25 вересня о 19:00Вебінар: Співпраця вчителя та батьків: модернізовані підходи та нетипові форми взаємодії

Календарно-тематичне планування уроків природознавста та екології рідного краю (ЕРК), 5 клас.

Про матеріал

Календарно-тематичне планування уроків природознавста та екології рідного краю (ЕРК), 5 клас. Відповідно до Програми затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

Перегляд файлу

Календарно – тематичне планування уроків природознавства та ЕРК

5 клас на 2018-2019 н.р.

ПРИРОДОЗНАВСТВО

(70 годин – 2 години на тиждень, із них 6 годин – резервні)

 

№зп

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Зміст навчального матеріалу

Дата проведення занять

ВСТУП (6 год)

1

Науки, що вивчають природу.

ЕРК. Вступ

  • Поняття про екологію.

Знаннєвий компонент

називає: природничі науки (біологію, фізику, хімію, географію, астрономію, екологію) та їх внесок у вивчення природи;  методи вивчення природи (спостереження, експеримент, вимірювання);

наводить приклади:  методів і обладнання для  вивчення природи, їх використання  

 

Діяльнісний компонент

розповідає про  вчених-натуралістів (23) та їхній внесок у вивчення природи;

про методи вивчення природи;

пояснює прикладне значення досягнень у галузі природничих наук;

розрізняє в описі досліду або спостереження мету, умови його проведення та отримані результати;

обирає обладнання, необхідне для проведення вимірювання і спостереження, і пояснює свій вибір;

знаходить необхідну інформацію в довідкових виданнях із природничих наук;

дотримується правил безпечного використання лабораторного обладнання

 

Ціннісний компонент

оцінює роль природничих наук у створенні технологій, що покращують життя людини;

висловлює свою точку зору на проблему «Для чого необхідно вивчати природу?»;

усвідомлює роль природничих наук і власні можливості в пізнанні природи

 

 

2

Методи вивчення природи.

Практичне заняття

  • Ознайомлення з довідковими виданнями з природничих наук різних типів: енциклопедіями, словниками, довідниками величин, атласами географічних карт, визначниками рослин і тварин, науково-популярною літературою природознавчого змісту, хрестоматіями з природознавства, інтернет-ресурсами тощо.
  • ЕРК. Стан природи рідного краю.

Значення поезії, усної народної творчості про рідну природу для формування екологічної свідомості

 

3

Обладнання для вивчення природи.

Практичне заняття

  • Ознайомлення з простим обладнанням для природничонаукових  спостережень і дослідів.

 

4

Значення природничо-наукових знань для людини

ЕРК. Поняття про середовище існування.

  • Поняття про екологічні фактори.

 

5

Навчальний проект

«Жива і нежива природа навколо нас»

 (орієнтовний опис проекту)

  • ЕРК. Класифікація екологічних факторів.

 

6

Навчальний проект

«Жива і нежива природа навколо нас»

ЕРК.  Безпосередній та опосередкований вплив екологічних факторів на організми та середовище існування

 

Демонстрації: зразків природних  і рукотворних тіл; чистих речовин, сумішей; моделей молекул; способів розділення сумішей; фізичних і хімічних явищ.

Організація спостережень за тілами живої та неживої природи

Змістова лінія «Громадянська відповідальність» реалізується під час виконання проекту через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, що розуміє ролі лідера й виконавця певної ролі, уміння рівномірно розподілити завдання, сприяти успіху групи у виконанні проекту та його презентування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 визначати і класифікувати об’єкти навколишнього світу за запропонованими ознаками;

 вносити дані в таблиці, будувати діаграми;

 узагальнювати, робити аргументовані висновки;

 співпрацювати в команді (розподіляти ролі в малій групі, робити внесок до спільної діяльністі, підбадьорювати, спонукати інших, вирішувати проблеми);

 презентувати результати спільної діяльності, оцінювати свій внесок у діяльність групи

 

РОЗДІЛ І. ТІЛА, РЕЧОВИНИ ТА ЯВИЩА НАВКОЛО НАС (15 год)

7

Тіла навколо нас. Характеристики тіла, їх вимірювання.

Знаннєвий компонент

називає: найменші частинки речовин; характеристики тіла (форма, розміри, маса, об’єм); прилади та інструменти для   вимірювання розмірів і маси тіл; фізичні властивості  речовин (колір,  блиск, запах, агрегатний стан); властивості газів (не зберігають форми, займають весь представлений їм простір); властивості рідин (не зберігають форму, зберігають об’єм, текучі); властивості твердих тіл (зберігають форму та об’єм); способи розділення сумішей (відстоювання, фільтрування, випаровування); ознаки хімічних явищ; умови, за яких відбувається горіння;

наводить приклади: тіл і речовин, що оточують людину; чистих речовин і сумішей (2–3); неорганічних та органічних речовин (2–3); явищ у природі, техніці, побуті; явищ природи, пов’язаних зі зміною сезонів; явищ природи, що повторюються; використання сумішей

 

Діяльнісний компонент

розрізняє: тіла живої і неживої природи; фізичні, хімічні та біологічні явища;

пояснює: відмінність між твердим, рідким, газуватим станом речовин; чистих речовин – від сумішей; значення органічних речовин для живої природи; значення горіння і гниття;

описує за запропонованим планом тіла і речовини; явища природи (23);

порівнює тіла й речовини за 34 ознаками;

характеризує: горіння як приклад хімічних явищ;

вимірює масу й розміри тіла, використовуючи відповідні прилади;

уміє розділяти суміш фільтруванням;

установлює зв’язки між явищами природи (на прикладах вивчених і за аналогією);

застосовує знання для безпечного поводження з тілами й речовинами в ситуаціях повсякденного життя;

дотримується правил: безпечного використання хімічного посуду

 

Ціннісний компонент

усвідомлює важливість акуратності, ретельності і точності при фіксуванні даних;

робить висновок про різноманітність тіл і явищ природи;

обговорює питання безпечного використання речовин;

оцінює ризики ситуацій повсякденного життя, пов’язаних із фізичними явищами, використанням тіл і речовин;

розуміє значимість потреби в безпеці

 

8

Практична робота

  • Вимірювання маси та розмірів різних тіл.

 

9

Речовини. Фізичні властивості речовин.  

Практичне заняття

Розділення сумішей фільтруванням.  

 

10

Властивості твердих тіл, рідин і газів.

Атоми й молекули.

 

11

Дифузія.

 

12

Різноманітність речовин.

 

13

Неорганічні та органічні речовини у найближчому оточенні людини.

Узагальнення знань

 

14

Чисті речовини і суміші. Способи розділення сумішей.

 

15

Явища природи. Фізичні явища, їх різноманітність.

 

16

Явища природи. Фізичні явища, їх різноманітність.

 

17

Явища природи. Фізичні явища, їх різноманітність.

 

18

Хімічні явища, їх ознаки. Горіння. Гниття.   

 

19

Повторюваність явищ. Взаємозв’язок явищ у природі

 

20

Контрольна робота №1

 

21

Практичне заняття

  • Дослідження залежності швидкості випаровування рідини від   температури та площі поверхні.

 

 

 

 

Демонстрації: зразків природних і рукотворних тіл; чистих речовин, сумішей; моделей молекул; способів розділення сумішей; фізичних і хімічних явищ.

Організація спостережень за явищами природи

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» реалізується через створення умов для учнів проявляти ініціативу, спонукання їх до пропонування власних ідей щодо виконання і вдосконалення дослідницьких завдань.

     Змістова лінія «Здоров’я і безпека» реалізується через спонукання учнів обґрунтовано йти на ризик при виконанні експериментів і дослідницьких завдань, ураховуючи безпеку й  екологічні і етичні наслідки власної діяльності.

РОЗДІЛ ІІ. ВСЕСВІТ (8 год)

22

Небо і небесна сфера. Небесні світила.

Видимі рухи світил.

Знаннєвий компонент

називає: сузір’я (2–3); найвідоміших астрономів (Птолемей, М. Коперник, Г. Галілей, Е. Габбл), дослідників космосу (Ю. Гагарін, Н. Армстронг, Л. Каденюк);

наводить приклади: впливу космічних чинників на Землю; небесних тіл, що складають наш Всесвіт

Діяльнісний компонент

описує: загальну будову Сонячної системи; відмінності між планетою і зорею;

порівнює: за розмірами і температурою Сонце з іншими зорями;

характеризує: особливості астрономічних досліджень; місце людини у Всесвіті;

пояснює на моделях форму і будову Землі, рух Землі навколо власної осі і навколо Сонця, будову Сонячної системи;

причину видимих рухів світил;

розрізняє: небесні тіла (планета, зоря, галактика); типи планет, туманностей, зір і галактик; зорі та планети на небесній сфері;

показує на карті зоряного неба: Полярну зорю, сузір’я Великої та Малої Ведмедиці

 

Ціннісний компонент

усвідомлює необхідність вивчення Всесвіту;

виявляє ставлення до розвитку астрономічних і космічних досліджень;

оцінює значення: зоряного неба в історії людства; телескопічних спостережень

 

23

Поняття сузір’я. Значення зоряного неба в історії людства.

 

24

Небесні тіла. Зоря – самосвітне небесне тіло.

 

25

Відмінності між зорями. Міжзоряний простір.

 

26

Планети. Сонячна система.

Відмінності між планетами.

 

27

Зоряні системи галактики.

Всесвіт і його складові.  

Людина і Всесвіт. Астрономія наука, що вивчає Всесвіт. Методи та засоби астрономічних досліджень.

 

 

28

Практичну заняття

  • Визначення найвідоміших сузір’їв на карті зоряного неба.

 

29-30

Навчальний проект

«Наш дім – Сонячна система»

 (орієнтовний опис проекту)

Узагальнення знань

 

 

 

 

Демонстрації: карти зоряного неба; моделі Сонячної системи; фотографій галактик, планет, Місяця; приладів для вивчення Всесвіту

Організація спостережень  за сузір’ями Малої та Великої Ведмедиці

     Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» реалізується через створення умов для учнів проявляти ініціативу і творчий підхід, спонукання їх до пропонування власних ідей щодо виконання і вдосконалення проекту.

     Змістова лінія «Громадянська відповідальність» здійснюється при реалізації проекту через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, вміння рівномірно розподілити навантаження  і під час виконання проекту і його презентування.

                             РОЗДІЛ ІІІ. ЗЕМЛЯ ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ

Тема 1. Земля як планета (16 год)

31

Практичне заняття:

Знаходження на карті та глобусі екватора, полюсів, півкуль материків і частин світу; географічних об’єктів

Знаннєвий компонент

називає: форму й розміри Землі; рухи Землі; фази Місяця; способи зображення Землі; материки та частини світу; склад ґрунту, повітря; властивості ґрунту, повітря, води;  

наводить приклади: розчинних і нерозчинних речовин; розчинів у природі; використання води і розчинів людиною

Діяльнісний компонент

описує: внутрішню будову Землі; результати власних спостережень і дослідів;

пояснює: зміну дня і ночі; зміну пір року; зміни фаз Місяця; нерівномірність розподілу сонячного світла і тепла на поверхні Землі; причини сонячного і місячного затемнення; колообіг води у природі; значення води, повітря, ґрунту; значення сонячного світла і тепла для живої природи;

розрізняє: фази Місяця на зображеннях; способи зображення об’єктів на географічних картах;

показує на глобусі та географічній карті: материки і частини світу; найбільші географічні об’єкти, екватор, півкулі, полюси;

складає план досліду і проводить його;

застосовує знання для орієнтування на місцевості, ощадливого використання води у побуті;

використовує: додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях; знання про властивості ґрунту для вирощування рослин;

розраховує можливий економічний ефект від використання продукту групового проекту

Ціннісний компонент

усвідомлює, що планета Земля, її ресурси є цінністю для кожної людини;

висловлює судження щодо бережливого ставлення до навколишнього середовища;

оцінює значення природничих наук для охорони природи;

розуміє обмеженість ресурсів для задоволення потреб людини

 

32

Форма і розміри Землі. Внутрішня будова Землі.

 

33

Рухи Землі.

 

34

Пори року.

ЕРК. Тема 2

Абіотичні фактори

  • Характеристика абіотичних факторів.
  • Роль світла в житті організмів.
  • Вплив температури на живі організми.

 

35

Місяць супутник Землі. Сонячні та місячні затемнення.

 

36

Способи зображення Землі.

 

37

Ґрунт, його значення і властивості.

Догляд за ґрунтом.  

ЕРК. Ґрунти та рельєф як умови існування організмів. Практична робота №1. Значення екологічних умов для проростання насіння.

 

38

Повітря суміш газів. Значення повітря.  Властивості повітря.

  • ЕРК.
  • Повітря та його значення для живих організмів. Комплексний вплив абіотичних факторів рідного краю на рослини та тварини.

 

39

Вода на Землі. Властивості води. Три стани води. Кологообіг води.

ЕРК. Тема 2 Абіотичні фактори

  •  Вода й вологість як умови існування та їх значення для організмів.

 

40

Вода розчинник. Розчинні й нерозчинні речовини.

 

41

Практичне заняття:

  • Дослідження розчинності речовин (цукру, солі, лимонної кислоти, олії).

 

42

 

Практичне заняття:

  • Вивчення розчинності речовин: глини, олії, лимонної кислоти.

 

43

Практичне заняття:

  • Дослідження впливу різних температур на розчинення цукру (солі) у воді.

 

44

  • Дослідження нагрівання тіл (різних за кольором і прозорістю) променями Сонця.

 

45

Розчини у природі.

 

46

Значення води у природі.

Використання води людиною

 

Демонстрації: обертання Землі навколо осі; обертання Землі навколо Сонця за допомогою телурія; залежність освітлення від кута падіння сонячних променів; дослідів, які ілюструють зміну освітлення півкуль Землі впродовж року; фотографії Землі з орбітальних станцій і космічних апаратів, Місяця в різні фази, місячного й сонячного затемнення; дослідів, що демонструють властивості ґрунту, властивості та рух повітря, розчинність речовин.

Організація спостережень: за повертанням листків рослин до Сонця; нагріванням тіл  променями Сонця

Тема 2. Планета Земля як середовище життя організмів (15 год)-1год (09.03)

47

 

48

Організм і його властивості. Клітинна будова організмів.

ЕРК. Практична робота:

№2. Пристосування організмів до кліматичних умов рідного краю.

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

називає: властивості організмів; відмінності рослин, тварин, грибів, бактерій; умови життя на планеті Земля; чинники середовища; основні середовища життя;  склад екосистеми;

наводить приклади: пристосування організмів до періодичних змін умов середовища (листопад, зимова сплячка, зміна забарвлення хутра, перельоти птахів;); співіснування організмів; природних і штучних екосистем

 

Діяльнісний компонент

описує: пристосування організмів до чинників неживої природи; пристосування організмів до середовища життя; результати власних спостережень і дослідів;

пояснює: як відрізнити живий організм від неживого природного тіла; вплив чинників середовища на живі організми; зв’язок  грибів, бактерій, рослин, тварин у природі; роль рослин, тварин, грибів, бактерій в екосистемах;

розпізнає: найпоширеніші рослини і тварин своєї місцевості; отруйні рослини, гриби, тварин своєї місцевості;

уміє визначати назви рослин, тварин, грибів за допомогою атласів-визначників;

використовує: додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання, вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях

 

Ціннісний компонент

оцінює значення природних і штучних екосистем у природі та житті людини;

усвідомлює, що кожний організм та їхня різноманітність є цінними для кожної людини

 

49

Різноманітність організмів:
Рослини, Тварини, Гриби, Бактерії.

 

50

Практичне заняття

  • Визначення назв найбільш поширених в Україні рослин, грибів, тварин за допомогою атласів-визначників, електронних колекцій.

 

51

Умови життя на планеті Земля.

ЕРК. Тема 3. Біотичні фактори

  • Поняття про біотичні фактори.

Конкуренція організмів за умови існування.

 

52

Середовище життя. Чинники середовища. Вплив на організми чинників неживої природи.

  • ЕРК. Симбіотичні відносини.

Взаємозв’язок та взаємний вплив рослин і тварин своєї місцевості.

 

53

Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища.

Різноманітність середовищ життя і пристосування організмів до життя в кожному з них.   

 

54

Наземно-повітряне середовище.

 

55

Водне середовище життя. Ґрунтове середовище життя.

 

56

Вплив на організми чинників живої природи. Взаємозв’язки між організмами. Співіснування організмів.

 

57

Угруповання організмів. Екосистеми.  

ЕРК. Відносини організмів на зразок «хижак – жертва».

  • Відносини організмів на зразок «паразит – хазяїн».

 

58

Рослинний і тваринний світ своєї місцевості.

ЕРК. Практична робота:

№3. Написання творчого проекту «Взаємозв’язки рослин та тварин  рідного краю».

 

59

Контрольна робота №2

 

60

Практичне заняття

Ознайомлення з найпоширенішими й отруйними рослинами, грибами і тваринами своєї місцевості

 

61

 Навчальний проект «Вирощування найвищої бобової рослини»

 

Екскурсія (відповідно до місцевих умов)

до зоопарка, живого куточка, Будинку природи, краєзнавчого музею, на ферму тощо.

Демонстрації: клітинної будови організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин, грибів, тварин, бактерій.Організація спостережень за основними властивостями живих організмів

Змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» реалізується через створення умов для прояву проактивності і ініціативи під час демонстрації дослідів, виконання проекту, а також під час проведення екскурсій.

      Змістова лінія «Громадянська відповідальність» і «Здоров’я і безпека» реалізується через формування в учнів навичок співробітництва і відповідальності та безпечну поведінку в групових проектах.

Тема 3. Людина на планеті Земля (7 год)-2 год (02, 09.05)

62

Людина частина природи. Зв’язок людини з природою.

Знаннєвий компонент

називає: джерела забруднення навколишнього середовища; важливі екологічні проблеми своєї місцевості; природоохоронні об’єкти й території свого регіону;

наводить приклади: впливу людини на природу і природи на людину; рослин і тварин своєї місцевості, які занесено до Червоної книги України

Діяльнісний компонент

пояснює зв’язок людини з природою; зміни в природі, що викликані природними чинниками і діяльністю людини; призначення Червоної книги і природоохоронних територій;

аналізує позитивні і негативні наслідки взаємодії людини і довкілля;

дотримується екологічних норм поведінки у природі

Ціннісний компонент

усвідомлює власну відповідальність за збереження природи;

оцінює значення природничих наук для охорони природи;

обговорює питання економного використання енергоносіїв;

висловлює судження щодо необхідності охорони природи і раціонального використання природних ресурсів;

виявляє бережливе ставлення до природи

 

63

Зміни в природі, що виникають унаслідок природних чинників і діяльності людини.

 Практичне занятття

Дослідження екологічних проблем своєї місцевості.

 

64

Екологічні проблеми та їх розв’язування (збереження біологічного різноманіття,
боротьба зі знищенням лісів і опустелюванням, захист планети від забруднення різних видів).

Охорона природи. Навчальний проект

«Смітити не можна переробляти»

(про «друге життя» побутових речей) (орієнтовний опис проекту)

 ЕРК. Тема 4

  • Антропогенні фактори. Уявлення про антропогенні фактори.

 

65

 Червона книга України. Заповідники, заказники, національні парки та їхнє значення для збереження природи Землі

Практична робота

Складання Червоної книги своєї місцевості.

 

ЕРК Тема 4

  • Антропогенні фактори. Вплив антропогенних факторів на живі організми.

Вплив людської діяльності на воду, повітря, ґрунти.

 

Узагальнення знань

 

 

 

1

 

docx
Додано
5 серпня 2018
Переглядів
581
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку