Конспект уроку природознавства у 5 класі на тему "Обладнання для вивчення природи"

Тема: Обладнання для вивчення природи.

Практичне заняття №2

Ознайомлення з простим обладнанням для природничо-наукових  спостережень та дослідів.

Дослідницький практикум

Складання переліку побутових вимірювальних приладів та здійснення вимірювання за допомогою одного з  них.

Мета уроку: ознайомити учнів із приладами та обладнанням, які використовуються для дослідження природи; розвивати навички роботи з простими приладами для проведення досліджень природних явищ; виховувати любов до природи.

Очікувані результати: учні називають обладнання для вивчення природи (лабораторне обладнання, збільшувальні та вимірювальні прилади); описують призначення простого обладнання (лупи, лінійки, термометра, мірного циліндра) для природничо-наукових спостережень та дослідів; дотримуються правил безпечного використання лабораторного обладнання.

Тип уроку: комбінований(засвоєння нових знань та умінь, практичне застосування знань)

Обладнання: лупа, термометр, терези, метр, мікроскоп, телескоп; лінійка; мірний циліндр; барометр, годинник.

I.   Організаційний момент . Заповнення календаря погоди черговими учнями в класі.

Кожного тижня  учні ведуть спостереження і заносять дані до класного календаря.

 Систематичні спостереження за погодою збагатять і поглиблять  знання про природні явища. Результати спостережень і експериментів допомагають пояснити явища природи.

II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Бесіда.— Якими приладами ви користувалися при спостережені за погодою?

— Чи можливе спостереження без використання обладнання?

2 Закінчити речення:

Природа - це все, що нас _______(оточує). Природознавство - це ________(знання) людини про природу. Метою природничих наук є вивчення й __________(пояснення) явищ природи.

Основні методи вивчення природи: __________(спостереження, вимірювання, експеримент , дослід). Відтворення природних процесів у штучних умовах -________(експеримент).

Для спостережень та експериментів часто користуються____________(збільшувальними та вимірювальними ) приладами. 

4.  Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Для того щоб роздивитись те, що неможливо побачити неозброєним оком, щоб наблизити те, що знаходиться далеко, щоб дізнатися об’єм, масу та розміри того чи іншого об’єкта, було створено обладнання для природничо-наукових спостережень та дослідів.

III. Засвоєння нових знань

1.  Повідомлення теми уроку.

2.  Формулювання мети й завдань уроку разом з учнями.

3.Виконання   Практичної роботи №2 « Ознайомлення з простим обладнанням для природничо- наукових спостережень та дослідів.» Демонстрування обладнання.

Мета: - навчальна: навчити працювати з простим обладнанням, дати поняття про прилади, що використовують у дослідженнях явищ та об'єктів природи;

- розвивальна: розвивати спостережливість та дослідницькі навички, вміння публічного виступу, показати значущість процесу вивчення природи людиною в її житті та діяльності, цінність знань та правил поведінки в природі;

- виховна: виховувати акуратність, послідовність у діях, організованість, толерантність..

Очікувані результати: учні зможуть називати прилади, за допомогою яких вивчають природу, та наводити приклади використання.

Обладнання: вимірювальні і збільшувальні прилади (лупа, бінокль, терези, годинник, секундомір, термометр, лінійка, мірний циліндр, хімічний стакан), лабораторне обладнання, підручник, зошити.

1. Учитель наголошує, що при роботі з лабораторним обладнанням необхідно дотримуватись техніки безпеки.

Завдання. Сформулюйте правила безпечної поведінки під час використання лабораторного обладнання.

Інструктивна картка Робота в групах. За матеріалом підручника та схеми заповнити таблицю. І група - вимірювальні прилади , ІІ група -  збільшувальні прилади,

ІІІ група - метеорологічні прилади.

 

№ з/п	Назва приладу	Що можна дослідити за допомогою цього приладу	Одиниці вимірювання
1	Терези	Вимірювати вагу	г, кг
2…

 

1.   Термо?метр (грец. ?????? — тепло; грец. ?????? — міряю) — прилад для вимірювання температури шляхом перетворення її в покази або в сигнал. Частина термометра, яка перетворює теплову енергію на сигнал на основі іншого виду енергії, називається чутливим елементом, або вимірювальним перетворювачем. Прилад може бути проградуйований у різних шкалах (шкала Цельсія, шкала Кельвіна, шкала Фаренгейта). Для вимірювання температури використовують такі фізичні властивості речовин, які однозначно змінюються при зміні температури і легко можуть бути виміряні.

Андерс Цельсій — астроном, фізик та метеоролог (1701–1744). Із 1730 р.— професор в Упсальському університеті. У 1732 р. провів із науковою метою мандрівку по Німеччині, Італії та Франції. Був учасником французької експедиції до Лапландії в 1736 р., де вимірювали дуги меридіана. У галузі фізики, метеорології та геофізики можна вказати: а) на введення ділення шкали термометра на 100°; б) на ряд спостережень за північним сяйвом, відкриття його впливу на магнітну стрілку. У 1742 р. була опублікована робота, у якій було описано стоградусну шкалу термометра, де температура кипіння води при нормальному атмосферному тиску була прийнята за 0°, а температура танення льоду — за 100°. Пізніше біолог К. Лінней «перевернув» цю шкалу, і за 0° було прийнято температуру танення льоду. Цією шкалою ми користуємося дотепер і називаємо її шкалою Цельсія.

Його стараннями у Швеції (Упсалі) у 1740 р. була побудована перша обсерваторія. Помер Цельсій в Упсалі 25 квітня 1744 року.

2.   Лінійка — найпростіший вимірювальний інструмент, який являє собою пластину, в якій як мінімум одна зі сторін пряма. Зазвичай лінійка має нанесені поділки, кратні одиниці вимірювання довжини (сантиметр, дюйм), що використовуються для вимірювання відстаней.

Лінійки зазвичай виготовляють із пластику або дерева, рідше — з металів.

Найчастіше лінійку використовують для вимірювання та побудови прямих ліній при викладанні в школі та для побудови технічних креслень.

Лекало — фігурна лінійка, яка дозволяє чітко наносити криві лінії. Може використовуватися для креслень викройок одягу.

Логарифмічна лінійка — обчислювальний прилад, який дозволяє виконувати кілька математичних операцій, основними з яких є множення та ділення чисел.

3.        Для дослідження морських та океанічних глибин учені використовують такий прилад, як батискаф. Це підводний самохідний апарат для проведення досліджень на великих глибинах. У середині цього апарату може перебувати людина, яка керує цими дослідженнями та фіксує отримані результати.

 

4.   Для вимірювання часу користуються годинниками та секундомірами: механічними, електричними та електронними.

Електричний секундомір має на циферблаті дві колові шкали. Зовнішня, більша, визначає десяті та соті долі секунди, а внутрішня, менша,— цілі секунди. Ввімкнення і вимкнення приладу проводиться вимикачем. Повернення стрілок у нульове положення проводиться натисканням металевого стрижня на правій бічній поверхні корпусу секундоміра.

Електронний секундомір відображує вимірювані проміжки часу на електронному табло до сотих долей секунди. На передній панелі секундоміра вертикально розміщені три клавіші. Верхня — призначена для приєднання секундоміра до електромережі, середня — для вимірювання часу, а нижня — для занулення показань приладу.

Секундоміри з ручним вмиканням не є абсолютно точними, похибка складає 0,2 с. Тому що людина не може роздільно сприймати проміжки часу, менші за 0,1 с. Отже, при вимірюваннях експериментатор буде допускати помилки незалежно від точності секундоміра: у момент увімкнення ±0,1 с, у момент вимкнення також ±0,1 с. Таким чином, склавши ці дві цифри, ми отримуємо максимальну похибку ±0,2 с.

5.    Телескоп — це прилад для спостереження за небесними тілами. Телескоп було винайдено в 1608 році нідерландським майстром Іоаном Ліппесгеєм. Він продемонстрував свій винахід у Гаазі, та у видачі йому патенту було відмовлено, бо вже існували підзорні труби. Першою людиною, що направила трубу в небо був Галілей (1609 р.). За допомогою телескопа, який постійно удосконалювався, Галілей зробив багато відкриттів.

6.        Барoметр — прилад для вимірювання атмосферного тиску. Ртутний барометр був змайстрований італійським ученим Еванджеліста Торрічеллі в 1644 році.

7.        Мікроскоп — прилад для розглядання дрібних, невидимих для неозброєного ока, предметів у збільшеному зображенні.Перші мікроскопи були оптичними. Вони давали збільшення у 3000 разів. Електронний мікроскоп, винайдений у 30-х роках ХХ ст., дає збільшення в десятки і сотні тисяч разів. У 80-х роках XX ст. винайдено атомний силовий мікроскоп та тунельний мікроскоп. Вони дозволяють розглядати зображення об’єктів атомного масштабу (атоми й молекули). Хід променів у мікроскопі відбивається від дзеркальної поверхні нижче спостережуваного об’єкта, проходить крізь досліджуваний об’єкт, входить до об’єктів мікроскопа, збільшується за рахунок лінзи й окуляра, і тоді ми бачимо збільшене зображення. А окуляром ми регулюємо чіткість.

У 1665 році англійський учений Роберт Гук, розглядаючи зріз пробкового дерева під збільшувальними стеклами, відкрив крихітні комірки, які назвав клітинами, бо вони йому нагадали схожі на клітки келії монахів. Це спостереження Гука спершу відкрило шлях до відкриття мікроорганізмів, а потім дало можливість усвідомити таємницю всього живого.

Антоні ван Левенгук, дізнавшись про мікроскоп Р. Гука, вирішив створити свій. Він власноручно зробив мікроскоп, який складався з двох латунних пластин і маленького шматочка скла, що виконує роль лінзи. У 1675 році ван Левенгук саме використовував такий мікроскоп для дослідження краплі води, коли побачив щось надзвичайне: світ повний істот, яких ніхто ніколи не бачив,— мікроорганізмів. У мікроскопа був механічний предметний столик, засіб для фокусування. Все це дозволяло Левенгуку досліджувати «світ невидимого».

Інформаційне повідомлення «Метеорологічні прилади». Винятково важливе значення в житті людини мають погодні явища. Температуру, тиск, кількість опадів, напрямок вітру, вологість визначають за допомогою снігомірної рейки, термометра, барометра, гігрометра, флюгера.

Учитель. Ви вже маєте уявлення про спостереження погоди. Тому пропоную вам вести, окрім народного календаря, календар погоди та фенологічний календар.

Правила ведення спостережень

1. Заповнюй календар спостережень щодня.

2. Температуру повітря відмічай завжди в певний час.

3. Занотовуй відомості про явища природи, які тобі запам'яталися (грім, веселка, блискавка, перший сніг).

4. На початку кожного місяця аналізуй спостереження за попередній місяць, що було незвичного, які несприятливі явища спостерігав.

5. Спостерігай незначну кількість характерних для місцевості рослин і тварин, але обов'язково стеж за їхнім розвитком протягом усіх сезонів.

IV. Презентація роботи групи , заповнення таблиці іншими групами. Демонстрування приладів та їх роботи.

V. Рефлексія. Підсумки роботи груп. Аналіз роботи вчителем. Самооцінювання в групі.

2. Узагальнення. Дидактична гра «Доміно». Учні отримують картинки із зображенням приладів для дослідження й картки, на яких написано, що можна визначити за допомогою цих приладів. Учні повинні знайти відповідності.

Прийом Скласти Сенкан .

Барометр

Рідинний, механічний

Реагує, змінюється, вимірює

Низький тиск — то дощ, високий — сонце

Прилад для вимірювання атмосферного тиску

Терези

Механічні, електронні

Зважують, визначають, вимірюють

Показують вагу тіла

Пристрій

Мікроскоп

Оптичний, електронний

Збільшує, вимірює, показує зображення

Все, що не бачимо, очима побачимо

Прилад

Термометр

Ртутний, спиртовий

Реагує, вимірює, показує

Застосовують для вимірювання температури

 

V.  Підбиття підсумків уроку

VI. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.  Завдання для всього класу. Опрацювати у підручнику § _______

2.  Дослідницький практикум

Складання переліку побутових вимірювальних приладів та здійснення вимірювання за допомогою одного з  них.(додаток презентація вчителя)

Приклад відповіді: довжину тіл вимірюють лінійкою, час — годинником, хвилини — секундоміром, масу невеликого предмета можна зважити — важільними терезами, зважити людину можна побутовими вагами, об'єм якоїсь рідини — мензуркою, мірним циліндром або хімічним стаканом. У кожному домі є медичний термометр або градусник. Ці прилади призначені для отримання кількісної інформації про навколишній світ.

 -  Що об'єднує всі названі вимірювальні прилади? (Є шкала)

- Яким приладом можна виміряти температуру повітря, води, ґрунту?

- Що необхідно визначити на шкалі приладу перед вимірюванням?

* Випереджальне завдання учня

Інформаційне повідомлення «Сучасні вимірювальні прилади».

Під час яких спостережень доцільно використовувати названі прилади? Назвіть приклади.

 

* Прийом «Дивуй» Інформаційне повідомлення «Як вимірювали в стародавні часи».

У стародавніх державах — Вавилоні, Єгипті, Греції одиницею довжини був лікоть — довжина руки людини від ліктя до кінчиків пальців. Стародавні греки користувалися й іншою мірою довжини — ступією (довжина ступні людини). Араби еталоном довжини вважали волосину з морди осла. На Русі був сажень мірний — відстань між кінчиками пальців рук, розведених у різні боки. Аршин — довжина руки. У пустельних країнах одиницею вимірювання довжини вважали крок верблюда. Тисяча подвійних кроків — це миля. Англійці встановили свою одиницю вимірювання довжини — фут, він дорівнює — 30

,5 см. Верста становить 500 сажнів. У середні віки багато держав мали свої особливі міри довжини, маси й об'єму. Єдину для країн і народів систему одиниць було зроблено в 90 р. XVIII ст. французькими вченими. Розробили нову систему мір довжини — метричну. За одиницю довжини прийнято метр, який дорівнював одній двадцятимільйонній частині меридіана Землі, що проходив через Париж. За одиницю маси прийнято масу кубічного дециметра (1 дм3) води при температурі 4 °С. Цю масу назвали кілограмом. За одиницю часу прийняли секунду — 1/86 400 частину доби.

Таким чином, з'явилась можливість звірити всі наявні в різних країнах світу одиниці з природними «еталонами» — розмірами земної кулі, часом її обертання навколо своєї осі, масою кубічного дециметра води.

 

* Лупа і мікроскоп — збільшувальні прилади, призначені для дослідження дуже малих за розміром об'єктів.

* Телескоп — збільшувальний астрономічний прилад, з допомогою якого вивчають великі небесні тіла — планети, зірки.

Отже, для дослідження і дуже малих, і дуже великих об'єктів використовують збільшувальні прилади. Поясніть цей факт.

Завдання. Складіть перелік відомих вам побутових вимірювальних приладів.

Учитель. Ми дізналися, як можна різними приладами провести необхідне вимірювання. Яким би тіло не було — великим чи малим, важким чи легким — його можна виміряти і порівняти з іншими тілами за розмірами, об'ємом, масою, густиною.

Практичні завдання:

1) провести вимірювання за допомогою одного побутового приладу, зробити запис у зошиті про свій дослід;

2) провести декілька способів вимірювання свого зросту.

- Підготувати інформаційне повідомлення про одиниці вимірювання в давні часи (пуд, дюйм, миля тощо), про одиниці вимірювання довжини, які були на території України.