Календарно-тематичне планування з Історії України 7 клас І семестр 2020/2021 н.р.

№

Клас, дата

Тема уроку

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Примітка

Корекція

1

Вступ. Повторення.

2

Діагностування.

РОЗДІЛ 1.  ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ 

3

Розселення слов’янських племен на території України.

Господарство та суспільство слов’ян. Сусіди східних слов’ян.

Знати:

• час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;
• території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.

Розуміти:

• основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);
• передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;
• роль міста Києва в утворенні Русі;
• поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;
• історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Уміти:

• розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;
• показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;
• охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;
• визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;
• визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;

укласти історичний портрет руського князя.

4

Утворення Русі-України.

Київські князі (Аскольд, Олег, Ігор)

5

Правління Ольги.

Правління Святослава

6

Суспільно – політичний устрій і господарське життя Русі – України.

7

• Практичне заняття Визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава

8

Урок узагальнення «Виникнення та становлення Русі-України».

Тематичне оцінювання

РОЗДІЛ 2. РУСЬ -  УКРАЇНА НАПРИКІНЦІ X – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XI ст.

9

Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого.

Впровадження християнства.

Знати:

• роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»;
• територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Розуміти:

• суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України);
• Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію;
• історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);
• місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;
• поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».

Уміти:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права;
• показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
• охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів;
• визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України);
• зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;

розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).

10

Київська держава (Русь-Україна) за Ярослава Мудрого. «Руська правда».

11

Суспільний устрій. Влада князя.

Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля.

12

Культура

 Київської держави

13

Практичне заняття Охарактеризувати суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України)  

14

Урок узагальнення «Русь-Україна наприкінці Х-у першій половині ХІ ст.»

Тематичне оцінювання

РОЗДІЛ 3. Русь - Україна у другій половині XI – першій половині XIII ст. 

15

Передумови політичного дроблення Київської держави.

Любецький з’їзд князів1097 р.

Знати:

• дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;
• території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.

Розуміти:

• передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;
• період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію;
• існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

Уміти:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;
• показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;
• визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;
• охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;
• встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;

укласти історичний портрет руського князя.