|
Тема
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
|
|
Розділ 1. Вступ
|
Учень:
-
розуміє, що таке природа; виділяє фізику як окрему науку; переконується в перебуванні природи в безперервній зміні, або русі; встановлює закономірність цих змін, або рухів (*по можливості встановлює); переконується у важливості законів фізики та їх використанні; застосовує нові фізичні терміни.
-
вміє спостерігати за явищами, які відбуваються в природі;досліджує зміну явищ; робить вимірювання при проведенні дослідів; визначає фізичні величини; застосовує одиниці вимірювання фізичних величин; вимірює фізичні величини;
-
використовує прилади для вимірювання фізичних величин; визначає основні характеристики вимірювальних приладів(*з допомогою вчителя);
-
вміє вимірювати об’єм рідини і об’єм твердого тіла неправильної форми (*з допомогою вчителя)
|
|
Розділ 2.
Фізико-хімічні властивості речовин
|
Учень:
-
розуміє словосполучення «фізичне тіло»; відрізняє поняття «тіло» і «речовина»; знає про існування частинок, з яких складається речовина; розуміє, що всі молекули даної речовини однакові; дізнається: про поділ молекул на атоми; про величину молекул; встановлює відмінність у молекулярній будові твердих тіл, рідин і газів (*намагається зрозуміти);
-
поділяє фізичні тіла на три класи: тверді, рідкі та газоподібні; розуміє, що речовина у природі перебуває в трьох станах: твердому рідкому і газоподібному; порівнює збереження форми і об’єму твердими тілами, рідинами і газами; встановлює загальні властивості твердих тіл, рідин і газів (*робить спроби з допомогою вчителя);
-
встановлює причини зміни руху тіла; зазначає дію сили на тіло при зміні швидкості руху тіла; пояснює деформацію тіла під дією сили; переконується в дії сили притягнення Землі іншими тілами; дізнається про припливи і відливи води в океанах і морях; переконується в існуванні маси тіла; встановлює залежність дії сили тяжіння від маси тіла (*намагається встановити);
-
вміє вимірювати масу різних тіл за допомогою терезів; встановлює одиниці вимірювання маси (*з допомогою вчителя);
-
досліджує залежність маси тіл однакового об’єму від речовин, з яких зроблені ці тіла; встановлює, що тіла однакової маси, виготовлені з різних речовин, мають різні об’єми (*намагається встановити); вміє визначити густину речовини; користується одиницями вимірювання густини; вміє користуватися таблицею густини речовин, визначити масу тіла за його об’ємом і густиною речовини, з якої зроблено тіло; вміє визначити об’єм тіла за його масою і густиною речовини, з якої зроблено тіло (*з допомогою вчителя);
-
розпізнає тверді тіла за їх формою; відзначає, що форма твердих тіл не змінюється за нормальних умов; встановлює що форма твердих тіл змінюється при дії на них певної сили; дає визначення деформації тіла; встановлює сталість об’єму твердого тіла за нормальних умов (*з допомогою вчителя);
-
досліджує виникнення сили пружності (*з допомогою вчителя); розрізняє деформацію пружності від інших видів деформації; наводить приклади різних пружних тіл; розрізняє різні види пружних деформацій; вміє розпізнавати деформації розтягування, стиснення, згинання, кручення;
-
визначає такі властивості тіл як пластичність і крихкість; розпізнає зміну форми пластичних тіл, використання цієї властивості в побуті, будівництві; відзначає руйнування твердих крихких тіл при дії на них певної сили; знає використання крихких тіл на практиці (*з допомогою вчителя);
-
класифікує тверді речовини на горючі та негорючі (*намагається класифікувати); визначає умови горіння твердих речовин; відзначає виділення світла і теплоти при горінні; досліджує важливість повітря для підтримання горіння; вміє використовувати негорючі речовини; знає, якими способами можна припинити горіння (*з допомогою вчителя);
-
демонструє зміну об’єму твердих тіл при нагріванні, демонструє на приладах розширення твердих тіл при нагріванні, стиснення – при охолодженні (*з допомогою вчителя); визначає залежність розширення твердих тіл; усвідомлює врахування теплового розширення і стиснення твердих тіл у техніці, на залізничному транспорті, газо- і водопроводах (*намагається зрозуміти);
-
характеризує тепловий стан тіл їх температурою; вміє вимірювати температуру тіл термометрами; розрізняє різницю в будові різних термометрів; усвідомлює про точність вимірювання температури тіла людини; оцінює поділку шкали термометра;користується одиницею вимірювання температури – градусом; розрізняє і відповідно позначає температуру вище і нижче нуля (*з допомогою вчителя);
-
переконується в зміні властивостей пружних тіл, які при нагріванні стають пластичними, а при охолодженні знов стають пружними; відзначає зміну властивостей крихких тіл, які при нагріванні стають пластичними, а при охолодженні набирають попередніх властивостей; встановлює зміну твердості пластичних тіл при нагріванні і твердненні (*намагається встановити);
-
залежно від умов встановлює агрегатні стани речовин (*намагається встановити); усвідомлює перехід речовин з твердого стану в рідкий та газоподібний при поступовому нагріванні і навпаки; визначає процес плавлення і тверднення при досягненні нагрівання речовини до певної температури; визначає за таблицею тугоплавкі і легкоплавкі речовини; переконується в сталості маси речовини в процесі плавлення і тверднення (*з допомогою вчителя);
-
вміє самостійно виконувати досліди і спостерігати за процесами плавлення і тверднення (*має елементарні уявлення); використовує плавлення при паянні електропаяльником, при відливанні форм (*з допомогою вчителя);
-
пояснює процес передачі тепла від більш нагрітого до менш нагрітого тіла (*намагається пояснити); за таблицею відзначає речовини з високою і низькою теплопровідністю (*з допомогою вчителя); знає як враховується теплопровідність в будівництві, техніці, побуті (*має елементарні уявлення); використовує в своїй практичній діяльності теплопровідність твердих тіл (*по можливості використовує);
-
класифікує метали на чорні, кольорові та благородні (*намагається класифікувати); розділяє властивості металів на фізичні, хімічні й механічні; відносить до фізичних властивостей металів: колір, температуру плавлення, теплопровідність, теплове розширення, електропровідність; виділяє найголовнішу з хімічних властивостей металів – корозійну стійкість; виділяє механічні властивості металів: блиск, міцність, твердість, пружність, в’язкість, пластичність (*з допомогою вчителя);
-
виділяє особливу властивість чорних металів – притягання магнітом;зазначає проявлення властивостей, які мають всі метали, порівнює між собою на твердість залізо, чавун і сталь; знає, де використовують чорні метали і що з них виготовлюють (*з допомогою вчителя);
-
знає, з чого вробляють залізо, чавун і сталь (*має елементарні уявлення); знає, що залізну руду видобувають із надр землі; дає характеристику доменної печі, в якій виплавляють чавун, і сталеплавильної печі, в якій виплавляють сталь (*намагається дати характеристику); розуміє (*по можливості розуміє) руйнування твердих металів у наслідок ржавіння (їх взаємодія з навколишнім середовищем); визначає інтенсивність корозії; виділяє способи запобігання корозії (*з допомогою вчителя);
-
виділяє з кольорових металів алюміній, мідь, цинк, свинець, олово; дає їх характеристику та використання в машинобудуванні, на транспорті, будівництві, в електротехніці, радіоапаратурі (*намагається дати характеристику);
-
виділяє (*по можливості виділяє) благородні метали - золото, платину, срібло; дає характеристику золота, платини, срібла, їх використання в хімічній промисловості, електротехніці, медицині, ювелірній справі, у побуті (*має елементарні уявлення);
-
знає (*має елементарні уявлення), як утворюються сплави; характеризує утворення латуні, бронзи, дюралюмінію, силуміну, паяльного олова; знає про використання кожного із зазначених сплавів; обгрунтовує виготовлення деталей з того чи іншого сплаву (*з допомогою вчителя);
|
|
Розділ 3. Рідина в природі і житті людини
|
Учень:
-
порівнює (*намагається порівнювати) властивості рідин з твердими тілами за формою і об’ємом; встановлює відмінність цих властивостей – приймання рідинами форми посудини, в яку їх наливають; пояснює ці властивості на основі молекулярної будови рідин; виділяє такі властивості рідин, як колір, запах, смак; розрізняє рідини за цими ознаками (*з допомогою вчителя);
-
порівнює (*намагається порівнювати) густину рідин з густиною твердих тіл на основі молекулярної будови рідин і речовин твердих тіл; розрізняє різні рідини за об’ємом і масою; виділяє рідини, які важчі та легші за воду; вміє визначати густину рідини; користується таблицею густини рідин (*з допомогою вчителя);
-
виділяє речовини, які розчиняються і які не розчиняються у воді; вміє приготувати розчини; поділяє розчини на насичені; підкреслює, що розчинність газів ефективніша при охолодженні (*з допомогою вчителя); виділяє значення властивості води розчиняти речовини для рослин, тварин і людей; розуміє необхідність очищення природної води від домішок; виконує досліди по відстоюванню і фільтруванню води (*з допомогою вчителя); розуміє необхідність охорони водних ресурсів, економного використання питної води;
-
розуміє (*намагається зрозуміти), як рідини розширюються при нагріванні і стискуються при охолодженні, розкриває залежність розширення рідин від зміни температури, об’єму рідин і від виду речовин; звертає увагу на особливості розширення води; знає, чому потрібно враховувати розширення рідин при нагріванні в техніці та побуті (*має елементарні уявлення);
-
розуміє, як відбуваються процеси плавлення, тверднення, пароутворення; пояснює кругообіг води в природі (*намагається пояснити); усвідомлює, яке значення має зміна агрегатних станів речовин в практиці (*з допомогою вчителя);
-
визначає означення кипіння як процес перетворення рідини в пару; переконується, що під час кипіння рідини її температура не змінюється, відзначає застосування явища кипіння в техніці та побуті (*має елементарні уявлення); пояснює пароутворення як процес переходу рідини в пару; засвоює, що випаровування відбувається з поверхні рідини; встановлює залежність швидкості випаровування від виду рідини, площі поверхні рідини, температури рідини, під час вітру (*по можливості встановлює); проводить дослід по конденсації пару рідини (*має елементарні уміння); пояснює виникнення туману, хмар, опадів у вигляді дощу, снігу, граду, виникнення роси, інею; розуміє синоптичні повідомлення про погоду (*з допомогою вчителя);
-
переконується про існування тиску рідин, його дію на дно і стінки посудини (*має елементарні уявлення); встановлює (*намагається встановити) залежність тиску рідин від висоти стовпа рідини; доводить, що на відміну від твердих тіл, рідини передають зовнішній тиск в кожну її точку; наводить приклади застосування тиску рідин у техніці; пояснює будову і дію гідравлічних машин (*з допомогою вчителя);
-
знає, що таке сполучені посудини і як в них встановлюється рівень рідини (*має елементарні уявлення); називає приклади сполучених посудин в техніці та побуті (*по можливості називає); пояснює будову і дію водомірного скла в парових котлах; знає, за яким принципом шлюзуються судна;відзначає роль водонапірної башти при проведенні водопроводу; може пояснити дію східчастого фонтану (*з допомогою вчителя);
-
досліджує, як виникає виштовхувальна сила рідини; встановлює залежність виштовхувальної сили рідини від густини рідини; визначає величину виштовхувальної сили, що діє на занурене в рідину тіло (*з допомогою вчителя);
-
знає, що гази не мають сталої форми і об’єму, що гази можуть стискуватись (*має елементарні уявлення); відзначає, що гази тиснуть в усіх напрямах однаково; доводить на дослідах, що гази мають масу (*за допомогою вчителя); наводить приклади використання фізичних властивостей газів (*намагається зрозуміти за допомогою вчителя).
|
|
№
п/п
|
Дата
|
|
Тема уроку
|
Примітка
|
|
І семестр
Розділ 1. Вступ
|
-
|
|
|
Вступний інструктаж х БЖД. Фізика – наука про природу та її значення в житті людини. Зміни, що відбуваються в природі. Фізичні терміни і фізичні закони, фізичні прилади
|
|
-
|
|
|
Спостереження і досліди. Фізичні величини та їх вимірювання. Визначення основних характеристик вимірювальних засобів.
Лабораторний практикум. Робота № 1. Вимірювання об’єму рідини і об’єму твердих тіл неправильної форми
|
|
|
Розділ 2. Фізико-хімічні властивості речовин
|
-
|
|
|
Поняття «тіло» і «речовина». Будова речовини. Відмінність у молекулярній будові твердих тіл, рідин і газів. Три агрегатних стани речовин: твердий, рідкий, газоподібний
|
|
-
|
|
|
Маса. Сила. Дія сили. Явище тяжіння. Сила тяжіння. Густина речовини та її врахування в техніці
|
|
-
|
|
|
Лабораторний практикум. Робота № 2. Визначення маси тіла за допомогою терезів
|
|
-
|
|
|
Лабораторний практикум. Робота № 3. Визначення густини речовини твердого тіла
|
|
-
|
|
|
Сталість форми і об’му твердих тіл. Зміна форми і об’єму твердих тіл під дією зовнішніх сил. Види деформацій твердих тіл
|
|
-
|
|
|
Пружність та пластичність твердих тіл, їх використання в техніці та побуті. Крихкість твердих тіл, їх врахування в техніці та побуті. Горючі та негорючі речовини
|
|
-
|
|
|
Зміна об’єму твердих тіл. Розширення і стиснення твердих тіл при нагріванні та охолодженні. Залежність розширення твердих тіл. Врахування цієї властивості в техніці
|
|
-
|
|
|
Поняття про температуру. Термометр і його будова. Типи термометрів. Вимірювання температури. Одиниця вимірювання температури. Температура вище і нижче 0˚С. Записи температури («+», «-»).
Лабораторний практикум. Робота № 4. Визначення температури повітря, води, людського тіла
|
|
-
|
|
|
Зміна властивостей твердих тіл при нагріванні та охолодженні. Врахування цієї властивості твердих тіл (в техніці та побуті)
|
|
-
|
|
|
Перехід речовин з одного агрегатного стану в інший. Плавлення і тверднення. Легкоплавкі та тугоплавкі тверді тіла. Врахування цієї властивості в техніці та побуті
|
|
-
|
|
|
Лабораторний практикум. Робота № 5. Спостереження за процесами плавлення і тверднення твердих речовин. Відливання форм. Паяння за допомогою електропаяльника
|
|
-
|
|
|
Теплопровідність твердих тіл. Речовини з високою і низькою теплопровідністю. Врахування цієї властивості в будівництві, техніці, побуті. Одяг людей в різні пори року. Підготовка до контрольної роботи
|
|
-
|
|
|
Тематичне оцінювання. Контрольна робота
|
|
|
ІІ семестр
|
-
|
|
|
Фізичні властивості металів: колір, плавкість, теплопровідність, теплове розширення.
Хімічні властивості металів – корозійна стійкість.
|
|
-
|
|
|
Механічні властивості металів: блиск, міцність, твердість, пружність, в’язкість, пластичність, крихкість, ковкість.
Класифікація металів: чорні, кольорові та благородні
|
|
-
|
|
|
Чорні метали: залізо, чавун, сталь. Властивості чорних металів. Притягання чорних металів магнітом. Використання чорних металів у народному господарстві
|
|
-
|
|
|
Залізна руда. Виплавка чавуну і сталі. Доменна піч. Ржавіння чорних металів. Способи запобігання корозії
|
|
-
|
|
|
Кольорові метали: алюміній, мідь, цинк, свинець, олово. Властивості цих металів. Використання в народному господарстві.
Благородні метали: золото, платина, срібло. Властивості цих металів. Використання благородних металів в народному господарстві
|
|
-
|
|
|
Сплави: бронза, латунь, дюралюміній, силумін, паяльне олово. Властивості цих сплавів. Використання сплавів в народному господарстві
|
|
|
Розділ 3. Рідини в природі і житті людини
|
-
|
|
|
Відмінні властивості рідин від твердих тіл: текучість, відсутність форми, сталість об’єму. Порівняння рідин за зовнішніми ознаками: колір, запах, смак
|
|
-
|
|
|
Густина рідин. Порівняння густин рідин з густиною твердих тіл. Рідини, які легші та важчі за воду.
Лабораторний практикум. Робота № 6. Визначення густини рідини
|
|
-
|
|
|
Рідини як розчинники:
вода як розчинник, розчинні та нерозчинні у воді речовини, розчини насичені і ненасичені
Лабораторний практикум. Робота № 7
|
|
-
|
|
|
Рідини як розчинники:
очищення води від домішок: відстоювання, фільтрування;
інші рідини як розчинники: бензин, ацетон, газ, скипидар;
видалення плям із тканин;
|
|
-
|
|
|
Охорона водних ресурсів. Рідини як розчинники:
приготування розчинів і фільтрування.
|
|
-
|
|
|
Розширення і стиснення рідин при нагріванні та охолодженні. Використання цієї властивості рідин в техніці та побуті. Особливості розширення води
|
|
-
|
|
|
Перехід рідин з одного агрегатного стану в інший. Три агрегатних стану води. Кругообіг води в природі
|
|
-
|
|
|
Кипіння, температура кипіння рідин. Випаровування і конденсація. Швидкість випаровування та її залежність. Виникнення туману, хмар. Насичення, опади у вигляді дощу, снігу, граду. Роса, іній. Вологе і сухе повітря
|
|
-
|
|
|
Тиск рідин. Передавання тиску рідинами. Порівняння
тиску рідин на різних глибинах. Застосування тиску рідин у техніці. Гідравлічні машини
|
|
-
|
|
|
Сполучені посудини. Закон сполучених посудин і його використання в техніці (водомірне скло, водяний рівень, шлюзування суден, водопровід, водонапірна башта, фонтан)
|
|
-
|
|
|
Виштовхувальна сила рідин. Залежність виштовхувальної сили води від густини рідини. Архімедова сила, її визначення
Лабораторний практикум. Робота № 8
|
|
-
|
|
|
Плавання тіл. Денсиметр (аерометр), види денсиметрів. Вимірювання густини рідини за допомогою денсиметра. Підготовка до контрольної роботи.
Лабораторний практикум. Робота № 9
|
|
-
|
|
|
Тематичне оцінювання. Контрольна робота
|
|
-
|
|
|
Підсумковий урок за рік.
|
|
Дуже цінний матеріал. Дякую
