Конкурс «Вчительська десятка». Розробки додавай – подарунки вигравай!
Ви додали 0 з 10 розробок у період з 11 по 20 серпня для участі у розіграші, який відбудеться 21 серпня.

Казка на новий лад "Пригоди домового Кузьми"

Про матеріал

Вистава для учнів початкових класів "Пригоди домового Кузьми" . Можна також використовувати для драматичного гуртка. Ця історія про доброго домового , який робив добро.

Перегляд файлу

 

 

 

 

D:\DomKuzka.jpg

 

 

Автор:   Вчитель Надеждівської

                   ЗОШ І-ІІІ ступенів

                   Херсонської обл.,

                   Білозерського р-ну

            

2017 р.

 

Дійові  особи: Баба-Яга.

                        Хатка  

                       Кішка Кльопа:

                       Домовий  Кузя

                     Ворона

                    Дід та Баба

Забігає хатка на курячих ніжках під музику

Яга :Ну куди біжиш , дурненька?

        Догоню, хоч  я й старенька!

        Ти, хатинка мені , не перечь,

        Ну який ти ,скажи,  котедж?

        Дай ввійти лягти на піч!

        Наступає уже ніч!

Хатинка  махає хитро і втікає від  Баби-Яги. Баба-Яга хитає  головой і промовляє:

Яга :День  сьогодні просто жах!

        Ми  з хатинкою не в ладах:

        Весь день бігаємо по лісі ,мов вівці

       А я ж бабуся в поважному віці!

        Надумала назву міняти - 

       А мене потрібно спитати?

       По закону ти -  моя нерухомість,

      Тож май ,хатинко, може совість.

       Ще і ступа моя зламалась,

      Без транспорту Ягуся зосталась

      Хатинка нахабною стала,

      Слухати мене перестала.

Хатка  виглядає із-за дерева і  показує  руками "буратінку".

     Мені , бабусі, потрібен господар,

     Для моєї оселі володар.

     Твоїм  займеться вихованням,

     Настане кінець твоїм  бажанням .

 

(Радіє).

    В планах у  Ягусі домовий,

    Хазяйновитий, молодий.

    Щоб  жив поряд зі  мною,

    З бабусею Ягою.

   Адже  вдвох ой  зручно :

   І  приємно , ще й  не скучно.

 

Кішка:   Чи почулося мені ? Чи приснилось уві сні?

               Кого  ти там запросила жити?

               З ким надумала дружити?

               Моя думка вже не варта?

               Пожалкуєш Яга завтра ( ображена сидить)

 

Яга:   А що з тебе взяти ?

           Любиш тільки ти дрімати:

           Шерстю встелена підлога,

          А тобі байдуже,  нероба,

          Миші в хаті хазяйнують,

          А наша пані байдикують!

 

 

Кішка:  Не сердися ти ,Ягуся,

                Я робити  все навчуся!

 

 Яга:   Відчепись, тобі сказала!

            Що, жартую ти гадала?

           Давно   тебе попереджала,

           На розум не раз наставляла.

 

Кішка:   Щастя в домі захотіла,

                Дивись, щоб потім не ревіла!

               Дармоїда  сюди приведеш -

                Проблемам твоїм не буде меж.   

 

Кузя:     Ну ось - дім розорили,

              По світу пустили.

              Собі спокійно хазяйнував,

              На лихо ніяк я  не чекав.

              Що  тепер робити?

              Де прикажете  мені  жити?

 

Ворона:  Ну і справи!

                Чи привиділось мені?

                 Блукають  по лісі домові!

                 Щось за спину все ховає,( виглядає із – за дерева)

                 Мабуть, якусь таємницю має.

                 Буде сьогодні чим поживитись

                 І у лісі похвалитись.

                 Все на скриню поглядає,

                 Може скарб у ній ховає.

                 Треба добре  пильнувати,

                 Щоб сундук собі забрати.

                 Потрібно  все обміркувати,

                Обов’язково  Ягі про це  розказати.

                З нею швидко порішаємо діла,

                Завітати у гості до неї пора.

                Давненько у  Баби Яги  я не бувала!

               Дім для нього підшукала,

               Довго думати не стала.

               Хатинка на ніжках курячих,

               Для чоловіків не ледачих. ( летить до Баби Яги)

 

Ворона :  Де ти там, карга стара ?

                Для тебе гарна  новина.

 

Яга :     Ти, вороно, обережно з Ягою,

            А то почешу боки кочергою!

 

Ворона :  Я чимдуж  до неї  спішила,

                Всі свої справи залишила.

                Бачу, мені тут не раді.

                Ворона, що стала тобі на заваді?

 

Яга :     Розкаркалась,  говори, що треба?

              Бачиш,  не   до тебе.

 

 

Ворона : А що така стурбована, Ягуся!

                Розгардіяш кругом дивлюся.

 

  Яга :      Мене повчати прилетіла,

                 Бачу зовсім знахабніла!

 

  Ворона : Ну не сердься, вибачаюся,

                  Не для себе я стараюся.

                 Зробити добру справу намагаюся.

                 Чула я, що якщо домовий у хат,і

                 То буде щастя і всі будуть багаті.

 

Яга :       Де ж мені його узяти,

                Може собі начарувати? ( посміхається єхидно)

 

Ворона : Як все запущено дивлюся…

                 З  головою не дружиш,  ти Ягуся!

                 Як же ступу водиш,

                 Якщо таке  городиш?

                 Щастя хочеш,  а чи ні?

                 Досить  голову морочити мені.

 

Яга :     Невже серйозно,вороно,говориш,

             Стару  за ніс точно не водиш?

             Якщо проблеми свої  порішу,

             Не залишуся перед тобою у боргу.

            Давай потім деталі  обговорим,

             А  то  щастя ненароком   провороним!

 

 

Ворона : Зажди, не поспішай,

                Я не закінчила, стривай!

                Але є одна умова:

                Віддати сундука готова?

 

Яга :     Тю,  мотлоху і так багато,

             Засмічує тільки хату!

 

Сидить на пеньку зажурений Кузя. З’являються Яга та ворона.  

 

Яга :     Ой щастя моє, тебе виглядаю!

 

  Кузя :  Помилилась, ти старенька,  я тебе не знаю!

               А з чужими  взагалі ,я не розмовляю.

 

Яга :   Та яка ж я тобі чужа,

             Далека родичка твоя.

            Зранку дожидаю,

            Тебе виглядаю.

            Вчора телеграму від Нафані получила,

            Від радості чуть не зомліла.

            Ми з ним тисячу років знайомі,

            Жили  колись в одному домі.

            Просив тебе,  касатіка, зустріти,

            І на деякий час у себе приютити.

 

( Ворона розглядає домового, за сундук потягла)

 

Кузя:      А ти  хто чорненька ?

 

Ворона : Я місцева жителька,

                Бабусина приятелька.

                Тобі дуже,  домовий,повезло.

                Тепер  у тебе є житло!

                     ( показує  на хатку )   

Кузя:    Не подобається, тут жити не стану,

             За чистотою тут не слідять гляну.

 

 Яга :  Ти, кастік , носом  не верти,

             До хати прошу зайти!

             Може сподобається, обживешся,

             Господарювати  тут візьмешся!

            ( Свистить)

            Стань хатинка переді мною,

            Ніби лист перед травою. (Прибігає хатинка)

            Ей, котедж, до нас передом повернися,

            Перед новим господарем зупинися. (Робить реверанс)

 

( Заходять в середину, їх зустрічає кішка)

 

Кішка:  Щастя, чуєш, ти щастя ? ( штовхає)

                Якщо хочеш без проблем тут жити,

                 Мусиш зі мною, кішкою, дружити!

                 Приноситимеш кожного дня мені сметану.

                Тоді може до тебе добрішою стану!

 

Кузя:     А як тебе мені називати?

 

Яга :      Клеопатра її величати.

               Бачу, тобі сподобалась моя киця,

                Бо веселі в обох лиця.    

( Кішка підходить до домового і тихенько каже)

 

  Кішка: Можна просто Кльопа,

                 Второпав, недотьопа!

( Веде до столу, виносить частування. )

Яга :      Брильянтовий  мій, мій солоденький,

               Їж, все для тебе,мій золотенький!

               Вафельки   хрустящі, пряники настояні,

               Будемо чай пити з тобою,

               Із  бабусею Ягою.

 

 Кузя :  В супермаркеті купуєш,

              Чи  сама  усе готуєш?

 

Яга:    Все, брильянтовий мій, сама

            Наварила тобі, напекла.

            Якщо в мене залишишся, касатік,

            Для тебе ще краще буду старатись,

            Тебе   буду любити,

            Чистим медом поїти!

 

( Гладить Кузю , а киця бідкається)

 

Кішка: Дармоїда  в хаті завела.

              Про кицю свою забула Яга!

 

Яга :   За тобою доглядатиму,

            Пилинки здуватиму.

            А ти ж з бабусею поділися,

            На щастя не скупися,

             Щоб довше в мене  залишалось,

             І ніколи від мене не відверталось.     

            Ну-ка, Кузенька, синочок ,
             З’їж гарячий пиріжочок
       (Каже тихо в сторону)
            Хто  пирога мого відламає,
            Дорогу додому він не згадає!

 

( Боїться їсти відмовляється)

Кузя : Знаю я твої сюрпризи,
            Нащо  мені твої  капризи.
            Доброю  прикидаєшся,
            Для  себе все стараєшся.
(Встає  із-за столу.)
           Ти мене не завлікай, ( шукає під столом , заглядає під лавку)
           Сундук чарівний  мій віддай!

 

Баба :  Та ти не панікуй,

             Все добре обміркуй!

             Ляж відпочивати,

             Не треба гарячкувати.

             Ранок за вечір мудріший,

             Завтра, Кузьма, сам вирішуй!

( Йде лягає відпочивати, прилітає ворона)

 

 Ворона: Карррр!Віддавай мені товар!

                     
Кішка:  Вимяутайся звідси! (Шипить)

                Пернатим тут не місце!

               Поки  пір’я  не общіпала,

               Боки  тобі не нам’яла. 

 

Ворона : Обманули ! Обхитрили!

                 По світу мене пустили!

                 Вам це так не минеться!

                 Ворони біда відгукнеться!

(Ворона летить, а Кузя потайки від Яги думає про втечу)

 

Кузя :   Бачу,не минути біди,

            Кого на поміч покликати сюди?

            Самому вибратися  важко,

            Ой, як же мені тяжко! ( Чує мишиний писк)

            Чую, мишка у норі пищить,

            Покличу, хай на  допомогу мені  поспішить.

            Є для неї справа трішки,

            Для моєї подружки мишки.

( Викликає мишку)

           Я ногою тричі топну,
           І  в долоні тричі хлопну,
           По колінах один раз,
          Мишко, з’явися відраз!

( Кузя виконує рухи із – за пічки з’являється мишка)

 

Мишка: Хто про порятунок благає,

                Тому Мишка допомагає.

              (Зупиняється біля Кузі)
              Щось ти ніс похнюпив, Кузьма,

              Голову повісив дарма!


  Кузя: Як же мені не сумувати?

            Коли свого сундучка не можу забрати. (Плаче.)

Миша: Що ти плачеш, дурненький,

            Знаю, де твій сундук чарівненький.

             Розмальована кришка,

              Мідна задвижка.

            Захований у мішку,

            На печі у кутку. 

             Слово тобі даю,

            Що сундук твій поверну.

 

Кузя : Мишко, ти вже постарайся,

            Із хорошими новинами повертайся!

            Мені рушати в дорогу  давно пора,

            Бо потрібен я там, де потребують щастя і  добра.

      ( Мишка повертається із сундуком)

 

Мишка:  Ось тобі сундук, тримай,

                 Швидко  в дорогу рушай!

                 Про Ягу не думай! Бувай !

 

        Кузя відкриває сундучок. Грає чарівна  музика.    

 

Кузя:      Ой, куди це потрапив я ?

                Певно, комусь потрібна допомога моя!

                Попелюшка тут одна,

                Плаче і сумує  вона.

                Знову мачуха, мабуть, ображає -    

                Це домовий добре знає.

        ( Звертається до Попелюшки)

                Сльози свої витирай,

                Найкраще плаття надягай.

                Сьогодні бал у королівстві -

                Розіслали усім вісті!  

               ­­­­­

Попелюшка : На бал не зможу потрапити,

                        Своїй біді не можу зарадити.

                         І мачуха багато роботи задала:

                        Нічого не вдієш, така доля моя.

                       На мені одне лахміття,

                      Хто пустить у палац таке страхіття?

 

Кузя :       Бачу, недаремно сюди мене занесло,

                  Відновити   потрібно добро.

              Знаю, хто виправити все зможе,

               Нам сундук мій чарівний допоможе!

            ( Читає заклинання )

              Сундучок, сундучок,

               Позолочений бочок,

               Різнобарвна кришка,

               Мідна задвижка.

              Сукня бальна потрібна,

             Діадема ще  срібна,

              Хрустальні  черевички,

               І  білі рукавички.

  ( Звучить чарівна музика Кузя дістає  наряд для Попелюшки)                           

Попелюшка:   От спасибі, сундучок,
                         І тобі Кузьма дружок.

 

   Кузя:           Ось  тепер на бал підеш,

                       Принца там собі знайдеш.

                       Досить довго  сумувала і тужила,

                       Ти ,Попелюшко, це заслужила.

( Ліс баби яги хатка , яга прокинулась а домового нема , шукає не знаходить)

 

 

Яга:        Невже втік від мене малий?( Звертається до кота)

                Кльопа, де наш  домовий?

 

Кішка:    А я казала: за ним наглядай,

                 Тепер  вітра в полі шукай!

 

Яга :          Навіть записки не лишив,

                   Мене стареньку обдурив!

                  Треба його наздогнати,

                   Не можна Кузьму відпускати!              

 

Ворона :  Що, утік від тебе Кузьма?

                 Все пропало, все  дарма.

 

Яга :       Може по дружньому  допоможеш?

                 А тоді проси у мене чого хочеш.

 

Ворона : Хтось мені уже це казав,

                А тоді скарбу не віддав.

                 Гарантії  мені залізні потрібні,

                 Готові  підписати документи відповідні?

                ( Погоджуються )                

                Вам від початку не довіряла,

                Себе, звичайно, перестрахувала.

                На сундук маячок прикріпила,

                І за маршрутом Кузьми слідила.

 

( Летять на пошуки домового . Звучить чарівна музика , поляна, а на пеньочку плаче дівчинка)

 

Кузя :    Хто ти, дівчинко, скажи,

              Чому плачеш,  розкажи?

 

Маша : Я у лісі довго блукаю,

              Дороги додому не знаю.

              В мене вдома дідусь і бабуся

              Старенькі, за них дуже боюся.

             Я ж одна в них помічниця.

             Мабуть  плачуть, виглядають,

              Давно на мене вже чекають.

            (Читає заклинання )

           Сундучок, сундучок,

           Позолочений бочок,

           Різнобарвна кришка,

           Мідна задвижка.

           Що робити, підкажи,

         Як вихід із лісу знайти?

         ( Звучить чарівна музика, Кузя дістає чарівний клубок)

         Бери швиденько козубок,

         Тримай чарівний ти клубок.

         По стежинці за ним поспішай,

         Та нікуди не звертай!

 

Маша : Проведи до хати, Кузьма,

              Боюся залишатися сама.

 

Кузя :  Ти сподобалася мені,

             Не полишу тебе у біді.              

 

( Подвір’я , сидять дід та баба горюють)  

 

Дід :  Сонечко уже сідає,

          А внученьки ще немає.

 

Баба :  Як нам бути, що робити,

            Як без внучки тепер жити?

( З’являються Кузя з внучкою)

 

 Баба:  Де ж ти, внученько, була?

             Кого це до нас привела? 

 

Маша : Ягоди так захоплено збирала,

               Не помітила як і заблукала.

               На поміч кликала дарма,

               Та врятував мене Кузьма!  

( Залітає Яга на подвір’я)

 Яга:   А-а-а  нарешті наздогнала втікача,

            Зїм  тебе,як калача.

Дід :   ( Ховає домового)

            Може досить тобі злитися,

          На добрих людей сердитися. 

           Ану, краще посміхнися,

            По подвір’ю ти пройдися!

            ( Яга йде мов пава)

             Ну й красуня, ну Яга,

             Симпатична  та струнка!

 

Баба:   Ти, Яга, від посмішки змінилась,

             Щоки твої рум’янцем покрились!

            Будь нашою гостею дорогою ,

            Будемо друзями з тобою.

 

Яга:  Від теплих ваших слів

           Пропав у мене навіть  гнів!

           Що, я  червонію? (Дивиться  у дзеркало)

           На  глазах добрію?

          Все! Не буду більше  ворожить.
          Буду з вами дружно жить.
          Буду жить собі поживать —
          Вік  на ступі  мені не літать!

  Дід :Якщо  дружно, якщо разом —
          Хочеться веселитись,а не тужить,
          Якщо  дружно, якщо разом —
          Хороше на світі жить!

 

 Избушка на курьих ножках

 

1

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
5 січня
Переглядів
136
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку