Календарно-тематичне планування «Історія України 7 клас», «Всесвітня історія 7 клас».

№ уроку

Дата проведення уроку

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

Всесвітня історія

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

1

Знаю:

– хронологічні межі та періодизацію Середньовіччя, час Великого переселення народів;

– види джерел з історії Середньовіччя;

– напрямки Великого переселення народів і розселення слов’ян.

Розумію:

– Середні віки (доба Середньовіччя) як період між історією Стародавнього світу та Новою історією;

– Середні віки в Україні як княжу добу, періоди якої збігаються з відповідними періодами європейської історії, а саме: а) період становлення племiнних князiвств i союзiв (V–IX ст.) – з добою раннього Середньовiччя (середина V ст. – кiнець IХ ст.); б) період iснування Русi (IX–XIII ст.) – з добою зрілого Середньовiччя (Х–ХІІІ ст.); в) період удiльних князiвств (XIII–XV/XVI ст.) – з добою пiзнього Середньовiччя (XІV–XV ст.);

– як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії для 7 класу на уроці й удома.

Умію:

– охарактеризувати первісні часи та історію Стародавнього світу;

– перелічити цивілізаційні здобутки населення України стародавніх часів; 

– назвати хронологічні межі та періодизацію Середніх віків;

– укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в добу Середньовіччя».

Повторення: Велике переселення народів та його наслідки. Розселення слов’ян.

§ 1

2

Вступ: Середньовіччя як період розвитку людства. Періодизація.

Практична робота:   Заповнити схему «Новації доби Середньовіччя».

§ 2

Всесвітня історія                                                

Розділ 1. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ

3

Знаю:

• - хронологічні межі існування Франкського королівства, час утворення Франкської та Візантійської імперій, виникнення ісламу;
• - територію «варварських королівств», імперії Карла Великого, напрямки завойовницьких походів арабів.

Розумію:

• - поняття «варварське королівство», «халіфат», «іслам», «Коран», «експансія».

Умію:

• - розташувати в хронологічній послідовності відомості про Велике переселення народів, Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати (Омейядів і Аббасидів); 
• - показати на карті «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрямки завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат;
• - охарактеризувати організацію влади у «варварських королівствах», Франкській та Візантійській імперіях, перших Арабських халіфатах; 

- визначити наслідки Великого переселення народів, розпаду імперії Карла Великого, виникнення ісламу й арабської експансії.

Велике переселення народів та утворення «варварських королівств».

§ 3

4

Карл Великий. Імперія франків. Розподіл імперії.

§ 4

5

Візантійська імперія. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів. Культура Візантії.

§ 5

6

Винекнення ісламу та Арабський халіфіт. Природно-географічні умови Аравії. Виникнення ісламу. Мухаммад. Арабські завоювання та халіфати. Розвиток арабо-мусульманської культури.

§ 6

7

Практична робота: Вплив перших середньовічних імперій на європейську історію.

§ 7

8

Узагальнення. Тематичне оцінювання

§ 8

Історія України

Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ

1

Знаю:

• - час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;
• - території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.

Розумію: 

• - основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);
• - передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;
• - роль міста Києва в утворенні Русі;
• - поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;
• - історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, - характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Умію:

• - розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;
• - показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;
• - охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України; 
• - визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;
• визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;

- укласти історичний портрет руського князя.

Вступ.

§ 1

2

Розселення слов’янських племен на території України. Велике розселення слов’ян. Анти, Племінні союзи східних слов’ян. Господарство та суспільство слов’ян. Сусіди східних слов’ян.

§ 2

3-4

Виникнення східнослов’янської держави. Князювання Олега та Ігоря. Утворення Русі-України Руські князі середини ІХ-ХІ ст.

§ 3, 4

5

Русь–Україна за Ольги та Святослава. Князювання Ольги. Правління князя Святослава.

§ 5

Практична робота: Русь-Україна від літописних антів до Святослава.

§ 6

6

Узагальнення. Тематичне оцінювання

§ 7

Всесвітня історія

Розділ 2. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

9

Знаю:

–основні стани середньовічного суспільства;

–найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства.

Розумію:

–станове суспільство як суспільство з ієрархічно вибудуваною соціальною структурою, кожна з великих соціальних груп (станів) якого – відносно замкнена та умовно об’єднана своїми правовим і економічним становищем у суспільстві; 

–причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації середньовічної Європи;

–роль християнської церкви в Середньовіччі;

–поняття «суспільний стан», «феод», «феодалізм», «васалітет», «феодальна драбина», «церковна ієрархія», «єпархія», «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія», «Ганза», «лихварство», «міська комуна», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація».

Умію:

–показати на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства;

–описати повсякденне життя у феодальному замку, міському будинку (майстерня, крамниця), селянській господі;

–охарактеризувати соціальне становище і роль кожного з основних станів середньовічного суспільства.

Зв'язок людини і природи. Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація.

§ 9

10

Середньовічне суспільство та християнська церква. Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм. Організація християнської церкви в Середньовіччі.

§ 10

11

Практична робота: Замок. Рицарські традиції. Життя селян.

§ 11

12-13

Середньовічне місто. Торгівлі і гільдії.

§ 12, 13

14

Узагальнення. Тематичне оцінювання

§ 14

Всесвітня історія

Розділ 3. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ в Х-ХV ст.

15

Знаю:

• - час походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, Хрестових походів, Реконкісти, Столітньої війни, Війни троянд;
• - дати утворення Священної Римської імперії, початку скликання англійського парламенту та Генеральних штатів у Франції, ухвалення Великої хартії вольностей;
• - території походів вікінгів, Хрестових походів.

Розумію:

• - причини політичного роздроблення держав Західної Європи та мотиви Хрестових походів;
• - суспільне значення самопожертви Жанни д’Арк; 
• - значення формулювання принципу недоторканності особи для становлення правової культури європейської цивілізації;
• - феодально-теократичний характер Священної Римської імперії;
• - поняття «вікінги», «феодальна роздробленість», «Хрестові походи», «духовно-рицарські ордени», «теократія», «станово-представницька монархія», «парламент» («кортеси», «Генеральні штати», «сейм»), «Реконкіста», «династична унія».

Умію:

• - розташувати в хронологічній послідовності відомості про походи вікінгів, формування середньовічних держав (від роздробленості до станово-представницьких монархій або республік), Хрестові походи і держави хрестоносців;
• - показати на карті території Королівства Іспанія, Королівства Франція, Королівства Англія, Священної Римської імперії, італійських торговельних республік, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, торговельні шляхи, якими користувались італійські міста-держави;
• - розкрити сутність та історичне значення діяльності Жанни д’Арк;
• - описати і порівняти формування станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи;
• - охарактеризувати організацію влади в торговельних містах-державах (Генуї, Венеції та ін.);
• - охарактеризувати напрямки внутрішньої й зовнішньої політики європейських правителів (Ізабелль I і Фернандо II, Луї ХІ, Генрі ІІ Плантагенета, інших);

- визначити наслідки Хрестових походів, Реконкісти, Столітньої війни, Війни троянд.

Скандинавія в добу Середньовіччя. Походи вікінгів та їхні завоювання.

§ 15

16

Хрестові походи. Держави хрестоносців. Духовно-рицарські ордени.

§ 16

17

Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій. Франція в XI – XV століттях. Столітня війна. Жанна д’Арк. Консолідація влади в руках французьких королів. Луї ХІ.

§ 17

18

Англія  в XI – XV ст. Генрі ІІ Плантагенет. “ Велика хартія вольностей”. Війна троянд.

§ 18

19

Практична робота: Священна Римська імперія: устрій та боротьба за політичний провід між світськими і духовними володарями.

§ 19

20

Італійські торговельні республіки (Генуя, Венеція). Реконкіста. Династична унія Ізабелль I і Фернандо II та утворення Королівства Іспанія.

§ 20

21

Узагальнення. Тематичне оцінювання.

§ 21

Історія України 

Розділ 2. РУСЬ-УКРАЇНА наприкінці X – у першій половині XI ст.

7-8-9

Знаю: 

• - роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»;
• - територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Розумію:

• - суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України); 
• - Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію;
• - історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);
• - місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;
• - поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».

Умію:

• - розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права; 
• - показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
• - охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів;
• - визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України);
• - зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;

- розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).

Русь–Україна за Володимира Святославовича. Внутрішня і зовнішня політика руських князів наприкінці Х- у першій половині ХІ ст. Впровадження християнства. 

§ 8,9

10

Русь–Україна за Ярослава Володимировича. «Руська правда».Правове становище різних верств населення Русі-України.

§ 10

11

Політичний устрій, суспільне та господарське життя за доби розквіту. Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля. 

§ 11

12

Культура Русі–України

§ 12

13

Практична  робота:  Розквіт Русі-України.

§ 13

14

Узагальнення. Тематичне оцінювання

§ 14

Історія України

Розділ 3. РУСЬ-УКРАЇНА у другій половині XI – першій половині XIII ст.

15

Знаю:

• - дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;
• - території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.

Розумію:

• - передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;
• - період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію; 
• - існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

Умію:

• - розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;
• - показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;
• - визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;
• - охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;
• - встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;

- укласти історичний портрет руського князя.

Передумови та причини  політичного дроблення Русі-України. Любецький з’їзд князів.

§ 15

16

Русь –Україна в другій половині ХІ-першій третині ХІІ ст. Володимир Мономах та Мстислав Великий.

§ 16

17

Роздробленість Русі-України. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя (оглядово). 

§ 17

18

Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл (оглядово). Кочові народи степів України Х–ХІІІ ст. Крим у складі Візантійської імперії (оглядово).

§ 18

19

Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

§ 19

20

Практична  робота: Русь-Україна від Ярославичів до політичного роздроблення.

§ 20

21

Узагальнення. Тематичне оцінювання

§ 21

Історія України

Розділ 4. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА)

22

Знаю: 

– дати утворення Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича;

– території Королівства Руського (Галицько-Волинської держави)  та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь.

Розумію:

– особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді); 

– передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського;

– поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;

– особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Умію:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави;

– показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;

– охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила; 

– встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду  Королівства Руського (Галицько-Волинської держави); 

– укласти і представити історичний портрет одного з правителів Королівства Руського ( Галицько-Волинської держави)

Утворення Галицько-Волинської держави.  Роман Мстиславович.

§ 22

23

Монгольська навала на українські землі. Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді). 

§ 23

24

Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) в період піднесення (друга третина-середина ХІІІ ст.).Данило Галицький.

§ 24

25

Королівство Руське в період стабільності та поступового занепаду (середина ХІІІ- перша половина ХІV ст.)

§ 25

26

Культура  королівства Руського (Галицько-Волинської держави) ХІІІ – першої половини XІV ст.

§ 26

27

Практична  робота: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) та монгольська навала.

§ 27

28

Узагальнення. Тематичне оцінювання

§ 28

Всесвітня історія

Розділ 5. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х–ХV ст.

22

Знаю:

• - час гуситських війн, монгольської навали на Східну Європу, утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, дату Грюнвальдської битви, падіння Константинополя;
• - території Польщі, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгородської боярської республіки, Золотої Орди, напрямки походів монголів.

Розумію:

• - наслідки панування монголів (Золотої Орди) для суспільств Східної Європи;
• - роль чернечих лицарських орденів (Тевтонського, Лівонського та ордену Мечоносців) у християнізації Східної Європи;
• - значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи;
• - поняття «гусити», «гуситські війни», «боярська республіка».

Умію:

• - розташувати в хронологічній послідовності відомості про утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, падіння Візантійської і становлення Османської імперії, гуситські війни, правління володарів держав Східної та Центральної Європи;
• - показати на карті території Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, місце Грюнвальдської битви, територію поширення гуситського руху і гуситських воєн, напрямки завойовницьких походів турків-османів;
• - охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику правителів держав Східної Європи; 

-обґрунтувати думку про взаємодію та зіткнення на теренах Центрально-Східної Європи візантійської, руської та західноєвропейської (католицької) культурних традицій.

Практична робота: Велике князівство Литовське за правління Ольгерда (Дмитра) Гедиміновича. Польське королівство за Казимира ІІІ.  

§ 28

23

Угорське і Чеське королівсьво.

Угорське королівство за Іштвана І.  Ян Гус. Гуситські війни у Чехії.

§ 29

24-25

Русь. Монгольське панування. Золота орда. Новгородська боярська республіка. Устрій та територіальні надбання Великого князівства Московського XIV– на початку XVI ст.

Московська держава. Іван ІІІ

§ 30, 31

26

Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ. Культура Османської імперії.

§ 32

27

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Історія України

Розділ 5. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО.

29

Знаю:

–час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії;

–територію русько-українських земель у складі різних держав.

Розумію:

–інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;

–наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства;

–причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;

–роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп; 

–європейський характер культури русько-українського суспільства княжої доби;

–поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право».

Умію:

–розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії; 

–показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;

–визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського;

– охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду);

–визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти; 

–укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.( Костянтина Івановича Острозького, Юрія Котермака-  Дрогобича. 

Українські землі в складі Великого князівства Литовського. Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, інших держав. Кревська унія 1385 року і українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки.

§ 29

30

Українські землі в складі Угорщини, Молдавії, Московії.Держава Феодоро в Криму (оглядово). Утворення Кримського ханства. Гіреї. Суспільний устрій та культура.

§ 30

31

Господарство та суспільство в XIV – XV століттях. Суспільне і церковне життя на теренах України в XIV – XV століттях. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право.

§ 31

32

Пам’ятки середньовічної культури  XIV–XVстоліть. Костянтин Острозький. Юрій Дрогобич.

§ 32

33

Практична робота: Українські землі в середині ХIV- ХV ст. Кримське ханство.

§ 33

34

Узагальнення. Тематичне оцінювання.

§ 34

Всесвітня історія

Розділ 4. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

28

Знаю:

–хронологічні межі Раннього Відродження, дату розколу християнської церкви, час винайдення книгодрукування;

–основні наукові й технічні досягнення Середньовіччя;

–університетські центри Середньовіччя, межі поширення впливу католицької та православної церков.

Розумію:

–основні відмінності між католицизмом і православ’ям;

–роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи;

–значення книгодрукування для розвитку європейської культури;

–історичне значення технічних досягнень Середньовіччя; наукових праць (відкриттів і винаходів) Роджера Бекона, Йоганна Гутенберга, П’єра Абеляра, художньої творчості Данте, Петрарки, Боттічеллі, Донателло та ін.;

–поняття «вітраж», «університет», «єретик», «інквізиція», «Альбігойські війни», «Раннє Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль».

Умію:

–розташувати в хронологічній послідовності відомості про розкол християнської церкви, поширення романського і готичного мистецьких стилів, книгодрукування, раннє Відродження; 

–показати на карті університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков;

–обґрунтовано оцінити вплив церкви на культуру й освіту; 

–визначити причини і наслідки виникнення університетів; поширення ідей гуманізму і культури Раннього Відродження;

–розпізнати будівлі (храми) романського і готичного стилів.

Християнська церква в XI – XV ст. Церковний розкол 1054 року. Католицька церква в XI – XV ст. Тома Аквінський.  Середньовічні єресі й боротьба з ними.

§ 22

29

Практична робота: Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента.

§ 23

30

Наукові й технічні досягнення. Книгодрукування.

§ 24

31

Раннє Відродження. Гуманізм.

§ 25

32

Архітектура і мистецтво доби Середньовіччя.

§ 26, 27

Всесвітня історія

Розділ 6. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД

33

Знаю:

–території середньовічних Індії та Китаю.

Розумію:

–значення культурних досягнень середньовічних Китаю та Індії для формування європейського культурного простору;

–поняття «Піднебесна імперія», «каста», «індуїзм».

Умію:

–показати на карті території середньовічних Індії, Китаю та Японії;

–розповісти про пам’ятки культури Індії, Китаю та Японії епохи Середньовіччя.

Індія. Індія в період політичної децентралізації (дроблення). Делійський султанат. Досягнення індійської культури

§ 33

34

Китай і Японія. Держава і суспільство в середньовічному Китаї. Досягнення китайської культури.  Японія.

§ 34

35

Узагальнення. Тематичне оцінювання

§ 35

Історія України

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ РУСІ-УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

35

Розумію:

– взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Умію:

– встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя;

– визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;

– порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;

– розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

Здобутки середньовічного русько-українського суспільства. Особливості суспільного життя Русі-України. Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації.

Практична робота:   На підставі укладеної синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

§ 35