Інсценізація казки „Коза-Дереза"
(з урахуванням Конвенції ООН про права дитини)
Дійови особи:
Дід, Баба, Коза-Дереза, Заєць, Лисиця, Вовк, Ведмідь, Рак.
Можна використати у роботі з учнями молодшого шкільного віку.
Інсценізація казки „Коза-Дереза”
(з урахуванням Конвенції ООН про права дитини)
Дійови особи:
Дід, Баба, Коза-Дереза, Заєць, Лисиця, Вовк, Ведмідь, Рак.
Дія І
(Інтер’єр хати. В хаті баба)
Баба: Вже на вечір повертає,
А старого десь немає.
Як пішов годин у п'ять
На базар козу куплять,
То вже й їсти наварила,
Миски-ложки перемила,
Пообідала сама,
А його нема й нема !
Закортіло, бач, старому
Привезти козу додому !
Причепився, як смола !
А тепер якщо ті гроші
Вкрадуть люди нехороші ?
Діду я не подарую !
О, якусь розмову чую !
Мабуть, це мій дід іде,
І козу свою веде !
(З’являється Дід, веде Козу)
Дід (до Кози): Ти, Козо тримайсь позаду !
(до Баби): Що, стара, а ти не рада,
Що козу тобі веду ?
(Коза мекає, наставляє на Бабу роги).
Баба: Чує серце-на біду
Ти привів оцю тварину !
Дід: Та не майся !
Дай ряднину !
Я підстилки принесу,
Ну, а та паси козу.
Та шукай гарненьку пашу !
Нагодуй козульку нашу,
Щоб була, немов гора!
Зрозуміла Все, стара ?
Баба: Зрозуміла !
(Коза намагається потрапити в хату, Баба й гонить)
Ах проклята !
Ти не бачиш,
Що то хата ?
В поле, в поле завертай !
Діду, он ціпок подай !
( Баба жене Козу пастися.
Дід порається по господарству)
Дія 2
Дід: Хух ! Полагодив я двері,
Сіна кинув до вечері,
Ще й соломки підстелив...
Наче все як слід зробив !
(З’являється Коза, за нею-Баба)
Дід: Кізонько моя мила,
Кізонько моя люба !
Чи ти пила, чи ти їла ?
Коза (сердито):
Не пила я і не їла !
Баба пасти не хотіла !
Як ішла через місточок-
Ухопила кленовий листочок,
Як ішла через гребельку-
Ухопила водиці крапельку.
От і вся моя їда!
Дід: Що ти кажеш? от біда !
Ти чого, стара, не пасла ?
Молока не буде й масла,
Як Козу так годувать !
Коза: І води їй не давать!
Баба (виправдовується): І пила вона, і їла !
Чим жеш я їй не вгодила?
Коза: Бреше! Бреше! Ти не вір!
Не пускай її у двір!
Дід (до баби): Що робить мені з тобою?
Сам займуся я Козою!
Сам водою напою,
Напасу І подою!
Гей! Козо!
Баба: Ото потіха!
Мій старий із з глузду з’їхав!
О, назад уже жене !
Ну, згадаєш ти мене!
(З'являється Дід з Козою)
Дід: А тепер, стара, не майся,
А скоріш Козу питайся,
Чи на полі паша є ?
До цих пір траву жує!
Баба (єхидно) : Кізонько моя мила!
Кізонько моя люба!
Чи ти пила, чи ти їла?
Коза (ридає): Не пила я і не їла!
Дід (вражений): Як таке сказать посміла !
Коза (не звертає на нього уваги): Тільки бігла через місточок-
Ухопила кленовий листочок,
Тільки бігла через гребельку-
Ухопила водиці крапельку!
Дід (погрозливо): Кізко! Кізко! Схаменися!
Коза: От, дивися, причепився!
Бабо, ти йому не вір!
Не пускай його у двір!
Дід (в істериці ):Де мій ніж?
Заріжу кляту !
Коза (глузуючи):Ох, який ти, Дід, завзятий!
А попробуй - но, заріж!
Та не візьме мене ніж!
( Дід женеться з ножем за Козою, та мекає й тікає)
Дід (до баби, винувато):
Ти на мене не дивися...
Бачу й сам, що помилився.
Думав, буде молоко -
А воно , бач отако...
Дія 3.
(Через ліс іде Коза, співає).
Коза: Я-Коза -Дереза,
За три копи куплена ,
Півбока луплено...
Як залізе в мене біс –
Розжену увесь цей ліс!
(Бачить Зайцеву хату, зупиняється, заглядає у вікно)
Коза: От і хатка є для мене !
В хатці печене й варене,
Стіл накритий !
Ти дивись!
Гей, хазяїне, озвись!
Утомились мої ноги,
Та й голодна я з дороги,
Ще й не спала цілу ніч ...
А пускай мене на піч!
(Здивовано)
А хазяїна немає...
Ну, поки він десь гуляє,
Я наїмся і нап'юсь,
І в цій хатці поселюсь.
(Заходить у хату. З'являється Заєць)
Заєць: Іменинник я сьогодні!
Тож іще на передодні
Всім запрошення послав
І обід приготував:
Банка меду є Ведмедю,
Для Лисиці буде птиця,
Вовку м'яса кілограм
З холодильника подам...
( Заглядає в хатку , дивується )
О, то хто в мою хатину
Сам прийшов на іменини?
Бачу , цей незваний гість
Всі харчі мої поїсть!
А хто - хто в моїй хатці?
Коза ( роздратовано):
Я - Коза -Дереза,
За три копи куплена,
Півбока луплено,
Тупу-тупу ногами,
Сколю тебе рогами.
Ніжками затопчу,
Хвостиком замету -
Тут тобі й смерть !
Заєць (перелякано):
Ой, не хочеться вмирати !
Але як зайти до хати?
(до Кози): Іменинник я !
Коза (наставляє роги): Ме-е-е !
Заєць: Пропав !
Нащо хоч гостей гукав ?
(Сідає і гірко плаче. Біжить лисичка.)
Лисиця: Гей, сусіде ! Чом ти плачеш?
В гості кликав же, неначе?
В шлунку-пусто, в роті сухо!
Дай-но підтягну за вуха!
Та пішли мерщій до хати !
Заєць: Так у хаті звір рогатий !
Проганяє він мене !
Лисиця: Ну, мене не прожене!
( заглядає в хату )
А хто-хто в Зайчиковій
Хатці сидить ?
Коза: Я-Коза-Дереза,
Тут тобі й смерть !
Лисичка: Е, хоч пахне з хати смачно,
Та зайти у хату лячно,
(до Зайця): Жаль, пропав такий обід !
Ну, побігла я ! Привіт !
(Лисичка тікає. Заєць плаче. З'являється Вовк)
Вовк: Я такого ще не бачив !
Іменинник гірко плаче!
Що там сталось?
Розкажи!
Заєць: Вовче-брате! Поможи!
Там якась лиха тварина.
Не пуска на іменини!
Вовк: Що таке ? Та хто посмів
Найсильнішого з Вовків
Не пускать на ?! Клянусь богами:
З'їм з рогами і ногами!
Хто-хто в Зайчиковій хатці сидить ?
Коза: Я - Коза-Дереза,
Тут тобі й смерть!
Вовк (злякавшись до Зайця):
Я б її... Та неохота.
Спішна в мене є робота !
(до глядачів): Краще я оцю біду
стороною обійду !
(Вовк тікає. Заєць ридає. З'являється Ведмідь)
Ведмідь: В хаті мед є - нюхом чую.
Мабуть, тут я й заночую.
Ти дивися, і Зайча
У дворі мене стріча!
Заєць (крізь сльози):
Видно, дядечку Ведмедю,
Не скуштуєте ви меду!
Бо у хаті звір сидить,
Нахваляється убить кожного, кого побачить !
Ведмідь (спокійно): То піду назад я значить...
Заєць: Підождіть-но ! Ви ж-Ведмідь !
То візьміть і проженіть
Це страховисько рогате !
Ведмідь (роздумуючи):
Чи зайти і справді в хату?
Сил мені не позичать...
Чи спочатку закричать?
Закричу я страшно й дико,
Звір умре від того крику!
(Кричить, реве).
Досить в хатці цій сидіть!
Гей, вилазь, бо я ведмідь!
Коза: Я - Коза- Дереза,
Тут тобі й смерть!
Ведмідь: Ні, Зайчисько, я боюсь !
Видно, звір цей щось не в дусі,
Ще рогами штриконе,
Й поминай, як звать мене!
(Ведмідь тікає. Заєць ридає. З'являється Рак)
Рак: Що ти плачеш, Зайцю сірий?
Заєць: Бо ніхто не може звіра
З хати вигнать.
Рак: Що за звір?
Заєць (у розпачі безнадійно):
Ти не виженеш, повір.
Тут були уже й сильніші,
Та розбіглися, як миші.
Звір той дуже-дуже злий !
Рак: Не дивись, що я малий!
Бо не сила, і не роги
Запорука перемоги,
А хоробрий, вірний друг.
Та твердий, незламний дух !
Рак: Чи готовий ти до бою ? Заєць (несміливо): Так...
Рак: Тоді іди за мною!
І не бійся ! Знає всяк.
Що в бою не зрадить Рак !
Хто-хто в Зайчиковій хатці сидить ?
(Повільно наближається до хатки, до Кози. Заєць - слідом)
Коза: (розслаблено, для годиться, майже не звертаючи на них уваги, позіхаючи):
Я-Коза-Дереза,
Тут тобі й смерть ! Рак: А я-Рак-неборак,
Я за фахом-адвокат.
І тебе, хитру Козу
Я до суду притягну!
Бо я Рак-адвокат!
Щипать не буду,
Ясно й так:
Коли права твої порушено
чи на майно,
чи просто так,
ти пам'ятай:
розрадить у всьому
розумний друг твій-адвокат.
Громадянко Козо! Ви порушили статті 15, 16, 19, 31, 37, 39 Конвенції ООН про права дитини та ряд статей Кримінального кодексу України !
Заєць (радісно):
Що, ідеш, рогата, з хати ?
Будеш знати ! Будеш знати!
Рак: Що на всяку задираку
Різні є закони наші!
Заєць (до Рака):
Сто приятелів навкруг,
Але ти-найкращий друг!
Допомога знадобиться –
Я піду й за тебе биться !
Разом: І ніякій злій тварині
Не здолати нас віднині!