Календарне планування з історії для 11 класу Профільний рівень

№

з/п

Дата 

 Зміст навчального матеріалу

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Прим

Тема 1. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ (14 год)

1.

01.09

Риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин

Знати: – зміст понять: конфронтація, біполярний (двополюсний) світ, Холодна війна, соціалістичний табір, доктрина;                               – час створення ООН, МОП, МАГАТЕ, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Світового банку, ВООЗ; поділу Німеччини; утворення Північноатлантичного союзу (НАТО) і Варшавського блоку (ОВД);                                                – характерні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин; – мету, принципи та механізми діяльності ООН, спеціалізованих організацій під егідою ООН;-вплив “плану Маршалла” на відбудову повоєнної Європи і формування “двополюсного світу”;– значення “Загальної декларації прав людини” (1948 р.) і міжнародних пактів про права людини (1966 р.) як основи сучасного міжнародного права.                                            Уміти:– встановити послідовність подій повоєнних часів, пов’язаних з утворенням “двополюсного світу”;– використовувати карту як джерело інформації про територіальні зміни в Європі за підсумками війни;– встановити причини і спрогнозувати можливі наслідки розв’язування Холодної війни.

2.

02.09

 Організація Об’єднаних Націй (ООН).

3.

03.09

Спеціалізовані організації під егідою ООН.

4.

08.09

“Загальна декларація прав людини” (1948 р.) і міжнародні пакти про права людини 1966 р

5.

09.09

Радянська окупація Східної Європи.

6.

10.09

Радянська окупація Східної Європи.

7.

15.09

Початок Холодної війни. Меморандум Дж. Кеннана і промова В. Черчіля в Фултоні

8.

16.09

Доктрина Г. Трумена і “План Маршалла”.

9.

17.09

Поділ Німеччини. НАТО

10.

22.09

НАТО

11.

23.09

Організація Варшавського договору (ОВД): закріплення біполярності світу

12.

24.09

Навчальний проект. Реалізація завдань ООН її спеціалізованими організаціями: приклади діяльності.

13

Практичне заняття. Історичний портрет діячів епохи

14

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 1.

Тема 2. ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА (26 год)

15.

Концепція постіндустріального (інформаційного) суспільства.  Економічний та соціальний розвиток.

Знати:

– зміст понять: маккартизм, неоконсерватизм, рейганоміка, тетчеризм, неолібералізм, економічне диво, соціальне ринкове господарство, брексіт;

– час рейганоміки та тетчеризму, падіння авторитарних режимів у Греції, Португалії та Іспанії, виступів афроамериканців за громадянські права у США; “червоного травня” у Франції; укладення Римських угод та Маастрихтського договору;

– основні тенденції розвитку політичних систем країн Заходу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.;

– причини утвердження США як провідної держави “вільного світу”;

– значення об’єднання Німеччини й утворення Європейського Союзу;

– внесок українцської діаспори в науково-технічну революцію.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки;

– використовувати карту як джерело інформації про процеси економічної інтеграції Західної Європи;

– охарактеризувати шведську соціальну модель, процеси зміцнення демократії та формування соціального ринкового господарства на Заході в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.; етнонаціональні проблеми Заходу та оцінити шанси на їх розв’язання у найближчому майбутньому;

– визначити причини та наслідки тривалого економічного зростання в ФРН та Італії; руху афроамериканців за громадянські права, боротьби за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин у країнах Заходу;

– визначити причини та ознаки кризових явищ в ЄС, розробити стратегію їх подолання;

– визначити роль США та ЄС в сучасних міжнародних відносинах;

– висловити обґрунтоване судження про політичну діяльність Конрада Аденауера, Сильвіо Берлусконі, Тоні Блера, Шарля де Голя, Джона Кеннеді, Ангели Меркель, Франсуа Міттерана, Барака Обами, Рональда Рейгана, Маргарет Тетчер, Дональда Трампа, П’єра Трюдо.

16.

Зміцнення демократії на Заході після Другої світової війни: розширення прав людини. Феміністський рух.

17.

Утвердження принципів громадянського суспільства. Тенденції повоєнного розвитку партійних систем.

18.

Інтеграційні процеси в Західній Європі. Етнонаціоналізм.

19.

США  у період з 1945- на початку ХХІ ст.

20.

Рейганоміка

21.

Рух афроамериканців США за громадянські права. Мартин Лютер Кінг

22.

Канада у період з 1945- початку 21 ст.

23.

Прояви етнонаціоналізму (проблеми Квебеку, Ольстеру, баскське питання).

24.

Молодіжні виступи кінця 1960-х рр. Рух хіппі Боротьба за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин.

25.

Практичне заняття Молодіжна контркультура: вплив на формування постіндустріального світу.

26.

Транснаціональні корпорації. НТР і зростання ролі професійних фахівців і техніків Перехід від виробництва товарів до виробництва послуг. Політика зменшення соціальної нерівності

27.

Велика Британія у період з 1945- початку ХХІ ст.

28

Тетчеризм. Зовнішня і внутрішня політика.

29

Франція у період з 1945- початку ХХІ ст.

30

Франція. Зовнішня і внутрішня політика.

31

Німеччина у період з 1945- початку ХХІ ст

32

“Німецьке економічне диво” Об’єднання Німеччини.

33

Італія у період з 1945- початку ХХІ ст.

34

Зовнішня і внутрішня політика. Боротьба з мафією.

35

Соціальне ринкове господарство. Шведська соціальна модель

36

Практична робота:Процеси демократизації в країнах Західної Європи та США у 2 половині 20- на початку 21століття.

37

 Від Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) до Європейського союзу (ЄС). Проблема брекситу.

38

Роль США та ЄС у сучасних міжнародних відносинах

39

Навчальний проект. Українська діаспора в державах Північної Америки та Західної Європи

40

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 2.

Тема 3. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ ТА СРСР: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

(23 год)

41

Результати Другої світової війни для народів Центральної Європи

Знати:

– зміст понять: Празька весна, оксамитова революція, перебудова, гласність, самоврядний соціалізм, соціалізм з людським обличчям, Солідарність, шокова терапія;

– час Угорської революції, “Празької весни”, утворення РЕВ; перебудови в СРСР, “оксамитових революцій”, розпаду СРСР, Югославії та Чехословаччини;

– вплив на розвиток регіону Центрально-Східної Європи політичних процесів в СРСР та Холодної війни;

– особливості втілення сталінської моделі соціалізму в країнах Центрально-Східної Європи;

Уміти:

– визначити роль СРСР у формуванні соціально- економічної і політичної ситуації у країнах Центрально-Східної Європи у період сталінської диктатури та постсталінські часи; роль етнічних проблем у дестабілізації ситуації в колишній Югославії;

– використовувати карту як джерело інформації про процес трансформації держав соціалістичного табору наприкінці 80-х років ХХ ст.;

– встановити причини революції в Угорщині, Празької весни, розпаду СРСР і падіння комуністичних режимів у Східній Європі.

– порівняти трансформаційні процеси в країнах Центрально-Східної Європи;

– визначити роль країн Центрально-Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах;

– висловити аргументовані судження щодо діяльності Олександра Дубченка, Йосифа Броз Тито, Леха Валенси, Вацлава Гавела.

42

Особливості розвитку країн Центрально-Східної Європи в 2 пол.1940-х-першій пол.1950-х рр..

43

Сталінська модель соціалізму та її втілення .

44

Особливості розвитку країн Центрально-Східної Європи в 2 пол.1950-х -1960-х рр.

45

Антикомуністичні виступи: Угорська революція 1956 р.Доля українців у країнах Центрально-Східної Європи. Операція “Вісла”

46

Особливості розвитку країн Центрально-Східної Європи в 2 пол.1970-х 1980 -х рр..

47

Спроба економічної інтеграції соціалістичного табору. Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ)

48

Особливості розвитку країн Центрально-Східної Європи в 1990-х – на поч.. 21 ст.

49

Криза комуністичних режимів країн Центрально-Східної Європи.

50

 “Оксамитові революції” в країнах Східної Європи

51

Розпад Югославії. Політичні, економічні, соціальні та національні трансформації

52

Розпад Чехословаччини. Політичні, економічні, соціальні та національні трансформації

53

Країни Центрально-Східної Європи на початку ХХІ ст., їх роль у сучасних міжнародних відносинах

54

Завершення епохи Сталіна. “Хрущовська відлига”.

55

Перебудова в СРСР.

56

Розпад Радянського Союзу

57

Розпад Радянського Союзу

58

Політична, економічна та ідеологічна експансія Росії в регіоні.

59

Практична робота: Вплив політичних процесів у СРСР на розвиток країн Центрально-Східної Європи в 1945 – 1991 рр.

60

Політична, економічна та ідеологічна експансія Росії по відношенню до України.

61

Навчальний проект. Роль лідерів у трансформаційних процесах у країнах Східної Європи на зламі 1980–1990-х рр.

62

Навчальний проект “Празька весна” 1968 року.

63

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 3

Тема 4. ДЕРЖАВИ АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ: ВИБІР ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ (22 год)

64

Японія. Повоєнне реформування держави. Хірохіто.

Знати:

– зміст понять: Рух неприєднання, Рік Африки, апартеїд, Арабська весна, ісламська революція, ісламський фундаменталізм, деколонізаці;

– час японського економічного дива, реалізації курсу “трьох червоних знамен” і культурної революції Мао Цзедуна, здобуття незалежності народами Індії, утворення Ізраїлю та Пакистану, ісламської революції в Ірані, початку “Арабської весни”, формування ІДІЛ, деколонізації Африки, ліквідації апартеїду, революції на Кубі;

– причини й особливості “культурної революції” в Китаї, конфесійного протистояння в Південній Азії; Ісламської революції в Ірані, революції на Кубі; деколонізаційних процесів у світі; “японського економічного дива”, “чотирьох модернізацій” Ден Сяопіна, близькосхідної проблеми, “Арабської весни”, конфлікту в Сирії;

– вплив конфлікту в Сирії та терористичної діяльності ІДІЛ на розвиток регіону і світу.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, що відбулися в країнах Азії, Африки та Латинської Америки;

– використовувати карту як джерело інформації про процес деколонізації Азії та Африки, геофактори, що сприяли формуванню тут військово-політичних союзів й економічних регіонів;

– визначити можливі способи врегулювання близькосхідної проблеми; подолання наслідків апартеїду; особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Латинської Америки;

– порівняти “японське економічне диво” з аналогічними явищами в Німеччині та Італії; основні тенденції розвитку країн Азії, Африки та Латинської Америки;

– висловити аргументовані судження щодо діяльності Індіри Ганді, Фіделя Кастро, Нельсона Мандели, Джавахарлала Неру, Ден Сяопіна, Хірохіто, Мао Цзедуна.

65

Джерела та наслідки економічного піднесення. Внутрішньо- та зовнішньополітичні пріоритети

66

Китай. Проголошення КНР. Культ особи Мао Цзедуна. Великий стрибок, комуни, культурна революція.

67

Трансформаційні процеси в Китаї на зламі ХХ–ХХІ ст. Ден Сяопін.

68

Утворення Індійської республіки та Пакистану. Конфесійне протистояння в регіоні. ІНК

69

Індіра Ганді. Індія на зламі ХХ–ХХІ ст.

70

Практичне заняття. Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав

71

Утворення Ізраїлю.Палестинська проблема

72

Близькосхідна проблема та шляхи її врегулювання

73

Ісламська та «біла» революція в Ірані.

74

“Арабська весна”Громадянські війни в Лівії,Сирії,Ємені.

75

Терористична діяльність. Ісламська держава Іраку і Леванту.

76

Деколонізація Африки.

77

Роль Росії в розпалюванні військових конфліктів у регіоні.

78

Крах апартеїду

79

Країни Африки на зламі ХХ–ХХІ ст.

80

Латинська Америка: особливості соціально-економічного розвитку країн регіону

81

Латинська Америка: особливості  політичного розвитку країн регіону

82

Революція на Кубі. Фідель Кастро

83

Проблеми політичного та економічного життя латиноамериканських держав на зламі ХХ–ХХІ ст.

84

Практичне заняття. написання есе:

– Сучасні країни Азії: діалог західної та східної цивілізацій.

85

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 4.

Тема 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (14 год)

86

Динаміка Холодної війни. Протистояння НАТО і ОВД.

Знати:– зміст понять: Берлінська криза, Карибська криза, розрядка, нове політичне мислення, багатополярний світ, міжнародний тероризм;

– час Холодної війни, Берлінської і Карибської кризи, війн у Кореї, В’єтнамі, Афганістані, проведення Гельсінської конференції;

– причини, ознаки, динаміку та наслідки Холодної війни, міжнародного тероризму; політики розрядки, Гельсінської конференції.

Уміти:

– використовувати карту як джерело інформації про події Холодної війни: Берлінську кризу, Карибську кризу, війну у Кореї та В’єтнамі, в Афганістані, сучасну геополітичну ситуацію у світі;

– пояснити вплив Гельсінської конференції на міжнародні відносини на зламі ХХ–ХХІ ст.;

– охарактеризувати Берлінську кризу, війну в Кореї, Карибську кризу, війни у В’єтнамі та Афганістані як прояви загострення міжнародних відносин в умовах Холодної війни;

– пояснити процеси переходу від біполярності до багатополярного світу; вплив “нового політичного мислення” та розпаду СРСР на міжнародні відносини кінця ХХ ст.

87

Прояви міжнародної напруженості: (Перша Берлінська криза, війна в Кореї Відновлення конфронтації в 50-х рр..20 ст.

88

Рух неприєднання країн Азії та Африки (1955конференція в Індонезії)

89

Прояви міжнародної напруженості: Карибська криза та друга Берлінська криза

90

Період “розрядки” в міжнародній політиці. Гельсінська конференція 1975 р

91

Прояви міжнародної напруженості: війна у Афганістані

92

Передумови і причини завершення «холодної війни»

93

Початок ракетного розброєння. Трансформація .Криза в Перській затоці. Конфлікт на Балканах.

94

Проблема міжнародного тероризму.

95

Практичне заняття:Війни у В’єтнамі та Афганістані та їх вплав на міжнародні відносини.

96

Агресія Росії проти України в 2014 р. Російсько-українська війна.

97

Агресія Росії проти України в 2014 р. Російсько-українська війна.

98

Практичне заняття Демонтаж результатів періоду “розрядки”: причини і наслідки.

99

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 5

Тема 6. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА (6 год)

100

Становлення постіндустріального (інформаційного)  суспільства. Глобалізація. Культура “віртуальної реальності”.

Знати: – зміст понять: науково-технічна революція (НТР), високі технології, неореалізм, функціоналізм, постмодернізм, соціальний реалізм, абстракціонізм, поп-арт;

– динаміку, напрямки і здобутки НТР;

– діяльність видатних представників науки, літератури, мистецтва і спорту другої половини ХХ – початку ХХІ ст;

– базові художні принципи провідних мистецьких течій сучасності.

Уміти:

– охарактеризувати зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства;

– визначити вплив основних досягнень НТР на життя суспільства; сучасні тенденції в освіті, літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театральному мистецтві, кінематографі й спорті;

– порівняти зміст і характер праці, а також соціальну структуру модерного (індустріального) та постмодерного (інформаційного) суспільства;

– визначити і пояснити різницю в умовах розвитку культури на теренах ЄС та в інших регіонах світу (на вибір);

– визначити соціальні наслідки НТР.

101

Науково-технічно революція: наукові відкриття, нові галузі наук, високі технології, інтеграція науки і виробництва

102

Основні тенденції розвитку культури у 2 пол. 20 – на поч..21 ст.

103

Практичне заняття. Модерне (індустріальне) та постмодерне (інформаційне) суспільства: тяглість та зміни

104

Захист навчальних проектів Винаходи ХХ століття, які скоротили відстані та змінили світ.

105

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 6

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП (3 год)

1

01.09

  Уроки Другої світової війни. Післявоєнна карта світу. Друга світова війна в історичній пам'яті.

Знати:

– зміст понять: злочин проти людства, права людини, постіндустріальне (інформаційне) суспільство, історична пам’ять;

– основні етапи розвитку українського суспільства другої половини ХХ ст. – початку ХХІ ст.

Розуміти:

– як суспільно-політичні зміни позначаються на свідомості та повсякденні людей;

– масштаби людських і матеріальних втрат України в 1914–1945 рр.

Уміти:

– застосувати знання про історію України як інструмент для аналізу розвитку суспільства;

– визначати причини і негативні наслідки поразки у боротьбі за українську державність в першій половині ХХ ст.

2

03.09

Періодизація історії України другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України 1945-2021 років.

3

07.09

Навчальний проект. Друга світова війна в історичній пам’яті українців та інших європейців

Тема 1.  УКРАНА У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (15 год)

4

08.09

Україна в системі міжнародних відносин. Україна – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй (ООН). Участь України в міжнародних організаціях.

Знати:

– зміст понять: відбудова, репатріанти, спецпоселення, «український буржуазний націоналізм», космополітизм, «ждановщина», «лисенківщина», депортація, обмін населенням, етнічна чистка, операція «Вісла», операція «Захід»;

– основні методи радянізації західних областей УРСР та боротьби з активістами ОУН та вояками УПА.

Розуміти:

– особливості відбудови промисловості та сільського господарства;

– штучний характер масового голоду 1946–1947 рр.;

– сутність повоєнних депортацій як військово-політичних акцій комуністичної влади та її злочинів проти українців;

– мотиви тривалого опору УПА та націоналістичного підпілля в різних регіонах УРСР;

– протиріччя соціально-економічного, культурного, релігійного та повсякденного життя.

Уміти:

– встановлювати послідовність і синхронність подій, що відображають формування територіальних меж УРСР, масові депортації та обміни населенням, посилення радянізації та репресії у західних областях, український визвольний рух у 1944–1950‑х рр., процеси відбудови господарства і культурне життя республіки, ідеологічні кампанії й «чистки»;

– визначати причини та наслідки депортацій українців із західних областей УРСР та південно-східних областей Польщі, входження Кримської області до УРСР; ідеологічних кампаній та «чисток», їх вплив на освітній і культурний розвиток УРСР;

– показувати на карті зміни адміністративно-територіального устрою УРСР, місця локалізації осередків ОУН та збройного опору УПА на території України;

– висловлювати аргументовані судження щодо трансформації методів зміцнення тоталітарного режиму;

– виявляти особливості українського визвольного руху в 1945–1950-х рр.;

– визначати суперечності розвитку культури;

– характеризувати науковий/творчий доробок Ніла

5

10.09

Встановлення кордонів УРСР з сусідніми державами внаслідок переділу західноукраїнських земель. Масові депортації 1944-1946 рр. 

6

14.09

Операція «Вісла»

7

15.09

Обмін територіями 1951 р. Передання Кримської області до складу УРСР

8

17.09

Економічна ситуація в УРСР. Відбудова промисловості

9

21.09

Становище сільського господарства. Масовий штучний голод 1946-47 рр.

10

22.09

Внутрішньополітична ситуація в УРСР. Репресивні кампанії радянської влади.

11

24.09

Радянізація західноукраїнських областей УРСР. Ліквідація Греко-католицької церкви в УРСР.

12

Національно-визвольний рух у 1944-1950-х рр. «Велика блокада» проти УПА.

13

Операція «Захід». Українці в повстаннях в таборах ГУТАБу (ГУЛАГу).

14

Особливості розвитку культури. Освіта та наука.

15

Практичне заняття.  Повсякденне життя повоєнних років

16

Навчальний проект. Стадії боротьби за незалежність: від УНР до УПА.

17

Практичне заняття  Вирвані з коренем. Депортації українців у 1944–1951 рр.: причини, етапи, наслідки (дослідження тематичних документів).

18

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів із розділу 1.

                                                          Тема 2. УКРАЇНА  В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ  (13 год)

19

Внутрішньополітична ситуація в УРСР у першій половині 1950-х рр.

Знати:

– зміст понять: десталінізація, культ особи, «відлига», лібералізація, реабілітація, шістдесятники, дисиденти, раднаргоспи, децентралізація управління, воєнно-промисловий комплекс, зросійщення (росіянізація, русифікація);

– суть хрущовських надпрограм;

– прояви дисидентського руху.

Розуміти:

– основні протиріччя реформування промисловості, сільського господарства, соціальної сфери;

– сутність політики СРСР, спрямованої на зросійщення України;

– зв’язок між розвитком культури, освіти, науки і внутрішньополітичними процесами.

Уміти:

– встановлювати послідовність подій, пов’язаних із десталінізацією і лібералізацією суспільного життя, модернізацією економіки, формуванням феномену шістдесятництва і розгортанням дисидентського руху, культурним життям;

– використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний устрій УРСР, події внутрішньої політики;

– визначати причини та наслідки посилення зросійщення українського суспільства;

– обстоювати свої судження щодо розвитку культури у період «відлиги» та зародження шістдесятництва й дисидентського руху;

– характеризувати науковий/творчий доробок Віктора Глушкова, Сергія Корольова, Михайла Янгеля, Бориса Патона, Василя Симоненка, Ліни Костенко; діяльність Левка Лук’яненка, Алли Горської, Івана Світличного

20

Стан промисловості і сільського господарства. Військово-промисловий комплекс.

21

Участь українців у повстаннях у сталінських концтаборах.

22

XX з’їзд КПРС. Десталінізація і лібералізація суспільного життя. Реабілітація жертв сталінських репресій.

23

Адміністративно-територіальні зміни. Входження Кримської області до складу УРСР.

24

Зміни в управлінні господарством. Раднаргоспи. Соціальні наслідки економічної політики другої половини 1950-х – першої половини 1960-х рр.

25

Зародження дисидентського руху в Україні та його течії. Левко Лук’яненко. Антирадянські виступи 1960-х рр.

26

Науково-технічна революція: внесок українців. Сергій Корольов.

27

Реформи освіти та процеси зросійщення. Антирелігійна кампанія.

28

Відлига в мистецтві. Ліна Костенко. Іван Драч. Василь Стус. Розвиток спорту.

29

Навчальний проект. Ті, хто відкрили шлях у космос.

30

написання есе:

– Відлига: зміни в суспільно-політичних настроях населення України.

31

Урок контролю (і корекції) з розділу 2

Тема 3. УКРАЇНА В ПЕРІОД СИСТЕМНОЇ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (16 год)

32

Економічна ситуація в УРСР. Продовольчі програми.

Знати:

– зміст понять: «застій», «розвинутий соціалізм», компартійно-радянська номенклатура, самвидав, правозахисний рух, командно-адміністративне управління, дефіцит, депопуляція;

– напрями дисидентського руху, методи боротьби влади з інакодумцями.

Розуміти:

– взаємозалежність суспільно-політичного та економічного життя в період системної кризи;

– мотиви активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х – на початку 1970-х рр. і репресій щодо учасників УГГ;

– протиріччя розвитку культури;

Уміти:

– встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають кризові явища доби «застою», розгортання течій дисидентського, кримськотатарського рухів, культурне життя;

– використовувати карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя у період загострення кризи радянської системи;

– визначати причинно-наслідкові зв’язки політико-ідеологічної кризи радянського ладу в УРСР;

– порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо економічного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – 1960‑х рр. і в 1970-ті – на початку 1980-х рр.;

– оцінювати мету і завдання правозахисного руху, його здобутки у сфері у захисту прав людини в СРСР;

– виявляти суперечливі процеси в розвитку освіти, науки, літератури та мистецтва;

– характеризувати протиріччя політичної діяльності Петра Шелеста та Володимира Щербицького; науковий/творчий доробок Миколи Амосова, Олега Антонова, Івана Миколайчука, Сергія Параджанова, Марії Приймаченко, Володимира Івасюка; діяльність Василя Макуха, В’ячеслава Чорновола, Петра Григоренка, Мустафи Джемілєва, Івана Дзюби, Миколи Руденка, Василя Стуса, Олеся Гончара

33

Ідеологічні орієнтири партійно-радянського керівництва. Конституція УРСР 1978 р. Зміни в соціальній та національній структурі населення.

34

Дисидентський рух: течії, форми і методи боротьби.

35

Іван Дзюба: “Інтернаціоналізм чи русифікація”. Михайло Брайчевський: “Приєднання чи возз’єднання”.

36

Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ).

37

Самвидав. “Український вісник”. “Смолосокип”. В’ячеслав Чорновіл.

38

Практичне заняття  Український самвидав: теми, ідеї, автори.

39

Відродження пам’яті про Голодомор. Українська діаспора та її внесок у відродження України.

40

Кримськотатарський національний рух. Мустафа Джемілєв.

41

Розвиток освіти та науки.

42

Формування опозиційних течій у культурі.  Молодіжний неформальний рух в Україні.

43

Українське мистецтво. Досягнення українських спортсменів.

44

Практичне заняття   Повсякденне життя в місті та на селі (на прикладі кількох українських населених пунктів 1970–1980-х рр.).

45

Захист навчальних проектів 49 сміливців проти режиму (дослідження діяльності УГГ).

46

Практичне заняття  Права людини в СРСР: декларації та реальність.

47

Узагальнення знань з теми

Тема 4.    ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ ( 20 год)

48

Початок перебудови в СРСР.

Знати:

– зміст понять: перебудова, гласність, плюралізм, прискорення, інфляція, андеграунд, неформальні організації, національно-демократичний рух, суверенітет, незалежність, мітингова демократія, багатопартійність, путч;

Розуміти:

– передумови, протиріччя політики перебудови і гласності в УРСР;

– тенденції соціально-економічного і політичного життя, розгортання національно-демократичного руху, формування багатопартійності;

– значення прийняття Декларації про державний суверенітет України й Акта проголошення незалежності України; референдуму 1 грудня 1991 р. як акта підтримки населенням України державної незалежності.

Уміти:

– встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій періоду перебудови;

– використовувати історичну карту для реконструкції, пояснення та інтерпретації подій;

– виявляти послідовність і суперечливість змін у політичному житті України;

– висловлювати аргументовані судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р., його наслідків в Україні; ролі й місця України в загальносоюзних суспільно-політичних процесах у 1991 р.;

– пояснювати причини Революції на граніті та її значення у відновленні Україною незалежності, перетворення Кримської області в Автономну Республіку;

– характеризувати діяльність: Леоніда Кравчука, В’ячеслава Чорновола, Ігоря Юхновського.

49

Чорнобильська катастрофа.

50

Практичне заняття. «За живе…» Непоправні наслідки Чорнобильської трагедії

51

Стан економіки. Шахтарські страйки. Поглиблення диспропорцій рівня життя населення.

52

Гласність і політичний плюралізм на українських теренах. Активізація національно-демократичного руху.

53

Зміни в політичному керівництві УРСР. Формування багатопартійної системи.

54

Культурно-мистецьке життя як вираз суспільних настроїв. Фестиваль “Червона рута”. Релігійне відродження.

55

Вибори до Верховної Ради УРСР і до місцевих рад 1990 р.

56

Декларація про державний суверенітет України.

57

Революція на граніті.

58

Захист навчальних проектів:

– Сто років боротьби за незалежність: 1917–2021.

59

Створення Автономної Республіки Крим. Меджліс кримськотатарського народу.

60

Спроба державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р.

61

Акт проголошення незалежності України.

62

Референдум і вибори Президента України 1 грудня 1991 р. Леонід Кравчук.

63

Розпад СРСР. Міжнародне визнання України.

64

Практичне заняття  Злочини комуністичного режиму. Уроки для України сьогодні.

65

Захист навчальних проектів  Український андеграунд: кіно, музика і театр кінця ХХ ст.

66

Практичне заняття. Історичний портрет Л. Кравчука

67

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 4.

Тема 5. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ (16 год)

68

Державотворчі процеси в умовах незалежності України.

Знати:

– зміст понять: економічна інтеграція, політична асоціація, Євромайдан, Революція Гідності, Небесна Сотня, Мінські домовленості, люстрація, тимчасово окупована територія, антитерористична операція (АТО), Операція об’єднаних сил (ООС), «добробат», «кіборги», «гібридна війна», волонтерський рух, безвізовий режим, томос.

– домінуючі тенденції державотворчого процесу в 2014–2019 рр.;

– зміст документів України, Європейського Союзу (ЄС), ООН, США про визнання Росії агресором.

Розуміти:

– особливості соціально-економічного розвитку України в останнє десятиліття;

– природу походження та значення Євромайдану і Революції Гідності;

– необхідність вшанування героїзму та жертовності загиблих Небесної Сотні, захисників України від збройної агресії Росії;

– територіальну цілісність України і недоторканість державних кордонів як головні умови суверенності та незалежності;

– чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні;

– важливість для України політичної асоціації, економічної інтеграції та впровадження безвізового режиму з ЄС.

Уміти:

– встановлювати хронологію подій України в 2014–2019 рр.;

– використовувати карту як джерело інформації про основні політичні й соціально-економічні події в Україні впродовж 2014–2019 рр.;

– визначати основні протиріччя соціально-економічного розвитку України в 2014–2019 рр.;

– характеризувати перебіг державотворчих процесів в Україні впродовж останнього п’ятиліття;

– обґрунтувати на основі аналізу документів твердження про визнання Росії державою-агресором щодо України;

– аналізувати Звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 р.;

– визначати передумови, причини, ознаки та наслідки збройної агресії Росії проти України;

– обстоювати свої судження щодо розвитку освіти, науки і культури;

– прогнозувати можливі шляхи розвитку України та зміни її геополітичного становища;

– характеризувати діяльність Петра Порошенка, Любомира Гузара.

69

  Повернення кримських татар на історичну батьківщину. Питання адміністративно-політичного статусу Криму

70

Суспільно-політичне життя. Особливості формування багатопартійності в незалежній Україні.

71

Конституція України 1996 р.

72

Практичне заняття  Основний закон України: умови створення й аналіз основних положень

73

Економіка України в 1991–1998 рр. Запровадження гривні.

74

Демографічні процеси. Трудова еміграція.

75

Економіка України в 1998–2004 рр. Олігархічна система.

76

Початок інтеграції української економіки в європейський і світовий економічний простір.

77

Політична розбудова суспільства. Леонід Кучма.

78

Рухи протесту на початку 2000-х рр. Конфронтація навколо острова Тузла.

79

Помаранчева революція. Віктор Ющенко. Конституційна реформа 2004 р.

80

Україна в системі міжнародних відносин.

81

написання есе:

– Помаранчева революція: національний і людський виміри.

82

Практичне заняття  Інтеграція України в європейський та світовий економічний простір: виклики і відповіді.

83

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 5

Тема 6. ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ (16 год)

84

Соціально-економічний розвиток і суспільно-політичне життя України в 2005–2013 рр. Віктор Янукович.

Знати:

– зміст понять: економічна інтеграція, політична асоціація, Євромайдан, Революція Гідності, Небесна Сотня, Мінські домовленості, люстрація, тимчасово окупована територія, антитерористична операція (АТО), Операція об’єднаних сил (ООС), «добробат», «кіборги», «гібридна війна», волонтерський рух, безвізовий режим, томос.

– домінуючі тенденції державотворчого процесу в 2014–2019 рр.;

– зміст документів України, Європейського Союзу (ЄС), ООН, США про визнання Росії агресором.

Розуміти:

– особливості соціально-економічного розвитку України в останнє десятиліття;

– природу походження та значення Євромайдану і Революції Гідності;

– необхідність вшанування героїзму та жертовності загиблих Небесної Сотні, захисників України від збройної агресії Росії;

– територіальну цілісність України і недоторканість державних кордонів як головні умови суверенності та незалежності;

– чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні;

– важливість для України політичної асоціації, економічної інтеграції та впровадження безвізового режиму з ЄС.

Уміти:

– встановлювати хронологію подій України в 2014–2019 рр.;

– використовувати карту як джерело інформації про основні політичні й соціально-економічні події в Україні впродовж 2014–2019 рр.;

– визначати основні протиріччя соціально-економічного розвитку України в 2014–2019 рр.;

– характеризувати перебіг державотворчих процесів в Україні впродовж останнього п’ятиліття;

– обґрунтувати на основі аналізу документів твердження про визнання Росії державою-агресором щодо України;

– аналізувати Звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 р.;

– визначати передумови, причини, ознаки та наслідки збройної агресії Росії проти України;

– обстоювати свої судження щодо розвитку освіти, науки і культури;

– прогнозувати можливі шляхи розвитку України та зміни її геополітичного становища;

– характеризувати діяльність Петра Порошенка, Любомира Гузара.

85

Загострення відносин із Російською Федерацією.

86

Революція Гідності. Небесна Сотня.

87

Окупація та анексія Криму Російською Федерацією.

88

Агресія Росії проти України. Російсько – українська війна. Олександр Турчинов. Петро Порошенко.

89

Гібридна війна. Бойові дії на сході України.

90

Практичне заняття  Зовнішні та внутрішні загрози суверенітету України в умовах гібридної війни.

91

Антитерористична операція в Донецькій і Луганській областях. Добровольчі батальйони. Волонтерський рух.

92

Реакція світової спільноти на агресію Російської Федерації проти України.  .Спроби мирного врегулювання.

93

Соціально-економічний розвиток України після 2014 р.

94

Євроінтеграційний поступ України: економічні та політичні аспекти.

95

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Режим безвізового в’їзду в країни ЄС для громадян України.

96

Особливості культурного розвитку України останнього десятиліття. Релігійне життя. Зміни в системі національної освіти.

97

Основні тенденції розвитку науки. Розвиток спорту та здобутки українських спортсменів.

98

Література та мистецтво. Міжнародні пісенні конкурси Євробачення в Україні. Українці у світі.

99

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 6.

100

Урок узагальнюючого повторення тема 1

101

Урок узагальнюючого повторення тема 2

102

Урок узагальнюючого повторення тема 3

103

Урок узагальнюючого повторення тема 4

104

Урок узагальнюючого повторення тема 5

105

Урок узагальнюючого повторення тема 6