: Календарно-обрядові пісні літнього циклу. Жниварські пісні.

Тема уроку:  Календарно-обрядові пісні літнього циклу. Жниварські            

               пісні.

Мета:

продовжити знайомити учнів з календарно-обрядовими піснями літнього циклу, зокрема жниварськими,  показати їх зв'язок із хліборобською працею, з традиціями українського народу; сприяти пізнанню учнями свого коріння, мови, історії, традицій; розвивати навички колективної та індивідуальної роботи в проектах, дослідницькі навички, творчі здібності, навички виразного читання ліричних творів; виховувати повагу до хліба, до людей праці. 

Тип уроку: нетрадиційний відкритий урок для батьків учнів 6-А класу, презентація творчого проекту «Хліб – усьому голова».

Обладнання:

колосся Дідуха, запашний коровай на рушнику; електронні  презентації в  Power Point «Прислів’я про хліб», «З якої країни хліб?»; фрагмент старовинного одягу женчиків к. XIX - п. XX ст. : старовинна довга сорочка з вишивкою та гаптуванням, керсетка; старовинні рушники; газета «Хліб – усьому голова», зроблена дітьми; «золоті» серпи, якими женчики «жнуть» пшеницю (танок «Жнива»); учні  – у вишиванках, дівчатка  – у віночках; аудіозаписи пісень про хліб, відеозапис виконання пісні «Маяло житечко, маяло».

Хід уроку

1. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми й мети уроку.

Звучить аудіозапис пісні про хліб у вконанні Ярощук Іринки.

http://godfaithculture.com/choice/1006686822.219699991-yaroschuk-irinka-psnya-pro-hlb

 

Вступне слово вчителя

--- Шановні діти, батьки і гості! Вітаю вас на нашому святі! Бажаю, щоб ваші, діти, старання в навчанні були виправдані високими оцінками, а праця вчителя була виправдана учнівською вдячністю. Бажаю, щоб робота приносила усім нам радість.

    На уроках  української літератури ми познайомились із календарно-обрядовою поезією, зокрема із жниварською. Мета сьогоднішнього нестандартного уроку - безпосереднє залучення вас, учнів 6 класу, до пізнання свого коріння, українських обрядових традицій, мови, української культури. Родзинкою нашого свята є презентація творчо-дослідницького проекту «Хліб – усьому голова».

Вчитель звертає увагу на оформлення класу.

---   Зверніть увагу на те, як гарно сьогодні оформлений клас. Який казковий плакат намалювала Адель, яку змістовну газету про хліб зробила Софія з дівчатками! В ній є загадки, «цікавинки» про хліб, легенда про хліб. А плакати з яскравим петриківським розписом!  Ви бачите красивий родинний весільний рушник, який принесла Марія. Дякую вам усім!

     Хочу показати вам старовинний весільний рушник, музейний експонат, якому більше ста років. Яка багата на ньому вишивка, є певна символіка: дерево життя і оберіг. Такий рушник вишивала  на весілля наречена, або її рідні дарували на весілля, щоб продовжувався рід, був достаток  і злагода в сім’ї. А цей рушник, вишивала моя бабуся, коли була вже заміжньою. На ньому – гарні, ніжні квіти, яскраві кольори, орнамент не переривається. Дуже вродливою, лагідною була і бабуся. Рушники мали своє призначення. У сиву давнину мати, проводжаючи сина в далеку дорогу чи похід,  давала йому на поживу і на щастя паляницю, загорнуту в рушник.

        Є ще один незвичайний музейний експонат. Перед вами фрагмент одягу жниці к. 19 – п. 20 ст. – сорочка-вишиванка та керсетка. (Потрібна ще запаска або плаха. Костюм доповнювався різнобарвними стрічками або намистом, що надавало йому святковості. Особливим елементом одягу був головний убір: у дівчат - вінок, у жінок – високий очіпок.) Мене захоплює витончена ручна робота: мережка, гаптування та вишивка гладдю жовто-золотистими нитками, колір яких зберігся до нашого часу. Сорочка пошита з домотканого полотна,  яке виготовлене з конопель. Треба було докласти багато зусиль, щоб створити таку чудову вишиванку! А керсетка пошита так, що є запас і за потреби її можна розпустити. А які маленькі металеві ґудзики!

Отже, оформлення класу створює святковий настрій. Так?

   Надаємо слово учасникам проекту.

2.  Основний зміст роботи.

•      Інсценування.

Жниця 1.    Добрий день вам, добрі люди!

                    Хай вам щастя й доля буде!

Жниця 2.      Про  хліб поговорим сьогодні.

                   Бо хліб усьому голова.

Жниця1.        Від хліба і радість, і доля щаслива,

                   І мамина пісня.

Учень 1                               

Хліб святий, ти це пам’ятай,

Хлібом не грайся, його не кидай.

Хліб – то як батько, його ти шануй,

Щиро молися і хлібчик цілуй.

Учень 2    

Їж, сину, хліб і не кидай додолу,

А підніми, коли не там лежить,

А як сядеш, сину мій, до столу,

То памятай, що хліб – це значить жить.

Учитель.

--- Доберіть слова до  кожної букви слова «хліб».

 (Слово написане на дошці)

Х - хліб
Л -люби
І
Б-бережи

--- От бачите, скільки слів, гарних, хороших, можна підібрати  до кожної букви слова «хліб».

--- Чому ми повинні берегти хліб? 

Учитель.      Так, за давніх часів хліб був найдорожчим. Яке розмаїття хлібобулочних виробів у магазинах! А в давнину люди були раді простому окрайцеві хліба. Щоб на нашому столі з’явився один буханець, треба обробити поле площею 6 квадратних метрів – виорати, засіяти, доглянути, зібрати врожай. Жали жито серпами і співали жниварських пісень дівчата. Послухаємо і ми наших дівчат.

Будь уважним до слова!

На дошці

Маяти – колихатися під вітром;

Стодола (клуня) – будівля для зберігання врожаю, для молотьби;

Женчики – пестливе слово до женців;

Юрочки – невеликі загострені палички для в’язання снопів.

Гурт дівчат  хором промовляють слова пісні.

Виразне читання пісні «Там у полі криниченька»

Там у полі криниченька,

Навколо пшениченька.

Там женчики жали.

Золоті серпи мали,

Срібнії юрочки,

Що в’язали снопочки.

Добрії були женці –

Дівчата й молодиці.

Дівчата — косаті,

А хлопці — вусаті,

Молодиці — білолиці.

Танок «Жнива».  Дівчата танцюють, із «золотими» серпами жнуть жито, а хлопці з ціпами «молотять».

Інсценування.

Дівчата в українському селянському одязі  з серпами дожинають  ниву. Кілька колосків прикрашають стрічками, квітами. Ставлять шматок хліба, сіль, воду в кухлику, примовляють:

Жниця  1

Оце ж тобі, борода,

Хліб, сіль і вода.

Добра нивонька була,

Сто кіп ізродила.

Ой вижали житечко в добрий час,

А тепер, господарю, частуй нас!

Жниця  2  Ось так наші пращури дякували землі, ниві за врожай, просили щедрот на наступний рік і нагороди від господаря.

Учитель.

   Ключовим моментом зажинкового обряду було приготування першого снопа – «Воєводи». Прикрашений  стрічками й квітами, зажинковий сніп урочисто ставили на покуті  у світлиці.

   А після закінчення жнив останній сніп, «Дідух», заносили до хати.

Дівчинка разом з хлопцем урочисто діти заносять «Дідуха».

Виразне читання пісні ученицею. «Маяло житечко, маяло».

Маяло житечко, маяло,

Як у полі стояло,

А тепер не буде маяти,

А буде в стодолі лежати.

До межі, женчики, до межі,

Бо мої пиріжечки у діжі.

До краю, женчики, до краю,

То я вам пиріжечка покраю.

Котився віночок по полю,

Просився у женчиків додому:

— Возьміте мене, женчики, з собою

Та занесіть мене до господаря в стодолу,

Бо я вже в чистім полі набувся,

Буйного вітречку начувся,

Од ясного сонечка нагрівся,

А дрібного дощику напився;

Нехай же я у стодолі одпочину,

Поки вивезуть знову на ниву.

Учитель. Отже, жниварські пісні відображають урочисту, відповідальну пору в житті хлібороба – збирання врожаю. Послухаймо, як виконували схожу пісню у західній Україні.

•      Прослуховування запису пісні.

 

https://www.youtube.com/watch?v=PCy3lsRzEtg

 

Учитель. Хліб – невід’ємна частина людського життя, тому до нього ставляться з великою пошаною.

«Нема долі без солі, а без хліба –  життя». За всіх часів, у всіх народів найбільшим скарбом і святинею вважався хліб. Творячи щоденну молитву, людина просить Бога: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні».

«Хліб-сіль вам, добрі люди», - так говорили здавна в Україні, зусрічаючи гостей духмяною паляницею на вишиваному рушнику. (Дівчинка з такими словами  заносить запашний коровай  на вишиваному рушнику. Вчитель дякує їй і ставить коровай на почесне місце).

Учитель.

Послухайте притчу про хліб.

•      Інсценізація.

Якось один чоловік знайшов велику  грудку золота, дуже зрадів й вирішив продати, але боявся продешевити. Пішов чоловік до мудреця з проханням допомогти визначити вартість золота.  І сказав мудрець:

--Ти що-небудь сьогодні їв?

--- Нічого не їв.

--- А вчора?

--- І  вчора не їв.

--- А позавчора?

--- Позавчора їв.

--- От коли ти поголодуєш 3 доби, віддаси своє золото за шматок хліба.

Учитель.

Таке ставлення до хліба  як до мірила добробуту, правди, чесності  й у митців художньої літератури. Багато поетів присвятили свої вірші хлібові.

•      Конкурс виразного читання учнями віршів про хліб, урожай, працю хлібороба.

(В конкурсі взяло участь  17 учнів, звучали вірші М. Рильського, Д. Білоуса, В. Лагоди, Воронька та інших поетів. Вірші учні добирали самостійно. Усі учасника конкурсу отримали аплодисменти!).

Ось деякі вірші, які звучали на святі.

Візьму я в руки хліб духмяний,

Він незвичайний, він святий.

Ввібрав і пісню й працю в себе

Цей хліб рум’яний на столі.

Йому до ніг вклонитись треба,

Він скарб найбільший на землі.

В. Лагода.

Сонцем, що сяє в небесній блакиті,

Пахнуть скориночки скиб.

Є найзначиміша дума на світі – Дума про хліб.

        *****

Дар цей безцінний, дар ваговитий –

Варто вклониться землі б!

Найзаповітніша дума на світі –Дума про хліб.

Хліб чесно вчіться здобувати,

Умійте й крихту шанувати _

З маленства мати науча...

Крізь все життя нам дзвонить колос,

Крізь всі літа нам чути голос

І матері, і сівача.

(Микола Нагнибіда)

 

А. Малишко. «Урожай».

Його змололи і змісили вкрай,

І випікали вдосвіта у хаті –

Зерно тужаве, з піснею на святі

Стрункий, достигдлий урожай

На стіл поклали, як пахучий май.

 

А Малишко. «Хліб».

1

Я навіть чую, як він дихає,

Зеленим зводиться лицем,

Щоб серце радувати не крихтою,

Не перецвілим сухарем

2

І не закальцем із шкуринкою

А наливає сік і цвіт,

 Щоб золотистою стеблинкою

Оповивати цілий світ.

3

Щасливим, радісним і змученим

Він є основою основ,

І короваєм на заручини

 Благословляє сам любов.

4

На місяць ніччю горобиною,

Зійде людина в синій млі

І покладе його хлібиною

Як дар від матері землі.

 

 

Мене в дитинстві вітер колихав,

Він слав мені не килими під ноги, —

Я в супроводі галасливих ґав

Орав із батьком перелоги.

Ступали ми в пухку ріллю з Гнідком,

Вона мені здавалась чорним плесом.

Черствий окраєць хліба з часником

Для мене був смачним делікатесом.

Яка щаслива, вимріяна мить —

Везти додому борошно на возі!

І як, буває, серце защемить,

Коли побачу хліб десь на підлозі.

Бо я збагнув глибинно ще дитям:

У батька руки репалися згодом,

Щоб хліб родив, а хліб — це кров життя,

Политий рясно хліборобським потом.

(Дмитро Луценко)

 

Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —

В суворості ласкавій,

Бувало каже дід старий

Малечі кучерявій.

— Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —

Іще до немовляти,

Щасливий стримуючи сміх,

Бувало каже мати.

Бо красен труд, хоч рясен піт,

Бо жита дух медовий

Життя несе у людський світ

І людські родить мови.

Хто зерно сіє золоте

В землі палку невтому,

Той сам пшеницею зросте

На полі вселюдському.

(Максим Рильський)

 

Етюд про хліб. Іван Драч

Яйце розіб’є, білком помаже,

На дерев’яну лопату – та в піч,

І тріскотітиме іскрами сажа –

Мініатюрна зоряна ніч.

 

На хмелі замішаний, видме груди,

Зарум’янілий, круглий на вид.

Скоринка засмалена жаром буде,

Аж розіграється апетит.

 

В підсохлому тісті кленова лопата

Вийме з черені, де пікся в теплі,–

І зачарується білена хата

З сонця пахучого на столі.

 

Зерно. Вадим Крищенко

У землі сховалось,

Щоб зимою спати,

Піднялось весною

З теплої ріллі.

Влітку з нього виріс

Колосок вусатий,

Щоб пишалась осінь

Хлібом на столі.

 

Пахне хліб. Платон Воронько

Як тепло пахне хліб!

Любов’ю трударів,

І радістю земною,

І сонцем, що всміхалося весною,

І щастям наших неповторних діб.

Духмяно пахне хліб.

 

Хліб. Лідія Компанієць

Тільки-но з печі,

Скоринка в золі –

Свіжа хлібина

Лежить на столі.

День розпочався

З цієї хлібини…

В ній наш достаток,

Могутність країни,

Наших морів

Нестривожена синь,

Шлях до зірок

У космічну глибінь.

Кажуть в народі

Правдиві слова:

Хліб-годувальник –

Всьому голова!

 

Хліб і слово. Дмитро Білоус

У стінах храмів і колиб

сіяє нам святково,

як сонце, випечений хліб

і виплекане слово.

І люблять люди з давнини,

як сонце незагасне,

і свій духмяний хліб ясний,

і рідне слово красне.

Бо як запахне людям хліб,

їм тихо дзвонить колос,

і золотом сіяє сніп

під жайворона голос.

І, мабуть, тому кожну мить

бешкетнику-харцизі

їх слово батьківське звучить

як заповідь у книзі,

цей сплав чудесний, золотий

з ядристих зерен-літер:

«Не кидай хліба — він святий,

не кидай слів на вітер!»

 

Учитель.

---  Про значення хліба в житті людини складено багато прислів’їв, народних прикмет.

•      Вікторина «Чи знаєш ти прислів’я про хліб?».

 

Учасники кожної з 2 команд отримують  8 карток, на одній – початок прислів’я, а на другій – продовження. Треба знайти свою «половинку».

 Наприклад:

Хліб –	не сиди на печі.
Хочеш їсти калачі,	усьому голова.
Без хліба –	немає обіду.
Без солі, без хліба	без хліба неситно.
Без солі несмачно -	суха бесіда.
Хліб на столі -	козацька їда.
Хліб та вода -	мир у хаті.
Багато снігу -	там немає голоду.
Де хліб і вода,	багато хліба

 

Вчитель підбиває підсумки.

•      «Прислів’я про хліб»  (презентація в Power Point)

Завдання: продовжити прислів’я. (Проводили діти)

•      Загадки про хліб, жнива, врожай.

Завдання: вгадай загадку.

Загадки підготувала група учнів.

 1.Що два тижні зелениться,

            Що два тижні колоситься,

           За два тижні наливає

           І два тижні підсихає? (Жито)

2. У борг зерно візьме-

  Паляницею поверне. (Поле).

3. Море безкрає

  Золотом сяє,

  Котить поволі

  Хвилі шовкові. (Пшеничне поле).

4.З поля зжинають,

  У млині перетирають,

    В печі гублять,

   Клянуться, що люблять. (Хліб)

5. Як навколо обїсти –

   Серединки не проси.

   Ми такі гостинці – Дірка в серединці. (Бублики).

6.  Круглий, мов сонечко, щедрий, мов літечко,

   На черінь просунеться, стоїть – красується.

    З печі – на блюдо, їжте мене, люди, на здоров’ячко! (Коровай)

7. Одне кинув – жменю зібрав. (Зерно).

8.  Восени лягло, взимку спало,

     Навесні зійшло, а влітку вусатим стало. (Зерно).

9.  Тисяча братів одним поясом підперезані. (Сніп).

10. Кину її в грядочку, нехай моя загадочка лежить до весни. (Озимина).

11.

Ріжуть мене ножакою,

Б’ють мене ломакою,

Зате мене отак гублять,

Бо всі мене дуже люблять. (Хліб).

12. чашечка медку закопана в льодку до нового годку. (Озимина).

13. Що то за твір, що не чоловік, не звір, а має вуса? (Ячмінь).

Вчитель підбиває підсумки.

•      Конкурс «Хто більше знає народних прикмет про хліб?»

Конкурс проводили діти.

--- Які народні прикмети про хліб ви знаєте?

•      У селянській хаті хліб завжди лежав на почесному місці  - на столі , на рушнику, щоб сім’я не знала голоду.
•      Як їси хліб, то не можна лишати недоїдка, бо в ньому вся сила.
•      Якщо хліб впаде додолу, то його слід підняти й поцілувати.
•      Як ідеш зажинати жита, то обов’язково треба  брати буханець хліба, щоб цілий рік було що їсти.
•      Без хліба не можна наїстися.
•      Не годиться одвертати хліб нарізаним боком до стіни, бо люди будуть одвертатися од хазяїна.

--- Чи знаєте, яких народних прикмет дотримувались селяни під час сівби?

• Не можна починати роботу, коли господар хворий: «буде мізерне зерно».
• Не можна лихословити й лаятись, «щоб чорт слідом не ходив і не розсівав бур’ян».
• Неможна в початок жнив позичати посівного зерна, «аби до врожаю не йти в позички».
• Не можна губити крихт від їства, бо «миші трубитимуть збіжжя».

Вчитель підбиває підсумки конкурсів.

•      Міні-диспут «Чи можна прожити без хліба?»

Усі учні мали можливість висловити свою думку.

•      Результати опитування вчителів про хліб. (Невелика дослідницька робота)

---   Учениці нашого класу Софія і Марія провели опитування серед вчителів. Надаємо їм слово.

Учениці. Ми провели опитування серед вчителів нашої школи. В ньому взяло участь 10 вчителів.

• На запитання, чи можете Ви довгий час прожити  без хліба, так відповіло 8 вчителів, ні – 2 вчителя.
• На запитання, який хліб Ви більше любите – чорний чи білий, відповідь була така: чорний  люблять 8 вчителів, білий – 2 вчителя.
• На запитання, що Ви робите із залишками хліба, вчителі відповіли так: віддаю домашнім тваринам – 6 вчителів, віддаю птахам – 3 вчителя, немає залишків – 1 вчитель. Дякуємо за участь в опитуванні!

Учитель.

---  Ніхто залишки хліба не викидає у смітник! Дякую вам за інформацію.

    Чи знаєте ви, що хліб випікають навіть у тих країнах, де не росте пшениця? Є хліб із борошна з додаванням рису, гороху й навіть жолудів.  Наприклад, у Мексиці роблять маїсові коржі, у Шотландії – житній і картопляний лефсе. Спробуємо вгадати, з якої країни хліб, фото якого ви бачите на слайді.

•      Вікторина «Чий це хліб?» (презентація в Power Point)

Завдання: вгадай, чий це хліб?

На слайді фото хліба і його  назва. Треба вгадати, з якої країни хліб.(Проводили діти).

•      Хліб в обрядах українців.(розповідь учнів)

 Учень 1.  Хліб – символ життя. Він з давніх-давен у великій пошані в народі. Дуже шанували перший сніп як символ врожаю. Саме з нього робили весільний коровай.

 Учень 2.  В Україні хліб здавна був і залишається учасником багатьох народних свят. З ним благословляли молодих на щасливе життя, вітали матір з новонародженим, з хлібом-сіллю зустрічали дорогих гостей, вперше входили в нову хату, проводжали в останній шлях. Ці звичаї, що  мають глибоке коріння, дійшли до нашого часу.

Учень 3.   Запрошуючи до столу, господар казав: «Просимо до нашого хліба-солі, а після застілля гості дякували за хліб-сіль. Розділити з кимось хліб-сіль означало подружитися, побрататися.

Ми хлібом-сіллю друзів зустрічаєм,

Хай буде більше в світі нас, братів!

Хай в кожній хаті пахне короваєм,

Щоб люд ніколи хліба не просив!

(Олександр Будаш)

Учень 4.  З хлібом на вишитому рушнику наші предки йшли навіть оглядати поле, сіяти й збирати жнива. Як бачимо, хліб супроводжує нас з початку і до кінця життя. 

Учень 5. Що ви знаєте про культуру споживання хліба?

Відповіді учнів. Не можна кидати, топтати хліб, не можна викидати недоїдений хліб на смітник – краще віддати пташкам; не можна класти і тримати хліб перевернутим.

Учитель. Доля подарувала мені, філологу, шанс доторкнутись до теми Голодомору в Україні 1932 – 1933 років під час творчої роботи над літературно-музичним проектом «Хліб – усьому голова». 

   На питання «Чи є життя без хліба?»  ми почули вашу думку. Згодом на екскурсії в  Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» ви познайомитесь  через малюнки, спогади свідків з усім жахом  цієї трагедії. Адже великий голод знищив в Україні лише дітей – три мільйони. Люди вимирали цілими сім’ями. Діти й дорослі боялись людожерів.

   Наслідком нашої з вами роботи є знайомство з різними видами хліба, особливо справжнього, українського хліба.

 Висновки. Ми живемо у сучасному середовищі, і такий урок сприяв формуванню сучасної української культури на основі відродження етнокультури, що в своїх ментальних глибинах зберігає унікальність народу. Урок закінчився. Однак не можем попрощатись із давниною: хоч краєм ока  хочеться отак все милуватись її красою.

•          Що сподобалось на уроці, що запам’яталось?
•          Чий виступ був найцікавішим?
•          Чого навчились завдяки проекту?
•          Спробуємо,  чиї булочки найсмачніші!!!:)

 

Звучить аудіозапис пісні про хліб.