Календарно-тематичне планування з географії для 10 класу

№ з/п

Дата

Зміст навчального матеріалу

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

ДЗ

1

Вступ

Що вивчає курс «Географія: регіони і країни».

Знаннєвий компонент:

називає регіони світу (за класифікацією ООН): Європа, Азія, Океанія, Америка,  Африка;

показує на карті регіони світу; розрізняє поняття «регіон світу»; наводить приклади джерел географічних знань про регіони та країни світу;

Діяльнісний компонент:

користується основними джерелами географічних знань про регіони світу.

Оцінно-ціннісний компонент:

розуміє: пізнавальну та конструктивну роль країнознавства у сучасному світі.

2

Сучасна політична карта світу.

Знаннєвий компонент:

називає регіони світу (за класифікацією ООН): Європа, Азія, Океанія, Америка,  Африка;

показує на карті регіони світу;

розрізняє поняття «регіон світу», «територія», «акваторія», «держава», «країна», «залежна територія»;

Діяльнісний компонент:

читає політичні карти світу та регіонів.

Оцінно-ціннісний компонент:

розуміє: пізнавальну та конструктивну роль країнознавства у сучасному світі.

Розділ I. ЄВРОПА

Тема 1. Загальна характеристика Європи

3

Субрегіони Європи та їхні політико-географічні особливості. 

Знаннєвий компонент:

називає склад регіону;

розрізняє форми державного правління і територіального устрою країн Європи;

наводить приклади різних типів та підтипів країн Європи за рівнем економічного розвитку; кількісних та якісних змін на політичній карті регіону;

показує на карті:

• субрегіони Європи (Західна Європа, Північна Європа, Південна Європа, Східна Європа);
• країни Європи (Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Австрія, Швейцарія, Іспанія, Португалія, Польща, Білорусь, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія, Ісландія, Бельгія, Нідерланди, Ірландія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова, Болгарія, Словенія, Хорватія, Сербія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Чорногорія, Литва, Латвія, Естонія, Греція, Мальта, Кіпр, Росія);

Діяльнісний компонент:

вирізняє особливості економіки країн Європи, зумовлені регіональною інтеграцією.

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку країн  і субрегіонів Європи.

4

Інтеграційні процеси. Міжнародні організації в Європі.

Знаннєвий компонент:

називає склад регіону; показує на карті субрегіони Європи (Західна Європа, Північна Європа, Південна Європа, Східна Європа);

Діяльнісний компонент:

вирізняє особливості економіки країн Європи, зумовлені регіональною інтеграцією.

Оцінно-ціннісний компонент:

прогнозує позитивні риси та ризики вступу України до ЄС;

оцінює роль ЄС та НATO в регіоні;

зіставляє позитивні та негативні насліди глобалізації в економіці та культурі країн Європи.

5

Природні умови і ресурси регіону.

Знаннєвий компонент: називає склад регіону;

показує на карті: основні райони видобування мінеральних ресурсів (Верхня Сілезія, Північне море, Скандинавія), лісозаготівлі, рекреації;

Діяльнісний компонент:

здійснює необхідні обчислення для оцінювання забезпеченості окремих країн мінеральними ресурсами;

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку країн  і субрегіонів Європи.

6

Населення Європи та його розміщення.

Знаннєвий компонент: називає склад регіону; показує на карті:

Лотаринзький мегаполіс; світові міста в Європі (Лондон, Париж, Амстердам, Брюссель, Франкфурт-на-Майні, Цюріх, Женева, Відень, Мілан); розуміє зміст понять «джентрифікація», «реіндустріалізація».

Діяльнісний компонент:

характеризує особливості демографічних та урбанізаційних процесів, розміщення населення в регіоні;

Оцінно-ціннісний компонент:

зіставляє позитивні та негативні насліди глобалізації в культурі країн Європи.

7

Особливості економіки країн Європи. Первинний сектор економіки.

Знаннєвий компонент:

показує на карті:

• основні райони видобування мінеральних ресурсів (Верхня Сілезія, Північне море, Скандинавія), лісозаготівлі;
• «центральну вісь» розвитку Європи, найбільші промислові регіони (Рур у Німеччині, Великий Лондон у Великій Британії, Іль-де-Франс у Франції, Верхньосілезький у Польщі, Придніпров’я в Україні; Центральна Росія, Урал в Росії);

Діяльнісний компонент:

обґрунтовує особливості спеціалізації сільського господарства;

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку країн  і субрегіонів Європи.

8

Вторинний сектор економіки.

Практична робота 1. Порівняльна характеристика структури промислового виробництва двох економічно розвинених невеликих країн Європи (на вибір учнів).

Знаннєвий компонент:

показує на карті «центральну вісь» розвитку Європи, найбільші промислові регіони (Рур у Німеччині, Великий Лондон у Великій Британії, Іль-де-Франс у Франції, Верхньосілезький у Польщі, Придніпров’я в Україні; Центральна Росія, Урал в Росії);

Діяльнісний компонент: порівнює чинники міжнародної спеціалізації економічно розвинених країн і країн з перехідною економікою;

обґрунтовує особливості розміщення основних осередків переробної промисловості в Європі;

пояснює причини вузької спеціалізації промислового виробництва економічно розвинених невеликих країн Європи;
вирізняє особливості економіки країн Європи, зумовлені регіональною інтеграцією.

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку країн  і субрегіонів Європи;

оцінює вплив ТНК на економіку регіону;

зіставляє позитивні та негативні насліди глобалізації в економіці країн Європи.

9

Третинний сектор економіки.

Знаннєвий компонент:

показує на карті:

• найбільші морські порти (Роттердам, Антверпен, Лондон, Гамбург, Генуя, Марсель, Гавр, Барселона);
• аеропорти-хаби (Хітроу, Руассі-Шарль-де-Голль, Франкфурт-на-Майні);
• найбільші фінансові центри Європи (Лондон, Париж, Цюріх, Амстердам, Франкфурт-на-Майні);

Діяльнісний компонент:

порівнює чинники міжнародної спеціалізації економічно розвинених країн і країн з перехідною економікою; вирізняє особливості економіки країн Європи, зумовлені регіональною інтеграцією.

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку країн  і субрегіонів Європи;

зіставляє позитивні та негативні насліди глобалізації в економіці країн Європи.

10

Узагальнення та систематизація знань з теми "Загальна характеристика Європи".

Тема 2. Країни Європи

Знаннєвий компонент:

називає основні показники, які визначають місце країни у регіоні та світі; домінуючі складники третинного, вторинного та первинного секторів економіки країн високорозвинених та середньорозвинених країн;

наводить приклади промислових виробництв та послуг, що міжнародну спеціалізацію окремих європейських країн;

показує на карті найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові та туристичні центри країн.

Діяльнісний компонент:

складає комплексну економіко-географічну характеристику Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, Польщі, Білорусі, Росії; картосхему просторової організації економіки країни;

знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни;

використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні;

пояснює  особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних регіонів промисловості;

обґрунтовує особливості структури експорту й  імпорту товарів та послуг країн Європи.

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів у межах країни;

оцінює вплив ТНК на економіку країн регіону;

прогнозує перспективи розширення економічних зв’язків України з країнами Європи в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

11

Німеччина

12

Франція.

13

Велика Британія.

14

Італія.

15

Практична робота 2. Складання картосхеми просторової організації економіки однієї з європейських країн «великої сімки» (за вибором).

16

Польща.

17

Білорусь.

18

Росія.

19

Узагальнення та систематизація знань з теми "Країни Європи".

Розділ IІ. АЗІЯ

Тема 1. Загальна характеристика Азії

20

Особливості економіко-географічного положення Азії. Політико-географічні особливості субрегіонів.

Знаннєвий компонент:

називає склад регіону;

наводить приклади країн Азії, що належать до різних типів та підтипів за рівнем економічного розвитку;

показує на карті:

• субрегіони (Західна Азія, Південна Азія, Південно-Східна Азія, Східна Азія, Центральна Азія);
• країни Азії (Китай, Індія, Японія, Ізраїль, Республіка Корея, Сінгапур, Саудівська Аравія, Іран, Казахстан, Туреччина, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Туркменістан, Узбекистан, Ірак, Пакистан, Сирія, Монголія,  Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, Шрі-Ланка, Мальдівські Острови, В’єтнам, КНДР, Афганістан);

Діяльнісний компонент:

пояснює виникнення міждержавних конфліктів у регіоні;

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Азії;

ілюструє прикладами вплив політичних та економічних процесів у регіонах Азії на Україну.

21

Природні умови і ресурси регіону.

Знаннєвий компонент:

називає склад регіону;

показує на карті:

• басейни видобутку нафти і природного газу (Перська затока, Центральноазійський, Зондський);
• кам’яного вугілля (Карагандинський у Казахстані, Північно-Східний у Китаї, Східний в Індії), країни зі значним видобутком залізних руд (Китай, Індія, Казахстан), мідних руд (Казахстан, Монголія, Іран), олов’яних руд (Китай, Малайзія), вольфрамових руд (Китай); райони лісозаготівлі, рекреації;

Діяльнісний компонент:

порівнює: ресурсозабезпеченість субрегіонів Азії;

обґрунтовує  розміщення основних районів видобування мінеральних ресурсів,

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Азії.

22

Населення Азії та його розміщення.

Знаннєвий компонент:

показує на карті:

• світові міста в Азії (Гонконг/Сянган, Сінгапур, Токіо, Шанхай, Дубай, Пекін, Мумбай, Сеул, Нью-Делі, Стамбул, Бангкок);
• мегаполіси (Токайдо в Японії, Дельта річки Янцзи, Гонконг/Сянган – Гуанчжоу в Китаї).

Діяльнісний компонент:

характеризує: особливості демографічних, урбанізаційних процесів та розміщення населення в Азії, пояснює виникнення міждержавних конфліктів у регіоні;

порівнює працересурсний потенціал субрегіонів Азії;

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Азії;

висловлює власні судження щодо шляхів вирішення міждержавних конфліктів у регіоні.

23

Особливості господарства Азії.

Знаннєвий компонент:

показує на карті:

• найбільші промислові райони (Тихоокеанський в Японії, Північно-Східний у Китаї, «Індійський Рур»);
• найбільші морські порти (Сінгапур, Нінбо-Чжоушань, Шанхай, Гонконг/Сянган, Пусан, Нагоя, Осака, Токіо, Гаосюн, Мумбай);
• аеропорти-хабиу містах Пекін, Токіо, Гонконг/Сянган, Джакарта, Дубай, Бангкок, Сінгапур, Гуанчжоу, Шанхай, Стамбул;
• найбільші фінансові центри Азії (Сінгапур, Гонконг/Сянган, Токіо, Сеул, Дубай, Шанхай).

Діяльнісний компонент:

характеризує: основні риси сучасного стану економіки;

порівнює: особливості господарства різних за рівнем економічного розвитку країн Азії;

обґрунтовує  розміщення основних районів обробної промисловості в Азії;

використовує тематичні карти для порівняння спеціалізації сільського господарства  субрегіонів Азії.

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Азії;

оцінює вплив глобалізації, в т.ч. ТНК на місце країн Азії в міжнародному географічному поділі праці.

24

Нерівномірність економічного розвитку субрегіонів Азії та особливості їх участі у міжнародному поділі праці. Зв’язки України з країнами Азії.

Практична робота 3. Порівняння продовольчого кошика жителів країн Західної та Східної Азії.

Знаннєвий компонент:

називає склад регіону; показує на карті: субрегіони (Західна Азія, Південна Азія, Південно-Східна Азія, Східна Азія, Центральна Азія);

Діяльнісний компонент:

порівнює: особливості господарства різних за рівнем економічного розвитку країн Азії;

використовує тематичні карти для порівняння спеціалізації сільського господарства  субрегіонів Азії.

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Азії;

оцінює вплив глобалізації, в т.ч. ТНК на місце країн Азії в міжнародному географічному поділі праці;

ілюструє прикладами вплив політичних та економічних процесів у регіонах Азії на Україну.

Тема 2. Країни Азії

Знаннєвий компонент:

називає домінуючі складники первинного, вторинного та третинного секторів економіки високорозвиненої країни та країн, що розвивається;

розрізняє поняття «рівень урбанізованості країни» та «темпи урбанізації»;

наводить приклади промислових виробництв та послуг окремих країн регіону;

показує на карті найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, технополіси, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові й туристичні центри країн;
Діяльнісний компонент:

дає оцінку ресурсозабезпеченості окремих країн;

складає: комплексну економіко-географічну характеристику Японії, Китаю, Індії;

знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни;

ілюструє добірками статистичної інформації, графіками, діаграмами процеси інформаційно-технологічного прориву Японії та Китаю;

використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення, розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні;

порівнює чинники міжнародної спеціалізації Японії, Китаю, Індії;

пояснює  особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних районів (центрів) обробної промисловості;

характеризує структуру експорту та імпорту товарів та послуг окремих країн регіону;

обґрунтовує основні напрямки експорту капіталу й технологій та закордонного підприємництва Японії.

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів у Китаї, Японії та Індії;

порівнює позитивні та негативні насліди глобалізації в економіці та культурі Японії, Китаю та Індії;

оцінює роль державних інституцій та громадянського суспільства у розвитку країни;
висловлює власні судження що до перспектив взаємовигідного співробітництва України з країнами Азії.

25

Японія

26

Китай.

27

 Індія.

28

Практична робота 4. Аналіз статево-вікових пірамід Японії, Китаю та Індії з метою оцінювання працересурсного потенціалу країн.

Діяльнісний компонент:

аналізує динаміку чисельності та статево-вікову структуру населення окремих країн Азії на основі аналізу статево-вікових пірамід;

проектує вплив демографічних процесів на працересурсний потенціал країни;

29

Узагальнення та систематизація знань з розділу "Азія".

Розділ IІІ. ОКЕАНІЯ

Тема 1. Австралія.

30

Австралія. Місце країни у світі та регіоні.

Знаннєвий компонент:

показує на карті:

• райони видобутку корисних копалин на території Австралії (кам’яного вугілля, залізних, алюмінієвих, мідних руд, золота);
• світові міста в Австралії (Сідней, Мельбурн).

Діяльнісний компонент:

аналізує динаміку природного та механічного руху населення країни;

проектує вплив демографічних та міграційних процесів на працересурсний потенціал країни;

дає оцінку забезпеченості мінеральними ресурсами країни;

складає комплексну економіко-географічну характеристику Австралії;

знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни;

використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення у межах країни;

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів країни;

висловлює власні судження щодо особливостей державного устрою країни.

31

Особливості сучасного розвитку Австралійського Союзу.

Знаннєвий компонент:

називає чинники міжнародної спеціалізації країни;

показує на карті:

• найбільші промислові осередки Австралії (Південно-Східний, Південно-Західний);
• найбільші морські порти (Мельбурн, Сідней, Перт, Брісбен);

Діяльнісний компонент:

складає комплексну економіко-географічну характеристику Австралії;

знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни;

використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни;

пояснює  особливості зональної спеціалізації сільського господарства та розміщення основних осередків добувної та обробної промисловості в країні;

характеризує структуру експорту та імпорту товарів та послуг країни;

обґрунтовує основні напрямки експорту сировини та імпорту капіталу й технологій.

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів країни;

зіставляє позитивні та негативні насліди діяльності ТНК в Австралії;

оцінює місце Австралії на світовому ринку продукції первинного сектору економіки.

Тема 2. Мікронезія, Меланезія, Полінезія

32

Мікронезія, Меланезія, Полінезія

Знаннєвий компонент:

називає приклади країн, що включені до складу Мікронезії, Меланезії та Полінезії;

показує на карті:

• Мікронезію, Меланезію, Полінезію;
• держави (Федеративні Штати Мікронезії, Маршалові Острови, Папуа-Нова Гвінея, Соломонові Острови, Вануату, Палау, Фіджі, Тонга, Науру, Самоа, Кірибаті, Нова Зеландія);
• залежні території (острів Гуам, Американське Самоа, Нова Каледонія, Французька Полінезія, Острови Кука, Піткерн).

Діяльнісний компонент:

знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни;

пояснює особливості міжнародної спеціалізації країн;

обґрунтовує рівень економічного розвитку більшості  країн.

Оцінно-ціннісний компонент:

висловлює власні судження що до перспектив економічного розвитку країн.

Розділ IV. АМЕРИКА

Тема 1. Загальна характеристика Америки

33

Особливості географічного положення Америки. Склад регіону. Сучасна політична карта Америки.

Знаннєвий компонент:

називає склад регіону;

наводить приклади країн Америки, що належать до різних форм державного правління,  різних типів та підтипів за рівнем економічного розвитку; 

показує на карті:

• субрегіони (Північна Америка, Центральна Америка, Карибський басейн, Південна Америки);
• країни Америки (США, Канада, Мексика, Бразилія, Аргентина, Перу, Колумбія, Венесуела, Чилі, Еквадор, Уругвай, Парагвай, Болівія, Панама, Ямайка, Гаїті, Домініканська Республіка);
• залежні території (Аруба, Кайманові острові, Бермудські острови, Віргінські острови, Пуерто-Ріко, Французька Гвіана, Мальвінські/Фолклендські острови);

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Америки;
оцінює вплив інтеграційних процесів у регіоні на економічний розвиток країн;

пропонує власні оригінальні ідеї що до подолання відсталості окремих країн регіону.

34

Практична робота 5. Складання картосхеми типології країн Америки за рівнем їх економічного розвитку.

Знаннєвий компонент:

називає склад регіону;

наводить приклади країн Америки, що належать до різних типів та підтипів за рівнем економічного розвитку; 

показує на карті:

• субрегіони (Північна Америка, Центральна Америка, Карибський басейн, Південна Америки);
• країни Америки (США, Канада, Мексика, Бразилія, Аргентина, Перу, Колумбія, Венесуела, Чилі, Еквадор, Уругвай, Парагвай, Болівія, Панама, Ямайка, Гаїті, Домініканська Республіка);
• залежні території (Аруба, Кайманові острові, Бермудські острови, Віргінські острови, Пуерто-Ріко, Французька Гвіана, Мальвінські/Фолклендські острови);

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Америки;
пропонує власні оригінальні ідеї що до подолання відсталості окремих країн регіону.

35.

Природні умови і ресурси регіону. Населення Америки.

Знаннєвий компонент:

показує на карті:

• мегаполіси (Приатлантичний, Приозерний, Каліфорнійський);
• основні райони видобування мінеральних ресурсів (Техаський, Аляскинський, Каліфорнійський, Мексиканської затоки, Західноканадський, Центральноамериканський басейни видобування нафти; Аппалацький в США, Західний у Канаді вугільні басейни, рудний пояс Анд-Кордильєр);
• світові міста в Америці (Нью-Йорк, Чикаго, Торонто, Сан-Паулу, Лос-Анджелес, Мехіко, Буенос-Айрес, Сан-Франциско, Вашингтон, Монреаль).

Діяльнісний компонент:

характеризує особливості формування населення субрегіонів;

порівнює рівні і темпи урбанізаційних процесів, форми сільського розселення в окремих країнах регіону;

визначає забезпеченість окремих країн певними видами природних ресурсів;

пояснює розміщення світових міст у регіоні.

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Америки;
пропонує власні оригінальні ідеї що до подолання відсталості окремих країн регіону.

36.

Особливості економіки країн Америки.

Знаннєвий компонент:

показує на карті:

• осередки переробної промисловості (Приатлантичний, Приозерний, Примексиканський);
• трансконтинентальні магістралі (Трансамазонська, Панамериканське шосе);
• найбільші морські порти (Лос-Анджелес, Ванкувер, Нью-Йорк, Філадельфія, Саванна, Колон, Сантус); аеропорти-хаби (Атланта, О’Хара в Чикаго, Лос-Анджелес, Даллас);
• найбільші фінансові центри Америки (Нью-Йорк, Вашингтон, Сан-Франциско, Бостон, Торонто, Чикаго);

Діяльнісний компонент:

вирізняє основні риси господарства ключових країн нової індустріалізації та невеликих країн плантаційного господарства;

класифікує  країни за рівнем розвитку третинного сектору господарства;

пояснює розміщення основних промислових районів і центрів;

обґрунтовує напрямки розвитку транспортної інфраструктури в регіоні.

Оцінно-ціннісний компонент:

дискутує щодо ролі США у соціально-економічному розвитку регіону.

висловлює власні судження про роль ТНК в економіці країн регіону;

пропонує власні оригінальні ідеї що до подолання відсталості окремих країн регіону.

Тема 2. Країни Америки

Знаннєвий компонент:

називає домінуючі складники третинного, вторинного та первинного секторів економіки високорозвиненої країни та країн, що розвивається;

показує на карті найбільші міста, світові міста, промислові райони, технополіси, найбільші аеропорти, морські порти, фінансові центри та туристичні райони країн;

наводить приклади промислових виробництв та послуг, що визначають міжнародну спеціалізацію країн Америки.

Діяльнісний компонент:

знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни;

аналізує статистичну інформацію щодо динаміку чисельності населення, природного та механічного руху, статево-вікову структуру населення країн;

проектує вплив демографічних процесів на працересурсний потенціал країни;

складає: комплексну економіко-географічну характеристику США, Канади, Бразилії;

використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні;

установлює чинники міжнародної спеціалізації США, Канади, Бразилії;

ілюструє добірками статистичної інформації, графіками, діаграмами процес переходу США до інформаційного суспільства;

пояснює  особливості розміщення основних промислових районів (центрів) обробної промисловості та формування спеціалізованих районів товарного сільського господарства, існування мало освоєних та неосвоєних районів у межах країн;

характеризує структуру експорту та імпорту товарів та послуг США, Канади, Бразилії;

обґрунтовує основні напрямки експорту капіталу й технологій та закордонного підприємництва із США.

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про доцільність використання досвіду США та Канади, потенціалу української діаспори в цих країнах у реформуванні економіки в Україні;

оцінює роль економічної свободи і підприємництва в соціально-економічному розвитку США;

зіставляє позитивні та негативні економічні та екологічні насліди глобалізації в Бразилії;

висловлює власні судження щодо перспектив взаємовигідного співробітництва України з Канадою та США;

пропонує власні ідеї щодо об’єднання зусиль людства задля призупинення знеліснення сельви.

37

США.

38

Канада.

39

Бразилія.

40

Практична робота 6. Порівняльна характеристика машинобудування США, Канади та Бразилії.

41

Узагальнення та систематизація знань з розділів "Океанія",  "Америка".

Розділ V. АФРИКА

Тема 1. Загальна характеристика Африки

42

Особливості географічного положення Африки. Склад регіону. Сучасна політична карта Африки.

Знаннєвий компонент:

називає субрегіони Африки;

наводить приклади кількісних і якісних змін на політичній карті Африки;

показує на карті:

• субрегіони (Північна Африка, Західна Африка, Південна Африка, Східна Африка, Центральна Африка);
• країни Африки (Єгипет, Лівія, Алжир, Туніс, Марокко, Ефіопія, Чад, Сомалі, Сенегал, Нігерія, Габон, Гвінея, Гана, Демократична Республіка Конго, Танзанія, Замбія, Зімбабве, Ангола, Намібія, Південна Африка, Мадагаскар, Сейшельські Острови);

Діяльнісний компонент:

характеризує політичну карту регіону; пояснює особливості кордонів.

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини відсталості соціально-економічного розвитку країн Африки

пропонує власні ідеї щодо вирішення проблем знелісення та опустелення в окремих регіонах та країнах..

43

Населення Африки та його розміщення

Знаннєвий компонент:

• світові міста в Африці (Йоганнесбург, Каїр, Кейптаун, Дакар, Лагос, Найробі).

Діяльнісний компонент:

аналізує статистичну інформацію щодо відтворення населення, рівнів і темпів урбанізації в Африці;

пояснює особливості розміщення населення, світових міст.

використовує тематичні карти для обґрунтування інтенсивності прояву глобальних проблем людства в субрегіонах.

Оцінно-ціннісний компонент:

дискутує щодо впливу гуманітарної допомоги міжнародних організацій і світової громадськості африканським країнам.

44

Особливості економіки країн Африки.

Знаннєвий компонент:

показує на карті:

• райони видобутку корисних копалин: Сахарський та Гвінейської затоки басейни нафти і природного газу, Мідний пояс, вугільні басейни ПАР і Зімбабве, алюмінієві руди Західної Африки; залізні руди, золото, алмази Південної Африки; фосфорити Марокко, Тунісу;
• найбільші морські та авіаційні порти (Александрія, Каїр, Касабланка, Дакар, Лагос, Момбаса, Кейптаун, Дурбан, Дар-Ес-Салам);

Діяльнісний компонент:

порівнює особливості ресурсозабезпеченості та спеціалізації субрегіонів Африки;

пояснює особливості розміщення центрів переробної промисловості, районів товарного сільського господарства, портів.

встановлює взаємозв’язки між районами поширення збройних конфліктів та природними ресурсами, які є джерелом фінансування цих протистоянь; районами видобування корисних копалин та товарного землеробства і конфігурацією транспортної системи в субрегіонах;

обґрунтовує напрямки розвитку транспортної інфраструктури в регіоні;

використовує тематичні карти для обґрунтування інтенсивності прояву глобальних проблем людства в субрегіонах.

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини відсталості соціально-економічного розвитку країн Африки;

оцінює вплив ТНК і розвинених країн на спеціалізацію країн регіону.

45

Практична робота 7. Позначення на контурній карті Африки основних районів видобування нафти, залізних, мідних та алюмінієвих руд, центів їх переробки (збагачення), основних транспортних магістралей та портів експортування.

Знаннєвий компонент:

показує на карті:

• райони видобутку корисних копалин: Сахарський та Гвінейської затоки басейни нафти і природного газу, Мідний пояс, вугільні басейни ПАР і Зімбабве, алюмінієві руди Західної Африки; залізні руди, золото, алмази Південної Африки; фосфорити Марокко, Тунісу;
• найбільші морські та авіаційні порти (Александрія, Каїр, Касабланка, Дакар, Лагос, Момбаса, Кейптаун, Дурбан, Дар-Ес-Салам);

Діяльнісний компонент:

порівнює особливості ресурсозабезпеченості та спеціалізації субрегіонів Африки;

пояснює особливості розміщення портів.

встановлює взаємозв’язки між районами видобування корисних копалин та товарного землеробства і конфігурацією транспортної системи в субрегіонах;

обґрунтовує напрямки розвитку транспортної інфраструктури в регіоні;

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини відсталості соціально-економічного розвитку країн Африки;

46

Нерівномірність економічного розвитку  субрегіонів Африки. Особливості їх участі в міжнародному поділі праці. Зв’язки України з країнами Африки.

Знаннєвий компонент:

називає субрегіони Африки;

показує на карті:

• субрегіони (Північна Африка, Західна Африка, Південна Африка, Східна Африка, Центральна Африка);

Діяльнісний компонент:

використовує тематичні карти для обґрунтування інтенсивності прояву глобальних проблем людства в субрегіонах.

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини відсталості соціально-економічного розвитку країн Африки;

оцінює вплив ТНК і розвинених країн на спеціалізацію країн регіону;

дискутує щодо впливу гуманітарної допомоги міжнародних організацій і світової громадськості африканським країнам.

Тема 2. Країни Африки

47

Єгипет.

Знаннєвий компонент:

називає домінуючі складники первинного, вторинного та третинного секторів економіки Єгипту;

показує на карті найбільші міста, світові міста, промислові райони, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові й туристичні центри.
Діяльнісний компонент:

знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни;

складає: комплексну економіко-географічну характеристику Єгипту;

використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни;

порівнює чинники розвитку міжнародної спеціалізації Єгипту та ПАР;

проектує розміщення основних центрів переробної промисловості, особливості спеціалізації сільського господарства;

характеризує структуру експорту товарів та послуг Єгипту;

обґрунтовує напрямки основних туристичних потоків до Єгипту.

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про доцільність використання досвіду Єгипту у розбудові туристичного комплексу України;

висловлює власні судження що до перспектив економічного зростання в країнах Африки в умовах глобалізації.

48

Південно – Африканська республіка.

Знаннєвий компонент:

називає домінуючі складники первинного, вторинного та третинного секторів економіки ПАР;

показує на карті найбільші міста, світові міста, промислові райони, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові й туристичні центри.
Діяльнісний компонент:

знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни;

складає: комплексну економіко-географічну характеристику ПАР;

використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни;

порівнює чинники розвитку міжнародної спеціалізації Єгипту та ПАР;

ілюструє добірками інформації з різних джерел контрастність соціально-економічних явищ у середньорозвиненій країні (ПАР);

 проектує розміщення основних центрів переробної промисловості, особливості спеціалізації сільського господарства;

характеризує структуру експорту товарів та послуг ПАР;

обґрунтовує основні напрямки експорту товарів із ПАР, основних туристичних потоків до ПАР.

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює місце ПАР Південної Африки серед країн Африки;
висловлює власні судження що до перспектив економічного зростання в країнах Африки в умовах глобалізації.

Розділ VІ. УКРАЇНА В МІЖНАРОДНОМУ ПРОСТОРІ

Тема 1. Україна в геополітичному вимірі

49

Місце України на сучасній геополітичній карті світу.

Знаннєвий компонент:

розуміє зміст поняття «геополітична карта світу»;

називає основні геополітичні центри сили.

Діяльнісний компонент:

визначає місце України на геополітичній карті світу;

пояснює вплив окремих чинників, які зумовлюють геополітичну роль України;

аргументує домінуючі вектори зовнішньої політики.

Оцінно-ціннісний компонент:
оцінює за певними критеріями вплив на Україну геополітичних центрів сили;

висловлює власні думки й ідеї щодо сценарію геополітичного майбутнього України.

Тема 2. Україна в системі глобальних економічних відносин

50

Міжнародні економічні зв’язки України.

Знаннєвий компонент:

називає основні регіони й країни-торговельні партнери України;

наводить приклади країн-інвесторів та великих ТНК в України, районів транскордонного співробітництва, приклади міжнародних науково-технічних проектів за участі України;

показує на карті напрямки товарного експорту з України, міжнародні транспортні коридори на території України, основні туристичні потоки до України;

Діяльнісний компонент:

характеризує місце України на світових ринках товарів та послуг, капіталу.

Оцінно-ціннісний компонент:
оцінює: зміни міжнародної спеціалізації України у зв’язку з інтеграцією в Європейський економічний простір;

пропонує шляхи оптимізації зовнішньоекономічної діяльності України в контексті сталого розвитку.

51

Узагальнення та систематизація знань з розділів "Африка", "Україна в міжнародному просторі".

52

Повторення.