4 за допомогою шкали лінійки. Задачі на знаходження остачі.
81	Знаходження суми чисел. Задача на знаходження доданка. Вимірювання довжини ламаної лінії.
82	Склад чисел 3 і 4. Знаходження від'ємника. Задача на різницеве порівняння.
83	Знаходження значень виразів. Задачі на знаходження суми. Розпізнавання геометричних фігур.
84	Складання прикладів на віднімання із прикладів на додавання. Математичні квадрати. Задача на різницеве порівняння.
85	Закріплення вивчених табличних випадків додавання та віднімання. Задачі на визначення кількості років.
86	Промені і відрізки. Точка. Вимірювання і побудова відрізків. Задача на знаходження остачі.
87	Точка. Перетинання прямих у точці. Знаходження суми і різниці чисел.
88	Промені і відрізки. Побудова та порівняння  відрізків заданої довжини. Задачі на знаходження від'ємника.
89	Таблиця додавання числа 5. Додавання виду 6+5 за допомогою шкали лінійки.
90	Додавання одноцифрового числа до двоцифрового. Задачі на знаходження остачі. Вимірювання довжини ламаної лінії.
91	Склад числа 5. Таблиця віднімання числа 5. Віднімання виду 11-5, 12-5 за допомогою шкали лінійки.
92	Знаходження суми та різниці чисел. Задача на різницеве порівняння. Порівняння числа і виразу.
93	Кути (прямі, гострі та тупі). Задача на знаходження невідомого зменшуваного.
94	Таблиця додавання числа 6. Обчислення прикладів.
95	Складання і розв'язування прикладів. Задача на знаходження невідомого доданка. Порівняння виразів.
96	Розпізнавання геометричних фігур і кутів. Задача на знаходження суми. Побудова відрізка заданої довжини.
97	Склад числа 6. Таблиця віднімання числа 6. Віднімання виду 15-6  за допомогою шкали лінійки.
98	Компоненти дії віднімання. Задачі на знаходження остачі. Порівняння чисел.
99	Вимірювання довжини ламаної лінії. вивчених табличних випадків додавання та віднімання. Пряма і обернена задачі.
100	Таблиця додавання числа 7. Складання і розв'язання задачі за схемами.
101	Читання числових виразів різними способами. Переставна властивість додавання.
102	Прямокутник. Периметр прямокутника. Знаходження периметру прямокутника.
103	Таблиця віднімання числа 7. Склад числа 7. Математичні квадрати. Задача на знаходження невідомого доданка.
104	Складання і розв'язування прикладів. Задача на знаходження суми. Обчислення периметру чотирикутників.
105	Квадрат. Знаходження периметру квадрата. Збільшення і зменшення числа на кілька одиниць.
106	Таблиця додавання числа 8. Додавання числа частинами. Складання задач за виразом.
107	Знаходження суми та різниці чисел. Задача на різницеве порівняння.
108	Таблиця віднімання числа 8. Віднімання числа частинами. Побудова квадрату, знаходження його периметру.
109	Обчислення числових виразів. Складання і розв'язування задач за малюнками. Вимірювання довжини ламаної лінії.
110	Многокутники. Елементи многокутника. Периметр многокутників.
111	Закріплення таблиць додавання і  віднімання числа 8. Задачі на визначення температури повітря.
112	Математичні квадрати. Переставна властивість додавання. Знаходження задуманого числа.
113	Закріплення вивчених табличних випадків додавання та віднімання. Визначення кількості кутів у многокутниках.
114	Розпізнавання кутів, прямокутників. Обчислення прикладів. Задача на знаходження остачі. Побудова квадратів.
115	Таблиця додавання числа 9. Додавання числа 9 частинами. Розв'язування задач за малюнками.
116	Знаходження невідомого доданку. Задача на різницеве порівняння. Побудова прямокутника.
117	Таблиця віднімання числа 9. Віднімання числа 9 частинами. Складання задачі за виразом.
118	Порівняння виразів. Співвідношення між сантиметрами і дециметрами. Визначення периметру многокутників.
119	Складання прикладу на додавання із прикладу на віднімання. Задача на знаходження невідомого доданку.
120	Правила застосування таблиці додавання і віднімання чисел 1-9. Задача на визначення кількості років. Знаходження довжини ламаної.
121	Математичні квадрати. Складання і розв'язування задач за малюнками. Розпізнавання геометричних фігур.
122	Розрядна будова числа. Обчислення числових виразів з певною відповіддю. Задача на знаходження остачі.
123	Збільшення та зменшення числа на кілька одиниць. Задачі, що містять відношення «на скільки легше? (важче?)»
Повторення в кінці року
124	Компоненти дії додавання. Додавання числа 0. Задачі з двома запитаннями.
125	Компоненти дії віднімання. Читання і обчислення прикладів. Задачі на знаходження остачі та від'ємника.
126	Повторення таблиць додавання і віднімання числа 2. Складання задач за виразом. Порівняння чисел.
127	Повторення таблиць додавання і віднімання чисел 4 і 5. Задачі на різницеве порівняння.
128	Повторення таблиць додавання і віднімання чисел 6 і 7. Задачі на кількість копійок та років. Побудова відрізку.
129	Повторення таблиць додавання і віднімання чисел 8 і 9. Складання прикладів на віднімання із прикладів на додавання.
130	Підсумкова контрольна робота
131	Визначення кількості сторін і кутів многокутників. Знаходження периметру многокутника. Розв'язання прикладів та задачі. Розпізнавання прямих кутів. Складання прикладів за зразком. Побудова квадрату.
132	Знаходження різниці та суми двох чисел. Порівняння чисел. Добирання здачі різним номіналом монет. Побудова відрізків.
133	Обчислення прикладів на дві дії. Складання і розв'язання задач за малюнком.
134	Повторення вивченого матеріалу. Розв'язування логічних математичних задач. Підсумок за рік.

 

Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року.

Учень (учениця) повинен (на):

знати таблиці додавання і віднімання чисел 1,2,3,4,5,6,7,8,9 у межах 10; називати додавання і віднімання чисел 1,2,3,4,5,6,7,8.9 з переходом через десяток; читати і записувати числа в межах 20; складати і розв’язувати приклади на додавання і віднімання в межах 10 та окремі випадки в межах 20 (11+1; 12-1; 10+5; 15-5; 15-10); складати числові вирази і обчислювати їх значення; користуватися знаками і позначеннями: +, –, =, >, <, см, дм, кг, л, 0,1,2,3,4,5,6,7,8,9; застосовувати прийоми обчислення у межах 100 на основі знання нумерації чисел; застосовувати прийоми обчислення у межах 100 без переходу через розряд; розв’язувати арифметичні задачі на одну дію за допомогою додавання і віднімання; складати задачі за практичними діями з предметами і за малюнками; використовувати одиниці вимірювання: довжини (сантиметр, дециметр, метр), маси (кілограм),  місткості (літр), вартості (гривня, копійка) в процесі виконання практичних завдань; розпізнавати геометричні фігури: пряму, ламану, криву, промінь, відрізок, кут, круг, трикутник, чотирикутник, п’ятикутник, шестикутник; будувати відрізок заданої довжини; використовувати засвоєні математичні терміни під час відповіді на уроці; відповідати на запитання вчителя; робити висновки, використовуючи допомогу вчителя; пояснювати етапи виконання завдання; навчатися активувати пізнавальну активність, спостережливість, комунікабельність.

 

 

Викладання предмета Українська мова

 в    навчальному році у  1 «А» класі

Програму підготувала: Шевчук Л.І., молодший науковий співробітник лабораторії інтенсивної педагогічної корекції Інституту спеціальної педагогіки НАПН України

 За  підручником «Рідна мова» Н.В. Ляшенко та Т.Ф. Марчук

Кількість годин 3 години на тиждень

 

І семестр (3 01.09.17 по 22.12.17) 16 тижнів х 4 годин =64 год -4 = 60   год. 

ІІ семестр (з10.01.18 по 25.05.18) 19 тижнів х 4 годин = 76 год

Пояснювальна записка

Програма з української мови для підготовчого, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою відповідає Державному стандарту початкової загальної освіти, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. №462 та розроблена на виконання Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 60. Програма для дітей із затримкою психічного розвитку укладена на основі адаптації державних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів та у відповідності з навчальною програмою «Українська мова» для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів^[1].

Курс української мови – важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки мова є не тільки окремим навчальним предметом, а й основним засобом опанування всіх інших шкільних дисциплін.

Основна мета цього курсу полягає у формуванні ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою (всіма видами мовленнєвої діяльності) в процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань.

Зміст освіти школи інтенсивної педагогічної корекції, відповідно до Державного стандарту має цензовий рівень.  Отже, у дітей із ЗПР протягом навчання в початковій школі на основі достатньо скоригованих процесів пізнавальної сфери, розумової та мовленнєвої діяльності, набутих позитивних якостей особистості, мають  бути сформовані повноцінні знання та вміння з української мови, які відповідають рівню освіти  учнів  початкової ланки загальноосвітньої школи і забезпечують  успішне навчання у основній ланці школи.

Однак варто пам’ятати, що в початковій школі інтенсивної педагогічної корекції навчаються діти зі стійкими недоліками навчально-пізнавальної діяльності. Учням цієї вікової групи притаманні наступні особливості: обмежений обсяг знань і уявлень про оточуючий світ; порушення моторики; знижена пізнавальна активність; відставання у розвитку наочно-образного мислення; уповільнене отримання і відтворення інформації; низька комунікабельність і недостатній розвиток мовлення, недостатність самоконтролю, низька мотивація навчальної діяльності тощо.

Таким чином, мета та завдання змісту початкової ланки школи інтенсивної педагогічної корекції повинні трансформуватися через пріоритети сучасної освіти і, водночас, мати визначену корекційну спрямованість.

Досягнення поставлених цілей передбачає виконання таких завдань:

– вироблення в учнів мотивації навчання української мови

– гармонійний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма)

– формування комунікативних умінь

– опанування найважливіших функціональних складових мовної системи

– соціально-культурний розвиток особистості;

– формування в учнів уміння вчитися.

Програма «Українська мова» складається із пояснювальної записки та основної частини.

 Навчальний матеріал початкової школи інтенсивної педагогічної корекції розподіляється відповідно на курси української мови підготовчий, 1, 2. 3, і 4 класів разом з вимогами до рівня навчальних досягнень учнів зазначених класів.

        Відповідно до освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту початкової загальної освіти навчальний предмет «Українська мова» будується за такими змістовими лініями: «Навчання грамоти», «Мовленнєва змістова лінія», «Мовна змістова лінія», «Соціокультурна змістова лінія», «Діяльнісна змістова лінія»

 

 

Українська мова

(за підручником «Рідна мова» Н.В. Ляшенко та Т.Ф. Марчук)

4 год. на тиждень          

   І сем. –  60 год.          ІІ сем. –        год.

№		Зміст навчального матеріалу	Дата	Дата	Прим
Повторення вивченого у підготовчому класі
1	Звуки мовлення. Букви. Звуковий аналіз слів із 3-4 звуків.		01.09
2	Голосні звуки [а], [о], [у], [и], [і], [е]. Букви, що позначають голосні звуки.		04.09
3	Утворення нового слова за допомогою заміни одного із звуків.		05.09
4	Звуки і букви. Складання звукових моделей слів.		06.09
5	Приголосні звуки. Позначення їх буквами. Складання речень за малюнками та поданими схемами.		08.09
6	Урок розвитку зв'язного мовлення №1. Складання речень за малюнком «Наші літні канікули».		11.09
7	Приголосні звуки. Позначення їх буквами. Назви овочів та фруктів.		12.09
8	Українська абетка. Написання малих букв. Розташування слів за абеткою.		13.09
9	Українська абетка. Написання малих букв. Розташування слів за абеткою.		15.09
10	Українська абетка. Написання великих літер. Розташування імен за абеткою.		18.09
11	Тверді і м'які приголосні звуки. Позначення м'якості приголосних звуків буквами я, ю, є, і.		19.09
12	Тверді і м'які приголосні звуки. Позначення м'якості приголосних звуків буквами я, ю, є, і.		20.09
13	Позначення м'якості приголосних звуків знаком м'якшення.		22.09
14	УРЗМ №2. Складання речень за малюнком і запитаннями «Хто не злякався дощу?»		25.09
15	Позначення м'якості приголосних звуків перед о знаком м'якшення.		26.09
16	Написання слів із буквосполученням ьо. Утворення словосполучень.		27.09
17	Написання слів із буквосполученням ьо. Утворення словосполучень.		29.09
18	Склад. Поділ слів на склади.		02.10
19	Правила переносу слів із рядка в рядок.		03.10
20	Правила переносу слів із рядка в рядок.		04.10
21	Правила переносу слів зі збігом двох або трьох приголосних звуків.		06.10
22	УРЗМ №3. Складання діалогу «У магазині».		09.10
23	Правила перенесення частин слів із буквами й та ь в середині слів.		10.10
24	Правила перенесення частин слів із буквами й та ь в середині слів.		11.10
25	Перенесення слів із сполученням букв йо.		13.10
26	Наголос. Наголошені і ненаголошені склади.		17.10
27	Наголос. Визначення наголосу у словах.		18.10
28	Наголос. Визначення наголосу у словах.		20.10
29	УРЗМ №4. Складання речень за малюнками «Щедра осінь»		30.10
30	Наголос. Вправляння у правильному вимовлянні слів.		31.10
31	Наголос. Зміна значення слова від зміни місця наголосу у ньому.		01.11
32	Апостроф. Вимова і написання слів з апострофом.		03.11
33	Апостроф. Вимова і написання слів з апострофом.		06.11
34	Вправляння у розпізнаванні слів з апострофом. Звуко-буквений аналіз слів.		07.11
35	Правила переносу слів з апострофом.		08.11
36	Речення.		10.11
37	Будова речення.		13.11
38	Велика буква на початку речення. Розділові знаки у кінці речення.		14.11
39	УРЗМ №5. Складання твору за малюнками «День народження»		15.11
40	Роль слова у реченні. Списування і складання речень.		17.11
41	Значення коротких слів у реченні.		20.11
42	Вставляння прийменників у речення.		21.11
43	Що таке текст.		22.11
44	Послідовність речень у тексті.		24.11
45	УРЗМ №6. Опис дятла за малюнком і планом.		27.11
46	Добирання заголовку до тексту. Розміщення речень у певному порядку.		28.11
47	Добирання заголовку до тексту. Розпізнавання зайвого речення у тексті.		29.11
48	Порядок речень у тексті. Складання розповіді «Сніговик і заєць».		01.12
49	Про що розповідається в тексті. Складання відповідей на запитання.		04.12
50	Складання тексту з поданих речень. Добирання заголовку.		05.12
51	УРЗМ №7 «Годівниця» (складання розповіді за малюнком)		06.12
52	Доповнення тексту одним-двома реченнями. Звуко-буквений аналіз слів.		08.12
53	Складання деформованих речень у зв'язну розповідь.		11.12
54	Складання деформованих речень у зв'язну розповідь.		12.12
55	Складання розповіді за малюнком, добирання заголовку.		13.12
56	Розпізнавання речень з поданих рядків.		15.12
57	Розділові знаки у кінці речень.		18.12
58	Закінчена думка у реченні.		19.12
59	Поділ тексту на речення		20.12
60	УРЗМ №8 Зимові свята. Колядки та щедрівки.		22.12

 

 

 

 

61	Поняття про розповідні речення. Крапка і знак оклику наприкінці цих  речень.
62	Зміст і завершене інтонаційне оформлення розповідних речень.
63	Уявлення про питальні речення. Знак питання  у кінці цих речень.
64	Спостереження за інтонацією питальних речень.
65	Спостереження за логічними наголосами (без уживання термінів) у питальних реченнях.
66	Урок розвитку зв’язного мовлення № 9. Складання відповідей на питання за схемами.
67	Складання запитань до розповідних речень.
68	Складання запитань до розповідних речень.
69	Уявлення про спонукальні речення.
70	Розділові знаки у кінці спонукальних речень.
71	Спостереження за різними формами спонукання (прохання, запрошення, розпорядження, заклик).
72	Зв'язок слів у реченні.
73	Зв'язок слів у реченні.
74	Головні слова в реченні.
75	Головні слова в реченні.
76	УРЗМ  № 10. Складання деформованих речень.
77	Поширення речень за питаннями.
78	Поширення речень за питаннями.
79	Встановлення зв'язку між словами в реченні.
80	Повторення і закріплення вивченого про речення.
Слово
81		Слово як одиниця мовлення.
82		Слова, що позначають назви предметів. Слова, які відповідають на питання хто? або що?
83		Слова, що позначають назви предметів. Слова, які відповідають на питання хто? або що?
84		УРЗМ № 11. Робота з деформованим текстом «Зимовий вечір».
85		Слова, що означають один предмет і багато предметів.
86		Тематичні групи слів.
87		Закріплення уявлення про слово як одиницю мовлення.
88		Велика буква в іменах, по батькові та прізвищах.
89		Велика буква в іменах, по батькові та прізвищах.
90		УРЗМ № 12. Вчимося малювати словами (опис іграшки)
91		Добирання загальної назви для кожної групи слів.
92		Велика буква в кличках тварин.
93		Велика буква в кличках тварин.
94		Велика буква в назвах країн, міст, сіл, вулиць, річок.
95		Велика буква в назвах країн, міст, сіл, вулиць, річок.
96		Тематичні групи слів, їх загальна назва.
97		УРЗМ № 13. Складання тексту за малюнком  «Журавлик».
98		Слова, що позначають ознаки предметів і відповідають на питання який? яка? які?
99		Зв'язок слів, що позначають ознаки предметів зі словами, що відповідають на питання хто? що?
100		Практичне змінювання слів ознак предметів за числами.
101		Добір слів, які відповідають реальним ознакам того чи іншого предмета.
102		Слова ознаки предметів протилежні за значенням.
103		УРЗМ № 14. Загадковий світ птахів (складання загадки)
104		Слова, що позначають дії предметів.
105		Слова, що відповідають на питання що робить? що робити? що роблять? що зробив? що зробить?
106		Слова, що відповідають на питання що робить? що робити? що роблять? що зробив? що зробить?
107		Зв'язок цих слів з іншими словами.
108		Складання груп слів дії предметів із певним лексичним значенням дії.
109		Слова, що позначають дії предметів близькі та протилежні за значенням.
110		Слова, що позначають дії предметів близькі та протилежні за значенням.
111		УРЗМ № 15. Складання казки «Нічна пригода» за серією малюнків та запитаннями.
Звуки і букви. Склад. Наголос.
112		Звуки і букви. Їх роль у розрізненні лексичних значень слів.
113		Утворення нового слова за допомогою заміни, вилучення одного із звуків.
114		Алфавіт. Розташування слів у алфавітному порядку з орієнтацією на першу букву.
115		Алфавіт. Розташування слів у алфавітному порядку з орієнтацією на першу букву.
116		Склад. Поділ слів на склади. Перенос слів по складах.
117		УРЗМ № 16.  Складання  короткої розповіді за  малюнком та опорними словами «Моя люба бабуся».
118		Голосні звуки, позначення їх на письмі буквами. Позначення голосних звуків буквами  я, ю, є, ї .
119		Правила перенесення частин слів зі сполученням букв йо.
120		Контрольна робота : списування
121		Наголос. Вправляння у правильному вимовлянні слів
122		Наголошені і ненаголошені склади.
123		Ненаголошені голосні звуки [е], [и].
124		Відпрацювання правильної вимови слів з ненаголошеними голосними [е], [и].
125		Повторення вивченого за рік. Що ми знаємо про звуки і букви, про речення, про текст.
126		Повторення вивченого за рік. Що ми знаємо про звуки і букви.
127		Повторення вивченого за рік. Що ми знаємо  про речення
128		Повторення вивченого за рік. Що ми знаємо  про текст.
129		УРЗМ № 17. Складання тексту за поданим початком та опорними словами «Добра порада».
130		Підсумковий урок за рік.

                   На кінець навчального року учень повинен мати  навички:

  - слухового сприймання;

  - фонематичного слуху;

  - умінь слухати і  розуміти усне мовлення:

  - аналізувати і порівнювати мовний матеріал, висловлювати власне ставлення стосовно прослухованого тексту;

  -  комунікативної активності;

  -  виконувати на слух сприйнятті інструкції учителя;

  - правильної звуковимови, адекватної регуляції сили голосу, відповідного темпу мовлення;

 -  монологічного та діалогічного мовлення;

 -  культури спілкування;

 - умінь правильного інтонування речень, читання, розуміння прочитанного;

 - образного мислення на основі вербального та невербального матеріалу.

 - умінь складати та записувати речення за ілюстраціями, навчальною ситуацією, подіями з життя, визначати його початок і кінець;

 -  знань про букви українського алфавіту і звуки, які вони позначають;

  - усвідомлено аналізувати звуки мовлення, співвідносити їх з буквами, виконувати звуковий та звуко-буквений аналіз, будувати графічні моделі слів;

  - розрізнення понять склад та слово;

  - умінь поділу слова на склади, визначення наголосу;

  - засвоєння правил переносу, вживання апострофу, правил написання слів з м”яким знаком і буквосполученням  йо;

  - використання розділових знаків і великої букви на початку речення;

 - знань про текст;

 - розрізняти  усні і письмові висловлювання, текст, визначати про що йдеться в тексті, правильно добирати заголовок до тексту та визначати кількість речень у тексті;

  -  зв’язного мовлення; знань про речення;

  - уявлень про розповідні питальні, та спонукальні речення;

  -  поширювати речення за запитаннями,  встановлювати зв’язок слів у реченні;

  -  роботи з деформованими реченнями, складати речення за зразком, малюнком, схемою;

 - уявлень про слова, що відповідають на питання хто? що?; який? яка? яке?; що робити?;

 -  правил виживання великої букву на початку речення, в іменах, по батькові та прізвищах людей, у кличках тварин, назвах країн, міст, сіл;

  - використання ь і букв я, ю є, і для позначення м’якості приголосних звуків;

 -  пунктуаційних правил;

 - усвідомленого вживання розділових знаків у кінці речення;

 -  письма під диктування;

 -  каліграфічного  письма;

 - слухового сприймання;  аудіювання; словесної пам’яті.

 - збагачення словникового запасу.

 

 

Уроки розвитку зв’язного мовлення

 

№	№	Тема уроку	Дата	Дата
	1	Урок розвитку зв'язного мовлення №1. Складання речень за малюнком «Наші літні канікули».	11.09
	2	УРЗМ №2. Складання речень за малюнком і запитаннями «Хто не злякався дощу?»	25.09
	3	УРЗМ №3. Складання діалогу «У магазині».	09.10
	4	УРЗМ №4. Складання речень за малюнками «Щедра осінь»	30.10
	5	УРЗМ №5. Складання твору за малюнками «День народження»	15.11
	6	УРЗМ №6. Опис дятла за малюнком і планом.	28.11
	7	УРЗМ №7 «Годівниця» (складання розповіді за малюнком)	06.12
	8	УРЗМ №8 Зимові свята. Колядки та щедрівки.	22.12
	9	Урок розвитку зв’язного мовлення № 9. Складання відповідей на питання за схемами.
	10	УРЗМ  № 10. Складання деформованих речень.
	11	УРЗМ № 11. Робота з деформованим текстом «Зимовий вечір».
	12	УРЗМ № 12. Вчимося малювати словами (опис іграшки)
	13	УРЗМ № 13. Складання тексту за малюнком  «Журавлик».
	14	УРЗМ № 14. Загадковий світ птахів (складання загадки)
	15	УРЗМ № 15. Складання казки «Нічна пригода» за серією малюнків та запитаннями.
	16	УРЗМ № 16.  Складання  короткої розповіді за  малюнком та опорними словами «Моя люба бабуся».
	17	УРЗМ № 17. Складання тексту за поданим початком та опорними словами «Добра порада».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Викладання предмета Літературне читання

 в    навчальному році у  1 «А» класі

Програму підготувала: Шевчук Л.І., молодший науковий співробітник лабораторії інтенсивної педагогічної корекції Інституту спеціальної педагогіки НАПН України

 За  підручником 

Кількість годин 3 години на тиждень

 

І семестр (3 01.09.17 по 22.12.17) 16 тижнів х 3 годин =48 год - 3= 45   год. 

ІІ семестр (з 10.01.18 по 25.05.18) 19 тижнів х 3 годин = 57 год

Пояснювальна записка

 

Програма з літературного читання для 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою відповідає Державному стандарту початкової загальної освіти, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. №462 та розроблена на виконання Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 60. Програма для дітей із затримкою психічного розвитку укладена на основі адаптації державних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів та у відповідності з навчальною програмою «Літературне читання» для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів^[2].

Навчальний предмет «Літературне читання» – органічна складова освітньої галузі „Мови і літератури” він охоплює класне і позакласне читання. Його основною метою є формування читацької компетентності у молодших школярів із затримкою психічного розвитку (далі ЗПР), яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній ланці школи.

Читацька компетентність є особистісно-діяльнісним інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень учнів, що набувається у процесі реалізації усіх змістових ліній предмета «Літературне читання». У процесі навчання відбувається становлення дитини-читача, здатної до самостійної читацької, творчої діяльності; здійснюється її мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток; формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба в систематичному читанні. На уроках читання вирішуються як спільні із загальноосвітньою школою завдання, так і специфічні, корекційні завдання, які реалізуються у процесі навчання дітей із ЗПР.

Для досягнення мети виконуються такі завдання:

•                       формування в учнів із ЗПР повноцінної навички читання як базової у системі початкового навчання;
•                       ознайомлення учнів із ЗПР з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності; формування у дітей соціальних, морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів;
•                       формування у школярів із ЗПР умінь сприймати, розуміти, аналізувати літературні і навчальні тексти різних видів з використанням початкових літературознавчих понять;
•                       розвиток мовлення учнів із ЗПР; формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);
•                       розвиток творчої літературної діяльності школярів із ЗПР;
•                       формування у школярів із ЗПР прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок, довідковим матеріалом, умінь здійснювати пошук, відбір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань;
•                       виховання потреби в систематичному читанні як засобові пізнання світу, самопізнання, загальнокультурного розвитку;
•                       подолання недоліків у розвитку мовлення учнів;
•                       формування у дітей фонематичного сприймання, звукового аналізу й синтезу;
•                       уточнення і збагачення словникового запасу шляхом розширення й диференціації безпосередніх вражень і уявлень, отриманих при читанні;

Навчальний предмет «Літературне читання» – багатофункціональний. Уміння і навички – складова читацької компетентності, які формуються на уроках літературного читання, мають не лише предметний, а й загальнонавчальний характер, є засобом вивчення практично всіх навчальних предметів, забезпечують їх подальше засвоєння у наступних ланках загальноосвітньої школи.

Зміст початкового навчання літературного читання молодших школярів із ЗПР визначається на основі таких принципів: тематично-жанрового, естетичного, літературознавчого, комунікативно-мовленнєвого та корекційного принципів.

Тематично-жанровий принцип є визначальним у виборі творів для читання. Коло читання охоплює доступні для учнів із ЗПР жанрово-родові форми художніх, науково-художніх, науково-пізнавальних, фольклорних творів української та зарубіжної літератури, періодики, довідкової літератури.

Тематика і зміст творів покликані відображати різні сторони життя і діяльності дитини, сприяти розширенню їх світогляду, поповненню їхніх знань, засвоєнню найважливіших загальнолюдських цінностей, вихованню найкращих почуттів: любові до рідної землі, мови, природи, шанобливого ставлення до батьків, людей старшого покоління, національних традицій українського народу та культур інших народів.

Естетичний принцип передбачає відбір художніх творів словесного мистецтва за критеріями естетичної цінності. Зміст відібраних творів розкриває перед читачем різноманітність навколишнього світу, людських взаємин, сприяє розвитку почуттів гармонії і краси, формуванню особистісного ставлення до дійсності.

Літературознавчий принцип передбачає введення до системи підготовки дитини-читача елементарних літературознавчих понять, які засвоюються учнями практично, на рівні уявлень. Він реалізується в процесі практичного елементарного аналізу літературного тексту. Об’єктом уваги читача стає слово, що осмислюється ним як засіб створення словесно-художнього образу, за допомогою якого автор виражає свої почуття, ідеї, ставлення до світу. Впровадження цього принципу передбачає усвідомлення учнями на практичному рівні таких понять, як тема, ідея, жанрові особливості твору, його персонажі, засоби художньої виразності.

Визначальним у мовленнєвому розвитку учнів із ЗПР, у формуванні у них досвіду міжособистісної взаємодії є комунікативно-мовленнєвий принцип. Під час навчання відбувається інтенсивний розвиток усіх характеристик навички читання вголос і мовчки при провідній ролі смислового читання; учні оволодівають прийомами виразного читання, умінням будувати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого), виявляти готовність уважно слухати та розуміти співрозмовника, брати участь у діалозі. Впровадження комунікативно-мовленнєвого принципу досягається діалоговою взаємодією читача з текстом, автором, героями його твору, застосуванням технологій інтерактивного навчання, створенням спеціальних навчальних ситуацій (робота в парах, групах, колективне обговорення змісту прочитаного (прослуханого), участь у літературній бесіді, рольових літературних іграх, декламація, драматизація тощо), у процесі яких формується культура спілкування.

Формування читацьких умінь здійснюється в нерозривній єдності з мовленнєвими. Якщо система читацьких умінь відображає закономірності процесу сприймання твору, то мовленнєві уміння – закономірності процесу створення власного висловлювання за прочитаним (прослуханим). При цьому діти не копіюють текст-зразок, а використовують для побудови власних висловлювань засоби, аналогічні тим, з якими ознайомились на уроках читання.

Цілеспрямоване формування читацької діяльності молодших школярів знаходить своє продовження й розвиток в організації самостійної роботи з дитячою книжкою, роботи з інформацією як на спеціально відведених заняттях у класі, так і в позаурочний час.

Корекційний принцип передбачає реалізацію напрямів навчально-реабілітаційної роботи з дітьми із ЗПР, які визначаються індивідуальними особливостями їх психофізичного розвитку та забезпечують створення умов для засвоєння учнями навчального матеріалу. Основними напрямами корекційно-розвиткової лінії, яка запроваджується на уроках літературного читання є наступні: розвиток пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, мовлення, особистості дитини в цілому.

Основою структурування програми є змістові лінії Державного стандарту з читання.

•                 Коло читання.
•                 Формування й розвиток навички читання.
•                 Літературознавча пропедевтика.
•                 Досвід читацької діяльності.
•                 Робота з дитячою книгою; робота з інформацією.
•                 Розвиток літературно-творчої діяльності учнів на основі прочитаного.
•                 Корекційно-розвиткова лінія.

Коло читання

Коло читання молодших школярів із ЗПР охоплює твори різних жанрів для дітей цього віку з кращих надбань української і зарубіжної літератури.

Твори усної народної творчості – малі фольклорні форми: загадки, скоромовки, прислів’я, приказки, легенди, казки, міфи.

Літературні казки українських та зарубіжних авторів.

Твори українських письменників-класиків, які ввійшли в коло дитячого читання.

Твори сучасної дитячої української та зарубіжної літератури.

Дитяча періодика: газети і журнали.

Довідкова література: словники, довідники, енциклопедії для дітей.

За жанрово-родовими формами – це епічні твори: казки, легенди, міфи, байки, оповідання, повісті, повісті-казки ліричні: пейзажна лірика, сюжетна лірика, вірші-роздуми драматичні: дитячі п’єси.

За тематичним спрямуванням – твори про природу у різні пори року твори про дітей, їхні стосунки, взаємини в сім’ї, школі ставлення до природи, людей, праці, сторінки з життя видатних людей твори, у яких звучать мотиви любові і пошани до рідної землі, мови, традицій українського та інших народів утверджуються (добро, людяність, працелюбність, честь, дружба) гумористичні твори науково-художні твори про живу і неживу природу пригодницькі твори, фантастика.

Формування й розвиток навички читання

Протягом навчання в початковій школі учні оволодівають повноцінною навичкою читання, яка характеризується злиттям технічної і смислової її сторін.

Техніка читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання, правильність, виразність, темп. Кожний з них окремо і в сукупності підпорядкований смисловій стороні читання, тобто розумінню тексту. Ця якість, що є провідною, передбачає розуміння учнями більшої частини слів у тексті, вжитих як у прямому, так і в переносному значеннях, змісту речень, смислових зв’язків між ними і частинами тексту, його фактичного змісту і основного смислу.

Під час навчання молодші школярі оволодівають двома видами читання – вголос і мовчки. Читання вголос – це чітке, плавне, безпомилкове, достатньо виразне читання цілими словами у відповідному темпі. Читання мовчки – читання “очима”, без зовнішніх мовленнєвих рухів, характеризується активізацією процесів розуміння, запам’ятовування і засвоєння прочитаного, а також зростанням темпу, порівняно з читанням уголос^[3].

У молодших школярів із ЗПР внаслідок характерних особливостей їхньої психічної діяльності навичка читання формується уповільнено. Це обумовлено специфікою мисленнєвих процесів, своєрідністю у встановленні зв’язків між зоровим та слуховим сприйманням і звуковимовою. Ці особливості затримують процес автоматизації читання, що перешкоджає розумінню прочитаного тексту. З одного боку, труднощі в розумінні прочитаного гальмують удосконалення швидкості та правильності читання. З іншого боку, недоліки техніки читання (велика кількість помилок, низький темп) обумовлюють труднощі розуміння тесту для читання. Такий взаємовплив призводить до різкого відставання швидкості читання в учнів із ЗПР та передбачає розвиток навички читання  шляхом удосконалення усіх його компонентів.

Тому увага учнів 1-2 класів зосереджується на інтенсивному формуванні якостей читання вголос, а з другого півріччя для учнів 2 класу застосовується методика навчання читати мовчки. У цей період доцільним є напівголосне читання як перехідна форма до мовчазного читання. У 3–4 класах провідне місце у сприйманні й засвоєнні навчального матеріалу належить мовчазному читанню. В роботі з текстом відповідно збільшується кількість вправ і завдань на розвиток смислової сторони читання.

Усвідомленість, як один із важливих компонентів навички читання закладається на першому етапі навчання. Внаслідок особливостей пізнавальної діяльності дітей із ЗПР навчання розуміння прочитаного є складним завданням. Тому з самого початку букварного періоду повинна проводитися різноманітна робота, спрямована на розуміння дітьми змісту прочитаного. З цією метою корисно, складаючи слова, що включають прочитані склади, пояснювати значення окремих слів, придумувати з ними прості речення, знаходити належні до них ілюстрації у вигляді сюжетних або предметних малюнків.

У процесі організації корекційно-розвиткової роботи на уроках читання вчитель, повинен пам’ятати, що зростає значення словникової роботи. При проведенні словниково-фразеологічного аналізу текстів з’ясовується, що значна кількість слів не зрозуміла дітям із затримкою психічного розвитку. Це слова – назви абстрактних понять, які віддалені від повсякденного життя дітей, слова – ознаки предметів, особливо епітети, метафори, деякі дії та їх обставини, ідіоматичні вирази.

Для пояснення значень слів і виразів використовують різні засоби. В одних випадках, для правильного співвіднесення слова з предметом, учитель показує конкретний предмет, муляж або макет, звертає увагу учнів на їхні ознаки та демонструє потрібний рух або замінює їх показом зображення на малюнку. В інших випадках доцільно використовувати для пояснення слів синоніми, а іноді й антоніми, які знайомі дітям; доцільно звертатися до контексту, вводячи незрозуміле слово в доступну фразу; можна використати родове визначення чи простий опис. Іноді можливе тлумачення слова через значення його кореня.

Необхідно привчати дітей із ЗПР виділяти в тексті незрозумілі слова та обов’язково з’ясовувати їхнє значення. Для введення нових слів у активне мовлення учнів, необхідно спонукати дітей складати з цими словами речення, включати їх у переказ, використовувати у розповідях за картинками.

Розвиток та вдосконалення правильності, швидкості, виразності й усвідомленості читання здійснюється у процесі систематичного читання й перечитування цілих творів, окремих уривків з них, в ході аналізу прочитаного з використанням прийому вибіркового читання.

При роботі з текстом діти спочатку вчаться відповідати на запитання за його змістом, розповідати про свої спостереження у зв’язку з прочитаним; у наступні роки у них формується вміння порівнювати те, про що вони дізналися з тексту, із власним досвідом, спостереженнями та прочитаними творами.

Школярі оволодівають умінням спочатку за допомогою вчителя, а далі й самостійно визначати головну думку твору. Їх слід поступово, поетапно переводити від уміння працювати з текстом за допомогою вчителя до самостійної роботи над ним. Так, спочатку програма вимагає сформувати у дітей уміння ділити текст на частини за запитаннями, далі ділити текст на закінчені за смислом частини і колективно добирати до них заголовки для складання плану. Після цього у школяра має з’явитися вміння самостійно ділити текст на частини з допомогою вчителя, а потім самостійно складати план прочитаного.

Робота над літературним текстом передбачає також поступове формування у школярів із ЗПР уміння спочатку за запитаннями вчителя, а далі самостійно передавати зміст прочитаного, виконувати короткий вибірковий переказ.

Враховуючи те, що діти із ЗПР мають труднощі в розумінні смислу художнього твору, в установленні причинно-наслідкових та часових зв’язків, не вміють самостійно дізнатися із тексту нову для них інформацію, обмежено сприймають засоби художньої виразності, вчителеві необхідно спиратися на детальний і глибокий аналіз змісту, виявляти в ньому різноманітні взаємозв’язки та взаємозалежності, допомагати дітям здобувати нові знання, знаходити значуще та суттєве в тексті.

Правильне сприймання тексту пов’язане з функціонуванням творчої і відтворюючої уяви, оцінним ставленням до прочитаного, із емпатійним відгуком щодо описаних у тексті подій. Для розвитку цих якостей у молодших школярів із ЗПР використовують «словесне малювання картини» до тексту, творче доповнення і зміну сюжетних ліній твору, створення казок. Дітей навчають умінню елементарно оцінити вчинки героїв, що сприяє глибшому переживанню змісту прочитаного, формує емоційну чутливість.

На уроках читання постійна увага приділяється культурі мови учнів, збагаченню й активізації словника. Дітей навчають використовувати мову автора (цитування), прислів’я, стійкі фразеологічні звороти, граматично правильно будувати висловлювання, дотримуватись літературної вимови.

Літературознавча пропедевтика

Передбачає ознайомлення школярів із ЗПР (на елементарному рівні, практично) з окремими літературознавчими поняттями, необхідними їм під час аналізу твору. В учнів формуються найпростіші уявлення про сюжет і композицію твору (без уживання термінів), про художній образ-персонаж в епічному творі та художній образ – у ліричному, про деякі особливості жанрів художніх творів, засоби художньої виразності, авторську позицію (ставлення автора до зображуваних подій, до персонажів), тему та основну думку твору.

Хоча у програмі літературознавчу пропедевтику виділено в окрему змістову лінію, відпрацювання зазначених понять здійснюється у процесі всіх видів читацької діяльності.

Методика опрацювання літературного матеріалу, його відбір в початкових класах здійснюється з поступовим ускладненням способів його прочитання, усвідомлення, відтворення.

Аналіз літературного твору ґрунтується на особливостях сприймання молодшими школярами із ЗПР. Діти зазначеної категорії не вміють самостійно взяти з тексту нові для себе відомості, нову інформацію, пов’язати її з тими знаннями, які вони вже мають; нові враження знаходяться у відриві від набутих раніше знань, асоціативні зв’язки формуються з уповільненням, а ослаблена пам’ять не стимулює спогадів про знайомі явища та події, пережиті почуття. У зв’язку з цим, з метою активізації уваги та мисленнєвої діяльності, при першому чи повторному прослуховуванні творів корисно давати школярам установку, яка пов’язана з подальшим аналізом тексту (наприклад, чому так називається оповідання, хто дійові особи, чим сподобався герой, чим схожі та чим відрізняються ті чи інші явища і т.п.). По завершенню роботи над аналізом твору необхідно ставити перед дітьми питання про те, що нового вони дізналися в процесі опрацювання матеріалу, вчити пов’язувати його з попередніми знаннями.

Оскільки основною формою аналізу тексту є бесіда, при підготовці її необхідно продумувати запитання, які максимально стимулюватимуть мисленнєву активність дітей, сприятимуть виникненню уявлень, що склалися у їхньому власному життєвому досвіді, допомагатимуть появі нових уявлень про прочитане, формуватимуть необхідні асоціації, встановлюватимуть різноманітні зв’язки та залежності.

В результаті систематичного вправляння в аналізі текстів школярі із ЗПР умітимуть встановлювати послідовні часові зв’язки частин тексту, за допомогою вчителя визначати тему та основну думку твору, орієнтуватися в структурі художніх текстів, складати простий план (за допомогою вчителя та самостійно) невеликого за обсягом і нескладного за змістом, будовою тексту; зіставляти вчинки персонажів, визначати за допомогою вчителя мотиви їхньої поведінки, авторське ставлення до подій і персонажів, висловлювати своє ставлення до вчинків героїв, давати найпростішу морально-етичну оцінку ситуацій, спираючись на власний досвід.

Досвід читацької діяльності (опрацювання текстів різних видів: художніх, науково-художніх)

Особливості опрацювання художнього твору

Усвідомлення жанрових особливостей творів

Під час навчання молодші школярі із ЗПР ознайомлюються зі значущими одиницями художніх творів, оволодівають практичними уміннями впізнавати, розрізнювати та називати окремі літературні жанри: казка (народна і літературна), оповідання, повість, вірш, байка, малі фольклорні форми (загадка, прислів’я) ігровий фольклор (скоромовка, лічилка, календарно-обрядова поезія тощо).

Засвоєння школярами літературних форм, їх жанрових особливостей організовується з урахуванням пізнавальних можливостей дітей із ЗПР. Так, учні 1-го та 2-го класів ознайомлюються з найпростішими жанровими особливостями казки на матеріалі казок про тварин, оскільки вони є найпростішими для сприймання і розуміння порівняно з іншими видами. Героїко-фантастичні казки, які мають складнішу будову, більші за обсягом, складаються з багатьох епізодів, відзначаються особливою вигадливістю, містять потужний фантастичний елемент, доцільно починати вивчати з 3 класу. Лірична поезія доступніша учням 4-х класів.

Смисловий і структурний аналіз твору

Аналіз художнього твору ґрунтується на особливостях сприймання молодшими школярами літератури як мистецтва слова.

Основне завдання смислового і структурного аналізу художнього тексту – це сприймання художнього образу, усвідомлення художньої ідеї твору. Ці завдання зумовлюють вибір засобів для їх розв’язання, тобто визначають, які літературознавчі знання і в якому обсязі будуть потрібні учням, які спостереження за жанровою специфікою того чи іншого твору варто зробити, які прийоми аналізу тексту виявляються найбільш доцільними тощо.

Аналіз творів охоплює такі рівні: первинний, поглиблений, структурний. Аналізу тексту передує первинне цілісне, безпосереднє, емоційне сприймання учнями твору, цілеспрямоване перечитування змісту та окремих його фрагментів. У процесі первинного аналізу учні розмірковують над тим, як починається твір, яким чином далі розгортаються події, чим він закінчується. Предметом поглибленого аналізу стає виявлення смислових зв’язків між персонажем, місцем дії і подіями в епічному творі, складання характеристик дійових осіб, аналіз їх вчинків, мотивів поведінки. Усвідомлення цих зв’язків складає основу початкового уявлення про сюжет і композицію художнього твору, виділення теми та основної думки прочитаного тощо.

Аналізу підлягають не всі елементи тексту, а лише ті, які найбільш яскраво виражають ідею твору, що вивчається. Структурний аналіз змісту твору має на меті орієнтування учнів із ЗПР у логічній структурі тексту, відтворення його з опорою на різні види плану, малюнки тощо. Прийоми самостійного осмислення змісту незнайомого тексту включають уміння виділяти в тексті складні для розуміння слова, з’ясовувати їхнє значення, ставити різного виду запитання до тексту, користуватися додатковою інформацією (ілюстрацією, схемою, таблицею, запитаннями, завданнями), знаходити в тексті ключові (опорні) слова, важливі для розуміння змісту, розрізнювати пряме і переносне значення слів, встановлювати  зв’язки.

Засоби художньої виразності, емоційно-оцінне ставлення

до змісту прочитаного (прослуханого) твору

Цілісне сприймання змісту твору, усвідомлення його ідеї нерозривно пов’язане з умінням сприймати засоби художньої виразності відповідно до їх функцій у художньому творі. Основою такого сприймання й оцінки зображуваного є формування в учнів уявлення про слово як засіб створення художнього образу.

Під керівництвом учителя молодші школярі із ЗПР навчаються помічати особливості авторського вибору слів, засобів вираження емоцій, почуттів, ставлення до зображуваних подій, героїв.

Усвідомлення ролі засобів виразності у творі дає учням змогу повніше сприймати і відтворювати в уяві картини життя, змальовані письменником, встановлювати зв’язок між ними, розуміти авторську позицію, що в свою чергу сприяє проникненню в емоційну тональність твору.

Оволодіння цими читацькими уміннями створює умови для розвитку у школярів здатності емоційно реагувати на зміст прочитаного (прослуханого) твору, виявляти й усвідомлювати свої почуття, освоєння умінь висловлювати власні оцінні судження, використовуючи адекватні мовленнєві засоби.

Робота з науково-художніми творами

Науково-художній твір – це різновид дитячої пізнавальної літератури. У науково-художньому творі пізнавальна інформація розкривається за допомогою сюжету, характеристики (опису) образів, подій, явищ.

За жанровою та тематичною різноманітністю – це вірші, оповідання, пізнавальні казки, повісті про явища природи, історичні події, техніку, географію.

Робота з науково-художнім твором спрямовується на формування в учнів із ЗПР умінь знаходити пізнавальну інформацію, визначати істотні ознаки, встановлювати  зв’язки тощо.

Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією

Основними завданнями уроків роботи з дитячою книжкою, роботи з інформацією у 1-4 класах є розширення кола дитячого читання, формування читацької самостійності учнів, сприяння розвитку інформаційної культури молодших школярів із ЗПР.

На кожному етапі навчання визначаються завдання, які враховують особливості кожного вікового мікроперіоду, вони обумовлюються методикою роботи та організацією читацької діяльності учнів, вимогами до навчального матеріалу, видами бібліотечно-бібліографічної допомоги, типами, структурою уроку (заняття) тощо.

Так, у 1 та 2 класі вчитель спрямовує школярів на широке ознайомлення зі світом доступних їм книжок з власної ініціативи, на пошук серед них тих, які найбільшою мірою можуть задовольнити пізнавальні інтереси кожного з учнів.

Враховуючи об’єктивні обставини все ще недостатнього рівня сформованості повноцінної навички читання учнів, рівня їхнього літературного розвитку, особливого значення набуває індивідуалізація самостійної читацької діяльності дітей. Учитель визначає навчальні завдання з урахуванням індивідуальних можливостей кожного, поступово ускладнюючи навчальний матеріал, а також способи його опрацювання.

Учні із ЗПР за допомогою вчителя вчаться визначати зовнішні показники змісту кожної книжки, вибирати потрібну за окресленими педагогом показниками, співвідносити їх і на цій основі робити загальний висновок про тематику, орієнтовний зміст, характер, кількість уміщених у ній творів. Така діяльність сприяє швидшому входженню дитини в текст, який вона читатиме самостійно.

У 3-4 класах самостійна читацька діяльність також має свої особливості. Одним з пріоритетних завдань у цей період є формування і розвиток у школярів із ЗПР продуктивних способів самостійного опрацювання змісту різних типів і видів дитячих книжок, не надто значних за обсягом, довідкової літератури, дитячої періодики, а також умінь здійснювати пошук, добір, систематизацію, узагальнення навчально-пізнавальної інформації, користуючись засобами бібліотечно-бібліографічної допомоги, довідково-інформаційним апаратом книжки, а також Інтернет-ресурсами дитячої бібліотеки.

Набуті у попередніх класах практичні уміння, способи роботи з дитячою книжкою дозволяють школярам із ЗПР самостійно та з допомогою вчителя розв’язувати спеціальні завдання, які складають сутність читацької діяльності.

Визначаючи твори для позакласного читання, вчитель враховує умови забезпечення дитячою літературою районних (міських) шкільних, домашніх бібліотек.

Позакласне читання є складовою частиною читання і розвитку мовлення. Завдання позакласного читання: ознайомити учнів з різноманітною дитячою літературою; сформувати зацікавлення до книжки та позитивне ставлення до самостійного читання; розвивати в учнів уміння повноцінно сприймати, усвідомлювати та відтворювати зміст прочитаних творів, висловлювати своє ставлення до прочитаного; поступово нагромаджувати та поглиблювати бібліотечно-бібліографічні знання; формувати в учнів доступні морально-етичні уявлення.

Зазначені завдання реалізуються під час роботи учнів з книжками на уроках позакласного читання, на бібліотечних заняттях, у позаурочний час (проведення свят книжки, літературних ранків, ігор тощо). Забезпечувати таку роботу повинні учитель, вихователь і бібліотекар.

Основна мета уроку позакласного читання – проконтролювати читання учнів у позаурочний час. Тип і структура уроку позакласного читання залежать від змісту матеріалу й мети його опрацювання.

Дидактичними основами уроків позакласного читання є нерозривність виховних і освітніх завдань, спирання на власний життєвий і читацький досвід учнів, диференціація навчальної роботи учнів із врахуванням їхніх індивідуальних зацікавлень та рівня читацької підготовки, контроль за навчальною діяльністю.

Оскільки уроки позакласного читання є складовою частиною навчального предмета – читання, вони взаємопов’язані та взаємозумовлені.

Добираючи твори для позакласного читання, слід ураховувати актуальні потреби та можливості дітей із ЗПР, гігієнічні вимоги до книжок, фактичний книжковий фонд шкільної бібліотеки. При цьому визначальним є тематичний принцип і багатожанровий підхід (як і до класного читання).

Тематика творів має охоплювати різні боки життя дитини, створювати певну основу для розвитку світогляду, поповнення знань, розширення читацького кругозору, формування важливих моральних якостей, пробудження національної самосвідомості, світлих гуманних почуттів до своєї землі, мови, рідного краю, природи, шанобливого ставлення до національних традицій свого народу та культури інших народів.

Отже, для позакласного читання слід рекомендувати такі твори, зміст яких сприяв би формуванню в учнів найважливіших загальнолюдських цінностей, наштовхував їх на роздуми, оцінювання своїх і чужих вчинків, осмислення життя взагалі.

Окреслений зміст роботи реалізується на спеціально відведених уроках, бібліотечних заняттях (проводяться 1 раз на два тижні).

Розвиток літературно-творчої діяльності учнів на основі

прочитаного

Спілкування з літературою як мистецтвом слова задовольняє природну потребу дитини в емоційних переживаннях, створює передумови для самовираження особистості. Молодші школярі із ЗПР беруть участь у посильній творчій діяльності, яка організовується вчителем на уроках класного і позакласного читання і в позаурочний час. Для стимулювання творчих здібностей використовуються такі види завдань: словесне малювання, графічне ілюстрування, творчий переказ, читання за ролями, інсценізація, колективне та індивідуальне складання з допомогою учителя казок, лічилок, загадок тощо.

Важливе значення для розвитку зв’язного мовлення учнів із ЗПР має засіб «словесного малювання», оскільки він сприяє формуванню образного мислення і естетичного сприймання прочитаних творів. При застосуванні цього прийому вчитель не ставить перед дитиною завдання переказати текст, а пропонує уявити собі те, про що було прочитано, і детально змалювати словами описаний предмет або ситуацію.

Методична реалізація змісту курсу «Літературне читання» потребує гнучкого підходу до визначення цілей, структури уроків, відбору методів і прийомів організації читацької діяльності молодших школярів.

У поєднанні методів і прийомів навчання слід прагнути до активізації пізнавальної і емоційно-почуттєвої сфери учнів із ЗПР, залучення їх до діалогічної взаємодії з текстом, самовираження у творчій діяльності. Повноцінне сприймання і розуміння текстів молодшими школярами із ЗПР передбачає взаємодію мотиваційного, змістового, операційного, рефлексивного компонентів читацької діяльності учнів, поетапність осягнення смислової й образної цінності твору.

Емоційна і змістова підготовка дітей до читання виявляється в удосконаленні правильності читання, прогностичних уміннях, вибіркових поясненнях слів-виразів, розгляду ілюстрацій тощо. Усвідомленню тексту в процесі читання сприяє супровідна словникова робота, коментар подій та фактів. Робота з текстом після читання проводиться шляхом розуміння художніх засобів, смислів шляхом визначення причинно-наслідкових зв’язків, оцінних суджень, головної думки. Повторне звернення до тексту має на меті його поглиблений смисловий і структурний аналіз, який дає змогу повноцінного сприймання та складає передумови для виконання учнями творчих завдань у зв’язку з прочитаним.

Розвиток творчої діяльності учнів із ЗПР передбачає систематичну роботу з удосконалення розуміння прочитаного. Повне відтворення учнями тексту ще не гарантує його достатнього розуміння, яке залежить від особистого досвіду, техніки читання, розвитку пам’яті, емоційного розвитку. У зв’язку з цим, передумовами опосередкованого розуміння тексту є вправляння школярів із ЗПР у знаходженні істотних ознак і зв’язків у зображуваному, диференціації істотного й неістотного, порівнянні, висловлюванні оцінних суджень. З цією метою застосовуються диференційовані завдання, завдання на вибір, які передбачають творчу роботу з текстом.

Реалізація ідей особистісно зорієнтованого навчання потребує індивідуалізації читацької діяльності учнів. Це зумовлює необхідність систематичного застосування диференційованих і творчих завдань, завдань на вибір, врахування в оцінюванні навчальних досягнень (зокрема, темп читання, виразність) індивідуальних особливостей учнів, їх читацьких інтересів. У спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою курс «Літературне читання» вивчається в 1-4 класах. Учитель може самостійно розподіляти кількість годин передбачених на засвоєння кожної теми.

Корекційно-розвиткова лінія

Корекційно-розвиткова лінія – це сукупність форм, методів та напрямів навчально-реабілітаційної роботи з дітьми із особливими освітніми потребами, які визначаються індивідуальними особливостями їх психофізичного розвитку та забезпечують створення умов для засвоєння учнями навчального матеріалу.

Корекційно-розвиткова робота – це комплекс заходів з системного психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами у процесі навчання та виховання, спрямованого на корекцію порушень у дітей із ЗПР шляхом розвитку пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, мовлення, особистості дитини в цілому.

Корекційно-розвиткова робота з дітьми із затримкою психічного розвитку передбачає реалізацію основних її напрямів у навчально-виховному процесі: розвиток пізнавальної діяльності, мовлення, емоційно-вольової сфери, особистості.

Реалізуючи корекційно-розвитковий напрям з формування пізнавальної діяльності в учнів із ЗПР учителеві потрібно пам’ятати, що засвоєння мовної системи спирається на розвиток мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, узагальнення, абстрагування, що дає можливість дітям порівнювати, зіставляти, класифікувати, узагальнювати та абстрагувати семантичні й формально-мовні ознаки мовленнєвих одиниць у процесі аудіювання, говоріння, письма та читання. Розвиток конкретних мисленнєвих операцій та способів дій на основі їх мовленнєвого опосередкування, застосування прийому коментування вголос дій (мети, плану, способу, результату діяльності) сприяє розвитку вищої словесно-логічної форми мислення в учнів із ЗПР.

Напрям з корекції та розвитку мовлення у школярів із ЗПР на уроках читання передбачає роботу над правильною та чіткою вимовою всіх звуків рідної мови, встановлення смислових та синтаксичних зв’язків у тексті, самостійне застосовування логічного наголосу з метою увиразнення тексту. Суттєвим компонентом навички читання є її виразність, яка безпосередньо пов’язана з усвідомленістю читання. На перших етапах навчання, коли розуміння прочитаного відстає від оволодіння технікою читання, у молодших школярів із ЗПР особливо помітне невиразне читання, його монотонність, неправильне застосування пауз між словами та реченнями, утруднення у логічному наголосі, в пунктуаційній інтонації.

Тому для поліпшення виразності читання необхідне поєднання роботи вчителя з корекційними логопедичними  заняттями.

Важливе значення на уроках читання належить попередньому аналізу текстів. Під час такого аналізу вчитель фіксує увагу дітей на деяких формальних ознаках тексту ще до його прочитання, а саме: кількість речень, що входять до тексту, наявність певних розділових знаків, наявність прямого мовлення та слів автора.

З розвитком усвідомленості читання не тільки засвоюється пунктуаційна інтонація, але діти привчаються виділяти голосом важливі за смислом слова, вживати логічний наголос. Спочатку вчитель спрямовує увагу дітей на ці слова розбором смислу речення. Поступово учні привчаються самі знаходити в процесі читання логічні центри речень.

Робота над виразністю читання є дієвим засобом проникнення у зміст твору, допомагає розумінню характеристики літературних персонажів, ставлення автора до подій, що описуються. В залежності від змісту тексту учні привчаються регулювати темп читання та силу голосу.

Уроки читання сприяють розвитку у школярів обох форм мовлення – діалогічної та монологічної. Діалогічне мовлення розвивається в ході роботи над текстами при їх аналізі: при бесіді, яка проводиться вчителем, діти відповідають на запитання, ставлять запитання один одному.

У процесі навчання у дітей поступово розвивається чуття мови та так зване випереджаюче відображення (антиципація), яка означає здатність передбачати зміст тексту, що полегшує його сприймання та позитивно впливає на швидкість і правильність читання.

Для учнів із ЗПР доступним є фактичний зміст тексту, але встановити причинні та часові зв’язки, визначати самостійно основну думку вони утруднюються. Тому необхідне проведення систематичної спеціальної корекційної роботи для формування розуміння прочитаного, зокрема, велика роль належить різнобічному аналізу тексту: детальний розбір змісту за запитаннями для встановлення різноманітних зв’язків між предметами, явищами, подіями, що описуються в тексті; для визначення головної думки, розуміння внутрішньої структури твору, зв’язку його частин.

Одним із найважливіших корекційних завдань на уроках читання є формування зв’язного мовлення (навичок переказу, опису предметів або явищ, розповіді) з опорою на наочність, план та запитання педагога і без них.

Напрям корекційного розвитку емоційно-вольової сфери на уроках читання включає формування в учнів рефлексії, яка в першу чергу пов’язана з мотивацією учіння, з усвідомленням дій і контролем за ходом виконання дій з текстами; формування умінь передавати свої враження, почуття від прочитаного з урахуванням специфіки мови твору, використовувати яскраві, образні вислови, вжиті в тексті твору. З допомогою вчителя діти визначають загальний емоційний настрій твору, вчаться адекватно емоційно реагувати на його зміст, відчувати радість, задоволення від повторного слухання та перечитування твору. У дітей формуються початкові вміння висловлювати найпростіші оцінні судження про вчинок персонажа, його ставлення до природи, людей, рідної землі, уміння обґрунтовувати свої судження.

Напрям корекційного розвитку особистості молодшого школяра із ЗПР на уроках читання передбачає формування уміння розрізняти вчинки персонажів літературних творів, співчутливо ставитися до персонажів. Усвідомлення на практичному рівні понять: чесність, порядність (у відношеннях між школярами, між учнем та вчителем; уміння відрізняти позитивні дії дітей від негативних та адекватно їх оцінювати).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

3год на тиждень

І семестр –  45    год                     ІІ семестр –

№	Зміст навчального матеріалу	Дата провед	Кор дати
1	Дзвоником першим нас школа вітає М. Підгірянка. «Школа». Л.Храплива-Щур «У школу» (уривок)  Хвилинка – сміховинка	04.09
2	І.  Гнатюк  «Рідна мова», В Гринько. «Чарівні слова»,	06.09
3	І Блажкевич. «Перший дзвінок»	07.09
4	Г Черінь. «Абетка квітів». П Воронько «Усім по сім»	11.09
5	Д. Чередниченко «Віночок». Хвилинка – сміховинка	13.09
6	Позакласне читання (1) Прислів’я ,загадки про осінь.	14.09
7	Тамара Коломієць «Перша вчителька» В. Коркін «Першокласниця»	18.09
8	О Буцень «На вулиці». З народної скарбнички	20.09
9	За Василем Сухомлинським «Ледача подушка»	21.09
10	За О Вишнею «Любіть книжку». Марія Пригара «Про книжку».	25.09
11	Л. Білецька «Там гора а тут горбочок». Петро Мостовий «Огірочки» (скоромовка). Г Чубач «Ґедзь літає в чистім полі». Ліна біленька «Знайди букву Ї». Загадка	27.09
12	Позакласне читання (2)  Галина Кирпа «Довга дорога надвір».	28.09
13	Віра Багірова «Не ховайся букво Є». Григорій Храпач «Біліє лілея»	02.10
14	Дмитро Чередниченко «Нічний урок». «Веселий компьютер». Загадка	04.10
15	Ольга Муранова «Пізнайкова абетка». Платон Воронько «Кошеня». Підсумок з теми	05.10
16	Осінь спустилась на жовті поля П Тичина «Осінь така мила», «Квітучий луг» За Ю Старостенком «Хто ж винен?» Загадка	09.10
17	В Сухомлинський «Як починається осінь», «Дід осінник»	11.10
18	Позакласне читання (3) Українська народна казка «Поради соловейка»	12.10
19	Іван Гнатюк «Листочок». Олег Орач «Осінній ліс». В Сухомлинський «Відлітають журавлі»	16.10
20	Микола Удовиченко «Ластівка», Олена Пчілка «Куликове поле» З народної скарбнички. Загадка	18.10
21	Ю Старостенко «Осінь». Анатолій Камінчук «Останній листочок». Підсумок з теми	19.10
22	Україна – наша рідна хата Євген Железняков «Рідний дім»*. М Сингаївський «Вся моя родина». Олег Кобець «Хто мій друг».  Варвара Гринько «Рідний край»»	30.10
23	Андрій Мястківський «Ми - українці». Ганна Зралко «Хто ця мати?».Юлія Косинські «Як то гарно, любі діти»	01.11
24	Позакласне читання (4)  Оксана Данилевська «Журавлиний край».	02.11
25	Анатолій Камінчук «Батьківщина» *.  Дмитро Чередниченко «Родовідне дерево», «Яка стежка найкраща?»	06.11
26	Д Чередниченко «Червона калина». М Підгірянка «Мій дідусь». Хвилинка - сміховинка	08.11
27	Ігор Січовик «Хліб». Іван Сенченко «Хліб святий». М Сингаївський «Хліб, як сонце»	09.11
28	Ю Федькович «По щирості» Хвилинка - сміховинка	13.11
29	В Чухліб «Тарасикова знахідка» (уривок). В Симоненко «Память» *. Підсумок з теми	15.11
30	Позакласне читання (5) Марія Познанська «Про нашу Україну».	16.11
31	У світі казки чарівної М Коцюбинський «Про двох цапків», «Дві кізочки»	20.11
32	Українська народна казка «Заячі страхи». Загадка	22.11
33	Українська народна казка «Лисиця і глек» Загадка	23.11
34	«Вовк і бусол» українська народна казка. Григорій Храпач «Бусол»	27.11
35	«Сильніше за силу». Українська народна казка. З народної скарбниці. Загадка	29.11
36	Позакласне читання  (6) Марія Пономаренко «Два півники»	30.11
37	Володимир Лучук «Самотній горобець»	04.12
38	В Сухомлинський «Пихата жаба». М Сингаївський «Їжакова райдуга»	06.12
39	«Колобок». Укр народна казка	07.12
40	«Коржик і колосок» Українська анродна казка	11.12
41	Костянтин Ушинський «Ліс і струмок». Казка. І Січовик «Хвалько» (байка) . підсумок з теми	13.12
42	Позакласне читання    (7) Прислів’я та приказки про зиму.	14.12
43	Все укрив блискучий іній. О Сенатович «Веселий сніг». Михайло Стельмах «Йде зима».  М. Підгірянка «На лижах» Загадка	18.12
44	Володимир Лучук «Годівниця»	20.12
45	Позакласне читання    (8)Новий Рік прийшов до хати. П. Воронько «З Новим Роком!». Г. Шепітько «Стрибає зайчик».В	21.12
46	ІІ семестр Чухліб «Зимова казка» Леонід Вишневецький «Вишеньки». Загадка
47	В. Сухомлинський «Ялинка для горобчиків». І. Блажкевич «Скоромовка». Загадки.
48	М. Людкевич «Біля годівниці». Г. Скребицький, Н. Чапліна «Що дятел узимку їсть?»
49	М. Гринчук «Зимова пісенька». Й. Струцюк «Ведмедик на ковзанці». Г. Демченко «Білочка».
Землю красить сонце, а людину - праця
50	І. Січовик «Буду, як мій тато» (Уривок). Н. Забіла «Скоромовка». О. Сенатович «Сини-космонавти».
51	М. Познанська «Ткаля», «Двірник». М. Сингаївський «Садівник»
52	Позакласне читання(9) М. Підгірянка «Тесляре…», «Працьовита дівчинка».
53	В. Сухомлинський «П'ять дубків». О. Журлива «Маленька господиня»
54	С. Жупанин «Молодець!». П. Осадчук «Я навчаюся у тата».
55	В. Слапчук «Помічник». Ю. Ярмиш «Від чого хліб росте».
56	Т. Коломієць «Хліб». В. Терен «Хатка для їжачка».
57	М. Людкевич  «Субота». За В. Струтинським «Пригода з клешнею».
58	Позакласне читання    (10)О. Пчілка «Котова наука». Л. Українка «Вишеньки».
59	Г. Сковорода «Зозуля та Дрозд» (Байка). Згадай прочитане та поміркуй.
Буду я природі другом
60	Хто не жаліє природу, той сам собі шкодить. Л. Забашта «Дивосвіт» (напам'ять)
61	Д. Павличко «Звернення» (Уривок). За І. Соколовим- Микитовим «Кульбабки».
62	В. Лучук «Жолудь». В. Чухліб «Рости, кленочку!»
63	Д. Чередниченко «Чого веселка весела». К. Перелісна «Теплий дощик». П. Воронько «Їжачок-хитрячок».
64	Позакласне читання    (11)П. Воронько «Липка». Ю. Ярмиш «Джерельце».
65	За М. Слабошпицьким «Де живе туман». Є. Шморгун «Добре діло».
66	І. Гнатюк «Лісовий сторож» (напам'ять). М. Познанська «Побилися два півники».
67	А. Малишко «Кіт-воркіт». М. Йогансен «Як мураші наїлися цукру» (Уривок).
68	П. Мовчан «Сіяв шпак». П. Ребро «Суперечка».  А. Григорук «Переплутанка».
69	В. Шкляр «Маленька мураха». Л. Українка «На зеленому горбочку».
70	Позакласне читання    (12)Ю. Ярмиш «Стара історія». Л. Письменна «Черемшина».
Рідна матуся
71	В. Гринько «Ще в колисці немовля…». М. Підгірянка «Мати». Ю. Ярмиш «Дрібний дощик».
72	Й. Струцюк «Дощик». М Познанська «Моїй мамі». Ю. Ярмиш «Дивний подарунок» (Казка).
73	В. Крищенко «Що кому сниться». В. Сухомлинський «Чому мама так хвалить?»
74	М. Пономаренко «Подарунок мамі». С. Жупанин «Мамині руки». А. Костецький «Все не так».
75	А. Камінчук «Бабині квіти», «Котики вербові». М. Соловцов «Котики».
76	Позакласне читання   (13)В. Сухомлинський «Бабусині руки». М. Підгірянка «За що мене люблять».
77	В. Багірова «Бабця спить» (напам'ять). В. Сухомлинський «Сива волосинка».
78	Ж. Вовк «Загадки». Згадай прочитане та поміркуй.
Гей, Великдень, гей, весна!
79	А. Малишко «Бабуня-трава». С. Жупанин «Земля радіє».
80	Ю. Старостенко «Весною». За О. Іваненко «Весна іде»
81	Г. Демченко «Весняні струмочки». Ю. Старостенко «Повінь» (Казка).
82	Позакласне читання(14)О. Пчілка «Весна-красна». В. Сухомлинський «Навіщо кажуть «Спасибі».
83	В. Сухомлинський «Весняний вітер» (Казка).
84	М. Козоріс «На селі». Гаївки-веснянки, Промовлянки (З народного)
85	І. Гнатюк «Портрет». Великдень.
86	А. М'ястківський «Казочка про писанку». К Перелісна «Писанка» (напам'ять)
87	Д. Чередниченко «Веснянки». Гей, Великдень! (З народного)
88	Позакласне читання    (15)Г. Шепітько «Падають краплини». З. Грієва «Цуценятко та півник».
89	Ю. Старостенко «Смілива зозулька». М. Стельмах «Ми любимо весну».
90	Ю. Старостенко «Весняні справи» (Казка). К Перелісна «Теплий дощик».
91	Г. Бойко «Берізка». О. Пчілка «Весняні квіти».
92	Т. Шевченко «…Світає». П. Тичина «А я у гай ходила». Згадай прочитане.
Діждалися  канікул  ми!
93	В. Струтинський «Канікули». М. Удовиченко «Хто там співа?». Й. Струцюк «Несправжні опеньки».
94	Позакласне читання  (16)О. Пчілка «Дивні пригоди», «Малий музика Моцарт».
95	В. Чухліб «Золота скрипочка».
96	О. Буцень «Новий м'яч!». В. Нестайко «Руденький».
97	Контрольна робота: перевірка навички читання вголос
98	За В. Струтинським «Річчина хвороба». І. Гнатюк «Сонечко» (напам'ять).
99	М. Коцюбинський «Івасик і Тарасик». І. Січовик «Рибалки»
100	Позакласне читання    (17)Л. Глібов «Коник-стрибунець». Н. Забіла «Найкраще число».
101	К. Гнатенко «Три місяці». Підсумковий урок за рік.

 

 

 

 

 

 

 

 

Уроки позакласного читання

 

№	№	Тема уроку	Дата	Дата
		Позакласне читання (1) Прислів’я ,загадки про осінь.	14.09
		Позакласне читання (2)  Галина Кирпа «Довга дорога надвір».	28.09
		Позакласне читання (3) Українська народна казка «Поради соловейка»	12.10
		Позакласне читання (4)  Оксана Данилевська «Журавлиний край».	02.11
		Позакласне читання (5) Марія Познанська «Про нашу Україну».	16.11
		Позакласне читання  (6) Марія Пономаренко «Два півники»	30.11
		Позакласне читання    (7) Прислів’я та приказки про зиму.	14.12
		Позакласне читання    (8)Новий Рік прийшов до хати. П. Воронько «З Новим Роком!». Г. Шепітько «Стрибає зайчик».	21.12
		Позакласне читання(9) М. Підгірянка «Тесляре…», «Працьовита дівчинка».
		Позакласне читання    (10)О. Пчілка «Котова наука». Л. Українка «Вишеньки».
		Позакласне читання    (11)П. Воронько «Липка». Ю. Ярмиш «Джерельце».
		Позакласне читання    (12)Ю. Ярмиш «Стара історія». Л. Письменна «Черемшина».
		Позакласне читання   (13)В. Сухомлинський «Бабусині руки». М. Підгірянка «За що мене люблять».
		Позакласне читання(14)О. Пчілка «Весна-красна». В. Сухомлинський «Навіщо кажуть «Спасибі».
		Позакласне читання    (15)Г. Шепітько «Падають краплини». З. Грієва «Цуценятко та півник».
		Позакласне читання  (16)О. Пчілка «Дивні пригоди», «Малий музика Моцарт».
		Позакласне читання    (17)Л. Глібов «Коник-стрибунець». Н. Забіла «Найкраще число».

 

 

 

 

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів	Спрямованість корекційно-розвиткової роботи
Учень (учениця): вміє уважно слухати читання вчителя; правильно, свідомо й виразно читає словосполучення та речення цілими словами (допускає читання окремих слів по складах, розуміє значення переважної більшості слів у кожному реченні); вимовляє слова з дотриманням логічних наголосів (самостійно чи з допомогою вчителя); має первинне уявлення про те, які твори за жанровим спрямуванням (оповідання, казка, вірш, загадка) опрацьовувалися на уроках літературного читання називає кілька українських народних казок про тварин, знає 2-3 загадки називає прізвища українських письменників та їх твори, які вивчалися на уроках.	Розвиток пізнавальної діяльності. Розвивати вміння встановлювати предметні та просторові зв’язки між описаними фактами, подіями в прозових творах, казках (запитання: що робить? куди? де? звідки? та ін.). Мовленнєвий розвиток. Розвивати вміння самостійно будувати монолог: відповідати на запитання за змістом прочитаного (прози, науково-художньої літератури, усної народної творчості, казок, поезії); виділяти в тексті складні для розуміння слова; ставити найпростіші запитання за змістом прочитаних текстів. Розвиток емоційно-вольової сфери. Формувати вміння емоційно реагувати на зміст прослуханих та прочитаних творів (прози, науково-художньої літератури, усної народної творчості, казок, поезії), виявляти й усвідомлювати свої почуття. Формувати вміння відтворювати емоції, почуття героїв, які представлені в колі дитячого читання. Розвиток особистості учня. Формувати старанність у навчанні, взаємодопомогу, повагу до товаришів і до вчителів на матеріалі змісту прочитаних творів.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів	Спрямованість корекційно-розвиткової роботи
Учень (учениця): вміє уважно слухати читання вчителя; правильно, свідомо й виразно читає словосполучення та речення цілими словами (допускає читання окремих слів по складах, розуміє значення переважної більшості слів у кожному реченні); вимовляє слова з дотриманням логічних наголосів (самостійно чи з допомогою вчителя); має первинне уявлення про те, які твори за жанровим спрямуванням (оповідання, казка, вірш, загадка) опрацьовувалися на уроках літературного читання називає кілька українських народних казок про тварин, знає 2-3 загадки називає прізвища українських письменників та їх твори, які вивчалися на уроках.	Розвиток пізнавальної діяльності. Розвивати вміння встановлювати предметні та просторові зв’язки між описаними фактами, подіями в прозових творах, казках (запитання: що робить? куди? де? звідки? та ін.). Мовленнєвий розвиток. Розвивати вміння самостійно будувати монолог: відповідати на запитання за змістом прочитаного (прози, науково-художньої літератури, усної народної творчості, казок, поезії); виділяти в тексті складні для розуміння слова; ставити найпростіші запитання за змістом прочитаних текстів. Розвиток емоційно-вольової сфери. Формувати вміння емоційно реагувати на зміст прослуханих та прочитаних творів (прози, науково-художньої літератури, усної народної творчості, казок, поезії), виявляти й усвідомлювати свої почуття. Формувати вміння відтворювати емоції, почуття героїв, які представлені в колі дитячого читання. Розвиток особистості учня. Формувати старанність у навчанні, взаємодопомогу, повагу до товаришів і до вчителів на матеріалі змісту прочитаних творів.
Учень (учениця): наприкінці навчального року читає вголос правильно, плавно, свідомо цілими словами переважну більшість речень тексту (допускається побуквене та поскладове читання складних для вимови слів).	Мовленнєвий розвиток. Сприяти подоланню поскладового читання й усуненню неправильного застосування пауз між словами й реченнями.
з допомогою вчителя користується прийомами розвитку темпу читання вголос; наприкінці І семестру читає вголос у темпі не менше 15 сл /хв наприкінці ІІ семестру – не менше 20 сл /хв.	Мовленнєвий розвиток. Формувати прийоми розвитку темпу читання вголос. Формувати вміння уповільнювати та прискорювати темп читання. Формувати прийоми регулювання темпу читання, сили голосу залежно від змісту і жанрової специфіки твору.
за завданням учителя виконує спеціальні вправи, метою яких є тренування мовленнєвого апарату, відпрацювання правильної артикуляції звуків рідної мови (чітке вимовляння складів на поєднання кількох приголосних звуків, закінчення слів, багатоскладових слів, вимовляння чистомовок, скоромовок і т.ін.); з допомогою вчителя вимовляє слова з правильним наголосом.	Мовленнєвий розвиток. Сприяти дотриманню правильної вимови звуків, складів, слів, наголосів у словах.
розуміє переважну частину слів, ужитих у тексті у прямому значенні самостійно або з допомогою вчителя виявляє в тексті незрозумілі слова усвідомлює, що слова в реченні, речення і частини тексту пов’язані між собою за змістом з допомогою вчителя може здогадатися про значення слова на основі контексту; з допомогою вчителя прогнозує орієнтовний зміст частин тексту за ілюстраціями і т. ін. виявляє розуміння переважної більшості змісту твору.	Розвиток пізнавальної діяльності. Знаходити смислові зв’язки між персонажем та місцем дії у творі. Мовленнєвий розвиток. Розвивати розуміння текстів шляхом пояснення та уточнення значення незрозумілих слів, з опорою на ілюстрації.
користується найпростішими інтонаційними засобами виразності; дотримується пауз, обумовлених розділовими знаками в середині та в кінці речення	Мовленнєвий розвиток. Формувати вміння плавно та виразно читати, із застосуванням прийомів читання з різною інтонацією: запитальною, розповідною.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів	Спрямованість корекційно-розвиткової роботи
Учень (учениця): відповідає на запитання (самостійно чи з допомогою вчителя) про кого, про що йдеться у творі?.	Розвиток пізнавальної діяльності. Встановлювати зв’язки між подіями, героями охарактеризованими в тексті. Стимулювати відповіді дітей простим реченням на запитання: про кого, про що йдеться у творі?
з допомогою вчителя визначає в епічному творі його початок, відтворює послідовність подій у творі.	Розвиток пізнавальної діяльності. Встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного за запитаннями вчителя типу: що сталося, коли..?  Що сталося після того, як …? Чому це сталося?
з допомогою вчителя усвідомлює наявність персонажа (низки персонажів) як дійової особи (дійових осіб) розрізняє їх за характером поведінки, вчинків (позитивні, негативні, хороші, погані).	Розвиток пізнавальної діяльності. Формувати оцінні судження про дії персонажів твору. Стимулювати оцінне ставлення школяра до міркувань героїв твору (чи правильно оцінив Олег дію Миколки? Чому ти так вважаєш?). Розвиток особистості учня. Сприяти усвідомленню того, що є позитивні і негативні вчинки героїв твору і дітей. Прищеплювати бажання наслідувати позитивні якості та вчинки героїв.
усвідомлює, що твір написала людина (автор), правильно називає твір (прізвище письменника, заголовок).	Розвиток пізнавальної діяльності. Формувати уявлення про твір та автора (з допомогою пояснень учитель говорить, що автор – це людина, яка написала твір; у неї є ім’я та прізвище та ін.).
усвідомлює найпростіші жанрові особливості загадки, скоромовки, казки, оповідання, вірша (з допомогою вчителя).	Розвиток пізнавальної діяльності. Формувати уявлення про жанр (з допомогою пояснень учитель розкриває зміст дитячого ігрового фольклору, загадки, казки, вірша, оповідання та ін.). Мовленнєвий розвиток. Розвивати вміння свідомо користуватися найпростішими літературознавчими термінами (без визначення понять): казка народна, казка літературна, оповідання, загадка, прислів’я.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів	Спрямованість корекційно-розвиткової роботи
бере участь у колективному розучуванні зразків дитячого ігрового фольклору і відтворенні їх в ігровій формі.	Мовленнєвий розвиток. Формувати вміння взаємодіяти з однолітками в процесі розучування і відтворення в ігровій формі дитячої фольклорної поезії.
усвідомлює призначення загадок знає напам’ять 2-3 загадки, з допомогою вчителя загадує їх одноліткам.	Розвиток пізнавальної діяльності. Формувати уявлення про жанр загадки. Розвивати вміння пояснювати образний зміст предмета загадки з опорою на наочність, ознаки.
усвідомлює елементарні жанрові особливості народної казки: наявність у змісті вигадки, фантазії з допомогою вчителя знаходить у казці зачин, кінцівку; визначає і називає героїв казок про тварин висловлює елементарні узагальнені оцінні судження: лисиця – хитра, вовк – злий заєць – боягуз усвідомлює, що літературна казка – це авторський твір.	Розвиток пізнавальної діяльності. Формувати уявлення про казку як фольклорний художній твір, у якому є вимисел, фантазія. Розмірковувати над тим, як починається казка і чим вона закінчується. Знаходити смислові зв’язки між персонажем та місцем дії у казці. Розвивати вміння диференціювати істотні ознаки від неістотних у зображенні героїв казки. Розвивати усвідомлення того, що в казках тварини наділені людськими якостями. Мовленнєвий розвиток. Вправлятися у відповідях на запитання, вчителя за змістом народної і літературної казки, про вчинки, вдачу героїв. Розвиток емоційно-вольової сфери. Формувати вміння емоційно реагувати на зміст прослуханої та прочитаної казки, виявляти й усвідомлювати свої почуття.
усвідомлює і з допомогою вчителя виявляє ознаки віршованого тексту; після попередньої підготовки читає вірш виразно на кінець навчального року знає напам’ять 2-3 вірші.	Розвиток пізнавальної діяльності. Формувати вміння розрізняти та розуміти розділові знаки у тексті, що вказують на необхідність зміни засобів виразності під час читання. Мовленнєвий розвиток. Вправлятися в читання віршів із різною силою голосу, зміною темпоритму та тону. Розвивати поетичний слух.
самостійно чи з допомогою вчителя розрізняє оповідання за найпростішими жанровими ознаками (невеликий прозовий твір про події, що відбуваються у реальному житті) називає персонажів оповідання з допомогою вчителя висловлює свою думку щодо поведінки персонажів, називає автора оповідання.	Розвиток пізнавальної діяльності. Формувати уявлення про оповідання як невеликий розповідний художній твір про життя героя. Називати персонажів твору і намагатися пояснити поведінку героїв оповідання за навідними запитаннями вчителя. Мовленнєвий розвиток. Постійно вправлятися у відповідях на запитання вчителя за змістом оповідання, про випадок, епізод з життя.

 

 

 

 

 

 

 

Викладання предмета природознавство

 в    навчальному році у  1 «А» класі

Підручник: Природознавство, 1 клас  для спец. загальноосвітн навч закладів інтенс. пед.. корекції, авт. Т. Г. Гільберг,  Т. В. Сак, Генеза, 2014  

Кількість годин  2 години на тиждень

 

І семестр (3 01.09.17 по 22.12.17) 16 тижнів х 2 годин =32 год-2 год=30 год

ІІ семестр (з 10.01.18 по 25.05.18) 19 тижнів х 2 години = 38 год

 

ПРИРОДОЗНАВСТВО

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Мета курсу  полягає у засвоєнні знань про навколишню дійсність; формування уявлення про живу й неживу природу, місце людини в природі;  корекційний розвиток пізнавальної та мовленнєвої   діяльності,  пізнавальної активності і на цій основі збагачення, розширення, систематизація пізнавального та соціального досвіду молодших школярів із  ЗПР. 

Основними навчальними завданнями курсу  є:

-  засвоєння елементарних   знань  про предмети навколишнього світу; предмети і явища природи, зв'язок між неживою і живою природою, природою і людиною, людиною та її соціальним оточенням;

- створення передумов для усвідомленого сприйняття і засвоєння соціальних норм, традицій, культурних і статево-рольових стандартів поведінки.

Корекційно - розвивальними завданнями курсу є: формування в учнів уміння спостерігати предмети і явища, що вивчаються, знаходити спільне і різне, виділяти їх істотні властивості й ознаки, групувати й класифікувати предмети, робити висновки; встановлювати елементарні  причинно-наслідкові зв'язки  природних та суспільних явищ.

Важливим корекційно - розвивальним завданням є розвиток зв'язного мовлення, який передбачає поступове введення в активний словник дітей слів, що позначають вивчені властивості предметів і опосередковують просторові відношення; засвоєння вміння складати прості поширені речення про проведені спостереження та власну практичну діяльність, описувати виявлену закономірність; у повній мірі використовувати складні й складнопідрядні речення, робити самостійні узагальнення у вигляді зв'язної розповіді, аналізу, міркування за даним планом чи опорними словами.

Формування в учнів вміння спілкуватися з людьми, оцінювати власні вчинки та вчинки інших людей; опанування сенсорним еталоном і навичками поведінки в природному і соціальному оточенні.

Виховним завдання  є розвиток особистості дитини із  ЗПР,  набуття нею позитивних характеристик образу – Я, які проявляються у ставленні до результатів навчання,  навколишнього соціального оточення; формування у школярів патріотизму, поваги до Української держави, її символіки.

Природознавча змістова лінія  включає теми: „Властивості предметів. Розташування предметів у просторі”, „Природа навколо нас”; передбачає ознайомлення з об’єктами найближчого оточення, природи,   формування  елементарних   понять  про предмети найближчого оточення, живу й неживу природу.

Корекційно-розвивальна змістова лінія органічно поєднується з суспільствознавчим та природознавчим матеріалом і реалізується у процесі  вивчення всього навчального змісту. Передбачається, що внаслідок  корекційно-розвивального  впливу  у дитини із ЗПР формуються вміння:

-   спостерігати  за об’єктом або явищем, яке вивчається;

-  здійснювати порівняння двох предметів за певним планом, виділяючи спільні та відмінні ознаки;

•  ділити предмети ( їх зображення) на групи на основі родової ознаки;
• називати групи однорідних предметів ( їх зображень) узагальнюючими словами;
•  здійснювати логічну класифікацію конкретних предметів (їх зображень);
• встановлювати найпростіші причинно-наслідкові зв’язки природних явищ.

Зважаючи на недосконалість пізнавальної діяльності молодших школярів із ЗПР, перші два роки вони вивчають об'єкти живої природи. Цей матеріал більш доступний, а тому  цікавіший для дітей, а вже у другому класі більш детальніше  розглядається матеріал про неживу природу.

Змістові лінії природознавства та суспільствознавства не ізольовані, а переплітаються і взаємодоповнюють одна одну. Вони разом закладають основи цілісного розуміння світу, місце в ньому людини; початки особистісного ставлення до системи цінностей суспільства -  природних, етнічних, загальнонаціональних, загальнолюдських.

Разом  з виробленням системи  суспільствознавчих та  природничих знань, відповідних умінь та навичок учителю слід працювати над  удосконалення мови молодших школярів із  ЗПР - збагаченням словника,  розвитком зв’язного (монологічного) мовлення. Чільне місце на уроках слід відводити  словниковій роботі, особливості якої полягають в тому, що нова лексика вводиться в активну мову дітей під час ознайомлення з предметами та явищами, в єдності з розвитком пізнавальної діяльності ( процесами сприймання, уявлення, мислення), її зміст спирається  на поступове розширення, поглиблення, систематизацію знань дітей про предмети і явища довкілля.

На уроках вміння зв’язано, логічно послідовно, граматично правильно характеризувати предмети, явища, події формується разом з вмінням аналізувати, розкривати причино – наслідкові, часові, просторові відношення між предметами і явищами.

Під час навчання  предмета   учителю слід  спиратися  на  принцип єдності змістової і процесуальної сторін навчання, який передбачає максимальне застосування практичних дій з об'єктами, що вивчаються, активне спілкування з природним і соціальним оточенням.

Ефективність засвоєння учнями програмового матеріалу досягається за допомогою проведення спостережень, дослідів, практичних робіт. На уроках не слід замінювати вказані форми і методи роботи читанням оповідань, поясненнями вчителя.

Під час вивчення курсу важливим є організація та проведення спостереження за змінами, які відбуваються в живій і неживій природі протягом року, за сезонною працею людей у природі. Такі спостереження проводяться під час екскурсій,  прогулянок.

Важливе значення для вивчення програмового матеріалу мають екскурсії, під час яких об’єкти  і явища природи, культура і побут людей  розглядаються в природних умовах. Програма визначає мінімум обов'язкових екскурсій, необхідних для вивчення кожної теми. Вчитель може вносити зміни в тематику екскурсій, якщо вони забезпечують достатнє опрацювання відповідного розділу програми. У ході екскурсій проводиться й велика виховна робота — розкривається багатство й краса рідного краю, прищеплюється бережливе ставлення до природи, звертається увага на раціональне використання її багатств, можливі наслідки впливу людини на природу тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРИРОДОЗНАВСТВО

За підручником Т.Г.Гільберг,Т.В.Сак

(2 години на тиждень)

№	Тема уроку	Дата запланована	Дата фактична
1.	ВСТУП Для чого ми вивчаємо природознавство.	05.09
	РОЗДІЛ І. СВІТ, У ЯКОМУ ТИ ЖИВЕШ
2.	СВІТ, У ЯКОМУ ТИ ЖИВЕШ	07.09
3.	Екскурсія. Ознайомлення з тілами   неживої та живої природи.	12.09
4.	Жива і нежива природа.	14.09
5.	Як людина пізнає світ. Спостереження.	19.09
6.	Органи  чуття людини	21.09
7.	Природні  та рукотворні тіла  (об’єкти).	26.09
8.	Екскурсія. Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі.	28.09
9.	Живі організми.	03.10
10.	Живі організми, їхні ознаки.	05.10
11.	Живі організми необхідні для життя.	10.10
12.	Різноманітність живих організмів.	12.10
13.	Спостереження за природою.	17.10
14.	Значення природи для життя людини.	19.10
15.	Бережливе ставлення до природи.	31.10
	РОЗДІЛ ІІ. СВІТ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ
16.	Вода. Властивості води (прозора, безбарвна, немає запаху, текуча).Для чого вода потрібна природі, людині. Як економно використовувати воду вдома?	02.11
17.	Сонце. Чому без  Сонця нема  життя на Землі	07.11
18.	Повітря. Властивості повітря (прозоре, немає кольору, без запаху).	09.11
19.	Значення повітря для живої природі.	14.11
20	Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи. Як людина використовує ґрунт.	16.11
21.	Практична робота: Демонстрація властивостей піску та глини пропускати воду.	21.11
22.	Практична робота: Демонстрація властивостей води (безбарвна, прозора, немає запаху, текуча);	23.11
23.	Практична робота: Демонстрація властивостей повітря (існує навколо нас, без запаху, прозоре, займаєувесь доступний простір).	28.11
	РОЗДІЛ ІІІ. СВІТ ЖИВОЇ ПРИРОДИ
24.	Рослини.	30.11
25.	Будова рослин.	05.12
26.	Практична робота: Вивчення будови рослин (корінь, стебло, листок, квітка, плід,) за наочністю.	07.12
27.	Дерева, кущі, трав’янисті рослини.	12.12
28.	Практична робота: Упізнавання дерев, кущів і трав за наочністю.	14.12
29.	Листяні та хвойні рослини.	19.12
30.	Дикорослі і культурні рослини.	21.12
31.	Кімнатні рослини.
32	Практична робота: Догляд за кімнатними рослинами.
33	Дикі і свійські тварини.
34	Тварини.
35	Комахи.
36	Риби.
37	Птахи.
38	Звірі.
39	Екскурсія: шкільний живий куточок.
40	Тварини живого куточка, домашні улюбленці.
	РОЗДІЛ ІV. РІДНИЙ КРАЙ
41	Що ми називаємо рідним краєм.
42	Водойми рідного краю. Охорона водойм.
43	Які рослини ростуть у лісах мого краю.
44	Які рослини називають лікарськими.
45	Охорона рослин. Для чого створено Червону книгу України.
46	Культурні рослини рідного краю.
47	Тварини рідного краю. Чому потрібно охороняти тварин. Чим снідає їжачок?
48	Свійські тварини рідного краю. За що нам вдячні домашні улюбленці (рослини, тварини)?
49	Екскурсія до водойми (у ліс).
50	Правила поведінки поблизу водойми (у лісі).
	РОЗДІЛ V. МОЯ КРАЇНА – УКРАЇНА
51	Україна – моя Батьківщина.
52	Київ – столиця України
53	Водойми України.
54	Найбільші річки України
55	Чорне та Азовське моря.
56	Гори України.
57	Природа Українських Карпат.
58	Природа Кримських гір.
59	Приклади  позитивного і негативного ставлення людини до природи;
60	Підсумковий урок

Вчити: зв’язно, усвідомлено  відтворювати інформацію про природу здобуту на уроці;

 висловлювати власні емоції при сприйнятті природи;

бути активним, старанним під час виконання   природничих завдань.

Вчити: застосовувати різні  види сприйняття (зорове, слухове, тактильне) для дослідження  тіл  і явищ природи; розглядати ілюстрації в підручнику і  здобувати з них необхідну інформацію;

групувати тіла  неживої і живої природи, природи і рукотворні тіла  за суттєвими ознаками;

порівнювати тіла  неживої і живої природи;

спостерігати за тілами  живої та неживої природи;

з допомогою вчителя розповідати про екскурсію; розвивати вміння самоконтролю (сприймати завдання,  планувати його виконання, здійснювати поточний і кінцевий самоконтроль) під час виконання природничих завдань;

розповідати про власні емоції при сприйнятті природи;

бути активним, наполегливим, старанним під час  розв’язання природничих завдань.

Вчити: застосовувати різні  види сприйняття (зорове, слухове, тактильне) при дослідженні складових неживої природи (води, повітря, ґрунту); 

 запам’ятовувати та застосовувати нові  природознавчі  терміни (вода - безбарвна, прозора, немає запаху, текуча; повітря - існує навколо нас, без запаху, прозоре, немає кольору); вчити зв’язно, усвідомлено повідомляти інформацію здобуту від учителя, з ілюстрацій підручника(дидактичних матеріалів);   працювати в парі, в групі, розвивати зв’язане мовлення для такої роботи;

розвивати вміння самоконтролю (орієнтуватися в умові завдання,  планувати його виконання, здійснювати поточний і кінцевий самоконтроль) при виконанні природничих завдань; 

проявляти наполегливість, старанність під час  розв’язання природничих завдань.

Вчити: порівнювати дерева, кущі, трав’янисті рослини; листяні і хвойні рослини;

будову різних видів комах, риб, птахів, звірів;

 групувати зображення  дикорослих і культурних рослин;

класифікувати зображення комах, риб, птахів, звірів;

зв’язно, усвідомлено повідомляти інформацію здобуту під час роботи з ілюстраціями підручника (дидактичних матеріалів);  працювати в парі: доглядати  за кімнатними рослинами; за тваринами в живому куточку; піклуватися про птахів взимку;

розвивати зв’язане мовлення для виконанні природничих завдань у парі, групі;

 вміння орієнтуватися в умові завдання,  планувати його виконання, здійснювати поточний і кінцевий самоконтроль під час виконання природознавчих завдань;

вчити розповідати  про власні емоції при сприйнятті об’єктів природи;

бути активним, наполегливим, старанним під час  розв’язання природничих завдань.

Вчити: порівнювати дерева, кущі, трав’янисті рослини; листяні і хвойні рослини;

будову різних видів комах, риб, птахів, звірів;

 класифікувати зображення комах, риб, птахів, звірів;

розповідати  про господарське значення лісів, культурних рослин, свійських тварин своєї місцевості; значення праці людей своєї місцевості;

про необхідність захищати рослин і тварин рідного краю;

вчити працювати в парі:  сумісно виконувати навчальне завдання (розглядати та аналізувати малюнки підручника);

в групі: розповідати про отриману інформацію; про спостереження у природі;

Вчити: розпізнавати

рослини (дерева, кущі, трав’янисті рослини; листяні і хвойні рослини), Українських Карпат, Кримських гір;

різні види риб, птахів, звірів Українських Карпат, Кримських гір; Чорного та Азовського морів;

розповідати про господарське значення водойм; наводити

розвивати самоконтроль; вміння оцінювати

власну діяльність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Криворізька загальноосвітня школа – інтернат І – ІІ ступенів №4

 

 

        Погоджено                                                         Затверджую:                                                                                       

        Заступник директора з НВР                         Директор КЗШІ І-ІІ ст.. №4                                                 

       …………….. / Комишова Т. П./                  …………………/Балєва О.О./                         

   ___________     2017 р                                                 __________     2017 р

 

 

 

Скорегована програма

з  фізичної культури

 

 

клас 1 - А (ІПК)

на 2017-2018 н. р.

 учителя початкових класів

Костилєвої Яни Юріївни

 

 

Пояснювальна записка складена на основі  Програми для підготовчого, 1-4 класів спеціальної загальноосвітньої школи для дітей із затримкою психічного розвитку з предмету:„ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА”

(Укладачі:      Шеремет Б.Г. – кандидат педагогічних наук, професор, директор Інституту фізичної культури та реабілітації, завідувач кафедри дефектології та фізичної реабілітації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»)

Програма з предмету «Фізична культура» рекомендована учителям і вихователям загальноосвітніх шкіл, спеціальних дитячих закладів, шкіл-інтернатів МОН України. Програма відображає змістовний і корекційно-розвивальний матеріал для учнів із затримкою психічного розвитку підготовчого, 1-4 класів.

А також посібника Москаленка Н.В., Лаврової Л.В., Савченко В.А., Гут Л.М.«Орієнтовні уроки фізичної культури в початковій школі з інтерактивними методами навчання для 1-4 класів». – Д.: Типографія «Україна», 2012.

 

 

Розглянуто на засіданні ШМО  вчителів початкових класів.

          Протокол №  1  від «  » серпня 2017 р.

          Голова  ШМО:  Костилєва Яна Юріївна   …………………..

Викладання предмета Фізична культура

 в    навчальному році у  1 «А» класі

 І семестр (3 01.09.17 по 22.12.17) 16 тижнів х 2 годин =32- 1 =31 год   

ІІ семестр (з 10.01.18 по 25.05.18) 19 тижнів х 2 години = 38 год

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 Основними напрямками корекційно-розвивального впливу на дітей із ЗПР є:

- забезпечення охоронного режиму педагогічного процесу з метою зміцнення фізичного і нервово-психічного здоров’я дітей, їх розумової працездатності;

- забезпечення наступності у формуванні пізнавальної діяльності дитини: корекція та розвиток конкретно-чуттєвих форм пізнання, таких як сприймання, наочне та образне мислення, і на їх основі формування понятійного мислення і мовлення;

- корекція вад розвитку особистості, формування адекватної самооцінки, соціально-цінних потреб і мотивів діяльності, навичок спілкування.

Ці напрямки корекційно-розвивального впливу реалізуються в умовах спеціального навчання та виховання, яке забезпечують школа та дошкільні дитячі установи (класи в загальноосвітній масовій школі, групи в дошкільних дитячих закладах) інтенсивної педагогічної корекції.

Засобами реалізації корекційно-педагогічних завдань повинні бути:

- забезпечення єдності диференційно-діагностичної та корекційної роботи, зменшення наповнюваності класів (груп), що дає змогу досягати високого рівня індивідуалізації навчально-виховного процесу;

- функціонування спеціальної варіативної навчальної програми та плану в початковій школі, які передбачають збільшення кількості годин на вивчення основних предметів шляхом введення пропедевтичних занять для опанування основних знань, умінь та навичок у межах програми загальноосвітньої масової початкової школи;

- застосування спеціальних методів роботи з учнями, спрямованих на нормалізацію навчальної діяльності, корекцію недоліків інтелектуального та особистісного розвитку.

Освітні стандарти перших двох ступенів (дошкільний та початковий) відповідають освітнім стандартам масової школи. Проте їх реалізація забезпечується спеціальною організацією педагогічного процесу, зокрема подовженням термінів навчання у початковій школі, використанням спеціальної методики. Це дає змогу дітям, які досягли високого рівня компенсації розвитку та успішно засвоїли програму попереднього етапу, на наступних стадіях навчання вливатися в контингент учнів масової загальноосвітньої школи.

           Термін навчання в початковій школі складає 4-5 років і його основні завдання такі:

- подальша корекція вад психічного розвитку дітей та опанування уміння вчитися;

- засвоєння початкових знань з основ наук, що відповідають освітнім стандартам початкової загальноосвітньої масової школи.

У процесі початкового навчання дітей із затримкою психічного розвитку розв’язуються такі завдання:

- діагностика особливостей психічного розвитку дітей та рівня готовності до навчання; комплектування класів з урахуванням варіантів тривалості навчання;

- корекція та розвиток емоційно-вольової та пізнавальної сфери дітей, спрямована на формування діяльності психічних процесів та діяльності в цілому і вироблення на цій основі навичок свідомого учення та інтересу до навчання;

- формування соціально цінних рис особистості та навичок спілкування;

- досягнення дітьми рівня засвоєння знань, умінь та навичок, що відповідає освітньому стандарту на даному етапі навчання;

- зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей.

В реалізації цих завдань суттєву роль відіграють заняття фізичною культурою, в організації і проведені яких учитель повинен враховувати вікові та індивідуальні особливості психомоторного розвитку дітей з ЗПР.

Моторика дітей з ЗПР характеризується млявістю мязового тонусу чи, навпаки, неприродною його напруженістю, поганою координацією. Рівень сформованості основних рухів і їх якість значно нижча, чим у однолітків з нормальним психофізичним розвитком. Так, для дітей з ЗПР характерна нерівномірна хода на розставлених ногах з повернутими всередину ступнями, з напруженою чи розслабленою спиною, опущеною головою і нерівномірним, несиметричним, неузгодженим розхитуванням рук. Школярі з ЗПР незграбні при виконанні звичайних програмних вправ, особливо з предметами.

Недостатня диференційованість рухів кистів рук, важкість формування складних серійних вправ і рухів негативно впливають на продуктивність діяльності на загальнооствітніх уроках.

          Однак інтелект дітей з ЗПР, здібність сприймати допомогу, засвоювати принцип дії і переносити його на аналогічні завдання утворюють ту основу, на яку слід опиратися при організації і проведені як обов’язкових занять з фізичної культури, так і корекційних заходів.

          У цілому, при своєчасному наданні кваліфікованої корекційної педагогічної допомоги з психофізичного розвитку, та позитивна динаміка, яка виникає при цьому дозволяє дітям вийти на рівень норми.

Державні стандартні вимоги програми з фізичної культури для дітей з ЗПР не відрізняються від вимог для масових загальноосвітніх установ. Особливості її реалізації полягають лише в термінах навчання і методиці проведення уроків фізкультури, а також у необхідності обов'язкового введення позаурочних додаткових форм занять фізичними вправами.

Тому для школярів з ЗПР була узята за основу, але доповнена й уточнена державна програма з фізичної культури для масових загальноосвітніх шкіл. Перероблено наступні розділи програми: шикування і перешикування,  загальнозміцнюючі вправи, дихальні і коригуючі вправи, засоби розвитку дрібної моторики, рівноваги, ритму, здатності до просторово-тимчасових диференційовок, ігри, елементи легкої атлетики. Особливу увагу було звернено на використання сенситивних періодів розвитку основних рухових якостей і включення в програму спеціальних вправ, спрямованих на виправлення психомоторних порушень, які є у молодших школярів із ЗПР.

Програма підготовчого та першого класів загальноосвітньої школи інтенсивної педагогічної корекції (для дітей з ЗПР) складена на основі існуючої державної програми для масових шкіл, при цьому зміст занять першого класу цієї програми реалізується протягом перших двох років при навчанні дітей з ЗПР. У першому класі школярі з ЗПР багато в чому дублюють завдання підготовчого класу, але відповідні вправи більш різноманітні, представлені в ускладненому варіанті й обов'язково мають корекційну складову. Цього вимагає облік особливостей психомоторного розвитку при ЗПР. Багаторазове повторення вже знайомого навчального матеріалу сприяє формуванню в дітей рухових навичок, а введення ускладнених, або нових елементів дозволяє збагачувати руховий досвід молодших школярів цієї категорії.

 

 

 

			Фізична культура 2 години на тиждень
№	Дата заплан	Дата факт		Т е м а
1.	04.09			БЖД «Правила поведінки і безпеки на заняттях».
2.	07.09			БЖДОрганізуючі вправи: основна гімнастична стійка; шикування в шеренгу. Загальнорозвивальні вправи: вправи без предметів з імітацією,із скакалками. Розмикання приставними кроками в колоні, у шерензі, у колі. Гра «Птахи»
3.	11.09			БЖД Організуючі вправи: шикування в колону по одному. Загальнорозвивальні вправи: вправи без предметів з імітацією. Стрибки з просуванням. Танцювальні вправи: крок з підскоком; крок з притупуванням; галоп.Гра «Життя лісу»
4.	14.09			БЖДУрок-тренінг «Режим дня. Особиста гігієна. Спортивний одяг та взуття. Правила рухливих ігор та безпеки на уроках фізичної культури.»
5.	18.09			БЖДХодьба: пересування на носках; з високим підніманням стегна; з підніманням прямих ніг уперед і на носках; із закиданням гомілки; стрибки на одній і двох ногах на місці. Акробатика: групування; перекати у групуванні;перекат убік. . Гра “ Дрібушечки»
6.	21.09			БЖДОрганізуючі та Загальнорозвивальні вправи. Біг на 30 м: старт; положення тулуба і рук; фінішування. Рухлива гра «Ой, у полі жито»
7.	25.09			БЖДОрганізуючі та Загальнорозвивальні вправи. Біг на 30 м: старт; положення тулуба і рук; фінішування. Рухлива гра “По гриби
8.	28.09			БЖДУрок-тренінг «Олімпійські ігри.»
9.	02.10			БЖДОрганізуючі вправи. Стройові та Загальнорозвивальні вправи. Швидкість: біг на ЗО м. Рухлива гра «Стонога».
10.	05.10			БЖДОрганізуючі та Загальнорозвивальні вправи. Біг на ЗО м: старт; фінішування; біг по дистанції. Рухлива гра “До своїх прапорців»
11.	09.10			БЖДОрганізуючі вправи: шикування в коло; розмикання на інтервал піднятих у сторони рук. Загальнорозвивальні вправи: комплекс вправ ранкової гімнастики.  Акробатика: групування; перекати у групуванні; перекат убік. Гра «Літає – не літає»
12.	12.10			БЖДУрок-тренінг «Фізична культура як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на зміцнення здоров’я."
13.	16.10			БЖДОрганізуючі вправи: основна гімнастична стійка. Акробатика: групування;перекати у групуванні;перекат убік. Біг на ЗО м; Рухлива гра «У річку-гоп»
14.	19.10			БЖДХодьба: пересування на носках; з високим підніманням стегна; з різним положенням рук. Рівновага (гімнастична лава, низька колода): ходьба з високим підніманням колін; присідання з різними положеннями рук; зіскок вигнувшись з фіксуванням основної стійки. Рухлива гра “На свої місця”
15.	30.10			БЖД Загальнорозвивальні вправи: вправи для формування правильної постави. Акробатика: групування; перекати у групуванні; перекат убік.  Рухлива гра “ День та ніч ”
16.	02.11			БЖДУрок-тренінг «Особиста гігієна школяра.»
17.	06.11			БЖД Організуючі вправи: основна гімнастична стійка. Біг з високим підніманням стегна; з підніманням прямих ніг уперед і на носках; із закиданням гомілки. Стрибки з поворотом на 90 градусів. Розмикання приставними кроками в колоні, у шерензі, у колі. Рухлива гра «День та ніч»
18.	09.11			БЖД Загальнорозвивальні вправи: вправи для профілактики плоскостопості. Акробатика: групу вання; перекати у групуванні; перекат убік. Рухлива гра “ Море хвилюється ”
19.	13.11			БЖДОрганізуючі вправи: шикування в колону по одному. Елементи акробатики: групування (лежачи, сидячи),перекати в групуванні, перекид боком. Рухлива гра «Море хвилюється»
20.	16.11			БЖДУрок-тренінг «Постава-як основа здоров’я.»
21.	20.11			БЖДОрганізуючі вправи: шикування в колону по одному. Загальнорозвивальні вправи: вправи без предметів з імітацією. Вправи на положення тіла в просторі: сіди, упори,виси. Нахил тулуба із положення сидячи, підтягування у висі лежачи. Гра «Дрібушечки».”
22.	23.11			БЖДОрганізуючі вправи: основна гімнастична стійка; шикування в шеренгу. Стрибки на одній і двох ногах на місці. Вправи на положення тіла в просторі: сіди, упори,виси. Нахил тулуба із положення сидячи, підтягування у висі лежачи. Гра «Гречка».
23.	27.11			БЖДОрганізуючі та Загальнорозвивальні вправи. Рухлива гра « Кіт і миша». Танцювальні вправи: крок з підскоком; крок з притупуванням; галоп. Гра “Птахи”
24.	30.11			БЖДУрок-тренінг «Одяг і взуття для занять».
25.	04.12			БЖДОрганізуючі вправи: шикування в коло; розмикання на інтервал піднятих у сторони рук. Загальнорозвивальні вправи: комплекс вправ ранкової гімнастики . Рухлива гра «У річку-гоп»
26.	07.12			БЖДОрганізуючі та Загальнорозвивальні вправи. положення рук і тулуба; фінішування; біг по дистанції. Рухлива гра “Стонога»
27.	11.12			БЖДБесіда «Як правильно бігати і стрибати». Організуючі та Загальнорозвивальні вправи. Спритність: «човниковий» біг 4x9. Рухи руками та положення ступні. Рухлива гра “Швидко по місцях»
28.	14.12			БЖДУрок-тренінг  «Як правильно бігати і стрибати».
39.	18.12			БЖДОрганізуючі та Загальнорозвивальні вправи. Спритність: «човниковий» біг 4x9. Рухи руками та положення ступні. Рухлива гра “Виклик номерів”
30.	21.12			БЖДОрганізуючі вправи: шикування в коло. Загальнорозвивальні  вправи: комплекс вправ ранкової гімнастики. Акробатика: групування;  перекати у групуванні; перекат убік. Рухлива гра «Гречка»
31	25.12			БЖДОрганізуючі вправи: шикування в коло. Загальнорозвивальні  вправи: комплекс вправ ранкової гімнастики. Акробатика: групування;  перекати у групуванні; перекат убік. Рухлива гра «Гречка»

                       ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

2 год на тиждень

№	Зміст навчального матеріалу	Дата заплан	Дата факт
32	БЖДПравила безпеки під час занять фізичними вправами. Повторити виконання організуючих команд та вправ, вивчених у І семестрі. Ходьба: звичайна, на носках, на п’ятах, з високим підніманням стегна. Біг звичайний, біг «змійкою». Стрибки на одній на двох ногах на місті та з поворотом праворуч, ліворуч. Вправи для розвитку координації рухів, стрибки зі скакалкою. Рухливі ігри з м’ячем.	11.01
33	БЖДІнтерактивний урок	15.01
34	БЖД .   Ходьба (профілактика плоскостопості). Біг звичайний, зі зміною напрямів руху. Стрибки на одній на двох ногах на місті та з поворотом праворуч, ліворуч. Вправи для розвитку координації рухів, стрибки зі скакалкою. Рухливі ігри	18.01
35	БЖД   Ходьба (профілактика плоскостопості). Біг звичайний, зі зміною напрямів руху. Стрибки на одній на двох ногах на місті та з поворотом праворуч, ліворуч. Вправи для розвитку координації рухів, стрибки зі скакалкою. Рухливі ігри	22.01
36	БЖД   Ходьба з високим підніманням стегна, у напівприсяді. Біг. Повторити вправи комплексу РГГ № 3. 0. Вправи для розвитку координації рухів, танцювальні рухи. Рухові вправи.	25.01
37	БЖДІнтерактивний урок	29.01
38	БЖД   Ходьба звичайна, зі зміною напрямків, з підскоками. Біг звичайний, біг із закидом гомілок. Повторити вправи комплексу РГГ № 3. Повторити вивчені вправи  з великим м’ячем в парах, ударп м’яча о підлогу однією, двома руками.  Вправи для розвитку координації рухів, танцювальні рухи. Рухливі ігри.	01.02
39	БЖДХодьба. Вивчені різновиди. Біг звичайний, біг з високим підніманням стегна, зі зміною напрямку руху. Вчити комплексу вправ з великим м’ячем. Повторити техніку виконання перекидання м’яча в парах, удари м’яча о підлогу однією, двома руками. Рухливі ігри.	05.02
40	БЖД  Вчити шикуванню в колону. Ходьба звичайна, на носках, на п’ятах, у напівприсяду. Біг звичайний, із закидом гомілок, зі зміною напрямку. Повторити вивчені вправи  з великим м’ячем. Закріпити техніку виконання ведення м’яча на місці правою та лівою рукою. Рухливі ігри.	08.02
41	БЖДІнтерактивний урок	12.02
42	БЖД   Повторити шикування в колону. Біг звичайний, із закидом гомілок. Закріпити техніку виконання ведення м’яча на місці правою та лівою рукою.  Повторити вивчені вправи  з великим м’ячем. Розвиток фізичних якостей – спритності, координації рухів. Рухливі ігри або естафети.	15.02
43	БЖД   Ходьба звичайна, з оплесками у долоні. Біг звичайний, із закидом гомілок. Повторити вправи для формування правильної постави.  Вчити передаванню м’яча над головою, під ногами в колоні.  Повторити техніку передавання м’яча в шерензі праворуч, ліворуч.  Розвиток фізичних якостей - стрибки на місці з поворотами, у довжину з місця, зі скакалкою. Рухливі ігри або естафети.	19.02
44	БЖД   Ходьба – вивчені види.  Біг-вивчені види.  Вчити  новим вправам для формування  правильної постави та профілактики плоскостопості. Вчити передаванню м’яча над головою, під ногами в колоні. Вчити передаванню м’яча над головою, під ногами в колоні.  Розвиток фізичних якостей  та виконання вправ  для відчуття правильної постави. Рухливі ігри або естафети.	22.02
45	БЖД Інтерактивний урок	26.02
46	БЖД    Різновиди ходьби, бігу.  Повторити вправи для формування правильної постави, профілактики плоскостопості та вправи на збільшення  амплітуди рухів  у суглобах.  Закріпити навички виконання вправ з великим м’ячем в ігровій формі. Розвиток фізичних якостей. Ігри.	01.03
47	БЖД   Ходьба звичайна, з оплесками у долоні. Різновиди ходьби та виду. Закріпити вправи для формування правильної постави, профілактики плоскостопості та вправи на збільшення  амплітуди рухів  у суглобах.  Повторити вивчені вправи на підвищеній опорі та вчити виконувати повороти, присіди на підвищеній опорі. Танцювальні вправи або розвиток  фізичних якостей. Ігри.	05.03
48	БЖД   Повторити різновиди ходьби і бігу. Вчити загально розвивальним імітаційним вправам, які спрямовані за збільшення амплітуди  руху в суглобах, розвиток  координації рухів. Повторити вивчені акробатичні рухи. Повторити вправи на положення тіла у просторі. Вправи на зміцнення м’язового корсету. Ігри.	12.03
49	БЖД Інтерактивний урок	15.03
50	БЖД   Повторити розмикання приставними кроками. Ходьба звичайна. Повторити ходьбу зі зміною положення рук. Біг звичайний та зі зміною напрямку руху. Закріпити загальнорозвивальні імітаційні вправи, які спрямовані на збільшення амплітуди руху в суглобах, розвиток координації рухів. Повторити стрибки на одній, двох ногах з поворотами та просуванням вперед, назад. Повторити вивчені акробатичні  елементи, вправи на підвищеній опорі. Розвиток фізичних якостей. Ігри або естафети	19.03
51	БЖД Шикування, виконання організуючих вправ в ігровій формі. Ходьба звичайна, зі зміною положення рук. Біг звичайний, «змійка». Закріпити навички у виконанні розмикання приставними кроками. Вчити комплексу загально розвивальних вправ з предметами. Повторити навички лазіння по похилій г/лаві та г/стінці або розвиток фізичних якостей. Ігри.	22.03
52	БЖД   шикування  в шеренгу, колону. Ходьба, біг. Повторити комплекс загально розвивальних вправ з предметами Повторити навички лазіння по похилій г/лаві та г/стінці або розвиток фізичних якостей. Ігри естафети.	02.04
53	БЖДІнтерактивний урок	05.04
54	БЖД   Ходьба, Біг. Закріпити комплекс загально розвивальних вправ з предметами. Смуга перешкод. Ігри, естафети	12.04
55	БЖД Шикування.   Повторити ходьбу звичайну та з оплесками в долоні. Повторити біг звичайний та біг зі зміною напрямку руху. Повторити загально розвивальні вправи в положенні стоячі, сидячи. Смуга перешкод-поточним методом. Розвиток фізичних якостей. Ігри та естафети.	16.04
56	БЖД   Різновиди ходьби, бігу. Повторити комплекс вправ РГГ № 3. Продовжити вчити виконувати вправи з м’ячем. Вчити навичкам застрибування  на підвищену опору-розвиток фізичних якостей. Ігри.	19.04
57	БЖД Інтерактивний урок	23.04
58	БЖД   Різновиди ходьби. Біг звичайний, біг «змійкою». Вчити комплексу вправ фізкультури № 2. Повторити техніку «човникового» бігу. Повторити навички метання м’яча в ціль. Ігри та естафети.	26.04
59	БЖД Шикування в шеренгу, колону, виконання команд в ігровій формі. Ходьба. Різновиди бігу. Повторити комплекс вправ фізкультури № 2. Вчити стрибкам у висоту через гумову мотузку з прямого розбігу Повторити навички у виконанні вправ з малим м’ячем та метання м’яча в ціль. Ігри.	30.04
60	БЖД   Повторити різновиди ходьби. Вчити вправам комплексам фізкультхвилинки, стрибкам на двох ногах з просуванням вперед, назад. Повторити стрибки у висоту через гумову мотузку з прямого розбігу. Школа м’яча. Метання малого м’яча в ціль. Ігри.	03.05
61	БЖД Інтерактивний урок	07.05
62	БЖД   Ходьба та її різновиди. Біг та його різновиди.. Повторити комплекс вправ  для формування правильної постави. Вчити техніці бігу на 30 м з високого старту. Повторити навички у виконанні стрибків у довжину з місця. Ігри  та естафети.	10.05
64	БЖД   Ходьба. Біг. Повторити комплекс вправ фізкультпаузи, вправи для формування постави. Вчити техніку бігу з різних вихідних положень. Школа м’яча, метання м’яча в ціль. Ігри о стрибкам у висоту через гумову мотузку з прямого розбігу бо естафети.	14.05
65	БЖД   Різновиди ходьби і бігу.. Повторити комплекс вправ фізкультпаузи, вправи для формування постави. Повторити біг до 20 м з різних вихідних положень. Вчити стрибкам через довгу скакалку, що гойдається. Повторити навички у виконанні чергування ходьби та бігу. Ігри або естафети.	17.05
66	БЖД Інтерактивний урок	21.05
67	БЖД   Різновиди ходьби і бігу.. Повторити комплекс вправ фізкультпаузи, вправи для формування постави. Повторити біг до 20 м з різних вихідних положень. Вчити стрибкам через довгу скакалку, що гойдається. Повторити навички у виконанні чергування ходьби та бігу. Ігри або естафети	24.05

 

 

  Очікувані результати на кінець навчального року

-Розвиток уміння утримувати інформацію протягом певного часу.

-Розвиток емоційно-вольової сфери: формування вміння регулювати занадто сильні як негативні, так і позитивні емоції.

-Формування уявлень про навколишнє середовище, власне тіло.

-Розвиток послідовності, швидкості під час виконання рухових завдань.

-Формування правильної постави та корекція вад опорно-рухового апарату (плоскостопості, клишоногості).

-Удосконалювання окоміру, точності просторово-часових і динамічних диференційовань.

-Розвиток швидкості, спритності, гнучкості, здатності приймати швидкі рішення.

-Корекція недоліків школярів у техніці ходьби, бігу, стрибків і метань.

-Збагачення рухового досвіду дітей за рахунок освоєння різноманітних видів ходьби, бігу, стрибків, метань.

-Розвиток дрібної моторики.

-Розвиток уміння ходити, стрибати, бігати, метати, лазити, перелізати.

-Формування правильної постави під час ходьби та бігу;

-Подолання в дітей невпевненості в собі під час виконання рухових завдань, неадекватності відповідних реакцій, страху висоти, неточності рухів.

-Розвиток мовлення завдяки фізичним вправам.

-Корекція психомоторики.

-Корекція недоліків опорно-рухового апарату, формування постави.

-Загартування організ­му.

-Формувати здатність дотримуватися правил поведінки на уроці, спілкуватися з педагогами та ровесниками.

-Формування зорово-моторної координації в русі.

-Розвиток координаційних здібностей засобами вправ з м'ячем.

-Розвиток просторово-часових параметрів.

-Формування варіативних навичок рухової дії. Удосконалення рухової активності.

-Корекція емоційної сфери: формування вміння регулювати як негативні, так і позитивні емоції.

-Розвиток швидкості, спритності, гнучкості, здатності приймати швидкі рішення.

-Формування і корекція основних рухів; розвиток швидкості реакції, координації, точності та ритму рухів.

-Формування правильного положення тулуба та правильної постави.

-Виховання навичок правильної постави.

-Формування пізнавальних мотивів: стимулювання активності дитини під час занять.

-Формувати здатність дотримуватися правил поведінки на уроці, спілкуватися з педагогами та ровесниками.

-Формування довільності дій та волі, пов’язаної з доланням посильних перешкод у розв’язанні поставлених завдань, особливо пов’язаних з проявом витривалості та при навчанні нових рухових дій.

-Сприяння розвитку фізичних якостей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Викладання предмета основи здоров я

 в    навчальному році у  1 «А» класі

Підручник: Основи здоров’я 

 

І семестр (3 01.09.17 по 22.12.17) 16 тижнів х 1 годин =16-1=15 год 

ІІ семестр (з 10.01.18 по 25.05.18) 19 тижнів х 1 години = 19 год

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

З кожним роком в Україні зростає кількість факторів, які негативно впливають на здоров’я людини та стан довкілля. У зв’язку з цим актуальною є орієнтація навчальних закладів України на збереження та зміцнення здоров’я учнів та формування у них навичок безпечної поведінки. Це стосується системи спеціальної освіти і, зокрема, навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку. 

Оскільки під час навчального процесу  учнів із затримкою психічного розвитку  готують до самостійної життєдіяльності в сучасних соціально-економічних та екологічних умовах, то їм потрібно забезпечити необхідні знання, уміння та навички, які сприятимуть зміцненню і збереженню їх здоров’я, запобіганню нещасним випадкам, умінь розрізняти небезпеку та визначати правильне рішення відносно неї.

Інтегрований курс «Основи здоров’я» вивчається у початкових класах загальноосвітньої школи інтенсивної педагогічної корекції  як окремий предмет та є складовою освітньої галузі „Здоров'я і фізична культура”. Основна його мета полягає у вихованні в учнів свідомого ставлення до власного здоров’я як найвищої соціальної цінності, формування основ здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я, оволодіння навичками безпечної для особистого здоров’я та здоров’я оточуючих поведінки.

Змістовою основою програми з курсу «Основи здоров’я» є Державний стандарт початкової освіти дітей із затримкою психічного розвитку,  зокрема, освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура», програми з курсу «Основи здоров’я» та «Основи безпеки життєдіяльності» загальноосвітньої школи, досвід роботи вчителів спеціальних шкіл, а також відомі статистичні дані нещасних випадків серед дітей шкільного віку та явищ надзвичайних ситуацій природного, техногенного і соціального характеру, які впливають на здоров’я людини.

Завданнями курсу «Основи здоров’я» є:

• формування в учнів уявлень і понять про здоров’я людини та його ознаки, мотивації щодо дбайливого ставлення до власного здоров’я;
• забезпечення учням знань, умінь та навичок особистої гігієни та профілактика травматизму під час учбових занять, навчальної праці і відпочинку;
• формування в учнів основ здорового способу життя;
• навчання учнів дотримання визначених програмою правил поведінки при ознаках захворювання;
• ознайомлення школярів з впливом режиму дня, раціонального харчування, рухової активності та загартовування організму на здоров’я людини;
• забезпечення учнів знаннями, уміннями, навичками безпеки життєдіяльності у школі, вдома, на вулиці та під час відпочинку;
• виховання позитивних якостей особистості (співчуття, доброзичливості, охайності, дисциплінованості, обережності, уважності, спостережливості та ін.);
• здійснення корекції порушень розумового та фізичного розвитку.

Програма з курсу „Основи здоров'я” розроблена за новою структурою, яка містить зміст навчального матеріалу, навчальні досягнення учнів та матеріал щодо корекційно-розвивальної роботи.

Зміст навчального матеріалу побудовано на основі відомостей про здоров'я людини, здоровий спосіб життя, безпечну для здоров'я поведінку.

В навчальних досягненнях учнів визначено основні вимоги до знань і умінь, якими повинні оволодіти учні в результаті засвоєння навчального матеріалу. Вимоги до навчальних досягнень учнів співвідносяться зі змістом розділів (тем) змісту навчального матеріалу.

Окремо визначено основні напрямки, в яких повинна здійснюватися корекційно-розвивальна робота на основі змісту навчального матеріалу та навчальних досягнень учнів стосовно пізнавальної сфери (розвиток сприймання, пам'яті, уявлення, мислення, мови і мовлення, уваги), емоційно-вольової та особистісної сфери, діяльності. 

Курс основи здоров’я має дві складові: основи валеології (містить знання з науки про здоров’я людини), основи безпеки життєдіяльності.

Відповідно до цього зміст програми складається з трьох розділів:

І. Людина і здоров’я.

ІІ. Основи безпеки життєдіяльності.

ІІІ. Довкілля.

Перший розділ („Людина і здоров’я”) містить інформацію про людину та її здоров’я, яка спрямована на формування у розумово відсталих учнів здорового способу життя; у другому розділі („Основи безпеки життєдіяльності”) окреслено зміст питань, які характеризують небезпечні ситуації в школі, вдома, на вулиці, під час відпочинку, а також вимоги та правила безпечної поведінки учнів; у третьому розділі („Довкілля”) йдеться про правила поведінки учнів під час природних стихійних лих та аварійних ситуацій.

 

 

 

Основи здоров'я

1 год. на тиждень

І семестр – 15   год.,   ІІ семестр –        год.

	№	Зміст навчального матеріалу			Дата		Дата
	1	Інструктаж з безпеки життєдіяльності.  Поняття «здоров'я людини».			07.09
	2	Ознаки здоров'я.			14.09
	3	Поняття «безпека» та «небезпека». Безпечна поведінка на дорозі.			21.09
	4	Щоденне піклування про своє здоров'я. Робоче місце школяра. Практичне заняття: виконання вправ для формування правильної постави.			28.09
	5	Розпорядок дня та правила його дотримання.			05.10
	6	Чистота й охайність – запорука здоров'я. Основні правила особистої гігієни.			12.10
	7	Ранкова гімнастика. Комплекс ранкової гімнастики.			19.10
	8	Здоров'я і хвороби. Ознаки захворювання.			02.11
	9	Правила поведінки при ознаках захворювання. Практичне заняття: розігрування рольової гри «Здається я захворів».			09.11
	10	Здоров'я і харчування. Значення їжі для здоров'я людини.			16.11
	11	Гігієна харчування. Правила поведінки за столом. Практичне заняття: «Як правильно мити руки».			23.11
	12	Рух і здоров'я. Основні види руху (ходьба, ігри, вправи).			30.11
	13	Правильна постава. Фізкультхвилинки для зменшення втоми.			07.12
	14	Здоров'я у сім'ї. Сім'я. Члени родини, їхні імена.			14.12
	15	Піклування про здоров'я членів родини. Забезпечення у родині здорового способу життя.			21.12
	16	Практичне заняття: конкурс на кращий малюнок «Моя дорога сім'я».
	17	Гарний та поганий настрій, вплив настрою на самопочуття людини. Практичне заняття: «Вгадай емоцію».
	18	Правила поведінки та правила спілкування з дорослими, однолітками. Ігри для підняття настрою.
	19	Корисні та шкідливі звички, їх вплив на здоров'я людини. Практичне заняття: «Поговоримо про шкідливі звички»
	20	Дотримання розпорядку дня, підтримання чистоти, вживання корисних продуктів харчування.
	Розділ ІІ «Основи безпеки життєдіяльності»
	21	Небезпечні місця у шкільних приміщеннях та у шкільному дворі. Безпечні ігри під час прогулянки.
	22	Правила поведінки на уроках і під час перерви. Рухливі ігри на перерві.
	23	Практичне заняття: «Визначаємо безпечні місця для гри»
	24	Місця безпечного переходу вулиці (підземний, наземний та надземний переходи).
	25	Практичне заняття: «Переходимо дорогу по пішоходному переходу»
	26	Безпека вдома. Вибір місця для безпечної гри. Дитячі іграшки. Небезпечні предмети для гри.
	27	Небезпечні місця для розваг та небезпечні ситуації. Правила поведінки в небезпечних ситуаціях:
	28	Рятувальні служби, телефони рятувальних служб. Практичне заняття: моделювання ситуації виклику рятувальної служби
	29	Особиста безпека. Знайомі та незнайомі люди. Правила особистої безпеки при зустрічі з незнайомцями на вулиці.
	30	Дзвінки незнайомих людей у двері або по телефону. Що треба знати про себе.
	31	Практичне заняття: «Сам удома»
	32	Безпечний відпочинок.
	33	Відпочинок улітку. Місця для катання на велосипедах, самокатах, роликах.
	34	Безпечний відпочинок у лісі, біля води. Практичне заняття: «Я заблукав».
	35	Як я люблю відпочивати влітку. Підсумковий урок за рік.
Зміст навчального матеріалу			Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів	Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати
Розділ І. «Людина і здоров'я»
«Основи здоров'я» - загальна характеристика			Учень:	Вчити:
Поняття «здоров'я людини». Ознаки здоров'я (відсутність хвороби, гарний апетит, бадьорий настрій, міцний сон). Безпечна поведінка вдома, у школі, на вулиці, під час відпочинку. Поняття «безпека» та «небезпека».			- розуміє поняття здоров'я та безпечну для здоров`я поведінку; - розуміє та називає ознаки здоров'я (з допомогою вчителя); - під керівництвом дорослих дотримується основних правил безпечної поведінки;	застосовувати різні види сприймання (зорове, слухове, тактильне) для дослідження ознак здоров`я; розповідати ознаки здоров`я користуючись пам`яттю різної модальності; дотримуватись правил безпечної поведінки. Розвивати початкові знання про здоров'я людини та безпечну поведінку.   Розвивати мовлення на основі збагачення словникового запасу поняттями: «здоров'я», «хвороба», «апетит», «настрій», «небезпека», «безпечна поведінка» .   Формувати дбайливе ставлення до власного здоров'я
Щоденне піклування про своє здоров'я			Учень:	Вчити:
Розпорядок дня та правила його дотримання. Робоче місце школяра (лад на робочому місці, правильна постава під час навчальних занять, освітлення робочої поверхні). Чистота та охайність - запорука здоров'я. Основні правила особистої гігієни (догляд за тілом, волоссям, зубами, очима, вухами). Ранкова гімнастика.   Практичне заняття: як складати портфель   Практичне заняття: «Одягни ляльку за погодою»   Практичне заняття «Шнуруємо свої черевички» Практичне заняття: «Вимірюємо власну вагу та ріст» Виконання вправ для формування правильної постави			- має уявлення про розпорядок дня, робоче місце школяра,правильну поставу; - під керівництвом вчителя дотримується правил розпорядку дня; - підтримує порядок на своєму робочому місці; - розуміє значення особистої гігієни та дотримується правил особистої гігієни (під керівництвом дорослого); - намагається здійснювати контроль за правильністю своєї постави під час навчальних занять (за систематичним нагадуванням учителя); - виконує під керівництвом дорослих комплекс ранкової гімнастики; - під керівництвом дорослого вимірює власний зріст та вагу.	проявляти самостійність у самообслуговуванні (самостійно виконувати правила особистої гігієни, правила розпорядку дня; наводити лад на робочому місці; контролювати власні дії (за нагадуванням учителя). виконувати вправи для формування правильної постави. Формувати звичку дотримуватись правильної постави. Вчити застосовувати різні види фізичних вправ під час виконання ранкової гімнастики. Вчити бути самостійним, охайним, дисциплінованим.
Здоров'я і хвороби			Учень:	Вчити:
Ознаки захворювання (погане самопочуття, біль, підвищена температура тіла). Правила поведінки при ознаках захворювання: - повідомити дорослих; - не виходити на вулицю; - лягти у ліжко; - не вживати самостійно ліків. Кабінет лікаря у школі (поради та допомога медичних працівників).   Практичне заняття з ігровими елементами «Я захворів, -ла»   Практичне заняття: екскурсія до кабінету лікаря у школі та знайомство з ним			- має початкові уявлення про захворювання; - називає ознаки захворювання (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки); - знайомий із правилами поведінки при ознаках захворювання; - під керівництвом дорослих дотримується відповідних правил поведінки; - знає місце розташування кабінету лікаря у школі.	розуміти ознаки захворювання уявлення про захворювання. розглядати ілюстрації в підручнику і здобувати з них необхідну інформацію; визначати ознаки захворювання та усвідомлювати залежність самопочуття від стану здоров`я; розповідати про захворювання; розповідати правила поведінки при ознаках захворювання та вчити застосовувати ці знання у повсякденному житті. Розвивати відчуття різної модальності (больові, температурні) на основі формування вміння їх розпізнавати
Загартовування організму			Учень:	Виховувати бажання піклуватись про своє здоров`я   Вчити:
Значення загартовування. Основні види загартовування (повітряні та сонячні ванни, обтирання, обливання, ходіння босоніж). Вимоги щодо загартовування (пора року, коли починають загартовування; погодні умови, самопочуття людини на початку та в період загартовування тощо).			- має початкові знання про загартовування; - називає основні види загартовування (за допомогою вчителя, з опорою на малюнки) - під керівництвом педагога виконує прості загартовувальні процедури.	здобувати початкові знання про загартовування  та його основні види; виконувати прості загартовувальні процедури (під керівництвом дорослого); ставити запитання та давати на них відповіді. Формувати особистісні якості (організованості, дисциплінованості)
Здоров'я та харчування			Учень:
Значення їжі для здоров'я людини. Гігієна харчування (правила поведінки під час вживання їжі). Правила поведінки в шкільній їдальні. Правила поведінки за столом. Раціональне харчування (режим харчування, корисні продукти харчування, шкідливість недоїдання та переїдання).   Розвивальна гра «Корисна та шкідлива їжа»			- має загальні уявлення про значення їжі для здоров'я людини; - може перелічити правила поведінки під час вживання їжі (зокрема, правила гігієни харчування; за допомогою вчителя); - дотримується правил поведінки в шкільній їдальні та режиму харчування (за нагадуванням дорослого); - має загальне уявлення про раціональне харчування; - наводить приклади корисних та шкідливих продуктів харчування (за наочним зразком);	Вчити: запам'ятовувати правила поведінки під час вживання їжі користуючись оперативною пам`яттю; розуміти поняття про раціональне харчування. Розширювати словниковий запас новими поняттями про зміст харчування (назви продуктів харчування). Вчити: користуватись навичками правильної поведінки під час вживання їжі; визначати та класифікувати шкідливі та корисні продукти (за допомогою наочної опори). визначати органічні відчуття та правильно їх називати (відчуття голоду, спраги). бути охайним, самостійним та дисциплінованим під час вживання їжі в шкільній їдальні.
Рух і здоров'я Рух - неодмінна умова здоров'я. Основні види руху (ходьба, рухливі ігри, фізичні вправи тощо). Народні рухливі ігри («Подоляночка», «Вовк і коза» та інші). Правильна постава. Правила збереження стрункої постави. Значення свіжого повітря під час виконання фізичних вправ.   Фізкультхвилинки для зменшення втоми і підвищення працездатності (розслаблення очей і м`язів рук, тулуба)			Учень: - має уявлення про основні види руху; - розпізнає види рухів на основі малюнкової опори; - має початкові уявлення про значення свіжого повітря під час виконання фізичних вправ; - намагається виконувати вправи для зміцнення м'язів спини та живота (під керівництвом учителя); - дотримується правильної постави (за нагадуванням вчителя;	Вчити: застосовувати образну пам'ять під час вивчення видів руху (за малюнковою опорою).  Розвивати увагу, координацію та точність рухів засобами рухливих ігор та вправ для зміцнення м`язів спини та живота. Вміти керувати власними емоціями під час народних рухливих ігор. Вчити дотримуватись санітарно-гігієнічних норм (провітрювання приміщення).
Здоров'я у сім'ї Сім'я. Члени родини, їх імена. Піклування про здоров'я членів родини. Обов'язки членів родини щодо забезпечення здорового способу життя (праця та відпочинок).   Практичне заняття: «Мої обов`язки в сім`ї»			- розуміє значення слів «сім`я», «родина»; - знає членів родини, називає їхні імена (з допомогою вчителя); - має загальне уявлення про обов`язки членів родини щодо забезпечення здорового способу життя; - розповідає про свої обов’язки в родині; - дотримується правил спілкування з членами родини.	Вчити: користуватись пам'яттю різної модальності при пригадуванні членів родини та їхніх імен; застосовувати різні види мислення  для визначення та порівняння обов'язків членів родини; відповідати на поставлені запитання; Формувати основи культури спілкування з членами родини. Вчити бути доброзичливим, співчутливим, ввічливим.
Настрій, поведінка. Корисні та шкідливі звички.			Учень:
Гарний та поганий настрій, вплив настрою на самопочуття людини. Правила поведінки та правила спілкування з дорослими, однолітками. Корисні та шкідливі звички, їх вплив на здоров'я людини (дотримання розпорядку дня, виконання правил особистої гігієни, підтримання чистоти, вживання корисних продуктів харчування, переїдання, виконання фізичних вправ, перегляд телевізійних передач тощо).   Практичне заняття: «Вгадай емоцію» Ігри для підняття настрою Практичне заняття: «Поговоримо про шкідливі звички» Практичне заняття: «Правила перегляду телепередач»			- має початкові уявлення про настрій; - володіє початковими знаннями про правила поведінки; - дотримується відповідних правил поведінки під керівництвом дорослого; - розуміє та називає корисні й шкідливі звички (за допомогою вчителя).	Вчити: користуватися пам`яттю різної модальності при порівнюванні різних видів настрою людини розуміти отриману на уроці інформацію про настрій та поведінку людини; відтворювати інформацію про корисні та шкідливі звички здобуту на уроці; дотримуватись розпорядку дня та правил особистої гігієни; порівнювати та класифікувати шкідливі та корисні звички. розповідати про власний настрій. Формувати механізми психологічної адаптації в колективі ровесників   Розвивати емоційне ставлення до сприйнятого (до вчинків людей, фактичних подій тощо). Виховувати культуру спілкування з дорослими та однолітками. Вчити долати замкненість, пасивність, страх
Розділ ІІ «Основи безпеки життєдіяльності»
Безпечна поведінка у школі Небезпечні місця у шкільних приміщеннях (біля вікна, на східцях тощо). Правила поведінки на уроках і під час перерви. Рухливі ігри на перерві. Попередження травматизму під час навчальної праці. Небезпечні місця у шкільному дворі. Безпечні ігри під час прогулянки.   Практичне заняття: «Визначаємо безпечні місця для гри»			Учень: - знає небезпечні місця у шкільних приміщеннях і шкільному дворі, називає їх (за допомогою вчителя) - наводить приклади небезпечних розваг на перерві та під час прогулянки (за наочною опорою) - має уявлення про правила безпечної навчальної праці; - дотримується правил поведінки на уроках і під час перерви (за нагадуванням вчителя)	Вчити: розуміти поняття про небезпеку (небезпечні місця, небезпечні ігри). застосовувати мислення для визначення правил безпечної поведінки; зв`язно та усвідомлено відтворювати інформацію про безпечну поведінку на уроці; володіти навичками культури спілкування. Попередити виникнення негативних проявів і відхилень в поведінці Вчити бути уважним та обережним.
Безпека пішоходів			Учень:	Вчити:
Будова вулиць (проїжджа частина, тротуар). Організація пішохідного руху. Місця безпечного переходу вулиці (підземний, наземний та надземний переходи).   Практичне заняття: «Переходимо дорогу по пішоходному переходу»			- має початкові уявлення про будову вулиці, про організацію пішохідного руху; - розрізняє поняття «проїжджа частина», «тротуар»; - під керівництвом дорослих дотримується правил пішохідного руху та безпечного переходу вулиці; - називає види переходів: наземний, підземний, надземний (з максимальною опорою на наочний зразок); - розпізнає сигнали світлофора (з допомогою вчителя)	застосовувати різні види сприйняття (зорове, слухове, тактильне) для дослідження будови вулиці; за допомогою зорового та слухового сприйняття безпечно переходити дорогу; порівнювати види переходів; переходити вулицю у призначених для цього місцях; адекватно реагувати на зміну ситуації. визначати значення сигналів світлофора (за умови систематичного повторювання); бути уважним та обережним під час переходу вулиці.
Безпека вдома			Учень:
Вибір місця для безпечної гри. Дитячі іграшки. Небезпечні предмети для гри (гострі, колючі та ріжучі предмети, електричні прилади, ліки та побутова хімія). Небезпечні місця для розваг: біля вікна, на балконі, на горищі, на східцях тощо. Небезпечні ситуації: небезпека від вогню, води, газу, електричного струму, отруєння ліками та побутовою хімією. Правила поведінки в небезпечних ситуаціях: повідомлення дорослих, знаходження безпечного місця, дії до приходу дорослих. Рятувальні служби, телефони рятувальних служб.   Практичне заняття: ознайомлення з рятувальними службами Практичне заняття: моделювання ситуації виклику рятувальної служби			- має початкове уявлення про безпечні та небезпечні місця для гри; - має загальне уявлення про небезпечні предмети для гри; - називає правила поведінки в небезпечних ситуаціях (під керівництвом вчителя); - знає про існування рятувальних служб (за умови систематичного повторення); - визначає ситуації, за яких слід викликати рятувальні служби (з допомогою вчителя)	Вчити: застосовувати різні види сприймання та мислення для дослідження правильної поведінки в небезпечних ситуаціях; класифікувати безпечні та небезпечні предмети для гри за їх властивостями; розвивати пам`ять на основі мовлення завдяки збагачення словникового запасу новими поняттями: «небезпечні ситуації», «рятувальні служби» тощо. Збагачувати уявлення про предмети оточуючого середовища та їхні властивості. Формувати загальне уявлення про небезпечні ситуації. Розвивати уявлення про рятувальні служби (пожежна служба, міліція, служба газу, швидка допомога, рятувальна служба). Вчити: визначати небезпечні предмети наочно; розповідати правила поведінки в небезпечних ситуаціях; правильно набирати по телефону номери рятувальних служб; контролювати власні емоції в екстрених ситуаціях; Вчити бути уважним, спостережливим, обережним.
Особиста безпека			Учень:	Вчити: користуватись пам`яттю різної модальності для пригадування інформації про себе (ім`я, прізвище, домашня адреса);
Знайомі та незнайомі люди. Правила особистої безпеки при зустрічі з незнайомцями на вулиці. Дзвінки незнайомих людей у двері або по телефону. Що треба знати про себе (прізвище, ім'я, вік, домашня адреса).   Практичне заняття: «Зустріч з незнайомцем»   Практичне заняття: «Сам удома»			- має уявлення про знайомих і незнайомих людей; - володіє початковими знаннями про правила поведінки під час зустрічі з незнайомцями на вулиці (за умови систематичного повторення); - розповідає як поводитись при дзвінках незнайомих у двері або по телефону (на запитання вчителя); - знає своє прізвище, ім'я (за допомогою вчителя) свій вік, домашню адресу (за допомогою вчителя)	правильно поводитись під час зустрічі з незнайомцями на вулиці; розповідати правила поведінки при дзвінках незнайомців у двері або по телефону. Розвивати уявлення про правила поведінки під час зустрічі з незнайомцями на вулиці Стимулювати мовленнєву активність під знайомств Формувати елементи самостійності в діяльності при визначенні знайомих і незнайомих людей (відповіді на телефонні дзвінки чи дзвінки у двері тощо)   Виховувати культуру поведінки
Безпечний відпочинок			Учень:
Відпочинок улітку. Місця для катання на велосипедах, самокатах, роликах. Безпечний відпочинок у лісі, біля води. Відпочинок узимку. Місця для катання на санчатах, лижах, ковзанах. Правила поведінки на льоду (запобігання нещасним випадкам, небезпека опинитися у холодній воді).   Практичне заняття: «Я заблукав»   Практичне заняття: «Як я люблю відпочивати влітку»			- наводить приклади відпочинку влітку, взимку (за допомогою вчителя, з опорою на малюнки); - має початкові знання про правила безпечного відпочинку біля води, в лісі (за наочною опорою); - має початкові знання про безпечні місця для катання на велосипедах, самокатах, роликах, а також про зимові розваги; - розповідає про правила поведінки на льоду (за наочною опорою).	Вчити: застосовувати різні види сприйняття (зорове, слухове, тактильне) для узагальнення інформації про види відпочинку влітку та взимку;   досліджувати об`єкти природи за допомогою різних відчуттів (зорових, нюхових, слухових, дотикових). Розвивати координацію рухів, спритність, витривалість під час активного відпочинку Розвивати мислення, мовлення та уваги на основі формування вмінь визначати безпечні місця для розваг і називати їх (за наочною опорою). Виховувати бережливе ставлення до природи  Вчити виявляти активність, самостійність під час взаємодії з оточуючим середовищем

 

 

 

 

 

 

 

Викладання предмета  Образотворче мистецтво

 

 в    навчальному році у  1 «А» класі

Підручник:    Образотворче мистецтво

І семестр (3 01.09.17 по 22.12.17) 16 тижнів х 1 годин =16 год 

ІІ семестр (з 10.01.18 по 25.05.18) 19 тижнів х 1 години = 19 год

№	Зміст уроку	Дата заплан	Дата факт
1.	Бесіда “Краса навколо нас”. Малювання з натури. Малювання з натури осіннього листя.	01.09
2.	Малювання з натури натюрморту «Овочі та фрукти». Малювання цих предметів на класній дошці.	08.09
3.	Малювання «Прапорці та повітряні змії»	15.09
4.	Малювання «Равлик на листочку».	22.09
5.	Бесіда «Як створюється скульптура». Ліплення предметів ускладненої форми «Сімейка грибів».	29.09
6.	Ліплення композиції   «Веселий урожай».	06.10
7	Ліплення фігурок птахів «Дивовижний птах».	13.10
8.	Ліплення фігурок тварин «Хатинка черепахи».	20.10
9.	Декоративне малювання та декоративно-прикладна діяльність. Бесіда «Багатство барв у навколишній дійсності та в мистецтві». Малювання орнаменту з геометричних елементів.	03.11
10.	Малювання візерунка у колі «Прикрашаємо посуд».	10.11
11.	Малювання в смузі візерунка з рослинних елементів «Дивовижна квітка».	17.11
12.	Аплікація з кольорового паперу та з природних форм (створення сюжетно-тематичної композиції «Осіннє дерево».	24.11
13.	Виконання витинанки «Зимова витинанка».	01.12
14.	Аплікація з кольорового паперу та природних форм «Чарівна сніжинка».	08.12
15- 16	Малювання композиції «Снігуронька»	15.12    22.12

17.		Бесіда «Художники-живописці. Відображення у творах живопису прекрасного в житті». Малювання тематичної композиції «Снігопад».
18.		Бесіда «Художники-графіки, їхня робота. Мова графіки». Малювання тематичної композиції «Селянська хата».
19.		Малювання тематичної композиції «Ялинки – лісові красуні».
20.		Малювання тематичної композиції «Моя сім’я».
21.		Ліплення композиції на тему: «Бджілка-трудівниця».
22.		Виконання ілюстрації до казки: «Казкові герої».
23.		Виконання ілюстрації до казки: «Риба-кит у морі синім».
24.		Виконання ілюстрації до казки «Житло гномів».
25.		Ліплення. Ліплення композиції на тему: «Домашні улюбленці».
26.		Ліплення кілька фігурної композиції «Казкові герої».
27.		Ліплення кілька фігурної композиції «Веселий клоун».
28.		Малювання з натури. Малювання з натури іграшки-рибки.
29.		Малювання з натури метеликів «Весняна галявина».
30.		Малювання з натури квітки «Квітка для мами».
31.		Виконання декоративної композиції «Серветка».
32		Виконання декоративної композиції «Крила метелика».
33.		Орігамі «Кораблик».
34.		Орігамі «Паперові перетворення».Узагальнення знань учнів.
	Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати
	Сенсомоторний розвиток вчити:    спрямовувати увагу на вчителя та слухати його;    орієнтуватися на площині робочого столу;    орієнтуватися на площині аркуша паперу;    координувати рухи пальців і кисті руки під час виконання практичних завдань; розвивати:    зорово-просторове сприймання;    тактильні й кінестетичні відчуття;    уміння володіти рукою і підкоряти рух руки контролю ока;    прийоми роботи з художньо-графічними та природними матеріалами.   Пізнавальний розвиток вчити: аналізувати основні особливості наочно сприйнятого матеріалу; порівнювати предмети за величиною, формою та кольором; порівнювати силуєтну форму з еталонами форми; визначати послідовність дій у процесі малювання, ліплення, аплікації; розвивати наочно-дійове та наочно-образне мислення на основі аналізу істотних ознак предметів, об’єктів, явищ навколишньої дійсності. Мовленнєвий розвиток вчити:    описувати предмет (об'єкт) зображення за основними ознаками;    використовувати у власному мовленні відповідні назви і терміни (олівець, фарба, крейда, пластилін, папір, ножиці, стека, пензлик, клей тощо); розвивати регулюючу функцію мовлення (відтворення інструкції вчителя та виконання його словесних вказівок). Особистісно-естетичний розвиток формувати інтерес до візуального мистецтва та образотворчої діяльності.
	Сенсомоторний розвиток вчити:    спрямовувати увагу на вчителя та уважно слухати його;    орієнтуватися на площині робочого столу;    орієнтуватися на площині аркуша паперу;    координувати рухи пальців і кисті руки під час виконання практичних завдань; розвивати:     окомір та просторові уявлення;     диференційовані рухи пальців і кисті руки, графічні дії;     прийоми роботи з художньо-графічними матеріалами;     слухомоторну й зоровомоторну інтеграцію. Пізнавальний розвиток вчити:     орієнтуватися в завданні й визначати етапи виконання художньо-образотворчих завдань на площині та в об’єму;     групувати основні й похідні, “теплі” та “холодні” кольори;     порівнювати спектральні кольори та їх відтінки;     порівнювати частини об’єкта зображення за характерними особливостями;     співвідносити форму з силуетом та контуром; розвивати мисленнєві операції аналізу, порівняння, класифікації, виділення та узагальнення істотних ознак.

Розвиток мовлення

4 години на тиждень

І сем. – 59 год.

№	Зміст уроку	Дата	Дата
	Розвиток фонематичних процесів.
1	Упізнавання та розрізнення голосних та приголосних звуків на слух.	04.09
2	Виділення першого та останнього голосного звуку в слові, наголошеного голосного у двоскладових словах, місця звуку (початок, середина, кінець).	05.09
3	Визначення послідовності звуків, у низці голосних (ау); в обернених складах (ам); у прямому відкритому (му); у закритому складі (мак).	06.09
	Розвиток слухання-аудіювання мовленнєвого матеріалу.
4	Розвиток умінь і навичок сприймання на слух мовленнєвого матеріалу (звуків, кількох складів, словосполучень)	07.09
5	Розвиток сприймання на слух, розуміння, запам’ятовування з 2-3 прослуховувань змісту невеликих (за складністю подібних до букварних) текстів, що належать до художнього й розмовного стилів (казка, розповідь, вірш).	11.09
6	Сприймання на слух інструкцій, що стосуються виконання навчальних дій чи ігрових завдань.	12.09
	Корекція і розвиток загальномовленнєвих умінь і навичок.
7	Вдосконалення звукової культури мовлення учнів і підвищення техніки мовлення (дихання, голосу, артикуляції)	13.09
8	Вдосконалення ізольованої вимови групи свистячих приголосних [с, с′, з, з′, ц, дз, дз′] звуків та первинна автоматизація навичок вимови у складах різної структури: (прямих, обернених, відкритих, закритих, із збігом приголосних)	14.09
9	Вдосконалення ізольованої вимови групи шиплячих приголосних [ш, ж, ч, дж, щ] звуків та первинна автоматизація навичок вимови у складах різної структури: (прямих, обернених, відкритих, закритих, із збігом приголосних)	18.09
10	Вдосконалення ізольованої вимови групи сонорних приголосних [л], [л′]. [р], [р′] звуків та первинна автоматизація навичок вимови у складах різної структури: (прямих, обернених, відкритих, закритих, із збігом приголосних)	19.09
11	Уточнення вимови дзвінких [б], [д], [в], [з], [дз] приголосних звуків.	20.09
12	Уточнення вимови м'яких [д′], [т′], [н′], [с′], [з′], [дз′], [л′], [р′] приголосних звуків.	21.09
13	Автоматизація твердих приголосних [с, з, ц, дз], [ш, ж, ч, дж], [л], [р], [j] звуків	25.09
14	Автоматизація м'яких приголосних [с′, з′, дз′], [л′], [р′] звуків	26.09
15	Автоматизація дзвінких приголосних [б], [д], [в], [з], [ж], [ґ] звуків	27.09
16	Автоматизація глухих приголосних [п], [т], [ф], [с], [ш], [к] звуків	28.09
17	Використання простих речень із приголосними словами [с, з, ц, дз], [ш, ж, ч, дж], [л], [р], [j], м'якими приголосними [с′, з′, дз′], [л′], [р′], дзвінкими [б], [д], [в], [з], [ж], [ґ], глухими [п], [т], [ф], [с], [ш], [к] звуками (на початку слова, в середині слова, в кінці).	02.10
18	Уточнення вимови фонем (на матеріалі чистомовок, віршів).	03.10
19	Робота із слівами з дзвінкими та парними глухими приголосними звуками: [с-з], [с-ш, з-ж], [ш-ж], [л-р];	04.10
20	Робота із слівами з дзвінкими та глухими приголосними з парними глухими звуками: [б-п], [д-т], [в-ф], [з-с], [ж-ш], [г-к]	05.10
	Корекція і розвиток активного і пасивного словника
21	Розширення словника уявленнями про об'єкти довкілля їх призначення, ознаки. Лексична тема: «Осінь»	09.10
22	Розширення словника уявленнями про об'єкти довкілля їх призначення, ознаки. Лексична тема: «Овочі і фрукти»	10.10
23	Розширення словника уявленнями про об'єкти довкілля їх призначення, ознаки. Лексична тема: «Дикі тварини та їх дитинчата»	11.10
24	Розширення словника уявленнями про об'єкти довкілля їх призначення, ознаки. Лексична тема: «Шкільне приладдя»	12.10
25	Розширення словника уявленнями про об'єкти довкілля їх призначення, ознаки. Лексична тема:  «Птахи»	17.10
26	Розширення словника уявленнями про об'єкти довкілля їх призначення, ознаки. Лексична тема: «Домашні тварини та їх дитинчата»	18.10
27	Розширення словника уявленнями про об'єкти довкілля їх призначення, ознаки. Лексична тема: «Зима»	19.10
28	Розширення словника уявленнями про об'єкти довкілля їх призначення, ознаки. Лексична тема: «Весна»	30.10
29	Підвищення рівня розуміння слів на основі порівняння, розрізнення і узагальнення предметів.	31.10
30	Розвиток уміння в іграх і вправах на класифікацію і узагальнення предметів, виключення зайвого, здійснювати підбір до родових понять слів з видовим значенням.	01.11
31	Складання словосполучень і речень із словами, що означають видові та родові поняття.	02.11
32	Удосконалення влучності вживання в мовленні видових і родових понять.	06.11
	Корекція і розвиток граматичної будови мовлення
33-34	Розвиток навичок правильного вживання слів, порядку слів у реченні, побудови простих і складних речень, правильного узгодження слів в реченнях	07.11 08.11
35	Закріплення поняття «слово», знайомство з поняттям «речення».	09.11
36	Уточнення правильного вживання множини іменників: (дитинчат тварин, в називному та непрямих відмінках)	13.11
37	Уточнення правильного вживання іменників-назв неживих предметів і живих істот чоловічого роду в знахідному відмінку.	14.11
38	Уточнення правильного вживання іменників однини та множини в родовому відмінку з прийменниками	15.11
39	Уточнення правильного вживання менників-назв неживих предметів чоловічого роду в місцевому відмінку.	16.11
40	Словотворення з допомогою суфіксів іменників, прикметників з емоційно- пестливими відтінками.	20.11
41	Побудова речень-звернень.	21.11
42	Поширених речень без прийменників та з прийменниками.	22.11
43	Поширення речень за рахунок однорідних членів.	23.11
44	Побудова складносурядних речень із сполучниками (а, але).	27.11
45	Побудова речень з сполучниками (що, щоб, якщо, тому що) із використанням різної інтонації: закінченості, спонукання, запитання, перерахування.	28.11
46	Аналіз речення за словами та синтез речення із слів: визначення кількість (3-5) слів.	29.11
47-48	Складання схеми речення (з опорою на картинку та без опори).	30.11 04.12
	Розвиток зв'язного мовлення
49	Розучування віршів із використанням графічних схем, наочних опор та ігор.	05.12
50	Удосконалення інтонаційного оформлення в процесі декламування віршів, словесного вираження емоційно-оцінного ставлення до героїв літературних творів.	06.12
51-52	Осмислений, повний, послідовний і зв'язний переказ тексту з опорою на подані словосполучення, запитання.	07.12 11.12
53-54	Складання, розігрування діалогів за темами, близькими до життєвого досвіду дітей, – після попередньої підготовки.	12.12 13.12
55-56	Розповідання та драматизація казок, коротких оповідань та історій за допомогою ляльок, картинок.	14.12 18.12
57-58	Складання оповідань за картинним матеріалом, розповідей з опорою на серію сюжетних картин, описів із врахуванням причинно-наслідкових зв'язків.	19.12 20.12
59-60	Розширення кола дитячого читання і тематики бесід із дітьми: про домашніх і диких тварин та їхніх дитинчат, тощо; про птахів, про різноманіття птахів у природному світі.	21.12
61	Ознайомлення дітей із казками, віршами, короткими оповіданнями, що включають елементарні краєзнавчі відомості про рідний край, про Україну та її столицю Київ.
	МОДУЛЬ ІІІ. ЧИТАННЯ (ПРОВІДНІ АНАЛІЗАТОРИ: ЗОРОВИЙ, СЛУХОВИЙ, АРТИКУЛЯЦІЙНИЙ)
62	Вивчення букв українського алфавіту та звуків, які вони позначають.
63	Навчання розрізненню великих та малих букв, друкованих та рукописних текстів.
64	Виконання звукового та звукобуквеного аналізу слів різної структури (при потребі з допомогою).
65	Навчання побудові графічних моделей слова
66	Поділ слів на склади, називання голосних звуків у складах.
67	Вправляння дитини у визначенні наголосу в словах; усвідомлення правил переносу слів із рядка в рядок.
68	Розвиток розуміння значення апострофу та правильного його читання та написання слів з м̓яким знаком і буквосполученням йо.
69	Ознайомлення з поняттями «текст», «речення», «слово», «склад», «звук».
70	Навчання розрізненню усних та письмових висловлювань, тексту.
71	Розвиток здатності обирати з поданих або добирати заголовок до поданого тексту.
72	Розвиток уміння визначати кількість речень у тексті.Розвиток знань про речення.
73	Формування уміння визначати початок та кінець речення.
74	Формування уявлень про розповідні речення, інтонування цих речень, позначення їх на письмі.
75	Формування уявлень про питальні речення, умінь правильно їх інтонувати та використовувати логічний наголос.
76	Формування уявлень про спонукальні речення, визначення різних форм спонукання
77	Удосконалення вміння слухати, відчувати і розуміти інтонаційну закінченість речення.
78	Складання речень із 3-4-ох слів за допомогою схем.
79	Формування уявлень про слова, що відповідають на питання хто? що?, умінь змінювати ці слова за числами.
80	Засвоєння правил виживання великої букви в іменах, по батькові та прізвищах людей, у кличках тварин, назвах країн, міст, сіл.
81	Формування уявлень про слова що позначають ознаки предметів і відповідають на питання який? яка? яке?, розвиток умінь змінювати ці слова за числами та ставити до них питання.
82	Формування уявлень про слова, що відповідають на питання що робити? що зробити? що робить? що зробить? Їх зв’язок з іншими словами, визначення однини-множини.
83	Формування умінь складати слова з розрізнених звуків.
84	Розвиток знань про голосні та приголосні звуки; дзвінкі та глухі тверді й м’які.
85	Формування правильної вимови приголосних звуків, які мають певні вимовні труднощі [дж], [дз], [дз'], [ц], [ц'], [ч], гортанний звук [г] та глотковий [ґ].
86	Розвиток умінь поділу слів на склади, визначення одно-, дво-, трискладових слів.
87	Удосконалення вміння користуватися наголосом та інтонацією.
88	Удосконалення вимови голосних звуків [а, о, у, е, и, і] та їх позначення буквами: а, о, у, е, и, і.
89	Удосконалення вимови твердих і м'яких приголосних звуків та їх позначення буквами, збагачення і уточнення словника.
90	Формування вміння диференціювати дзвінкі та глухі приголосні звуки та букви.
91	Формування і розвиток навички читання. Спосіб читання
92	Сприяння подоланню поскладового читання й усуненню неправильного застосування пауз між словами й реченнями.
93	Формування прийомів регулювання темпу читання, сили голосу залежно від змісту і жанрової специфіки твору.
94	Сприяння дотриманню правильної вимови звуків, складів, слів, наголосів у словах.
95	Знаходження смислових зв’язків між персонажем та місцем дії у творі.
96	Формування вміння плавно та виразно читати, із застосуванням прийомів читання з різною інтонацією: запитальною, розповідною.
97	Формування вміння виділяти в тексті складні для розуміння слова.
98	Вправляння в умінні практично ставити найпростіші запитання до окремих слів, словосполучень, речень, абзаців.
99	Розвиток вміння знаходити в тексті зачин, кінцівку.
100	Вправляння у відтворенні змісту прочитаного з опорою на малюнки
	МОДУЛЬ ІV. ПИСЬМО (ПРОВІДНІ АНАЛІЗАТОРИ: РУКОМОТОРНИЙ, ЗОРОВИЙ, АРТИКУЛЯЦІЙНИЙ, СЛУХОВИЙ
101	Розвиток ручної і дрібної моторики, графомоторних навичок
102	Розвиток уміння користуватися письмовим приладдям, зошитом послуговуватись правилами сидіння за партою.
103	Користування графо моторними навичками
104	Користування навичками визначення сторін, напрямів простору на уроках корекційно-розвиткових заняттях і в позаурочний час.
105	Користування навичками упізнавання букв і вміннями підбирати потрібні букви на уроках, корекційно-розвиткових заняттях і в позаурочний час.
106	Користування елементарними уміннями правильного написання букв, складів, списування слів, вживання розділових знаків у кінці речення на уроках, корекційнорозвиткових заняттях і в позаурочний час.
107	Розвиток усвідомленого вживання розділових знаків у кінці речення.
108	Розвиток умінь обґрунтувати розділові знаки в кінці речення; знаходити і виправляти граматичні й пунктуаційні помилки.
109	Розвиток навичок письма під диктування.Засвоєння гігієнічних правил письма.
110	Розвиток каліграфічних навичок письма.
	МОДУЛЬ V. СПІЛКУВАННЯ
111	Простір спілкування. Спілкування у просторі соціуму. Культура ввічливого спілкування.
112	Спілкування як взаємодія (децентровані дії)
113	Спілкування як співпраця.
114	Спілкування у просторі культури. Парасоціальне спілкування з медіаперсонажем (з анімаційного серіалу чи мультфільму).
115	Спілкування у просторі природи.
116	Етичні бесіди, діалоги та полілоги про доброзичливе ставлення до тварин і рослин. Усвідомлене ставлення, ідентифікація та емпатія з тваринами, рослинами.
117	Спілкування у просторі персоналізованого «Я». Формування позитивного образу Я: «соціального Я», «внутрішнього Я» та «соціокультурного Я».
118	Час спілкування. Розуміння причин і прогноз учинків Іншого.
119	Соціально-комунікативні ситуації: ситуаціями-ілюстраціями, ситуаціями-вправами, ситуаціями-змаганнями, ситуаціями-оцінками, ситуаціями морального вибору
120	Цінності спілкування. Присвоєння соціокультурних та морально-етичних цінностей.
121	Присвоєння інструментальних цінностей (особистісних рис, що допомагають людині в житті): ввічливий, вдячний,відповідальний, веселий
122	Підсумок за рік

 

Викладання предмета Трудове навчання

 в    навчальному році у  1 «А» класі

Програму підготували:

Бугло І.О., спеціаліст вищої категорії, учитель початкової школи комунального закладу «Спеціальний навчально-виховний комплекс І-ІІ ступенів № 2» Харківської обласної ради.

Макаренко Л.О., спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, учитель початкової школи комунального закладу «Спеціальний навчально-виховний комплекс І-ІІ ступенів № 2»  Харківської обласної ради.

Мельнікова Л.О., спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, директор комунального закладу «Спеціальний навчально-виховний комплекс І-ІІ ступенів № 2» Харківської обласної ради.

Лапін А.В., кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії проблем інклюзивної освіти Інституту спеціальної педагогіки НАПН України.

Підручник: Трудове навчання

 

І семестр (3 01.09.17 по 22.12.17) 16 тижнів х 1 годин =16 год  -1=15год

ІІ семестр (з 10.01.18 по 25.05.18) 19 тижнів х 1 години = 19 год

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Праця як вид людської діяльності є дуже багатим і складним процесом, у якому так чи інакше беруть участь основні функціональні комплекси нашого організму: як сприймаючі (аналізатори, органи почуттів), перетворюючі (мозок), так і моторні (виконавчі функції).

Поряд з названими завданнями перед трудовим навчанням в школі інтенсивної педагогічної корекції постають специфічні завдання, що випливають із особливостей розвитку учнів і спрямовані на корекцію недоліків їх розумової і мовної діяльності. В процесі навчання праці повинні компенсуватися недорозвинення емоційно-вольової сфери дітей, формуватися такі якості особистості, як спостережливість, цілеспрямованість, самостійність. Спеціальними завданнями повинні стати розвиток моторики дрібних м'язів рук і удосконалення просторових уявлень. Велика увага повинна приділятися розвитку пізнавальних інтересів учнів, їх початковій професійній орієнтації.

Тому курс трудового навчання підготовчого–четвертого класів школи інтенсивної педагогічної корекції також виконує ряд важливих функцій:

1. корекційну

2. навчальну

3. пропедевтичну (початкову профорієнтаційну підготовку)

•  контролювати і оцінювати її);
• формування умінь орієнтуватися в завданні на відтворення зразка, роботі за інструкцією, формування уяви;
• формування початкових навичок культури праці, бережливого ставлення до матеріалів і устаткування, до навколишнього середовища;
• знайомство матеріалами та їх походженнямПрактична діяльність на уроці праці дозволяє вчителеві більш різнобічно вивчити індивідуальні особливості й особистісні якості кожної дитини, а самій дитині виявити ті особистісні властивості, які не виявляються на уроках з інших предметів.

Саме на уроках трудового навчання створюється унікальна можливість «перекладу» складних абстрактних дій з невидимого плану в зовнішній (видимий), тому що учень діє в рамках предметно-практичної діяльності. На базі зовні позначених вимог більш ефективно розвивається пізнавальна сфера дитини зі ЗПР.

Виходячи зі сказаного, курс передбачає рішення наступних задач:

оволодіння прийомами ручної роботи з різними матеріалами, через оволодіння різноманітними ручними операціями, що по-різному впливають на психофізіологічні функції дитини; оволодіння первинними загально трудовими уміннями (ставити й утримувати мету діяльності, організовувати роботу, пла­нувати предметно-практичну діяльність, професіями, які пов'язані з цими матеріалами (доступними для розуміння дітьми із ЗПР

Вступ

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати:

Виховання вміння спрямовувати увагу на вчителя, любові до праці, відповідальності, поваги до власної праці та праці інших.

Формування вміння орієнтуватися у приміщенні класу та на площині робочого столу.

Розвиток пізнавальної активності, стійкості уваги, посидючості, вміння говорити виразно, чітко, досить голосно у неквапливому темпі.

Робота з пластиліном та солоним тістом, глиною

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати:

Виховання вміння спрямовувати увагу на вчителя, любові до праці, відповідальності, поваги до власної праці та праці інших, акуратності, охайності, старанності, посидючості.

Формування елементів аналізу, порівняння, узагальнення, просторово-зорових уявлень, пізнавальної активності, вміння орієнтуватися на площині робочого столу та підкладної дошки, розуміння та виконання інструкцій, наслідувати дії вчителя, здатності до вольового зусилля.

Розвиток зорового сприймання, спостережливості, пізнавальної активності, стійкості уваги, мислення, слухової уваги, слухової пам'яті, моторики, тактильних відчуттів та та зусиль, сенсорного сприймання, уміння говорити виразно, чітко, досить голосно у неквапливому темпі.

Робота з природними матеріалами

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати:

Виховання вміння спрямовувати увагу на вчителя, точності під час роботи любові до природи, старанності, акуратності, бережливості.Формування уявлень про довкілля, організованості в трудовій діяльності, вміння здійснювати контроль за своєю діяльністю, орієнтуватися на площині робочої поверхні, стійкості уваги, розуміння та виконання інструкцій.

Розвиток зорового сприймання, спостережливості, зорово-моторної координації, дрібної моторики, тактильних відчуттів та зусиль.

 Папір

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати: Виховання вміння спрямовувати увагу на вчителя, терпіння, працелюбності, старанності. Формування цілеспрямованості, наполегливості, уважності, вміння класифікації фігур за вказаними ознаками, наслідувати дії вчителя, розуміння та виконання інструкцій

Розвиток психічних функцій: уваги, пам'яті, аналізу, мислення; навчальних навичок: планування виконання та контролю діяльності; просторової орієнтації на площині аркушу паперу (верхній лівий, нижній лівий, верхній правий, нижній правий кути та відповідні позначення сторін, активного словника.

Рвання паперу

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати:

Виховання вміння спрямовувати увагу на вчителя, старанно слухати його.

Формування елементів аналізу, порівняння, узагальнення, просторово-зорових уявлень, стійкості уваги, розуміння та виконання інструкцій.

Розвиток просторових уявлень і відносин, усвідомлення значеннєвої сторони мовлення, спостережливості.

Різання паперу

Спрямованість корекційно -розвивальної роботи та очікувані результати: Виховання вміння спрямовувати увагу на вчителя, поваги до власної праці та праці інших, посидючості, старанності, цілеспрямованості, відповідальності, працелюбності. Формування пізнавальної активності, сенсорного сприймання (дотик, оковимір), елементів аналізу, порівняння, узагальнення, вміння орієнтуватися на площині робочого столу та аркушу паперу, просторово-зорових уявлень, стійкості уваги, розуміння та виконання інструкцій. Розвиток зорового сприймання, спостережливості, пізнавальної активності, психічних функцій: уваги, пам'яті, мислення, слухової уваги, слухової пам'яті, моторики, розуміння та виконання інструкцій, вміння говорити виразно, чітко, досить голосно у неквапливому темпі

Симетричні форми

Спрямованість корекційно - розвивальної роботи та очікувані результати:

Виховання вміння спрямовувати увагу на вчителя, любові до праці.

Формування елементів порівняння, узагальнення, просторово-зорових уявлень, стійкості уваги, розуміння та виконання інструкцій

Розвиток зорового сприймання, спостережливості, посидючості, психічних функцій: уваги, пам'яті, мислення, слухової уваги, зорової пам'яті, моторики. Текстильні матеріали

Спрямованість корекційно -розвивальної роботи та очікувані результати:

Виховання працелюбності, терпіння, старанності, вміння спрямовувати увагу на вчителя та наслідувати його дії, поваги до власної праці та праці інших.

Формування елементів аналізу, порівняння, узагальнення, просторово-зорових уявлень, вміння розпізнавання та класифікації текстильних матеріалів за допомогою зору та дотику, стійкості уваги, розуміння та виконання інструкцій.

Розвиток зорового сприймання, спостережливості, пізнавальної активності, посидючості, психічних функцій: уваги, пам’яті, мислення, слухової уваги, слухової пам’яті, моторики, вміння говорити виразно, чітко, досить голосно у неквапливому темпі.

Виготовлення ляльки – мотанки

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати:

Виховання вміння спрямовувати увагу на вчителя, любові до праці, старанності, поваги до народних традицій та праці людей, акуратності.

Формування елементів аналізу, порівняння, узагальнення, просторово-зорових уявлень, стійкості уваги, розуміння та виконання інструкцій, естетичного смаку.

Розвиток зорового сприймання, спостережливості, слухової уваги, пізнавальної активності, посидючості, зорової пам'яті, моторики.

Виготовлення виробів з ниток

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати:

Виховання вміння спрямовувати увагу на вчителя та наслідувати його дії, любові до праці, поваги до власної праці та праці інших.

Формування елементів аналізу, порівняння, узагальнення, просторово-зорових уявлень (колір, довжина, товщина), стійкості уваги, розуміння та виконання інструкцій.

Розвиток зорового сприймання, спостережливості, пізнавальної активності, посидючості, психічних функцій: уваги, пам'яті, мислення, слухової уваги, слухової пам'яті, моторики, вміння говорити виразно, чітко, досить голосно у неквапливому темпі.

Робота з конструктором

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати:

Виховання вміння спрямовувати увагу на вчителя, поваги до власної праці та праці інших, відповідальності, взаємодопомоги, доброзичливості, працелюбності.

Формування елементів аналізу, порівняння, класифікації, просторово-зорових уявлень, орієнтування на площині робочого столу, стійкості уваги, розуміння та виконання інструкцій.

Розвиток сенсорного сприймання, спостережливості, переключення уваги, пізнавальної активності, посидючості, мислення, зорової та слухової уваги, зорової та слухової пам'яті, моторики, вміння говорити виразно, чітко, досить голосно у неквапливому темпі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТРУДОВЕ   НАВЧАННЯ

1 год. на тиждень

І семестр – 15 год.,      ІІ семестр -           год.

№	Тема уроку	Дата	Дата
Вступ – 1 год.
1	Інструктаж з безпеки життєдіяльності. Місце праці в житті людини. Правила організації робочого місця на уроці.	05.09
Робота з пластиліном та солоним тістом - 3год.
2	Робота з пластиліном. Його  властивості, кольори. Виготовлення посуду  з пластиліну.	12.09
3	Правила роботи з пластиліном та солоним тістом. Рельєфи ягід.	19.09
4	Робота з солоним тістом. Його виготовлення, властивості. Виготовлення стилізованої фігурки тварини  (ведмедик).	26.09
Робота з природними матеріалами – 3 год.
5	Природні матеріали: листя, квіти, плоди дерев – каштани, горіхи. Збирання природного матеріалу, класифікація.	03.10
6	Властивості природних матеріалів: форма, колір, крихкість засушеного листя. Викладання композицій з листя.	10.10
7	Підбір сухих квітів для аплікації. Викладання композиції «Ваза з квітами».	17.10
Робота з конструктором – 3 год.
8	Види конструкторів (набір будівельних кубиків, великий конструктор типу „Лєго”, мозаїки, великі пазли). Деталі конструктора. Складання пазлів.	31.10
9	Різні вироби з конструктора: машина, будинок і т. д. Правила безпеки та гігієни праці при роботі з конструктором. Виконання виробу за  власною уявою.	07.11
10	Різні види мозаїчних малюнків. Складання мозаїки за зразком.	14.11
Папір. Властивості паперу – 2 год.
11	Види та властивості паперу. Кольоровий папір, його застосування. Економне використання паперу.	21.11
12	Складання паперу. Розривання паперу. Виготовлення геометричних фігур із смужок кольорового паперу (квадрати, трикутники ).	28.11
Різання паперу. Рвання паперу – 2год.
13	Розривання паперу, розривання шматочків, з’єднання відірваних частин за допомогою склеювання. Складання аплікації «Чарівна квітка».	05.12
14	Аплікація, деталі аплікації. Використання шаблону,  мірки. Правила безпечної праці з ножицями. Аплікація пейзажу «Осінній ліс».	12.12
Симетричні форми – 2 год.
15	Симетрія у природі. Згинання паперу по прямих лініях, навпіл. Вирізання простих виробів симетричної форми (ялинка).	19.12
16	ІІ семестр Симетричне вирізування. Створення аплікації з деталей симетричних форм.
Об’ємні роботи з паперу та картону -  2 год.
17	Вироби та їх деталі. Шаблон. Контур деталей. Об’ємна робота «Ангел»
18	Способи з’єднання деталей виробу. Оздоблення деталей виробу. Об’ємна аплікація «Чашка»
Текстильні матеріали – 2 год
19	Нитки, властивості ниток. Правила безпечної праці з голкою. Шиття по проколах на тонкому картоні  «Рушник».
20	Вишивання по малюнку із самостійним проколюванням «Квітка». Оздоблення роботи аплікацією з тканини.
Виготовлення ляльки – мотанки – 2 год
21	Традиції пов’язані з виникненням ляльки-мотанки. Матеріали та техніка роботи з тканиною (без ножиць та голок).
22	Підбір тканини, символіка кольору, розміщення деталей ляльки. Зв’язування за зразком ляльки «Немовля».
Виготовлення виробів з ниток – 2 год
23	Нитки у побуті: для шиття, вишивання, плетіння гачком і спицями. Виготовлення оздоблень «Китиці».
24	Властивості ниток: товщина, колір. Виготовлення стилізованих фігурок (дівчинка, хлопчик).
Основи нитяної графіки – 3 год
25	Походження мистецтва нитяної графіки. Матеріали та інструменти. Технологія заповнення кута, кола. Техніка безпечної роботи з голкою, шилом.
26	Умовні позначення. Нанесення графічного малюнка на картон. Виготовлення  листівки «Сонечко».
27	Заповнення кута. Заповнення кола. Виготовлення  листівки «Сонечко».
Робота з бісером -  3 год
28	Бісер. Його походження та види. Матеріали і пристосування для роботи з бісером (дріт, бісер, пінцет, в’язальна спиця для придання форми виробу).
29	Прийоми виконання пласких фігур з бісеру. Закріплення дроту. Джгут із бісеру.
30	Плетіння фігурки квітки.
Комбіновані роботи – 3 год
31	Конструювання парної аплікації «Грибна галявина» за допомогою засвоєних раніше технологій.
32	Конструювання та виготовлення колективної тематичної аплікації «Акваріум».
33	Конструювання та виготовлення паперової іграшки «Ведмедик».

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів	Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати
Учень: розуміє важливість праці в житті людини; називає загальні правила організації робочого місця та безпеки життєдіяльності на уроці; володіє вмінням безпечної роботи з інструментами та пристосуваннями.	Виховання вміння спрямовувати увагу на вчителя, любові до праці, поваги до власної праці та праці інших. Формування елементів аналізу, порівняння, узагальнення, вміння орієнтуватися на площині робочого столу, просторово-зорових уявлень, стійкості уваги, розуміння та виконання інструкцій Розвиток зорового сприймання, спостережливості, психічних функцій: уваги, пам'яті, мислення, пізнавальної активності, посидючості, моторики, вміння говорити виразно, чітко, досить голосно у неквапливому темпі.
Учень: називає властивості матеріалу – твердий, м'який, крихкий, тримає форму та кольори пластиліну за допомогою вчителя; визначає правила роботи за запитаннями вчителя. знає про обмежені можливості виготовлення виробів із пластиліну та солоного тіста (глини); вміє виконувати трудові операції з використанням стеки, виготовляє стилізовані фігурки тварин за наслідуванням, за зразком.	Виховання вміння спрямовувати увагу на вчителя, охайності, акуратності, наполегливості, здатності до вольового зусилля. Формування організованості в трудовій діяльності, виконання вказівок учителя елементів аналізу, порівняння, узагальнення, основ навчально-практичної діяльності, уявлень про геометричні форми об'єктів що виготовляються, просторово-зорових уявлень, стійкості уваги, розуміння та виконання інструкцій Розвиток сприймання зверненого мовлення, пізнавальної активності, слухової уваги, моторики, вміння говорити виразно, чітко, досить голосно у неквапливому темпі.
Учень: називає природні матеріали за запитаннями вчителя: «Що це?», «Як називається?»; має уявлення про властивості природних матеріалів; характеризує матеріали за формою, розміром за допомогою та вказівкою вчителя; володіє вмінням викладати композиції з листя, квітів за наслідуванням дій учителя.	Виховання любові до природи. Формування уявлень про подібність геометричних форм до форм природних матеріалів, конкретизація уявлень про довкілля під час збирання природного матеріалу, елементів аналізу, порівняння, узагальнення. Розвиток мисленнєвих операцій на основі виконання послідовності трудових дій, дрібної моторики рук і тактильного сприймання на основі сортування, наклеювання.
Учень: називає матеріали, обладнання та інструменти, розміри та основні форми виробів, виріб, основні деталі різних конструкторів; має уявлення про види конструкторів, основні геометричні форми, що виготовляються, рухомі й нерухомі сполучення деталей; співвідносить деталі конструктора з основними геометричними формами,  за розміром та формою; - виконує вироби за власною уявою. володіє вмінням поетапно виконувати роботу за словесною інструкцією вчителя з показом прийомів виготовлення, співвідносити отвір у дошці для мозаїки із шипом деталі,  відбирати необхідні іграшки для гри та необхідні деталі для виконання роботи, звертатися до вчителя, товаришів;	Виховання вміння спрямовувати увагу на вчителя, працелюбності, поваги до власної праці та праці інших. Формування уявлень про геометричні форми об'єктів, що використовуються у роботі, деталі конструктора та можливість їх з’єднання, основ навчально-практичної діяльності, стійкості уваги Розвиток полісенсорного сприймання (жест, слово (графічне, усне), зір, тактильні відчуття), мисленнєвих операцій на основі виконання послідовності трудових дій, дрібної моторики рук і тактильного сприймання на основі складання деталей конструктору, вміння аналізувати предмети, порівнювати їх за формою, кольором, просторових уявлень, дрібної моторики рук (м’язового тонусу, сили утримання предмета, точності рухів).
Учень: називає властивості паперу, інструменти та матеріали для роботи з папером (ножиці, олівець, шаблон, пензлик, клей); має уявлення про безпечну працю з ножицями. виконує трудові операції за наслідуванням: розриває папір, відриває шматочки, згинає по прямих лініях. Розпізнає геометричні фігури – квадрат, трикутник. володіє навичками складання візерунків з геометричних фігур за наслідуванням учителя: з квадратів різних розмірів однакового кольору; з квадратів різного кольору одного розміру; з трикутників різного розміру; з трикутників різного кольору.	Виховання вміння спрямовувати увагу на вчителя, любові до праці, працелюбності, поваги до власної праці та праці інших. Формування елементів аналізу, порівняння, узагальнення, вміння орієнтуватися на площині робочого столу, аркуші паперу, просторово-зорових уявлень, стійкості уваги, розуміння та виконання інструкцій Розвиток зорового сприймання, спостережливості, пізнавальної активності, посидючості, психічних функцій: уваги, пам'яті, мислення, слухової уваги, зорової пам'яті, моторики, вміння говорити виразно, чітко, досить голосно у неквапливому темпі.
Учень: знає властивості та способи рвання; виконує трудові операції за наслідуванням: розриває папір, відриває шматочки; називає послідовність дій під час виготовлення аплікацій; володіє навичками складання аплікації із рваних частин паперу.	Виховання вміння спрямовувати увагу на вчителя, любові до праці. Формування вміння орієнтуватися на площині аркушу паперу, просторово-зорових уявлень, стійкості уваги, розуміння та виконання інструкцій Розвиток пізнавальної активності, спостережливості, психічних функцій: уваги, пам'яті, мислення.
Учень: називає інструменти та матеріали для роботи з папером (ножиці, олівець, шаблон, пензлик, клей); має уявлення про безпечну працю з ножицями; розмічає деталі за шаблоном, вирізує деталі ножицями по прямій лінії, наносить клей пензликом на папір, наклеює деталі на папір за зразком; володіє навичками вирізування геометричних фігур із паперу, виконує аплікації за зразком.	Виховання вміння спрямовувати увагу на вчителя, любові до праці, поваги до власної праці та праці інших, охайності, акуратності. Формування елементів аналізу, порівняння, узагальнення, вміння орієнтуватися на площині робочого столу та аркушу паперу, просторово-зорових уявлень та орієнтування, стійкості уваги, розуміння та виконання інструкцій Розвиток зорового сприймання, пізнавальної активності, посидючості, психічних функцій: пам'яті, мислення, спостережливості, слухової та зорової уваги, слухової та зорової пам'яті, моторики, здатності до вольового зусилля, вміння говорити виразно, чітко, досить голосно у неквапливому темпі.
Учень: має уявлення про симетричні форми виробів; наводить приклади симетрії у природі; володіє навичками вирізування простих симетричних форм та створення аплікації натюрморту.	Виховання вміння спрямовувати увагу на вчителя, любові до праці. Формування елементів аналізу, порівняння, узагальнення, просторово-зорових уявлень. Розвиток зорового сприймання, пізнавальної активності, посидючості, психічних функцій: уваги, пам'яті, мислення, спостережливості, слухової та зорової уваги, слухової та зорової пам'яті, моторики.
Учень: знає правила складання геометричного орнаменту, способи з’єднання деталей виробу; має уявлення про послідовність розташування деталей; вміє розташовувати елементи аплікації за зразком, виготовляти деталі за шаблоном, наклеювати окремі предмети.	Виховання вміння спрямовувати увагу на вчителя, любові до праці, відповідальності, поваги до власної праці та праці інших. Формування елементів аналізу, порівняння, узагальнення, просторово-зорових уявлень та орієнтування, вміння орієнтуватися на площині робочого столу та об’ємній фігурі, стійкості уваги, розуміння та виконання інструкцій Розвиток зорового сприймання, пізнавальної активності, посидючості, психічних функцій: уваги, пам'яті, мислення, спостережливості, слухової та зорової уваги, слухової та зорової пам'яті, моторики, вміння говорити виразно, чітко, досить голосно у неквапливому темпі.
Учень: має уявлення про професії, пов’язані з виробленням і обробкою тканини, інструменти, їх призначення та результати праці людей; тканини рослинного походження, їх використання; знає і виконує правила роботи ти особистої гігієни під час роботи з ножицями, клеєм; розрізняє, порівнює різні види тканин за структурою, кольором, малюнком; вміє розрізняти лицьову та виворітну сторони тканини, економно розмічати деталі на тканині за допомогою шаблонів, вирізувати й наклеювати деталі аплікації за зразком, виготовляти вироби; визначає властивості ниток, називає їх колір та призначення; знає засоби праці, називає їх; має уявлення про безпечну працю з голкою, ножицями, про шиття, вишивання. володіє вмінням шити по проколах, по наміченій лінії.	Виховання вміння спрямовувати увагу на вчителя, любові до праці, бережливості, поваги до власної праці та праці інших. Формування елементів аналізу, порівняння, узагальнення, вміння орієнтуватися на площині робочого столу та робочої поверхні, просторово-зорових уявлень, стійкості уваги, розуміння та виконання інструкцій. Розвиток зорового сприймання, пізнавальної активності, посидючості, психічних функцій: уваги, пам'яті, мислення, слухової та зорової уваги, слухової та зорової пам'яті, моторики, спостережливості, вміння говорити виразно, чітко, досить голосно у неквапливому темпі.

 

 

 Викладання предмета Музика

  в    навчальному році у  1 «А» класі

  Підручник: Музика

І семестр (3 01.09.17 по 22.12.17) 16 тижнів х 1 годин =16 год -1=15 год

ІІ семестр (з 10.01.18 по 25.05.18) 19 тижнів х 1 години = 19 год

МУЗИКА

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Значення освіти для молоді  і набуття нею соціального статусу вимагає впровадження в практику нових ефективних підходів для більш природних умов навчання, а межах спеціальної школи врахування ефекту задоволення і отримання позитивних емоцій від навчально–вихованого процесу. ”Навчати розважаючи” – саме цей принцип має бути впроваджений в навчальні заклади дітей, що мають певні утруднення навчання.

Педагогічна спрямованість пошуків сучасних технологій для інтентенсивної корекції дітей молодшого шкільного віку з затримкою психічного розвитку гуманістична за своїм змістом і формою, оскільки в основі  національної педагогіки споконвіку закладена любов до дитини, пестливе до неї ставлення.

В дитячому фольклорі закладений потужній пізнавально–виховний і корекційно–розливальний потенціал. Дана програма ґрунтується на національній дитячій музиці і сучасних вітчизняних і зарубіжних музичних творах, враховує різні вподобання дітей та популярність дитячих пісень з мультфільмів та телефільмів, а також специфіку опанування музичним видом мистецтва дану категорію дітей, насичену художньо–емоційну інформативність і корекційно–компенсаторні властивості.

В основу програми покладений Державний стандарт освітньої галузі “Музичне мистецтво” та концептуальні положення Державного стандарту початкової ланки спеціальної освіти дітей даної категорії.

Головною метою цієї програми є допомогти вчителям і учням з затримкою психічного розвитку використати багатофункціональний потенціал музичного мистецтва як основи естетичного виховання і гармонізації особистості так і корекційно–реабілітаційний, стимулюючий та оздоровчо–лікувальний.

Метою предмету музики є формування елементарної музичної освіченості і культури через доступні даній категорії дітей види музично–естетичної діяльності (слухання–сприймання, співи, гру на дитячих шумових інструментах, музично–ритмічну у образно–ігрову творчість), які допоможуть у спілкуванні з музикою різних жанрів і формуванні позитивного ставлення до оточуючого світу та мистецтва взагалі.

Загально розвивальні музичні завдання передбачають: виховання інтересу до музики, позитивного емоційного відгуку на неї, здатності до елементарного розуміння музичних творів різних композиторів і жанрів. бажання примати участь у різних видах музично–естетичної діяльності в межах школи і вдома, виховання загальної культури і гармонізації особистості мистецькими засобами.

Спеціальні корекційно–розвивальні завдання спрямовані на інтенсивну корекцію і компенсацію пошкоджених уявлень про довкілля та збіднені емоційні характеристики живих об’єктів, спричинені  затримкою розвитку психічних функцій дитячого організму, уточнення їх акустичних характеристик; стимуляцію сенсорної сфери; корекцію дрібної і загальної моторики, рухової сфери; корекцію, дорозвиток і нормалізацію артикуляційно–дикційного дихального апаратів.

Теоретичний матеріал висвітлений у таблиці за доступними видами музично–естетичної діяльності, які використовуються на уроці  в тому чи іншому варіанті і  тому не  подаються в таблиці. У підготовчому і першому класі години подаються в практичному музичному матеріалі і умовно розподіляються по певних темах, але учитель має право змінювати кількість годин і теми, в залежності від рівня розвитку музичних здібностей кожної дитини і ступеня розвитку її психічних функцій, оскільки контингент дітей щорічно ускладнюється і тільки учитель може безпосередньо знати об’єм і спрямованість завдань даного предмету.

Теоретичний музичний матеріал у першому класі майже не змінюється, а спрямований на закріплення основних музичних понять, правил і прийомів відтворення різних видів музично–естетичної діяльності, виховання культури взаємовідносин в процесі виконання  цих видів діяльностей, а розширюється тільки об’єм музично–практичного матеріалу по темах і видах діяльності.

Вперше в програмі з музики подається блок музикотерапевтичних і арт–терапевтичних впливів на стимуляцію розвитку різних сфер дитячого організму ( активізації мовлення, розвитку творчих здібностей, емоцій, художньо–образних уявлень та ін.). Інтеграційний підхід забезпечить всебічне розглядання певних тем програми і допоможе краще усвідомити певні поняття, образи явища, характеристики об’єктів довкілля.

З метою кращого засвоєння те і процесу сприймання доцільно на підсумкових заняття у кінці кожного семестру проводити узагальнюючі, комплексно–тематичні заняття, які побудовані за календарно–обрядовим і подійно–часовим принципами і включають фрагменти і включають фрагменти з різних предметів, об’єднаних однією темою.

 

 

 

 

Музичне мистецтво

                              1 год. на тиждень        І семестр - 15 год.         ІІ семестр –       год.

 

№	Зміст навчального матеріалу	Дата		Прим
Тема 1. Про що розповідає музика (15 год.)
1	Інструктаж з БЖ. Музика в житті людини. Основні джерела музики (музичні інструменти та технічні засоби). Сприймання музики: «Перший дзвоник», Н.Май.	06.09
2	Правила слухання музики. Сприймання: Ф.Шуберт «Вальс».	13.09
3	Правила співу. Правильна  співоча постава та дихання. Виконання: Укр. нар. пісня «Галя по садочку ходила».	20.09
4	Особливості музичних звуків (високі й низькі, довгі та короткі, гучні й тихі). Сприймання: «Узяла лисичка скрипку», А.Філіпенко. Виконання: «Дощик», О.Тилічеєва, Л.Глібова.	27.09
5	Музика вокальна та інструментальна. Слухання: В.Моцарт, Соната № 5, соль мажор (Allegro). Виконання: «Падає листя», М.Красєва, М.Івенсен.	04.11
6	Забарвлення звучання голосу людини та музичних інструментів. Сприймання: Й.Бах, Волинка; Л.Ревуцький, «Колискова».	11.11
7	Різновиди музичних інструментів (металофон, брязкальця, бубон, барабан, дзвіночки, фортепіано, баян, сопілка). Сприймання: «Калинова сопілочка», Л.Левітова. Виконання в русі: Укр. нар. пісня  «Іди, іди дощику».	18.11
8	Українські народні інструменти: бандура, сопілка, бубон, особливості їх звучання. Сприймання: укр.нар.пісня «Сопілка». Виконання: укр.нар.пісня «Сів шпак на шпаківню».	01.11
9	Українська народна пісня: колискові, колядки, щедрівки. Сприймання: Я.Степовий, «Колискова». Виконання: укр.нар.пісня  «Щедрик-ведрик».	08.11
10	Український народний танець: козачок. Сприймання: укр. нар.танці «Козачок» ,«Гопак». Виконання в русі: «Плескаємо-тупаємо», Я.Степовий.	15.11
11	Виконавська і творча діяльність. Сприймання: «Засмутилось кошеня», Г.Кириліна, П.Воронько. Виконання: «Осінь ходить по лісах», О.Тилічеєва.	22.11
12	Виконання пісень різного емоційного змісту і характеру. Сприймання: К.Дебюсі, «Музика янголів». Виконання: «Гарний танець гопачок», А.Філіпенко.	29.11
13	Створення простих ритмічних супроводів до пісень і танців. Виконання в русі: «Діти колом стоять», В.Верховинець.	06.12
14	Музикування на дитячих музичних інструментах. Виконання: укр.нар.пісня «Щедрик-ведрик».	13.12
15	Виконання пісень «у ролях» з елементами інсценування, прості елементи імпровізації: вокальної, ритмічної, пластичної. Сприймання: М.Леонтович, «Щедрик». Виконання: «Саночки-санчата», А.Кос-Анатольський, І.Кульська.	20.12
ІІ семестр
Тема 2.  Музика навколо нас (19 год.)
16	Життєвий зміст музики, розмаїття її характерів. Сприймання: «Новорічний хоровод», А. Філіпенко. Виконання: укр. нар. пісня «Ой, заграйте дударики».
17	Головні ознаки найпростіших типів музики – пісні, танцю, маршу. Сприймання: В.Моцарт, Турецький марш. Виконання в русі: «Кривий танець», В.Верховинець.
18	Зміна  настрою, характеру музичного твору. Сприймання: Ф.Шуберт, «Бджілка». Виконання: «Пісня Лисички», М.Лисенко.
19	Музика народна та композиторська.  Сприймання:  укр. нар. пісня «Комарик». Виконання: «Пісня Лисички», М.Лисенко.
20	Композитор, виконавець, слухач. Сприймання: П.Чайков-ський, Пори року, «Пролісок». Виконання: укр.нар.пісня «Два півники».
21	Народна музика: пісні й танці України. Сприймання: український народний танець  «Метелиця». Виконання в русі: укр. нар. танець  «Гопачок».
22	Втілення в музиці різних дитячих образів – іграшки та забави.  Сприймання:  А.Лядов, «Зайчик», «Баба-Яга». Виконання: укр. нар. пісня «Ходить квочка коло кілочка».
23	Втілення в музиці різних дитячих образів –музика  в мультиплікації. Сприймання:  «Капітошка я малий»   (мультфільм «Капітошка»).
24	Музичні інструменти у створенні різноманітних характерів музики (фортепіано, баян, сопілка, бандура, бубон тощо).
25	Музичні інструменти у створенні різноманітних характерів музики (фортепіано, баян, сопілка, бандура, бубон тощо).
26	Музичні картини природи (природа в музиці).
27	Виконавська і творча діяльність Виконання пісень різного емоційного змісту і характеру.
28	Виконавська і творча діяльність Виконання пісень різного емоційного змісту і характеру.
29	Створення темброво-ритмічних супроводів до пісень і танців.
30	Створення темброво-ритмічних супроводів до пісень і танців.
31	Пластичне інтонування і дитяча гра.
32	Музикування на дитячих музичних інструментах.
33	Виконання пісень «у ролях» з елементами інсценування.
34	Підсумковий урок за рік. Концерт улюблених творів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Втілення в музиці різних дитячих образів – іграшки та забави; музика в мультиплікації.	має уявлення про втілення в музиці дитячих образів в іграшках та забавах, в дитячих мультфільмах; називає знайомі музичні образи; наводить приклади музичних творів, що звучали у класі (за допомогою вчителя);	формування уваги, пам’яті, мислення на основі знайомства з різними дитячими образами в музиці; стимуляція позитивних емоцій в процесі сприймання дитячих образів у музичних творах;
Музичні інструменти у створенні різноманітних характерів музики (фортепіано, баян, сопілка, бандура, бубон тощо).	має уявлення про окремі музичні інструменти;    називає окремі музичні інструменти;    розрізняє на слух звучання музичні інструменти;    порівнює характер нескладних музичних творів (за допомогою вчителя);	формування: пізнавального інтересу до вивчення музичних інструментів; активного словника (назви інструментів, їх якості та властивості); музичного сприймання на основі слухання звучання інструментів;
Музичні картини природи (природа в музиці).	має уявлення про образи природи в музиці;    спостерігає за яскраво вираженими образами природи в музиці;    називає музичні твори, що звучали в класі;    розрізняє образи природи в музичних творах;	формування уміння уважно слухати музику; уміння розрізняти образи природи в музиці; емоційного відгуку на музичну картинку природи; активності під час виконання музичних завдань;
Виконавська і творча діяльність Виконання пісень різного емоційного змісту і характеру.	співає спокійним округлим та протяжним звуком; передає настрій і характер пісні; співає емоційно, виразно і злагоджено у дитячому колективі; дотримується правил поведінки в музичному класі;	формування: знань, умінь та навичок співу; дикційно-артикуляційних навичок; позитивної емоційної сфери у процесі музичної діяльності; корекція співочого дихання; стимуляція мовленнєвої активності на основі вивчення тексту пісень;
Створення темброво-ритмічних супроводів до пісень і танців.	відтворює простий ритмічний супровід плесканням, вистукуванням, тупотінням тощо; розрізняє тембр голосу жіночий/чоловічий; узгоджує ритмічний супровід із словами пісень; узгоджує власні ритмічні дії з колективом;	розвиток: уваги в процесі відтворення ритмічних малюнків; темпоритмічного відчуття; ритмічного слуху; дрібної моторики кисті рук та різних груп великих м’язів; загальної моторики і рухових недоліків;
Пластичне інтонування і дитяча гра.	передає пластичними рухами характер музичного твору; виконує свою роль у дитячих іграх; узгоджує власні дії з колективом;	формування зосередженості в процесі створення пластичного інтонування; корекція слухової уваги та зосередженості; розвиток пам’яті в процесі виконання завдань щодо дитячих ігор;
Музикування на дитячих музичних інструментах.	має уявлення про способи гри на окремих музичних інструментах; відтворює ритм найпростіших вправ і дитячих пісень; використовує найпростіші навички гри в ансамблі; дотримується правил елементарного музикування;	розвиток: навичок гри на окремих музичних інструментах; музичного сприймання у процесі гри на окремих музичних інструментах;
Виконання пісень «у ролях» з елементами інсценування.	відтворює пісню «у ролі»; передає настрій і характер пісні; на елементарному рівні імпровізує у пісні або рухах.	формування: образного мислення; творчої активності.
Орієнтовний матеріал для сприймання: Українські народні пісні, «Ой, ходить сон коло вікон»; «Комарик»; «Вийди, вийди, сонечко», Л.Ревуцький; «Подоляночка»; «Веснянка», Л.Ревуцький; «Щебетала пташечка», Я.Степовий; українські народні танці, «Метелиця»; «Новорічний хоровод», А. Філіпенко, Т.Волгіна; «Сумна пісня», О.Тилічеєва; «Дощик припусти», О.Тилічеєва; «Рахівничка», І.Арсеєва; «Весняні листя», І.Арсеєва; «Солдати марширують», І.Арсеєва; «Грім», О.Тілічеєва; «Капітошка я малий», «Повертайся, Капітошко! (мультфільм «Капітошка»); «Ой, мамо люблю Гриця» (мультфільм «Жив-був пес»); «Пісня Лисички», М.Лисенко; В.Моцарт, Турецкий марш; Соната № 16, до мажор (Allegro); Й.Бах, Менует; Д.Бортнянський, «Марш»»; В.Сильвестров, «Марш»; С.Людкевич, «Гагілка»; П.Чайковський, Пори року, «Пролісок»; К.Дебюсі, «Золоті рибки»; Ф.Шуберт, «Бджілка»; Ф.Шопен, «Крапля дощу»; Е.Гріг, Сюїта «Пер Гюнт», «Ранок»; Ж.Рамо, «Перегомін птахів»; Л.ДАКЕН, «Зозуля»; Ш.Сен-Санс, Зоологічна фантазія «Карнавал тварин», «Лебідь»; А.Лядов, «Зайчик», «Баба-Яга»; М.Глінка, «Дитяча полька»; Е.Гріг, «Пташка»; В.Сокальський, «Пташка»; В.Косенко, «Дощик»; М.Скорик, «Народний танець»; К.Стеценко, «Вечірня пісня». Орієнтовний матеріал для виконання: Українські народні пісні, «Ходить квочка коло кілочка»; «Два півники»; «Ой минула вже зима»; «Веснянка»; «Вийди, вийди, сонечко», Л.Ревуцький, «Ой, єсть в лісі калина», «Пісня Лисички», М.Лисенко; «Сьогодні в мами свято», А.Філіпенко, Т.Волгіна; «Вічний вогонь», А.Філіпенко; «Найкраща», В.Іванникова, О.Фадеєва; «Сонечко», М.Підгірянка, К.Котко; «Зацвіла в долині», А.Філіпенко, Т.Шевченко; «Ой, заграйте дударики», А.Філіпенко. Матеріал для музикування та виконання в русі: Українські народні пісні, «Вийди, вийди, сонечко», Л.Ревуцький; «Подоляночка»; «Жайвір прилетів»; «Плету, плету, плетіночку»; «Іде, іде дід,дід»; «Веселі долоні», «Шум», В.Верховинець; «Кривий танець», В.Верховинець; «Гей, Сірко!», В.Верховинець; «Пізнай по голосу»; «Гроза», С.Бублей. Вчитель може додавати або самостійно добирати інші музичні твори для сприймання, виконання та музикування з урахуванням сучасних напрацювань тощо.