Картки для практичної роботи тема: інформаційна війна, цілі та завдання

Про матеріал
картки із завданнями в яких учням дається короткий текст/новина, учні мають визначитичи є це прикладом фейку/маніпуляції, розвивають критичне мислення , вміння аналізувати отриману інформацію, розрізняти фейки та маніпуляції
Перегляд файлу

Практичне завдання: учням дається короткий текст/новина, потрібно визначити – чи є це прикладом фейку/маніпуляції.

20 карток для практичного завдання (формат «інформація / питання / правильна відповідь»). Вони імітують новини чи повідомлення з медіа та соцмереж. Учні повинні визначити, чи є це фейком, маніпуляцією або правдивою інформацією, а також обґрунтувати чому.

Картки практичного завдання

Картка 1

 

Текст: «У ЗМІ поширюється новина: “В Україні повністю вимкнуть інтернет через економію електроенергії”».

Питання: Це правда чи фейк?

Відповідь: Фейк. Держава не може «вимкнути інтернет повністю». Це маніпуляція для паніки.

 

Картка 2

 

Текст: «Російські канали заявили: “Українські військові обстріляли власне мирне населення, щоб звинуватити РФ”».

Питання: Який це прийом?

Відповідь: Фейк + маніпуляція. Це класичний приклад пропаганди: перекладання відповідальності на іншу сторону.

 

Картка 3

 

Текст: «У соцмережах поширюють повідомлення: “Пити гарячу воду щогодини допомагає уникнути зараження COVID-19”».

Питання: Чи достовірна інформація?

Відповідь: Фейк. Немає наукових доказів. Це приклад псевдонаукових порад.

 

Картка 4

 

Текст: «У статті написано: “Всі політики корумповані, тому вибори не мають сенсу”».

Питання: Який метод використано?

Відповідь: Маніпуляція (узагальнення). Це формування недовіри до всіх державних інститутів.

 

Картка 5

 

Текст: «Офіційний сайт Міністерства оборони України повідомляє: “Сьогодні збито 15 ворожих дронів”».

Питання: Як перевірити достовірність?

Відповідь: Це, скоріш за все, правда, бо джерело – офіційний державний сайт. Потрібно перевіряти саме на офіційних ресурсах.

 

Картка 6

 

Текст: «У Telegram поширюється аудіо: “В Києві завтра введуть повний комендантський час, але влада приховує це”».

Питання: Це факт чи чутка?

Відповідь: Чутка/фейк. Такі повідомлення без офіційного підтвердження – класичний приклад дезінформації.

 

Картка 7

 

Текст: «Фото з підписом: “Це кадр із зруйнованого українського міста”, але насправді це фото землетрусу в Туреччині 2020 року».

Питання: Який прийом використано?

Відповідь: Маніпуляція зображенням (використання фото з іншого контексту). Це приклад візуальної дезінформації.

 

Картка 8

 

Текст: «У Facebook поширюють пост: “На військову службу в Україні примусово забирають 16-річних школярів”».

Питання: Це правда чи фейк?

Відповідь: Фейк. Закон дозволяє призов лише з 18 років. Це приклад залякування.

 

Картка 9

 

Текст: «Журналісти повідомляють: “Українські ІТ-фахівці зупинили кібератаку на енергосистему”».

Питання: Як перевірити достовірність?

Відповідь: Перевірити кілька авторитетних ЗМІ. Якщо інформацію підтверджують офіційні джерела – це правда.

 

Картка 10

 

Текст: «Коментар у соцмережі: “Ніхто у світі не підтримує Україну, всі проти нас”».

Питання: Чи це факт, чи маніпуляція?

Відповідь: Маніпуляція. Є багато прикладів міжнародної підтримки (допомога від ЄС, США, інших країн). Це спроба деморалізувати суспільство.

 

Картка 11

 

Текст: «У новині йдеться: “Україна сама винна у війні, бо спровокувала Росію”».

Питання: Це факт чи маніпуляція?

Відповідь: Маніпуляція. Це класичний пропагандистський наратив для виправдання агресії.

 

Картка 12

 

Текст: «У TikTok показали відео: “Українські військові здаються сотнями”. Насправді відео зняте у 2014 році в іншій країні».

Питання: Який це прийом?

Відповідь: Використання старого відео в новому контексті – маніпуляція.

 

Картка 13

 

Текст: «У ЗМІ з’явилась новина: “В Україні різко зросли ціни на хліб, люди масово голодують”».

Питання: Як перевірити інформацію?

Відповідь: Це перебільшення/маніпуляція. Потрібно перевірити офіційні дані статистики й новини кількох незалежних джерел.

 

Картка 14

 

Текст: «У Telegram поширюється повідомлення: “Щоб отримати гуманітарну допомогу, треба вказати свої банківські дані”».

Питання: Це безпечно чи небезпечно?

Відповідь: Фейк і шахрайство. Банківські дані ніколи не просять для гуманітарної допомоги.

 

Картка 15

 

Текст: «Плакат часів Другої світової: “Ворог чує твої слова. Не говори зайвого!”».

Питання: Це приклад чого?

Відповідь: Це приклад контрпропаганди – застереження для населення, щоб не поширювати чутки.

 

Картка 16

 

Текст: «Стаття у блозі: “НАТО навмисно хоче знищити Україну, використовуючи її у своїх інтересах”».

Питання: Це факт чи пропаганда?

Відповідь: Пропаганда та маніпуляція. Такі твердження повторюють російські наративи.

 

Картка 17

 

Текст: «Поширюється фото з нібито зруйнованого Харкова, але при перевірці в Google Images воно виявилося зробленим у Сирії».

Питання: Який метод виявлення фейку використано?

Відповідь: Реверсний пошук зображень (Google Images). Це приклад візуальної перевірки.

 

Картка 18

 

Текст: «Пост у Facebook: “Завтра банки знімуть усі гроші з рахунків, терміново знімайте готівку!”».

Питання: Це факт чи фейк?

Відповідь: Фейк. Це паніка, яку часто запускають під час криз.

 

Картка 19

 

Текст: «Відео на YouTube: “Американські солдати воюють в Україні”. Насправді у відео – навчання НАТО в Польщі».

Питання: Який прийом використано?

Відповідь: Маніпуляція контекстом. Справжнє відео використане з неправдивим підписом.

 

Картка 20

 

Текст: «Повідомлення в месенджері: “Вакцинація від COVID-19 обов’язково робить людину безплідною”».

Питання: Це факт чи фейк?

Відповідь: Фейк. Немає жодних наукових доказів. Це приклад дезінформації проти медицини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Картка 1

 

Текст: «У ЗМІ поширюється новина: “В Україні повністю вимкнуть інтернет через економію електроенергії”».

Питання: Це правда чи фейк?

 

Картка 2

 

Текст: «Російські канали заявили: “Українські військові обстріляли власне мирне населення, щоб звинуватити РФ”».

Питання: Який це прийом?

 

Картка 3

 

Текст: «У соцмережах поширюють повідомлення: “Пити гарячу воду щогодини допомагає уникнути зараження COVID-19”».

Питання: Чи достовірна інформація?

 

Картка 4

 

Текст: «У статті написано: “Всі політики корумповані, тому вибори не мають сенсу”».

Питання: Який метод використано?

 

Картка 5

 

Текст: «Офіційний сайт Міністерства оборони України повідомляє: “Сьогодні збито 15 ворожих дронів”».

Питання: Як перевірити достовірність?

 

Картка 6

 

Текст: «У Telegram поширюється аудіо: “В Києві завтра введуть повний комендантський час, але влада приховує це”».

Питання: Це факт чи чутка?

 

 

Картка 7

 

Текст: «Фото з підписом: “Це кадр із зруйнованого українського міста”, але насправді це фото землетрусу в Туреччині 2020 року».

Питання: Який прийом використано?

 

Картка 8

 

Текст: «У Facebook поширюють пост: “На військову службу в Україні примусово забирають 16-річних школярів”».

Питання: Це правда чи фейк?

 

Картка 9

 

Текст: «Журналісти повідомляють: “Українські ІТ-фахівці зупинили кібератаку на енергосистему”».

Питання: Як перевірити достовірність?

 

Картка 10

Текст: «Коментар у соцмережі: “Ніхто у світі не підтримує Україну, всі проти нас”».

Питання: Чи це факт, чи маніпуляція?

Картка 11

 

Текст: «У новині йдеться: “Україна сама винна у війні, бо спровокувала Росію”».

Питання: Це факт чи маніпуляція?

 

Картка 12

 

Текст: «У TikTok показали відео: “Українські військові здаються сотнями”. Насправді відео зняте у 2014 році в іншій країні».

Питання: Який це прийом?

 

 

 

 

Картка 13

 

Текст: «У ЗМІ з’явилась новина: “В Україні різко зросли ціни на хліб, люди масово голодують”».

Питання: Як перевірити інформацію?

 

Картка 14

 

Текст: «У Telegram поширюється повідомлення: “Щоб отримати гуманітарну допомогу, треба вказати свої банківські дані”».

Питання: Це безпечно чи небезпечно?

 

Картка 15

 

Текст: «Плакат часів Другої світової: “Ворог чує твої слова. Не говори зайвого!”».

Питання: Це приклад чого?

 

Картка 16

 

Текст: «Стаття у блозі: “НАТО навмисно хоче знищити Україну, використовуючи її у своїх інтересах”».

Питання: Це факт чи пропаганда?

 

Картка 17

 

Текст: «Поширюється фото з нібито зруйнованого Харкова, але при перевірці в Google Images воно виявилося зробленим у Сирії».

Питання: Який метод виявлення фейку використано?

 

Картка 18

 

Текст: «Пост у Facebook: “Завтра банки знімуть усі гроші з рахунків, терміново знімайте готівку!”».

Питання: Це факт чи фейк?

 

Картка 19

 

Текст: «Відео на YouTube: “Американські солдати воюють в Україні”. Насправді у відео – навчання НАТО в Польщі».

Питання: Який прийом використано?

 

Картка 20

 

Текст: «Повідомлення в месенджері: “Вакцинація від COVID-19 обов’язково робить людину безплідною”».

Питання: Це факт чи фейк?

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Косий Дмитро Анатолійович
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
11 вересня 2025
Переглядів
620
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку