Календарне планування з біології для 10 класу. Поглиблене вивчення біології

№

Тема уроку, зміст

Дата

Корекція

Тема 1. Вступ (10 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

оперує термінами:

- система, біосистема, екосистема, навколишнє середовище, гомеостаз, стрес.

- емпіричний та теоретичний метод, дослідження, дослід, спостереження, моделювання, науковий метод пізнання

наводить приклади:

- спостережень та експериментів у біології та екології;

пояснює:

- відмінності спостереження та експерименту;

- відмінності емпіричного та теоретичного методів наукового пізнання;

- відмінності між науковим та ненауковим пізнанням.

класифікує:

- ієрархічні рівні організації життя;

- методи наукових досліджень;

формулює:

- поняття об’єкту та предмету дослідження;

- мету та завдання дослідження;

- гіпотези для пояснення явищ живої природи.

аналізує:

- процеси та явища в живій природі (як явні, так і неявні) на різних ієрархічних рівнях організації за допомогою реальних та концептуальних моделей;

- результати спостережень та дослідів шляхом виявлення причинно-наслідкових зв’язків;

- наукові тексти із застосуванням методу наукового пізнання.

застосовує:

- різні джерела та засоби для отримання інформації (вербальної, числової, символьної) з критичним оцінюванням її якості та достовірності;

- прості математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань;

- наукові принципи досягнення об’єктивності дослідження.

визначає:

зіставляє:

сформульовані гіпотези з результатами спостереження (досліду).- природничо-наукові, соціальні та особистісні;

планує:

- прості дослідницькі проекти (під керівництвом вчителя);

усвідомлює:

- місце біології та екології в системі природничих наук;

- зв'язок професійної діяльності з біологією та екологією.

робить висновок:

- про ступінь доведеності наукового твердження.

оцінює:

- вплив досягнень науки та технологій на довкілля та збереження здоров’я людини.

проявляє зацікавленість:

- до локальних та глобальних явищ та їх впливу на  довкілля та здоров’я;

- до перспективного розвитку природничих наук та технологій;

- до навчання впродовж життя шляхом отримання нових знань у сфері біології та екології.

1

Біологія та екологія як комплексні науки про біосистеми.

2

Відмінності живого та неживого. Критерії та форми життя. П.р. 1. Довести наявність/відсутність критеріїв життя для запропонованих об’єктів.

3

Біологічні системи. Рівні організації життя.

4

Середовище життя. Поняття гомеостазу.

5

Наука та науковий метод пізнання. Загальнонаукові методи дослідження.

6

Гіпотеза та теорія. Поняття про об’єктивність та суб’єктивність, методи досягнення об’єктивності.

7

Принципи планування біологічного та екологічного дослідження. Формулювання проблеми, мети, завдання. Визначення об’єкту та предмету дослідження.

8

Аналіз та представлення результатів наукових досліджень.

9

Основні види наукових творів. П.р. 2. Проаналізувати різні види біологічних/екологічних наукових творів, визначити їх особливості, мету та завдання, недоліки та переваги.

10

Узагальнення знань з теми «Вступ»

Тема 2. Біорізноманіття (25 год)

оперує термінами:

• біологічна систематика;
• природна та штучна система живого світу;
• бінарна номенклатура;
• філогенетика;
• філогенез;
• філогенетичне дерево;
• кладистика;
• кладограма;
• таксономічна ієрархія;
• таксон;
• монофілетичний таксон;
• парафілетичний таксон;
• вид;
• біогеографія;
• генетичне різноманіття;
• видове різноманіття;
• екосистемне біорізноманіття;
• інвентаризація;
• біоіндикація;
• флористичне та фауністичне царство;
• біогеографічне районування;
• інтродукція;
• інвазія.

наводить приклади:

• організмів різних таксонів;
• ознак природних та штучних систем живого світу;
• парафілетичних груп;

пояснює:

• принципи сучасної біологічної систематики;

• правила роботи з дихотомічним визначником.

класифікує:

• види рослин та тварин родин, представлених в даній місцевості

характеризує:

• конкретних представників певних таксонів;
• практичне та естетичне значення біорізноманіття;
• генетичне біорізноманіття видів, популяцій, особин;
• правові, економічні та соціальні основи організації охорони біорізноманіття.

значення біорізноманіття для екосистем та сталого розвитку людства

описує:

• філогенетичні дерева і кладограми;
• історію розвитку систематики;
• принципи сучасної систематики;
• зв’язки між стійкістю екосистем та біологічним різноманіттям;

• класичні та сучасні методи і підходи до встановлення філогенезу різних систематичних груп;
• рівні і типи біорізноманіття;
• методи вивчення біорізноманіття;

• основні таксони еукаріот.

планує:

• самостійно або в групі теоретичні та емпіричні дослідження біорізноманіття різних типів;
• елементарні заходи щодо моніторингу біорізноманіття.

розпізнає:

• представників різних таксонів;
• різні види, базуючись на критеріях виду;
• флористичні та фауністичні царства;

ілюструє:

• спорідненість між організмами за допомогою кладограм та філогенетичних дерев.

аналізує:

• критерії виду;
• переваги і недоліки різних підходів до систематики;
• різницю між кладистикою й еволюційною таксономією;
• роль комп’ютерних технологій і баз даних у сучасній систематиці;

• ступінь подібності та відмінності між представниками різних таксонів;
• ієрархічні та еволюційні зв’язки між таксонами різних рангів.

прогнозує:

• наслідки зменшення біорізноманіття;
• наслідки інтродукції та інвазії;
• майбутнє розширення окремних таксонів.

практикує:

• встановлення належності чи неналежності до того чи іншого організму до певного виду чи таксону;

• навички класифікації для встановлення систематичного положення організму;
• прийоми прогнозування для встановлення наслідків зміни біологічної різноманітності.

застосовує знання:

• для здійснення польових досліджень у природі, основ безпеки життєдіяльності при роботі з живими об’єктами;

про особливості біології інтродуцентів для успішної інтродукції та попередження експансії інвазійних видів рослин та тварин

усвідомлює:

• різноманіття флори та фауни різних екосистем планети Земля;

• значення біорізноманітності для функціонування біологічних систем;
• причини зміни біорізноманіття: інтродукція видів, монокультурне сільське господарство, надмірне використання природних ресурсів, регіональне просторове планування, забруднення середовища.

робить висновок:

• про пряму залежність стійкості екосистем будь-якого рівня від біологічного різноманіття;
• про значення збереження біорізноманітності  для сталого розвитку людської цивілізації.

оцінює:

• естетичне, соціальне, здоров’язберігаюче значення біорізноманіття;
• можливі наслідки різних видів природокористування на стан генетичного, видового та екосистемного біорізноманіття;
• оптимальні шляхи дотримання бізнесовими структурами екологічного законодавства.

висловлює судження:

• про роль біологічної систематики у вивчені живого світу;
• недосконалість методів систематики;
• обсяги видового різноманіття нашої планети.

11

Біологічна систематика живого світу.

12

Поняття про штучні (формальні) та природні (філогенетичні) системи живого світу.

13

Бінарна номенклатура. Принципи сучасної класифікації організмів.

14

Створення систем живих організмів.

15

Вид як базовий таксон. Критерії виду.

16

П.р. 3. Вивчення критеріїв виду на прикладі рослин та тварин, що належать до однієї родини.

17

Рівні і типи біологічного різноманіття. Значення біорізноманіття у природі і житті людини.

18

Методи вивчення біорізноманіття (інвентаризація, моніторинг та складання екологічного прогнозу).

19

Біоіндикація. Проект:  оцінка стану повітря даної місцевості методами ліхеноіндикації.

20

Трьохдоменна система органічного світу. Загальна характеристика Архей, Бактерій та Еукаріотів.

21

Місце вірусів у системі живої природи.

22

Основні характеристики, таксони та різноманітність представників домену Археї.

23

Різноманітність, систематика та значення представників домену Бактерії.

24

Сучасна систематика Еукаріот: 5 основних супергруп (Екскавати, Амебозої, Опістоконди, Археплпастиди, SAR) та некласифіковані таксони.

25

Еволюційні зв’язки еукаріотами та прокаріотами.

26

Наземні рослини. Різноманітність вищих спорових рослин.

27

Різноманітність насінних рослин.

28

Гриби та грибоподібні організми.

29

Тварини. Різноманітність безхребетних та хребетних тварин, їх значення в екосистемах та житті людини.

30

Анамнії та амніоти.

31

П.р. 4. Визначення систематичного положення організмів своєї місцевості.

32

Екосистемне біорізноманіття.

33

Флористичні та фауністичні царства. П.р. 5. Порівняльна характеристика фауністичних царств.

34

Зміни біорізноманіття.

35

Узагальнення. Біорізноманіття як ресурс і основа збереження життя на Землі.

Тема 3. Обмін речовин та енергії (50 год)

оперує термінами:

авто-, гетеро-, фото-, хемо-, фотоавто-, хемоавто-, фотогетеро- і хемогетеротрофи, міксотрофи;

метаболізм;

гомеостаз;

пасивний і активний транспорт, осмос, дифузія, симпорт, антипорт, ендоцитоз, екзоцитоз;

голозойне, сапротрофне, симбіотичне, паразитичне живлення;

зябра, трахеї, легеневі мішки, легені;

продихи, замикальні клітини;

везикулярний транспорт, мікротрубочки, динеїн, кінезин;

гемоглобін, оксигемоглобін, карбгемоглобін, карбоксигемоглобін, міоглобін, альбумін, глобулін, гідролімфа, гемолімфа, кров, гемоціанін;

ксилема, флоема, тургор, сисна сила, продих, транспірація, апопластичний транспорт, симпластичний транспорт, плазмодесми;

первинні лізосоми, вторинні лізосоми; залишкові тільця, ендосоми;

аутофагоцитоз, автоліз, гідролітичний фермент, залишкове тільце, протеосома;

порожнинне травлення, пристінкове травлення, пробіотики;

ліпази, пептидази, амілази, нуклеази;

каталіз, активний центр ферменту, фермент-субстратний комплекс, кофермент, алостеричне інгібування;

аеробне та анаеробне дихання;

субстрат, продукт, проміжна речовина;

інгібування за типом зворотного зв’язку;гліколіз, субстратне фосфорилювання, молочнокисле,  спиртове бродіння;

дезамінування амінокислот;

дихальний ланцюг, цитохром, АТФ-синтаза, протонний градієнт;

матричний синтез;

транскрипція, РНК-полімераза, ініціація, елонгація і термінація транскрипції, процесинг, сплайсинг, альтернативний сплайсинг;

генетичний код;

трансляція, ініціація, елонгація і термінація трансляції;

фолдінг, шаперони;

фотосинтез, фотоліз води, антенні комплекси, хлорофіл, фотосистема, циклічне і нециклічне фотофосфорилювання;

рибулозобісфосфаткарбоксилаза; цикл Кальвіна;

крохмаль-синтаза;

бактеріородопсин;

хемосинтез, залізобактерії, сіркобактерії, нітрифікувальні, водневі бактерії;

глюконеогенез, синтаза жирних кислот, глікоген-синтаза;

кінцеві і побічні продукти метаболізму, екскреція, осморегуляція;

протонефридії, метанефридії, зелені залози, мальпігієві судини, нирки;

відкрита, закрита, ізольована система;вільна енергія, ентропія.

наводить приклади:

макро- та мікроелементів

речовин, що забезпечують організми енергією;

речовин, що слугують для організмів пластичним матеріалом;

процесів анаболізму і катаболізму;

організмів з різними органами дихання;

рослин з різними типами кореневих систем;

активного та пасивного транспорту;

дифузії, полегшеної дифузії, ендоцитозу;

транспортних систем рослин і тварин;

дихальних пігментів тварин;

речовин, що транспортуються кров’ю;

організмів із зовнішнім, позаклітинним, порожнинним травленням;

активного і пасивного всмоктування речовин у кишечнику;

ферментів, що здійснюють травлення;

організмів із зовнішнім, позаклітинним, порожнинним травленням;

активного і пасивного всмоктування речовин у кишечнику;

ферментів, що здійснюють травлення;

ферментів, що здійснюють матричні синтези;

стоп-кодонів;

типів РНК;

процесів пластичного обміну речовин;організмів, здатних до фотосинтезу;

хемосинтезувальних організмів;

ферментів, що приймають участь у пластичному обміні;

умов у яких відбувається утворення і розщеплення запасних полісахаридів;

кінцевих продуктів метаболізму (вуглекислий газ, вода, амоніак, сечова кислота, сечовина);

органів виділення тварин;

організмів з різними органами виділення;

шляхів виведення продуктів метаболізму з клітини;

способів виведення продуктів метаболізму з багатоклітинного організму;

структур, що забезпечують виділення у рослин, грибів, одноклітинних твариноподібних організмів;

різних типів нирок;

різних шляхів виділення для однакових речовин;

поліфункціональної ролі органів виділення;

інгредієнтів харчових продуктів, що не виводяться з організму людини;

взаємозалежності та взаємовпливу різних процесів метаболізму.

пояснює:

значення неорганічних та органічних сполук для організмів;

термодинамічні закономірності метаболічних процесів;

різницю між катаболізмом та анаболізмом;

броунівський рух – основа біохімічних реакцій метаболізму;

різницю між різними типами мембранного транспорту;

залежність типу кореневої системи від вологості середовища існування;

роль транспортних  систем організмів для забезпечення фізіологічних процесів обміну речовин;

роль продихів у механізмі транспірації;

механізм роботи продихів;

механізми транспорту речовин по ксилемі та флоемі;

механізми перенесення газів кров’ю;

наявність позаклітинного травлення у гетеротрофів з клітинною стінкою;

значення мікроворсинок у процесах всмоктування речовин;

роль травлення у процесі обміну речовин;

зміну енергії у ході реакції;

механізм ферментативного каталізу;

механізм алостеричної регуляції;

принцип інгібування за типом зворотного зв'язку;

принцип субстратного фосфорилювання;

значення гліколізу й циклу трикарбонових кислот;

принцип роботи дихального ланцюга і АТФ-синтази;

механізм β-окиснення жирних кислот;

процесинг мРНК;

механізми матричних синтезів;

роботу рибосоми під час трансляції;

особливості структури тРНК;

принцип роботи світлозбиральних комплексів фотосистем;

закономірності транспортування електрона фотосинтетичним ланцюгом перенесення електрона;

механізм виникнення протонного градієнту під час світлової фази фотосинтезу;

роль рибулозобісфосфаткарбоксилази в автотрофному живленні;

принцип роботи бактеріородоспину;

схожості й відмінності між хемосинтезом і фотосинтезом;

необхідність утворення вуглеводів і ліпідів наново;

значення виділення продуктів метаболізму для підтримки гомеостазу організму;

залежність між площею поверхні тіла тварини та особливостями виділення продуктів метаболізму;

залежність способу виведення сполук з тваринного організму від їх хімічної природи;

роль шкіри, легень, печінки і кишечнику у процесах виділення кінцевих продуктів обміну речовин;

фізіологічне значення гутації, транспірації;

значення листопаду у екскреції шкідливих речовин у рослин;

значення взаємоперетворення речовин у організмі;

зміну вільної енергії в ході метаболічних процесів;

зміну ентропії в організмах і довкіллі внаслідок постійного обміну речовин.

класифікує:

організми за джерелом енергії та джерелом Карбону;

тварин за типом органу дихання;

види активного та пасивного транспорту;

види ендоцитозу;

транспортні білки крові;

типи транспортних систем у рослин та тварин;

типи травлення;

способи всмоктування речовин у тонкому кишківнику;

способи регуляції метаболічних шляхів;

способи накопичення енергії у клітині;

шляхи окиснення глюкози у клітині;

типи кодонів;

фотосинтетичні пігменти;

системи виділення різних груп організмів;

продукти екскреції;

системи за наявністю обміну енергією й речовиною з довкіллям.

характеризує:

субстрати метаболізму (малі органічні молекули, макромолекули, неорганічні речовини, вітаміни);

умови метаболізму (водне середовище, наявність ферментів, спеціалізовані структури клітини);

етапи метаболізму;

значення макро- та мікроелементів для організмів;

середовище як джерело речовин для організмів;

процеси, що відбуваються на різних етапах метаболізму;

метаболічну рівновагу як умову гомеостазу;

принципи побудови дихальної системи тварин;

вимоги до дихальної поверхні для перебігу дифузії газів (проникність, зволоженість, значна площа і незначна товщина тощо);

роль продихів в отриманні газів рослиною;

-причини і механізми всмоктування речовин з ґрунту;

способи транспорту речовин у клітині;

механізми транспорту речовин у рослин та тварин;

значення транспорту речовин для забезпечення процесів гомеостазу організму;

роль ферментів у процесі травлення;

значення пробіотиків;

необхідність аутолізу і знищення власних елементів клітини;

роль коферментів у ферментативних реакціях;

шляхи утворення Нітроген-вмісних кінцевих продуктів обміну речовин;

роль протонного градієнту у синтезі АТФ у мітохондріях;

енергетичний баланс анаеробного і аеробного окиснення глюкози та різницю між ними;

етапи біосинтезу білка;компоненти системи біосинтезу білка;

роль шаперонів у фолдінгу білка;

склад і будову рибосом;

посттрансляційну модифікацію білків;

хлорофіл як оптичний і хімічний сенсибілізатор;

світлову й темнову фази фотосинтезу;

особливості листка як органу фотосинтезу;

фотосинтез як основу енергетичної піраміди у біосфері;

процеси глюконеогенезу і синтезу жирних кислот і складних ліпідів;

механізми екскреції та осморегуляції;  екскрецію у одноклітинних твариноподібних організмів;

протонефридії, метанефридії, зелені залози, мальпігієві судини, нирки як органи виділення;

роль нирок у підтриманні гомеостазу;

етапи сечоутворення (фільтрацію, реабсорбцію, секрецію);

відділи травної системи, що беруть участь у виділенні продуктів обміну речовин;

роль продихів у виділенні продуктів метаболізму

особливості листка як органу транспірації;

значення підтримання ентропії в біологічних системах;

напрями і методи метаболічної інженерії.

описує:

- перетворення речовин в організмі людини

- ( у процесі травлення і дихання);

- типи гетеротрофного живлення;

- типи автотрофного живлення;

- вплив способу життя людини на метаболічні процеси в її організмі;

- способи надходження речовин у клітину;

- типи дихальних систем;

- залежність між осмотичним, гідростатичним і водним потенціалом клітини

- способи транспорту речовин у рослин та тварин;

- способи всмоктування та травлення поживних речовин гетеротрофними організмами;

- типи травних систем;

- види лізосом;

- гідролітичні ферменти;

- етапи енергетичного обміну;

- функції біологічного окиснення (синтез метаболітів; детоксикація ксенобіотиків; енергетичне забезпечення синтетичних реакцій, електричних процесів, осмотичних явищ, механічної роботи, підтримання температури тіла, біолюмінесценції); 

- прикладне значення бродіння;

- досягнення і напрями досліджень ензимології;

- основні компоненти білок синтезуючої системи;

- процес та фактори транскрипції;

- процес та значення процесингу мРНК

- процес транспорту мРНК з ядра у цитоплазму

- основні етапи трансляції

- фолдінг синтезованих білків

- функцію шаперонів

- мікроРНК та РНК–інтерференцію у регуляції транскрипції

- механізми регуляції процесу трансляції;

- структуру фотосинтетичного апарату;

- роль плазмодесм у здійсненні симпластичного транспорту;

- види хемосинтезу;

- генерацію і роль АТФ у фото- і хемосинтезі;

- кінцеві продукти обміну речовин, їхні фізіологічні функції;

- видільні органи і системи органів різних організмів;

- ознаки відкритої системи.

планує:

- проведення досліджень та розрахунків для визначення власних показників обміну речовин;

- дослідження впливу факторів середовища на поглинання речовин коренем;

- застосовувати знання у житті для формування раціональної поведінки  з метою оптимізації  процесів життєдіяльності;

- грамотно використовувати пробіотики після лікування антибіотиками;

- вироблення правильної стратегії харчування у різних умовах фізичного та емоційного навантаження;

- дослідження  інтенсивності фотосинтезу у рослин за різних умов ;

- заходи зі створення оптимальних умов для процесу фотосинтезу.

розпізнає:

- організми з різним типом живлення (у природі, на зображеннях, у колекціях, в тому числі електронних );

- органи дихання організмів різних систематичних груп;

- різницю між диханням через легені, шкіру і зябра у повітряному й водному середовищі;

- транспортні системи рослин і тварин;

- організми із зовнішнім та внутрішнім травленням;

- органи травлення організмів різних систематичних груп;

- типи метаболічних шляхів за схемами, рівняннями реакцій;

- на схемах рибосоми, полісоми,

- структурні частини тРНК, кодони та антикодони;

- фази фотосинтезу за схемами, таблицями, рівняннями реакцій;

- органи виділення (на таблицях, моделях тощо);

- органи виділення різних систематичних груп.

ілюструє:

- будову та роботу продихів;

- за допомогою схем активний і пасивний транспорт;

- систему везикулярного транспорту;

- етапи внутрішньоклітинного травлення;

- за допомогою рівнянь реакцій гліколіз, різні типи бродіння;

- за допомогою моделей локалізацію кофакторів і ферментів у дихальному ланцюгу мітохондрій,  механізми регуляції біосинтезу білка;

- за допомогою власноруч складеної схеми:

- місце реакцій біологічного окиснення в обмінних процесах,

- зв’язок обміну нуклеїнових кислот з обміном білків і жирів;

- загальні шляхи перетворення амінокислот;

- за допомогою рівнянь реакцій хімізм фотосинтезу, хемосинтезу;

- за допомогою схем і моделей локалізацію кофакторів і ферментів у ланцюгу переносу електронів хлоропластів, зв'язок між світловою і темновою фазами фотосинтезу, шляхи міграції енергії у фотосистемах;

- мембранний транспорт екскретів;

- реакцію закриття продихів.

оцінює:

- спорідненість гемоглобіну до різних газів;

- структуру і функції окремих компартментів мітохондрій

- значення посттранскрипційних змін мРНК для ефективності її функціонування;

- значення хемосинтезу для колообігу речовин у природі;

- значення запасних полісахаридів у клітині;

- зміни ентропії в організмі та виникнення патологічних станів.

аналізує:

- різницю між типами живлення;

- енергетичну цінність різних груп харчових продуктів;

- енергетичні потреби організму людини у різних умовах;

- причини постійного поглинання організмами речовин з довкілля;

- відмінність за способом живлення гетеротрофів  і автотрофів;

- зв’язки між способом надходження газів до організму і середовищем його існування

- структурні й функціональні адаптації органів дихання, що виникли у процесі еволюції;

- різницю між апопластичним і симпластичним транспортом речовин;

- причини і умови необхідні для транспорту речовин організмом;

- причини аутофагоцитозу й автолізу;

- зв'язок між способом добування їжі, типом травлення та об’єктами живлення тварини;

- енергетичну ефективність аеробного та анаеробного етапу енергетичного обміну;

- - зв'язок між будовою окремих компартментів мітохондрій та певними процесами   кисневого етапу енергетичного обміну;

- відмінність між аеробами та анаеробами;

- схему загальних шляхів катаболізму біомолекул

- різницю між біосинтезом білка у прокаріотичних та еукаріотичних клітинах;

- відхилення від універсальності генетичного коду: геном мітохондрій і хлоропластів

- відмінність процесу біосинтезу білків у прокаріот та еукаріот;

- фактори часу життя  різних видів РНК;

- умови виходу мРНК з ядра у цитоплазму;

- відмінність рибосом еукаріот та прокаріот

- роль р РНК у формуванні трансляційного комплексу біосинтезу білка

- особливості синтезу  мембранозв'язаних та секреторних білків;

- роль шаперонів у процесі фолдінгу білків

- ресурси потрібні для фото- і хемосинтезу;

- зв'язок між будовою окремих компартментів хлоропластів та світловою і темновою фазами фотосинтезу;

- пігментну систему зеленого  листка вищих рослин у зв’язку з функцією фотосинтезу;

- відмінність між фотосинтезом та хемосинтезом;

- відмінність фотосинтезу у прокаріот та рослин;

- - різноманітність шляхів отримання АТФ при хемосинтезі;

- роль шкіри і дихальної системи у процесах виділення;

- роль нирок у підтриманні осмотичних властивостей крові;

- закони термодинаміки біологічних систем.

прогнозує:

- динаміку катаболічних та анаболічних процесів на різних етапах онтогенезу, при зміні функціональних станів організмів;

- зміни метаболізму під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів;

- причини і наслідки ендемічних хвороб;

- наслідки пересихання ґрунту для рослини;

- можливість вирощування рослин способами, альтернативними традиційним (гідро- та аеропоніка тощо);

- наслідки порушення транспортування жирів в організмі людини;

- як процес травлення обумовлює втрату антигенних властивостей органічних речовин

- сполучення роботи дихального ланцюга з процесом синтезу АТФ;

- значення біосинтезу білку для життєдіяльності клітини

- використання хемосинтетичних процесів у різних сферах господарства;

- наслідки порушення роботи органів виділення;

- значення вивчення процесів обміну для формування навичок здорового способу життя;

- створення продуктів метаболічної інженерії.

практикує:

- розрахунки власного основного обміну для складання збалансованого раціону живлення;

- створення моделі рослинної клітини як осмотичної системи;

- використання таблиць, графіків, моделей, відеоматеріалів, 3D-анімацій, web-сайтів для кращого розуміння та засвоєння матеріалу;

- використання таблиці генетичного коду для розв’язання задач;

- заходи з підвищення ефективності фотосинтезу

- метод спостереження біологічних об’єктів, експериментальний метод.

застосовує знання:

- для вироблення правильної стратегії харчування у різних умовах фізичного та емоційного навантаження

- для аналізу харчової та енергетичної цінності продуктів харчування;

- для розв’язування ситуаційних задач щодо процесів обміну речовин та перетворення енергії;

- для догляду за рослинами;

- для корекції власної поведінки в умовах середовища з низьким парціальним тиском кисню;

- для оптимізації власних фізіологічних процесів травлення;

- для розуміння процесів анаболізму та шляхів його регуляції для формування стратегії харчування у різних умовах фізичного та емоційного навантаження;

- для профілактики захворювань органів виділення.

усвідомлює:

- роль збалансованого харчування у підтриманні і збереженні здоров’я;

- значення якості середовища існування у забезпеченні організмів речовинами.

- санітарну роль сапротрофних організмів;

- роль  мембрани у підтриманні сталості складу всередині клітини і вибірковому транспорті речовин;

- важливість транспорту речовин у живих організмах;

- небезпеку утворення карбоксигемоглобіну;

- прояв фізичних закономірностей у функціонуванні транспортних систем організмів;

- необхідність постійного оновлення елементів організму;

- значення збільшення площі кишківника для збільшення ефективності всмоктування речовин;

- різницю між зовнішнім та внутрішнім диханням

- роль кисню у процесі метаболізму;

- значення біосинтезу білка для забезпечення функціонування усіх ланок метаболізму;

- ефективність акумуляції енергії, спряженої з перенесенням електронів;

- що виділення — це діяльність організму, спрямована на виведення невикористаних продуктів обміну речовин, а також чужорідних і шкідливих для організму сполук;

- єдність різноманітних процесів обміну речовин  — найважливіша властивість всього живого;

- роль поживних речовин у метаболізмі;

- нерозривний зв'язок між обміном речовин та енергією;

- що еволюційні зміни у транспортних, травних, дихальних, видільних системах — як відповідь до оптимізації процесів обміну.

робить висновок:

- про роль збалансованого раціону у підтриманні метаболічної рівноваги;

- про різноманітність дихальних систем як результат еволюції живого світу;

- про необхідність регулярного поливу кімнатних рослин;

- про різноманітність транспортних систем організмів як результат еволюції;

- про нездатність тварин розщеплювати целюлозу без наявності симбіотичних бактерій у їхній травній системі;

- що процеси обміну речовин контролюються ферментами;

- дихання  забезпечує організми енергією;

- що біологічне окиснення поєднує всі ланки обміну речовин;

- що біосинтез білка — багатоетапний процес утворення поліпептидного ланцюгу та його модифікації;

- про універсальність АТФ у збереженні і передачі енергії;

- шляхи перетворення різних субстратів завершуються утворенням спільного продукту;

- про необхідність дотримання балансу надходження речовин у організм і виділення  продуктів життєдіяльності;

- обмін речовин відбувається на всіх рівнях організації живого.

оцінює:

- практичне значення знань про метаболізм;

- значення транспортних систем для забезпечення існування організму як цілісної системи;

- ефективність різних видів травлення;

- взаємозв’язок між різними видами травлення;

- значення появи кисневого етапу енергетичного обміну для існування біосфери

- значення процесів бродіння при використані у біотехнології;

- значення альтернативного сплайсингу для

- підвищення різноманіття білків;

- клінічне значення сплайсингу;

- можливості регуляції ефективності фотосинтезу для підвищення врожайності агрокультур;

- значення процесів виділення у підтриманні гомеостазу;

- вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на виділення продуктів обміну речовин;

- значення процесів метаболізму як джерело будівельного матеріалу та енергії для живих організмів;

- важливість знання шляхів метаболізму для можливості регуляції обміну речовин з медичною або біотехнологічною метою;

- значення органів дихання, травлення  виділення у підтримці гомеостазу.

висловлює судження:

- катаболізм та анаболізм є нерозривними складовими єдиного процесу —метаболізму;

- організм — відкрита система, енергетичні процеси у якій описуються законами термодинаміки;

- про різні шляхи розв’язання єдиної проблеми ефективного газообміну (на прикладі різних принципів організації дихальних систем);

- про необхідність оновлення ґрунту чи насичення його мінеральним добривами для забезпечення життєдіяльності рослин;

- знання механізмів транспорту речовин дають можливість регулювати процеси метаболізму;

- як процес травлення забезпечує організм будівельним матеріалом та енергією;

- що процесу окислення підлягають усі органічні сполуки;

- про АТФ, як універсальне джерело та акумулятор енергії;

- про те, як знання механізмів синтезу білка лежать в основі розвитку прикладного напрямку медико-біологічних наук;

- про планетарну роль фотосинтезу;

- необхідність врахування морфофізіологічних особливостей (індивідуальних, вікових тощо) для нормального перебігу в організмі людини процесів виділення;

- обмін речовин відбувається на всіх рівнях організації живого.

36

Потреба людини у речовинах і хімічних елементах. Перетворення речовин в організмі людини.

37

Джерела енергії і речовин для організмів. Органічні і неорганічні речовини, необхідні для життєдіяльності організмів. П.р. 6. Критичний аналіз реклами харчових продуктів.

38

Типи живлення організмів за джерелом енергії та джерелом Карбону.

39

Субстрати, умови, етапи метаболізму. Хімічні й фізичні основи метаболізму. Фактори, що впливають на метаболізм.

40

Внутрішнє середовище організму та підтримання його сталості.

41

Транспортування речовин через мембрану в клітину.

42

Типи гетеротрофного живлення за механізмом поглинання і джерелом органічних речовин.

43

Надходження газів до організмів тварин. Виникнення і еволюція дихальної системи.

44

Різновиди органів дихання і принципів організації дихальних систем.

45

Надходження газів до організмів рослин і грибів. Роль продихів. Всмоктування речовин з грунту.

46

Дифузія. Білки-транспортери. Мікротрубочки й моторні білки: динеїни і кінезини. Везикулярний транспорт.

47

Транспорт речовин у кишковопорожнинних, губок, плоских і круглих червів. Поняття про гідролімфу, гемолімфу, кров.

48

Основні компоненти кровоносної системи. Типи кровоносних систем. Еволюція кровоносних систем.

49

Транспортні функції крові (транспорт білків, жирів, вуглеводів, йонів, гормонів, вітамінів, продуктів екскреції). Основні транспортні білки крові (альбуміни, глобуліни).

50

Гемоглобін. Транспорт газів. Дихальні пігменти безхребетних і хребетних. Роль міоглобіну у транспорті кисню в м’язах.

51

Провідна тканина. Еволюція транспортної системи у рослин.

52

Переміщення води і мінеральних речовин у горизонтальній площині кореня та стебла. Поняття про осмотичний та тургорний  тиск, сисну силу. Апопластичний та симпластичний шлях транспорту води та мінеральних речовин.

53

Механізми транспорту речовин по ксилемі. Шляхи пересування води у листках. Будова ситоподібних трубок. Механізм переміщення речовин по флоемі.

54

Основні функції травлення. Зовнішнє травлення у павуків та личинок жуків-плавунців. Позаклітинне травлення у бактерій, архей, грибів, хижих рослин. Локалізація і функціонування травних ферментів цих організмів.

55

Внутрішньоклітинне травлення. Формування первинних та вторинних лізосом. Гідролітичні ферменти. Залишкові тільця. Аутофагоцитоз і автоліз. Роль протеосом у розщепленні білків клітини.

56

Порожнинне травлення у багатоклітинних організмів. Пристінкове травлення на поверхні мікроворсинок тонкого кишківника. Будова мікроворсинок. Активний та пасивний процес всмоктування речовин у кишківнику.

57

Травлення у товстому кишківнику. Розщеплення клітковини. Поняття про пробіотики і  пребіотики. Синтез вітамінів у товстому кишківнику.

58

Особливості ферментативного каталізу (зміна енергії в ході реакції, механізм каталізу, коферменти, способи регуляції активності ферментів).

59

Особливості ферментативного каталізу (зміна енергії в ході реакції, механізм каталізу, коферменти, способи регуляції активності ферментів).

60

Типи метаболічних шляхів клітини. Регуляція метаболічних шляхів (контроль транскрипції, активація ферментів, вплив субстратів, коферментів, продуктів).

61

Анаеробне та аеробне дихання. Гліколіз. Принцип субстратного фосфорилювання.

62

Енергетичний баланс гліколізу. Молочнокисле та спиртове бродіння.

63

Утворення ацетил-КоА. Цикл трикарбонових кислот.  Переносники Гідрогену.

64

Окисне фосфорилювання. Робота дихального ланцюга.  Створення протонного градієнту і його використання АТФ-синтазою. Енергетичний баланс аеробного окиснення глюкози.

65

β-окиснення жирних кислот. Спряження β-окиснення  з циклом трикарбонових кислот. П.р. 7. Розв’язування задач на тему «Енергетичний обмін».

66

Дезамінування амінокислот. Утворення сечовини і сечової кислоти при розщепленні нітрогеновмісних основ нуклеотидів.

67

Поняття про матричні синтези. Етапи біосинтезу білка. Транскрипція. Процесинг мРНК. Альтернативний сплайсинг. Транскрипція тРНК і рРНК.

68

Генетичний код. Відхилення від універсальності генетичного коду.

69

Утворення аміноацил-тРНК. Трансляція: етапи, механізми. Особливості трансляції мембранних і секреторних білків.

70

Фолдінг білка. Роль шаперонів. Посттрансляційна модифікація білків.

71

П.р. 8. Розв’язування задач на тему «Біосинтез білків».

72

Поняття про пластичний обмін у клітині. Світлова фаза фотосинтезу.

73

Темнова фаза фотосинтезу. Цикл Кальвіна. Утворення, запасання і використання крохмалю. Особливості фотосинтезу у прокаріотів. Значення фотосинтезу.

74

Хемосинтез. Хемосинтетики. Етапи і значення хемосинтезу для колообігу елементів у природі. П.р. 9. Розв’язування задач на тему «Фотосинтез і хемосинтез».

75

Біосинтез жирних кислот і складних ліпідів.

76

Утворення, запасання і використання глікогену.

77

Контрольна робота 1.

78

Основні функції екскреції та осморегуляції (виділення побічних продуктів метаболізму, регуляція концентрації йонів, виділення токсинів).

79

Продукти виділення (нітрогеновмісні продукти розпаду білків і нуклеїнових кислот (амоніак, сечова кислота, сечовина); кисень, як продукт фотосинтезу; вуглекислий газ, жовчні пігменти, токсини).

80

Способи виділення продуктів метаболізму клітиною: мембранний транспорт, екзоцитоз.

81

Різноманітність органів виділення багатоклітинних тварин, їх будова і функції. Еволюція видільної системи. Роль шкіри, легень, печінки і кишечнику у виділенні продуктів метаболізму.

82

Виділення води рослиною. Гутація. Транспірація. Кількісні показники транспірації. Екскреція шкідливих речовин у рослин – листопад.

83

Роль виділення у підтриманні гомеостазу. Фактори порушення процесів виділення.

84

Єдність процесів обміну речовин і енергії. Відкритість біологічних систем. Метаболічна інженерія.

85

Узагальнення. Взаємоперетворення речовин у організмі.

Тема 4. Спадковість та мінливість (35 год)

оперує термінами:

– алель, амніоцентез, аутосоми, віддалена гібридизація, гемізигота, геном, генотип, гетерогаметність, гетерозигота, гетерозиготність, гібрид, гібридизація, гомогаметність, гомозигота, гомозиготність, домінування, епістаз, закон гомологічних рядів спадкової мінливості, закони Менделя, закон чистоти гамет, закон Харді-Вайнберга, кодомінування, кросинговер, летальні гени, локус, мінливість, модифікації, модифікаційна мінливість, мутаген, мутагенез, мутаційна мінливість, мутації, неповне домінування, норма реакції ознаки, полігенія, поліплоїдія, рекомбінація, розщеплення,  спадковість, статеві хромосоми, транскриптон

наводить приклади:

- що дозволяють перевірити встановлені Г. Менделем і Т. Морганом закони спадковості та їхні наслідки;

- хімічних методів дослідження молекулярної структури гена;

успадкування гена, зчепленого зі статтю;

- прояву зчепленого успадкування; хромосомних перебудов;

- ознак із вузькою і широкою нормами реакції;

пояснює:

- реалізацію генетичної інформації у формуванні ознак;

- біологічні антимутаційні механізми;

- генетичну мінливість у природних популяціях

класифікує:

- мінливість;

- типи мутацій;

- характеризує:

- методи генетичних досліджень;

- типи схрещувань;

- будову та функції генів;

- форми взаємодії неалельних генів;

- сучасні напрями досліджень молекулярної генетики;

- типи успадкування у людини;

- закономірності цитоплазматичної спадковості;

- норму реакції як межу адаптації організму;

- сутність гібридологічного методу дослідження;

- статистичний характер законів спадковості Г. Менделя;

- причини відхилень від встановлених Г. Менделем кількісних співвідношень при розщепленні;

- закони Г. Менделя з позицій хромосомної теорії;

- необхідність медико-генетичного консультування;

- регуляцію генної активності;

- механізми визначення статі;

- чинники, що зумовлюють зміну генетичного складу популяцій: мутації, міграції, популяційні хвилі, ізоляція, природний добір;

- дрейф генів як випадковий процес у популяції;

- мутації як основу видоутворення

описує:

- активні і неактивні ділянки генома, екзони, інтрони;

- види хромосомних мутацій;

- методи діагностики, профілактики та лікування спадкових хвороб людини

планує:

- схеми схрещування для одержання бажаного результату у нащадків

розпізнає:

- домінантні та рецесивні ознаки, зокрема у людини;

- типи мутацій;

- ознаки із вузькою і широкою нормами реакції

ілюструє:

- закономірності успадкування;

- хромосомну теорію спадковості;

- генетичні основи визначення статі;

- типи і загальні властивості мутацій;

- процес видоутворення

оцінює:

- генетичну роль батьківських особин у визначенні ознак нащадків;

- роль генних мутацій у розвитку спадкових хвороб

аналізує:

- вплив середовища на прояв генів у фенотипі;

- молекулярні основи спадкової мінливості;

- можливості різних методів селекції у створенні організмів з новими комбінаціями спадкових ознак

прогнозує:

- значення генотипу і умов середовища для формування фенотипу;

- наслідки результатів медико-генетичного консультування;

- можливості профілактики спадкових хвороб людини

практикує:

- виявлення домінантних і рецесивних ознак у культурних рослин та домашніх тварин

застосовує знання:

- для запису схем схрещування;

- визначення фенотипу і генотипу батьків і нащадків, домінантних та рецесивних ознак

усвідомлює:

- молекулярні та цитологічні основи спадковості;

- роль спадковості в еволюції організмів;

- роль мінливості в еволюції організмів;

робить висновок:

- генетична неоднорідність живих організмів – основа біологічного  прогресу

оцінює:

- генетичну роль батьківських особин у визначенні ознак нащадків;

- роль генних мутацій у розвитку спадкових хвороб

висловлює судження:

- диплоїдність як механізм генетичної стабільності організмів

86

Складові здоров’я людини. Антропогенетика, медична генетика, євгеніка. Людина як об’єкт генетичних досліджень. Генетика особистості.

87

Шляхи передачі інформації в живих системах (центральна догма). Реплікація, транскрипція, трансляція.

88

Основні ферменти, що забезпечують функціонування нуклеїнових кислот (полімерази, гелікази, топоізомерази та ін.)

89

Сучасні уявлення про структуру гена. Некодувальні послідовності ДНК.

90

Генетичний код та його властивості.

91

Генетична система прокаріотичних (нуклеоїд, плазміди) та еукаріотичних (пласти) клітин.

92

Геном. Регуляція активності генів.

93

Генетика – наука про закономірності успадкування ознак та їх мінливість. Основні етапи розвитку генетики.

94

Методи генетичних досліджень (гібридологічний, близнюковий, цитологічний, популяційний (статистичний), біохімічний, молекулярно-біологічний).

95

Генетична термінологія і символіка.

96

Гібридологічний метод. Типи схрещувань.

97

Закономірності успадкування, встановлені Г. Менделем. Закон чистоти гамет. Їх цитологічні основи.

98

Розв’язування типових задач з генетики.

99

П.р. 10. Розв’язування типових задач з генетики: успадкування ознак.

100

Множинний алелізм. Взаємодія алельних генів. Плейотропія.

101

Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Кросинговер.

102

Групи зчеплення генів. Генетичні карти хромосом.

103

Генетика статі. Генетичні основи визначення статі у різних груп організмів.

104

Успадкування, зчеплене зі статтю.

105

Взаємозв’язок між генотипом і фенотипом. Взаємодія неалельних генів (компліментарність,  епістаз, полімерія).

106

Генотип як цілісна система. Самостійна робота.

107

Мінливість ознак та її типи. Спадкова і неспадкова мінливість.

108

Мінливість бактерій та вірусів.

109

Мутації, їх молекулярна основа. Типи і загальні властивості мутацій.

110

П.р. 11. Розв’язування типових задач з генетики: визначення типу мутацій.

111

Мутагенні чинники (фізичні, хімічні, біологічні) їх вплив на живі системи. Значення мутацій.

112

Властивості модифікаційної мінливості. Поняття норми реакції, варіаційного ряду, варіаційної кривої.

113

П.р. 12. Вивчення мінливості рослин. Побудова варіаційного ряду  і варіаційної кривої.

114

Генетика людини. Методи вивчення та особливості успадкування.

115

Спадкові хвороби, їх виявлення та профілактика (медико-генетичне консультування).

116

Вид і популяція. Популяційна генетика.

117

Елементарні процеси еволюції: закон Харді-Вайнберга, мутації.

118

Елементарні процеси еволюції: міграція, випадковий дрейф генів.

119

Процес видоутворення.

120

Узагальнення. Спадковість і мінливість.

Тема 5. Репродукція та розвиток (55 год)

оперує термінами:

- реплікація ДНК;

 - пріони;

 -  віруси;

  - віроїди

 -соматичні    клітини;

- гамети;

-  гаметогенез;

-  життєвий цикл клітини;

- проліферація;

-  інтерфаза;

-  мітоз;

-  мейоз;

-  кросинговер;

-  каріотип;

-  амітоз;

-  апоптоз;

- каріокінез;

- цитокінез;

- статеве та нестатеве розмноження

- запліднення;

- гермафродитизм;

- брунькування;

- шизогонія;

- спороутворення;

- фрагментація;

- поліембріонія;

-  апоміксис;

 - копуляція;

-  кон’югація;

 - партеногенез;

-  неотенія;

-  педогенез;

-  ембріонізація;

- статевий диморфізм;

- гетерогаметна стать;

- гомогаметна стать

наводить приклади:

 -хвороб, спричинених вірусами,

пріонами, віроїдами;

- клітин або організмів, які поділяються амітозом, мітозом, мейозом;

- ізо-, гетеро- та оогамії;

-будови яйцеклітин хордових та безхребетних;

- кон’югації та копуляції;

- організмів із зовнішнім та внутрішнім  заплідненням;

- поліембріонії та апоміксису;

- партеногенезу, неотенії, педогенезу;

-яйценародження, яйцеживонародження, справжнього народження;

гермафродитизму

- організмів з гетерогаметною та гомогаметною статтю.

пояснює:

- значення реплікації ДНК;

- роль пріонів, віроїдів  у природі;

  - значення мітозу та мейозу у  розмноженні організмів;

- роль клітинних органел у процесі цитокінезу та каріокінезу;

- значення кросинговеру;

 - переваги внутрішнього запліднення порівняно із зовнішнім;

- особливості гаметогенезу у чоловічої та жіночої статі.

- роль клітинних органел у процесі дозрівання сперматозоїдів;

- роль кортикальної реакції у процесі запліднення;

- біологічне значення подвійного запліднення покритонасінних;

-  процес клонування;

- механізми визначення статі;

- відмінності понять стать та гендер

класифікує:

- типи вірусів;

- типи поділу клітин;

- способи розмноження;

- типи яйцеклітин;

- типи народження

характеризує:

- структуру і відтворення вірусів та пріонів;

- процес реплікації ДНК, та процес зворотної транскрипції;

- етапи життєвого циклу клітини;

- типи мітозу;

- будову метафазної хромосоми;

- процес мейозу, кросинговер;

- форми розмноження одноклітинних організмів;

- форми розмноження багатоклітинних організмів;

- етапи гаметогенезу;

- типи яйцеклітин

- зовнішнє і внутрішнє запліднення;

- типи народження

описує:

- будову вірусів віроїдів та пріонів на малюнках та схемах;

-процес реплікації ДНК та зворотної транскрипції  на схемах;

- структурно - морфологічні зміни ядра у клітині під час життєвого циклу на малюнках, схемах та мікропрепаратах;

- морфологічну будову метафазної хромосоми на малюнках та схемах;

- етапи сперматогенезу та овогенезу у

ссавців

- типи яйцеклітин;

- будову яйцеклітини та сперматозоїда;

- способи та етапи  запліднення у хребетних тварин;

- подвійне запліднення у покритонасінних.

- механізми  загибелі клітини;

- механізми визначення статі.

планує:

- використовувати знання про інфекційні агенти для профілактики захворювань;

- більш детальне знайомство з сучасними клітинними технологіями, їхнім значенням для людства;

розпізнає:

-структурні компоненти вірусів на малюнках та схемах;

-процес реплікації ДНК на схемах;

-клітини на різних стадіях життєвого циклу на схемах та мікропрепаратах;

- яйцеклітини та сперматозоїди на малюнках та мікропрепаратах;

ілюструє:

- етапи проникнення вірусів у клітину господаря;

- етапи гаметогенезу на препаратах    статевих  залоз людини;

- етапи мітозу та мейозу;

- способи вегетативного розмноження

аналізує:

- місце вірусів у системі живої природи;

- взаємозв’язок між будовою і функціями хромосом;

-  значення мітозу і мейозу для розмноження організмів;

- різні механізми визначення статі;

 - значення у житті людини природного та штучного вегетативного

розмноження;

 - значення клітинних технологій в медицині та сільському господарстві

прогнозує:

- негативний вплив деяких вірусів на репродуктивну систему людини.

-вплив негативних факторів середовища, наркотичних речовин на процеси гаметогенезу людини.

практикує:

- запобігання вірусним хворобам, та попередженню ВІЛ-інфікування;

- використання таблиць, графиків,моделей,відеоматеріалів,3D анімації; web-сайтів для кращого розуміння та засвоєння матеріалу;

- роботу з біологічними приладами, інструментами, довідниками;

- спостереження за біологічними об'єктами і станом власного організму, біологічні експерименти;

застосовує знання:

-для профілактики  вірусних інфекцій;

- для розуміння порушення

процесу гаметогенезу при дії на організм алкоголю, тютюну.

- для формування здорового способу життя

усвідомлює:

- значення вірусів та пріонів у житті людини та природи;

- біологічне значення різних типів поділу клітини;

-значення кросинговеру у формуванні різноманітності нащадків;

- роль статевого процесу у відтворені нащадків та еволюції організмів;

- наслідки вживання алкоголю на процеси гаметогенезу;

-наслідки порушення процесів запліднення для людини

робить висновок:

-  закономірності відтворення лежать в основі процесів, що відбуваються на різних рівнях організації життя

та забезпечують його існування у часі та просторі;

- мейоз передує утворенню гамет у тварин та спор у рослин;

- порушення під час мейозу приводять до генетичних вад організмів;

оцінює:

- знання про життєдіяльність вірусів, для здійснення профілактики вірусних захворювань і надання першої допомоги у разі їх виникнення;

- наслідки порушення процесу мейозу;

- перспективи та можливості клітинних технологій у медицині, сільському господарстві та екології

висловлює судження:

- способи непрямого поділу – мітоз та мейоз лежать в основі сталості виду;

- процес гаметогенезу надзвичайно чутливий до дії несприятливих факторів;

-збереження репродуктивного здоров’я залежить від здорового способу життя

Репродукція (25 год)

121

Репродукція молекул. Реплікація ДНК (етапи, фактори, регуляція, значення). Зворотна транскрипція: механізми, значення.

122

Місце вірусів у системі органічного світу. Особливості будови і процесів життєдіяльності вірусів рослин, тварин, бактерій. Шляхи проникнення вірусів у клітини і організм хазяїна.

123

Поняття про віроїди, пріони. Значення їх у природі і житті людини. Будова і особливості репродукції різних систематичних груп вірусів та пріонів.

124

Загальна характеристика інфекційного процесу, викликаного вірусами. Гіпотези виникнення вірусів. Значення вірусів у процесі еволюції.

125

Репродукція прокаріотичних клітин. Бінарний поділ. Репродукція еукаріотичних клітин. Каріотип. Порівняння наборів хромосом різних видів.

126

Життєвий цикл клітин. Інтерфаза, її періоди, значення, регуляція.

127

Структурна організація інтерфазного хроматину. Будова нуклеусом. Типи та значення основних та кислих білків.

128

Способи репродукції клітин. Мітоз (каріокінез та цитокінез). Фази мітозу, їх тривалість, біологічне значення.

129

Структурні зміни хроматину на різних етапах  мітозу. Морфологічна будова метафазної хромосоми.

130

Порушення процесу мітозу. Цитокінез у рослин та тварин. Типи мітозу. Регуляція мітозу.

131

Мейоз, його фази. Кросинговер. Порушення мейозу. Біологічне значення мейозу у рослин і тварин.

132

П.р. 13. Порівняльна характеристика мітозу та мейозу. Складання аплікаційних схем мітозу і мейозу.

133

Прямий поділ – амітоз. Значення приклади.

134

Старіння і загибель клітин. Апоптоз, некроз. Клітинні технології в біології та медицині.

135

Форми розмноження організмів. Нестатеве і статеве розмноження: цитологічні основи, форми, біологічне значення. П.р. 14. Типи та способи розмноження організмів.

136

Способи нестатевого розмноження прокаріотів, грибів, рослин, тварин. Поліембріонія. Клонування. Використання вегетативного розмноження рослин та грибів у агрокультурі.

137

Способи статевого розмноження. Будова статевих клітин різних систематичних груп організмів.

138

Гаметогенез у рослин та грибів, у тварин на прикладі ссавців.  Будова статевих залоз.

139

Особливості сперматогенезу  та овогенезу у людини. П.р. 15. Відмінність сперматогенезу і овогенезу у людини.

140

Фактори регуляції гаметогенезу. Еволюція статевого розмноження.

141

Запліднення: форми, етапи, значення. Запліднення у нижчих, вищих спорових та голонасінних рослин. Подвійне запліднення у покритонасінних рослин.

142

Зовнішнє та внутрішнє запліднення у тварин. Партеногенез. Апоміксис. Неотенія. Педогенез.

143

Етапи запліднення у людини. Причини порушення процесів запліднення у людини. Екстракорпоральне запліднення. Способи контрацепції.

144

Механізми визначення статі. Стать і гендер у людини. Гермафродитизм. Типи народження.

145

Контрольна робота 2.

Розвиток (30 год)

146

Онтогенез: типи, періодизація у багатоклітинних організмів.

147

Етапи ембріонального розвитку у тварин. Ооплазматична сегрегація та презумптивні зони зиготи.

148

П.р. 16. Вивчення етапів ембріогенезу хордових тварин.

149

Типи та закономірності процесів дроблення. Тотипотентність бластомерів. Бластула. Типи бластул у хордових.

150

Способи гаструляції. Способи закладки мезодерми у  безхребетних та хордових.

151

Гістогенез, органогенез.

152

Поняття про стовбурові клітини та їхні властивості. Диференціація клітин. Поява тканин. Ембріональна індукція.

153

Процес нейруляції, формування комплексу осьових органів.

154

Первиннороті та вториннороті  організми.

155

Похідні зародкових листків. П.р.17. Вивчення похідних зародкових листків.

156

Поняття про провізорні органи. Амніоти та анамнії.

157

Механізми регуляції онтогенезу. Ембріологічні теорії та закони.

158

Періодизація ембріонального розвитку людини. Типи дроблення та гаструляції у людини.

159

Критичні періоди розвитку зародка людини.  Будова та функції плаценти. Поняття про тератогенез.

160

Ембріональний розвиток та його етапи у рослин (ембріогенез та спокій).

161

Сучасні методи ембріології. Тканинна та ембріональна інженерія, химерні організми. Репродуктивна медицина.

162

Типи постембріонального розвитку у тварин. Прямий розвиток. Поняття ембріонізації.

163

Розвиток з повним та неповним перетворенням. Біологічне значення метаморфозу. Регуляція постембріонального розвитку.

164

Етапи постембріонального розвитку насінних рослин (догенеративний, генеративний, постгенеративний).

165

Вікові періоди індивідуального розвитку людини. Статеве дозрівання. Профілактика ЗПСШ.

166

Старість як етап онтогенезу.  Теорії старіння на молекулярному, клітинному, оранізмовому рівнях.

167

Життєві цикли та чергування поколінь. Прості та складні життєві цикли рослин і тварин.

168

Ріст та регенерація. Поняття про проліферацію та диференціацію клітин.

169

Типи, швидкість, тривалість росту різних груп організмів. Регуляція росту у тварин та рослин.

170

Вплив на ріст організму людини екзогенних та ендогенних чинників.

171

Типи регенерації. Рівні регенерації: репарація ДНК, регенерація на субклітинному, клітинному, тканинному, органному рівнях.

172

П.р. 18. Вивчення типів регенерації.

173

Здатність до регенерації у різних тварин. Стимуляція регенераційних процесів.

174

Трансплантація органів. Використання 3D друку у відтворенні тканин та органів.

175

Узагальнення. Розвиток.