Практичне завдання: учням дається короткий текст/новина, потрібно визначити – чи є це прикладом фейку/маніпуляції.
20 карток для практичного завдання (формат «інформація / питання / правильна відповідь»). Вони імітують новини чи повідомлення з медіа та соцмереж. Учні повинні визначити, чи є це фейком, маніпуляцією або правдивою інформацією, а також обґрунтувати чому.
Картки практичного завдання
Картка 1
Текст: «У ЗМІ поширюється новина: “В Україні повністю вимкнуть інтернет через економію електроенергії”».
Питання: Це правда чи фейк?
Відповідь: Фейк. Держава не може «вимкнути інтернет повністю». Це маніпуляція для паніки.
Картка 2
Текст: «Російські канали заявили: “Українські військові обстріляли власне мирне населення, щоб звинуватити РФ”».
Питання: Який це прийом?
Відповідь: Фейк + маніпуляція. Це класичний приклад пропаганди: перекладання відповідальності на іншу сторону.
Картка 3
Текст: «У соцмережах поширюють повідомлення: “Пити гарячу воду щогодини допомагає уникнути зараження COVID-19”».
Питання: Чи достовірна інформація?
Відповідь: Фейк. Немає наукових доказів. Це приклад псевдонаукових порад.
Картка 4
Текст: «У статті написано: “Всі політики корумповані, тому вибори не мають сенсу”».
Питання: Який метод використано?
Відповідь: Маніпуляція (узагальнення). Це формування недовіри до всіх державних інститутів.
Картка 5
Текст: «Офіційний сайт Міністерства оборони України повідомляє: “Сьогодні збито 15 ворожих дронів”».
Питання: Як перевірити достовірність?
Відповідь: Це, скоріш за все, правда, бо джерело – офіційний державний сайт. Потрібно перевіряти саме на офіційних ресурсах.
Картка 6
Текст: «У Telegram поширюється аудіо: “В Києві завтра введуть повний комендантський час, але влада приховує це”».
Питання: Це факт чи чутка?
Відповідь: Чутка/фейк. Такі повідомлення без офіційного підтвердження – класичний приклад дезінформації.
Картка 7
Текст: «Фото з підписом: “Це кадр із зруйнованого українського міста”, але насправді це фото землетрусу в Туреччині 2020 року».
Питання: Який прийом використано?
Відповідь: Маніпуляція зображенням (використання фото з іншого контексту). Це приклад візуальної дезінформації.
Картка 8
Текст: «У Facebook поширюють пост: “На військову службу в Україні примусово забирають 16-річних школярів”».
Питання: Це правда чи фейк?
Відповідь: Фейк. Закон дозволяє призов лише з 18 років. Це приклад залякування.
Картка 9
Текст: «Журналісти повідомляють: “Українські ІТ-фахівці зупинили кібератаку на енергосистему”».
Питання: Як перевірити достовірність?
Відповідь: Перевірити кілька авторитетних ЗМІ. Якщо інформацію підтверджують офіційні джерела – це правда.
Картка 10
Текст: «Коментар у соцмережі: “Ніхто у світі не підтримує Україну, всі проти нас”».
Питання: Чи це факт, чи маніпуляція?
Відповідь: Маніпуляція. Є багато прикладів міжнародної підтримки (допомога від ЄС, США, інших країн). Це спроба деморалізувати суспільство.
Картка 11
Текст: «У новині йдеться: “Україна сама винна у війні, бо спровокувала Росію”».
Питання: Це факт чи маніпуляція?
Відповідь: Маніпуляція. Це класичний пропагандистський наратив для виправдання агресії.
Картка 12
Текст: «У TikTok показали відео: “Українські військові здаються сотнями”. Насправді відео зняте у 2014 році в іншій країні».
Питання: Який це прийом?
Відповідь: Використання старого відео в новому контексті – маніпуляція.
Картка 13
Текст: «У ЗМІ з’явилась новина: “В Україні різко зросли ціни на хліб, люди масово голодують”».
Питання: Як перевірити інформацію?
Відповідь: Це перебільшення/маніпуляція. Потрібно перевірити офіційні дані статистики й новини кількох незалежних джерел.
Картка 14
Текст: «У Telegram поширюється повідомлення: “Щоб отримати гуманітарну допомогу, треба вказати свої банківські дані”».
Питання: Це безпечно чи небезпечно?
Відповідь: Фейк і шахрайство. Банківські дані ніколи не просять для гуманітарної допомоги.
Картка 15
Текст: «Плакат часів Другої світової: “Ворог чує твої слова. Не говори зайвого!”».
Питання: Це приклад чого?
Відповідь: Це приклад контрпропаганди – застереження для населення, щоб не поширювати чутки.
Картка 16
Текст: «Стаття у блозі: “НАТО навмисно хоче знищити Україну, використовуючи її у своїх інтересах”».
Питання: Це факт чи пропаганда?
Відповідь: Пропаганда та маніпуляція. Такі твердження повторюють російські наративи.
Картка 17
Текст: «Поширюється фото з нібито зруйнованого Харкова, але при перевірці в Google Images воно виявилося зробленим у Сирії».
Питання: Який метод виявлення фейку використано?
Відповідь: Реверсний пошук зображень (Google Images). Це приклад візуальної перевірки.
Картка 18
Текст: «Пост у Facebook: “Завтра банки знімуть усі гроші з рахунків, терміново знімайте готівку!”».
Питання: Це факт чи фейк?
Відповідь: Фейк. Це паніка, яку часто запускають під час криз.
Картка 19
Текст: «Відео на YouTube: “Американські солдати воюють в Україні”. Насправді у відео – навчання НАТО в Польщі».
Питання: Який прийом використано?
Відповідь: Маніпуляція контекстом. Справжнє відео використане з неправдивим підписом.
Картка 20
Текст: «Повідомлення в месенджері: “Вакцинація від COVID-19 обов’язково робить людину безплідною”».
Питання: Це факт чи фейк?
Відповідь: Фейк. Немає жодних наукових доказів. Це приклад дезінформації проти медицини.
Картка 1
Текст: «У ЗМІ поширюється новина: “В Україні повністю вимкнуть інтернет через економію електроенергії”».
Питання: Це правда чи фейк?
Картка 2
Текст: «Російські канали заявили: “Українські військові обстріляли власне мирне населення, щоб звинуватити РФ”».
Питання: Який це прийом?
Картка 3
Текст: «У соцмережах поширюють повідомлення: “Пити гарячу воду щогодини допомагає уникнути зараження COVID-19”».
Питання: Чи достовірна інформація?
Картка 4
Текст: «У статті написано: “Всі політики корумповані, тому вибори не мають сенсу”».
Питання: Який метод використано?
Картка 5
Текст: «Офіційний сайт Міністерства оборони України повідомляє: “Сьогодні збито 15 ворожих дронів”».
Питання: Як перевірити достовірність?
Картка 6
Текст: «У Telegram поширюється аудіо: “В Києві завтра введуть повний комендантський час, але влада приховує це”».
Питання: Це факт чи чутка?
Картка 7
Текст: «Фото з підписом: “Це кадр із зруйнованого українського міста”, але насправді це фото землетрусу в Туреччині 2020 року».
Питання: Який прийом використано?
Картка 8
Текст: «У Facebook поширюють пост: “На військову службу в Україні примусово забирають 16-річних школярів”».
Питання: Це правда чи фейк?
Картка 9
Текст: «Журналісти повідомляють: “Українські ІТ-фахівці зупинили кібератаку на енергосистему”».
Питання: Як перевірити достовірність?
Картка 10
Текст: «Коментар у соцмережі: “Ніхто у світі не підтримує Україну, всі проти нас”».
Питання: Чи це факт, чи маніпуляція?
Картка 11
Текст: «У новині йдеться: “Україна сама винна у війні, бо спровокувала Росію”».
Питання: Це факт чи маніпуляція?
Картка 12
Текст: «У TikTok показали відео: “Українські військові здаються сотнями”. Насправді відео зняте у 2014 році в іншій країні».
Питання: Який це прийом?
Картка 13
Текст: «У ЗМІ з’явилась новина: “В Україні різко зросли ціни на хліб, люди масово голодують”».
Питання: Як перевірити інформацію?
Картка 14
Текст: «У Telegram поширюється повідомлення: “Щоб отримати гуманітарну допомогу, треба вказати свої банківські дані”».
Питання: Це безпечно чи небезпечно?
Картка 15
Текст: «Плакат часів Другої світової: “Ворог чує твої слова. Не говори зайвого!”».
Питання: Це приклад чого?
Картка 16
Текст: «Стаття у блозі: “НАТО навмисно хоче знищити Україну, використовуючи її у своїх інтересах”».
Питання: Це факт чи пропаганда?
Картка 17
Текст: «Поширюється фото з нібито зруйнованого Харкова, але при перевірці в Google Images воно виявилося зробленим у Сирії».
Питання: Який метод виявлення фейку використано?
Картка 18
Текст: «Пост у Facebook: “Завтра банки знімуть усі гроші з рахунків, терміново знімайте готівку!”».
Питання: Це факт чи фейк?
Картка 19
Текст: «Відео на YouTube: “Американські солдати воюють в Україні”. Насправді у відео – навчання НАТО в Польщі».
Питання: Який прийом використано?
Картка 20
Текст: «Повідомлення в месенджері: “Вакцинація від COVID-19 обов’язково робить людину безплідною”».
Питання: Це факт чи фейк?