Карантинні та небезпечні рослини території Талалаївської громади
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАКИ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
ЕКОЛОГІЧНИЙ ПРОЄКТ
Карантинні та небезпечні рослини території Талалаївської громади
Карантинні та небезпечні рослини території Талалаївської громади
Актуальність теми: Карантинні бур’яни, що поширюються територією України, становлять екологічну небезпеку і несуть загрозу здоров’ю людини та непоправну шкоду навколишньому середовищу.
Предмет та обꞌєкт вивчення: небезпечні бур’яни: амброзія полинолиста, борщівник Сосновського та повитиця польова - на узбіччях доріг, полях та засмічених територіях
Мета та завдання: Привернути увагу громадськості та органів місцевого самоврядування до глобальної проблеми розповсюдження карантинних бур’янів, а також до участі в упорядкуванні та благоустрою території; дослідити територію Талалаївської громади: узбіччя доріг, недоглянуті земельні ділянки та виявити небезпечні бур’яни; розробити план заходів щодо подолання екологічної проблеми; висвітлити результати дослідження на сайті школи, екологічному стенді; рекомендувати учням школи, жителям сіл вжити необхідні заходи покращення санітарно-епідеміологічного стану сіл; звернутися з проханням до органів місцевого самоврядування вжити відповідних заходів для подолання реальної проблеми неконтрольованого розповсюдження карантинних та небезпечних рослин.
Методи дослідження: Аналіз літературних джерел, емпіричне дослідження
Новизна та практична значимість дослідження: З метою ефективного здійснення локалізаційно-ліквідаційних заходів вважаємо за необхідне доповнити офіційні дані щодо стану поширення регульованих шкідливих організмів на території Чернігівської області. Для цього готуємо звернення до головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про виявлення на території Прилуцького району вогнищ зростання борщівника Сосновського та повитиці польової.
Основні положення проєкту: Задумуючись над екологічними проблемами України, перш за все потрібно дбати про чистоту тієї території, де ти проживаєш. Карантинні рослини поруч з нашими домівками, на узбіччях доріг чи лісосмуг становлять небезпеку нашому здоров’ю. Саме це спонукає людей до дії, адже основний людський інстинкт - самозбереження. Об’єднавши зусилля сільського населення для знищення шкідливих бур’янів, залучивши органи місцевого самоврядування, небайдужу молодь, можна контролювати поширення амброзії полинолистої, борщівника та повитиці на території нашої громади.
Структура роботи: Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В ТАЛАЛАЇВСЬКІЙ ГРОМАДІ ЩОДО ПОШИРЕННЯ КАРАНТИННИХ РОСЛИН…………………7
1.1 Стан розповсюдження регульованих шкідливих рослин в Україні та фітосанітарний контроль Чернігівщини……………………………………………7
1.2 Об’єкти дослідження, їх біологічні особливості та шкодочинність……….10
1.3 Наслідки неконтрольованого поширення карантинних та небезпечних рослин……………………………………………………………………………….16
РОЗДІЛ ІІ. НАПРЯМКИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПОШИРЕННЯ КАРАНТИННИХ ТА НЕБЕЗПЕЧНИХ БУР’ЯНІВ……………………………...18
2.1 Моніторинг та реєстрація вогнищ зростання………………………………..18
2.2 Вирішення проблеми поширення шкідливих бур’янів на території Талалаївської громади……………………………………………………………..19
РОЗДІЛ ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ……………………………………….25
3.1. Робота із населенням громади………………………………………………..25
3.2. Робота із учнями школи………………………………………………………25
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..26
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ……………………………………………….27
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….27
ВСТУП
Актуальність теми
На даний момент стан екології в Україні є вкрай загрозливим. Погіршення навколишнього середовища викликає потребу населення мати певні знання з питань природокористування.
Екологічна некомпетентність керівництва на всеукраїнському, регіональному та місцевому рівнях господарської роботи в останні 20 років все частіше приводить до екологічних криз та, як наслідок, до росту захворюваності, зниженню середньої тривалості життя людей. На сьогодні гостро постало питання контролю над карантинними рослинами, що є супутниками людини у місцях проживання та господарської діяльності.
Карантинні рослини – це особливо шкідливі адвентивні види, яких немає на території країни або вони наявні обмежено і чисельність яких регулюється спеціальними заходами. Чужорідні або адвентивні види рослин – це рослини, поява яких у певній місцевості пов’язана не з природними чинниками, а, здебільшого, із занесенням їх людиною з первинного місця зростання в інші регіони в процесі господарської діяльності. Поширення чужорідних організмів, у тому числі рослинних, було визнано другою, після знищення самих місць зростання рослин, найважливішою загрозою біорізноманіттю. Саме діяльність людини допомагає рослинам подолати природні перешкоди, які стримують їх перенесення та поширення. Прилаштувавшись у новій місцевості, рослини продовжують поширюватися також і природними шляхами.
Екологічна небезпека, яку створюють карантинні бур’яни, поширюючись територією України, загострюється з кожним роком. Шкідливість більшості з них проявляється насамперед у зниженні врожайності сільськогосподарських культур, пасовищ, погіршенні якості врожаю, перенесенні збудників захворювань, у токсичності для тварин та негативному впливі на здоров’я людей. Тому всі громадяни, підприємства та організації зобов’язані підтримувати у належному стані об’єкти благоустрою населених пунктів, що перебувають у їх власності та користуванні. Своєчасне знищення небезпечних бур’янів та догляд за власними та орендованими прилеглими територіями – запорука здоров’я та краси нашого рідного краю. Навіть у тяжкі часи випробувань для нашої країни – військової агресії з боку Росії, ми не повинні забувати про наших внутрішніх ворогів - злісних карантинних рослин, і нещадно з ними боротися.
Предмет та об’єкт дослідження: небезпечні бур’яни: амброзія полинолиста, борщівник Сосновського та повитиця, що ростуть на узбіччях доріг, території сіл громади, прибудинкових ділянках, прибережних смугах.
Мета проєкту:
− З’ясувати можливості Талалаївської громади та старостинських округів щодо подолання екологічної проблеми .
− Організувати громадськість та сільське самоврядування до участі у впорядкуванні та благоустрою території сіл та узбіччя доріг.
− Прищеплювати учням та громадськості усвідомлення відповідальності за утримання в належному стані місця проживання.
− Формувати екологічну культуру в учнівської молоді; сприяти формуванню етичних взаємовідносин людини з довкіллям.
Завдання проєкту:
− Дослідити територію найближчих сіл Талалаївської громади, виявити небезпечні бур’яни, розробити план заходів щодо покращення екологічної ситуації.
− Вжити відповідних заходів для подолання реальної проблеми неконтрольованого поширення карантинних та небезпечних рослин, рекомендувати учням школи, батькам, громадськості долучитися до знищення шкідливих бур’янів та покращення благоустрою.
− Висвітлити результати дослідження на сайті школи, екологічному стенді, на інтернет-платформах Талалаївської громади.
Новизна проєкту
Виявлення видів карантинних рослин, раніше не зареєстрованих на території Прилуцького району
Практичне та теоретичне значення проєкту
Реалізоване дослідження має подвійну цінність – теоретичну, у вигляді нових знань щодо видового складу карантинних рослин та їх шкодочинності, нормативно-правової бази України щодо благоустрою території громади, і практичну у вигляді реєстрації нових об’єктів карантинних рослин Чернігівщини та рекомендацій, як подолати екологічну проблему неконтрольованого розповсюдження небезпечних бур’янів.
РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В ТАЛАЛАЇВСЬКІЙ ГРОМАДІ ЩОДО ПОШИРЕННЯ КАРАНТИННИХ РОСЛИН.
1.1 Стан розповсюдження регульованих шкідливих рослин в Україні та фітосанітарний контроль Чернігівщини.
В Україні є багато чужорідних або адвентивних видів рослин. Деякі з них добре відомі через свою шкоду, про інші говорять менше. Поширення частини з них вийшло з-під контролю та нині має характер експансії.
Державне управління у сфері карантину рослин здійснюється Кабінетом Міністрів України, Міністерством аграрної політики та продовольства України, органами Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. У разі виявлення карантинних організмів на території України запроваджується карантинний режим як особливий правовий режим, що передбачає систему фітосанітарних заходів, які здійснюються у карантинній зоні з метою локалізації та ліквідації карантинних організмів.
Перелік регульованих шкідливих організмів затверджений наказом Міністерства аграрної політики України "Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів" 29.11.2006 р. № 716 [6]. Огляд об'єктів регулювання передбачає проведення інспектування, під час якого здійснюється відбір зразків для проведення фітосанітарної експертизи. В Україні обстеження земель сільськогосподарського призначення, пунктів карантину рослин та прилеглої до них території (трикілометрової зони) проводиться державним фітосанітарним інспектором у період вегетації культурних рослин кожного півріччя.
Дослідженням стану карантинних організмів, обмежено поширених на території Прилуцького району займається державна установа «Чернігівська обласна фітосанітарна лабораторія». Починаючи з 2016 року, вона належить до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Серед основних завдань Лабораторії є:
- вивчення видового складу, біології та екології регульованих шкідливих організмів та розробка прогнозу їх поширення;
- участь у проведенні систематичного обстеження земель сільськогосподарського призначення, місць обігу об’єктів регулювання.
Так, до «Переліку регульованих шкідливих організмів Чернігівської області» [8] занесено наступні види рослин:
Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisifolia),
Повитиця польова (Cuscuta campesris)
Кожного року з метою виявлення вогнищ карантинних бур’янів та вжиття своєчасних заходів із локалізації та ліквідації їх, державним інспектором з карантину здійснюється обстеження земельних угідь. Результати обстежень заносять у звіт.
Щорічні звіти висвітлюють стан поширення регульованих шкідливих організмів на території Чернігівської області (Табл. 1)
Таблиця1
Стан поширення регульованих шкідливих організмів на території Чернігівської області у 2022 році
|
№ |
Заражено |
Площа, га |
|||||||
|
Найменування карантинних організмів |
Районів |
Міст та населених пунктів |
Присадибних ділянок |
Господарств всіх форм власності |
На присадибних ділянках |
В господарствах всіх форм власності |
На інших землях |
Всього |
|
|
1 |
Золотиста картопляна нематода |
4 |
196 |
2854 |
2 |
566,5 |
71,0111 |
|
637,5111 |
|
2 |
Амброзія полинолиста |
5 |
131 |
|
171 |
|
1858,35 |
368,51 |
2226,86 |
|
3 |
Американський білий метелик |
4 |
59 |
|
56 |
|
90,27 |
|
90,27 |
|
4 |
Повитиця польова |
2 |
2 |
|
2 |
|
111 |
|
111 |
|
5 |
Пасмо льону |
1 |
1 |
|
1 |
|
110 |
|
110 |
|
6 |
Бура гниль картоплі |
2 |
3 |
|
3 |
|
57,1089 |
|
57,1089 |
|
|
Всього |
5 |
392 |
2854 |
235 |
566,5 |
2297,74 |
368,51 |
3232,75 |
Згідно цього звіту, амброзія полинолиста зареєстрована на території всіх районів області, в тому числі і в Прилуцькому районі.
А от з повитицею зовсім інша ситуація. В цій зведеній таблиці в графі 4 (Повитиця польова) немає офіційних відомостей ні про наш район, ані про Талалаївську громаду. Серед згаданих двох районів зараження — Чернігівський та Новгород-Сіверський. Вважаємо за потрібне надіслати звернення до обласної фітосанітарної лабораторії про реєстрацію вогнищ небезпечного карантинного бур’яну повитиці польової на території Талалаївської громади.
Проблема боротьби з карантинними рослинами вирішується на державному рівні. Створена «Регіональна цільова програма боротьби з карантинним бур’яном – амброзією полинолистою в Чернігівській області на 2022 – 2026 роки» [10]. Кошти на реалізацію цієї програми щорічно закладаються в обласний бюджет та бюджети територіальних громад.
Та у зв’язку зі складною ситуацією в країні, браком коштів у місцевій громаді, стан догляду за узбіччями доріг та вулиць влітку 2023 року значно погіршився. Не було вчасно проведено обкошування автотраси обласного сполучення та вулиць прилеглих сіл. Як наслідок – рясне цвітіння амброзії полинолистої на вулицях, прибудинкових територіях сіл, уздовж залізничних колій та обабіч автотрас. (Рис. 1.1)
Рис. 1.1 Амброзія полинолиста на узбіччі траси Скороходове – Плугатар
1.2 Об’єкти дослідження, їх біологічні особливості та шкодочинність.
а) Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisifolia) [1] - – однорічна яра рослина, за зовнішнім виглядом подібна до коноплі, а розміром і формою листків нагадує полин гіркий. За сприятливих умов стебло рослини досягає 2-2,5 м. Росте в посівах різних культурних рослин, а також уздовж шляхів, біля будинків та смітників, на пустирях, старих кладовищах. Розмножується виключно насінням.
Амброзія полинолиста як адвентивний вид при відсутності стримуючих факторів (хвороб та шкідників) швидко розповсюджується, перемагаючи в конкуренції з місцевими видами, завойовує нові території.
Причиною швидкого поширення амброзії полинолистої у наших селах є те, що цей вид має ряд біологічних особливостей, до яких належать:
висока насіннєва продуктивність (80-200 тис. штук з однієї рослини);
- насіння молочної та воскової стиглості здатне дозрівати і давати повноцінні сходи, зберігаючи життєздатність протягом 40 років, чим утворюється значний за обсягом запас насіння у ґрунті;
- рослина має потужну кореневу систему, що проникає вглиб до 4 м;
- рослині властива висока регенераційна здатність, після скошування амброзія здатна давати від кореневих частин нові паростки, які утворюють суцвіття і формують життєздатне насіння.
Розвиваючи велику надземну вегетативну масу, амброзія полинолиста здатна пригнічувати і витісняти культурні рослини, вона засмічує вулиці та подвір’я, узбіччя доріг, залізничні насипи, береги річок, пустирі, створює неестетичний, занедбаний вигляд територій населених пунктів.
Крім шкідливого впливу на культурні рослини, негативно впливає на здоров’я людини. Пилок рослин з роду амброзія є сильним алергеном і викликає алергічні захворювання (бронхіальна астма, алергічний риніт, атопічний дерматит, контактні дерматити). У фазі цвітіння амброзія виділяє велику кількість сапоніну, що викликає алергію у багатьох людей. У пилку містяться особливі білки - антигени Є і К, які проникають через слизову оболонку верхніх дихальних шляхів людини. При попаданні пилкового зерна на слизову оболонку, білки надходять у кров і лімфу. В результаті розвивається нежить, сльозотеча, задуха, відчувається головний біль, підвищується температура, проявляються напади бронхіальної астми і втрачається працездатність. Амброзія виділяє ефірні масла (камфора, борнеол, пенен, гераніол, терпін та ін.), що викликають головний біль.
Алергени містяться також в насінні і листі амброзії. Вони можуть викликати у людей дерматити. Лікування алергії, спричиненої пилком амброзії, тривале і не завжди успішне.
б) Повитиця польова (Cuscuta campesris) [1] – паразитична рослина, яка не маючи ні коренів, ні листків, живиться за рахунок рослини-господаря (за допомогою спеціальних органів гаусторій).
Стебло - нитко- або шнуроподібне, сильно розгалужене жовте, цегляного, інколи жовто-зеленого кольору, в діаметрі до 0,8 мм. При цвітінні стебло густо вкривається квітами, які зібрані у фалангові суцвіття або головки.
Квіти п’ятимірні. Віночок і чашечка трубчатої форми. Тичинки зазвичай прикріплюються у виїмках між лопатями віночка. Під кожною тичинкою знаходяться лусочки. Зав’язь верхня, вільна, з двома чи одним стовпчиком.
Плід – коробочка, в якій утворюється від 1 до 4 насінин. Насіння округле, неправильної форми, з двома плоскими сторонами, шершаве, жовтувато-сірого або коричнево-сірого кольору з виступаючим носиком.
Повитиця польова тепло- і світлолюбива рослина. Насіння починає проростати, коли грунт добре прогріється. При ураженні основна маса стебел повитиці знаходиться у середній і верхній частині рослини-господаря.
Повитиця, що розвинулася з 1 насінини дає більше 20 тис. насінин, які можуть зберігатися в ґрунті, не втрачаючи схожості, тривалий час. До того ж, повитиця польова має здатність до вегетативного розмноження уламками стебел, тому може просуватися від первинного місця проростання на великі відстані. Поширюється бур’ян з насіннєвим матеріалом с/г культур, засміченими відходами, шляхом перенесення насіння з транспортними засобами, талими водами, вітром. Повитиці наносять великої шкоди в городництві, садівництві і виноградарстві. Уражені рослини сильно слабнуть, призупиняють в рості і розвитку, поступово гинуть. Деякі види повитиць володіють отруйними властивостями. Крім того, повитиці часто є носіями вірусів і хвороб. Так, наприклад, з повитицею переносяться мозаїка тютюну, курчавість буряку та ін. В зв’язку з такою великою шкодочинністю повитиць, висівати заражений посівний матеріал забороняється.
Ця рослина маловідома серед дорослого населення нашої громади. Особливу цікавість повитиця викликала в учнів нашої школи, навіть більшість моїх однокласників дізналися про неї вперше (Рис. 1.2 )
Рис. 1. 2 Ознайомлення учнів 10 класу з повитицею польовою
в) Окрім цих небезпечних бур’янів, серйозну загрозу нашому довкіллю становить неконтрольоване поширення рослин родини Окружкових борщівника [1]. Ця проблема є вельми актуальною для нашої області. Ще 6 липня 2021 року на чернігівському телебаченні вийшла програма Праймвечір «Акценти» - « Як зупинити наступ борщівника на території Чернігівщини», де взяли участь представник фітосанітарного контролю області та завідувач кафедри екології та охорони природи Чернігівського Національного колегіуму ім. Т. Шевченка Юрій Карпенко [12]. Було вказано на прогресуючі осередки злісного бур’яну борщівника Сосновського у Новгород-Сіверському та Чернігівському районах.
Прилуцького району не згадано, так як не було прохань ані публічних звернень щодо цієї проблеми. А насправді ситуація зовсім інша. Адже ми протягом кількох років зустрічали на території нашої громади численні осередки заростей борщівника. (Рис 1.3)
Юрій Олександрович Карпенко зазначив, що рослина не належить до групи карантинних в Україні, хоча ботаніки кілька років подавали клопотання щодо внесення Борщівника Сосновського до затвердженого Переліку. Отже, потрібно на рівні області затверджувати перелік регіонально небезпечних рослин. Також він закликав громадськість районів долучитися до контролю за цією дворічною рослиною, через депутатів ініціювати на сесії громад прийняти на місцевому рівні програму боротьби з борщівником. «Освіта, школа має включитися в цю роботу!», - завершив свій виступ Юрій Олександрович.
Це спонукало мене глибше зацікавитись біологією цієї рослини та досліджувати стан її популяції. «Небезпечнаий, отруйний, агресивний», - ось коротка характеристика цього велетенського бур’яну. На території нашої громади поширені два види представників роду Борщівник:
Борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi (Mandenova)) і
Борщівник сибірський (Heracleum sibiricum)
Останній вважався їстівним, але втратив свою кулінарну цінність і становить загрозу через легкість створення міжвидових гібридів з отруйним борщівником Сосновського, через вміст фуранокумаринів, що спричинюють дерматити і опіки шкіри. Отже, обидва бур’яни небезпечні і підлягають знищенню.
Борщівник Сосновського [1] – отруйна багаторічна рослина з шорстким, ребристим, пурпуровим стеблом висотою до 3-5 метрів, товщиною – до 10 см. Має дуже великі трійчасті – перисто-розсічені листки довжиною 1,4 – 1,9 м. Коренева система стрижнева, добре розвинена, в ґрунт проникає неглибоко: до 30 см.
Рис 1.3 Борщівник Сосновського біля залізничного насипу селища Талалаївка
Цвіте з липня по серпень, а плоди дозрівають з липня по вересень. Одна рослина утворює 15-20 тисяч летючих насінин, вони можуть прорости в ґрунті навіть через 10-12 років. Походить із Кавказу. На території України цей бур’ян з’явився за часів СРСР. Комуністична влада запровадила вирощування борщівника Сосновського як ще однієї силосної культури, ігноруючи наукові перестороги. Поїдаючи силос із борщівника, корови давали молоко з гірким присмаком, яке було непридатним для споживання як людьми, так і тваринами. Тому культуру залишили без уваги. Визрівання значної кількості насіння і його поширення спричинило катастрофічні наслідки в місцях вирощування борщівника і неконтрольоване поширення регіонами України.
Ця рослина є небезпечною для навколишнього середовища, землеробства і людського здоров'я. Пилок борщівника Сосновського може викликати алергічні реакції. Прозорий сік рослини містить фуранокумарини, які під впливом сонячних променів стають токсичними. Ці речовини спричиняють опіки, схожі до термічних. Небезпека полягає в тому, що дотик до борщівника не викликає ніяких неприємних відчуттів. Водяні пухирі на тілі з'являються через 1-2 дні, під дією сонця вони перетворюються в хімічні опіки. Місця ураження важко загоюються і можуть лишатися рубці. Особливу небезпеку ця рослина становить для дітей, при значних опіках підвищується температура тіла, розпочинається лихоманка, з'являються виразки. Небезпечним є сік борщівника: при попаданні в очі він може спричинити сліпоту. Є багато випадків втрати зору дітьми, які використовували порожнисте стебло рослини подібно телескопу чи трубки для "плювання".
1.3 Наслідки неконтрольованого поширення карантинних та небезпечних бур’янів.
Щорічно ми стаємо свідками того, що за відсутності належного догляду за узбіччями доріг, вулицями сіл та прилеглими територіями, площі амброзії полинолистої, борщівника Сосновського та борщівника сибірського збільшуються в геометричній прогресії. (Рис. 1.4) І це не лише створює враження занедбаності, а й становить серйозну загрозу здоров’ю людей, викликаючи алергічні реакції та спричинюючи серйозні захворювання. Вкорінюючись, небезпечні чужинці витісняють видову флору місцевих біоценозів, виснажують грунти та порушують природну рівновагу нашої екосистеми.
Рис 1.4 Зарості борщівника сибірського поруч автотраси Талалаївка- Липове
РОЗДІЛ ІІ. НАПРЯМКИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПОШИРЕННЯ КАРАНТИННИХ ТА НЕБЕЗПЕЧНИХ БУР’ЯНІВ
2.1 Моніторинг та реєстрація місць зростання.
Влітку 2023 року моя увага була прикута до карантинних рослин на території нашої громади: амброзії полинолистої та повитиці польової. Проблема «амброзійної лихоманки» хвилює моїх односельців, жителів найближчих сіл та селища Талалаївка вже давно і стоїть на контролі старостинських округів та Талалаївської територіальної громади. Адже наш Прилуцький район включений до Регіональної цільової програми боротьби з амброзією полинолистою. Та, на жаль, цього літа ситуація навіть дещо погіршилась, порівняно з попередніми роками. Обкошування узбіччя доріг, недоглянутих ділянок не проводилося вчасно, а подекуди навіть зовсім було відсутнє. Тож моніторинг показав масове цвітіння і прогресування амброзії полинолистої у серпні-вересні цього року майже на всій території нашої громади.
На початку вересня я провела опитування щодо карантинних і небезпечних рослин серед своїх друзів, однокласників та їх батьків із різних сіл: Українського, Довгалівки, Юрківців, Займища, Болотниці, Петькового, Рябух, Плугатаря, Скороходового. За підсумками анкетування майже всі діти добре знайомі з амброзією і по можливості допомагають дорослим вести з ними боротьбу. (Додаток 1)
Зовсім інша ситуація з визначенням осередків поширення карантинного бур’яну повитиці польової. Цю рослину я знайшла на городі на листі буряків у своєму рідному селі Українське і принесла до школи. Як виявилось, лише частина учнів бачили раніше повитицю, решта і гадки не мали про існування такого паразита.
За результатами опитування та на основі фотозвітів своїх однолітків я нанесла на мапу Талалаївської громади місця зараження земельних ділянок злісним карантинним бур’яном - повитицею польовою. Це дає підгрунтя подати звернення до Чернігівської обласної фіосанітарної лабораторії про виявлення карантинних рослин, раніше не зареєстрованих на території Прилуцького району. (Додаток 3)
Також наша Талалаївська громада не включена до переліку територій Чернігівської області, на яких зустрічається Борщівник Сосновського, що не є карантинним, але дуже небезпечний та отруйний. Я особисто не раз спостерігала високі зарості цієї рослини на зволожених ділянках поблизу села Українське. Рясніють Борщівниками Сосновського болотисті місцевості сіл Новопетрівське, Скороходове та інших прилеглих занедбаних територій. До невтішних висновків привело обстеження місцевості селища Талалаївка. На жаль, борщівник Сосновського заполонив прибережні ділянки ставу поблизу стаціонарного сміттєзвалища, зустрічається поблизу об’єктів господарювання, поряд залізничного насипу. (Додатки 4, 5, 6 ) Це свідчить про те, що робота із знищення небезпечних бур’янів належним чином не ведеться. Осередки поширення борщівнику я також позначила на мапі Талалаївського району.
2.2 Вирішення проблеми поширення шкідливих бур’янів на території Талалаївської громади
В ході обстеження було виявлено, що представники Рябухівського старостату та небайдужі жителі села Плугатар дбають про благоустрій центру села (Додаток 7) та регулярно проводять обкошування ділянок поруч автобусної зупинки, пам’ятника та пам’ятного знаку. З весни до осені центральну галявину напроти школи прикрашає оновлений ландшафтний дизайн, милують око доглянуті клумби та обкошені газони. Учні нашої школи також активно долучаються до прибирання центральної клумби села та території школи, доглядають за численними клумбами, шкільним парком і шкілкою молодих ялин. Працюємо під гаслом: «Небезпечні бур’яни знищимо разом!» і закликаємо до співпраці дорослих.
Інша картина спостерігається подалі від центральних садиб навколишніх сіл. Дорожні служби не виконують своїх обов’язків обкошування, а старостинські округи не мають на це коштів і засобів. Узбіччя доріг занедбані, амброзія полинолиста та інші бур’яни квітують і розповсюджують небезпечні алергени.
Та найбільше здивування і обурення викликала неприпустима байдужість і як наслідок - велетенські хащі борщівника Сосновського в центрі села Обухове, праворуч від перехрестя, зовсім поруч житлового будинку. Ані дорожні служби не поспішали до липня місяця обкосити узбіччя автотраси обласного сполучення Талалаївка-Бахмач, ані власники будинку не вважали за потрібне прибрати територію, і цього вперто не помічали представники місцевої влади. ( Рис. 2.1)
Цією дорогою люди ходили до автобусної зупинки, діти добиралися до школи, а поруч була потенційна небезпека. Згідно правил, наближатися до цих рослин і ліквідовувати їх самотужки заборонено. Це обов’язок органів місцевого самоврядування. Тож ми із вчителем біології Скороход Р. М. звернулися до старости Поповичківського старостату Іванії В. В. з проханням вирішити ситуацію. Валерій Володимирович відреагував належним чином і згодом направив працівника з відповідним інструментом та в захисному костюмі на скошування цих небезпечних бур’янів. Ми провели бесіду з пенсіонерами, що мешкають у будинку поруч, про шкідливість борщівника і загрозу здоров’ю. Вони погодились прибрати сухі скошені стебла і спалити їх, а зрізи рослин обробили оцтовою есенцією. (Рис.2. 2)
Рис. 2.1 Борщівник Сосновського на узбіччі автотраси Талалаївка-Бахмач
Рис. 2.2 Місцева влада усунула недоліки: скошено осередок борщівника Сосновського
Найголовніше у боротьбі з карантинними та небезпечними бур’янами – об’єднати зусилля місцевої влади, власників земельних ділянок, дорослого населення сіл та учнівської молоді. Потрібно достукатися до свідомості кожного, вести роз’яснювальну роботу, переконувати, що безпечне середовище створюємо ми самі і відповідаємо за наслідки своєї бездіяльності.
На основі вивчених нами нормативних документів та досвіду роботи місцевих громад області ми розробили загальні Рекомендації щодо боротьби з карантинними та небезпечними рослинами в межах населених пунктів:
Амброзія полинолиста – небезпечний алерген.
Зважаючи на велику шкідливість амброзії полинолистої як для сільського господарства, так для здоров’я людини, боротьба з нею є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів та небайдужих людей. Якщо ви виявили неподалік кущик амброзії, знищіть його, вирвіть з корінням поки рослина не дала насіння! Незначну кількість заростей бур’яну можна вирвати, але якщо ви запізнилися, і насіння амброзії просипалося на землю, готуйтеся до боротьби, в якій доведеться об’єднати всі доступні методи.
1. Скошування. Цей спосіб знищення амброзії не дуже ефективний: якщо скосити бур’ян у період активного росту, на місці зрізу він утворює в 2-3 рази більше пагонів, ніж ви знищили і усі вони з часом починають цвісти і отруювати навколишнє середовище. Тому косити амброзію доведеться 3-5 разів за сезон, не дозволяючи їй зацвісти і дати насіння.
2. Викопування або виривання з коренем. Знищення амброзії цим способом дає чудові результати, але викопувати бур’ян вам доведеться кілька років, оскільки молоді паростки ще довго з’являтимуться на ділянці.
3. Хімічний метод. На великій території вручну вам бур’яну не позбутися, доведеться вдаватися до хімічних засобів боротьби з амброзією – препаратів із групи гліфосатів. Однак майте на увазі, що на пасовищах і в населених пунктах застосування гербіцидів категорично ЗАБОРОНЕНО!
4. Витіснення іншими рослинами. Рекомендовано боротися з амброзією її ж зброєю, витісняючи бур’ян газонною травою і багаторічними рослинами. На сінокосах і пасовищах можна створювати посадки багаторічних злакових або бобових трав чи висаджувати їх змішаними рядами. За 2-3 роки такі посадки можуть повністю придушити амброзію. До трав, здатних відвоювати у бур’яну територію, належать люцерна, лисохвіст, костриця, житняк, еспарцет, стоколос безостий і пирій безкореневищний.
Стаття 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту» [3] зобов’язує утримувати земельні ділянки та території в належному санітарному стані не тільки органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, але й усіх громадян. Згідно Правил благоустрою громадяни, а також суб’єкти господарювання всіх форм власності зобов’язані регулярно обстежувати прилеглі та закріплені території з метою виявлення амброзії полинолистої, інших карантинних рослин, проводити заходи по їх знищенню.
Звертаємо увагу, що за невиконання вищевказаних Правил передбачена адміністративна відповідальність за ст. 52, 152 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення” [5]
Повитиця польова – злісний «фітовампір»
Суцільна маса повитиці у вигляді густого войлоку тонких стебел спричиняє повне відмирання культурних рослин і втрату врожаю, особливо уражує посіви люцерни, моркви, картоплі, томатів, петрушки, цибулі. Уражені повитицею рослини неможливо врятувати, тому вони підлягають знищенню. Грунт є основним джерелом зараження рослин повитицею, тому глибока оранка чи стимулювання проростання насіння повитиці із подальшим знищенням сходів і тут же на цій ділянці висаджування пшениці або вівса – культур, на яких повитиця не може паразитувати – є дієвим методом у боротьбі із зеленим паразитом. У місцях найбільшої концентрації бур’яну – необхідно скосити всі рослини до цвітіння повитиці, винести за межі городу та підсохле спалити.
Борщівник Сосновського – отруйний бур’ян
Методи боротьби: мінімізувати контакт з людиною; обробка гербіцидами, дозволеними до використання в Україні; скошування у молодому віці, спалювання сухих стебел, обробка зрізів рослин оцтовою есенцією
При роботі з рослиною потрібно дотримуватись ряду настанов:
- Попередження контакту шкіри з будь-якою частиною рослини, особливо тими частинами, що пустили на зламі сік. Він спричиняє опіки навіть на тильній поверхні долонь, де шкіра порівняно товста.
- Робота з рослиною (особливо при викошуванні) передбачає використання щільного водовідштовхуючого одягу, окулярів та щільних гумових рукавиць.
- Попередження дітей про небезпечність рослини. Велике листя та трубчасті стебла цікаві дітям для зламування
В Україні боротьба із борщівником ведеться на державному рівні. Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [4] та Земельного Кодексу України знищення борщівника Сосновського є компетенцією міських, селищних, сільських голів. Вони повинні домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення. Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів боротьби з бур’янами, у т. ч. з борщівником, несуть адміністративну відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення [5]. Матеріали екологічного проєкту, а також рекомендації будуть направлені головам старостинських округів Талалаївської громади
РОЗДІЛ ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ
3.1. Робота із населенням найближчих сіл
1) Разом з учнями нашої школи ведемо просвітницьку роботу, закликаємо жителів села регулярно скошувати амброзію полинолисту, роз’яснюємо шкодочинність цього карантинного бур’яну, особливо у період цвітіння.
2) На сайті школи регулярно висвітлюється інформація про шкідливість амброзії полинолистої, повитиці польової та борщівника Сосновського.
3) Серед дорослих жителів сіл проведено анкетування, з допомогою учнів розповсюджено листівки-рекомендації щодо системної боротьби з карантинними та небезпечними рослинами нашої місцевості.
3.2. Робота із учнями школи
Спільно із вчителями біології на уроках проводяться освітньо-виховні заходи, спрямовані на підвищення екологічної культури учнів. Щороку наші учні беруть участь в акціях, пов’язаних із благоустроєм та чистотою села.
Плугатарський ЗЗСО І-ІІІ ступенів регулярно проводить позакласні заходи на екологічну тему, бесіди з учнями, пропаганду екологічного світогляду та екологічної культури через сторінку сайту школи тощо.
В селі Плугатар учнями було проведено трудову акцію «Небезпечні бур’яни знищимо разом!»
ВИСНОВКИ
Швидке поширення та агресивне вкорінення чужорідних видів рослин, що призводить до значного виснаження біорізноманіття та втрати стабільності екосистеми, є частиною глобальних природних змін. Втім, небайдужій громадськості до снаги побороти внутрішнього ворога – карантинних та небезпечних бур’янів, об’єднавши зусилля місцевої влади, землевласників та жителів населених пунктів. І значну роль у цій боротьбі відіграє просвітницька робота серед дорослих та учнівської молоді.
Проаналізувавши проведені дослідження, ми прийшли до висновку, що систематичне знищення карантинних та небезпечних рослин потрібно продовжувати. Тому перед нами стоять першочергові завдання, які необхідно виконати для подолання екологічної проблеми навколишніх сіл :
− Співпрацювати з органами місцевого самоврядування, для подолання спільними зусиллями екологічної проблеми селища та найближчих сіл.
− Впливати на свідомість населення методом освітньо-виховної роботи та за допомогою засобів масової інформації.
− Активно проводити агітаційні та екологічні заходи серед місцевого населення з метою знищення бур’янів, що завдають шкоди здоров’ю.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki
2. Головне управління Держспоживслужби в Чернігівській області https://dpsscn.gov.ua/
3. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту», стаття 22 https://zakon.rada.gov.ua/go/4004-12
4. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», стаття 33 https://zakon.rada.gov.ua/go/280/97-%D0%B2%D1%80
5. Кодекс України «Про адміністративні правопорушення.” , стаття 52, 152 https://законодавство.com/zakon-ukrajiny/stattya-psuvannya-zabrudnennya-173230.html
6. Наказ Міністерства аграрної політики України "Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів" 29.11.2006 р. № 716. https://zakon.rada.gov.ua/go/z1300-06
7. О. Коваленко. Рослини-прибульці. Як борщівник та амброзія захоплюють Землю // Віхола, 2021
8. Перелік регульованих шкідливих організмів Чернігівської області https://www.karant.in.ua/content/perelik-regulovanyh-shkidlyvyh-organizmiv
9. Протопопова В. В. Рослини-мандрівники. - Київ: Радянська школа,1989. - 240 с.
10. Регіональна цільова програма боротьби з карантинним бур’яном – амброзією полинолистою в Чернігівській області на 2022 – 2026 роки. https://cg.gov.ua/web_docs/1/2015/10/docs/2.2
11. Собко В.Г. Науки заповідне зілля.- Київ : Укр. фітосоціал. Центр, 2005
12. Суспільне Чернігів 6 липня 2021 р. https://suspilne.media/regions/chernihiv-region/
13. Терлецький В.К. Дивовижне у світі рослин. - Київ: Урожай, 1990
14. Цеханська О.Ф. Україна: живий світ : дит. енцикл. - Харків: Ранок, 2007
15. Шувар І.А. Особливо небезпечні рослини /А. Шувар, В. П. Гудзь, А.І. Шувар. – Київ: «ЦУЛ» України, 2013. - 192 с.
ДОДАТКИ
ДОДАТОК 1
Аналіз анкетування серед учнів та їх батьків щодо шкідливості небезпечних та карантинних рослин:
Борщівник Сосновського
Запитання 1 “Чи знали ви раніше про шкідливість борщівника?”
Запитання 2 “Чи зустрічали ви борщівник Сосновського на території вашого населеного пункту?”
Запитання 3 “Чи замислювались над проблемою небезпеки борщівника для вашого здоров’я?”
ДОДАТОК 2
Аналіз анкетування серед учнів та їх батьків щодо шкідливості небезпечних та карантинних рослин:
Амброзія полинолиста
Запитання: “Чи відомо вам і вашим батькам про шкідливість карантинного бур’яну амброзії полинолистої?”
ДОДАТОК 4
Неконтрольоване поширення борщівника біля об’єктів господарювання Талалаївської громади
ДОДАТОК 5
Неконтрольоване поширення борщовика, Талалаївська громада
ДОДАТОК 6
Зарості борщівника поруч автотраси Талалаївка- Липове
ДОДАТОК 7
Клумба в центрі села Плугатар
ДОДАТОК 8
Просвітницька робота з учнями школи: небезпечна повитиця
про публікацію авторської розробки
Додати розробку