Наближаються найулюбленіші дітьми свята - новоріччя. Віршована казка "Рукавичка" дає змогу розкрити творчий потенціал дітей, сприятиме розвиткові мислення, мовлення, пам'яті, позитивно впливатиме на формування доброзичливих стосунків між учнями, формуванню естетичних почуттів. Рекомендовано як виставу лялькового театру.
Рукавичка
Ведуча:
У лісі, лісі темному під ялинкою зеленою
Рукавичка лежить – загубив її дід.
До тієї рукавички, рукавички-невеличкої,
Почали збиратися лісові звірята,
Бо хотілось їм зустріти новорічне свято.
З’ являється Мишка.
Мишка :
Хтось живе тут? Ні? Так буду в рукавичці я тепер!
Новий рік я на порозі можу почекати.
Десь далеко він в дорозі. Буду його виглядати!
З’ являється Свинка.
Свинка:
Бо по лісу йшла я пішки.
Причепився Морозенко та й щипає помаленьку.
Вушка й ніжки вже щиплять, щічки з холоду горять.
П’ятачок мій чих та чих, бо замерз він більше всіх.
Відчепися вже, морозе, бо течуть у мене сльози!
От зустріти б діда, що Морозом зветься,
Біля нього віхола з хурделицею в’ється.
Він подаруночки дітям готує, усім на світі радість дарує!
( Бачить рукавичку)
О! Хатинка невеличка! Заховаюсь в рукавичці!
А хто-хто в цій рукавичці, рукавичці невеличкій?
Мишка:
На рік Новий чекаю, звідси його виглядаю.
Свинка:
Пусти мене до себе жити. З тобою будемо дружити ,
Діда Мороза стрічати, рік Новий прославляти!
Мишка: Іди!
З’ являється Зайчик.
Зайчик :
У біленькому кожусі я стрибаю й веселюся!
Новий рік шукатиму, піснями звеселятиму!
(Звертає увагу на рукавичку)
Подивіться, тут не пусто! Мабуть, тут лежить капуста!
В мене хвостик затремтів. Подарунок я б хотів!
Хто в цій хатці невеличкій, що зоветься рукавичка?
Я б в хатиночці такій зустрічав би рік Новий!
А хто-хто в цій рукавичці, рукавичці-невеличкій?
Мишка і Свинка:
( Разом) Ми тут разом живемо і пісні співаємо.
На рік Новий чекаємо, звідси його виглядаємо!
Зайчик:
Пустіть і мене до себе жити. Утрьох будемо дружити!
Мишка і Свинка: Іди!
Лисичка ( наспівує):
Я співаю і біжу по стежині хутко.
Десь Мороза я зустріну, подарунки він несе.
І до нього у торбину я залізу – геть усе у торбині роздивлюся,
Що там є, чого нема.
Я нічого не боюся. Не страшна мені зима.
( Помічає рукавичку)
О! А це що? Рукавичка? В лісі? Що це за сліди?
Хто в ній зараз? Роздивлюся! Я б хотіла теж туди!
Хто-хто в хатинці невеличкій, що зоветься рукавичкою?
Звірята:
( Разом) Ми тут разом живемо і пісні співаємо.
На рік Новий чекаємо, звідси його виглядаємо!
Лисичка:
Вчотирьох будемо дружити!
Звірята: Іди!
З’ являється Вовк
Вовк:
Сумно мені, ще й віхола дуже розгулялась.
Знаю, що погрітись треба й випити чаю.
Де знайти друзів хороших? Не знаю, не знаю…
(Помічає рукавичку)
О! Ворушиться хатинка незвичайная якась.
Підкрадуся, подивлюся! Я ж голодний зараз!
Хто в цій хатці заховався? Хто тут в ній живе?
Та ви мене лякайтесь! Хутко, хто тут є?
Звірята:
( Разом) Ми тут разом живемо і пісні співаємо.
На рік Новий чекаємо, звідси його виглядаємо!
Вовк:
Та впустіть й мене, я буду з вами теж дружити!
І нікого я не скривджу, хоч голодний трішки.
Почекаємо Мороза, що там в нього у мішку7
Звірята: Іди!
Ведуча:
А тим часом Дід Мороз рукавичку шукає
Й білим снігом все навкруг поволі встеляє.
У гущавину зайшов – рукавичку там знайшов.
Дід Мороз:
Ведуча:
А в ній Лисичка до дідуся промовля.
Лисичка:
Ми на тебе чекали й рік Новий виглядали!
Мишка:
Де ми будем жити, де будем дружити?
Дід Мороз:
Я запрошує вас всіх до малят на свято.
Круг ялинки станемо – пісню заспіваємо.
А Свинка наша реготушка таночок вправно поведе,
Бо символом року нового тепер вона буде.
Чи згодні ви, мої звірята, піти разом, де всі малята
На мене давно чекають і ранок не розпочинають?
Звірята:
Щоб раділи всі навкруг: і ми, і малята!
Всі стають у хоровод