Казка про числа у країні"Математика".

    Казка про неймовірні

      пригоди чисел.                                     Дуже давно, ніхто й не пам’ятає, коли це було, в одній сім’ї народилося десять діточок. Переказуючи із вуст в уста цю історію, людство дізналося, що проживала сім’я у країні ,яка мала назву «Математика» у невеликому містечку «Цифровий ряд».

   Усі дітки були неймовірно розумними, хоч зовні  відрізнялися один від одного. Дехто ходив голівонькою до низу ( 6), у когось їх було аж дві(8), а ще були дітки, у яких були хвостики(2 і 5). За те, що вони були незвичайними, батьки їх дуже любили та пишалися ними.

   А коли ставали поруч один біля одного, то їх ставало або більше, або менше. Це все завдяки їхній особливості. Кожен з цих дітей мав своє ім’я. Ці імена були незвичайними: 1,2,3,4,5,6,7,8,9,0.  Хоч дітей було багатенько, але батьки завжди пам’ятали, як звуть їхніх дітей. Та коли потрібно було іти до столу чи до роботи, мама кликала їх одним словом «Числа».

   Числа росли працьовитими і допомагали батькам у всьому.  Звичайно ,як усі малюки, числа  відвідували школу, де полюбляли бавитись і досліджувати. А вчителем у школі працювала їх тітонька «Арифметика». Одного разу, граючись дерев’яними паличками дітки придумали дію додавання(+), щоб у країні «Математика», проживало якомога більше чисел. Завдяки цьому країна стала багатою і процвітаючою. Та коли наставав вечір двері школи зачинялися і усі ішли додому. Звичайно, числа не помістилися б  в одному невеличкому будинку. Потрібно було, щось терміново вигадувати нове. Так дітки винайшли дію віднімання(-), позичивши у цифри 7 чарівний пасочок.

    Пройшов один рік.  Батьки, помітивши унікальні здібності дітей до винаходів, подарували числам два чарівних кружечки(   ).      А самі спостерігали, що ж дітки з ними будуть робити. Як ви думаєте, що винайшли діти цього разу, бавлячись на подвір’ї з кругами? А винайшли вони дію множення, поставивши між числами чарівний кружечок   . Завдяки цій дії люди навчилися швидко обчислювати і примножувати свої статки.

   Мама пишалася даром свої розумничків і за кожен їхній винахід, пекла дітям смачнющу піццу, бо цифри її полюбляли куштувати. Та одного разу виникла невеличка проблема, домовившись із мамою,  тато поїхав у подорож та забрав із собою увесь посуд, залишивши лише одне велике деко, яке не помістилося у чемодан. А чому ж це тато так вчинив? Бо він був впевнений, що його розумні дітлахи, знову щось вигадають. Саме, завдяки цій пригоді діти навчилися  ділити порівну смачнющу мамину піццу.  Але ж який знак потрібно було поставити, щоб не переплутати цю дію з іншими. Цифри згадали, що у ниє є два кружечки, подаровані батьками. Ось саме час їх використати. Так винайшли дію ділення  . Та трапилося так, що шматочки піцци  ще залишилися. Що ж цифри з цими шматочками зробили? Вони погодували ними свої улюблених звірят. Ось так у країні виникло ще одне нове слово «залишок» або «остача».

   З кожним роком цифри підростали, переходячи із класу в клас і завжди вигадували у країні «Математика», щось нове. 

   А на вас, мої любі дітки, чекатимуть нові пригоди із числами та їхніми винаходами, коли ви закінчите початкову школу. До зустрічі у чарівній країні , яка має назву «Математика»