Номер слайду 11
Двучленная модель світового господарства. Відповідно до цієї теорії, всі держави слід розділити на дві групи: розвинені економічні і розвиваються. Ділення відбувається по екватору: Північ – динамічний, багатий, Південь – відсталий, бідний. Але, ситуація у світі склалася така, що багато країн Південної півкулі виходять на абсолютно новий рівень свого економічного зростання, і цей поділ стало неактуальним. Тричленна модель світового господарства. За аналогією з попередньою моделлю, виділяють тричленну модель світового господарства. Сюди додають ще групу держав з перехідною економікою. Її вдосконалили, і зараз прийнято говорити про такому розподілі: Перша група (Центр)— це 25 держав Півночі, які є передовими в економіці. Традиційно сюди ставитися країни Зарубіжної Європи, США, Японія. Це “локомотиви” сучасної науки, техніки, НТР. Друга група (Периферія) — це динамічно розвиваються (нові індустріальні держави, експортери нафти) країни Півдня. Їх більше 100. У країнах, що експортують нафту, дуже високий рівень доходу на душу населення. Це Катар (60,7 тис. дол. в рік), Бруней (26,4 тис. дол), Кувейт (26,0 тис. дол.), Бахрейн (24,1 тис. дол.), Саудівська Аравія (20,1 тис. дол.). Для порівняння, у Росії цей показник 8,9 тис. дол. у рік. Напівпериферію – всі інші бідні і слабо розвинені в економічному плані держави. Десятичленная модель найкраще відображає ситуацію у світі. Зовсім скоро може статися так, що значення деяких показників зміниться, особливо це стосується країн Південно-Східної Азії, серед яких виділяються Південна Корея, Тайвань, Сінгапур і Гонконг, і Китай, який за розмірами експорту вже наздогнав США.