Календарно-тематичне планування з хімії 9 клас до підручника Попеля

Програма:

Навчальна програма з  для 6 – 9 класів, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

Підручник:

Попель П. П. Хімія : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. /П. П. Попель, Л. С. Крикля. — Київ : ВЦ «Академія»,2017. — 240 с. : іл.

№

п/п

Дата

Тема уроку

Практична частина

Домашнє завдання

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

ПОВТОРЕННЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПИТАНЬ З КУРСУ ХІМІЇ 8 КЛАСУ( 3год.)

1.

1. Склад і властивості основних класів неорганічних сполук

Опрацювати конспект.

Знаннєвий компонент

наводить приклади назв і формул речовин, що належать до основних класів неорганічних сполук.

Діяльнісний компонент

класифікує неорганічні сполуки;

порівнює склад і властивості неорганічних сполук різних класів; властивості речовин атомної, молекулярної та йонної будови;

характеризує йонний і ковалентний хімічні зв'язки; хімічні властивості основних класів неорганічних сполук.

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність властивостей речовин від їхніх складу і будови.

2.

2. Склад і властивості основних класів неорганічних сполук

Опрацювати

конспект.

3.

3. Хімічний зв'язок і будова речовини.

Опрацювати

конспект.

ТЕМА 1. РОЗЧИНИ (19 год.)

4.

1. Поняття про дисперсні системи. Колоїдні та істинні розчини

§1 опрацювати

Знаннєвий компонент

наводить приклади колоїдних та істинних розчинів, розчинників, суспензій, емульсій, аерозолів, електролітів і неелектролітів, сильних і слабких електролітів, кристалогідратів;

пояснює вплив різних чинників на розчинність речовин; утворення водневого зв’язку; суть процесу електролітичної дисоціації.

Діяльнісний компонент

розрізняє компоненти розчину, насичені й ненасичені розчини, катіони й аніони, електроліти й неелектроліти, сильні й слабкі електроліти; рН лужного, кислого та нейтрального середовища;

описує розчинення речовин у воді як фізико-хімічне явище; якісну реакцію на хлорид-іони; виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену;

складає рівняння електролітичної дисоціації лугів, кислот, солей, рівняння реакцій обміну в повній та скороченій йонній формах; рівняння якісних реакцій на хлорид-іони в молекулярній та йонній формах;

розв’язує експериментальні задачі, обираючи й обґрунтовуючи спосіб розв’язання .

обчислює масу, об’єм, кількість речовини за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

характеризує електроліти за ступенем дисоціації;

визначає  характер середовища за значенням рН;

проводить реакції між розчинами електролітів з урахуванням умов їх перебігу; якісні реакції на карбонат-, сульфат- хлорид-іони;

виявляє у розчині гідроксид-іони і йони Гідрогену;

використовує значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища.

Ціннісний компонент

обґрунтовує перебіг реакцій між електролітами у водних розчинах;

оцінює важливість рН розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо;

висловлює судження про значення розчинів у природі та житті людини; про застосування знань щодо  виявлення деяких йонів; про роль експерименту в науці.

Знаннєвий компонент

наводить приклади колоїдних та істинних розчинів, розчинників, суспензій, емульсій, аерозолів, електролітів і неелектролітів, сильних і слабких електролітів, кристалогідратів;

пояснює вплив різних чинників на розчинність речовин; утворення водневого зв’язку; суть процесу електролітичної дисоціації.

Діяльнісний компонент

розрізняє компоненти розчину, насичені й ненасичені розчини, катіони й аніони, електроліти й неелектроліти, сильні й слабкі електроліти; рН лужного, кислого та нейтрального середовища;

описує розчинення речовин у воді як фізико-хімічне явище; якісну реакцію на хлорид-іони; виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену;

складає рівняння електролітичної дисоціації лугів, кислот, солей, рівняння реакцій обміну в повній та скороченій йонній формах; рівняння якісних реакцій на хлорид-іони в молекулярній та йонній формах;

розв’язує експериментальні задачі, обираючи й обґрунтовуючи спосіб розв’язання .

обчислює масу, об’єм, кількість речовини за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

характеризує електроліти за ступенем дисоціації;

визначає  характер середовища за значенням рН;

проводить реакції між розчинами електролітів з урахуванням умов їх перебігу; якісні реакції на карбонат-, сульфат- хлорид-іони;

виявляє у розчині гідроксид-іони і йони Гідрогену;

використовує значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища.

Ціннісний компонент

обґрунтовує перебіг реакцій між електролітами у водних розчинах;

оцінює важливість рН розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо;

висловлює судження про значення розчинів у природі та житті людини; про застосування знань щодо  виявлення деяких йонів; про роль експерименту в науці.

5.

2. Будова молекули води.

Поняття про водневий

зв’язок.

§2 опрацювати

6.

3. Розчинення як фізико-хімічний процес. Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин.

Демонстрації

1.Теплові явища під час розчинення (розчинення амоній нітрату і безводного кальцій хлориду у воді).

§3 опрацювати

7.

4.Кристалогідрати.

§4 опрацювати

8.

5. Розв’язування задач.

§4 повторити

9.

6. Розв’язування задач.

§4 повторити

10.

7. Розчинність речовин, її залежність від різних чинників. Насичені й ненасичені, концентровані й розведені розчини

§5 опрацювати

11.

8.Електороліти і неелектроліти.

Демонстрації 2.

Дослідження речовин та їхніх водних розчинів на електричну провідність (кристалічний натрій хлорид, дистильована вода, розчин натрій хлориду, кристалічний цукор, розчин цукру, хлоридна кислота).

§6 опрацювати

12.

9. Електролітична дисоціація.

Лабораторний дослід:

1.Виявлення

йонів Гідрогену та гідроксид-іонів у розчинах.

§7 опрацювати

13.

10. Ступінь електролітичної дисоціації. Сильні й слабкі електроліти.

§8 опрацювати

14.

11. Вода як електроліт.

Водневий показник (рН).

Лабораторний дослід №2,3: установлення приблизного значення рН води, лужних і кислих розчинів (натрій гідроксиду, хлоридної кислоти) за допомогою універсального індикатора; дослідження рН харчової і косметичної продукції

§9 опрацювати

15.

12. Йонно-молекулярні

рівняння хімічних реакцій.

§10 опрацювати

16.

13. Йонно-молекулярні

рівняння хімічних реакцій.

§10 опрацювати

17.

14. Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу

Демонстрації 3.

Реакції обміну між електролітами у водних розчинах

Лабораторний дослід №4,5,6: реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються випаданням осаду, виділенням газу, утворенням води.

§11 опрацювати

18.

15. Практична робота№1

Реакції йонного обміну між електролітами у водних розчинах.

Практична робота№1

Реакції йонного обміну між електролітами у водних розчинах.

§11 повторити

19.

16. Якісні реакції на деякі йони.

Лабораторний дослід №7,8,9: виявлення хлорид-іонів, сульфат-іонів та карбонат-іонів у розчині

§12 опрацювати

20.

17.Практична робота №2 Розв’язування експериментальних задач.

Практична робота №2 Розв’язування експериментальних задач

§12 повторити

21.

18. Захист навчальних проектів 1-8.

Підготуватись до уроку узагальнення

22.

19.Узагальнення знань

§§1-12 повторити

ТЕМАТИЧНА №1

ТЕМА2. ХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ (11 год.)

23.

1. Класифікація хімічних реакцій за кількістю і складом реагентів та продуктів реакцій: реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну

Демонстрації 4: реакції розкладу, сполучення, заміщення, обміну, екзо- та ендотермічні реакції

§13 опрацювати

Знаннєвий компонент

знає і розуміє суть понять: хімічна реакція, ступінь окиснення, окисник, відновник, процеси окиснення і відновлення, тепловий ефект реакції, швидкість хімічної реакції;

наводить приклади основних типів хімічних реакцій; відновників і окисників.

Діяльнісний компонент

визначає ступені окиснення елементів у сполуках за їхніми формулами;

розрізняє реакції сполучення, заміщення, обміну, розкладу; окисно-відновні та реакції без зміни ступеня окиснення; екзо- та ендотермічні, оборотні й необоротні реакції; окисники і відновники; валентність і ступінь окиснення елемента;

складає хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів; рівняння найпростіших окисно-відновних реакцій на основі електронного балансу, термохімічні рівняння; рівняння оборотних і необоротних реакцій;

класифікує реакції за різними ознаками;

характеризує процеси окиснення, відновлення, сполучення, розкладу, заміщення, обміну; вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій; роль окисно-відновних процесів у довкіллі;

дотримується правил використання побутових хімікатів.

Ціннісний компонент

обґрунтовує процеси окиснення й відновлення з погляду електронної будови атомів;

висловлює судження про значення хімічних реакцій та знань про них у природі, промисловості, побуті;

24.

2. Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення.

Опрацювати конспект

25.

3. Складання формул бінарних сполук за відомими ступенями окиснення елементів

Опрацювати конспект.

26.

4. Окисно-відновні реакції. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники.

§14 опрацювати

27.

5. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій

§15 опрацювати

28.

6. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій

§15 опрацювати

29.

7. Тепловий ефект

хімічної реакції.

§16 опрацювати

30.

8. Швидкість хімічної реакції

Демонстрації 5: Залежність швидкості реакцій металів (цинк, магній, залізо) з хлоридною кислотою від активності металу.

Лабораторний дослід №10: вплив концентрації і температури на швидкість реакції цинку з хлоридною кислотою.

§17 опрацювати

31.

9. Практична робота №3.

Вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій

Практична робота №3.

Вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій

§17 повторити

32.

10. Захист начальних проектів 9-10.

Підготуватись до уроку  узаг.

33.

11. Узагальнення знань.

§§13-17 повторити.

ТЕМАТИЧНА №2

ТЕМА3. ПОЧАТКОВІ ПОНЯТТЯ ПРО ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ. (27 год.)

34.

1. Особливості органічних сполук (порівняно з неорганічними). Елементи-органогени.

§18 опрацювати

Знаннєвий компонент

знає і розуміє суть понять гомолог, гомологія; поділ органічних речовин за якісним складом на вуглеводні, оксигеновмісні та нітрогеновмісні сполуки;

називає елементи-органогени, найважливіші органічні сполуки (метан і перші десять його гомологів, етен, етин, метанол. етанол, гліцерол, етанова кислота, глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза, стеаринова, пальмітинова, олеїнова, аміноетанова кислоти), основні продукти перегонки нафти;

наводить приклади гомологів метану; природних і синтетичних речовин, спиртів, карбонових кислот, жирів, вуглеводів;

пояснює реакції горіння органічних речовин, заміщення для метану, приєднання для етену й етину; деякі хімічні властивості етанової кислоти; суть процесу перегонки нафти.

Діяльнісний компонент

складає молекулярні й структурні формули метану та перших десяти його гомологів, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот; молекулярні формули глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози; рівняння реакцій горіння (метану, етену й етину, метанолу, етанолу), заміщення для метану (хлорування), приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування), етанової кислоти (електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями); загальну схему полімеризації етену;

розрізняє за складом метан, етен, етин, метанол, етанол, гліцерол, етанову кислоту, вищі карбонові кислоти, глюкозу, сахарозу, крохмаль, целюлозу, мило, природні й гідрогенізовані, тваринні й рослинні, тверді й рідкі жири,

 білки, поліетилен, природні і штучні жири;

порівнює: органічні й неорганічні речовини, крохмаль і целюлозу, склад гомологів метану, насичені й ненасичені вуглеводні;

характеризує склад, фізичні властивості метану і його гомологів, етену, етину, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти, жирів, глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози, білків, поліетилену;

визначає дослідним шляхом гліцерол, етанову кислоту, глюкозу, крохмаль;

розв’язує розрахункові задачі на обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями та інших раніше вивчених типів на прикладі органічних сполук;

дотримується правил безпечного поводження з горючими речовинами, побутовими хімікатами.

Ціннісний компонент

усвідомлює значення вуглеводневої сировини в енергетиці; природних і синтетичних органічних сполук; моральну та соціальну відповідальність за насідки вживання алкогольних напоїв; необхідність збереження довкілля для майбутніх поколінь;

обґрунтовує роль органічних сполук у живій природі;

оцінює згубну дію алкоголю на здоров’я; вплив продуктів синтетичної хімії на навколишнє середовище в разі неправильного використання їх;

висловлює судження щодо значення органічних речовин у суспільному господарстві, побуті, харчуванні, охороні здоров’я тощо; захисту довкілля від стійких органічних забруднювачів.

Знаннєвий компонент

знає і розуміє суть понять гомолог, гомологія; поділ органічних речовин за якісним складом на вуглеводні, оксигеновмісні та нітрогеновмісні сполуки;

називає елементи-органогени, найважливіші органічні сполуки (метан і перші десять його гомологів, етен, етин, метанол. етанол, гліцерол, етанова кислота, глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза, стеаринова, пальмітинова, олеїнова, аміноетанова кислоти), основні продукти перегонки нафти;

наводить приклади гомологів метану; природних і синтетичних речовин, спиртів, карбонових кислот, жирів, вуглеводів;

пояснює реакції горіння органічних речовин, заміщення для метану, приєднання для етену й етину; деякі хімічні властивості етанової кислоти; суть процесу перегонки нафти.

35.

2. Вуглеводні. Метан як представник насичених вуглеводнів.

Демонстрації 6: моделі молекул вуглеводнів (у тому числі 3D-проектування)

§19 опрацювати

36.

3. Гомологи метану (перші десять), їхні молекулярні і структурні формули та назви.

§20 опрацювати

37.

4. Етен (етилен) і етин (ацетилен) як представники ненасичених вуглеводнів.

§21 опрацювати

38.

5. Реакція приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування).

§21 опрацювати

39.

6. Горіння вуглеводнів.

Демонстрації 7: горіння парафіну, визначення його якісного складу за продуктами згоряння

§22 опрацювати

40.

7.Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену

Демонстрації 8: ознайомлення із зразками виробів із поліетилену. Виявлення властивостей поліетилену: відношення до нагрівання, розчинів кислот, лугів.

§23 опрацювати

41.

8. Вуглеводні в природі.

Застосування вуглеводнів

§24 опрацювати

42.

9. Співвідношення об’ємів

газів у хімічних реакціях

§25 опрацювати

43.

10.Розв’язування задач.

§25 повторити

44.

11.Розв’язування задач.

§25 повторити

45.

12. Узагальнення знань.

§18-25 повторити

ТЕМАТИЧНА №3

46.

13. Спирти. Етанол

 §26 опрацювати

47.

14.Гліцерин (гліцерол).

Лабораторний дослід №11: взаємодія гліцеролу з купрум (ІІ) гідроксидом

§27 опрацювати

48.

15. Карбонові кислоти.

Оцтова (етанова) кислота.

§28 опрацювати

49.

16. Хімічні властивості етанової кислоти: електролітична дисоціація, дія на індикатори, взаємодія з металами, лугами, солями

Демонстрації 9,10: дія етанової кислоти на індикатори, взаємодія з металами, лугами

§28 опрацювати

50.

17. Практична робота №4

Властивості етанової кислоти.

Практична робота №4

Властивості етанової кислоти.

§28 повторити

51.

18. Вищі карбонові кислоти: стеаринова, пальмітинова, олеїнова.

§29 опрацювати

52.

19. Мило, його склад, мийна дія.

§29 опрацювати

53.

20. Жири. Склад жирів, фізичні властивості. Природні й гідрогенізовані жири. Біологічна роль жирів.

§30 опрацювати

54.

21. Вуглеводи.

Глюкоза і сахароза

Лабораторний дослід №12: взаємодія глюкози з купрум (ІІ) гідроксидом.

§31 опрацювати

55.

22. Крохмаль. Целюлоза.

Лабораторний дослід №13,14: відношення крохмалю до води (розчинність, утворення клейстеру); взаємодія крохмалю з йодом

§32 опрацювати

56.

23. Білки як біологічні полімери. Денатурація білків.

§33 опрацювати

57.

24. Практична робота №5 Виявлення органічних сполук

у харчових продуктах.

Практична робота №5 Виявлення органічних сполук

у харчових продуктах.

§33 повторити

58.

25. Природні та синтетичні

органічні сполуки. Захист довкілля

від забруднення

органічними сполуками

§34 опрацювати

59.

26. Захист навчальних проектів 11-19.

Підготуватись до уроку узагальнення .

60.

27. Узагальнення знань

§26-33 повторити.

ТЕМАТИЧНА №4

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ З ХІМІЇ (8 год.)

61.

1. Багатоманітність речовин

і хімічних реакцій

§35 опрацювати

Знаннєвий компонент

називає: імена видатних вітчизняних учених-хіміків; найважливіші хімічні виробництва в Україні;

наводить приклади: взаємозв’язків між речовинами; застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті.

Діяльнісний компонент

характеризує: значення хімії у житті суспільства, збереженні довкілля, для здоров’я людей.

Ціннісний компонент

усвідомлює значення громадянської позиції вченого, причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність;

поважає авторське право;

обґрунтовує: роль хімії у пізнанні хімічних процесів;

критично ставиться: до хімічної інформації з різних джерел;

оцінює: внесок хімічної науки в  розвиток вітчизняного виробництва; значення хімічних знань як складника загальної культури людини.

62.

2. Взаємозв’язки

між речовинами

та їх взаємоперетворення

§36 опрацювати

63.

3. Місце хімії серед

природничих наук.

Значення хімії

для розвитку людства.

§37 опрацювати

64.

4. Хімічна наука у світі

та в Україні.

Видатні хіміки.

§38 опрацювати

65.

5. Захист навчальних проектів 20-23.

§35-38 повторити

66.

6. Узагальнення знань

---------

ТЕМАТИЧНА №5

67.

7. Повторення вивченого

---------

68.

8.Підсумковий урок

---------