КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ Всесвітня історія 7 класах

№

Дата

Тема уроку

Групи результатів

Ключові компетентності

Очікувані результати

Середньовіччя як період розвитку людства.

Що вивчає історія середніх віків. Періодизація Середньовіччя. Джерела вивчення історії середньовіччя.

Україна в контексті

ГР 1

- Компетентність спілкування державною мовою для правильного використання термінологічного апарату, спілкування під час пояснення навчального матеріалу; для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Компетентність спілкування іноземними мовами шляхом використання слів іншомовного походження, вміння пояснювати ці слова та використовувати їх у власному мовленні; знаходити українські відповідники іншомовним термінам;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості  вивчення історії;

- Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій та встановлення хронологічної послідовності; вміння обчислювати та

перетворювати різні  системи обрахунку часу;

- Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;  вміння порівнювати та аналізувати  достовірність джерел;

Знати:

– хронологічні межі та періодизацію Середньовіччя, час Великого переселення народів; – види джерел з історії Середньовіччя;

– напрямки Великого переселення народів і розселення слов’ян.

Розуміти:

– Середні віки (Середньовіччя) як період між історією Стародавнього світу та Новою історією;

– Середні віки в Україні як княжу добу, періоди якої збігаються з відповідними періодами європейської історії, а саме: а) період становлення племінних князівств i союзів (V–IX ст.)

– з добою раннього Середньовіччя (середина V ст.

– кінець IХ ст.); б) період існування Русі (IX–XIII ст.) – з добою зрілого Середньовіччя (Х–ХІІІ ст.); в) період удільних князівств (XIII–XV/XVI ст.)

 – з добою пізнього Середньовіччя (XІV–XV ст.);

– як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії для 7 класу на уроці й удома. Уміти:

– охарактеризувати первісні часи та історію Стародавнього світу;

– перелічити цивілізаційні здобутки населення України стародавніх часів;

– назвати хронологічні межі та періодизацію Середніх віків;

– укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в добу Середньовіччя».

П.1 ст. 4-9

Велике переселення народів.

Велике переселення народів та його наслідки. Велике розселення слов’ян.

ГР 2

П. 2 ст. 9-13

РОЗДІЛ 1.  СТАНОВЛЕННЯ ПЕРШИХ ДЕРЖАВ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Перші  середньовічні держави.

Утворення варварських королівств. Франкське королівство за Хлодвіга.

ГР 3

- Компетентність спілкування державною мовою для правильного використання термінологічного апарату, спілкування під час пояснення навчального матеріалу; для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Компетентність спілкування іноземними мовами шляхом використання слів іншомовного походження, вміння пояснювати ці слова та використовувати їх у власному мовленні; знаходити українські відповідники іншомовним термінам;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості  вивчення історії; пояснення особливостей середньовічного суспільства; формування поняття державна влада і органи влади; пояснення поняття «суспільні групи» та визначення їх прав і обов’язків відносно одна одної;

- Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій та встановлення хронологічної послідовності; вміння обчислювати та

перетворювати різні  системи обрахунку часу;

- Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;  вміння порівнювати та аналізувати  достовірність джерел;

-Загальнокультурну компетентність для розуміння середньовічного мистецтва; порівняння мистецьких пам’яток різних країн; формування розуміння релігійних вірувань та їх взаємозв’язок з суспільним життям.

Знати:

– хронологічні межі існування Франкського королівства, час утворення Франкської та Візантійської імперій, виникнення ісламу;

– територію «варварських королівств», імперії Карла Великого, напрямки завойовницьких походів арабів.

Розуміти:

– поняття «варварське королівство», «експансія», «іслам», «Коран», «халіфат».

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про Велике переселення народів, Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати (Омейядів і Аббасидів);

– показати на карті «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрямки завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат;

– схарактеризувати організацію влади у «варварських королівствах», Франкській та Візантійській імперіях, перших Арабських халіфатах;

– визначити наслідки Великого переселення народів, розпаду імперії Карла Великого, виникнення ісламу й арабської експансії.

П. 3 ст. 14-20

Розквіт і занепад імперії франків.

Франкська держава за правління Карла Великого. Каролінгське відродження. Загибель імперії Карла Великого. Утворення держав середньовічної Європи.

ГР 1

П. 4 ст. 21-26

Візантійська імперія.

Утворення Візантії. Візантійська імперія доби

Юстиніана. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів. Культура Візантії.

ГР 1

П. 5 ст. 26-32

Арабський світ.

Природно-географічні умови

Аравійського півострову.

Виникнення ісламу. Мухаммад. Арабські завоювання. Арабський халіфат. Арабо-мусульманська культура.

ГР2

П. 6 ст.33-42

Узагальнення знань з розділу ГР2 «Орієнтуться в істор. Часі»

ГР 2

РОЗДІЛ 2. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

Взаємодія людини і природи.

Зв’язок людини і природи в середні віки. Рух населення у середньовіччі.

ГР 3

- Компетентність спілкування державною мовою для правильного використання термінологічного апарату, спілкування під час пояснення навчального матеріалу; для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Компетентність спілкування іноземними мовами шляхом використання слів іншомовного походження, вміння пояснювати ці слова та використовувати їх у власному мовленні; знаходити українські відповідники іншомовним термінам;

- Соціальну та громадянську компетентності шляхом формування знань про середньовічне суспільство та його стани; про органи влади у містах; про об’єднання людей для захисту власних прав та спільного ведення господарства;

- Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій та встановлення хронологічної послідовності; вміння обчислювати та

перетворювати різні  системи обрахунку часу;

- Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;  вміння порівнювати та аналізувати  достовірність джерел;

-Загальнокультурну компетентність для розуміння середньовічного мистецтва; порівняння мистецьких пам’яток різних країн; формування розуміння релігійних вірувань та їх взаємозв’язок з суспільним життям.

Знати:

– основні стани середньовічного суспільства; – найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства.

Розуміти:

– станове суспільство як суспільство з ієрархічно вибудуваною соціальною структурою, кожна з великих соціальних груп (станів) якого – відносно замкнена та умовно об’єднана своїми правовим і економічним становищем у суспільстві;

– причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації середньовічної

Європи;

– роль християнської церкви в Середньовіччі; – поняття «васалітет», «внутрішня колонізація», «Ганза», «гільдія», «єпархія», «зовнішня колонізація», «лихварство», «майстер», «міська комуна», «підмайстер», «суспільний стан», «учень», «феод», «феодалізм», «феодальна драбина», «церковна ієрархія», «цех».

Уміти:

 – показати на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства;

– описати повсякденне життя у феодальному замку, міському будинку (майстерня, крамниця), селянській господі;

– схарактеризувати соціальне становище і роль кожного з основних станів середньовічного суспільства.

П. 7 ст. 44 -50

Середньовічне європейське суспільство.

Феодальне середньовічне суспільство. Стани феодального суспільства.

ГР 3

П. 8 ст. 51-57

Християнська церква в ранньому середньовіччі.

Християнізація Європи. Яку роль відігравала християнська церква.

ГР 1

П. 9 ст. 57-61

Життя і традиції рицарів і селян. ГР3 «Виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію»

Традиції рицарів і селян. Рицарський замок. Життя селян.

ГР 3

П. 10 ст. 62-67

Середньовічне місто.

Виникнення міст у Європі. Боротьба міст за самоврядування. Роль цехів у  розвитку ремесла.

ГР  2

Мешканці середньовічного міста.

ГР 1

П.11-12 п.73-76

Узагальнення знань з розділу ГР 2 «Працює з інфор. істор. та суспільн.

змісту».Торгівля.

ГР 3

Походи і завоювання вікінгів.

Скандинавія в добу середньовіччя. Кораблі вікінгів. Завоювання вікінгів.

ГР 1,ГР 2, ГР 3

РОЗДІЛ 3. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В X – XV СТОЛІТТЯХ

Комплексна підсумкова робота за 3 ГР.Розвиток торгівлі. Чому городяни перетворилися на

ГР 1

- Компетентність спілкування державною мовою для правильного використання термінологічного апарату, спілкування під час пояснення навчального матеріалу; для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Компетентність спілкування іноземними мовами шляхом використання слів іншомовного походження, вміння пояснювати ці слова та використовувати їх у власному мовленні; знаходити українські відповідники іншомовним термінам;

- Соціальну та громадянську компетентності шляхом формування знань про середньовічне суспільство та органи влади у різних країнах, формування знань про станово-представницькі держави;

- Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій та встановлення хронологічної послідовності; вміння працювати з статистичними даними та звітами;

- Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;  вміння порівнювати та аналізувати  достовірність джерел;

-Загальнокультурну компетентність для розуміння середньовічного мистецтва; порівняння мистецьких пам’яток різних країн; формування розуміння релігійних вірувань та їх взаємозв’язок з суспільним життям.

Знати:

– час походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, «Хрестових походів», Реконкісти, Столітньої війни, «Війни троянд»; – дати утворення Священної Римської імперії, початку скликання англійського парламенту та Генеральних штатів у Франції, ухвалення «Великої хартії вольностей»;

– території походів вікінгів, «Хрестових походів».

Розуміти:

– причини політичного роздроблення держав Західної Європи та мотиви «Хрестових походів»;

– суспільне значення самопожертви Жанни д’Арк;

– значення формулювання принципу недоторканності особи для становлення правової культури європейської цивілізації;

– феодально-теократичний характер Священної Римської імперії;

– поняття «вікінги», «Генеральні штати», «династична унія», «духовно-рицарські ордени», «парламент» («кортеси», «сейм»), «Реконкіста», «станово-представницька монархія», «теократія», «феодальна роздробленість», «Хрестові походи».

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про походи вікінгів, формування середньовічних держав (від роздробленості до станово-представницьких монархій або республік), «Хрестові походи» і держави хрестоносців;

– показати на карті території Королівства Іспанія, Королівства Франція, Королівства Англія, Священної Римської імперії, італійських торговельних республік, напрямки походів вікінгів, «Хрестових походів», торговельні шляхи, якими користувались італійські міста-держави;

– розкрити сутність та історичне значення діяльності Жанни д’Арк;

– описати і порівняти формування станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи;

– схарактеризувати організацію влади в торговельних містах-державах (Генуї, Венеції та ін.); напрямки внутрішньої й зовнішньої політики європейських правителів (Ізабелль I і Фернандо II, Луї ХІ, Генрі ІІ Плантагенета, інших);

– визначити наслідки «Хрестових походів», Реконкісти, Столітньої війни, «Війни троянд».

П. 13 ст. 78-85

П. 14 ст. 86-94

П. 15 ст 94-100

П. 16 ст.101-108

П. 17-18 ст. 108-116

П.19 ст. 116-124

Хрестові походи. Духовно-

рицарські ордени.

Причини Хрестових походів. Перший хрестовий похід. Четвертий хрестовий похід. Духовно-рицарські ордени. Взаємодія європейського і східного світів під час Хрестових походів.

ГР 2

Середньовічні держави:

від

роздробленості до станово-

представницьких монархій.

Феодальна роздробленість. Станово-представницька монархія. Станово-представницькі органи в Європі.

ГР 3

Франція в ХІ–ХV ст. Столітня війна. Об’єднання Франції.

Розвиток Франції у ХІ–ХV ст. Столітня війна. Як Жанна д’Арк наблизила завершення війни і об’єднання країни.

ГР 1

Англія в ХІ–ХV ст. «Велика хартія вольностей». «Війна троянд».

Вільгельм І Завойовник. Правління Генрі ІІ Плантагенета. Хартія вольностей і її значення. Війна червоної і білої троянд.

Гр 2

Священна Римська імперія. Устрій. Закріплення роздробленості.

Утворення Священної Римської імперії Оттоном І Великим. Боротьба за політичне керівництво між світськими і духовними володарями. Правління Фрідріха ІІ. Закріплення територіальної роздробленості Священної Римської імперії.

ГР 3

Держави Середземномор’я в середні віки.

Італійські торговельні

республіки: Генуя, Венеція. Реконкіста. Династична унія

Ізабелль I і Фернандо II та

утворення Королівства Іспанії.

ГР 1

П. 20 ст.124-134

Узагальнення знань з розділу ГР1 «Орієнтуться в істор. Часі»

ГР 1

РОЗДІЛ 4. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ В XІ – XV СТ. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ

24

Велике князівство Литовське та Польське королівство в ХІ — ХV ст.

Велике князівство Литовське за правління Ольгерда (Дмитра) Гедиміновича.

Українські землі в складі Великого князівства

Литовського. Польське королівство за Казимира ІІІ. Українські землі в складі польського королівства.  Боротьба Великого князівства Литовського та Польського королівства з Тевтонським орденом.

ГР 1

   Короткі повідомлення:

   Підпорядкування Московського князівства

Монгольській імперії (Золотій Орді), Грюнвальдська

битва, культура Османської імперії

   Пошукові завдання:

   З’ясування значення, застосування та ілюстрування

прикладами понять: «гуситські війні», «боярська

республіка», «турки-османи»

   Складання речень-прикладів на історичному матеріалі

Створення хмар слів, кластерів до наведених понять

   Добір інформації з кількох джерел (із встановленням

особливостей і достовірності історичних джерел) для

виконання завдання (відповіді на запитання,

розв’язання проблеми тощо)

   Практичні завдання з розвитку критичного та

системного мислення

   Розв’язання/складання хронологічних задач/завдань з

обчислення часу (в межах розділу);

   Складання хронологічних і синхроністичних таблиць з

історії країн регіону

   Формулювання запитань до історичних джерел з тем

розділу

   Аналіз, синтез і застосування інформації з різних

джерел для пояснення сутності, причин і наслідків

подій і явищ; порівняння явищ і процесів, що

відбувались в різних країнах Центральної та Східної

Європи у ХІ–ХV ст.

   Формулювання суджень про діяльність історичних осіб

(у межах розділу)

   Складання порівняльних, причиново-наслідкових схем,

таблиць, інфографіки з характеристики зовнішньої та

внутрішньої політики правителів держав Центральної

та Східної Європи у ХІ–ХV ст.

   Самостійний вибір/добір джерел для відповідей на

запропоновані запитання та виконання завдань із тем

розділу

   Творчі завдання (індивідуально, в парах/групах):

   Медійна реконструкція історичних подій:

«Грюнвальдська битва», «Завоювання Новгорода

Москвою», «Штурм Константинополя турками»

Історичні портрети (на вибір): Ольгерд Гедимінович,

Казимир ІІІ, Стефан І, Ян Гус, Ян Жижка, Мехмед ІІ);

   Уявне інтерв’ю із сучасником гуситських війн/Грюнвальдської битви, штурму/оборони

Константинополя

   Сценарій короткометражного фільму: «Кревська унія і

Україна», «Падіння Константинополя» (на вибір)

   Обговорення та дискусії (орієнтовні теми):

   Як географічне положення Польщі впливало на її

розвиток?

   Як напис «Любіть один одного, бажайте всім правди»

на пам’ятнику Яну Гусу в м. Прага (Чехія) розкриває

філософію життя цього діяча?

   Які наслідки для різних країн Європи мали

завоювання турків-османів?

   Кого нині прозивають «яничарами»?

   У чому взаємовплив культур і цивілізацій в період

Середньовіччя?

   Проєкти (індивідуальні/групові):

   Велике князівство Литовське і Україна: взаємозв’язки і

взаємовпливи

   За що і як боролись гусити

   Софійські собори: коли, чому, хто їх зводили

   Зв’язки Русі-України та Волинсько-Галицької держави

із європейськими країнами.

Після цього уроку учень/учениця:

   - Демонструє знання перебігу подій, явищ,

процесів у часі в країнах Центральної та Східної

Європи в ХІ–ХV ст.;

   - Називає час гуситських війн, монгольської

навали на Східну Європу, утворення

Польського, Угорського, Чеського королівств,

Османської імперії, Золотої Орди,

Новгородської боярської республіки, Великого

князівства Московського, дату Грюнвальдської

битви, падіння Константинополя;

   - Укладає синхронізовану хронологічну таблицю

«Країни Центральної та Східної Європи у ХІ–

ХV ст.»;

   - Показує/позначає на карті історичні події та

об’єкти, перебіг подій, явищ, процесів у країнах

Центральної та Східної Європи у ХІ–ХV ст.,

території Польщі, Угорщини, Чехії, Великого

князівства Московського, Новгородської

боярської республіки, Золотої Орди, напрямки

походів монголів;

   - Пояснює і наводить приклади єдності,

розмаїття, багатовимірності та взаємовпливів

минулого країн Центральної та Східної Європи

в ХІ–ХV ст. та їхній вплив на сучасність;

   - Висловлює обґрунтовані судження щодо ролі

історичних постатей (у межах розділу);

   - Пояснює причини, результати і наслідки

історичних подій, явищ, процесів,

використовуючи відповідні поняття і терміни (в

межах розділу);

   - Аргументує власні судження за допомогою

історичних фактів, доступних історичних

джерел та з урахуванням гуманістичних

цінностей із тем розділу;

   - Виявляє інтереси різних спільнот/ груп

суспільства країн Центральної та Східної

Європи і визначає шляхи їх узгодження для

розв’язання проблем відповідних спільнот/ груп.

П. 21-22 ст. 138-142

25

Угорське та Чеське королівства в ХІ — ХV ст.

Заснування Угорської держави Іштваном І. Угорське королівство за Стефана І. Гуситські війни в Чехії.

Гр 2

П. 21-22 ст. 143-148

26

Землі Північно-Східної Русі в ХІ — ХV ст.

Новгородська боярська республіка. Монгольське панування. Устрій та територіальні загарбання Великого князівства Московського в ХІV – на початку ХVІ ст.

ГР 3

П. 23 ст. 149-155

27

Османська імперія. Правління Мехмеда ІІ. Утворення Османської імперії. Завовання османських султанів територій в Європі й Азії. Правління Мехмеда ІІ. Культура Османської імперії

ГР 1

П. 24 ст. 155-164

28

Узагальнення знань з розділу ГР 2 «Працює з інфор. істор. та суспільн. змісту».

ГР 2

РОЗДІЛ 5. МАТЕРІАЛЬНЕ І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

29

Вплив церкви на середньовічне суспільство.

Церковний розкол 1054 р. Боротьба церкви з єритиками. Вплив діячів католицької церкви на середньовічне і сучасне суспільство.

ГР 3

- Компетентність спілкування державною мовою для правильного використання термінологічного апарату, спілкування під час пояснення навчального матеріалу; для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Компетентність спілкування іноземними мовами шляхом використання слів іншомовного походження, вміння пояснювати ці слова та використовувати їх у власному мовленні; знаходити українські відповідники іншомовним термінам;

- Соціальну та громадянську компетентності шляхом формування знань про середньовічну церкву, її функції та ієрархію; шляхом формування знань про середньовічну освіту та навчальні заклади;

- Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій та встановлення хронологічної послідовності; вміння працювати з статистичними даними та звітами;

- Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;  вміння порівнювати та аналізувати  достовірність джерел;

-Загальнокультурну компетентність для розуміння середньовічного мистецтва; порівняння мистецьких пам’яток різних країн; формування розуміння релігійних вірувань та їх взаємозв’язок з суспільним життям.

Знати:

– хронологічні межі Раннього Відродження, дату розколу християнської церкви, час винайдення книгодрукування;

– основні наукові й технічні досягнення Середньовіччя;

– університетські центри Середньовіччя, межі поширення впливу католицької та православної церков.

Розуміти:

– основні відмінності між католицизмом і православ’ям;

 – роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи;

– значення книгодрукування для розвитку європейської культури;

– історичне значення технічних досягнень Середньовіччя; наукових праць (відкриттів і винаходів) Роджера Бекона, Йоганна Гутенберга, П’єра Абеляра, художньої творчості Данте, Петрарки, Боттічеллі, Донателло та ін.;

– поняття «Альбігойські війни», «вітраж», «готичний стиль», «гуманізм», «єретик», «інквізиція», «Раннє Відродження», «романський стиль», «університет».

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про розкол християнської церкви, поширення романського і готичного мистецьких стилів, книгодрукування, Раннє Відродження;

– показати на карті університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков;

– обґрунтовано оцінити вплив церкви на культуру й освіту;

– визначити причини і наслідки виникнення університетів; поширення ідей гуманізму і культури Раннього Відродження;

– розпізнати будівлі (храми) романського і готичного стилів.

П. 25 ст. 167-173

П. 26 ст. 173-179

30

Середньовічні школи та

університети.

Європейські школи у ХІ — ХV ст. Середньовічні університети. Життя середньовічних студентів і викладачів.

ГР 1

31

Наукові й технічні досягнення. Книгодрукування.

Започаткування наукових досліджень. Винаходи середньовіччя. Винайдення книгодрукування. Й. Гуттенберг.

ГР 1

П. 27 ст. 180-184

П. 28 ст. 185-192

32

Раннє Відродження. Гуманізм.

Причини виникнення раннього відродження і гуманізму. Основні ідеї раннього Відродження і гуманізму. Гуманістичні твори Данте, Бокаччо і Петрарки.

ГР2

33

Архітектура і мистецтво.

Місце храмів у житті середньовічних людей. Романська архітектура. Готичні собори.

ГР 3

П. 29 ст. 192-201

Розділ 6. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД  (ОГЛЯДОВО)

34

Середньовічні Китай. Індія та Японія.

Держава і суспільство в

середньовічному Китаї.

Досягнення китайської

культури. Делійський султанат. Досягнення індійської культури. Суспільство та культура середньовічної Японії.

ГР 1

- Компетентність спілкування державною мовою для правильного використання термінологічного апарату, спілкування під час пояснення навчального матеріалу; для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Компетентність спілкування іноземними мовами шляхом використання слів іншомовного походження, вміння пояснювати ці слова та використовувати їх у власному мовленні; знаходити українські відповідники іншомовним термінам;

- Соціальну та громадянську компетентності шляхом формування знань про середньовічне суспільство  та органи влади у різних країнах Сходу,

- Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій та встановлення хронологічної послідовності; вміння працювати з статистичними даними та звітами;

- Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;  вміння порівнювати та аналізувати  достовірність джерел;

-Загальнокультурну компетентність для розуміння середньовічного мистецтва; порівняння мистецьких пам’яток різних країн; формування розуміння релігійних вірувань та їх взаємозв’язок з суспільним життям.

Знати:

– території середньовічних Індії та Китаю. Розуміти:

– значення культурних досягнень середньовічних Китаю та Індії для формування європейського культурного простору;

– поняття «індуїзм», «каста», «Піднебесна імперія».

Уміти:

– показати на карті території середньовічних Індії, Китаю та Японії;

– розповісти про пам’ятки культури Індії, Китаю та Японії епохи Середньовіччя.

П. 30-31 ст.203-212

35

Узагальнення знань з розділу ГР3 «Виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію»

ГР 3

36

Комплексна Узагальнення знаньза 3 ГР.

ГР 1,ГР 2,ГР 3