Презентація на тему :" Інтеграціні та дезінтеграційні процеси в Європі"

д. ОПОВІДЬНА ТЕМУ :» інтеграційні та дезінтеграційні процеси в європІ»

Проблема, однак, заключається в тому, що істинної європейської «Європи» як такої ще не існує. Збігнев Бжезінський

ІНТЕГРАЦІЯ - згуртування, об'єднання політичних, економічних, державних і громадських структур в рамках регіону, країни, світу. Дезінтеграція – Розпад цілого на складові частини. ( протилежне поняттю інтеграції)

ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ – складний та суперечливий соціально-екон. процес налагодження тісного співробітництва європ. держав. Є одним із проявів провідної тенденції сучасного істор. розвитку – посилення всебічної взаємозалежності д-в, передусім в екон. сфері, та подальшого зближення цивілізаційно споріднених (див. Цивілізація) нац. спільнот.

Взаємодія спільних потреб і конкретних інтересів викликає як інтегративні, так і дезінтегративні тенденції в Європейському Союзі. Інтегративні процеси, зумовлені потребою політичної та економічної інтеграції, знайшли своє вираження в утворені Європейського об’єднання вугілля та сталі (1951), Європейського економічного співтовариства та Європейського співтовариство з атомної енергії (1957), Римським договором (1957) і закінчуючи Маастрихтським договором, який став основою ЄС (1992/93). Де були закладені три опори ЄС: економічний і валютний союз, 2) спільна зовнішня політика та політика безпеки, 3) спільна політика в сфері внутрішніх справ та юстицій.

При аналізі взаємовідносин в середині ЄС слід враховувати й дезінтеграційні тенденції та процеси в ЄС. Першоімпульсом, який дав поштовх до загострення саме конфліктних ситуацій та дезінтегративних тенденцій, став Лісабонський договір. Лісабонський договір, відомий також як Договір про реформи (Офіційна назва – «Лісабонський договір про внесення змін в Договір про Європейський союз і Договір про установлення Європейського співтовариства») міжнародний договір, який підписано на самміті ЄС 13 грудня 2007 року в Монастирі ієронімітів в Лісабоні. Його призначення заключається в тому, щоб внести зміни в діючу угоду про Європейський Союз з метою реформування системи управління ЄС. Він замінив собою Конституцію ЄС, яка так і не набрала чинності

Суперечливість інтеграції значною мірою базується на відмінностях інтересів сторін, на нерівнозначній здатності окремих ланок відтворювальних структур до участі в інтеграційному процесі. Досить легко інтеграційні процеси протікають у сферах ринкового (товарного) обігу, важче – у виробничій сфері.

В цілому можна відзначити найбільші значущі переваги участі будь-яких країн, в тому числі й України, в інтеграційних об'єднаннях:■ більш широкий доступ господарюючих суб'єктів до ресурсів: фінансових, трудових, матеріальних, новітніх технологій, а також можливість виробляти продукцію у розрахунку на більш ємний (регіональний) ринок;■ використання можливостей розвитку, що складаються в більш широкому інтеграційному ринковому середовищі;■ створення нового конкурентного середовища з високими бар'єрами входу на нього фірм інших країн, що не включені до угруповання;■ отримання вищої ефективності управлінських рішень стосовно вирішення будь-яких проблем економічного розвитку за рахунок участі у розробці й реалізації цих рішень більшої кількості учасників.

Основні проблеми регіональної інтеграції полягають в наступному:1. Нерівномірність розподілу виграшу в добробуті Союзу як правило очевидна (в межах структурних фондів; регіонального, соціального й аграрного фондів, а також промислова політика).2. Інтеграція як "шок пропозиції" обумовлює деякі істотні витрати пристосування, а саме втрати людського (у вигляді безробіття або декваліфікації), фінансового і реального капіталу при зупинці виробництва, а також обмеження повноважень національної бюрократії, що викликає відповідну захисну реакцію.3. Об'єднання в інтеграційне угруповання спричиняє порушення існуючих, економічних, а інколи, й політичних відносин членів об'єднання з третіми країнами, погіршення добробуту для "решти світу", оскільки торгівля між інтеграційним простором і "зовнішнім світом" відносно скорочується. Проте можна чекати, що під впливом регіонального ефекту зростання усередині Союзу валовий продукт, а також імпорт в інтеграційному просторі зростуть настільки, що навіть при зменшенні частки зовнішньої торгівлі з "рештою світу" її об'єм в абсолютному виразі залишиться на колишньому рівні або збільшиться.4. Основною проблемою будь-якого інтеграційного процесу залишається часткова або повна відмова від самостійної національної економічної політики (конвергенція), і перш за все тоді, коли нові стандарти, норми і правила не відповідають уявленням про національні цінності. Як приклади таких цінностей можна навести норми захисту навколишнього середовища, темпи інфляції або нормативи виробничої безпеки. Рішення проблеми конвергенції стає однією з основних задач знов створених інститутів інтеграції.

Класифікація основних характеристик інтеграційних процесів

Рівні■ макроекономічний (інтеграція на державному рівні);■ мікроекономічний (міжфірмові об'єднання ТНК)

Переваги■ збільшення розмірів ринку (ефект масштабу виробництва);■ зростання конкуренції між країнами;■ забезпечення кращих умов торгівлі;■ розширення торгівлі паралельно з поліпшенням інфраструктури;■ розповсюдження новітніх технологій, зростання ефективності за рахунок поділу праці і спеціалізаціїНедоліки■ в більш відсталих країнах відбувається відтік ресурсів (чинників виробництва), йде перерозподіл на користь більш сильних партнерів;■ олігопольна змова між ТНК країн-учасниць, яка сприяє підвищенню цін на товари;■ ефект втрат від збільшення масштабів виробництва, можливе зниження рівня економічної безпеки країни

Напрями■ вертикальна інтеграція підприємств (об'єднання за технологічним ланцюжком; від постачальників до закупників);■ горизонтальна інтеграція підприємств (об'єднання підприємств однієї галузі);■ кругова інтеграція підприємств (об'єднання підприємств різних галузей заради зниження несистемних ризиків втрати прибутковості);■ інтеграція підприємств, що виготовляють доповнюючі один одного товари

На сьогоднішній день до Європейського союзу входять 28 держав-членів. І кожна з них підписувала договір він був створений з метою покращити функціонування Європейського союзу і закріпити його роль і позиції на світовій арені в умовах різких глобальних змін. Але він викликав ряд конфліктів, які показали, що Договір не може забезпечити баланс між цілям та інтересами держав-членів і ЄС. Слід нагадати, що не зважаючи на те, що прихильники прийняття Договору йшли на крайні методи, такі як, уникнення проведення референдумів, при чому використовуючи всі юридичні хитрощі, як це було в Данії та Нідерландах, також відверте ігнорування передвиборчими обіцянками, як це було у Великобританії, виникли значні проблеми його імплементації.

Намагання потрапити України до єс. Прагнення України приєднатися до європейських інституцій бере свій початок з 1994 року, коли уряд заявив, що інтеграція до ЄС є головною метою зовнішньої політики. І цього року наша країна знову боретьтся за попадання до єс . Наприклад у квітні цього року з`явилася новина про те, що президент Литви Гітанас Науседа під час візиту до Києва підписав декларацію про підтримку вступу України до Євросоюзу. Однак є інформація про те , що цей документ насправді є частиною значно масштабнішого процесу, в якому литовський підпис став лише першим. По суті, Володимир Зеленський зробив пріоритетною нову тактику зближення України з Євросоюзом. Він планує провести кампанію зі збору зобов’язань від держав-членів ЄС про підтримку ними членства України. Ця тактика має шанс на обмежений успіх. Чи потрапить взагалі Україна до Єс ? І коли?Угода про асоціацію офіційно набула чинності 1 вересня 2017 року. Україна готується офіційно подати заявку на членство в ЄС у 2024 році, щоб приєднатися до Європейського Союзу в 2030-х роках.

Вихід Великої Британії з ЄС це питання, яке неодноразово порушувалося консервативними та націоналістичними партіями, що закінчилось референдумом 23 червня 2016 року. Офіційно був запланований на квітень 2019 року. Британія довго відкладала вихід з ЄС через суперечки щодо умов подальшої співпраці та самого виходу з ЄС. В липні 2019 року прем'єр-міністр Британії Борис Джонсон запевнив, що виведе країну з ЄС до 31 жовтня за будь-яких обставин, але цього так і не сталося.31 січня 2020 року о 23:00 за місцевим часом (GMT) Велика Британія покинула Європейський Союз. Після парламентських виборів у Британії в травні 2015 року переобраний прем'єр-міністр Сполученого Королівства Девід Камерон підтвердив прихильність до маніфесту Консервативної партії у проведенні референдуму щодо британського членства в Європейському Союзі до кінця 2017 року.[9] Кемерон пообіцяв у січні 2013 року, що проведе такий референдум, якщо його партія отримає більшість на виборах. Ще 25 липня 2015 р. газета Independent із посиланням на джерела в британському уряді повідомила про те, що Девід Кемерон може призначити референдум щодо членства в Євросоюзі на червень 2016 року. Борис Джонсон, обраний в липні 2019-го керівником Консервативної партії, заявив, що до 31 жовтня планує завершити процес виходу Британії з ЄС. Термін Brexit використовують для позначення виходу Британії з ЄС (англ. Britain + exiт) за аналогією до Grexit (англ.: [ˈgrɛksɪt], укр. «ґрекзит») — поєднання англ. Greece («Греція») та exit («вихід»)

ВИСНОВОКОтже ЄС сьогодні знаходиться у важкому стані економічний політичний та ідеологічної кризи багатьох державах-членах набуває поширення сепаратистські рухи .низька науковців ставить під сумнів здатність Союзу діяти одностайно і злагоджено та прогнозують даному інтеграційному об'єднанню складний період переформатування адаптації до нових викликів сьогодення

https://d-v-sukhiy.livejournal.com/1818.htmlhttps://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/04/12/7121997/https://pidru4niki.com/85277/ekonomika/superechlivi_naslidki_integratsiynogo_protsesu

Дякую за увагу !