№
|
Клас, дата
|
Тема уроку
|
Результати навчально-пізнавальної діяльності
|
Примітка
|
|
|
Корекція
|
1
|
|
|
|
Вступ. Повторення.
|
|
|
2
|
|
|
|
Діагностування.
|
|
РОЗДІЛ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ
|
3
|
|
|
|
Розселення слов’янських племен на території України.
Господарство та суспільство слов’ян. Сусіди східних слов’ян.
|
Знати:
-
час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;
-
території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.
Розуміти:
-
основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);
-
передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;
-
роль міста Києва в утворенні Русі;
-
поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;
-
історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.
Уміти:
-
розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;
-
показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;
-
охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;
-
визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;
-
визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;
укласти історичний портрет руського князя.
|
|
4
|
|
|
|
Утворення Русі-України.
Київські князі (Аскольд, Олег, Ігор)
|
|
5
|
|
|
|
Правління Ольги.
Правління Святослава
|
|
6
|
|
|
|
Суспільно – політичний устрій і господарське життя Русі – України.
|
|
7
|
|
|
|
-
Практичне заняття Визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава
|
|
8
|
|
|
|
Урок узагальнення «Виникнення та становлення Русі-України».
Тематичне оцінювання
|
|
|
РОЗДІЛ 2. РУСЬ - УКРАЇНА НАПРИКІНЦІ X – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XI ст.
|
9
|
|
|
|
Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого.
Впровадження християнства.
|
Знати:
-
роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»;
-
територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
Розуміти:
-
суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України);
-
Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію;
-
історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);
-
місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;
-
поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».
Уміти:
-
розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права;
-
показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
-
охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів;
-
визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України);
-
зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;
розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).
|
|
10
|
|
|
|
Київська держава (Русь-Україна) за Ярослава Мудрого. «Руська правда».
|
|
11
|
|
|
|
Суспільний устрій. Влада князя.
Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля.
|
|
12
|
|
|
|
Культура
Київської держави
|
|
13
|
|
|
|
Практичне заняття Охарактеризувати суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України)
|
|
14
|
|
|
|
Урок узагальнення «Русь-Україна наприкінці Х-у першій половині ХІ ст.»
Тематичне оцінювання
|
|
|
РОЗДІЛ 3. Русь - Україна у другій половині XI – першій половині XIII ст.
|
15
|
|
|
|
Передумови політичного дроблення Київської держави.
Любецький з’їзд князів1097 р.
|
Знати:
-
дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;
-
території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.
Розуміти:
-
передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;
-
період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію;
-
існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.
Уміти:
-
розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;
-
показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;
-
визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;
-
охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;
-
встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;
укласти історичний портрет руського князя.
|
|