Рівень

навчальних досягнень

Бал

Критерії оцінювання

I. Початковий

1

Учень розрізняє окремі географічні явища чи об’єкти (гори і рівнини, суходіл і океани, села і міста, галузі і т. д.) та з допомогою вчителя знаходить їх на карті

2

Учень за допомогою вчителя відтворює окремі факти на елементарному рівні, розрізняє один або кілька запропонованих географічних об’єктів та з допомогою вчителя намагається знайти їх на карті.

3

Учень у деяких випадках дає нечіткі характеристики географічних об’єктів; за допомогою вчителя знаходить їх на карті, може самостійно розрізнити окремі географічні поняття

II. Середній

4

Учень частково відтворює текст підручника, дає нечітке визначення основних понять і термінів за допомогою вчителя. Називає, відповідно до теми конкретного уроку, компоненти географічної оболонки та складові господарства; повторює за зразком практичну роботу; під час відповіді намагається користуватися географічною картою.

5

Учень відтворює частину навчального матеріалу без розкриття причинно-наслідкових зв’язків, описує географічні об’єкти чи явища за типовим планом. Намагається робити висновки без підтвердження їх прикладами; частково володіє обов’язковою географічною номенклатурою

6

Учень самостійно дає більшість визначень, передбачених темою уроку, відтворює значну частину вивченого матеріалу відповідно до його викладу в підручнику. З допомогою вчителя виявляє причинно-наслідкові зв’язки, ілюструє їх власними прикладами. На середньому рівні володіє географічною номенклатурою та картою

ІІІ. Достатній

7

Учень має достатні географічні знання і застосовує їх у стандартних ситуаціях. Має цілісне уявлення про природні та суспільні явища, вміє вести спостереження за навколишнім середовищем; володіє картографічним матеріалом

8

Учень засвоїв основні географічні уявлення, поняття і категорії про Землю та господарську діяльність людини. Застосовує здобуті знання на практиці, використовуючи прийоми аналізу статистичних даних про господарство і населення, показує їх зміну у часі. Вміє наводити приклади взаємодії людини і природи; знає обов’язкову географічну номенклатуру

9

Учень на достатньому рівні володіє навчальним матеріалом, може застосовувати його для виконання практичних робіт; має чіткі уявлення про компоненти природи і просторову організацію господарства; пояснює причинно-наслідкові зв’язки в природі і господарстві; майже безпомилково працює з картографічним матеріалом

ІV. Високий

10

Учень усвідомлює сучасну географічну картину світу, здійснює оцінку певних процесів та явищ, передбачених навчальною програмою; пояснює прикладне значення географічних знань, дає розгорнуту відповідь, відбирає необхідні знання; вільно застосовує більшість географічних понять та може їх класифікувати; добре володіє картографічним матеріалом.

11

Учень має глибокі знання про об’єкт вивчення, застосовує наукову термінологію, аргументує свої твердження і висновки, вміє працювати з джерелами географічної інформації; на високому рівні аналізує та використовує картографічну інформацію

12

Учень володіє ґрунтовними географічними знаннями у межах вимог навчальної програми, висловлює та аргументує власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення; самостійно аналізує природні та суспільні явища, робить відповідні висновки й узагальнення; здатний розв’язувати проблемні завдання; вільно володіє картографічною інформацією та творчо її використовує

№

з/п

Дата

ТЕМА, ЗМІСТ

Домашнє

завдання

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

ВСТУП (1)

Знаннєвий компонент:

називає об’єкт дослідження та структурні компоненти географії;

пояснює значення  поняття  «геосистема».

Діяльнісний компонент:

розрізняє рівні геосистем;

визначає причини та наслідки природних і суспільних процесів.

Оцінно-ціннісний компонент:

висловлює судження щодо пізнавальної  та конструктивної ролі географії 

1

Головні завдання географії в сучасному світі.

Географія як система наук. Об’єкт дослідження географії. Поняття «геосистема». Рівні геосистем.   Пізнавальна та конструктивна роль географії.

Розділ І. Топографія та картографія (5+6 год.)

Тема 1. Топографія  (3+3 год.)

2

Топографічна карта: проекція, розграфлення.

Знаннєвий компонент:

називає елементи топографічної карти;

знає основні умовні позначення топографічних карт.

Діяльнісний компонент:

розрізняє географічні та прямокутні координати точок, види масштабу, азимута;

визначає за топографічною картою географічний і магнітний азимути,  географічні та прямокутні координати точок, абсолютну і відносну висоту місцевості, падіння річки, масштаб плану і карти за прямокутною сіткою;  

читає топографічні карти, плани міст, схеми руху транспорту;

розпізнає на місцевості об’єкти, зображені на топографічній карті;

описує за топографічною картою рельєф ділянки місцевості;

уміє орієнтуватися на місцевості  за допомогою  топографічної карти, плану;

розв’язує задачі за топографічною картою.

Ціннісний компонент:

оцінює значення топографічних карт  у побуті та господарській діяльності;

робить висновки щодо актуальності знань і навичок роботи з топографічною картою

3

Топографічна карта: географічні і прямокутні координати. Прямокутна (кілометрова) сітка.

4

Читання топографічних карт і вимірювання на них: основні умовні позначення топографічних карт для зображення об’єктів місцевості та рельєфу.

5

Читання топографічних карт і вимірювання на них: вимірювання на топографічній карті за  масштабом і кілометровою сіткою. Використання азимутів.

6

Практична робота №1. Визначення  на топографічній карті географічних (з точністю до секунд) та прямокутних координат окремих точок, географічних та магнітних азимутів,   абсолютних та відносних висот точок, падіння річки.    

7

Мета картографування міст. Плани населених пунктів. Практичне використання топографічних карт, планів.

Практична робота №2. Читання схем руху транспорту свого міста (обласного центру)

Тема 2. Картографія (2+3 год.)

8

Карта та її елементи. Сучасні картографічні твори. Математична основа карт. 

Знаннєвий компонент:

називає елементи карти; 

пояснює основні картографічні поняття і терміни, відмінності різних видів масштабу,  картографічних  проекцій;

знає, де розміщені на електронному глобусі  Україна, своя область і свій населений пункт;

наводить приклади  використання ГІС. 

Діяльнісний компонент:

розпізнає види карт за просторовим охопленням, масштабом, змістом;

порівнює форми й площі материків на картах світу, побудованих у різних проекціях;

визначає за картами об’єкти, напрямки, відстані, географічні координати;

застосовує сучасні навігаційні системи на практиці;

уміє користуватися навчальними картами й атласами, картографічними інтернет-джерелами.

Ціннісний компонент:

оцінює практичне значення географічних карт, географічних інформаційних  систем

9

Карта та її елементи. Способи картографічного зображення об’єктів і явищ на загальногеографічних та тематичних картах. Сутність генералізації.

Практична робота № 3. Визначення за градусною сіткою  географічних координат точок, азимутів, відстаней у градусах і кілометрах між точками на різних за просторовим охопленням картах.

10

Сучасні картографічні джерела та технології створення геозображень.

Наукове і практичне застосування карт. Електронні карти та глобуси. Картографічні  інтернет-джерела. Навігаційні карти. Географічні інформаційні  системи (ГІС), дистанційне зондування Землі, сфери їх практичного застосування.

11

Урок узагальнення "Топографія", "Картографія".

Тематична

Дослідження: орієнтовні теми (на вибір учня/учениці): 1. Прокладення оптимального маршруту руху між визначними об’єктами свого району за допомогою навігаційної карти своєї області. 2. Сфери використання даних ДЗЗ.

Розділ ІІ. Загальні закономірності географічної оболонки Землі (12+6 год.)

Тема 1. Географічні наслідки параметрів і рухів Землі як планети (1+1 год)

12

Які рухи здійснює планета Земля. Геоїд. Показники руху Землі навколо своєї осі. Добова ритміка в географічній оболонці. Основні види часу. Визначення місцевого та поясного часу,  перехід від місцевого часу до поясного. 

Знаннєвий компонент:

називає види рухів Землі, 

параметри та наслідки осьового й орбітального рухів планети;

розпізнає на схемах руху Землі точки сонцестоянь і рівнодення;

знає межі поясів освітленості,  види часу.

Діяльнісний компонент:

установлює послідовність зміни пір року у Північній та Південній півкулі, причини зміни пір року;

використовує знання про силу Коріоліса для пояснення причин формування пасатів, циклонів та антициклонів, течій;

розв’язує задачі на визначення місцевого і поясного часу, перехід від місцевого часу до поясного.

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює пізнавальну та конструктивну роль знань про рухи Землі

13

Пояси освітленості на Землі. Сила Коріоліса. Змінюваність  висоти  Сонця над горизонтом та тривалості світлового дня. Орбітальний рух Землі: основні характеристики, географічні наслідки. Причини зміни пір року.  Зміна пір року у Північній та Південній півкулях.

Дослідження: 1. Моделювання природних явищ на Землі у дні рівнодень та сонцестоянь. 2. Прояви сили Коріоліса на річках своєї місцевості.

Тема 2. Географічна оболонка Землі (1 год.)

14

Закономірності географічної оболонки. Склад, межі та будова географічної оболонки. Закономірності географічної оболонки. 

Сучасний етап розвитку географічної оболонки. Антропосфера.  

Знаннєвий компонент:

пояснює зміст поняття «антропосфера»;

наводить приклади прояву основних закономірностей географічної оболонки.

Діяльнісний компонент:

розрізняє складові географічної оболонки;

характеризує сучасний етап розвитку географічної оболонки.

Оцінно-ціннісний компонент:

розуміє значення географічних знань для збереження навколишнього середовища 

Тема 3. Геологічне середовище людства (3+2 год.)

15

Геологічне середовище та екологічні властивості Літосфери. Властивості літосфери. Поняття «геологічне середовище  людства». Тектоніка літосферних плит.

Знаннєвий компонент:

називає складові літосфери,  структурні елементи літосферних плит;

пояснює поняття «геологічне середовище  людства», механізми руху літосферних плит, виникнення землетрусів, вулканів, зсувів, формування рельєфу;

формулює закономірності поширення форм рельєфу, мінеральних ресурсів.

Діяльнісний компонент:

визначає  тектонічні структури за формами рельєфу і основними видами корисних копалин (на основі тематичних і комплексних карт);

обґрунтовує розташування основних форм рельєфу на материках, в океанах, на території України;

порівнює тектонічну будову, рельєф, корисні копалини материків, їх частин;

характеризує процеси в надрах і на поверхні Землі, їхні наслідки;

використовує тектонічну карту для визначення ступеня загрози сейсмічних явищ на материках і території України;

моделює комплекс заходів для протидії появі й розвитку зсуву, осипища;

встановлює за тематичними картами зв'язок між тектонічними структурами, рельєфом, корисними копалинами  і густотою населення, розташуванням видобувних і матеріало-, паливомістких виробництв;

розв’язує задачі на визначення показника забезпеченості країни окремими видами мінеральних ресурсів.

Оцінно-ціннісний компонент:

визначає рівень безпеки проживання в районах з різною інтенсивністю вулканічних, сейсмічних, гравітаційних явищ;

робить висновки про вплив геологічних процесів і рельєфу на розміщення населення, господарську діяльність;

оцінює наслідки загострення ресурсної проблеми на планеті

16

Геологічне середовище та екологічні властивості Літосфери. Процеси в надрах і на поверхні Землі, їхні наслідки. Небезпека вулканічних, сейсмічних, гравітаційних (зсувних) процесів.

17

Зв’язок між рельєфом і тектонічними структурами. Рельєф. Тектонічні структури та пов’язані з ними форми рельєфу. Вплив рельєфу на розселення населення, розвиток і розташування окремих виробництв. 

18

Ресурсні властивості літосфери. Гірські породи та закономірності їх поширення.   Мінеральні ресурси як чинник розташування видобувних і матеріало-, паливомістких виробництв. Забезпеченість мінеральними ресурсами. Вплив людини на літосферу. Глобальна ресурсна проблема  людства.

19

Практична робота  № 4. Встановлення за тематичними картами материків та України зв'язку між тектонічними структурами, рельєфом, мінеральними ресурсами і густотою населення, розташуванням видобувних, матеріало-, паливомістких виробництв.

Тематична

Дослідження: 1. Причини заселення схилів вулканів. 2. Сучасні вимоги до будівництва у районах з високою сейсмічністю

20

Контрольна робота. (резерв – 1 год.)

Тема 4. Атмосфера та системи Землі (3+1 год.)

21

Сонячно-Земні взаємодії. Сонячне випромінювання, відмінності випромінювання і поглинання тепла повітрям, поверхнею гірських порід і води.

Знаннєвий компонент:

називає складники атмосфери,

кліматотвірні чинники й типи клімату; 

наводить приклади взаємодії атмосфери з літосферою, гідросферою, біосферою.

Діяльнісний компонент:

читає синоптичні та кліматичні карти,

 графіки зміни (добової, місячної, річної) температури повітря, діаграми хмарності та розподілу опадів, рози вітрів;

розрізняє погоду під час проходження циклону, антициклону, холодного і теплого атмосферних фронтів;

пояснює механізм утворення глобальних і місцевих систем потоків у тропосфері;

визначає типи клімату за кліматограмами;

встановлює сукупність чинників, що формують клімат певної місцевості;

характеризує типи клімату;

порівнює клімат окремих регіонів на материках і території України;  

обґрунтовує  вплив агрокліматичних ресурсів на спеціалізацію рослинництва.

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює ресурсні властивості атмосфери,

рівень безпеки проживання в районах поширення атмосферних стихійних явищ;

усвідомлює загрози кліматичних змін і забруднення атмосфери;

пропонує способи розв’язування проблеми глобального потепління

22

Процеси, що відбуваються у тропосфері. Тропосфера: температурний режим, зміна атмосферного тиску, вітри, вологість, опади. Погода. Синоптичні карти.

Практична робота № 5.  Визначення середніх температур та амплітуди їх коливань за добу, місяць, рік. Аналіз рози вітрів.

23

Процеси, що відбуваються у тропосфері. Клімат. Кліматотвірні чинники. Кліматична карта. Карта кліматичних поясів. Характеристика типів клімату за кліматограмами. Вплив атмосфери на літосферу: вивітрювання, рельєфоутворення. Кліматичні умови як чинник розселення і розташування виробництва та  інфраструктурних об’єктів.

24

Ресурсна роль (потенціал) атмосфери. Енергетичні кліматичні ресурси як чинник розвитку відновлюваної енергетики. Агрокліматичні ресурси та їх вплив на спеціалізацію сільського господарства. Стихійні атмосферні явища, їх прогнозування та засоби протидії. Кліматичні зміни на планеті

Тематична

Дослідження: 1. Ресурсний потенціал атмосфери своєї місцевості та приклади його використання. 2. Система протидії засухам у своїй місцевості  

Тема 5. Гідросфера та системи Землі (2+1 год.)

25

Вода та її роль на Землі. Запаси води на Землі. Світовий океан та його складові. Вплив процесів у літосфері на природу океанів. Роль океанів у формуванні гірських порід і рельєфу узбережжя.

Знаннєвий компонент:

називає складові Світового океану, найбільші гідрографічні об’єкти материків, України;

формулює залежність між тектонічною, геологічною будовою, рельєфом, кліматом  і водами суходолу;

знає формулу обрахунку показника забезпеченості  водними ресурсами.

Діяльнісний компонент:

розпізнає на контурних  картах різного масштабу частини Світового океану, найбільші річки, озера;

класифікує річки, озера, болота, льодовики за різними критеріями;

складає характеристику вод певного регіону (країни) та України;

порівнює водозабезпеченість окремих регіонів світу, України;

аналізує систему течій у Світовому океані, густоту і конфігурацію річкової мережі території, режим річок;

установлює взаємозв’язок між літосферою, атмосферою, гідросферою на прикладі окремих ландшафтів своєї місцевості;

використовує фізичні й топографічні карти для характеристики гідрографічних об’єктів;

застосовує гідрографічні поняття для опису (характеристики) водних об’єктів;

розв’язує задачі на визначення показника водозабезпеченості території.

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює ресурси Світового океану та прісних вод на суходолі, вплив запасів водних ресурсів на розташування водомістких виробництв;

визначає рівень безпеки проживання на узбережжях океанів, в районах поширення катастрофічних паводків, повеней, карсту;

усвідомлює загрози забруднення вод  Світового океану і суходолу, вплив якості води на здоров’я людей;

пропонує способи розв’язання проблеми забруднення річок і водойм своєї місцевості

26

Вода та її роль на Землі. Вплив атмосферних процесів (явищ) на Світовий океан. Роль Світового океану у  формуванні глобальних і місцевих систем повітряних потоків у нижніх шарах тропосфери. Ресурсний потенціал Світового океану та вплив людства на стан океанічних вод, запаси мінеральних, біологічних ресурсів.

Практична робота № 6. Складання та аналіз схеми системи течій у Світовому океані; порівняння впливу холодної та теплої океанічних течії на клімат одного з материків. 

27

Значення вод суходолу для життя та діяльності людини.

Води суходолу, чинники їх нерівномірного розподілу на материках та по території України.  Взаємозв’язок геологічної будови, рельєфу і річкової мережі території. Вплив геологічних процесів на формування озер, пластів підземних вод. Взаємозв’язок клімату і вод суходолу. Прісна вода як ресурс і чинник розміщення населення та виробництва. Мінеральні й термальні води: поширення, використання. Водозабезпеченість регіонів і країн світу. Чинники дефіциту води. Сучасні системи очищення води. Опріснення морської води

Дослідження: 1. Система протидії паводкам, повеням, селям і лавинам в окремих районах України. 2. Карстовий рельєф як приклад взаємодії геосфер.

3. Прозорість води у річці (озері, ставку): від чого залежить і чому змінюється?

Тема 6. Біосфера та системи Землі (2+1 год.)

28

Поширення живих організмів у біосфері. Біосфера та її складові. Закономірності  поширення живих організмів на суходолі і в океанах. Природні чинники формування ареалів поширення рослин і тварин. Біологічні ресурси. Роль живих організмів у формуванні ґрунтів.

Знаннєвий компонент:

називає складові біосфери, типи ґрунтів, ґрунтотвірні чинники;

наводить приклади взаємодії біосфери з літосферою, атмосферою, гідросферою.

Діяльнісний компонент:

читає карти природних зон, ґрунтів;

розрізняє типи ґрунтів за основними характеристиками; 

визначає природні зони за основними типами ґрунтів,  типовими рослинами і тваринами; 

встановлює сукупність чинників, що формують ґрунти, рослинність і тваринний світ певної місцевості;

характеризує типи ґрунтів, природні зони;

обґрунтовує вплив ґрунтів на  спеціалізацію рослинництва;

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює ресурсні властивості біосфери;

визначає рівень безпеки проживання в районах поширення отруйних рослин, окремих видів хижих та отруйних тварин;

усвідомлює загрози зменшення біорізно-маніття,  виснаження, забруднення ґрунтів.

пропонує способи збереження родючості ґрунтів, видового складу рослинності і тваринного світу

29

Ґрунт. Ґрунт – «дзеркало» ландшафту. Типи ґрунтів. Вплив ґрунтів на спеціалізацію господарства регіону, країни.

30

Природні зони. Порівняння карт ґрунтів і природних зон світу та України.

Дослідження: 1.  Деградовані ґрунти: причини і перспективи використання. 2. Чинники порушення широтної зональності на материках та території України.

Розділ ІІІ. Загальні суспільно-географічні закономірності світу (8 год.)

Тема 1. Географічний простір (1 год.)

31

Світосистема «суспільство — природа». Функціонально-компонентний склад світосистеми: демографо-екологічна, економічна, інформаційно-технологічна, соціально-культурна, політична підсистеми. Географічний простір, його системоутворювальна роль  та характеристики

Знаннєвий компонент:

формулює визначення понять «географічний простір», «світосистема»;

називає підсистеми світосистеми; 

Діяльнісний компонент:

складає схему світосистеми;

 характеризує географічний простір;

обґрунтовує роль географічного простору у світосистемі;

Оцінно-ціннісний компонент:

усвідомлює  глобальну єдність у системі «суспільство – природа»   

Тема 2. Демографічні процеси у світо системі (2 год.)

32

Населення світу. Динаміка чисельності населення світу. Природні, соціальні, економічні й екологічні чинники та просторові особливості природного руху населення у світі.  Демографічний перехід, його фази. Статево-вікова, шлюбно-сімейна структура населення.  Демографічне старіння населення. Характеристика демографічної ситуації в країнах за статево-віковими пірамідами.

Практична робота № 7. Обчислення показників народжуваності, смертності, природного та механічного приросту населення країни за статистичними даними.

Знаннєвий компонент:

формулює поняття «демографічний перехід», «демографічне старіння»; 

знає  фази демографічного переходу;

пояснює причини демографічних явищ, просторові відмінності показників природного й механічного руху, вплив конфесійної, етнічної, соціальної структури населення на процеси відтворення і міграції; 

наводить приклади країн з різними типами відтворення населення.

Діяльнісний компонент:

розпізнає за статево-віковими пірамідами країни різних типів відтворення населення;

характеризує фази демографічного переходу; 

читає карти населення;

обчислює демографічні показники;

аналізує текстові, картографічні і статистичні матеріали з метою порівняння  процесів відтворення населення;

установлює просторові відмінності демографічних процесів за картами;   

обґрунтовує особливості перебігу демографічних процесів у країнах з різним рівнем економічного розвитку;

прогнозує зміни чисельності населення, статевої та вікової структури на основі аналізу статево-вікових пірамід.

Оцінно-ціннісний компонент:

усвідомлює взаємозв’язок демографічних процесів та рівня соціально-економічного розвитку країни;

висловлює судження щодо ефективності  економічних, адміністративно-правових та виховних заходів демографічної політики;

робить висновки про важливість демографічних прогнозів  

33

Міграційна політика країн світу як складова демографічної політики. Особливості демографічної політики у країнах з різним типом відтворення. Міграції, їх показники, чинники та вплив  на відтворення населення і його перерозподіл у світі. Просторові тенденції міграційних процесів. Якість життя  як чинник природного і механічного руху населення. Демографічні чинники розвитку економіки та спеціалізації країн. Демографічні прогнози.

Дослідження: 1.  Уплив старіння населення на місце країни в міжнародному поділі праці. 2.  Працемісткі виробництва густозаселених регіонів світу. 3. Екологічні та соціальні проблеми густозаселених регіонів світу

Тема 3.  Глобальна економіка (4 год.)

34

Світові економічні зв’язки. Поняття «глобальна економіка». Світовий ринок технологій, патентів і ліцензій, інформаційно-технологічних послуг. Система виробництва. Географічність міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва. Роль транснаціональних корпорацій та вільних економічних зон у функціонуванні глобальної економіки.  Глобальні ланцюги доданої вартості. 

Знаннєвий компонент:

формулює поняття «глобальна економіка»,   «глобальні ланцюги доданої вартості»;

називає складові міжнародної науково-технологічної сфери,  системи виробництва, міжнародної валютно-фінансова системи, сучасних транспортно-логістичних систем, форми світового ринку;

наводить приклади міжнародної спеціалі-зації та кооперування виробництва;

Діяльнісний компонент:

розрізняє національні та інтернаціональні форми виробництва;

характеризує особливості глобальних ланцюгів доданої вартості в металургії, автомобілебудуванні, електронних виробництвах, фармацевтиці, легкій промисловості;

порівнює економічні вигоди форм участі крани у міжнародній кооперації, ланцюгах

доданої вартості;

установлює домінуючі чинники розвитку і розміщення виробництв у країнах і регіонах;

визначає роль транснаціональних корпорацій та вільних економічних зон у функціонуванні глобальної економіки;

уміє знаходити інформацію про сучасний стан окремих виробництв і ринків;

аналізує текстові, картографічні й статистичні матеріали з метою визначення особливостей і закономірностей просторової організації складників світової економіки та місця в ній національних економік і транснаціональних компаній;

розробляє просторові моделі  світового господарства.

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює перспективи включення   національних виробників у глобальні ланцюги доданої вартості;

висловлює судження щодо процесу формування інформаційного суспільства;

робить висновки щодо змін світових ринків у період глобалізації

35

Міжнародний ринок товарів: сутність, інфраструктура, ціноутворення. Виробництво сільськогосподарської продукції у світі: природні, соціальні, економічні чинники,  особливості просторової організації. Видобування й споживання паливних мінеральних ресурсів, глобальні ринки вугілля, нафти й природного газу.

36

Сучасні глобальні ланцюги доданої вартості. Глобальні ланцюги доданої вартості у виробництві чорних металів, алюмінію, міді; чинники та форми спеціалізації країн. Сучасна географія виробництва транспортних засобів, електроніки, фармацевтичної продукції,  чинники участі національних економік у глобальних ланцюгах доданої вартості. Виробництво текстилю, одягу, взуття: сучасна просторова організація, чинники міжнародної спеціалізації.

Практична робота № 8. Позначення на контурній карті (знаками руху)  глобальних ланцюгів доданої вартості «видобування алюмінієвої сировини – виробництво глинозему – виробництво первинного алюмінію – споживання алюмінію».

37

Інфраструктурний каркас глобальної економіки. Сучасні транспортно-логістичні системи та інформаційно-комунікаційні мережі як інфра-структурний каркас глобальної економіки. Світовий ринок інвестицій і фінансів. Туризм. Формування  «інформаційного суспільства».

Дослідження: 1. Світовий ринок патентів: лідери й аутсайдери. 2.  Роль транснаціональних компаній у розвитку машинобудівних та хімічних виробництв в Україні 

Тема 4. Політична географія та геополітика (1 год.)

38

Основні поняття політичної географії. Географічні складники політичної географії: географічний простір, території, географічні місця. Політичні складники: політичні інституції, політичні відносини, «сила». Територіально-політичні системи національного і наддержавного рівнів. Геополітика, її складові  Зовнішня та внутрішня геополітика. Геополітика «сили».  Різновиди «сили». Взаємозв’язок між національними та геополітичними інтересами держави

Знаннєвий компонент:

формулює поняття «територіально-політична система»;

наводить приклади застосування різновидів «сили» (економічної, мілітарної, «м’якої» або «смарт-сили») в геополітичних протистояннях.

Діяльнісний компонент:

розрізняє зовнішню і внутрішню політику, різновиди «сили», територіально-політичні системи національного і наддержавного рівнів.  

Оцінно-ціннісний компонент:

усвідомлює взаємозв’язок і політичні взаємодії територій і географічних місць в геопросторі

Тематична

Розділ ІV. Суспільна географія України (8+3 год.)

Тема 1. Українська держава (1 год.)

39

Україна: територія, політико-географічне положення, устрій. Українська держава і територія держави України. Політико-географічне положення України: глобальне, регіональне, сусідське. Політико-економічна оцінка державного кордону України. Реформування адміністративно-територіального устрою України.

Знаннєвий компонент:

називає і показує на карті країни-сусіди України. 

Діяльнісний компонент:

характеризує політико-географічне положення України на глобальному, регіональному, локальному рівнях;

вирізняє спільні кордони України з політичними та економічними партнерами, з країнами інших політичних та економічних блоків;

визначає проблеми адміністративно-територіального устрою України.

Оцінно-ціннісний компонент:

висловлює судження щодо впливу політико-географічного положення на економічний розвиток України, її місце в Європі та світі

Дослідження: 1.  Гельсінські угоди (Заключний акт наради з безпеки і співробітництва в Європі) – програма дій для будівництва єдиної, мирної, демократичної Європи

Тема 2.  Населення України (1+2 год.)

40

Особливості населення України. Кількість населення України. Відтворення населення: показники та природні, соціальні, економічні чинники народжуваності й смертності, їх просторові відмінності. Особливості вікового і статевого складу населення України. Міграційні процеси в Україні. Українці на світовому і регіональному ринку праці. Демографічна політика в Україні.

Знаннєвий компонент:

знає кількість населення України та особливості її динаміки;

називає  основні просторові закономірності демографічних процесів і розселення населення в Україні;

пояснює особливості демографічної ситуації в країні, урбанізаційних процесів.

Діяльнісний компонент:

характеризує природний і механічний рух населення, статево-вікову структуру;

уміє знаходити й добирати  статистичні матеріали на сайті Державної служби статистики України;

аналізує статистичні й картографічні матеріали про населення;  

розрізняє  якість життя у  великих і малих, монофункціональних і багатофункціональних містах; 

прогнозує вплив системи розселення на розміщення виробництва та соціальної інфраструктури.

Оцінно-ціннісний компонент:

усвідомлює значимість якості трудових ресурсів для економічного зростання країни

41

Особливості населення України. Система розселення. Міські агломерації,  урбанізація, субурбанізація і джентрифікація.  Особливості сільських населених  пунктів.

42

Практична робота № 9.  Аналіз картограм  народжуваності, смертності, природного приросту, густоти  населення, урбанізації в Україні.  

Дослідження: 1. Сучасна географія трудової еміграції  з України. 2. Соціальні проблеми монофункціональних міст  

Тема 3. Економіка України в міжнародному поділі праці (6+1 год.)

43

Сучасна економіка України. Сучасні риси національної економіки України.   

Конкурентні переваги України на світових   ринках сільськогосподарської продукції, рудної сировини і металів. 

Знаннєвий компонент:

називає показники суспільно-економічного розвитку держави;

знає і розуміє особливості секторальної та територіальної структури економіки, суть глобальної стратегії сталого (збалансованого) розвитку, основні положення стратегії збалансованого розвитку України;

пояснює актуальність стратегії збалансованого розвитку для світу й України.

Діяльнісний компонент:

аналізує секторальну структуру та регіональні відмінності господарства;

характеризує чинники, що зумовили розвиток в Україні окремих виробництв товарів і послуг;

визначає сучасні риси національного господарства, місце України на світових товарних ринках, чинники міжнародної спеціалізації країни;

використовує поняття «додана вартість», «собівартість», «ефективність», «прибутковість», «конкурентні переваги», «міжнародна кооперація», «попит», «пропозиція», «ринкова ціна» тощо для обґрунтування міжнародної спеціалізації України на світових ринках товарів і послуг;

вміє застосовувати тематичні карти та статистичну інформацію для ілюстрації описів, характеристик, висновків;

розробляє схеми ланцюгів доданої  вартості.

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про оптимізацію структури економіки України та її міжнародної спеціалізації;

оцінює територіальну структуру господарства країни за екологічними, соціальними, економічними критеріями;

висловлює власні судження щодо конкурентних переваг і перспектив розвитку окремих виробництв в Україні;

оцінює прояви глобальних викликів в Україні; 

критично ставиться до дій, проектів, що нехтують глобальними викликами

44

Види промислового виробництва експортного спрямування. Сучасні тенденції та регіональні відмінності розвитку енергетики в Україні. Замкнутий технологічний цикл розроблення і виробництва літаків  в Україні, експорт та імпорт авіаракетної техніки. Виробництво автомобілів, сільськогосподарської техніки: тенденції розвитку, міжнародне кооперування.

45

Провідні види сучасної промисловості України. Місце України в глобальних ланцюгах  доданої вартості виробництва та реалізації електронної продукції.

Виробництва фармацевтичної продукції та побутової хімії: чинники та особливості розташування підприємств. Особливості розвитку й просторової організації виробництва меблів, текстилю, одягу, взуття, продуктів харчування.

46

Провідні види економічної діяльності третинного сектору України. Міжнародні транспортні коридори на території  України. Офшорна розробка програмного забезпечення в Україні. Ресурсний потенціал і перспективи розвитку рекреаційного комплексу в Україні.

47

Міжнародний капітал в Україні. Місце України на світовому ринку інвестицій і запозичень. Транснаціональні фінансові корпорації (банки, фінансові компанії) в Україні. Сучасні форми просторової організації виробництва товарів і послуг в Україні.

48

Основні цілі стратегії сталого розвитку у світі та в Україні. Досвід реалізації планів сталого (збалансованого) розвитку в різних країнах та стратегія збалансованого розвитку України. 

49

Практична робота № 10.  Аналіз секторальної структури економіки України.

Урок узагальнення.

Тематична

Дослідження: 1. Давальницька сировина у швейній індустрії України: позитивні й негативні аспекти для виробників і споживачів. 2. Офшорна розробка програмного забезпечення в Україні: основні центри,  компанії. 3. Реалізація планів сталого (збалансованого) розвитку в різних країнах: успіхи і прорахунки

50

Контрольна робота. (резерв – 1 год.)

51

Урок повторення

52

Урок узагальнення і систематизації знань

ІІ семестр

Скоригована

Річна