Казка «Пес Патрон та Лісовий Секрет»

            Відомості про авторство

Автор-укладач: Світлана Жукова

Текст, концепція, добір матеріалу, літературне опрацювання та загальна редакція:  Світлана Жукова

Ілюстрації створено за участю штучного інтелекту ChatGPT (OpenAI) відповідно до авторського задуму та під керівництвом автора-укладача, 2026 року.
 

Усі права на авторське упорядкування, добір матеріалу та оформлення належать автору.

Анотація

«Пес Патрон та Лісовий Секрет» — це пізнавальна казка для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, створена з метою формування основ безпечної поведінки під час виявлення невідомих і потенційно небезпечних предметів.

Через захопливу історію про Зайчика Вуханчика, Білочку Русю та відомого Пса Патрона маленькі читачі в доступній формі знайомляться з простими правилами мінної безпеки: не підходь, не чіпай, клич дорослих або телефонуй 101. Доброзичливі герої, яскраві ілюстрації та позитивний фінал допомагають дітям легко запам'ятати важливі правила без страху, виховуючи уважність, відповідальність і турботу про власне життя та життя інших.

Видання може бути використане вихователями закладів дошкільної освіти, учителями початкових класів, батьками та всіма, хто навчає дітей правилам безпечної поведінки в ігровій формі.

            Казка «Пес Патрон та Лісовий Секрет»

  На звичайній лісовій галявині, де пахло суницею та чебрецем, жили маленькі друзі: Зайчик Вуханчик та Білочка Руся. Вони дуже любили гратися в хованки та наздоганялки.

Одного сонячного ранку Вуханчик ганяв м’яча і раптом помітив під старою розлогою вербою щось дивне. Це був круглий, залізний предмет, трохи схожий на велику бляшанку чи коробочку, але пофарбований у зелений колір і присипаний сухим листям.

— Ой, яка цікава штучка! — вигукнув Зайчик. — Може, це загублена іграшка? Або скринька зі скарбами? Зараз я її роздивлюся ближче і розкручу!

Він уже заніс лапку, щоб схопити знахідку, як раптом із кущів почулося гучне, рішуче:

— Гав-гав! Стій, малюку! Ані кроку вперед!

Поява Супергероя

З кущів вистрибнув красивий, підтягнутий песик у спеціальному жилеті з шевронами. Це був сам Пес Патрон! Його носик пильно нюхав повітря, а вушка трималися торчма.

Зайчик від несподіванки присів на задні лапки, а Білочка спустилася з гілки.

— Патроне! Дивись, яку круту коробочку я знайшов! — похвалився Вуханчик.

Патрон підійшов ближче, але зупинився на безпечній відстані. Його вираз обличчя став дуже серйозним.

— Вуханчику, Русю, послухайте мене уважно, — лагідно, але впевнено сказав Патрон. — Це зовсім не іграшка і не скарб. Це — небезпечна міна. Її залишив тут злий Вітер-Шкідник. Вона дуже підступна: може лежати тихо-тихо, а якщо її торкнутися — сильно бабахне і зробить боляче всьому лісу.

Друзі злякано перезирнулися.

— Ой-ой-ой... — затремтіла Білочка. — А що ж нам тепер робити? Тікати?

Золоті правила  Патрона

Пес Патрон усміхнувся, щоб заспокоїти малят, і підняв лапку:

— Головне — не панікувати. Треба просто знати три чарівні правила безпеки. Давайте повторимо їх разом із моїм фірмовим таночком!

Патрон тупнув однією лапкою, потім іншою і весело промовив:

НЕ ПІДХОДЬ! (Звірята зробили по два кроки назад).

НЕ ЧІПАЙ! (Зайчик сховав лапки за спину).

101 ВИКЛИКАЙ! (Білочка уявила, що тримає телефон).

— Запам’ятали? — запитав Патрон. — Так! — хором відповіли малята.

— Побачив? Не чіпай! Осторонь обходь, дорослих гукай!

Рятувальна місія

Патрон дістав свій маленький раційний -телефон і викликав своїх друзів-саперів: «Алло, рятувальники? Тут на галявині під вербою небезпечна знахідка. Потрібна допомога!».

Поки дорослі їхали, Патрон разом із зайчиком та білочкою відійшли на безпечну, далеку галявину. Там Патрон пригостив друзів смачними лісовими горішками, а за хоробрість і слухняність подарував кожному по красивій наліпці із своїм зображенням.

З того часу Вуханчик і Руся гралися лише на перевірених, безпечних доріжках. А якщо бачили будь-який незнайомий предмет — ніколи до нього не підходили, а одразу кликали дорослих. Бо знати правила безпеки — це справжня суперсила!