Київські князі. Ігор. Ольга. Святослав.

Тема. Київські князі. Ігор. Ольга. Святослав.

Мета: визначити хронологічні межі правління Ігоря, Ольги та Святослава; проаналізувати зовнішню та внутрішню політику київських правителів; з’ясувати внесок у розбудову Київської держави її правителів; вчити учнів/учениць укладати історичний портрет особи; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власну думку; удосконалювати навички роботи з історичною картою та історичними джерелами; виховувати інтерес до вивчення теми.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

• називати хронологічні межі княжіння Ігоря, Ольги, Святослава; час повстання деревлян проти князя Ігоря;
• аналізувати зовнішню та внутрішню політику князів;
• укладати історичний портрет історичної постаті;
• показувати на карті напрями походів князів Ігоря та Святослава;
• характеризувати внесок у розбудову Київської держави її правителів Ігоря, Ольги та Святослава.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, ілюстративний ряд.

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

1. Історичний диктант.

1.  Коли, на думку вчених, постало Київське князівство Аскольда? (у середині 9 ст.)
2. Який титул прийняв Аскольд, наслідуючи, володарів могутньої Хозарії? (кагана)
3. Від якого року Київське князівство було визнане як держава? (860 р.)
4. Хто, за свідченням літописця, убив Аскольда та Діра? (князь Олег)
5. Із якого роду походив князь Олег? (Рюриковичів)
6. У якому році Олег посів київський престол? (882 р.)
7. Коли відбувся похід Олега на Візантію? (907 р.)
8. Який рік вважається фінальним у становленні Київської держави? (911 р.)
9. Що повісив на Золотих воротах Царгорода князь Олег в знак перемоги? (щит)

10) Землі яких племен приєднав Олег до київських? (деревлян, сіверян, радимичів)

    11) Князі яких племінних союзів брали участь у походах Олега? (хорватів, тиверців та волинян)

12.  Хто мав посісти престол після Олега? (Ігор)

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Робота з візуальним джерелом.

• Розгляньте зображення. Проаналізуйте його.

«Іду на ви!»

• У якому випадку, на вашу думку, князь міг вимовити цю фразу?
• Сьогодні ми поговоримо про Київську державу за часів правління Ігоря, Ольги та Святослава. Навчимося складати історичний портрет одного із київських князів.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота в парах.

• Опрацюйте історичне джерело.

СМЕРТЬ КНЯЗЯ ОЛЕГА

І жив Олег в мирі з усіма землями, княжачи в Києві. І прийшла осінь, і згадав Олег коня свого, якого тримав здавна у стайні, вирішивши ніколи не сідати на нього. Питав-бо колись волхвів і віщунів: «Од чого мені доведеться померти?» І сказав йому один віщун: «Княже! Кінь, якого ти любиш і їздиш на ньому, — від нього тобі й померти!» Олег же, взявши це собі до тями, каже: «Ніколи не сяду на нього і більше не гляну».

І звелів годувати його, і не приводити його до себе. І перебув декілька років, не бачивши його, аж поки й на греки не пішов.

А повернувшись до Києва і проживши чотири роки, на п'яте літо він спом'янув коня, що від нього, як віщували волхви, мав померти. І покликавши старшого над конюхами, запитав: «Де мій кінь, якого я поставив був годувати і берегти його?» А той каже: «Помер». Олег же посміявся і докорив віщунові, кажучи: «Невірно ото говорять волхви, і все те неправда є: кінь помер, а я живий». І наказав він осідлати коня: «Хайно погляну на кості його». І прибув він на місце, де лежали його кості голі і череп голий, спішився і, посміявшись, сказав: «Чи не від цього черепа смерть мені приймати?» І ступив він ногою на череп, і, з'явившись із черепа, змія вкусила його в ногу. І з того він розхворівся і помер. І плакали по ньому всі люди плачем великим, і понесли, і поховали його на горі, яка зветься Щекавицею. Є ж і досі могила його, зветься могилою Олеговою. А було всього його княжіння тридцять три роки.

• Як, згідно легенді, помер князь Олег?
• Чи, могло це, на вашу думку, бути реальністю?
• Хто мав стати київським князем після Олега? (Ігор)

2. Робота з текстом підручника (с. 31 – 32).

• Опрацюйте текст підручника. Виконайте завдання.

1. Складіть словничок нових слів.

• Полюддя – щорічний об’їзд князем підвладних йому територій для збору данини.
• Печеніги – кочовий тюркомовний народ. У X ст. під тиском кочовиків відкочував у причорноморські степи

2. Складіть хронологію подій князювання Ігоря.

• 912 – 945 рр. – правління Ігоря
• 914 р. – Ігор приборкав деревлян
• 941 р. – перший, невдалий похід до Царгорода
• 944 р. – другий вдалий похід на Візантію
• 945р. – смерть Ігоря від від рук древлян

3. Дайте відповіді на запитання.

• Назвіть хронологічні межі правління Ігоря. (912 – 945 рр.)
• Хто виступав проти влади Рюриковичів? (деревляни, уличі, тиверці)
• Що таке полюддя?
• Чому перший похід Ігоря на Візантію завершився поразкою? (візантійці застосували грецький вогонь)

3. Робота в парах.

• Опрацюйте малюнок та слова з літопису. Про яку особливість духовного життя за часів князя Ігоря вони свідчать?

4. Робота з візуальним джерелом.

• Розгляньте зображення.
• Воно ілюструю смерть князя Ігоря. Поміркуйте, хто та за що так жорстоко розправився з ним.

5. Коментоване читання (с. 33 підручника).

• Хто посів престол в Києві після Ігоря?
• Як Ольга приєднала древлянські земля до Київської держави?
• Як Ольга впорядкувала збір данини?

6. Робота з історичним джерелом.

• Опрацюйте фрагмент джерела.

«...Деревляни ж раді були цьому. Зібрали отож вони од двора по три голуби і по три горобці і послали до Ольги з поклоном. Ольга тоді сказал їм: “Се вже покорились ви єсте мені й моїй дитині...” Ольга тим часом, роздаючи воям кому ото по голубові, а другим по горобцеві, звеліла їм кожному голубові й горобцеві прив’язати трут, обгортаючи його в маленькі хусточки і ниткою прив’язуючи до всіх голубів і горобців. І звеліла Ольга, коли смерклося, воям своїм пустити голубів і горобців...».

• Про що довідуємось з джерела?
• Що таке трут?
• То як княгиня помстилася за смерть чоловіка?

Складіть словничок нових слів.

Уроки - це встановленя фіксованого розміру данини.

Погости – це визначене спеціальне місце, де представники князя регулярно збирали данину.

Дайте відповіді на запитання.

• Чим відрізнялася політика Святослава від політики Ольги?
• Яких заходів у зовнішній політиці вживав Святослав?
• Назвіть хронологічні межі правління Святослава. (964 – 972 р.)

5. Узагальнення та систематизація знань.

1. Робота з історичною картою (с. 27 підручника).

• Проаналізуйте карту на с. 29.території яких східнослов’янських племінних союзів були приєднані до Київської держави за Святослава?
• Де був розташований Хозарський каганат?
• Якими землями просувався Святослав під час походу проти Хозарії?
• Які хозарські війська зруйнувало військо Святослава? Визначте місце розташування цих міст.

2. Практична робота.

На підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

• Користуючись пам’яткою та текстом підручника, складіть історичний портрет:

- князя Святослава.

Пам’ятка

Як укласти історичний портрет особи.

Послідовно відповідайте на питання.

1. Де і коли народилась історична особа?
2. Де і в яких умовах росла та виховувалась?
3. Які особисті якості та риси характеру їй притаманні? Наведіть приклади.
4. Які основні справи її життя?
5. За що людство пам’ятає цю людину?
6. Висловте особисте ставлення до історичної особи.

6. Підсумки уроку.
7. Інструктаж з домашнього завдання.

1. Опрацювати § 4 підручника.
2. Скласти історичний портрет княгині Ольги
3. Яких заходів у зовнішній політиці вживав Святослав?