Календарне планування з біології для 6 класу

№

з/п

Зміст уроків

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

Вступ

1

Вступний інструктаж з БЖД.

Біологія – наука про життя

розрізняє:

об’єкти живої природи;

практикує:

метод спостереження біологічних об’єктів

оперує термінами:

- біологія, спостереження, експеримент

називає:

- основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем);

наводить приклади:

- основних груп організмів (бактерії, рослини, тварини, гриби);

- методів біологічних досліджень організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент)

усвідомлює:

взаємозв’язки між об’єктами природи

робить висновки:

про пізнаванність природи

оцінює значення:

біологічних знань у практичній діяльності людини (медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо)

2

Основні властивості живого

3

Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Поняття про Віруси

4

Методи біологічних досліджень організмів. Застосування біологічних знань у діяльності людини

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на формування в учнів екологічної свідомості для збереження та захисту довкілля)

Здоров’я і безпека

(сприяє усвідомленню значимості безпечного здорового життєвого середовища)

Тема 1. Клітина

5

Клітина - одиниця живого. Історія вивчення клітини

розпізнає:

- на моделях, фотографіях рослинну і тваринну клітини та їхні складові частини;

- на мікропрепаратах рослинних клітин їхні складові;

уміє:

- налаштувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкта;

- виготовляти прості мікропрепарати рослинних клітин;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням

оперує термінами:

- клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля

називає:

- основні елементи світлового мікроскопа;

 - основні властивості клітини: ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем;

наводить приклади:

- складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля);

порівнює:

рослинну і тваринну клітину

робить висновок:

- клітина була відкрита завдяки винаходу мікроскопа;

- організми мають клітинну будову;

- клітини рослин і тварин мають спільні та відмінні риси будови;

усвідомлює:

- можливість глибшого дослідження будови клітини за допомогою сучасних приладів (електронний мікроскоп) та методів досліджень;

оцінює:

внесок учених у розвиток знань про клітину;

обґрунтовує судження:

клітина – цілісний об’єкт живої природи

6

Збільшувальні прилади (лупа, мікроскопи)

7

Інструктаж  з БЖД. Практична робота №1. Будова світлового мікроскопа та робота з ним

8

Загальний план будови клітини. Інструктаж  з БЖД. Практична робота №2. Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски  цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа

9

Будова рослинної і тваринної клітини

10

Інструктаж  з БЖД. Лабораторне дослідження №1. Будова клітини (листка елодеї, плоду  горобини, кавуна, помідора  тощо)

11

Основні властивості клітини (ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем)

12

Основні положення клітинної теорії

13

Узагальнення  вивченого по темі  «Клітина»

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність

(сприяє розвитку здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі)

Тема 2. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності

14

Амеба,   інфузорія - одноклітинні твариноподібні організми (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі). Інструктаж  з БЖД.  Лабораторне дослідження №2. Спостереження  інфузорій

розпізнає (на моделях і фотографіях):

- одноклітинні організми (із числа вивчених);

описує:

- середовища існування та будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

- процеси життєдіяльності одноклітинних організмів;

порівнює за вказаними ознаками:
- будову і процеси життєдіяльності одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

застосовує знання:

 - для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань;

- про процеси життєдіяльності одноклітинних у побуті;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом

оперує  термінами:

- бактерії, одноклітинні організми, колоніальні організми, багатоклітинні організми

називає:
- середовища існування одноклітинних організмів;

- ознаки бактеріальної клітини;

наводить приклади:

- одноклітинних, колоніальних та багатоклітинних організмів без тканин;

знає:

- особливості будови одноклітинних;

розуміє:

- процеси життєдіяльності (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух)

оцінює:

- роль одноклітинних організмів в екосистемах;

усвідомлює:

- небезпеку інфекційних та паразитарних захворювань

робить висновок:

- клітини можуть бути самостійними організмами

висловлює судження:

- про пристосувальне значення переходу до багатоклітинності

15

Одноклітинні паразитичні організми - малярійний плазмодій, дизентерійна амеба

16

Евглена зелена, хламідомонада – одноклітинні  водорості (середовище існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі)

17

Дріжджі – одноклітинні гриби

18

Бактерії – найменші одноклітинні організми

19

Роль  бактерій у природі  та значення в житті людини

20

Вольвокс, ульва – багатоклітинні  організми

21

Губки  - примітивні багатоклітинні організми

22

Захист міні-проектів:

Чому скисає молоко? Корисний йогурт.

Живі фільтри.

Узагальнення  вивченого по темі «Одноклітинні організми»

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення ролі одноклітинних в екосистемах)

Здоров’я і безпека

(сприяє усвідомленню небезпеки інфекційних та паразитарних захворювань)

Підприємливість і фінансова грамотність

(сприяє усвідомленню можливостей практичного використання одноклітинних для отримання біогумусу, біопалива тощо)

Тема 3. Рослини

23

Рослина – живий організм

описує:

- ріст і розвиток рослинного організму (розвиток рослини з насінини);

розпізнає:

- клітини, тканини та органи рослини;

- цибулину, кореневище, бульбу картоплі як видозмінені підземні пагони;

порівнює за вказаними ознаками:

- процеси фотосинтезу та дихання;

- статеве й нестатеве розмноження;

установлює:

- біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах);

- біологічне значення суцвіть, плодів;

аналізує:

- значення фотосинтезу, живлення, дихання, випаровування води в житті рослин;

планує:

- власні спостереження будови та життєдіяльності рослини;

прогнозує:

- результати власних спостережень;

практикує:

- дослідження будови органів рослини;

- досліди, що підтверджують основні процеси життєдіяльності рослин;

уміє:

- розмножувати рослини;

- пророщувати насінини;

- фіксувати результати дослідів і досліджень;

- моделювати біологічні об’єкти та процеси;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

застосовує знання:

- для догляду за рослинами

оперує термінами:

- рослини, вегетативні органи рослини (корінь, стебло, листок, брунька), статеве розмноження рослин, нестатеве розмноження рослин, фотосинтез, живлення рослин, квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід

називає:

- основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин);

- умови та речовини, необхідні для життєдіяльності рослин;

- умови, за яких відбувається фотосинтез;

- форми розмноження рослин (статеве, нестатеве);

наводить приклади:

- тканин, органів рослин;

- способів запилення;

- способів розмноження рослин (3-4);

- рухів рослин;

- рослин з видозмінами кореня (3-4),

- рослин з видозмінами пагона та його частин (3-4);

- рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і насінин (3-4);

пояснює:

- запилення та запліднення;

характеризує:

- будову кореня, стебла, листка у зв’язку з функціями;

- бруньку як зачаток пагона;

- квітку як орган насіннєвого розмноження рослин

усвідомлює:

рослина – цілісний організм;

оцінює:

- значення фотосинтезу;

висловлює судження:

- видозміни органів рослин, різні способи запилення, поширення плодів мають пристосувальний характер

робить висновок:

- про фотосинтез як характерну особливість рослин

24

Клітини і тканини рослин

25

Корінь: будова  і  основні функції (поглинання води та укріплення у ґрунті). Інструктаж  з БЖД.  Лабораторне дослідження №3. Будова кореня

26

Різноманітність та видозміни коренів

27

Пагін.  Будова пагона. Його розвиток з бруньки. Інструктаж  з БЖД.  Лабораторні дослідження №4,5. Будова пагона; Будова бруньки. Дослідницький практикум: спостереження за розвитком пагона з бруньки. Дослідницький практикум: транспорт речовин по рослині

28

Будова стебла

29

Різноманітність  та  видозміни  пагона. Лабораторне дослідження №6. Будова цибулини

30

Контрольна робота №1

31

Фотосинтез як характерна особливість рослин.

Дихання рослин

32

Живлення (мінеральне, повітряне) рослин

33

Рухи  рослин. Дослідницький практикум: дослідження процесу росту вегетативних органів

34

Розмноження рослин: статеве та нестатеве. Вегетативне розмноження рослин. Дослідницький практикум:

вегетативне розмноження рослин

35

Квітка - орган статевого розмноження. Інструктаж  з БЖД.   Лабораторне дослідження №7. Будова квітки

36

Суцвіття

37

Запилення

38

Запліднення

39

Насінина. Інструктаж  з БЖД.   Лабораторне дослідження №8. Будова насінини

40

Проростання  насіння. Дослідницький практикум: дослідження умов проростання насіння

41

Плід, поширення  плодів. Інструктаж  з БЖД.   

Лабораторне дослідження №9. Будова плода

42

Ріст і розвиток рослин

43

Захист міні-проектів:

Листопад.

Квіти і комахи.

Рослини мандрівники.

Рослини хижаки

44

Узагальнення вивченого по темі «Рослини»

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення ролі рослин в екосистемах)

Здоров’я і безпека

(сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: овочівництво, садівництво, біотехнології тощо)

Тема 4. Різноманітність  рослин

45

Поняття про класифікацію рослин

розпізнає:

- рослини різних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних);

- основні життєві форми рослин;
- рослини різних екологічних груп;
- основні типи рослинних угруповань;

описує:

- будову тіла водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин;

- розмноження мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних (квіткових) рослин;

порівнює за вказаними ознаками:

рослини різних груп, життєвих форм тощо;

уміє:

підбирати види кімнатних рослин для вирощування в певних умовах

оперує термінами:

- рослинні угруповання, водорості, мохи, папороті, голонасінні, покритонасінні,

Червона книга України

називає:

- середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;

- групи рослин, які розмножуються спорами та насінням;

- основні життєві форми рослин;
- основні екологічні групи рослин;
- основні типи рослинних угруповань;
- рідкісні рослини своєї місцевості;

наводить приклади:

- водоростей (2-3);

- мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2-3);

- голонасінних і покритонасінних рослин (4-5);

- рослин різних екологічних груп (2-3);

- рослин різних життєвих форм (4-5);

- панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4-5);

- пристосувань рослин до середовища існування (4-5);

розуміє:

особливості розмноження рослин спорами та насінням

робить висновок:

- будова, особливості життєдіяльності рослинних організмів — це результат їх

 пристосування до умов середовища;

оцінює:

- значення рослин для існування життя на планеті Земля.

висловлює судження щодо:

- нераціонального використання людиною водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;

має переконання щодо:

- необхідності збереження рослин та їх угрупувань

46

Водорості (зелені, бурі, червоні, діатомові). Інструктаж  з БЖД.  Лабораторне дослідження №10. Будова зелених нитчастих водоростей

47

Мохи. Інструктаж  з БЖД.  

Лабораторне дослідження №11. Будова моху

48

Папороті, хвощі, плауни. Інструктаж  з БЖД.    Лабораторне дослідження №12. Будова папоротей

49

Голонасінні. Інструктаж  з БЖД.  Лабораторне дослідження № 13. Будова пагонів і шишок хвойних рослин

50

Покритонасінні (Квіткові).

Захист міні-проектів:

Як утворився торф і кам’яне вугілля?

Викопні рослини

51

Інструктаж  з БЖД. Практична робота №3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин

52

Сільськогосподарські рослини

53

Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води, температури)

54

Життєві форми рослин. Рослинні угруповання

55

Типи  рослинних  угруповань

56

Значення рослин для існування життя на планеті Земля та людини

57

Інструктаж  з БЖД. Практична робота №4. Визначення видів кімнатних рослин, придатних  для  вирощування в певних умовах

58

Контрольна  робота №2

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення необхідності збереження рослин та їх угруповань)

Громадянська відповідальність

(сприяє формуванню відповідального члена громади, суспільства, який розуміє важливість раціонального використання людиною рослинних угруповань)

Здоров'я і безпека

(сприяє усвідомленню значення рослин для зміцнення здоров’я)

Підприємливість і фінансова грамотність

(сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: фітодизайн, декоративні рослини, створення колекцій, сувенірів тощо)

Тема 5. Гриби

59

Особливості  будови  грибів: грибна  клітина, грибниця, плодове тіло

порівнює за визначними ознаками:

- гриби і рослини;

- цвілеві та шапинкові гриби;
пояснює:
- взаємозв’язок грибів і вищих рослин;

- співіснування грибів і водоростей у лишайниках;

- роль грибів у природі;
- значення штучного вирощування грибів;

розпізнає:

- їстівні та отруйні гриби своєї місцевості;

- лишайники;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

аналізує:

- використання людиною грибів і лишайників;

уміє:

- відрізняти отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості)

застосовує знання для:

- зберігання продуктів харчування;
- профілактики захворювань, що спричинюються грибами;

- профілактики отруєння грибами

оперує термінами:

- гриби, лишайники

називає:
- найпоширеніші види грибів своєї місцевості;

- ознаки грибної клітини;

- спільні та відмінні риси в будові клітин грибів, рослин і тварин;

- основні групи грибів за їх способом живлення;
- способи розмноження та поширення грибів;

- групи лишайників (накипні, листуваті, кущисті);

наводить приклади:

- їстівних та отруйних грибів свого краю;

- співіснування грибів з рослинами;

характеризує:

- особливості живлення грибів;
- будову грибниці, плодового тіла;

- будову лишайників

оцінює:

значення грибів і лишайників у біосфері та житті людини;

усвідомлює:

небезпеку захворювань, що спричинюються грибами

небезпеку отруєння грибами, які виросли в різних екологічних умовах зростання

60

Особливості  живлення  грибів

61

Розмноження та поширення грибів

62

Сапротрофні – цвільові гриби; паразитичні гриби (на прикладі трутовиків та збудників мікозів людини)

63

Лишайники – приклад симбіотичних організмів

64

Шапинкові гриби. Інструктаж  з БЖД.  Лабораторне дослідження №14. Будова  шапинкових  грибів

65

Їстівні та отруйні шапинкові гриби

66

Інструктаж  з БЖД. Практична робота №5. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів   своєї  місцевості

67

Значення грибів у природі та  житті людини.

Захист міні-проекта:

Гриби у біосфері та житті людини

68

Узагальнення  вивченого по темі «Гриби»

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення значення грибів та лишайників у біосфері)

Здоров’я і безпека

(сприяє усвідомленню небезпеки захворювань, що спричинюються грибами)

Підприємливість і фінансова грамотність

(сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: вирощування шапинкових грибів, виробництво продуктів харчування з використанням грибів тощо)

Узагальнення

Будова та життєдіяльність організмів

описує:

- особливості будови та життєдіяльності клітин рослин, тварин, грибів, бактерій;

порівнює:

- будову і процеси життєдіяльності основних груп організмів;

класифікує:

- організми за певними ознаками, об’єднує їх у групи

називає:

- ознаки основних груп організмів;

пояснює:

- залежність особливостей будови та життєдіяльності організмів від середовища існування

робить висновок:

- будова організмів та особливості їхньої життєдіяльності – це результат пристосування до умов середовища

69

70

Будова та життєдіяльність організмів

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення важливості сталого розвитку, готовності брати участь у вирішенні питань довкілля та розвитку суспільства)