Календарно-тематичне планування "Індивідуальне навчання. Географія, 6 клас, 1 година на тиждень ( 2018 - 2019 н. р.)"

№ п/п

Дата

К/ть год

Зміст навчального матеріалу

Очікувані  результати  навчально – пізнавальної  діяльності  учнів

1

                                                                      ВСТУП

1

Географія як наука про  Землю, її природу, населення та його господарську діяльність, про взаємодію природи і людства.

Значення географічних знань та умінь для життєдіяльності людини.

Основні друковані та електронні джерела географічної  інформації, їх значення.

Методи географічних досліджень. Особливості організації власних географічних спостережень.

Дослідження. Спостереження за змінами у природі.

  Знаннєвий компонент:

називає об’єкти вивчення географії, складові географічної науки,  основні джерела географічних знань та методи географічних досліджень.

Діяльнісний компонент:

добирає географічну інформацію з різних джерел та визначає її корисність для себе;

виконує спостереження за змінами у природі;

складає  перелік джерел географічної інформації, які є вдома.

Ціннісний компонент:

використовує результати власних спостережень у повсякденній діяльності;

обґрунтовує на конкретних прикладах значення  географії для життєдіяльності людини.

2

РОЗДІЛ І. Розвиток географічних знань про Землю

2

Тема 1. Уявлення про Землю у давнину

Уявлення про форму Землі. Зображення  Землі на картах Ератосфена, Птолемея.

Знаннєвий компонент:

називає особливості зображення Землі на картах у давнину.

Діяльнісний компонент:

добирає  з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі у давнину;

зіставляє карти Ератосфена і Птолемея з сучасною картою;

складає короткі повідомлення про пізнання Землі у давнину (із  залученням  членів  родини).

Ціннісний компонент:

оцінює внесок античних учених у становлення географії як науки.

Тема 2. Відкриття нових земель та навколосвітні подорожі

Відкриття нових земель. Навколосвітні подорожі

Знаннєвий компонент:

називає відомих мореплавців та мандрівників  (Марко Поло, Христофора  Колумба, Фернана Магеллана), які здійснили видатні географічні відкриття в різні епохи.

Діяльнісний компонент:

добирає з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі;

простежує за картою маршрути мандрівників і дослідників.

Ціннісний компонент:

робить висновки про значення навколосвітніх подорожей для розширення знань про Землю.

3

Тема 3. Сучасні дослідження

Дослідження Землі у  ХХ  і на початку ХХІ ст.

Узагальнення

Знаннєвий компонент:

називає сучасні  географічні дослідження.

Діяльнісний компонент:

добирає з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі на сучасному етапі;

аналізує інформацію про географічні дослідження у ХХ та на початку ХХІ ст.;

порівнює дослідження Землі у сучасну добу з тими, що мали місце в більш ранні епохи;

складає за допомогою членів родини короткі повідомлення про власні подорожі, які ілюструє малюнками, фотографіями, міні-презентаціями.

Ціннісний компонент:

визначає роль сучасних досліджень у підвищенні добробуту людства.

6

РОЗДІЛ ІІ. Земля на плані та карті

4

Тема 1. Орієнтування на місцевості

Способи орієнтування на місцевості. Визначення напрямків на місцевості.

  Компас. Поняття про азимут.

Знаннєвий компонент:

називає різні способи орієнтування на місцевості;

пояснює способи орієнтування на місцевості.

Діяльнісний компонент:

користується компасом для визначення сторін горизонту  та  азимуту;

визначає азимут та напрямки на різні об’єкти на місцевості поблизу школи;

складає схему маршруту руху;

порівнює інструментальні та візуальні способи орієнтування на місцевості.

Ціннісний компонент:

оцінює практичне значення вміння орієнтуватися на місцевості;

робить висновки про важливість орієнтування для збереження власного життя та безпеки під час подорожей та екскурсій.

5

6

7

Тема 2. Способи зображення Землі

Особливості та відмінності зображення земної поверхні на глобусі, аерофотознімках, космічних знімках, планах, картах.

Масштаб та його види. Умовні знаки плану

Абсолютна і відносна висота місцевості, їх визначення за допомогою горизонталей та шкалою висот.

План, його основні ознаки.  Визначення напрямків на плані. Читання плану.

Практична робота 1. Розв’язування задач з використанням різних видів масштабу, визначення відстаней, напрямків та абсолютних відносних висот  на топографічному плані.

Географічні карти, їх елементи. Легенда карти. Масштаб карт.

 Географічні атласи. Практичне значення карт.

Знаннєвий компонент:

називає способи зображення Землі, види масштабів, відмінності між планом і топографічним планом  та картою, абсолютною і відносною висотою місцевості, об’єкти місцевості за планом та його умовні  знаки;

вміє читати план та карту, використовуючи умовні знаки та легенду карти;

пояснює відмінності різних видів масштабу, особливості орієнтування плану місцевості.

Діяльнісний компонент:

визначає масштаб плану і карти, абсолютну і відносну висоту місцевості за допомогою горизонталей та за шкалою висот;

вимірює відстані на плані і карті за допомогою масштабу;

розв’язує задачі з різними видами масштабу;

порівнює зображення місцевості на глобусі, аерофотознімку та космічному знімку, плані, карті.

Ціннісний компонент:

оцінює практичне значення плану та географічних карт для себе і своєї родини

8

9

Тема 3. Географічні координати

 Градусна сітка на глобусі й географічній карті.

 Поняття про географічні координати. Правила відліку географічної широти і географічної довготи.

 Географічні координати свого населеного пункту.

Практична робота 2. Визначення географічних координат за географічною картою

Узагальнення

Знаннєвий компонент:

називає лінії градусної сітки: паралелі, меридіани, екватор, нульовий меридіан, ознаки понять «географічна широта», «географічна довгота», координати свого населеного пункту;

пояснює відмінності між географічною широтою і географічною довготою.

Діяльнісний компонент:

користується градусною сіткою для визначення географічних координат;

визначає географічні координати об`єктів,

населених пунктів;

порівнює географічну широту і географічну довготу за градусними вимірами.

Ціннісний компонент:

оцінює практичне значення знань про географічні  координати.

22

РОЗДІЛ ІІІ. Оболонки Землі

10

11

12

13

14

15

Тема 1. Літосфера

Внутрішня будова Землі.

Будова літосфери, її властивості. Літосферні плити, наслідки їх переміщення.

Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни в земній корі та на поверхні земної кулі. Рухи земної кори.

 Землетруси.

Вулканізм і вулкани, гейзери. Сейсмічні пояси Землі. Практична робота 3. Позначення на контурній карті рівнин, гір, вулканів суходолу (поч.)

Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної поверхні. Вивітрювання, робота вітру, текучих і підземних вод, льодовиків.

Мінерали, гірські породи. Корисні копалини та їх значення у житі та діяльності людини.

Основні форми рельєфу суходолу – гори і рівнини. Різноманітність та утворення рівнин на суходолі.

Найбільші за площею рівнини світу.

Різноманітність та утворення гір на суходолі. Найвищі та найдовші гори світу. Практична робота 3. (зак.)

Рельєф дна океану. Серединно-океанічні хребти – найвищі і найдовші гори  Світового океану.

Унікальні форми рельєфу земної кулі, їх охорона.

Узагальнення

Контрольна робота

Знаннєвий компонент:

називає внутрішні шари Землі, склад материкової та океанічної земної кори, суттєві ознаки понять «літосфера», «земна кора», «мінерали», «гірські породи», «корисні копалини», «рельєф», «рівнини», «гори», форми рельєфу своєї місцевості;

наводить приклади і показує на карті літосферні плити, сейсмічні пояси, найбільші вулкани,  різні, у тому числі й унікальні форми рельєфу;

знає правила поведінки під час землетрусу;

наводить приклади магматичних, осадових і метаморфічних гірських порід.

Діяльнісний компонент:

визначає абсолютну і відносну висоту  рівнин і гір за шкалою висот;

позначає на контурній карті:

вулкани:Ключевська Сопка, Етна, Кракатау;

гори: Карпати, Кримські, Альпи, Уральські, Кордильєри, Кавказ, Гімалаї з вершиною Джомолунгма, Анди;

рівнини:Східноєвропейська, Західносибірська, Амазонська низовина, Лаврентійська височина, Середньосибірське, Бразильське плоскогір’я;

розрізняє  магматичні, осадові й метаморфічні гірські породи;

порівнює  рівнини і  гори за висотою, походженням, розміщенням на суходолі або в океанах.

Ціннісний компонент:

оцінює  діяльність людини та її вплив на рельєф;

висловлює  судження  щодо необхідності  охорони  унікальних форм рельєфу;

пояснює вплив внутрішніх і зовнішніх процесів на формування рельєфу земної поверхні;

аналізує причини і наслідки зовнішніх  і внутрішніх  процесів

16

17

18

19

20

21

Тема 2. Атмосфера

Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері.

Добовий і річний хід температури повітря, причини його  коливання. Практичне значення вимірювання температури повітря. Практичні роботи

4. Розв’язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою.

5. Складання графіка зміни температури повітря, опадів, рози вітрів, їх аналіз

Кліматична карта.  Теплові пояси Землі.

Атмосферний тиск: причини і наслідки його зміни у тропосфері. Вимірювання атмосферного тиску.  Практичні роботи

4. Розв’язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою.

Вітер: причини виникнення, напрямки, сила, швидкість, їх визначення  сучасними приладами й візуально. Утворення бризу. Практична робота 5.  Складання графіка зміни температури повітря, опадів, рози вітрів, їх аналіз (прод.)

Вода в атмосфері: випаровування, вологість повітря та її зміни.

Хмари і туман, відмінності в їх утворенні. Форми хмар, хмарність.

 Опади, що випадають  із хмар та з повітря, їхні види, вимірювання. Карта розподілу опадів.  

Погода, її елементи, мінливість.  Характерна погода за сезонами у своїй місцевості. Служба погоди, практичне значення прогнозів погоди.  Практична робота 5 (зак.)

Клімат та основні кліматотвірні чинники.

 Карта кліматичних поясів.

 Зміни клімату. Вплив людини на атмосферу.

Узагальнення

Знаннєвий компонент:

називає суттєві ознаки понять «погода», «клімат»,  «синоптична карта», елементи погоди, теплові пояси Землі, світові центри спостереження за погодою;

наводить приклади хмар, різних за формою, прогнозів погоди, основних типів клімату;

пояснює  причини і наслідки зміни погоди і клімату.

Діяльнісний компонент:

спостерігає і фіксує зміни елементів погоди: температури повітря, атмосферного тиску, вітру, вологості повітря, хмар, хмарності, опадів;

визначає показники температури повітря й атмосферного тиску та їх зміни з висотою, швидкість  вітру, типи погоди, що переважають у своїй місцевості;

будує графіки ходу температури, діаграми розподілу опадів за певний період, розу вітрів;

добирає відповідні джерела географічної інформації для ознайомлення з атмосферними процесами;

користується термометром, барометром, гігрометром;

порівнює погоду різних типів у своїй місцевості в різні пори року та її вплив на здоров’я людей;

аналізує зміни температури повітря, атмосферного тиску протягом доби, сезону, року та їх розподіл на Землі за картою;

розв’язує задачі на зміну температури повітря, атмосферного тиску з висотою.

Ціннісний компонент:

оцінює вплив стану повітря на здоров”я людини;

робить висновки про значення прогнозу погоди для життя  і  діяльності людини

22

23

24

25

26

27

Тема 3. Гідросфера

Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами гідросфери.

Світовий океан та його частини: океани, моря, затоки, протоки. Шкала глибин, визначення глибин океанів і морів. Острови в океані. Практична робота 6. Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів, річок, озер (поч.)

 Властивості вод Світового океану.

Рухи води в Світовому океані.

Життя в океанах і морях. Багатства вод Світового океану. Океан та людина.   

Води суходолу – поверхневі і підземні. Річка: річкова система, басейн річки, річкова долина. Найдовші, найбільші за площею басейни й найповноводніші річки світу. Пороги і водоспади.  Практична робота 6.  Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів, річок, озер (прод.)

Живлення, водний режим і робота річок.

Озера, їх різноманітність за площею, походженням озерних улоговин, солоністю. Найбільші і найглибші озера земної кулі.  Практична робота 6.  Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів, річок, озер (зак.)

Болота, особливості їх утворення та поширення.

Штучні водойми і водотоки: ставки, водосховища, канали. 

Льодовики – багаторічні природні скупчення льоду. Особливості утворення і поширення льодовиків.

Багаторічна мерзлота – підземне зледеніння. Утворення і поширення багаторічної мерзлоти. 

Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі. Термальні і мінеральні води.

Значення вод суходолу для природи і людини. Охорона вод Світового океану і суходолу.

Узагальнення

Знаннєвий компонент:

називає суттєві ознаки понять  «океан», «море», «затока», «протока», «острів»,  «океанічна течія», «річка», «озеро», «болото», «льодовик», «багаторічна мерзлота», «підземні води»;

наводить приклади морів, заток, проток, островів, річок, озер, штучних водойм;

пояснює причини і наслідки рухів води в Світовому океані, особливості живлення і режиму вод суходолу;

знає і розуміє негативні наслідки паводків, повеней і цунамі.

Діяльнісний компонент:

визначає особливості розподілу води між Світовим океаном і водами суходолу за відповідною діаграмою, глибини океанів і морів за шкалою глибин, залежність напрямку і характеру течії річок від рельєфу, видів живлення та режиму вод суходолу від клімату;

розрізняє способи зображення вод суходолу на плані та карті, озера за походженням їхніх улоговин і стоком, типи боліт, покривні та гірські льодовики, штучні водойми, типи підземних вод;

позначає на контурній карті назви:

морів:Чорне, Середземне, Червоне, Балтійське, Баренцове;

проток: Гібралтарська, Магелланова, Дрейка, Берінгова;

заток:Біскайська, Бенгальська, Мексиканська, Гвінейська;

островів:Велика Британія, Гренландія, Мадагаскар, Нова Гвінея;

півостровів:Скандинавський, Кримський, Аравійський, Індостан, Сомалі, Лабрадор;

западини:Маріанська;

річок: Дніпро, Дунай, Янцзи, Ніл, Амазонка, Міссісіпі;

озер:Каспійське, Великі озера, Байкал, Вікторія.

Ціннісний компонент:

оцінює роль води для життєдіяльності людини та використання мінеральних і термальних вод у господарській діяльності, вплив людини на різні частини гідросфери;

робить висновки про вплив якості питної води на здоров’я людини

28

Тема 4. Біосфера та ґрунти 

Складові біосфери, особливості їх поширення на земній кулі.

Властивості  ґрунтів. Ґрунтовий покрив, карта ґрунтів.

Вплив господарської діяльності людини на ґрунтовий покрив, рослинність і тваринний світ суходолу та океану

Знаннєвий компонент:

називає  компоненти біосфери, суттєві ознаки понять «біосфера», «ґрунти», «рослинність», «тваринний світ», види рослин і тварин, які поширені у своїй місцевості;

пояснює особливості поширення ґрунтів і живих організмів на земній кулі за допомогою карт, вплив людини на компоненти біосфери.

Діяльнісний компонент:

порівнює види рослин і тварин, що поширені на різних широтах земної кулі.

Ціннісний компонент:

оцінює значення ґрунтів, рослинності і тваринного світу для життєдіяльності людини;

пропонує власні заходи зі збереження тваринного та рослинного світу своєї місцевості

29

30

31

Тема 5. Природні комплекси

Природні комплекси як наслідок взаємозв’язків між компонентами природи. Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі, її межі та властивості.

Природні зони Землі, їх особливості.

Практична робота (на вибір)

7 а. Складання опису одного з природних комплексів своєї місцевості (за типовим планом).

7 б. Екскурсія у природний комплекс своєї місцевості.

Узагальнення

Контрольна робота

Знаннєвий компонент:

називає суттєві ознаки понять «природний комплекс», «географічна оболонка», «природна зона», компоненти природного комплексу;

наводить приклади природних комплексів та комплексів, змінених людиною, у своїй місцевості;

пояснює на конкретних прикладах наслідки взаємодії літосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери.

Діяльнісний компонент:

порівнює особливості основних природних зон Землі;

дотримується правил безпеки і поведінки під час екскурсії.

Ціннісний компонент:

оцінює вплив людини на природні комплекси у своїй місцевості та  значення знань про природні комплекси для її життєдіяльності.

3

РОЗДІЛ ІV. Планета людей

32

33

34

Тема 1. Кількість і розміщення населення на Землі

Кількість населення Землі. Розселення населення на Землі, його густота.  Найбільш заселені території земної кулі.

Людські раси. Дослідження Миколи Миклухо-Маклая. Найчисельніші народи світу.

Тема 2. Держави світу

Найбільші за площею і чисельністю населення держави світу та держави-сусіди України на політичній карті світу. Практична робота 8. Позначення на контурній карті кордонів найбільших держав у різних частин світу та їх столиць.

Тема 3. Вплив людини на природу

Зміни компонентів географічної оболонки під впливом людської  діяльності. Зміни природних комплексів Землі.

Забруднення довкілля та його охорона.

Дослідження Розробка міні-проекту з утилізації побутових відходів.

Узагальнення

Знаннєвий компонент:

називає кількість населення на Землі та в Україні, людські раси;

вміє читати політичну карту.

Діяльнісний компонент:

аналізує карти густоти населення та людських рас;

показує на карті найбільші за площею та кількістю населення держави світу і держави-сусіди України;

характеризує види господарської діяльності та її наслідки у своєму населеному пункті;

порівнює людські раси за зовнішніми ознаками, густоту населення в різних регіонах земної кулі.

Ціннісний компонент:

усвідомлює толерантне ставлення до представників людських рас і народів світу;

оцінює вплив людини на природу, рівень забруднення навколишнього середовища в результаті різних видів господарської діяльності;

висловлює судження про  заходи

 щодо усунення негативних наслідків господарської діяльності у своєму населеному пункті;

розробляє за допомогою членів родини міні-проект з утилізації побутових відходів.

35

1

                Підсумковий урок